CC BY
17
DOI 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-344-348
УДК 616.314:616.311:616.529.1]-053.5
*Савичук Н. О., *Сороченко Н. О., **П'янкова О. В
КЛ1Н1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В У Д1ТЕЙ ТА П1ДЛ1ТК1В, ХВОРИХ НА ДИСТРОФ1ЧНИЙ БУЛЬОЗНИЙ ЕП1ДЕРМОЛ1З *Нацюнальна медична aкaдeмiя пicлядиплoмнoï ocвiти iмeнi П.Л. Шупика (м. КиУв) **Дитяча клiнiчнa лiкapня № 9 (м. КиУв)
Зв'язок nублiкацГí з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом комплексно! науково-дослщноТ роботи кафедри стоматологи дитячого вшу НацюнальноТ медичноТ академи тслядипломноТ освiти iменi П.Л. Шупика «Вивчен-ня факторiв ризику стоматолопчних захворювань у дiтей i оаб молодого вiку та розробка профшактич-них i лiкувальних програм» (№ державноТ реестрацй' - 0113U002211).
Вступ. З кожним роком загальносоматичнi факто-ри ризику пiдсилюють свш вплив на формування сто-матолопчноТ патологи, зокрема карiесу [1,2]. Спадко-вий бульозний епiдермолiз - клiнiчно гетерогенний генодерматоз, що вiдноситься до орфанних захворювань, проявляеться зниженням резистентност шмри i слизових оболонок з утворенням спонтан-них та травмошдукованих пухирiв [3]. В залежност1 вщ рiвня дермально-епiдермальних розшарувань в дшянц базальноТ мембрани видiляють 4 основы форми захворювання: просту, межеву, дистрофiчну та синдром Кiндлер [3,4]. Кожна форма характеризуемся особливостями машфестацш в порожнинi рота [5,4,6,7]. Дистрофiчний бульозний епiдермолiз (ДБЕ) обумовлений генетичними дефектами колагену VII типу [3,8]. При ДБЕ вiдмiчаеться часткова евакуащя залишкiв "imi внаслiдок змiни реолопчних властивос-тей ротовоТ рiдини, наявност облтерацп присiнку порожнини рота та порушення мобiльностi язика, пов'язаноТ з анкшоглоаею та втратою мiодинамiчноТ рiвноваги [5,9,10,11]. Негативним прогностичним критерiем щодо виникнення i прогресування карюз-ного процесу е змша фiзико-хiмiчних параметрiв та швидкостi секрецп ротовоТ рщини у даного контингенту хворих [9,10]. Не виключений вплив гешв, що пiддаються мутацiям при данш групi захворювань, на порушення процесiв морфогенезу зубiв, результатом чого е гiпоплазiя емалi [8,12,13]. Домшуючими iндивiдуальними характеристиками пацiентiв, що формують низький рiвень мотивацп до стоматоло-гiчного лiкування, е тривожно-депресивнi прояви та психiчна ригiднiсть [14].
Актуальшсть вивчення стану твердих тканин зубiв у дiтей та пiдлiткiв, хворих на ДБЕ, обумовлена необ-хщшстю розробки програми надання стоматолопч-ноТ допомоги, в тому числi профшактичноТ, пащен-там з даною патолопею.
Мета дослiдження. Вивчення стану твердих тканин зубiв у дп"ей та пiдлiткiв, хворих на дистрофiчний бульозний епiдермолiз.
Об'ект i методи дослщження. Для оцiнки стану твердих тканин зубiв було обстежено 41 хворий на ДБЕ у вiцi вщ 2 до 18 ромв, що звернулись за кон-сультащею в Дитячий мiський центр лтування i про-фiлактики захворювань слизовоТ оболонки порожнини рота та пародонту ДитячоТ кл^чноТ лiкарнi № 9 м.
Киева. Bei обстежеш були розподтеш на 3 групи за BiKOM з урахуванням перюду прикусу. У I групу (вщ 2 до 5 рошв) увшшли 9 дiтей, у II групу (вщ 6 до 12 рошв) - 12 дiтей, у III групу (вщ 13 до 18 рошв) - 20 пiдлiткiв. Стоматолопчне обстеження проводилось пiсля пiдписання батьками пащенлв та пацiентами старше 14 ромв шформованоУ добровшьноУ згоди зпдно з принципами бiоетики. Результати рееструва-лись в розробленi нами карти стоматолопчного обстеження.
Вивчення стану твердих тканин зубiв проводили на основi стоматологiчного обстеження за методикою, рекомендованою ВООЗ (1998) за допомогою стоматолопчного дзеркала i зонда з урахуванням принципу обережносп. Складшсть обстеження па-цiентiв iз ДБЕ обумовлена шдвищеною вразливiстю слизовоУ оболонки порожнини рота та зменшенням кута зору лтаря у зв'язку з наявшстю мтростомп у бiльшостi хворих. Для вивчення стану твердих тканин зубiв проводили визначення таких показнишв: у I груш - розповсюджешсть карiесу тимчасових зубiв (%), штенсившсть карiесу тимчасових зубiв та повер-хонь за показниками кп та кпп; у II груш - розповсюджешсть карiесу тимчасових i постшних зубiв (%), штенсившсть карiесу тимчасових i постiйних зубiв та поверхонь за показниками кп+КПВ та кпп+КПВп; у III груш - розповсюджешсть карiесу постiйних зубiв (%), iнтенсивнiсть карiесу постiйних зубiв та поверхонь за показниками КПВ i КПВп. При розрахунку шдек-ав iнтенсивностi кaрiесу поверхонь в змшному та постiйному прикусi, якщо постiйний зуб видалений, його враховували за 5 поверхонь в бокових дшянках та за 4 поверхш у фронтальнш дiлянцi зубного ряду. У струм^ iндексiв iнтенсивностi кaрiесу зубiв (кп, кп+КПВ, КПВ) aнaлiзувaли спiввiдношення складових елементiв для кожноУ втовоУ групи. Рiвень штенсив-ност кaрiозних уражень зубiв оцiнювaли зпдно з рекомендащями ВООЗ. Активнiсть карюзного процесу визначали за рекомендащями Т.Ф. Виноградо-воУ (1978). У вах вiкових групах вiдзнaчaли наявшсть ускладненого кaрiесу та некaрiозних уражень. Для визначення стану гтени порожнини рота використо-вували гiгiенiчний шдекс (П) Ю.А. Федорова та В.В. ВолодкшоУ (1971).
З метою виявлення комплаентноУ поведiнки сто-совно стоматолопчного лтування проводилось опи-тування пащетчв та Ух бaтькiв шляхом анкетування.
Статистична обробка отриманих результат дослщжень виконана за допомогою програми «Microsoft Excel». Враховували середню арифметич-ну (М), стандартну похибку середньоУ арифметичноУ (m), середне квадратичне вiдхилення (о), коефiцiент кореляци Пiрсонa (r), доа^ршсть рiзницi середнiх значень за критерiем t Стьюдента. Biдмiнностi вва-жали за статистично вiрогiднi при t>2, що вiдповiдaе
iмовiрностi безпомилкового прогнозу, яка дорiвнюe 95% (р<0,05).
Результати дослiджень та Тх обговорення. У I групi розповсюдженiсть карieсу тимчасових зубiв становила 56%. Середне значення показника шдексу iнтенсивностi карiесу тимчасових зубiв кп дорiвнюва-ло 4,67+2,4, що свщчить про високий рiвень захво-рювання. При аналiзi вiдсоткового спiввiдношення складових шдексу кп виявилось, що елемент «к» становив 100% (тобто кшьмсть зубiв, що потребу-ють лтування) зi значенням 4,67+2,4, а елемент «п» складав 0%. Середне значення шдексу штенсивнос-тi карiесу поверхонь кпп дорiвнювало 5,2+2,66, при чому значення елементу «кп» складало 5,2+2,66, а кшьмсть пломбованих поверхонь зубiв «пп» вщпови дало 0. У 85% пащенлв зареестрований гострий пере-бiг карiесу. У I груш компенсована форма активност карiозного процесу за Т.Ф. Виноградовою вiдмiчена у 67% пащенлв, субкомпенсована форма - у 11%, де-компенсована форма - у 22% хворих. Ускладнений карiес визначений у 33% хворих даноТ групи. Мкцева гiпоплазiя емалi спостерiгалась у 11% пацiентiв. Дiа-гностований випадок недосконалого амелогенезу.
У II груш розповсюджешсть карiесу становила 100%. Середне значення шдексу КПВ+кп дорiвнюва-ло 6,08+1,08. Аналiз структури шдексу штенсивносп карiесу в перюд змiнного прикусу виявив, що най-бiльший вiдсоток становив елемент «К» (58,88%), значення якого дорiвнювало 3,58+1,1. Елемент «к» склав 41,12% при значены 2,5+0,9. Значення еле-менлв «П» та «п» вiдповiдало 0. Видалених постш-них зубiв в II груш виявлено не було. У данш груш шдекс штенсивносп карiесу поверхонь КПВп+кпп склав 9,5+2,1. Значення елементу «Кп» дорiвнювало 4,5+1,53, елементу «кп» вiдповiдало 5+1,9. Елементи «П», «п» мали нульове значення. Переважав гострий переб^ карiозного процесу (80%). В II груш обстеже-них компенсована форма карiесу визначена у 42%, субкомпенсована форма - у 33%, декомпенсована форма - у 25% пащетчв. Ускладнений карiес дiагнос-тований у 50% хворих даноТ вшово'Т групи. Мiсцева п-поплазiя емалi зафiксована у 8% пащенлв, системна гiпоплазiя емалi - у 8% хворих.
У III груш розповсюджешсть карiесу зубiв становила 100%. Середне значення шдексу КПВ дорiвню-вало 9,85+1,63. В струм^ iндексу КПВ превалював елемент «К», що склав 57,87%. Значення елементу «К» вщповщало 5,7+1,1. Значення елементу «П» дорiвнювало 2,95+0,81, що становило 29,95% ана-лiзованого шдексу. Показник ктькосп уражених зубiв карiесом переважав над показником кiлькостi пломбованих зубiв. 1х спiввiдношення К/П становило 5,7+1,1/2,95+0,81, що вiдображае несприятливий переб^ захворювання по кiлькостi несанованих зубiв та недостатню ефективнiсть лтувальноТ роботи. На-явнiсть видалених постшних зубiв внаслiдок карiесу зафiксовано у 45% пащенлв. Значення елементу «В» дорiвнювало 1,2+0,37, що становило 12,18% шдексу КПВ. Спостеркаеться тенденцiя до ураження кшькох поверхонь зубiв. Середне значення шдексу КПВп складало 20,7+4,88. При чому середня кiлькiсть уражених карiесом поверхонь (елемент «Кп») до-рiвнювала 11,25+3,22. Значення елементу «Пп» вщ-повiдало 3,45+0,97. Елемент «Вп» становив 6+1,85. Значення iндексу КПВп дост^рно перевищувало
значення iндексу КПВ при t=2,11 (р>0,05). У переваж-но'| бiльшостi пацieнтiв дiагностовано гострий перебк Kapiecy (80%). У III rpyni компенсована форма карюз-ного процесу дiагностована у 30%, субкомпенсована форма - у 25%, декомпенсована форма - у 45% пащенлв. Ускладнений карieс дiагностований у 20% хворих. Вогнищева демiнералiзацiя емалi в данiй групi вiдмiчена у 5% шдл^тв. Некарiознi ураження твердих тканини зубiв представленi мiсцевою ппо-плазieю у 15% хворих.
При аналiзi локaлiзaцN карiозних уражень вста-новлено, що серед поверхонь зубiв найчастiше ура-жуються: на молярах - дшянки фiсур, на премолярах та рiзцях - апроксимальнi поверхш.
Результати дослiдження стану гiгieни порожни-ни рота шляхом визначення шдексу Федорова-Во-лодкшо'| у I груш свщчать, що 45% пацieнтiв мають задовiльний, 11% - незадовiльний, 11% - поганий, 33% - дуже поганий рiвень ппени порожнини рота. Середне значення П склало 2,98+0,41 бали. При ана-лiзi даних шдексу ппени за Федоровим-Володкiною у II груш виявлено, що рiвень ппени порожнини рота був задовтьним у 25%, поганим - у 58%, дуже поганим- у 17% пащетчв. Середне значення П дорiвню-вало 2,95+0,22 бали. Обстеження з метою вивчення гiгiенiчного стану порожнини рота в III груш показало, що задовшьний рiвень ппени зафтсований у 30%, незадовтьний - у 15%, поганий- у 40%, дуже поганий - у 15% пащетчв. Середне значення П становило 2,74+0,2 бали.
Результати аналiзу показника гiгiенiчного рiвня порожнини рота в перюд змшного та постшного прикусу (II та III групи) свщчать, що у переважно'| бть-шостi обстежених рееструвався стан ппени, що вщ-повщав критерiям «поганий». Аналiз залежностi мiж iндексом гiгiени порожнини рота та рiвнем штенсив-ностi карiесу виявив пряму середню кореляцш в I та II груш обстежених при коефiцiентi r, що дорiвнював 0,44 та 0,39 вщповщно.
Узагальнюючи результати дослщження, слiд вщ-мiтити, що спостеркаеться тенденцiя суттевого збть-шення розповсюдженостi карiесу на тлi його високо'( iнтенсивностi у пацiентiв II та III груп, як склали дiти у вiцi старше 6 рошв та пiдлiтки, в порiвняннi з I гру-пою. Втова динамiка структури iндексу штенсивнос-т карiесу представлена збiльшенням долi елементу «В». Зважаючи на високе значення елеменлв «К» та «к» у структурi шдекав iнтенсивностi кaрiесу, д^и та пiдлiтки, хворi на ДБЕ, потребують санацп ротово'( порожнини. Рiвень стоматолопчно'|' допомоги за ви-значенням елеменлв «п» та «П» е низьким.
За результатами опитування батьмв пащетчв, хворих на ДБЕ, серед причин некомплаентно'| по-ведiнки вiдмiчaеться фобiчнa форма реагування та очтування болю перед стомaтологiчними манту-лящями; прiоритетнiсть терапп iнших проявiв ДБЕ та недооцшка вaжливостi лiкувaння стоматолопчних захворювань; недостaтнiй сaнiтaрно-культурний ри вень; мaтерiaльнi витрати, пов'язaнi з лтуванням; вiдсутнiсть диспансерного спостереження з боку ди-тячих стомaтологiв та недостатня ix обiзнaнiсть щодо особливостей стоматолопчного статусу при ДБЕ; низька загально-особиста самооцшка хворих. Вщвщ-ування стоматолога носять спорадичний характер. Переважаючим мотивом звернення за стоматолопч-
ною допомогою е лiкувальний за наявност зубного болю та втрати значного об'ему твердих тканин зубiв.
Висновки. Визначено високу розповсюджешсть карiесу при значнiй його iнтенсивностi серед хворих на ДБЕ в перюд змшного та постiйного прикусу. З втом простежуеться негативна тенденцiя карюзного процесу до декомпенсацп. Високi показники захво-рюваностi твердих тканин зубiв зумовленi порушен-ням процесiв самоочищення в зв'язку з пiдвищеною вразливiстю, рубцевими змiнами слизовоТ оболонки порожнини рота внаслщок загоення елементiв ура-ження; незадовiльною гiгiеною порожнини рота, що свiдомо обмежуеться пацiентами, як мають низьку мотивацiю, погану маневрешсть кистей рук через контрактури суглобiв та наявнiсть псевдосиндактили, нерозвинену мтку моторику, вiдсутнiсть сформова-них навичок по догляду за порожниною рота. Висо-кий вщсоток нелiкованих карюзних порожнин та на-явнiсть видалених постшних зубiв внаслiдок карiесу констатуе недостатш рiвнi первинноТ профiлактики та охоплення стоматолопчною допомогою.
Результатом карiесу та його ускладнень е знижен-ня ефективностi жування, додаткове травмування стравоходу, який в бшьшосл випадшв мае стриктури; дефекти зубних рядiв; порушення естетичних пара-метрiв; погана фонетична адаптащя; ортодонтична патологiя, зниження висоти прикусу, змши в скро-нево-нижньощелепних суглобах. Корекцiя карiесо-генноТ ситуаци в порожнинi рота е проблематичною через складшсть змiни харчових звичок у зв'язку iз вживанням великоТ кiлькостi легкоферментованих вуглеводiв, в тому чи^ цукрози, для лтвщацп дефи циту енергп з урахуванням пщвищеноТ енергетичноТ потреби.
Практична реалiзацiя санацiйних заходiв пов'язана з наявшстю об'ективних складностей при проведеннi стоматолопчних манiпуляцiй. Зважаючи на знижену резистентшсть слизовоТ оболонки порожнини рота, наявшсть вестибулярноТ облп"ераци,
мiкростомil, лтування можливе не завжди та не в повному обсязк В зв'язку з вищезазначеним та вра-ховуючи обмежешсть в можливостi усунення впливу провщних етiологiчних чинникiв карiесу шдвищуеть-ся необхiднiсть своечасноТ ефективноТ санаци порожнини рота.
Аналiзуючи дан дослiдження та враховуючи спе-цифiчнiсть предикторiв ризику, слiд вiдмiтити до-цiльнiсть рацiональних адекватних превентивних заходiв зi стратифiкацiею ризикiв формування та про-гресування стоматологiчних захворювань. В залеж-ностi вiд iнтенсивностi карiесу та рiвня гiгiени порожнин рота повинна визначатись кратшсть вщвщувань стоматолога та об'ем лiкувально-профiлактичних за-ходiв з урахуванням ступеню комплаентност пащен-та. Низький рiвень мотивацп до звернення за стоматолопчною допомогою е несприятливим фактором. Недостатня орiентованiсть лiкарiв в принципах на-дання стоматологiчних послуг пацiентам, хворим на ДБЕ, знижуе ефектившсть Тх взаемоди з пацiентами в процес надання медичноТ допомоги. 1снуе необ-хiднiсть формування медико-сощальноТ активност1 даного контингенту хворих та оптимiзацiТ стомато-логiчноТ мотивацп через впровадження активних профшактичних заходiв. Ураховуючи необхiднiсть превенци передчасного виходу пацiентiв з терапев-тичного процесу виникае потреба в нормалiзацiт пси-хоемоцiйного стану в умовах стоматолопчного кабi-нету, високому ступеню кооперативносп пацiента та комушкативноТ компетентностi лiкаря, використання технологiй корекцп недостатньоТ прихильностi до лi-кування та формування емоцшноТ компоненти.
Перспективи подальших дослiджень. Розробка, впровадження та вивчення ефективносп схем оптимально! комплексно! профшактики стоматологiчних захворювань у дп"ей та пiдлiткiв, хворих на ДБЕ, за-снованоТ на використанш методiв диверсифiкацiТ ри-зикiв на груповому та шдивщуальному рiвнi.
flrrepaTypa
1. Savichuk NO, Trubka IA, Kornienko LV, Marchenko OA. Sovremennye podkhody preventivnoy terapii kariesa zubov. Dent Art. 2013;2:67-74. [in Russian].
2. Khomenko LO, redaktor. Terapevtychna stomatolohiia dytiachoho viku. T.1. Karies zubiv ta yogo uskladnennia. Kyiv: Knyga plius; 2014. 432 s. [in Ukrainian].
3. Fain J-D, Hinter H, redaktor. Bullyeznyy epidermoliz. Moskva: Praktika; 2014. s. 169-85. [in Russian].
4. Savychuk NO, Sorochenko NO. Proiavy spadkovoho bulloznoho epidermolizu v porozhnyni rota u ditei. Zbirnyk naukovykh prats spivrobitnykiv NMAPO imeni P.L. Shupyka. 2015;24(4):403-11. [in Ukrainian].
5. Savychuk NO, Derevianko LA, Sorochenko NO, Hedeon IV. Vypadok dystrofichnoho bulloznoho epidermolizu z urazhenniam slyzovoi obolonky porozhnyny rota. Sovremennaya stomatologiya. 2016;1:50-2. [in Ukrainian].
6. Parushetti AD, Agrawal JM, Nanjannawar LG, Agrawal MS. Oral manifestations of epidermolysis bullosa dystrophica: a rare genetic disease. BMJ case reports. [Internet] 2013 [cited 2013 Jan 23]; 2013: P. bcr2012007963. DOI: 10.1136/bcr-2012-007963
7. Wright JT. Oral manifestations in the epidermolysis bullosa spectrum. Dermatologic clinics. 2010;28(1):159-64. Available from: https://doi. org/10.1016/j.det.2009.10.022
8. Umemoto H. Type VII collagen deficiency causes defective tooth enamel formation due to poor differentiation of ameloblasts. The American journal of pathology. 2012;181(5):1659-71. Available from: https://doi.org/10.1016Zj.ajpath.2012.07.018
9. Savychuk NO, Sorochenko NO, Piankova OV. Chinnyky ryzyku rozvytku stomatolohichnykh zakhvoriuvan u ditei z dystrofichnym bulloznym epidermolizom. East European Scientific Journal. 2016;8(2):102-4. [in Ukrainian].
10. Sorochenko NO. Faktory ryzyku rozvytku kariesu u ditei iz retsesyvnym dystrofichnym bulloznym epidermolizom. Khyst. 2016;18:528. [in Ukrainian].
11. Colovic A, Jovicic O, Stevanovic R, Ivanovic M. Oral health status in children with inherited dystrophic epidermolysis bullosa. Vojnosanitetski pregled. 2017;74(7):644-51.
12. Javed AP. Occurrence of epidermolysis bullosa along with Amelogenesis imperfecta in female patient of India. Dental research journal. 2013;10(6):813-6.
13. Nagarajan SK, Shetty P. Epidermolysis Bullosa associated with Enamel Hypoplasia, Multiple Missing Teeth and Mitral Regurgitation - A Case Review. International Journal of Health and Rehabilitation Sciences (IJHRS). 2013;2(3):165-72.
14. Chaplieva EM. Psikhofiziologicheskie osobennosti lits molodogo vozrasta s razlichnym urovnem motivatsii k stomatologicheskim lechebno-profilakticheskim meropriyatiyam [dysertatsiya]. Volgograd: Volgogradskiy gos. med. un-t; 2008. 26 s. [in Russian].
КЛ1Н1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В У Д1ТЕЙ ТА П1ДЛ1ТК1В, ХВОРИХ НА ДИСТРОФ1ЧНИЙ БУЛЬОЗНИЙ ЕП1ДЕРМОЛ1З
Савичук Н. О., Сороченко Н. О., П'янкова О. В.
Резюме. Дослщжено стан твердих тканин тимчасових i постшних 3y6iB у 41 хворого на дистрофiчний бу-льозний епiдермолiз у вiцi вiд 2 до 18 ромв. Встановлено, що розповсюдженiсгь карieсу у вiцi 2-5 рошв е середньою (56%), у вiцi 6-18 рокiв - високою (100%). Показник iндексу iнтенсивностi карiесу зубiв в перiод молочного прикусу становить 4,67+2,4, в перюд змiнного прикусу складае 6,08+1,08, в перюд постiйного прикусу дорiвнюе 9,85+1,63. Рiвень карiесу у всiх втових групах е високим. З втом простежуеться негативна тенденцiя карiозного процесу до декомпенсацп. Бiльшiсть пацiентiв мають поганий гiгiенiчний стан порожнини рота. Ефектившсть надання стоматолопчно'| допомоги хворим на дистрофiчний бульозний епiдермолiз е низькою. Даний контингент пацiентiв потребуе диспансерного спостереження дитячого стоматолога та проведення комплексу лтувально-профшактичних заходiв з урахуванням обтяженого загальносоматичного анамнезу, специфiчностi предикторiв ризику карiесу i низько'|' комплаентностi хворих.
Ключовi слова: дистрофiчний бульозний епiдермолiз, розповсюдженiсть та штенсившсть карiесу, гiгiена, слизова оболонка порожнини рота, шдекс, профiлактика.
КЛИНИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СОСТОЯНИЯ ТВЕРДЫХ ТКАНЕЙ ЗУБОВ У ДЕТЕЙ И ПОДРОСТКОВ С ДИСТРОФИЧЕСКИМ БУЛЛЕЗНЫМ ЭПИДЕРМОЛИЗОМ
Савичук Н. О., Сороченко Н. А., Пьянкова А. В.
Резюме. Исследовано состояние твердых тканей молочных и постоянных зубов у 41 больного с дистрофическим буллезным эпидермолизом в возрасте от 2 до 18 лет. Установлено, что распространенность кариеса в возрасте 2-5 лет является средней (56%), в возрасте 6-18 лет - высокой (100%). Показатель индекса интенсивности кариеса зубов в период молочного прикуса составляет 4,67+2,4, в период сменного прикуса - 6,08+1,08, в период постоянного прикуса - 9,85+1,63. Уровень кариеса во всех возрастных группах является высоким. С возрастом прослеживается негативная тенденция кариозного процесса к декомпенсации. Большинство пациентов имеют плохое гигиеническое состояние полости рта. Эффективность оказания стоматологической помощи больным с дистрофическим буллезным эпидермолизом является низкой. Данный контингент пациентов нуждается в диспансерном наблюдении детского стоматолога и проведении комплекса лечебно-профилактических мероприятий с учетом отягощенного общесоматического анамнеза, специфичности предикторов риска кариеса, низкой комплаентности больных.
Ключевые слова: дистрофический буллезный эпидермолиз, распространенность и интенсивность кариеса, гигиена, слизистая оболочка полости рта, индекс, профилактика.
CLINICAL CHARACTERISTIC OF STATE OF HARD TISSUES OF TEETH IN CHILDREN AND ADOLESCENTS WITH DYSTROPHIC EPIDERMOLYSIS BULLOSA
Savychuk N. O., Sorochenko N. O., Piankova O. V.
Abstract. The article describes results of the dental examination of 41 patients from 2 to 18 years old with dystrophic epidermolysis bullosa (DEB) for studying the state of hard tissues of teeth.
Object and methods of the research. To assess the state of hard tissues of teeth in 41 children and adolescents with DEB which applied for a consultation at the Children's City Center of the treatment and prevention of diseases of oral mucosa and periodontal of the Children's Clinical Hospital №9 in Kyiv. All patients were divided into 3 groups by age. The I group (from 2 to 5 years old) included 9 children, the II group (from 6 to 12 years old) included 12 children, the III group (from 13 to 18 years old) included 20 adolescents. Study and assessment of hard tissues of teeth were conducted according to WHO recommendations (1998). In the I group the study included determination of the prevalence of dental caries of deciduous teeth (in %), intensity of caries of deciduous teeth according to the DFT index and the DFS index. In the II group the study included determination of the prevalence of dental caries of deciduous and permanent teeth (in %), intensity of caries of deciduous teeth according to the DFT index and the DFS index and intensity of caries of permanent teeth according to the DMFT index and DMFS index. In the III group the study included determination of the prevalence of dental caries of permanent teeth (in %), intensity of caries of permanent teeth according to the DMFT index and the DMFS index. Activity of caries process was evaluated according to the recommendations of T.F. Vinogradova (1978). To determine the state of oral hygiene was used hygienic index Fedorov-Volodkina (1971). The survey of patients and their parents was conducted to identify compliant behavior in relation to dental treatment.
Results of the research. In the I group of patients the prevalence of caries was 56%. The intensity of caries of deciduous teeth according to the DFT index was 4,67±2,4, which corresponded to the high level. The intensity of caries surfaces according to the DFS index was 5,2±2,66. There were filled teeth not registered. Compensated form of caries prevails and was diagnosted in 67%. Decompensated form of caries was registered in 22%. Subcompensated form of caries was diagnosted in 11%. Complicated caries was registered in 33%. A case of imperfect amelogenesis was diagnosed. Enamel hypoplasia was registered in 11%. In the II group of patients the prevalence of caries was 100%. The intensity of caries of deciduous and permanent teeth according to the DFT+DMFT index was 6,08±1,08, which corresponded to the high level. The intensity of caries surfaces according to the DFS+DMFS index was 9,5±2,1. We haven't revealed filled teeth and extracted permanent teeth in the II group of patients. Compensated form of caries was diagnosted in 42%. Decompensated form of caries was registered in 25%. Subcompensated form of caries was diagnosted in 33%. Complicated caries was registered in 50%. Enamel hypoplasia was diagnosted in 16%. In the III group of patients the prevalence of caries was 100%. The intensity of caries according to the DMFT index was
9,85±1,63, which corresponded to the high level. The intensity of caries of surfaces according to the DMFS index was 20,7±4,88. Number of extracted permanent teeth was 1,2±0,37. Decompensated form of caries was diagnosted in 45%. Compensated form of caries was registered in 30%. Subcompensated form of caries was diagnosted in 25%. Complicated caries in permanent teeth was registered in 20%. Enamel hypoplasia was diagnosted in 15%.
Results of the study of the state of oral hygiene in the I group show that the level of oral hygiene was satisfactory in 45%, was unsatisfactory in 11%, was poor in 11%, was very poor in 33% of patients. The average index of Fedorov-Volodkina was 2.98+0.41 points. In the II group the level of oral hygiene was satisfactory in 25%, was poor in 58%, was very poor in 17% of patients. The average index of Fedorov-Volodkina was 2.95+0.22 points. The examination for the purpose of studying of oral hygiene in the III group showed that satisfactory level of hygiene was fixed in 30%, unsatisfactory level was fixed in 15%, poor level was fixed in 40%, very poor level was fixed in 15% of patients. The average index of Fedorov-Volodkina was 2.74+0.2 points. Patients with DEB have low compliance to dental treatment and low motivation for oral hygiene.
Conclusions. Data of dental examination of children with DEB indicates that prevalence of dental caries in the period of temporary occlusion is medium, in the period of the replaceable and permanent occlusion is high. Intensity of dental caries is high in all periods of occlusion. The negative tendency of the carious process to decompensate is traced. Most of patients have poor oral hygiene. The efficiency of dental care to patients with DEB is low. This contingent of patients needs of dispensary observation of a pediatric dentist and a complex of therapeutic and preventive measures considering the general anamnesis, specificity of predictors of caries and low compliance of patients to dental treatment.
Key words: dystrophic epidermolysis bullosa, caries intensity, prevalence of caries, oral hygiene, oral mucosa, index, prevention.
Рецензент - проф. Каськова Л. Ф.
Стаття надшшла 11.10.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-348-352
УДК 616.311.2+616.314.17+616.314.19)-002-06:616.36-002.17]-02:616.31-008.87 Ci4Kopi3 Х. А.
ЗМ1НИ М1КРОБ1ОЦЕНОЗУ РОТОВОТ ПОРОЖНИНИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ
ПАРОДОНТА НА ТЛ1 ХРОН1ЧНОГО ГЕПАТИТУ С Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет iMeHi Данила Галицького (м. Льв1в)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Дане дослщження е фрагментом комплексних науково-дослщних роб^ кафедри терапевтичноТ стоматологи ФПДО Львiвського на-цюнального медичного ушверситету iменi Данила Галицького «Захворювання пародонта, Тх зв'язок з патолопею внутршшх оргашв та станом довкшля» (№ державноТ реестрацп - 0110и002155), «Еколопя та пародонт. Взаемозв'язок захворювань пародонта та загальносоматичноТ патологи. Дисфункци скроне-во-нижньощелепового суглобу» (№ державноТ рее-страци - 0114и000112).
Вступ. Бактерiальна флора зубних бляшок, ясен-них борозен та пародонтальних кишень вважаеться одним iз первинних факторiв, що викликае запа-лення тканин пародонта, особливо у хворих iз пору-шенням функцш печшки на тл хрошчного гепатиту С (ХГС) [1,2]. Наявшсть захворювань печшки створюе умови для негативних дш на пародонт як ендогенних пародонтопатогенних чиннишв, так i мтрофлори по-рожнини рота. На фош ХГС формуються стшк змши мтробюценозу, що часто е вщображенням змш iмунного статусу оргашзму та формування вторин-ного iмунодефiциту [3,4,5]. Суп^ змiни резидентно! флори (аеробноТ, факультативно-анаеробноТ та анаеробноТ) на фонi ХГС можуть стати пусковим ме-ханiзмом розвитку захворювань пародонта (ЗП) або ускладнювати Тх переб^ [6].
У хворих iз ХГС розвиток мкцевоТ запальноТ реак-цп пов'язаний, в тому числ^ iз збiльшенням шфекцш-ного навантаження вiрусно-мiкробними асоцiацiями, що зростае по мiрi прогресування ЗП. Персистуюча
у ротовш порожнинi умовно-патогенна мiкрофлора (УПМ) сприяе розвитку хрошчного катарального гш-пвггу (ХКГ) та генералiзованого пародонтиту (ГП) на фош ХГС та рецидивам хрошчного вiрусного гепатиту. Спектр щентифтованих мiкроорганiзмiв та сумар-не iнфекцiйне навантаження вище у пащетчв iз ХГС, що зумовлюе бiльш частiшi загострення ЗП серед цих оаб i потребуе особливоТ уваги при проведеннi дис-пансеризаци та лiкуваннi.
Тому метою нашоТ роботи стало вивчити частоту виавання мiкроорганiзмiв iз ясенних борозен та пародонтальних кишень у хворих iз ЗП на тл ХГС, а також вивчити характеристику дослщжуваного ми кробiоценозу в залежностi вщ дiагностованоТ паро-донтологiчноТ патологГТ.
Об'ект i методи дослiдження. Нами проведе-не вивчення частоти висiвання мiкроорганiзмiв iз ясенних борозен та пародонтальних кишень у 68 хворих iз ЗП на тж ХГС, що склали основну групу до-слiдження. До групи контролю увшшли 27 пацiентiв iз ЗП без супутньоТ патологГТ в анамнезк Для встанов-лення мтробного статусу ясенних борозен та пародонтальних кишень у хворих iз ХГС в залежносл вiд пародонтолопчного дiагнозу частоту висiвання мi-кроорганiзмiв визначали у 20 осiб iз дiагностованим ХКГ та у 48 оаб iз ГП (початкового-1 та II ступешв). Мiкробiологiчнi дослiдження при ЗП у групах досли дження проводилися разом з пра^вниками мтроби ологiчного сектору ЦНДЛ та лаборатори промисловоТ токсикологГТ.
Матерiалом для дослщження був вмiст ясенних борозен та пародонтальних кишень, який отриму-
