CC BY
28
УДК: 616.314-002-031.8-053.5-036.864 Н.1. Смоляр, Н.Л. Чухрай
ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА УРАЖЕНОСТ1 КАР16СОМ ПОСТ1ЙНИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ 13 ВИКОРИСТАННЯМ 1НДЕКС1В Н1К, ICDAS I ЯКОСТ1 1ХНЬОГО СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО ЗДОРОВ'Я ЗА КРИТЕР1ЯМИ EGOHID
Львiвський нацiональний медичний уыверситет iMeHi Данила Галицького
При проведены! епщемюлопчних досл1джень та обстежень будь-яко' групи д1тей використовують-ся р1зн1 системи, як1 вщр1зняться м1ж собою методиками оцшки кар1озного процесу. Одн1ею з най-поширен1ших таких систем е система, запропоно-вана ВООЗ, - КПВ (1987), яка була створена для пор1вняння штенсивносп кар1есу в людей р1зних популяц1й усього св1ту. За результатами анал1зу еп1дем1олог1чних показник1в виявили, що часто мае мюце нер1вном1рний розпод1л кар1есу зуб1в. Водночас серед обстежених д1тей у одних зна-чення 1нтенсивност1 кар1есу, тобто шдекс КПВ, е досить високим, а в шших виявлене м1н1мальне значення КПВ, або зовам штактш зуби. Тому у 2000 роц1 шведськими вченими (M. Nishi, D. Bratthall, 2000) був запропонований новий шдекс найвищо' 1нтенсивност1 кар1есу (Н1К) - Significant Index of Caries (SIC), який дозволив видтити групи серед обстежених, що мають найвищ1 значення КПВ [7; 12].
За використання шдешв КПВ та SIC урахову-ють очевидн1 кар1озн1 порожнини, проте не оцшю-ють структуру карюзних уражень за глибиною та локал1зац1ею. Це не дае змоги оцшити i пор1вняти так1 ураження карiесом зубiв iз iншими мiжнарод-ними дослiдженнями, при яких використовуються сучаснiшi методи i критерп, що формують новi системи оцшки [1]. Ц новi системи складаються з комплексу параметрiв, якi е додатком до загаль-новiдомого шдексу КПВ зубiв.
З огляду на важливють оцiнки ефективностi профiлактичних заходiв, у 2002 роцi групою нау-ковцiв була створена система для оцшки стану твердих тканин зубiв як додаток до шдексу КПВ -1^жнародна система визначення та оцшки карiесу - ICDAS (International Caries Detection and Assessment System) [4]. ICDAS становить собою доказово обфунтовану систему для ключного вн зуального виявлення карiесу, яка дае змогу ви-значити стадiю i глибину карюзного процесу, по-чинаючи вщ початкових карiозних змiн у емалi (у виглядi плям) i до очевидно' порожнини в дентин зуба. Ця система була створена для синтезу да-них щодо карюзного процесу в таких напрямах стоматологи як епщемюлопя карiесу, кл^чы до-слiдження i лкування карiесу. Система була про-ревiзована спецiалiстами Мiжнародного коорди-нацшного комiтету ВООЗ iз визначення та оцшки карiесу у 2009 роц в м. Будапештi (Угорщина) та м. Богот (Колумбiя) i дютала назву - ICDAS II [5;6;10;11].
Система ICDAS II вкпючае три коди для оцiнки карiозних змш у eMani та три коди для оцшки карюзних змш у дентин в порядку наростання ТхньоТ гли-бини. Особливо важпивим моментом при цьому е те, що шдекс ICDAS II дае можливють оцшити ефек-тивнiсть профтактичних зaходiв, оскiльки мае чiткe кодування початкових змш у емалк Вп"чизнян до-слiджeння Гринишин О.Б., Безвушко Е.В. (2014) показали високу шформативнють цього iндeксу при проведены порiвняльноТ оцiнки урaжeностi кaрiесом тимчасових молярiв у дiтeй. Було встановлено, що в перюд 4-6,5 рош суттево зростае кiлькiсть кaрiозних порожнин iз ураженнями сeрeднiх та глибоких шaрiв дентину, що зaсвiдчило про недостатнш рiвeнь са-нaцiТ в цих дп"ей [2].
Важливим аспектом при вивченн стоматолоп-чного статусу е також оцшка стомaтологiчного здоров'я д^ей, його монiторинг. Вiдомо, що рiвeнь стомaтологiчного здоров'я включае оцшку ураже-ностi зубiв кaрiесом, стан тканин пародонта, наяв-нiсть зубощелепних аномалш та iнших пaтологiй порожнини рота [3]. У 2005 роц робочою групою eкспeртiв стомaтологiТ iз 20 краТн свiту пiд епдою Директорату з охорони здоров'я та охорони прав споживaчiв при бвропейськш комiсiТ ВООЗ роз-роблена нова система моыторингу стоматолопч-ного здоров'я - EGOHID (European Global Oral Health Indicators Development, Розробка европей-ських глобальних iндикaторiв стомaтологiчного здоров'я), яка показала високу шформативнють у виявленн поведшкових, соцiaльних, оргаызацш-них та шших фaкторiв у взаемозв'язку з даними стоматолопчного здоров'я [8;9]. Для aпробaцiТ системи EGOHID iз метою оцiнки стомaтологiчного здоров'я та якост життя дiтeй запропоновано по-над 600 рiзних критерпв - iндикaторiв стоматоло-гiчного здоров'я. Групою експер^в ВООЗ рекомендовано до використання 40 iндикaторiв, як вклю-чають суб'ективну оцiнку стоматолопчного здоров'я й об'ективн дан обстеження. У 2013 роцi за ^^ативи i пiд кeрiвництвом проф. Леуса П.А. був запропонований птотний проект щодо дослн дження значимост бвропейських iндикaторiв для оцiнки стоматолопчного здоров'я та якост життя д^ей [3].
Мета дослiджeння - оцшка ураженост кaрiесом постiйних зубiв у д^ей iз використанням iндeксiв КПВ, SIC, ICDAS та Тхнього ставлення до стоматолопчного здоров'я i якост життя за критeрiями EGOHID.
Матерiал i методи дослiдження
Для оцшки стану твердих тканин зубiв iз вико-ристанням iндексiв КПВ та ICDAS II нами проведено стоматологiчне обстеження 87 школярiв 7-, 12- та 15^чного вiку. Обстеження проводили в стоматолопчному кабiнетi при доброму осв^лены з використанням стандартного набору стоматоло-гiчних iнструментiв. Перед обстеженням зi всiма школярами проведене чищення зубiв, твердi тка-нини зубiв оцiнювали вiзуально у вологому стаж та пюля короткочасного висушування (близько 5 секунд). Для порiвняння показникiв ураженостi ка-рieсом постшних зубiв використанi критерп ICDAS II (1-6) та ICDAS II (4-6) (табл. 1).
Таблиця 1 Дiагностичнi коди ICDAS II
Оцшювання шдексу SIC проводили у 292 д1тей 7, 12 i 15 рок1в.
У реалiзацN пiлотного проекту (пщ керiвницт-вом проф. Леуса П.А.) використаний модифкова-ний анонiмний опитувальник для самооцшки школярами стоматолопчного здоров'я (ВООЗ, 2013; модифiкацiя проф. Леуса П.А., 2013), який мютив 11 запитань i3 кiлькома варiантами вiдповiдей [Леус П. А., 2013].
Стоматолопчы огляди двох "ключових" вкових груп 12 i 15 рош та анонiмне анкетування проведено в школах по 100 д^ей у кожнш групi. У цих дослщженнях ми використали 5 бвропейських ш-дикаторiв.
• Як Ви оцшюете стан сво'х зубiв? (1ндикатор D1).
• Як часто протягом останых 12 мiсяцiв Ви вщ-чували зубний бiль? (1ндикатор D2).
• Чи задоволен Ви виглядом Ваших зубiв? (1ндикатор D3).
• Чи уникаете Ви усмiшки або смiху через зов-нiшнiй вигляд Ваших зубiв? (1ндикатор D4).
• Чи доводилося Вам i™ з уроку або пропуска-ти заняття через зубний бть? (|ндикатор D5).
В анкет було кiлька варiантiв вiдповiдей: "не знаю" або "не пам'ятаю", "задоволеш зовн'шн'ш виглядом сво)'х зуб'в"та ш.
Результати опрацьован статистично з викори-станням критерш Ст'юдента.
Результати дослiдження
Установлено, що поширенють карiесу постш-них зубiв у дiтей 7 рош за iндексом ICDAS II 1-6 становить 59,26±9,46%, тобто бiльше половини д^ей мають ураженi карiесом постшш зуби, тодi як за шдексом ICDAS II 4-6 (дiагностика карюзних уражень, починаючи зi стадп наявно' карюзноТ по-рожнини) - 37,03±9,29% (рис.1). До 12-рiчного вн ку обидва iндекси зростають до 87,10±6,02% та 95,55±4,41%, вiдповiдно, а в 15 рош ''хн значення суттево не в^зняються (93,10±4,71% та 96,55±3,39%).
Аналiз iнтенсивностi карieсу постiйних зубiв за iндексом ICDAS II 4-6 показав, що середне його значення у вiцi 7 рокiв складае 1,13±0,06 зуба, то-дi як за шдексом ICDAS II 1-6 - значно бтьше -1,72±0,06 зуба, р<0,001 (табл. 2). З вiком значення обох шдешв зростають. Так, середне значення ICDAS II 4-6 збiльшуеться до 12 рош у 3,08 раза, а до 15 рош - у 4,45 раза i становить 3,48±0,19 зуба (в дiтей 12 рош) та 5,03±0,53 зуба (в д^ей 15 рокiв) вiдповiдно (р1 <0,001, р2<0,001). Нато-мiсть середне значення ICDAS II 1-6 до 12 рош зростае в 3,41 раза, а до 15 рош - у 5,69 раза (5,87±0,12 зуба у 12-рiчних та 9,79±0,48 зуба у 15-рiчних д^ей), р1 <0,001, р2<0,001.
Вщомо, що початкова стадiя карiесу зубiв ха-рактеризуеться першими видимими змшами на поверхнi емалi лише пюля тривалого висушування (код 1 ICDAS II) та явними вiзуальними змiнами емалi (код 2 ICDAS II). Установлено статистично достовiрне збтьшення кiлькостi уражених зубiв iз кодами 1 та 2 з вком. Так, ктькють карiозних уражень за кодом 1 iз 7 до 15 рош зростае з 0,26±0,09 зуба до 1,10±0,17 зуба, р<0,001, а за кодом 2 - з 0,33±0,09 зуба до 2,21±0,30 зуба, р<0,001. Середня стадiя карiесу зубiв, яка харак-теризуеться видимим локалiзованим руйнуванням емалi зуба, позначаеться кодом 3 в тому випадку, коли наявне видиме локалiзоване руйнування емалi без ознак ураження дентину (код 3 ICDAS II) або з просвiчуванням шд емаллю потемнiння дентину (код 4). Проте, якщо з вком спостер^аеться тенденцiя до збтьшення ктькосп карiозних поро-жнин iз кодом 3 на одну дитину, то 1х кiлькiсть iз кодом 4 (ICDAS II) зростае незначно. Те ж саме стосуеться глибоких карюзних уражень (код 5 та код 6 за ICDAS II). Це можна пояснити збтьшен-ням iз вком кшькосп пломбованих зубiв на одну дитину.
Код 1нтерпретац1я код1в
0 Здорова поверхня
1 Перш1 видимл змши в емал1 (видим1 лише пюля очищення та тривалого висушування пов1трям або видим1 зм1ни в емал1, як1 не виходять за меж1 ямки чи ф1сури)
2 Явн видим1 зм1ни в емал1
3 Локал1зована деструкц1я емал1 (без кл1н1чних в1зуальних ознак залучення дентину в карюз-ний процес)
4 Темна т1нь у дентин! п1д емаллю
5 Явна порожнина з видимим дентином
6 Велика порожнина з видимим дентином (мож-ливе залучення пульпи зуба)
Рис. 1. Поширенють кар'юсу постйних зуб\в у dimeü за iндeксом ICDAS II
Таблиця 2
1нтенсивнСть Kapiecy nocmiüHux 3y6ie у dimeü за iHdeKcaMU ICDAS II 1-6 та ICDAS II 4-6 (КПВ)
Коди ICDAS II Середне значення ¡нтенсивносп кар1есу постшних зубв на одну дитину
7 роюв 12 рок¡в 15 рок¡в
1 0,26±0,09 0,68±0,13* 1, 10±0,17**
2 0,33±0,09 1,71±0,22** 2,21±0,30**
3 0,26±0,09 0,52±0,14 0,86±0,19*
4 0,22±0,08 0,26±0,08 0,28±0,12
5 0,11±0,06 0,19±0,06 0,17±0,07
6 0,07±0,05 0,06±0,04 0,14±0,07
В - - 0,03±0,03
П 0,47±0,16 2,45±0,40** 3,55±0,47**
ICDASII 1-6 1,72±0,06 5,87±0,12** 9,79±0,48**
ICDASII 4-6 (КПВ) 1,13±0,06 3,48±0,19** 5,03±0,53**
значень шдешв SIC та КПВ у вковому аспект!. Установлено, що в 7-р1чних д1тей середне значен-ня SIC склало 2,56±0,14 зуба (КПВ=0,93±0,13 зуба, р<0,001), до 12 рок1в SIC зростае до 5,62±0,34 зуба (КПВ=3,29±0,22 зуба, р<0,001) i в 15 рок1в становить 8,59±0,43 зуба (КПВ=5,40±0,31 зуба, р<0,001) (рис. 2).
5,62__- 8,59
2,56 3>29 0,93
7 роив 12 ромв 15 ромв
-«—КПВ _M_SIC
npuMimKa: р - cmyniHb docmoeipHocmi в'дносно dimeü 7 poKie: * - р<0,01; ** - р<0,001.
Ми також провели порiвняльну оцшку середых
Рис 2. 1нтенсивнСть i найвища нтенсивнсть Kapiecy 3y6ie у dimeü м.Львова
При аналiзi вщповщей дiтей на запитання "Як Ви оцшюете стан сво'х зубiв?" (iндикатор D1) було виявлено, що з вком самооцшка дiтьми стану власних зубiв змшюеться (рис. 3). Так, вiдсоток дь тей, якi оцiнюють стан сво'х зубiв на "вщмшно" зростае з 12 до 15 рош iз 4,00±1,96% до 9,00±2,86%, р>0,05, натомють кiлькiсть дiтей, якi вагаються, зменшуеться - з 15,00±3,57% до 6,00±2,37%, р<0,05.
12 ромв
BiДMiHHИИ
поганий
хорошии не знаю
задовiльнии
15 рок1в
Рис. 3. В/'дпов/'д/' д/'тей 12 i 15 рокв на запитання "Як Результати дослщження залежно вщ статi показали, що 12^чш хлопцi та дiвчата однаково ставляться до стану свого стоматолопчного здо-ров'я, при чому деяк з них (14,89±5,08% хлопцiв та 15,69±5,09% дiвчат) не знають, як його оцшити, - "добре" чи "погано" (шдикатор D1) (рис. 4). По-ряд iз тим, установлено, що з вком самооцiнка дь тьми стану власних зубiв ютотно змiнюeться. Так, у 15 рош сумнiваються в чiткiй вiдповiдi лише 8,49±4,06% хлопцiв та 3,78±2,61% дiвчат. Майже у 2 рази нижчий вiдсоток дiвчат, якi вагаються у сво-Тй вiдповiдi, можна пояснити тим, що в цьому вiцi вони вже критичшше i присктливше ставляться до своеТ зовнiшностi, свщомо прагнуть "красивоТ посмшки" i розумшть ТТ стандарти, тому i можуть дати чiтку вiдповiдь. Очевидно, що про бтьшу значимiсть суб'ективних iндикаторiв, якi належать до самооцiнки д^ьми свого стоматологiчного здо-ров'я, можна судити бтьшою мiрою при анкету-ваннi 15-рiчних дiтей.
Ви о^нюете стан свох 3y6ie?" (ндикатор D1)
%
/1 14,29 15,69
12 рок1в
хлопц|
15 роюв
д|вчата
Рис. 4. Сyб'eкmивнa оцнка cmaнy 3y6ie (вар'ант eidnoeidi"не знаю" - ндикатор D 1) школярами 12-15 poKie
Виявилося, що у 2 рази вищий вщсоток хлопав 15 рош (12,77±4,87%) у порiвняннi з дiвчатами (5,66±3,17%) оцiнили стан сво'х зубiв на "вщмшно" (iндикатор D1) (рис. 5). Аналiзуючи вiдповiдi на запитання "Чи Ви задоволен виглядом ваших зу-бiв" (iндикатор D3) ми виявили, що бтьша части-на (70,21±6,67%) опитаних хлопцiв цього вiку за-доволенi виглядом сво'х зубiв, тодi як дiвчата в меншiй ктькосп (41,51 ±6,77%) були вщнесеш до групи "задоволених". Отже, дiвчата критичнiшi до сво'х зубiв, ыж хлопцi, що пiдтвердилося аналiзом шдикатора D3.
0
хлопц дiвчата
■ "вщмнно" (iндикатор й1) ■ "задоволенГ (iндикатор й3)
Рис. 5. Вiдсоток 15-рЧних школярiв, як о^нили свое стоматологiчне здоров'я на '^дмнно" Индикатор D1) та "задоволеш" виглядом своГх зуб':в (ндикатор D 3)
Слщ зазначити, що при опрацюванн й анал1з1 результат1в вщповщей за цим шдикатором (шди-
■ задоволеш Шнезадоволен!
■ меж байдуже и не знаю
катор D 3) за в1ком виявилося, що з 12 до 15 рок1в зменшуеться к1льк1сть ос1б, "задоволених" виглядом сво'х зуб1в (з 59,00±4,92% до 55,0±4,97%, р>0,05), та к1льк1сть ос1б, як1 не можуть вщповюти на це запитання (з 26,00±4,39% до 18,00±3,84%, р>0,05), натом1сть збтьшуеться частка "незадо-волених" д1тей Оз 15,00±3,57% до 25,00±4,33%, р>0,05) (рис. 6). Це свщчить про те, що з в1ком д1-ти уважшше починають ставитися до стану I ви-гляду сво'х зуб1в.
Рис. 6. В'дпов'д дiтей 12 i 15 рокв на запитання "Чи Ц1кавими виявилися результати опрацювання запитання "Чи уникаете Ви усм1шки або см1ху через зовшшнш вигляд Ваших зуб1в?". Уникають це робити 8,00±2,71% д1тей 12-р1чного та 11,00±3,13% 15-р1чного в1ку. Виявилося також, що значно бтьше д1вчат 15 рок1в у пор1внянн1 з хлоп-цями уникають посм1хатися I см1ятися через зов-
Ви задоволеш виглядом Ваших зубiв?" Индикатор D3)
шшнш вигляд зуб1в (рис. 7). Причому, якщо у 12 рок1в таких д1тей було приблизно 7,84±3,76%, то через 3 роки ктькють д1вчат, як1 в1дчували незру-чност1 при спткуваны через вигляд сво'х зуб1в, зростае у 2 рази (до 16,98±5,16%), натом1сть кть-к1сть хлопц1в зменшуеться у 2 рази (4,26±2,95%).
40
20
7.84 __|6,98
Дб ^- 4,26
-•
12 15
-д|вчата -хлапц!
Вк(у роках)
Рис. 7. В'дсоток 12- /' 15-рiчних школяр'т, як в/'дпов/'ли на запитання "Чи уникаете Ви посмшки аоо см/ху через зовшшнш вигляд
Ваших зубiв?" (ндикатор D4)
Зубний бть - це також фактор, який характе-ризуе якють життя д1тей. Тому ми проанал1зували вщпов1д1 школяр1в на запитання "Як часто протя-гом останн1х 12 мюяц1в Ви в1дчували зубний бть?" (шдикатор D2) (рис. 8) та "Чи доводилося Вам 1ти з уроку або пропускати заняття через зубний
бть?" (шдикатор D5). Установлено, що з в1ком (1з 12 до 15 рок1в) незначно збтьшуеться частка ос1б, як1 часто вщчували зубний б1ль (з 4,00±1,96% до 5,00±2,18%), та ос1б, як1 його вщчували, проте рщ-ко (з 38,00±4,72% до 45,0±4,97%).
12
5
15 рокiв
38
45
Рис. 8. В'дсоток 12- \ 15-рiчних школярiв, яш вiдповiли на запитання "Як часто протягом останнiх 12 мюяц^в
Ви вiдчували зубний б'ть?" (1ндикатор D2)
Серед опитаних д1тей 12 рок1в при вщповд на запитання "Чи доводилося Вам 1ти з уроку або пропускати заняття через зубний бть?" 10,00±3,00% в1дпов1ли стверджувально, до 15 ро-к1в таких д1тей зменшилося до 6,00±2,47%, р>0,05 (1ндикатор D5).
Отже, для оцшки епщемюлопчноТ ситуацп, мо-н1торингу й оц1нки ефективносл проф1лактичних заход1в поряд 1з шдексом КПВ доц1льно викорис-товувати шдекси ICDAS i SIC. Дан1 опитування розширюють уявлення про стоматологiчне здоро-в'я i якiсть життя д^ей.
Лiтература
1. Пор1вняльна оц1нка стоматолопчного здоров'я д1-тей шк1льного в1ку за Свропейськими 1ндикаторами здоров'я порожнини рота / [Е.В. Безвушко, Л.Ф. Жупна, А.А. Нарикова, Н. Чухрай] // Новини стоматологи. - 2013. - №3(76). - С. 46-50.
2. Гринишин О.Б. Пор1вняльна оцшка ураженост1 ка-р1есом тимчасових моляр1в у д1тей з використан-ням 1ндексу ICDAS II / О.Б. Гринишин, Е.В. Безвушко // Вюник стоматологи. - 2014. - №1. - С. 69-74.
3. Леус П. А. Коммунальная стоматология / П. А. Ле-ус. - Брест: ОАО "Брестская типография", 2000. -284 с.
4. A new approach to reliability assessment of dental caries examinations/ Altarakemah Y., Al-Sane M., Lim S. [et al.] // Community Dent Oral Epidemiol. - 2013: 41: 309-316.
5. Appendix Criteria Manual International Caries Detection and Assessment System (ICDAS II) Revised in December and July 2009 Bogota,
Colombia and Budapest / D. Banting, C. Deery, H. Eggertsson [et al.]. - 2009. - P. 31.
6. Feasibility of the International Caries Detection and Assessment System (ICDAS-II) in epidemiology and comparability with standard WHO criteria / BragaM.M. [et al.] // Caries Research. - 2009. - Vol. 43. - P. 245-249.
7. Bratthal D. Introducing the Significant Caries Index together with a proposal for a new oral health goal for 12-year-olds / Bratthal D. // Int. Dent. J. - 2000. -№50. - P. 378-384.
8. Bulletin of the World Health Organization / Bourgeois D.M. [et al.]. - 2005. - №83 (9). - P. 686 - 693.
9. EGOHID. European Commission, Health and Consumer Protection Directorate-General. Health Surveillance in Europe. A Selection of Essential Oral Health Indicators. 2005 Catalogue. Ed. by D.M.Bourgeois [et al.], EC. www.egohid.eu.
10. International Caries Detection and Assessment System (ICDAS) Coordinating Committee: Appendix Criteria Manual. Bogota, Colombia and Budapest, Hungary, 2009 (www.icdas. org).
11. Caries diagnosis: agreement between WHO and ICDAS-II criteria in epidemiological survays / Iranzo-Cortes J.E. [et al.] // Community Dental Health. -2012. - Vol. 30. - P. 108-111.
12. Caries experience of some countries and areas expressed by the Significant Caries Index / Nishi M. [et al.] // Community Dent. Oral Epidemiol. - 2002. -№30. - P. 296-301.
CTarra Haflmwna 23.02.2016 p.
Резюме
Проведена оцшка ураженосл кар1есом постшних зуб1в у д1тей ¡з використанням ¡ндешв КПВ, SIC, ICDAS II I якост 'хнього стоматолопчного здоров'я за критер1ями EGOHID. Анал1з ¡нтенсивносп кар1есу постшних зуб1в за ¡ндексом ICDASII 4-6 показав, що середне його значення у вщ1 7 рок1в складае 1,13±0,06 зуба, тод1 як за ¡ндексом ICDASII 1-6 - 1,72±0,06 зуба. З в1ком значення обох ¡ндешв зроста-ють. Середне значення ICDASII 4-6 збтьшуеться до 12 рош у 3,08 раза, а до 15 рош - у 4,45 раза. На-томють середне значення ICDASII 1-6 до 12 рош зростае в 3,41 раза, а до 15 рош - у 5,69 раза. Установлено, що в 7-р1чних д1тей середне значення SIC склало 2,56±0,14 зуба при КПВ=0,93±0,13 зуба; в 15 ро-к1в - 8,59±0,43 зуба при КПВ=5,40±0,31 зуба. Суб'ективн ¡ндикатори доповнюють дослщження стоматолопчного статусу I надають ¡нформацш про фактори ризику виникнення стоматолопчних захворювань та 'х-нього впливу на якють життя д1тей.
Кпючов1 слова: кар1ес зуб1в, постшн зуби, КПВ, SIC, ICDAS II, EGOHID, д1ти.
Резюме
Проведена оценка пораженности кариесом постоянных зубов у детей с использованием индексов КПУ, SIC, ICDAS II и качества их стоматологического здоровья согласно критериям EGOHID. Анализ интенсивности кариеса постоянных зубов по индексу ICDAS II 4-6 показал, что среднее его значение в возрасте 7 лет составляет 1,13±0,06 зуба, тогда как по индексу ICDAS II 1-6 - 1,72±0,06 зуба. С возрастом значения обоих индексов увеличиваются. Среднее значение ICDAS II 4-6 увеличивается до 12 лет в 3,08 раза, а до 15 лет - в 5,69 раза. Установлено, что в группе 7-летних детей среднее значение SIC составило 2,56±0,14 зуба при КПУ=0,93±0,13 зуба; в 15 лет - 8,59±0,43 зуба при КПУ=5,40±0,31 зуба. Субъективные индикаторы дополняют исследования стоматологического статуса и предоставляют информацию о факторах риска возникновения стоматологических заболеваний и их влияния на качество жизни детей.
Ключевые слова: кариес зубов, постоянные зубы, КПУ, SIC, ICDAS II, EGOHID, дети.
UDC: 616.314-002-031.8-053.5-036.864
COMPARATIVE ASSESSMENT OF DECAYED PERMANENT TEETH IN CHILDREN USING INDICES NIK, ICDAS AND QUALITY OF THEIR DENTAL HEALTH BY EGOHID CRITERIA
Smoliar N.I., Chukhrai N.L.
Summary
An assessment of dental caries severity of the permanent teeth in children has been carried out via studying DMF, SIC, ICDAS II indices and quality of their dental health by EGOHID criteria. Analysis of intensity of permanent tooth caries by the ICDASII 4-6 index has shown that its average value in the age group of 7-year-olds is 1.13±0.06 teeth, while by the ICDASII 1-6 index it is 1.72±0.06 teeth. It has been estimated that with age the values of both indices grow. Average value of ICDASII 4-6 is increased in 3.08 times till 12, and in 5.69 times till 15. The significant increasing in the number of affected teeth with code 1 (the first visible changes on the surface of enamel after prolonged drying) and code 2 (an obvious visual changes enamel) with age has been assessed statistically. Thus, the number of carious lesions with the code 1 from 7 to 15 years old has been increased from 0.26 ± 0.09 teeth to 1.10 ± 0.17 teeth, and the number of carious lesions with the code 2 has been increased from 0.33 ± 0.09 teeth to 2.21 ± 0.30 teeth. The medium stage of dental caries, characterized by localized visible destruction of tooth enamel, is signed by the code 3 in the case when there is a visible localized destruction of enamel with no signs of dentine injuring (the code 3 by ICDAS II index) or translucence darkening under the enamel dentine (code 4). The number of cavities with the code 3 per child tends to increase with age, but their number with the code 4 (ICDAS II) has increased slightly. The same tendency goes with deep carious lesions (code 5 and 6 code of ICDAS II index). It has been set that in 7-year-old children the average index value of SIC is 2.56±0.14 teeth at DMF=0.93±0.13 of teeth, in 15-year-old age is 8.59±0.43 teeth at DMF=5.40±0.31 of teeth. Analysis of children's responses to the question "How do you assess the state of your teeth?" (Indicator D1) has revealed that with age self-estimation is changing. The percentage of children who evaluates the condition of their teeth as excellent has been increased from 12 to 15 years old from 4.00 ± 1.96% to 9.00 ± 2.86%, while the number of persons who is hesitant has been reduced from 15.00 ± 3.57% to 6.00 ± 2.37%. Processing and analyzing the results of the responses on indicator D3 have shown that from 12 to 15 years old the number of persons that are "satisfied" of appearance of their teeth has been reduced from 59.00±4.92% to 55.0±4.97 %, and the number of persons who cannot answer this question has been reduced from 26.00±4.39% to 18.00±3.84%, while the proportion of "dissatisfied" children has been increased from 15.00±3.57% to 25.00±4.33%. The responses of children to the question "How often do you feel toothache for the last 12 months" (Indicator D2) and "Did you leave the lessons or miss classes because of toothache?" (Indicator D5) have been analyzed. It has been established that with age (from 12 to 15 years) the proportion of children who often feels toothache (from 4.00±1.96% to 5.00±2.18%) and those who felt it significantly increases, but rarely (from 38.00±4.72% to 45.0±4.97%). Among the 12-year-old surveyed children while answering the question "Did you leave the lessons or miss classes because of toothache?" (Indicator D5) 10.00±3.00% answered positively, the amount of these children has decreased to 6.00±2.47% till 15. Subjective indicators are complemented with researches of stomatological status and give information about the risk factors of dental diseases' origin and their influence on children's life quality.
Key words: dental caries, permanent teeth, DMF, SIC, ICDAS II, EGOHID, children.
