CC BY
30
СТОМАТОЛОГ1Я ДИТЯЧОГО В1КУ
УДК 616.311 -053.5"465*06/*09"-083
Л.Ф. Каськова, Т.Б. Мандзюк, С.Ч. НовКова, Л.П. Уласевич
СТАН Г1Г16НИ ПОРОЖНИНИ РОТА В Д1ТЕЙ У ПЕРШИЙ ПЕР1ОД ЗМ1ННОГО ПРИКУСУ
Вищий державний навчальний заклад Украни «Укранська медична стоматолопчна академя» Буковинський державний медичний уыверситет
Актуальнiсть
Серед фактор1в, як1 впливають на розвиток кар1есу тимчасових i пост1йних зуб1в у д1тей, провщна роль належить карieсогенним мiкроорганiзмам порожнини рота. У безмiкробному середовищi карieс не виникае, незважаючи на умови та дiети, а введення per os ка-рiесогенних стрептококiв призводить до виникнення qiei хвороби. Карiесогенний вплив мiкроорганiзмiв, зо-крема Streptococcus mutans та лактобактерш, а саме Тхня концентрацiя в ротовiй рщиш, вiдбуваеться у фо-рмi зубноТ бляшки [1;2]. Покращення гiгiенiчного стану порожнини рота, тобто зменшення ктькост мiкроф-лори зубноТ бляшки, здатне зменшувати ураженiсть зубiв карiесом [3-5].
ОсобливоТ уваги потребують дiти в перший перюд змiнного прикусу, коли розпочинаються процеси про-рiзування постшних зубiв, що викликае певний дискомфорт у порожнин рота, больовi вiдчуття в процесi проведення шдивщуальноТ гiгiени порожнини рота, а це, своею чергою, зумовлюе щаднiше чищення зубiв, що призводить до вщкладення зубних нашарувань та виникнення карiесу.
Мета дослiдження - вивчити стан ппени порожнини рота в дтей у перший перiод змшного прикусу.
Об'екти i методи дослщження
Нами обстежено 134 дитини вiком 7-9 рокiв, що вь дповщае першому перiоду змiнного прикусу. У дтей прорiзалися першi постiйнi моляри i рiзцi. У кожноТ дитини визначали стан твердих тканин зубiв i обчислю-вали показник КПВ+кпв, де К - постшний зуб, ураже-ний карiесом, П - постшний зуб, запломбований, В -постшний зуб, видалений iз приводу ускладнень карь есу, к - тимчасовий зуб, уражений карiесом, п - тим-часовий зуб, запломбований iз приводу карiесу, в -тимчасовий зуб, видалений iз приводу ускладнень ка-рiесу. Зпдно з рекомендацiями ВООЗ iндекс ппени (OHI-S) визначали за Грiном-Вермiльоном (Green-Vermillion) i за Федоровим-Володкiною. ОцЫка ре-зультатiв iндексу за Федоровим-Володганою: 1,1-1,5 бала - добрий рiвень гiгiени; 1,6-2,0 бали - задовть-ний; 2,1-2,5 бала - незадовтьний; 2,6-3,4 бала - пога-ний; 3,5-5,0 балiв - дуже поганий [6].
Стутнь активностi карiесу визначали за Т.Ф. Вино-градовою [6].
Отриман результати опрацьован методом варiа-цiйноТ статистики. Вiрогiдними вважали показники при р<0,05.
Результати дослiдження
Перший перiод змiнного прикусу характеризуеться прорiзуванням перших постшних молярiв i зубiв фронтально' дтянки (центральних i латеральних рiзцiв). Процес прорiзування може вiдбуватися на фон пору-шення цiлiсностi слизовоТ оболонки, що спричиняе ТТ травматиза^ю жорсткою Тжею, зубною щiткою, а це зумовлюе кровоточивють, неприемнi, а школи i больо-вi вщчуття в дитини. Усе це призводить до попршення проведення iндивiдуальноТ ппени порожнини рота. Утворюються надмiрнi скупчення назубних нашарувань, яга безпосередньо в процес прорiзування або невдовзi пiсля його закiнчення призводять до демше-ралiзацiТ емалi та виникнення карiесу.
Обстеження дiтей 7-9 рогав показало, що найгiршi показники ппени за Федоровим-Володганою в дiтей 7 рогав (2,39±0,08 бала), що вщповщае незадовiльному стану гiгiени порожнини рота (табл.1). У 8^чних дiтей шдекс гiгiени залишаеться на попередньому незадовь льному рiвнi та становить 2,40±0,06 бала. У дiтей 9 рогав заганчуеться прорiзування рiзцiв, стан ппени по-кращуеться в порiвняннi з попередшми вiковими перi-одами i наближаеться до задовiльного рiвня -2,02±0,09 бала. Покращення стану ппени ^еТ вiковоТ групи можна пояснити не лише закшченням прорiзу-вання зубiв фронтальноТ дiлянки, а й кращими мануа-льними навичками догляду за порожниною рота.
Привертае увагу краща ппена порожнини рота в дiвчаток частше, нiж у хлопчигав, у всiх дослiджува-них вкових перiодах, хоча ця рiзниця показнигав не е вiрогiдною.
Важливими i показовими е вiдмiнностi показникiв ппени в дтей iз карiесом i без нього. У всiх вкових групах у хлопчикiв i дiвчаток рiвень гiгiени порожнини рота завжди був прший у дiтей iз карiесом, що пiдтве-рджуе Тхнш взаемозв'язок. Загалом у дiтей iз карiесом стан гiгiени порожнини рота оцЫюеться як незадовi-льний, а без карiесу - задовiльний.
Таблиця 1
Показники гiгieни порожнини рота в дiтей за ндексом Федорова-ВолодкшоТ (М±т)
Вк, роки Стать Показник ппени (бали) р Середне значения показ-ника ппени (бали)
у дтей без карiесу у дiтей iз карiесом
7 хл 2,31±0,11 п=9 2,73±0,06 п=16 <0,05 2,58±0,07 п=25
д 1,97±0,10 п=18 2,56±0,09 п=15 <0,05 2,24±0,09 п=33
р <0,05 >0,05 <0,05
усього 2,09±0,08 п=27 2,65±0,06 п=31 <0,05 2,39±0,06 п=58
8 хл 1,84±0,17 п=2 2,53±0,06 п=23 <0,05 2,47±0,07 п=25
д 1,7±0,06 п=5 2,51±0,07 п=15 <0,05 2,31 ±0,1 п=
р >0,05 >0,05 >0,05
усього 1,74±0,06 п=7 2,52±0,05 п=38 <0,05 2,40±0,06 п=45
р7-8 <0,05 >0,05 >0,05
9 хл 1,39±0,15 п=3 2,18±0,11 п=20 <0,05 2,08±0,1 п=23
д 1,67±0,34 п=2 1,92±0,22 п=6 >0,05 1,85±0,18 п=8
>0,05 >0,05 >0,05
усього 1,5±0,15 п=5 2,12±0,09 п=26 <0,05 2,02±0,09 п=31
р7-9 <0,05 <0,05 <0,05
р8-9 <0,05 <0,05 <0,05
усього хл 2,05±0,13 п=14 2,47±0,05 п=59 <0,05 2,39±0,05 п=73
д 1,89±0,08 п=25 2,43±0,07 п=36 <0,05 2,21±0,06 п=61
>0,05 >0,05 <0,05
усього 1,95±0,07 п=39 2,45±0,02 п=95 <0,05 2,31±0,04 п=134
Дослщження стану ппени порожнини рота в д1тей за шдексом Грша-Вермтьона продемонстрували ще-нтичну кп1н1чну ситуац1ю (табл.2). В ус1х дослщжува-них ситуац1ях стан г1г1ени порожнини рота в д1тей, як1 мають кар1ес, був прший, н1ж у д1тей з1 здоровими зубами. Оск1льки шдекс Федорова-Володк1ноТ вщобра-жае стан ппени порожнини рота у фронтальнш дтян-
ц1, а 1ндекс Гр1на-Верм1льона дослщжуе I боков1 дтян-ки, вестибулярну й оральну поверхн1, то можна впев-нено стверджувати, що стан ппени ми оцшили об'ективно I д1тям необх1дно акцентувати увагу на догляд за вс1ею порожниною рота, а не лише фронтально'' дтянки.
Таблиця 2
1 гiгieни порожнини рота за iндексом Гона-Вермльона (М±m)
Вiк, роки Стать Показник ппени (бали) р Середне значення по-
у дтей без карiесу у дтей iз карiесом казника гiгiеии (бали)
хл 1,058±0,14 п=9 1,419±0,09 п=16 <0,05 1,289±0,08 п=25
7 д 0,857±0,08 п=18 1,243±0,12 п=15 <0,05 1,032±0,07 п=33
р >0,05 >0,05 <0,05
усього 1,004±0,09 п=27 1,264±0,07 п=31 <0,05 1,143±0,06 п=58
хл 0,5±0,17 п=2 1,3±0,1 п=23 <0,05 1,236±0,1 п=25
8 д 0,498±0,11 п=5 1,172±0,13 п=15 <0,05 1,0±0,12 п=20
>0,05 >0,05 >0,05
усього 0,49±0,08 п=7 1,250±0,08 п=38 <0,05 1,132±0,08 п=45
р7-8 <0,05 >0,05 >0,05
Продовження таблиц 2
9 хл 0,5±0,19 п=3 1,051 ±0,12 п=20 <0,05 0,979±0,11 п=23
д 0,5±0 п=2 0,952±0,16 п=6 <0,05 0,839±0,14 п=8
<0,05 >0,05 >0,05
усього 0,5±0,1 п=5 1,028±0,1 п=26 <0,05 0,942±0,12 п=31
р7-9 <0,05 >0,05 >0,05
р8-9 >0,05 >0,05 >0,05
усього хл 0,859±0,12 п=14 1,247±0,06 п=59 <0,05 1,173±0,08 п=73
д 0,756±0,06 п=25 1,165±0,08 п=36 <0,05 0,998±0,06 п=61
>0,05 >0,05 >0,05
усього 0,793±0,06 п=39 1,217±0,03 п=95 <0,05 1,093±0,05 п=134
Пщ час дослщження ппеычного стану порожнини ураховувати сп1вв1дношення активност1 кар1есу I р1вня рота I його зв'язку з наявнютю кар1есу в д1тей сл1д г1г1ени (рис. 1).
Рис. 1. Показники г'1г'1ени порожнини рота в дil
Показник ппени порожнини рота в д1тей 7 роюв вь др1знявся залежно вщ ступеня активност1 кар1есу. Так, найпрший стан г1г1ени спостер1гали в д1тей 1з деком-пенсованим ступенем активност1 кар1есу (2,84±0,17 бала), що вщповщае поганому р1вню г1г1ени. У груп1 д1-тей 1з субкомпенсованим ступенем активност1 кар1есу стан г1г1ени також був поганий (2,78±0,05), але показник в1рогщно нижчий, н1ж у попереднш груп1 спосте-реження. У д1тей 1з компенсованим ступенем активно-ст1 кар1есу г1г1ена була незадовтьною (2,42±0,1) I в1ро-г1дно в1др1знялася в1д показник1в д1тей 1з субкомпенсованим I декомпенсованим ступенем активност1.
У д1тей 8 рок1в показник ппени був кращий, н1ж у 7-р1чних, у кожн1й окремш груп1 обстежуваних 1з р1зним ступенем активност1 кар1есу та збер1галася тенденц1я щодо стану г1г1ени й штенсивност ураженост1 кар1е-сом, як у д1тей 7 рок1в. Якщо в д1тей 7-р1чного в1ку поганий стан ппени спостер1гали при суб- I декомпенсо-ваному ступен1 активност1 кар1есу, то у 8-р1чних - лише при декомпенсованому.
У 9-р1чних д1тей 1з кар1есом, незалежно в1д ктькос-т1 кар1озних порожнин, спостер1гали незадов1льний стан ппени порожнини рота.
Отже, спостер1гаеться покращення стану г1г1ени порожнини рота в д1тей з в1ком вщ 7 до 9 рок1в.
Важливо зазначити, що стан ппени порожнини рота в д1тей без кар1есу завжди кращий, н1ж у д1тей 1з кар1есом, I ця р1зниця е в1рог1дною незалежно вщ ступеня активност1 кар1есу (<0,05).
Висновок
Досл1дження стану г1г1ени порожнини рота в д1тей у перший перюд зм1нного прикусу показало, що р1вень
й \з рiзними ступенями активной каресу ппени в д1тей 1з кар1есом завжди прший (незадовть-ний), н1ж у д1тей без кар1есу (задов1льний), незалежно вщ в1ку I стат1. Спостер1гаеться покращення шдексу п-г1ени в д1тей в1д 7 до 9 рогав, що пояснюеться зак1н-ченням прор1зування пост1йних р1зц1в I кращими ману-альними навичками д1тей старшого в1ку. Д1вчатка ре-тельн1ше чистять зуби, що пщтверджуеться кращим станом ппени порожнини рота в них у пор1внянн1 з хлопчиками.
Перспективи подальших дослiджень
Отриман1 результати спонукають до розробки I проведення сан1тарно-просв1тницьких заход1в серед д1тей цього в1кового пер1оду з метою покращення ппени порожнини рота, що дасть можливють у майбут-ньому знизити показники кар1есу.
Лтература
1. Коротяев А.И. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология / Коротяев А.И., Бабичев С.А. -СПб.: Спецлит, 2000. - С. 530-539.
2. Боровский Е. В. Биология полости рта / Боровский Е. В., Леонтьев В. К. -М.: Медицина, 1991. - 301 с.
3. ^тинська О.В. Аналiз якост контролю за Ыдивщуаль-ною ппеною порожнини рота школярiв, якi проживають в умовах мiкроелементозiв / О.В. Клiтииська, А.А. Ва-сько // Молодий вчений. - 2014. - № 5 (8), ч. II. - С. 164-166.
4. Смоляр Н.1. Мiкрофлора зубного нальоту у дтей залежно вщ iитеисивиостi карiесу зубiв / Н.1. Смоляр, Д.Ю. Бариляк // Профтактична та дитяча стоматологiя. -Л^в. - 2013.- №2. - С.26-29.
5. Вплив профiлактичиого комплексу на стан гiгiеии порожнини рота у дтей регiоиiв iз рiзиим умiстом фтору в питжй водi/ Каськова Л.Ф., Моргун Н.А., Новкова С.Ч.
[та iH.] // Вюник проблем бiологií та медицини. -2015.-Вип.2, т.4(121).- С. 306-308. 6. Профтактика стоматологiчних захворювань: пщруч. для студ. вищих мед. навч. закл. / Л.Ф. Каськова, Л.1.
Амосова, О.О. Карпенко [та iH.]; за ред. проф. Л.Ф. Ка-ськово'''. - Х.: Факт, 2011. - 392 с.
Стаття надшшла 15.02.2018 р.
Резюме
У перший перюд змiнного прикусу, коли розпочинаються процеси прорiзування постiйних зубiв, у дтей вини-кае певний дискомфорт у порожнин рота, больовi вщчуття в процесi проведення iндивiдуальноí ппени порожнини рота, а це, своею чергою, зумовлюе щаднiше чищення зубiв, що призводить до вiдкладення зубних нашарувань i виникнення карiесу.
Дослщження стану гiгiени порожнини рота в дтей у перший перiод змшного прикусу показало, що рiвень ппени в дтей iз карiесом завжди прший (незадовiльний), нiж у дп"ей без карiесу (задовiльний), незалежно вщ вiку i статi. Спостерiгаеться покращення шдексу гiгiени в дiтей вщ 7 до 9 рокiв, що пояснюеться удосконаленням мануальних навичок дтей старшого вiку. Дiвчатка ретельнiше чистять зуби, що пщтверджуеться кращим станом ппени порожнини рота в них у порiвняннi з хлопчиками.
Ключовi слова: дiти, порожнина рота, ппена, карiес, змiнний прикус.
Резюме
В первый период сменного прикуса, когда начинаются процессы прорезывания постоянных зубов, у детей возникает определенный дискомфорт в полости рта, болевые ощущения в процессе проведения индивидуальной гигиены полости рта, а это, в свою очередь, обусловливает более щадящую чистку зубов, способствует отложению зубных отложений и возникновению кариеса.
Исследование состояния гигиены полости рта у детей в первый период сменного прикуса показало, что уровень гигиены у детей с кариесом всегда хуже (неудовлетворительный), чем у детей без кариеса (удовлетворительный), независимо от возраста и пола. Наблюдается улучшение индекса гигиены у детей от 7 до 9 лет, что объясняется лучшими мануальными навыками детей старшего возраста. Девочки тщательнее чистят зубы, что подтверждается лучшим состоянием гигиены полости рта у них по сравнению с мальчиками.
Ключевые слова: дети, полость рта, гигиена, кариес, сменный прикус.
UDC 616.311 -053.5"465*06/*09"-083
LEVEL OF ORAL HYGIENE IN CHILDREN DURING THE FIRST PERIOD OF MIXED DENTITION
L.F. Kaskova, T.B. Mandziuk, S.Ch. Novikova, L.P. Ulasevych
Higher State Educational Establishment of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy" Bukovinian State Medical University
Summary
During the first period of mixed dentition, when secondary dentition processes begin, children have a certain feeling of discomfort in their oral cavity, as well as pain during personal oral care procedures. This, in turn, causes gentler cleaning that contributes to dental deposits and development of caries.
Studies of oral cavity condition in children during the first period of mixed dentition have shown that level of hygiene in children with caries is always worse than in children without caries irrespectively of their age or sex. A better mouth hygiene index is observed in children aged between 7 and 9, which is explained by the improvement of manual skills in older children. Girls brush their teeth more properly, which is confirmed by a higher level of their oral hygiene compared to boys.
Key words: children, oral cavity, hygiene, caries, mixed dentition.
