CC BY
10
Significant growth in the number of children with caries in the first 4 years of school (6-9-year-olds) by 36.26% is observed. Changes are especially observed at the age of 8-9, 9-10 and 10-11 (increase of caries incidence degree by 15.79%, 14.82% and 13.94% respectively). During the period from 11 to 13, and from 14 to 16, a slight growth in the number of children with permanent tooth caries is observed.
The lowest carious index was found with 6-year-olds, whereas the highest - with 16-year-olds. In age group 1, the highest growth of carious index was observed with 6-7-year-olds. Research in age group 2 (10-13 y.o.) has shown probable increase in the number of carious teeth in children aged 9 to 10 and 10 to 11. Probable increase in carious index is observed in children aged 13 to 14.No significant increase in the number of carious teeth is observed in children aged 14 to 15.
The average highest carious index in children aged 6 to 16 was 4.71±0.0.
The level of dental care delivered to group 1 children was 29.5%, which is insufficient. This parameter corresponds to children's need for caries treatment which, based on our estimates, is 24.6%. In group 2, the level of dental care was 37.1%, need for treatment - 53.9%, in group 3 - 48.8% and 68.8% respectively.
Conclusion. The increase in permanent tooth caries incidence degreeoccurs in every age period. The highest increase is observed in 6-7-year-olds, i.e. in the period when the first permanent molars, which are less mineralized, start to erupt, and when children are adapting in the first year at school. Periods that are important include from 8 to 9 (increase by 15.79%), from 9 to 10 (increase by 14.82%) and from 10 to 11 (increase by 13.94%), when kids finish primary school and go to secondary school with higher workload and the necessity to get used to new teachers. During other age periods no significant increase in caries incidence degree has been observed. Carious index increases in children aged 6-7, 9-10 and 13-14, which also to some extent corresponds to the periods of studying in primary, secondary and upper school, which required further research. The level of dental care increases from group 1 to group 3, and so does the need for treatment, which may only be influenced by preventive talks with children and their parents about the necessity of prevention and treatment at early stages of caries development.
Key words: children, caries, permanent teeth, prevalence, intensity.
Рецензент - проф. Ткаченко П. I.
Стаття надшшла 23.03.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-357-360 УДК 616.311.2: 616.3/8-008.65: 616.314.2-007.24: 539.4
Король М. Д., Скубй О. М., Король Д. М., Петрук Д. О., Малюченко Т. П.
ВИТРИВАЛ1СТЬ ПАРОДОНТА ДО НАВАНТАЖЕННЯ У ЗУБ1В, ЯК1 НЕ ФУНКЦЮНУЮТЬ ПРИ ДЕФОРМАЦ1ЯХ ЗУБНОГО РЯДУ УкраТнська медична стоматолопчна академт (м. Полтава)
korolmd53@gmail.com
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом комплексно! ^щативноТ теми кафедри тслядипломноТ осв^и ли карiв стоматолоriв-ортопедiв УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академп: "Вплив стоматолопчних конструкцш й матерiалiв на протезне поле та адапта-цшш властивосл оргашзму", державний реестрацш-ний №011би004188.
Вступ. КлЫчш дослщження багатьох науковщв показали, що кшьмсть оаб з видаленими зубами, особливо жувальноТ групи, з втом збтьшуеться. Деяк автори вважають, що така втрата зубiв е основною причиною розвитку деформацш зубних рядiв [1-6].
Вивчення витривалосл тканин пародонта при вертикальному навантаженш за допомогою гнато-динамометри створило iстотний внесок у розвиток основ ортопедичноТ стоматологи, проте можливост методу до кшця не вичерпаш. При цьому багатьма авторами встановлене зниження витривалосл пародонта зубiв, як обмежують дефект зубного ряду. Однак, дан вщновлення тсля протезування мосто-подiбними протезами суперечливг
Метою нашого дослщження було визначення витривалосл пародонта до навантаження у зубiв, ям не функцюнують при рiзних формах деформацш зубного ряду.
Об'ект i методи дослщження. Традицшш методи оцшки витривалосл пародонта [рунтуються на вра-
хуванш лише одшеТ з ТТ характеристик - величини порога його больовоТ чутливосл при максимально довтьнш силi стиснення щелеп, яка вимiрюеться в кшограмах або ньютонах. Звщси походить назва методу - rнатодинамометрiя.
Для розширення шформативносл методу нами була дослщжена rрафiчна реестращя i розшифруван-ня даних, ям характеризують витривалiсть пародонта до навантаження. Витривалiсть до навантаження може бути як статичною, так i динамiчною. Статична резистентшсть - це показник, який визначаеться при максимально довтьному навантажуванш зуба. Ди-намiчна витривалiсть визначаеться при максимально довтьному навантажуванш й утриманш цього навантаження у чаа. За одиницю витривалосл при-ймали силу в 1 Н.
Нами був проведений rрафiчний запис вимiрю-вання максимальноТ оклюзшноТ сили, яка розвива-еться у чаа [rнaтодинaмоrрaфiя (ГДГ)]. Використову-вали електронний rнaтодинaмометр '^зир" (НПО "Азимут") i персональний комп'ютер.
Методика дослiдження витривaлостi пародонта до навантаження полягала у тому, що накушувальн1 площадки динамометра обробляли спиртом, одну з них установлювали на жувальну поверхню дослщжу-вaноrо зуба, другу - на жувальну поверхню проти-лежноТ щелепи.
На нaкушувaльнi площадки накладали змшн1 елaстичнi полiхлорвiнiловi насадки. Зуби-антагошсти
при цьому розташовувалися по середиш цих насадок. П1сля накладання площадок гнатодинамометра на досл1джуваний зуб пациенту пропонували стисну-ти Тх до появи легкого хворобливого в1дчуття в пер!-одонту й утримувати такий стан максимально довго, тобто до повноТ втомлюваност!.
При анал1з1 ГДГ визначали так1 показники: амп-л!туду, час та 1нтегральний. Для розрахунку максимально витримуваного навантаження вим1рювали максимальну ампл1туду - А. Це - перпендикуляр, опущений 1з найвищоТ точки запису на основу, який в!дображае максимальну величину сили навантаження зуба. Установлювали значення в ньютонах. Максимальна величина сили характеризувала пор1г больовоТ чутливост1 пер1одонту.
Розрахунок часового показника ГДГ проводили автоматично шляхом вим1рювання довжини запису. Одержували тривал1сть т!еТ чи 1ншоТ д!лянки кривоТ ГДГ.
Розрахунок 1нтегральних показник1в будувався на величин! площ1 п!д граф1чним записом максимально!' оклюзшноТ сили. Загальна витривал1сть пародон-та до навантаження характеризувалася добутком площ1 п1д ГДГ на значення 1 мм висоти у ньютонах, под!леноТ на швидк1сть запису ГДГ.
Середня витривал1сть до навантаження характеризувалася як пох1дне в1д д1лення загальноТ витрива-лост1 на час дм навантаження.
Скорочений анал1з граф1чного запису м1стив оц!н-ку максимальноТ сили витримуваного навантаження, або пор1г больовоТ чутливост!, загальний час утри-мання максимальноТ сили, величину площ1 п!д ГДГ з обчисленням загального I середнього коеф!ц!ент!в витривалост1 до навантаження.
Витривал1сть опорного апарату зуба, який пере-бувае поза функц1ею (при дефект протилежного зубного ряду), також вим1рювали за допомогою гнатодинамометра.
Для виконання поставлених завдань було проведено комплексне обстеження 107 здорових ос!б з ¡нтактними зубними рядами (контрольна група) I 217 оаб 1з частковою втратою зуб1в I р1зними формами деформацп зубних ряд1в, усього - 324 особи обох статей в1ком в1д 21 року до 40 рок1в 1з завершеним формуванням зубощелепноТ системи, про що св!дчи-ла наявшсть зуб1в мудрост1, як! прор1залися. В1кове обмеження пов'язане з тим, що досл1джувався контингент ос1б, як! перебували у перюд! в1дносноТ ста-б1льност1 щодо витривалост1 пародонта. Досл!джува-лися особи з ортогнатичним або прямим прикусом, з штактними зубними рядами, без патолопчних зм!н з боку пародонта.
Результати дослщження та Тх об-говорення. Дан1, отриман! при визна-ченн1 витривалост1 пародонта до навантаження, показали, що в1дсутн1сть функци у зуб!в призводить до ¡стотно-го зниження цього показника.
У таблиц 1 представлен! результати зм!ни витривалост! пародонта до навантаження, зумовлен! давн!с-тю втрати антагон!ст!в. З ТТ анал!зу ви-пливае, що, наприклад, для перших ! других моляр!в характерне зниження витривалост! Тхнього пародонта до
Рис. 1. Витривалкть пародонта моляр1в 1нтактного зубного ряду та нефунцюнуючих зуб1в.
Рис. 2. Витривал1сть пародонта моляр1в нефункц1онуючих зуб1в.
жувального тиску в пор!внянн! з ¡нтактним зубним рядом (рис. 1).
За показником витривалост!, вираженому в ньютонах, видно, що так! потужн! зуби, як моляри, при втрат! ними функци ледве потрапляють у слабкий тип витривалост! (рис. 2, 3).
На граф!ку р!вняння л!н!йноТ регреси (рис. 1) представлен! результати статистичноТ обробки по-казник!в ГДМ нефункцюнуючих зуб!в (у) залежно в!д часу втрати антагон!ст!в (х).
Ця залежн!сть отримана для правого шостого зуба. Ступ!нь м!цност! отриманого зв'язку характеризуемся достатньо високим коеф!ц!ентом кореляцп (г = -0,44).
У результат! також виявляеться можливим уста-новити припустиму величину витривалост! пародонта до навантаження (рис. 3).
Так, при давност! втрати зуб!в-антагон!ст!в у 10 рок!в, в!дпов!дно до р!вняння л!н!йноТ регрес!Т, ви-пливае, що витривал!сть зуба, що не функцюнуе, повинна дор!внювати 250 Н.
Таблиця 1.
Середн! значення (М±т) витривалост! пародонта нефункц!онуючих зуб!в залежно вщ часу втрати антагон!ст!в
Зуби Тривалiсть вiдсутностi функци (роки) Витривалiсть (н) штактного зубного ряду Витрива-лiсть (н) Коефи фент ко-реляци (r ) v xy'
Сильний тип Середнiй тип Слабкий тип
61 6,47 ± 2,03 492±5,1 375±1,7 242±4,9 281 ± 4,23 -0,44
1-6 6,43 ± 1,89 254 ± 3,82 0,26
и 7,06 ± 1,63 460±20,7 340±10,8 240±20,1 298 ± 3,54 0,57
и 6,14 ± 2,07 294 ± 2,93 -0,65
Рис. 3. Середня витривалкть пародонта молярiв до навантаження.
На граф'ту (рис. 4) точка на прямш регреси визна-чае середне значення в'щпов'щних розм'|р'|в, а саме: х = 6,4±2,03; у = 281±4,23 прямокутник - дов'|рч'| штер-вали цих величин з ¡мов'фшстю 0,99. Метод кореля-цшного анал'ву м'|ж часом утрати зуб1в-антагон1слв I розм'фом зниження витривалосп пародонта зуб'|в, як перебувають поза функцию, дозволив установи-ти високий ступ'шь залежносп для 6_| зуба - гх = -0,44; 16 - г = 0,46; 71 - г = -0,57; 17 - г = -0,65. ХУ
■I- ху ' ' -* ХУ ' ' - ХУ '
Рис. 5. Час максимально! витривалосп (сек.) nремолярiв до навантаження в динамiцi до мостоподiбних протезiв при рiзних типах витривалостi.
Так, середня витривал'юъ пародонта 6_| зуба при дентальнш форм'| деформацп склала 240±3,12 н, тод1 як однойменний зуб при денто-альвеолярнш форм1 сприймав навантаження 281±4,23 н, при цьому р'вниця м'|ж показниками статистично достов'фна (р<0,01). Така ж залежшсть м'|ж показниками витривалосп простежувалася I в шших жувальних зуб'|в.
Висновок. Таким чином, показники витривалос-т'| тканин пародонта до вертикальних навантажень дають змогу об'ективно оц'шити функц'юнальний стан жувального апарату. Отримаш дан'| дозволили вид'|лити три основн'| типи витривалосп в ос'|б з ¡н-тактними зубними рядами, як'| характеризуються р'|з-ним р'|внем порогу больовоТ рецепцГ|.
Таблиця 2.
Середне значення (М±т) nоказникiв ГДМ (Н) зубiв, що не функцiонують iз дентальною формою деформацГ!
Рис. 4. Графт рiвняння лiнiйноí регресГ| мiж показниками витривалосп змщених зубiв до навантаження i часу втрати зубiв-антагонiстiв.
Анал'|з результат'|в гнатодинамометр'Г| виявив тенденц'|ю зниження витривалосп пародонта зуб'|в до навантаження залежно в'|д розм'|ру деформацГ|, а також указав на тривалий зв'язок з формами и про-яву (рис. 5).
Встановлено, що при дентальнш форм'| гнатоди-намометричн'|показники витривалослпародонта нижч'|, н'|ж дентоальвеолярн'| (табл. 2).
1з таблиц! 2 випливае, що бшьш низький р'|вень витривалост'| пародонта зуб'|в до навантаження св'|д-чить про функц'юнальну неповноц1нн1сть компенса-торних механ'|зм'|в при дентальн'|й деформацм, вна-сл'|док загибел'1 частини тканин пародонта.
Зуби Показники ГДМ (Н) Р
ш 240± 3,42 0,01
ш 239± 3,30 0,01
71 242± 1,96 0,01
J.Z 221± 2,90 0,01
За наявносп дефект'|в зубних ряд'|в насамперед страждають т'| зуби, як'| обмежують дефект, а Тх ви-тривал'|сть дещо знижуеться, I тим б'тьше, чим трива-л'|шим е час тсля видалення зуб'|в. Значне зниження витривалосп пародонта до навантаження в'щм'нено у тих зуб'|в, що виключен'| з функц'юнування завдяки видаленню антагошслв. Р1вень витривалост'|обу-мовлений розм'фами дефекту формами прояву де-формацш.
Перспективи подальших досл1джень. Проведен! авторами досл'щження показали, що витривал'|сть пародонта не функц'юнуючих зуб'|в знижена, але по-требуе подальшого вивчення витривал'юъ пародонта зуб'|в, як'| обмежують дефект зубного ряду.
^iTepaTypa
1. Korol MD, Nidzelskyy MYa, Korol DM, Dorubets AD. Vtorynni deformatsiyi zubnykh ryadiv. Poltava: FOP Myron I.A.; 2016. 111 s. [in Ukrainian].
2. Gutkin VI, Osipovich LA. Pribory dlya izmereniya sily prikusa zubov (gnatodinamometry). Med. tekhnika. 1990;2:7-217. [in Russian].
3. Zheleznyy SP. Rasprostranennost i kharakteristika vtorichnykh deformatsiy zubnykh ryadov v raznykh vozrastnykh gruppakh. Institut stomatologii. 2007;4(37):52-3. [in Russian].
4. Dvornyk VM. Funktsionalna kharakterystyka zuboshchelepnoyi systemy za dopomohoyu elektromiohrafiyi i kompyuternoho analizu: zb. nauk. pr. uchasnykiv nauk.-prakt. konf. 10 zhovtnya 1996 r. Poltava; 1996. s. 17-8. [in Ukrainian].
5. Semenov IS. Ortopedicheskoye lecheniye pri zubochelyustnykh anomaliyakh. Materialy 6-go Sibirskogo kongressa «Stomatologiya i chelyustno-litsevaya khirurgiya». 2011. s. 124. [in Russian].
6. Nidzelskyy MYa, Shyyan YeH, Korol MD. Semiolohiya v stomatolohiyi. Poltava: FOP Myron I.A.; 2017. 188 s. [in Ukrainian].
ВИТРИВАЛ1СТЬ ПАРОДОНТА ДО НАВАНТАЖЕННЯ У ЗУБ1В, ЯК1 НЕ ФУНКЦЮНУЮТЬ ПРИ ДЕФОРМАЦ1ЯХ ЗУБНОГО РЯДУ
Король М. Д., Скубш О. М., Король Д. М., Петрук Д. О., Малюченко Т. П.
Резюме. Авторами статт проведено вивчення витривалост пародонту, якi не функцiонують при дефор-мащях зубних рядiв. Для розширення iнформативностi методу нами була дослщжена графiчна реeстрацiя i розшифрування даних, якi характеризують витривалiсть пародонта до навантаження.
Нами був проведений графiчний запис вимiрювання максимально! оклюзшно! сили, яка розвиваеться у часi [гнатодинамографiя (ГДГ)]. Використовували електронний гнатодинамометр '^зир" (НПО "Азимут") i персональний комп'ютер.
Для виконання поставлених завдань було проведено комплексне обстеження 107 здорових оаб з штак-тними зубними рядами (контрольна група) i 217 оаб iз частковою втратою зубiв i рiзними формами дефор-мацп зубних рядiв, усього - 324 особи обох статей втом вщ 21 року до 40 рошв iз завершеним формуванням зубощелепно! системи.
Показники витривалост тканин пародонта до вертикальних навантажень дають змогу об'ективно оцшити функцiонaльний стан жувального апарату. Отримаш дaнi дозволили видiлити три основы типи витривалосп в оаб з штактними зубними рядами, як характеризуються рiзним рiвнем порогу больово! рецепци.
Ключовi слова: деформацп зубних рядiв, пародонт, не функцiонуючi зуби, гнaтодинaмогрaфiя.
ВЫНОСЛИВОСТЬ ПАРОДОНТА К НАГРУЗКЕ У ЗУБОВ, КОТОРЫЕ НЕ ФУНКЦИОНИРУЮТ ПРИ ДЕФОРМАЦИЯХ ЗУБНОГО РЯДА
Король М. Д., Скубий О. Н., Король Д. М., Петрук Д. А., Малюченко Т. П.
Резюме. Авторами статьи проведено изучение выносливости пародонта зубов, которые не функционируют при деформациях зубных рядов. Для расширения информативности метода нами была исследована графическая регистрация и расшифровывание данных, которые характеризуют выносливость пародонта к нагрузке.
Нами была проведена графическая запись измерения максимальной окклюзионной силы, которая развивается во времени [гнатодинамография (ГДГ)]. Использовали электронный гнатодинамометр «Визир» (НПО «Азимут») и персональный компьютер.
Для выполнения поставленных задач было проведено комплексное обследование 107 здоровых лиц с интактными зубными рядами (контрольная группа) и 217 лиц с частичной потерей зубов и разными формами деформации зубных рядов, всего - 324 лица обоего пола в возрасте от 21 года до 40 лет с завершенным формированием зубочелюстной системы.
Показатели выносливости тканей пародонта к вертикальным нагрузкам дают возможность объективно оценить функциональное состояние жевательного аппарата. Полученные данные позволили выделить три основных типа выносливости у лиц с интактными зубными рядами, которые характеризуются разным уровнем порога болевой рецепции.
Ключевые слова: деформации зубных рядов, пародонт, не функционирующие зубы, гнатодинамография.
PERIODONTIUM ENDURANCE TO LOADING IN NON-FUNCTIONING TEETH IN CASE OF DENTAL ARCH DEFORMITIES
Korol M. D., Skubii O. M., Korol D. M., Petruk D. O., Maliuchenko T. P.
Abstract. Periodontium endurance of non-functioning teeth in case of dental arch deformities has been studied by the authors. The informativeness of method was provided by graphic registration and decoding of data characterizing the endurance of periodontium to the load.
The graphical recording of the maximum occlusal force developing over time [gnathodynamography (GDG)] was carried out. For this purpose, the electronic gnathodynamometer "Vizyr" (scientific-production association "Azymuth") and personal computer were used.
The comprehensive examination of 107 healthy persons with intact teeth (control group) and 217 persons with partial loss of teeth and various forms of dental arch deformities, totaling 324 persons of both genders aged from 21 to 40 years old with the completely formed dentofacial system was conducted in research. The endurance indicators of periodontal tissues to vertical loads made it possible to objectively evaluate the functional state of masticatory apparatus.
According to the data obtained, three main types of endurance in persons with intact teeth can be distinguished. They are characterized by different levels of pain threshold.
In the presence of dental arch deformities, teeth limiting the defect are primarily affected, and their endurance somewhat decreases, directly depending on time after tooth extraction.
Analysis of the gnathodynamometry data determined a tendency for endurance reduction of periodontium to the load depending on the size of deformity, and also indicated a long-term connection with the forms of its manifestation.
A significant decrease in periodontal endurance to the load was observed in teeth excluded from functioning due to removal of antagonists. The level of endurance depends on the size of the defect and forms of deformities manifestations.
Key words: dental arch deformities, periodontium, non-functioning teeth, gnathodynamography.
Рецензент - проф. Ткаченко I. М.
Стаття надшшла 21.03.2019 року
