CC BY
22
ние пародонта с учетом основных индексов. Установлено, что у большинства пациентов обеих групп определялись патологические изменения в пародонте воспалительного и воспалительно-дистрофических характера с имеющимися взаимозависимостями между индексными показателями. У части пациентов основной группы была обнаружена невоспалительная деструкция десен, что связано с нарушением микроциркуляции не только в коронарных сосудах, но и в сосудах тканей пародонта.
Ключевые слова: пародонт, хроническое обструктивное заболевание легких, ишемическая болезнь сердца, индекс гигиены, галитоз.
PARADONTAL STATUS FOR CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE AND CORONARY HEART DISEASE
Emelyanova N. Yu.
Abstract. Periodontal diseases have a multifactorial nature and their development depends on the local and general factors of the body. Somatic diseases are one of affecting factors causing changes in periodontal diseases due to close functional connection of organs. Chronic obstructive pulmonary disease especially in combination with coronary heart disease can affect periodontal tissues.
The purpose of the study - study of periodontal status characteristics in patients with chronic obstructive pulmonary disease and in comorbidity with coronary heart disease.
Object and methods. We have researched the periodontal status of 130 patients with COPD in combination with IHD (main group) and 38 patients with COPD (observation group). All these patients received basic therapy for somatic pathology. Patients were performed general dental examination and detailed clinical examination of paro-dontium, taking into account the main indices of hygiene and parodontium. Statistical processing has been carried out using parametric and non-parametric methods.
Results and discussion. We found pathological inflammatory and inflammatory-dystrophic periodontal changes in most patients of both of the main group and the comparison group. Also in the patients of the main group we found non-inflammatory destruction associated with impaired microcirculation not only in the coronary vessels but also in the vessels of the periodontal tissues. The highest values of OHI-S, PMA, KPI has been recorded in patients with isolated COPD.
Conclusions. Thus, the vast majority of patients with comorbid bronchial and cardiac pathology have changes in periodontal tissues due to not only somatic pathology but also effects of basic therapy drugs. This conclusion determines necessity of comprehensive study of all the relations between periodontal disease and internal organs pathology in order to develop effective treatment and prevention methods.
Key words: periodontal disease, chronic obstructive pulmonary disease, coronary heart disease, hygiene index, halitosis.
Рецензент - проф. Ткаченко I. М.
Стаття надшшла 22.03.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-353-357 УДК 616.314-002-053.5
1КаськоваЛ. Ф., 2Попик К. М., 1УласевичЛ. П., 1Андр'янова О. Ю., 1Кулай О. О. В1КОВ1 В1ДМ1ННОСТ1 ПОКАЗНИК1В КАР16СУ ПОСТ1ЙНИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ 6-16 РОК1В 1Укра'|нська медична стоматолопчна академ1я (м. Полтава) 2Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет 1мен1 Данила Галицького (м. Льв1в)
ulasevich8@gmail.com
Зв'язок публшацп з плановими науково-до-слщними роботами. Дана робота е фрагментом НДР «Удосконалити методи профтактики та лту-вання основних стоматолопчних захворювань у дп"ей iз факторами ризику», № державно'1 реестраци 0111и006760; «Удосконалення методiв профтактики та лтування хвороб твердих тканин зубiв та тканин пародонту на фон соматичноТ патологи у дп"ей з урахуванням соцiально-економiчних факторiв та психоемоцшного стану» (знаходиться на реестрацГт).
Вступ. Карiес мае значне поширення у вс втов1 перюди життя людини. Найбтьш активний при-р^ показнимв карiесу спостер^аеться у дтей. Це пов'язано з прорiзуванням постшних зубiв, ям недо-статньо мiнералiзованi, особливо в першi 2-3 роки теля прорiзування, формуванням оргашв i систем оргашзму, соматичною патолопею, неямсною пп-еною порожнини рота дп"ей, геохiмiчними умова-ми проживання, впливом рiзноманiтних зовшшшх факторiв, ям можуть спричинити порушення мше-рального обмшу. Дитячий оргашзм та його захисн1
властивост недостатньо сформован та не завжди можуть протидiяти цим факторам [1,2,3,4]. Тому е важливим вивчати стоматолопчний статус дтей в кожний втовий перюд та визначати основы чинни-ки, ям можуть сприяти виникненню карiесу у дитини саме в цей перюд ТТ формування.
Мета дослщження. Визначення поширеност та iнтенсивностi карiесу постiйних зубiв у дiтей 6-16 рокiв для подальшого формування комплексноТ профтактики, спрямованоТ на попередження виникнен-ня та розвиток карiесу та його ускладнень.
Об'ект i методи дослщження. Стоматологiчний статус вивчений у 412 дп"ей, якi навчаються в школах м. Полтави (1-11 класи). Огляд проводився за загаль-ноприйнятою методикою. Визначалась штенсившсть карiесу за показником КПВ зубiв. Поширенiсть карiесу розраховувалась у кожному вдовому перiодi у % [5], ям були також згруповаш у вiдповiдностi до перюду навчання в початкових класах, середшх та старших. Iнтерпретацiю результатiв проводили зпдно номен-клатури ВООЗ, де значення вщ 0 до 30% розцшюеть-
ся, як низька поширешсть, вщ 31 до 80% - середня та вщ 81 до 100% - висока поширешсть Kapiecy 3y6ÍB.
Розрахунок найвищоТ iнтенcивноcтi Kapiecy (Н1К) (Significant Index of Caries (SIC)), проводили за методикою Brathol [6], що включала розрахунок шдивщу-ального КПВ для кожноТ дитини з наступним визна-ченням 1/3 д^ей iз нaйбiльш високими значеннями показника штенсивносл кapiecy. Потiм проводили розрахунок середнього КПВ для видшеноТ шдгрупи.
Р>вень стоматолог'мно)' допомоги д>тям (РСД) оцшювали згiдно iндекcy КПВ за рекомендащями П.А. Леус [7] за формулою:
РСД = 100% - 100х(К/КПВ), де К - середня кшьмсть нелтованих кapiозних ура-жень, з урахуванням вторинного кapiecy, КПВ - середня штенсившсть кapiecy поcтiйних зyбiв в обсте-женiй гpyпi.
lнтеpпpетaцiя РСД у вщсотках: 0-9% - поганий piвень; 10-49% - недоcтaтнiй piвень; 50-74% - задо-вiльний piвень; 75-100% - добрий piвень.
Рiвень стоматолопчноТ допомоги визначено серед 412 дтей.
Потреба дiтей у лiкyвaннi кapiecy - показник, що визначае вщсоток дiтей, якi потребують стоматолопчноТ допомоги. Цей показник розраховували за формулою:
Потреба у лтуванш кapiecy = ^00%, де n - кшьмсть дiтей, якi мають незапломбоваш ка-piознi зуби, N - кшьмсть обстежених дiтей.
Статистична обробка проводилась за Стьюден-том. Вipогiдними вважались результати при р<0,05.
Результати дослщження та Тх обговорення. По-шиpенicть кapiecy поcтiйних зyбiв у дп"ей 6-16 pокiв визначали в кожному вдовому пеpiодi, а також з урахуванням навчання в початковш, середнш чи стар-шш школi, тобто у вiковi перюди 6-9 pокiв (1-4 клас - I група), 10-13 рошв (5-8 клас - II група), 14-16 рошв (9-11 клас - III група) (табл. 1).
Найнижча поширешсть виявлена у дп"ей 6 рошв, коли тшьки починають пpоpiзyвaтиcь пеpшi поcтiйнi моляри, яка становить 6,98±3,93%. Показник дiтей 7 pокiв вipогiдно не вiдpiзнявcя вiд попереднього вдового пеpiодy, хоча в 2,6 рази був вищим.
У 8 рошв пошиpенicть кapiecy поcтiйних зyбiв в поpiвняннi з 6-piчними дпъми вища в 3,9 рази (р<0,05) та становить 27,45±6,31%, а в 9 рошв - у 6,2 рази (р<0,05) та становить 43,24±8,26%. Тобто спосте-piгaeмо значне збтьшення кiлькоcтi дiтей, якi мають rapiec за пеpшi 4 роки навчання, у вдовому пеpiодi вiд 6 до 9 ромв на 36,26%.
Наступш 4 роки навчання в середнш школi харак-теризуеться шдвищенням показника пошиpеноcтi кapiecy поcтiйних зyбiв з 43,24±8,26% у 9 рошв до 78,94±6,70% у 13 ротв (на 35,7%). Оcобливi змiни спостеркаемо у вiцi з 8 до 9 рошв, з 9 до 10 рошв та з 10 до 11 рошв (збiльшення показника на 15,79%, 14,82% та 13,94% вщповщно). У перюд з 11 до 13 рошв i в наступш роки, тобто з 14 до 16 ромв спо-стеркаемо незначне збiльшення кiлькоcтi дiтей, як мають кapiec поcтiйних зyбiв.
Поpiвняння пошиpеноcтi кapiecy поcтiйних зyбiв д^ей II i III груп показало наявшсть вагомоТ ТТ piзни-Ф, показник збiльшивcя на 13,31% та вщповщав в III гpyпi високому piвню (в II гpyпi мав середнш piвень).
Таблиця 1.
Поширешсть ^piecy постiйних 3y6ÍB у дггей 6-16 pокiв
Вт дiтей, KiЛЬKiCTЬ Пошиpенicть ^piecy поcтiйних зyбiв, %
абс. %
6 роюв, n=43 3 6,98±3,93
7 pокiв, n=44 8 18,2±5,88
p6-7 >0,05
8 pокiв, n=51 14 27,45±6,31
p6-8 <0,01
p7-8 >0,05
9 pокiв, n=37 16 43,24±8,26
p6-9 <0,001
p7-9 <0,01
p8-9 >0,05
всього 1, n=175 41 23,4±3,21
10 pокiв, n=31 18 58,06±9,0
p10-9 >0,05
11 роюв, n=25 18 72,00±9,16
p10-11 >0,05
12 роюв, n=34 25 73,5±7,68
p12-10 >0,05
p12-11 >0,05
13 роюв, n=38 30 78,94±6,70
p13-10 >0,05
p13-11 >0,05
p13-12 >0,05
Всього II, n=128 91 71,09±4,02
pl-ll <0,001
14 pокiв, n=49 41 83,67±5,33
p14-13 >0,05
15 pокiв, n=39 33 84,61±5,85
p14-15 >0,05
16 pокiв, n=21 18 85,71±7,82
p16-14 >0,05
p16-15 >0,05
Всього III, n=109 92 84,40±3,49
plll-l <0,001
plll-ll <0,01
Всього, n=412 224 54,37±2,46
1нтенсившсть карieсу постшних зубiв збшьшуеть-ся з втом дитини. Найнижчий показник виявили у 6 рошв, а найвищий - у 16 рошв (табл. 2). В I ви ковiй груш найбтьший прирiст iнтенсивностi карiе-су спостеркаеться з 6 до 7 ромв [8]. Дослiдження II втовоТ групи (10-13 рокiв) виявило вiрогiдне збшь-шення кiлькостi зубiв, уражених карiесом у вiцi вiд 9 до 10 рошв та вщ 10 до 11 рокiв. Це перюд початку нових особливостей навчання в школi (збтьшуеться кiлькiсть предмелв, що обумовлюе контакт учнiв з1 значною кiлькiстю педагогiчних пращвнишв, тдви-щуеться навантаження на учня), що тдвищуе три-вожнiсть дiтей.
Вiрогiдне пiдвищення показника iнтенсивностi карiесу спостер^аемо у вiцi вiд 13 до 14 рошв. Це початок перюду навчання у старшiй школi у випускному класi. З 14 до 15 рошв у дп"ей значного збiльшення кiлькостi зубiв, уражених карiесом не спостерiгаеться.
На основi вивчення стоматологiчного статусу дiтей проведений розрахунок найвищоТ штенсивносп карiесу. Показник визначали в кожнiй груш
Таблиця 2.
Ытенсившсть Kapiecy постiйних 3y6iB у дiтей 6-16 рошв
Вт д^ей, кшьшсть Iнтенсивнiсть каpieсy за показником КПВ зyбiв
К П В КПВ
6 роюв, n=43 0,05±0,03 0,02±0,02 0 0,07±0,04
7 роюв, n=44 0,18±0,07 0,07±0,04 0 0,25±0,09
p6-7 >0,05 >0,05 >0,05
8 роюв, n=51 0,31±0,09 0,14±0,07 0 0,45±0,11
p6-8 <0,01 >0,05 <0,01
p7-8 >0,05 >0,05 >0,05
9 poкiв, n=37 0,46±0,11 0,19±0,09 0 0,65±0,15
p6-9 <0,001 >0,05 <0,001
p7-9 <0,05 >0,05 <0,05
p8-9 >0,05 >0,05 >0,05
Всього ( 1 ), n=175 0,25±0,04 0,10±0,03 0 0,35±0,05
10 poкiв, n=31 1,16±0,27 0,23±0,11 0 1,39±0,26
p10-9 <0,05 >0,05 <0,05
11 роюв, n=25 1,12±0,24 0,68±0,21 0 1,80±0,33
p10-11 >0,05 >0,05 <0,05
12 роюв, n=34 1,24±0,26 0,65±0,20 0 1,88±0,29
p12-10 >0,05 >0,05 >0,05
p12-11 >0,05 >0,05 >0,05
13 роюв, n=38 0,97±0,22 0,97±0,18 0,05±0,04 2,00±0,28
p13-10 >0,05 <0,01 >0,05 >0,05
p13-11 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05
p13-12 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05
Всього (II), n=128 1,12±0,12 0,65±0,09 0,015±0,01 1,78±0,15
pI-II <0,001 <0,001 >0,05 <0,001
14 роюв, n=49 1,84±0,26 1,67±0,28 0 3,51±0,38
p14-13 <0,001 <0,05 <0,01
15 poкiв, n=39 1,97±0,33 1,79±0,30 0,05±0,04 3,82±0,39
p14-15 >0,05 >0,05 >0,05
16 poкiв, n=21 1,90±0,34 1,86±0,39 0,14±0,08 3,95±0,61
p16-14 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05
p16-15 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05
Всього (III), n=109 1,90±0,18 1,75±0,18 0,045±0,02 3,70±0,25
pIII-I <0,001 <0,001 0,05> <0,001
pIII-II <0,05 <0,001 0,05> <0,001
Всього, n=412 0,95±0,07 0,71±0,07 0,02±0,01 1,68±0,11
спостереження, тобто 6-9 ромв, 10-13 ромв та 14-16 ромв та усереднений показник для дiтей 6-16 poKiB. У I rpyni (6-9 poKiB) вiн склав 2,2±0,11 зуба, у II rpyni - 4,1±0,19 зуба, що вiporiднo вище, шж в I rpyni спостереження (рН| <0,001). В III rpyпi дoслiдження (1416 poкiв) найвища iнтенсивнiсть становила 6,97±0,2 зуба, що вiporiднo вiдpiзняeться вiд пoказникiв I та II групи (р<0,001, ри-и<0,001). Тобто спостер^аемо значне збiльшення показника найвищоТ штенсив-нoстi каpieсy з втом. Сеpеднiй найвищий показник
штенсивносл Kapiecy у дiтей 6-16 ромв ви-значився на piBHi 4,71±0,0 зуба.
Дocлiдження piвня стоматолопчно''' допомоги дп"ям oцiнювaли згiднo шдексу КПВ за pекoмендaцiями П. А. Леуса. У дослщжу-ваних д^ей I групи вiн становить 29,5%, що вщповщае недостатньому piвню. Цей показник вщповщае пoтpебi дтей у лiкyвaннi кapiecy, яка, за нашими розрахунками, становить 24,6% (8). У II грут спостереження piвень стоматолопчно''' допомоги - 37,1%, потреба в лтуванш - 53,9%, в III грут 48,8% та 68,8% вщповщно. Отримаш дaнi спону-кають до неoбхiднocтi роботи з д^ьми та ix батьками, направлено'! на необхщшсть про-ведення профшактики кapiecy та своечасно' санацп ротово'' порожнини.
Висновки. Збiльшення показника поши-pенocтi кapiecy пocтiйниx зyбiв вщбуваеть-ся в кожному вiкoвoмy перюдг Нaйбiльш значиму змiнy cпocтеpiгaeмo у вщ вiд 6 до 7 ромв (aдaптaцiя дiтей першого року навчання в школ^, що вiдпoвiдae пеpioдy початку пpopiзyвaння перших постшних мoляpiв, якi слабко мiнеpaлiзoвaнi. Важли-вими е пеpioди вiд 8 до 9 ромв (збiльшення показника на 15,79%), а також вщ 9 до 10 ромв (збшьшення показника на 14,82%) та з 10 до 11 ромв (збшьшення показника на 13,94%), коли вщбуваеться пеpеxiд дiтей з початково' школи до середньо'', з бшьшим навантаженням, необхщшстю звикання до нового педагопчного колективу. В iншi вто-вi пеpioди нами не вiдмiченi значш тдви-щення показника пoшиpенocтi кapiecy. 1н-тенcивнicть кapiecy збiльшyeтьcя у дп"ей 6-7 poкiв, 9-10 та 13-14 ромв, що також в певнш мipi зicтaвляeтьcя з перюдами навчання в пoчaткoвiй, cеpеднiй чи старшш шкoлi, що потребуе подальшого дocлiдження. Рiвень стоматолопчно''' допомоги тдвищуеться вiд I до III групи, а також тдвищуеться потреба у люуванш, на показник яко'' можливо впливати лише шляхом проведення профтактично' роботи з дiтьми та 'х батьками про неoбxiднicть проведення профшактичних та лiкyвaльниx зaxoдiв на paннix етапах виникнення кapiecy.
Перспективи подальших дослiджень. Отpимaнi результати спонукають до неoбxiднocтi проведення подальших дослщжень з метою виявлення факто-piв ризику виникнення кapiecy у дп"ей piзнoгo вiкy та розробки схем профшактики.
flrrepaTypa
1. Sokolova II, Volchenko NV. Vliyaniye razlichnoy uchebnoy nagruzki na zdorovye Shkolnikov. Meditsina sogodni i zavtra. 2014;1:194-8. [in Russian].
2. Smolyar NI, Chukhray NL. Porivnyalna otsinka urazhenosti kariyesom postiynykh zubiv u ditey iz vykorystannyam indeksiv NIK, ICDAS ta yakosti yikh stomatolohichnoho zdorovya za kryteriyamy EGOHID. Ukrayinskyy stomatolohichnyy almanakh. 2016;1:84-9. [in Ukrainian].
3. Bezvushko EV, Zhuhina LF, Narykova AA, Chukhray NL. Porivnyalna otsinka stomatolohichnoho zdorovya ditey shkilnoho viku za Yevropeyskymy indykatoramy zdorovya porozhnyny rota. Novyny stomatolohiyi. 2013;3:76-80. [in Ukrainian].
4. Ostapko OI, Holubyeva IM, Voyevoda OO. Stan osnovnykh pokaznykiv mineralnoho obminu i kaltsiyrehulyuyuchykh system pry kariyesi u ditey. Suchasna stomatolohiya ta shchelepno-lytseva khirurhiya: materialy nauk. prakt. konf. Kyyiv; 2013. s. 151-3. [in Ukrainian].
5. Kaskova LF, redaktor. Profilaktyka stomatolohichnykh zakhvoryuvan: pidruch. dlya stud. zakl. vyshchoyi med. osvity. 2-he vyd., dopovn. Poltava: ASMI; 2018. 588 s. [in Ukrainian].
6. Bratthall D, Nishi M, Stjernswärd J. Caries experience of some countries and areas expressed by the Significant Caries Index. Com Dent Oral Epidem. 2003;4:296-301. DOI: 10.1034/j.1600-0528.2002.00054.x
7. Leus PA, Shevchenko OV. Obosnovanye dolhosrochnykh yzmerymykh tselei dostyzhenyia stomatolohycheskoho zdorovia v kommunalnykh
prohrammakh profylaktyky stomatolohycheskykh zabolevanyi. Stomatolohyia detskoho vozrasta y profylaktyka. 2013;2:3-7. [in Russian].
8. Kaskova LF, Popyk KM, Ulasevych LP. Kharakterystyka karioznykh urazhen postiynykh zubiv u ditey, yaki navchayutsya v pochatkoviy shkoli.
Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2018;2(144):366-9. [in Ukrainian].
В1КОВ1 В1ДМ1ННОСТ1 ПОКАЗНИК1В КАР16СУ ПОСТ1ЙНИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ 6-16 РОК1В
Каськова Л. Ф., Попик К. М., Уласевич Л. П., Андрiянова О. Ю., Кулай О. О.
Резюме. Нaйбiльш активний пpиpicт покaзникiв Kapiecy спостеркаеться у дiтей. Це пов'язано з пpоpiзyвaнням поcтiйних 3y6iB, якi недостатньо мiнеpaлiзовaнi, особливо в пеpшi 2-3 роки тсля пpоpiзyвaння, формуванням оргашв i систем оргашзму, соматичною патолопею, неякicною гiгieною порожнини рота дп"ей, геохiмiчними yмовaми проживання, впливом piзномaнiтних зовнiшнiх фaктоpiв, якi можуть спричинити по-pyшення мiнеpaльного обмiнy.
Збтьшення показника пошиpеноcтi кapiecy поcтiйних зyбiв вiдбyвaeтьcя в кожному вiковомy перюдг Нaйбiльш значиму змiнy cпоcтеpiгaeмо у вiцi вiд 6 до 7 рошв, тобто пеpiод початку пpоpiзyвaння перших поcтiйних моляpiв, якi слабко мiнеpaлiзовaнi, aдaптaцiя дiтей першого року навчання в школк Важливими е перюди вiд 8 до 9 ромв (збiльшення показника на 15,79%), а також вщ 9 до 10 рошв (збiльшення показника на 14,82%) та з 10 до 11 рошв (збтьшення показника на 13,94%), коли вщбуваеться перехщ д^ей з початковоТ школи до середньоТ, з бiльшим навантаженням, необхiднicтю звикання до нового педагопчного колективу. В iншi вiковi пеpiоди нами не вiдмiченi знaчнi пiдвищення показника поширеност кapiecy. lнтенcивнicть кapiecy збiльшyeтьcя у дтей 6-7 pокiв, 9-10 та 13-14 рошв, що також в певнш мipi зicтaвляeтьcя з перюдами навчання в почaтковiй, cеpеднiй чи старшш школi, що потребуе подальшого доcлiдження. Рiвень стоматолопчноТ до-помоги пщвищуеться вiд I до III групи, а також шдвищуеться потреба у люуванш, на показник якоТ можливо впливати лише шляхом проведення профтактичноТ роботи з дiтьми та Тх батьками про необхiднicть прове-дення пpофiлaктичних та лiкyвaльних зaходiв на paннiх етапах виникнення rapiecy.
Ключовi слова: дiти, кapiec, постшш зуби, пошиpенicть, iнтенcивнicть.
ВОЗРАСТНЫЕ РАЗЛИЧИЯ ПОКАЗАТЕЛЕЙ КАРИЕСА ПОСТОЯННЫХ ЗУБОВ У ДЕТЕЙ 6-16 ЛЕТ
Каськова Л. Ф., Попик К. М., Уласевич Л. П., Андриянова О. Ю., Кулай О. А.
Резюме. Наиболее активный прирост показателей кариеса наблюдается у детей. Это связано с прорезыванием постоянных зубов, которые недостаточно минерализованные, особенно в первые 2-3 года после прорезывания, формированием органов и систем организма, соматической патологией, недостаточной гигиеной полости рта у детей, геохимическими условиями проживания, влиянием различных внешних факторов, которые могут спровоцировать нарушение минерального обмена.
Увеличение показателя распространенности кариеса постоянных зубов происходит в каждом возрастном периоде. Наиболее значимые изменения наблюдаем в возрасте от 6 до 7 лет, период начала прорезывания первых постоянных моляров, что соответствует адаптации детей первого года обучения в школе. Важны периоды от 8 до 9 лет (увеличение показателя на 15,79%), а также от 9 до 10 лет (увеличение показателя на 14,82%) и с 10 до 11 лет (увеличение показателя на 13,94%), когда происходит переход детей из начальной школы в среднюю, с большей нагрузкой, необходимостью привыкания к новому педагогическому коллективу. В другие возрастные периоды нами не отмечены значительные повышения показателя распространенности кариеса. Интенсивность кариеса увеличивается у детей 6-7 лет, 9-10 и 13-14 лет, и также в определенной степени соотносится с периодами обучения в начальной, средней или старшей школе, что требует дальнейшего исследования. Уровень стоматологической помощи возрастает от I до III группы, а также повышается потребность в лечении, на показатель которой возможно влиять лишь путем проведения профилактической работы с детьми и их родителями о необходимости проведения профилактических и лечебных мероприятий на ранних этапах возникновения кариеса.
Ключевые слова: дети, кариес, постоянные зубы, распространенность, интенсивность.
AGE DIFFERENCES IN PERMANENT TOOTH CARIES INDEX IN CHILDREN AGED 6 TO 16
Kaskova L. F., Popik K. M., Ulasevych L. P., Andriyanova O. Y., Kulai O. A.
Abstract. The most active growth of caries index is observed in children. This is due to the eruption of permanent teeth which are not sufficiently mineralized, especially in the first 2-3 years after the eruption, formation of body organs and systems, somatic pathologies, improper oral hygiene, geochemical living conditions, impact of various external factors which might cause derangement of mineral metabolism.
The objective of our research was to determine the degree of incidence and rate of permanent tooth caries in children aged 6 to 16 for further elaboration of combination preventive measures aimed at prevention of occurrence and development of cariosity complications.
Research materials and methods. Dental health has been studied in 412 children at the schools of Poltava (grades 1-11). We have determined caries rate by CFE index. Caries incidence degree has been calculated for each age period as percentage. Also, we have grouped children based on the period of studies in primary, secondary and upper school. We have calculated Significant Caries Index (SIC index) based on Brathol method. The level of dental care to children was assessed against CFE index according to P.A. Leus's recommendations.
Findings and discussing them. Research has involved children of the following age groups: 6-9-year-olds (grades 1-4 - Group 1), 10-13-year-olds (grades 5-8 - Group 2), 14-16-year-olds (grades 9-11 - Group 3).
Significant growth in the number of children with caries in the first 4 years of school (6-9-year-olds) by 36.26% is observed. Changes are especially observed at the age of 8-9, 9-10 and 10-11 (increase of caries incidence degree by 15.79%, 14.82% and 13.94% respectively). During the period from 11 to 13, and from 14 to 16, a slight growth in the number of children with permanent tooth caries is observed.
The lowest carious index was found with 6-year-olds, whereas the highest - with 16-year-olds. In age group 1, the highest growth of carious index was observed with 6-7-year-olds. Research in age group 2 (10-13 y.o.) has shown probable increase in the number of carious teeth in children aged 9 to 10 and 10 to 11. Probable increase in carious index is observed in children aged 13 to 14.No significant increase in the number of carious teeth is observed in children aged 14 to 15.
The average highest carious index in children aged 6 to 16 was 4.71±0.0.
The level of dental care delivered to group 1 children was 29.5%, which is insufficient. This parameter corresponds to children's need for caries treatment which, based on our estimates, is 24.6%. In group 2, the level of dental care was 37.1%, need for treatment - 53.9%, in group 3 - 48.8% and 68.8% respectively.
Conclusion. The increase in permanent tooth caries incidence degreeoccurs in every age period. The highest increase is observed in 6-7-year-olds, i.e. in the period when the first permanent molars, which are less mineralized, start to erupt, and when children are adapting in the first year at school. Periods that are important include from 8 to 9 (increase by 15.79%), from 9 to 10 (increase by 14.82%) and from 10 to 11 (increase by 13.94%), when kids finish primary school and go to secondary school with higher workload and the necessity to get used to new teachers. During other age periods no significant increase in caries incidence degree has been observed. Carious index increases in children aged 6-7, 9-10 and 13-14, which also to some extent corresponds to the periods of studying in primary, secondary and upper school, which required further research. The level of dental care increases from group 1 to group 3, and so does the need for treatment, which may only be influenced by preventive talks with children and their parents about the necessity of prevention and treatment at early stages of caries development.
Key words: children, caries, permanent teeth, prevalence, intensity.
Рецензент - проф. Ткаченко П. I.
Стаття надшшла 23.03.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-357-360 УДК 616.311.2: 616.3/8-008.65: 616.314.2-007.24: 539.4
Король М. Д., Скубй О. М., Король Д. М., Петрук Д. О., Малюченко Т. П.
ВИТРИВАЛ1СТЬ ПАРОДОНТА ДО НАВАНТАЖЕННЯ У ЗУБ1В, ЯК1 НЕ ФУНКЦ1ОНУЮТЬ ПРИ ДЕФОРМАЦ1ЯХ ЗУБНОГО РЯДУ УкраТнська медична стоматолопчна академ1я (м. Полтава)
korolmd53@gmail.com
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом комплексноТ ^щативноТ теми кафедри тслядипломноТ осв^и ли карiв стоматологiв-ортопедiв УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академп: "Вплив стоматолопчних конструкцш й матерiалiв на протезне поле та адапта-цшш властивосл оргашзму", державний реестрацш-ний №011би004188.
Вступ. КлЫчш дослщження багатьох науковщв показали, що ктьмсть оаб з видаленими зубами, особливо жувальноТ групи, з втом збтьшуеться. Деяк автори вважають, що така втрата зубiв е основною причиною розвитку деформацш зубних рядiв [1-6].
Вивчення витривалосл тканин пародонта при вертикальному навантаженш за допомогою гнато-динамометри створило iстотний внесок у розвиток основ ортопедичноТ стоматологи, проте можливосл методу до кшця не вичерпаш. При цьому багатьма авторами встановлене зниження витривалосл пародонта зубiв, як обмежують дефект зубного ряду. Однак, даш вщновлення теля протезування мосто-подiбними протезами суперечливг
Метою нашого дослщження було визначення витривалосл пародонта до навантаження у зубiв, ям не функцюнують при рiзних формах деформацш зубного ряду.
Об'ект i методи дослщження. Традицшш методи оцшки витривалосл пародонта [рунтуються на вра-
хуванш лише одшеТ з ТТ характеристик - величини порога його больовоТ чутливосл при максимально довтьнш силi стиснення щелеп, яка вимiрюеться в ктограмах або ньютонах. Звщси походить назва методу - гнатодинамометрiя.
Для розширення шформативносл методу нами була дослщжена графiчна реестращя i розшифруван-ня даних, ям характеризують витривалiсть пародонта до навантаження. Витривалiсть до навантаження може бути як статичною, так i динамiчною. Статична резистентшсть - це показник, який визначаеться при максимально довтьному навантажуванш зуба. Ди-намiчна витривалiсть визначаеться при максимально довтьному навантажуванш й утриманш цього навантаження у чаа. За одиницю витривалосл при-ймали силу в 1 Н.
Нами був проведений графiчний запис вимiрю-вання максимально! оклюзшноТ сили, яка розвива-еться у чаа [гнaтодинaмогрaфiя (ГДГ)]. Використову-вали електронний гнатодинамометр '^зир" (НПО "Азимут") i персональний комп'ютер.
Методика дослщження витривaлостi пародонта до навантаження полягала у тому, що накушувальш площадки динамометра обробляли спиртом, одну з них установлювали на жувальну поверхню дослщжу-ваного зуба, другу - на жувальну поверхню проти-лежноТ щелепи.
На накушувальш площадки накладали змшш еластичш полiхлорвiнiловi насадки. Зуби-aнтaгонiсти
