CC BY
16
1. Nakaz MOZ Ukrayini vId 13.04.2011 r. No. 204 «Pro zatverdzhennya ta vprovadzhennya primirnogo pereliku poslug perinatalnoyi dopomogi na vsih etapah yiyi nadannya».
2. Nakaz MOZ Ukrayini vid 04.04.2005 r. No. 152 «Pro zatverdzhennya Protokolu medichnogo doglyadu za zdorovoyu novonarodzhenoyu ditinoyu»
3. Nakaz MOZ Ukrayini vid 04.08.2006 r. No. 540 «Pro zatverdzhennya printsipiv pidtrimki grudnogo vigodovuvannya, kriteriyiv ta poryadku otsinki zakladu ohoroni zdorov'ya na vidpovidnist statusu «likarnya, dobrozichliva do ditini».
ОПЫТ РАБОТЫ ПОЛТАВСКОГО ГОРОДСКОГО OPERATIONAL EXPERIENCE OF POLTAVA
КЛИНИЧЕСКОГО РОДИЛЬНОГО ДОМА В MUNICIPAL CLINICAL MATERNITY HOSPITAL IN
УСЛОВИЯХ ВНЕДРЕНИЯ ИННОВАЦИОННЫХ IMPLEMENTATION OF ADVANCED
ТЕХНОЛОГИЙ TECHNOLOGIES
Удовицкая Н. А. Udovytska N. O.
В статье представлены сравнительные данные по The paper presents comparative data for the year (2002
годам (2002 и 2012) количества родов, показателей and 2012) the number of births, perinatal, early neonatal
перинатальной, ранней неонатальной смертности, mortality, the number of affiliate birth and delivery
количество партнерских родов и осложнений в родах в complications in childbirth in the town of Poltava clinical
Полтавском городком клиническом родильном доме с maternity hospital with the introduction of innovative
внедрением инновационных технологий. technologies.
Ключевые слова: индивидуальные родильные залы, Key words: individual delivery rooms, affiliate birth,
партнерские роды, раннее грудное вскармливание. early breastfeeding.
Стаття надшшла 24.12.2015 р. Рецензент Лiхачов В.К.
УДК 616
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ВАГ1ТНОСТ1 ТА ПОЛОГ1В ЗАЛЕЖНО В1Д ЛОКАЛ1ЗАЦП
ПЛАЦЕНТИ В МАТЦ1
Вивчено клшчний переб^ ваптносп i полопв у 1080 жшок. Проведено ультразвукових сканувань - 1450 (в динамщ); антропометрш - 560; кардютокографш - 710 (в динамщ); тонусметрш - 242; морфолопчних дослщжень послвдв - 80. Встановлено, що клшчний переб^ полопв залежить вщ локалiзацн плаценти в порожниш матки. Розташування И у верхшх вщдшах матки сприяе виникненню слабкост пологово! дiяльностi. Навпаки, при низькому розташуванш плаценти частше спостершаються гшотошчш кровотечi в тсляпологовому перюдг
Прогнозування слабкостi пологово! дiяльностi повинне здiйснюватися на пiдставi виявлення факторiв ризику. Виявлена залежнiсть пологово! дiяльностi вiд локалiзацi! плаценти в матщ дало змогу лiкарю акушеру-пнекологу враховувати даний фактор при прогнозуванш розвитку СПД. Своечасне прогнозування та адекватна профшактика СПД дозволили знизити частоту слабкост пологово! дiяльностi в 3 рази, а оперативного розродження - в 2 рази.
Ключов! слова: ваптшсть, пологи, плацента, слабисть пологово! д1яльносп
Робота е фрагментом НДР "Вивчення патогенетичних механiзмiв виникнення захворювань репродуктивной системи у жток, розробка методiв удосконалення IX профшактики, консервативного та оперативного л^вання i реабттацй" № держреестраци 0112и002900.
Серед причин, що ведуть до зниження материнсько! та перинатально! смертносп, важливе мюце займають аномалп розташування плаценти - передлежання плаценти { !! низьке розташування (низька плацентащя). Частота коливаеться вщ 0,3% до 1,04%, низька плацентащя зустр1чаеться в 9,1% спостережень [1, 2, 4, 8, 10]. Перинатальна смертшсть при атиповому розташуванш плаценти досягае 22-81%, а материнська смертшсть при цьому коливаеться вщ 2% до 10% [2, 10].
Акушери давно звернули увагу на те, що з1 збшьшенням терм1ну ваптност плацента перемщаеться вщ внутршнього з1ву шийки матки у напрямку догори, що отримало назву феномена «м1грацп». Мехашзм м1грацп плаценти повнютю не з'ясований, а також не дана оцшка стану плода та новонародженого у груш жшок з «мпращею плаценти». Опублшоваш клшшо-ф1зюлопчш даш про порушення функцп плаценти при р1знш локатзацп неоднозначш [4, 5, 6, 7], що вимагае подальшого вивчення дано! проблеми.
Вживання радюактивних !зотошв для визначення локатзацп плаценти дозволило шдвищити точнють д1агностики { зменшити дозу опромшення плоду. Термограф1чний спос1б визначення локал1зацп плаценти, на думку багатьох автор1в, е недостатньо ефективним. Його достов1ршсть коливаеться вщ 50 до 96%. Бшьш достов1ршшою е ультразвукова ехолокащя плаценти. Величезш можливост мае ультразвукова д1агностика [3, 9, 11].
Принципово важливим е розробка нестандартних пiдходiв, з урахуванням отриманих даних при вивченш повiльних коливальних процесiв гемодинамiки, допплерометрн i гормонального стану фетоплацентарно! системи, з переглядом та розробкою нових методичних пiдходiв при веденнi ваптносп з аномалiями И розташування i варiантами м^рацн. В основному розрiзненi та не повнi данi лператури, явились пiдставою для проведения комплексного, з застосуванням сучасних методiв, дослщження, якi характеризують перебiг вагiтностi i пологiв в залежностi вiд розташування плаценти.
Метою роботи було встановлення звязку мiж вагiтнiстю i пологами при рiзних видах локалiзацil плаценти.
Матерiал та методи дослiдження. Нами був проведений ретроспективний аналiз переб^у вагiтностi i пологiв у 520 жшок. З них 120 - iз слабкiстю пологово! дiяльностi (СПД - I основна група) та 400 - з нормальною пологовою дiяльнiстю (НПД - I контрольна група).
Другу основну групу складали 150 жшок iз СПД, а другу контрольну - 130 жшок з НПД. Крiм того, для визначення шформативносп й достовiрностi запропоновано! нами таблицi прогнозування СПД та визначення групи ризику ми провели тестування 200 жшок методом суцшьно! вибiрки. З них у 41 жшки прогнозована СПД.
Для визначення ефективносп запропонованого способу профiлактики СПД ми провели дослщження у 80 жшок, яю були загрозливими по розвитку слабкосп пологових сил, вщбраних методом цшеспрямовано! вибiрки. Контролем для ще! групи була 41 жшка, визначена по картi прогнозу, яким тдготовка до пологiв не проводилася.
Всього нами вивчений клiнiчний переб^ вагiтностi i пологiв у 1080 жшок. Проведено ультразвукових сканувань - 1450 (в динамщ); антропометрiй - 560; кардютокографш - 710 (в динамщ); тонусметрiй - 242; морфолопчних дослiджень послiдiв - 80.
Результати дослщження та 1х обговорення. Серед багатьох практично значущих проблем акушерства на перший план все часпше висувають морфофункцiональнi взаемовiдносини в системi мати-плацента-плiд. Фетоплацентарна система е одним з основних механiзмiв, вiдповiдальних за формування умов, адекватних для нормального розвитку плоду, переб^у вагiтностi, своечасному початку i благополучному завершенню полопв. Порушення будь-якого з ланок ще! системи призводить до суттевих вщхилень в станi плода i обумовлюе аномальний перебiг вагiтностi та полопв.
Плацента е дуже важливим органом, який забезпечуе формування i розвиток плоду. Гормональна дiяльнiсть плаценти сприяе збереженню, прогресуванню i вчасному завершенню ваптносп, пiдвищенню активностi ендокринних оргашв матерi. Продукти, синтезованi плацентою, несуть функщю iмунного захисту, впливають на рiзнi вiддiли iмунокомпетентноl системи матер^ сприяють розвитку i диференцiюванню iмунокомпетентноl системи плоду. Виконання рiзноманiтних функцш плаценти пов'язано також з особливостями И будови в рiзнi термши вагiтностi.
У плацентi синтезуються простагландини, пiд дiею яких завершуються пологи. У плацент синтезуються гормони, яю не тiльки створюють необхiднi умови для розвитку ваптносп, але i гормони, якi забезпечують скоротливу функщю м^в матки в пологах. Отже, встановлене рiзноманiття функцiй плаценти та И розташування впливае на переб^ ваптносп i пологiв.
За допомогою ультразвукового сканування встановлено, що плацента рщко локалiзуеться в межах одше! стiнки матки, оскiльки середнiй дiаметр плаценти складае 18-25 см, а вся довжина порожнини матки 30-40 см.
Тому, плацента в 80% випадюв розташовуеться на двох стшках матки, а в 20% - на трьох. У зв'язку з цим бшьшють авторiв видшяють наступнi види локатзацн плаценти: передню, передньобокову (справа, злiва), в дш, в тiлi та в нижньому вiддiлi матки.
Як правило, вщзначався затяжний перебiг пологiв, коли плацента розташовувалась в днi матки, в порiвняннi iз низькою И локатзащею.
Нами, встановлена залежнiсть мiж розташуванням плаценти в порожиинi матки i тривалiстю пологiв та станом шийки матки. Так, при розташуванш плаценти в днi матки вщзначаеться найбiльша тривалiсть пологiв, частiше зустрiчаеться «незрiла» шийка матки, частiше виникае необхщшсть застосування утеротонiчних препаратiв, тодi коли при низькому розташуваннi плаценти у переважно! бiльшостi породiль спостерталась функцiонально пiдготовлена шийка матки. Встановлений нами зв'язок мiж розташуванням плаценти i тривалiстю пологiв вiдмiчалали в свох дослщженнях i iншi автори [6, 7, 8].
При низькому розташуванш плаценти (по переднш або заднш стшщ матки) B^Mi4arocb частше виникнення гшотошчно! Kp0B0Te4i в шсляпологовому i ранньому пiсляпологовому перiодaх.
Нами встановлений факт залежност мiж розташуванням плаценти i вагою плоду. Так при локaлiзaщ! плаценти по заднш стшщ матки переважно розвивалася мaкросомiя, а при низькому розтaшувaннi - мiкросомiя. Встaновленi факти знайшли свое вщображення в лiтерaтурi [1, 8].
Бшьш часте несвоечасне вилиття навколоплщних вод ми вiдмiчaли при низькому розташуванш плаценти.
При низькш плацентацп вaгiтнiсть чaстiше (16-24%) протiкaлa з явищами загрози переривання та в 6-10% закшчувалася передчасними пологами. Вщшарування низько розташовано! плаценти зустрiчaлося в 5-14% випадюв. При низькiй плацентацп розвивалася хрошчна плацентарна недостaтнiсть, а в пологах - дистрес плоду.
Ктшчний перебп пологiв залежить вщ локатзацп плаценти в порожнинi матки. Розташування !! у верхнiх вщдшах матки сприяе виникненню слaбкостi пологово! дiяльностi. Прогнозування слaбкостi пологово! дiяльностi повинне здiйснювaтися на пiдстaвi виявлення фaкторiв ризику (за розробленою нами шкалою) з 37 тижшв ваптносп. Використання запропонованого нами способу дозволяе прогнозувати слaбкiсть пологово! дiяльностi в 82,9% випадюв.
Перспективи подальших розробок. В подальшому плануетъся вивчення зв 'язку мiж розвитком СПД, локалiзацieю плаценти в матщ та конститущональними особливостями розвитку жток.
1. Afanaseva N. V. Ishodyi beremennosti i rodov pri fetoplatsentarnoy nedostatochnosti razlichnoy stepeni tyazhesti / N.V. Afanaseva, A.N. Strizhakov // Voprosyi ginekologii, akusherstva i perinatologii. - 2004. T. 3, No. 2. S. 7-13.
2. Abramchenko B.B. Beremennost i rodyi vyisokogo riska / B. B. Abramchenko //- M.: MIA, - 2004 - 400 s.
3. Baevskiy R.M. Matematicheskiy analiz izmeneniy serdechnogo ritma pri stresse / P. M. Baevskiy, O. I. Kirillov, S.Z. Kletskin // - M.: Nauka, - 1984.-226 s.
4. Vaytkuvene A. P. Klinicheskoe proyavlenie migratsii platsentyi pri ee predlezhanii / A. P. Vaytkuvene // Aktualnyie problemyi razvitiya nauchnyih issledovaniy molodyih uchennyih. Vilnyus: Gos. Universitet. - 1980. - 23 s.
5. Govorka E. Platsenta cheloveka / E. Govorka // - Varshava: Polskoe gos. med. izd. - 1970. -237s.
6. Golota V. Ya. Akusherskaya taktika pri vedenii beremennosti i rodov, oslozhnennyih predlezhaniem platsentyi / V. Ya. Golota, A.I. Lyalkina // Plenarnoe pravlenie Vsesoyuznogo obschestva akusherov-ginekologov. Tashkent,- 1986.-S.67-68.
7. Golota V. Ya. Kesarevo sechenie pri prezhdevremennyih rodah / V. Ya. Golotova, A. I. Lyalkina // Akusherstvo i ginekologiya. - 1987. - No. 2. - S.6-8.
8. Zaporozhan V. M. Akusherstvo ta gInekologIya : natsIonalne kerIvnitstvo: u 4 t. / V. M. Zaporozhan, M. L. AryaEv, D. O. Dobryanskiy // - K.: Meditsina, - 2013. - T. 1. - 927 s.
9. Makarov I. O. Sochetanie dopplerometrish s otsenkoy biofizicheskogo profilya ploda u beremennyih s OPT- gestozom / I.O. Makarov, I.S. Sidorova, H.H. Yanovskaya // Ultrazvukovaya diagnostika v akusherstve-ginekologii. - 2013; - No. 1. - S.37-42.
10. Nisvandera K. Akusherstvo: Spravochnik Kaliforniyskogo universiteta / K. Nisvander, A. Evans // - M.: Praktika, - 1999. -704 s
11. Strizhakov A. N. Ultrazvukovaya diagnostika v akusherskoy klinike / A. N. Strizhakov, A. T. Bunin, M. V. Medvedev / M.: Meditsina, - 2014. - 101 s.
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ И РОДОВ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ЛОКАЛИЗАЦИИ ПЛАЦЕНТЫ В МАТКЕ Удовицька Н.О.
Изучено клиническое течение беременности и родов у 1080 женщин. Проведено ультразвуковых сканирований - 1450 (в динамике); антропометрий - 560; кардиотокографий - 710 (в динамике); тонусметрий - 242; морфологических исследований последов - 80. Установлено, что клиническое течение родов зависит от локализации плаценты в полости матки. Расположение ее в верхних отделах матки способствует возникновению слабости родовой деятельности. Наоборот, при низком расположении плаценты чаще наблюдаются гипотонические кровотечения в послеродовом периоде. Прогнозирование слабости родовой деятельности должно осуществляться с учётом выявленных факторов риска. Выявленная зависимость родовой деятельности от локализации плаценты в матке дала возможность врачу акушеру-гинекологу учитывать данный фактор при прогнозировании
FEATURES OF PREGNANCY AND DELIVERY CLINICAL COURSE DEPENDING ON LOCALIZATION OF PLACENTA IN THE UTERUS Udovitska N. O. The clinical course of pregnancy and childbirth in 1080 women. A ultrasound scans - in 1450 (over time); anthropometry - 560; CTG - 710 (dynamics); tonusmetry - 242; SEQ morphological studies - 80. It was established that the clinical course of delivery depending on the localization of the placenta in the uterus. Its location in the upper part of the uterus contributes to the weakness of labor. Conversely, in low-lying placenta are more common hypotonic bleeding in the postpartum period. Prediction of the weakness of labor should be carried out taking into account the identified risks. Revealed the dependence of labor on the location of the placenta in the uterus enabled obstetrician-gynecologist to take into account this factor in predicting the development of DRS.
развития СРД. Своевременное прогнозирование и адекватная профилактика СРД позволили снизить частоту СРД в 3 раза, а оперативного родоразрешения - в 2 раза.
Ключевые слова: беременность, роды, плацента, слабость родовой дияльности.
Стаття надшшла 11.01.2016 р.
Timely forecasting and adequate prevention reduced the incidence of TSS TSS 3 times, and operative delivery - 2 times.
Key words: pregnancy, childbirth, the placenta, uterine inertia.
Pe^roeHT .ixaTOB B.K.
УДК 612.015.3+616-056.5
ВИЗНАЧЕННЯ ВЗАеМОЗВ'ЯЗЮВ ФАКТОР1В ФОРМУВАННЯ П1ДВИЩЕНО1 МАСИ
Т1ЛА У МОЛОДИХ ОС1Б
Проведено визначення взаемозв'язюв факторiв формування шдвищено! маси тiла у дослщжуваних осiб 18-25 рокiв. Обстеженi 27 оаб обох статей з тдвищеною масою тiла (1МТ вище 25 кг/м2) та 41 особа з нормальною масою (1МТ 18,5-24,9 кг/м2) контрольно! групи. Грунтуючись на отриманих даних за допомогою кореляцiйного аналiзу та розрахунку показникiв вiдношення шанЫв визначено формування вiрогiдних взаeмозв'язкiв мiж факторами, якi лежать в основi пiдвищення маси тiла у оаб основно! групи - порушенням харчово! поведiнки за обмежувальним та когштивним обмежувальним типами, змiною якостi життя, надходженням в оргашзм надлишку енергп, пiдвищенням рiвня основного обмiну, шсулшорезистентшстю, змiною рiвня маркерiв хронiчного системного запалення та нейропептидiв Агоутi-пов'язаного проте!ну (AgRP) та кока!н- i амфетамш опосередкованого транскрипту (CART). Припущено, що взаeмодiя сигнальних механiзмiв гiпоталамiчно! регулящ! енергетичного гомеостазу та сигнального шляху ядерного фактора транскрипци кВ призводить до швелювання стану прекондицiонування системи IkB/NF-kB та !! стабiлiзацi!, а провщними компонентами, якi опосередковують контроль за станом активност компонентiв сигнального каскаду основного прозапального шляху NF-kB за умов нормального та тдвищеного надходження енергй можуть слугувати орексигенний нейропептид AgRP та анорексигенний - CART.
IGii040Bi слова: нейропептиди, енергетичний обмш, ядерний фактор транскрипци кВ, тдвищена маса тша
Робота е фрагментом НДР «Розробка стратеги використання етгенетичних MexaHi3Mie для профшактики та л^вання хвороб, пов 'язаних i3 системным запаленням», № ДР 0114U000784.
Вщповщно до сучасних уявлень, енергетичний дисбаланс за умов значно! переваги енергетично! цшност харчового рацюну над витратами енергп становить основу формування надлишку енергй' з накопиченням у жировому депо та шдвищенням маси тша.
За фхзюлопчних умов контроль харчового споживання забезпечують нейрональш популяцй вентромед1ального, паравентрикулярного та латерального ядер гшоталамусу. Первичним сенсором периферичних сигнатв виступають аркуатш ядра (ARC) мед1абазально! частини гшоталамусу [9]. Фундаментальна роль ARC у сприйнятт загального енергетичного статусу оргашзму реатзуеться завдяки сигнальнш шформацп в1д низки гормошв та пепщщв, яю головним чином синтезуються у жировш ткаииш та кишечнику - шсул1иу, лептину, грел1ну, пептиду YY, холецистокшиу, глюкагонопод1бного пептиду-1 та шших [24].
За нормальних умов харчового споживання спостерйаеться ч1ткий баланс м1ж орексигенними нейропептидом Y та Агоуп-пов'язаним проте!ном (AgRP) иейрошв латерально! групи та анорексигенними проошомелаиокортииом (POMC) та кока!н- i амфетамш опосередкованим транскриптом (CART) мед1ально! [16]. За умов негативного енергетичного балансу, зокрема, голоду, eкспресiя AgRP шдвищуеться, POMC - знижусться, за умов стану енергетичного надлишку вщбуваються протилежш змши.
В умовах формування шдуковаиого постшним пере!данням внутр1шньокл1тинного метабол1чного стресу вщбувасться активащя нейронних прозапальних сигнальних шлях1в, що у свою чергу, попршуе лептинову та шсулшову сигиал1защю, що призводить до нейронально! дисфуикцп та змш центрально! регуляцп маси тша. Накопичення лшщв у жировш ткаииш супроводжуеться розвитком системного хрошчиого запального процесу низько! штенсивност [25], яке сприяе порушенню мехашзм1в регуляцп енергетичного гомеостазу.
Результати експериментальних дослщжень надали можливють зробити припущення, що фундаментальним зв'язком м1ж надлишковим надходженням поживних речовин в результат! пере!дання та дисфуикщею гшоталамхчио! сигналiзацi! може слугувати сигнальний модуль ядерного фактору транскрипци кВ - IKKp/NF-кВ [26]. Кайдашевим 1.П. (2011) запропоновано, що порушення регуляцп активност NF-kB призводить до стану «прекондицюнування системи IkB/NF-kB», що визначае розвиток iнсулiнорезистентностi, лтотоксичиостх, системного запалення, артер1ально! гшертензп [3]. Залишаеться не визначеним, яю чинники центральних мехашзм1в регуляцп енергетичного балансу опосередковують вплив на компоненти сигнального каскаду ядерного фактору транскрипци кВ за умов надходження надлишку енергп.
При обстеженш молодих ос1б з тдвищеною масою тша (шдекс маси тша 1МТ вище 25 кг/м2) були визначеш на фош вщсутност змш лшщного метабол1зму иаявшсть шсул^орезистентносп, ознаки хрошчного системного запалення та змши на р1вш центральних регуляторних мехашзм1в шдтримки енергетичного гомеостазу, що вщобразились в збшьшенш
