CC BY
17
ные программы поддержки малого бизнеса, попутно оказывая последнему разнообразные платные услуги, то есть не вкладывают деньги в бизнес, а наоборот - вынимают, заодно осваивая бюджетные средства.
На самом деле не существует какой-либо связи между этапом развития (или размером активов) и видом финансирования - просто у каждого источника денег свои критерии.
Нормальный банкир работает на долговом рынке, и потому интересуется не размером предполагаемой прибыли, а риском невозврата - надежный менеджмент заемщика ему куда важнее коммерческой перспективы. Венчурный инвестор готов идти на определенный риск, если ему демонстрируют реальный инновационный продукт, ведь его единственное требование - наличие коммерческого потенциала, а менеджмент заменят в любом случае. А уж инвестиционный банк ни риск невозврата, ни коммерческая перспектива не волнуют, волнует его лишь рост капитализации, он ведь на фондовой бирже играет, а там свои технологии и очень специфические инновации.
Для самостоятельного проекта венчурное инвестирование теоретически уже возможно, но повторим еще раз, что любое инвестирование, а венчурное в особенности, является в той или иной степени покупкой бизнеса. В России же, как известно, опасаются передавать свои активы даже в управление, всячески стремясь удержать пресловутый контрольный пакет.
Можно устроиться в каком-либо инновационном центре или технопарке, но они чаще всего не имеют производственной базы и больше похожи на офисные центры с пониженной арендной платой, а потому являются не бизнес-инкубаторами, а скорее временными "островками безопасности". Малые предприятия, попавшие в такие комфортные условия, вовсе не стремятся куда-то расти, а просто раз в три года меняют название.
Можно арендовать производственные площади у крупного предприятия, имеющего необходимую инфраструктуру, но договор аренды заключается обычно на год, что явно не способствует серьезным инвестициям в развитие производства. Долгосрочными обязательствами арендодатели связывать себя не желают, т.к. у большинства из них имеются собственные инвестиционные планы, по сравнению с которыми сдача цехов в аренду достаточно непрезентабельна.
В итоге активы малого предприятия остаются незначительными, не позволяя получить банковское финансирование, а любое другое ведет к потере самостоятельности - круг замкнулся. Осталась лишь работа на субконтракте, фактически в качестве инновационного подразделения крупной фирмы - лишь такие малые предприятия могут выжить.
Современные инновационные проекты могут осилить только крупные предприятия на условиях "обратного аутсорсинга", когда центральная компания обеспечивает малые инновационные фирмы всеми возможностями современного опытного, мелкосерийного и массового производства. А также маркетинга, продаж и последующего сервиса, потому что держать всю эту инфраструктуру даже среднему предприятию очень накладно, а малому - практически невозможно.
ВУЗы, НИИ и ГНЦ конечно тоже участвуют в инновационной цепочке, крупные фирмы с ними сотрудничают и часто ведут там исследовательские работы, но сами по себе подобные организации не могут выступать в качестве центральной компании, потому, что не имеют вышеперечисленных обязательных элементов. Наука не влияет на технический прогресс, в смысле непосредственной конвертации научного поиска в экономическое развитие, наоборот -она к нему прикладывается, т. е. где больше прогресса, там и науки больше.
Литература
1. М. Соколов. Как управляют научной продуктивностью. www.polit.ru/lectures/2011/03/05/sokolov.html
2. Белая книга по науке и технологиям, Токио, 2003 г. http://www.mext.go.jp/b_menu/
3. Порядок заполнения формы государственного статистического наблюдения № 2-наука "Сведения о выполнении научных исследований и разработок", строка 101.
4. А. Кудрин. Интервью газете "Ведомости". № 88 от 18.05.2010.
5. Ф Бэкон "О значении и успехе знания", 1605 г.
6. A. Smith "The Wealth of Nations", 1776 г.
7. Инновация - это деятельность, связанная с разработкой и внедрением новых или усовершенствованных продуктов и процессов (Форма 4-иновации статотчетности).
УДК 378:338.46
Кратт O.A.,
д.е.н., професор, декан факультету менеджменту, зав. кафедрою "Економка та маркетинг",
Мшенкова Р.Г.,
ДВНЗ "Донецький нацюнальний техычний уыверситет"
ВИЩА ШКОЛА: НЕ0БХ1ДН1СТЬ ТА МОЖЛИВЮТЬ 1НВЕСТИЦ1Й
У статтi розглянуто специф1чн1 риси, притаманн1 ¡нвестищям у вищу школу, встановлено вщм1нносл в!д ¡нвестуван-ня в галу3i, видлено чотири рiвнi отримання сошального ефекту: iндивiд, потеншйн роботодавöi, держава i сус-пльство.
Ключовi слова: вища школа, iнвестування, iнвестицiйна дяль^сть, об'ект iнвестування, суб'ект iнвестування, система вищо/ освiти, сошальний ефект, економiчний ефект.
В статье рассматриваются специфические особенности инвестирования в высшее образование. Выявлены отличия от инвестирования в другие сферы деятельности. Рассмотрены четыре уровня получения социального эффекта, как основного результата инвестирования в высшую школу.
© Кратт O.A., Мшенкова Р.Г., 2012
Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 18/2 71
Ключевые слова: высшая школа, инвестирование, инвестиционная деятельность, объект инвестирования, субъект инвестирования, высшее образование, социальный эффект, экономический эффект.
In the article considers specific features of investing in higher education. Differences from investing in other scopes of activity are exposed. The four levels of social effect receiving are considered, as a basic result of investing in higher education.
Keywords: higher school, investment, investment activity, objects of investment, subject of investment, higher education, social effect, economic benefit.
Постановка проблеми. 1сторичний досвщ показуе, що у розвинених краТнах, де економка функцюнуе достатньо ефективно та державний бюджет наповнюеться досить добре, держава повною м1рою фшансуе систему вищоТ освь ти. Це пщтверджуеться тим, що у багатьох европейських краТнах, таких як Н1меччина, Швецт, Францт, вища осв^а е безкоштовною. Фшансування ТТ за державний кошт е головним досягненням та базовим критерюм устху соцаль-но-економнного розвитку держави. У краТнах ¡з менш розвинутою економкою, до яких належить УкраТна, фшанси, що видтяються з державного бюджету для розвитку системи осв™, е недостатн¡ми. Тому вищ¡й школ¡ необхщно залу-чати додатков¡ джерела фшансування. Такими е кошти ф¡зичних або юридичних оаб, одержан¡ за навчання або на-дання додаткових осв^ых послуг; кошти, за науково-досл¡дн¡ роботи, виконан навчальним закладом на замовлення пщприемств, установ, орган¡зац¡й та громадян; вщ надання в оренду примщень, споруд, обладнання. За даними Держкомстату УкраТни у 2008 р. джерела фшансування державних вищих навчальних заклад^ розпод¡лилися наступ-ним чином: 35,3% - кошти державного бюджету, 3,4% - мюцевих бюджет^, 0,5% - у оргаыв державноТ влади та юридичних оаб, 60,8% - кошти фюичних оаб. У 2011 р. частка державного ¡ мюцевих бюджет^ в¡дносно 2008 р. зросла на 3,9% та 0,8%, ¡ склала вщповщно 39,2% та 4,2%, у той же час частка кошлв оргаыв державноТ влади та юридичних оаб зменшена на 0,1% - з 0,5% до 0,4%, фюичних оаб на 4,6% - з 60,8% до 56,2% [32, с. 3]. Слщ вщм™ти, що ц джерела фшансування е досить значними для розвитку в^чизняноТ вищоТ школи, однак не ва залучаються достат-ньою м¡рою. Для розвитку вищоТ школи УкраТни також може бути задыне таке джерело фшансування, як ¡нвестици. Вони ефективно використовуються в ¡нших сферах нематер^льного виробництва та е основним для матер^льного виробництва. Досв¡д заруб¡жних систем вищоТ осв™ св¡дчить про дювють даного джерела. Тому розгляд питань, пов'язаних з ¡нвестуванням у вищу школу, е актуальним.
Анал1з останых дослщжень i публшацш св¡дчить про те, що проблеми ¡нвестування у межах фшансового забез-печення вищоТ осв™ розглядаються багатьма в¡тчизняними вченими-економютами. На особливу увагу заслуговують науков¡ прац¡ Т.Богол¡б [1; 2; 3; 4], присвячен р¡зним аспектам фшансування вищоТ школи, в тому чи^ дослщженню напрям¡в удосконалення ф¡нансового забезпечення розвитку вищоТ осв™, оперативному фшансовому управл¡нню вищими закладами осв¡ти, питанням фшансового забезпечення науково-техннноТ сфери вищих навчальних закладю, ф¡нансуванню науки закордоном. Також слщ видтити прац¡ ¡нших науковщв. Так, Н.Шумар [5] вивчае ф¡нансове ре-гулювання розвитку вищоТ осв™ у заруб¡жних краТнах. А.Чернобай [6] розглядае правов¡ аспекти фшансування системи вищоТ осв™ в Укран О.Кириченко, С.Лаптев, Ю.Неговська [7] дослдаують питання ф¡нансового забезпечення ¡ розвитку вищоТ осв¡ти на державному рвы. Вони зазначають, що ефективне фшансування вищоТ осв™ - шлях до конкурентно)' економ¡ки ¡ в¡дкритого сусп¡льства. О.Буцька [8] розглядае фшансове забезпечення осв¡тньоТ д¡яльност¡ вищих навчальних закладю на рег¡ональному р^нк Ф¡нансовому управл¡нню закладами вищоТ осв™ присвячен¡ пра-ц¡ Ю.Лисенка, В.Андрюнка [10; 11]. Проблеми та перспективи побудови ефективного мехаызму управл¡ння фшансо-вими ресурсами сфери вищоТ осв™ УкраТни вивчае П.Kул¡ков [12]. У публкацтх 1.Мороз [13] та О.БуцькоТ [14] розглядаються основн¡ джерела фшансового забезпечення закладю вищоТ осв™, ¡, зокрема, кредитування студент¡в. Необхщно вщм™ти, що в цих працях не придтено увагу такому джерелу ф¡нансування вищоТ осв¡ти, як ¡нвестици. 1н-ш¡ автори, поряд ¡з ф¡нансовим, розглядають ¡нвестиц¡йне забезпечення дыльносл заклад¡в вищоТ осв¡ти. Так, С.На-зарко [15] досл¡джуe проблеми фшансового та ¡нвестицмного забезпечення д¡яльност¡ закладю осв¡ти на рег¡ональ-ному рвы. 1нвестування у вищу школу як складову сощальноТ (невиробничоТ) сфери висв^люе O.Kл¡менко [16]. Нау-ковц¡ В.Яценко, O.Kошулько [17], як¡ досл¡джують ¡нвестування в людський каттал в умовах трансформацмноТ еконо-м¡ки, п¡дкреслюють, що розвиток людського катталу нерозривно пов'язаний з ¡нвестуванням у науку й осв^у. Ефек-тивн¡сть ф¡нансового та ¡нвестицмного забезпечення розвитку вищоТ осв^и ¡ науки вивчае Т.Богол¡б [18; 19]. Oднак, незважаючи на велику ктькють наукових праць, присвячених удосконаленню фшансового забезпечення заклад^ вищоТ осв™, питання ¡нвестування у вищу школу дослдаеы не достатньо.
З огляду на це метою до^дження е визначення необх¡дност¡ та можливосп ¡нвестування у вищу школу, а також виявлення специфнних рис, притаманних йому, що дозволить сформувати теоретико-методолопчне пщфунтя за-стосування цього фшансового джерела у дтльносп заклад¡в вищоТ осв™.
Виклад основного матерiалу. 1нвестицмна д¡яльн¡сть регламентуеться Законом УкраТни "Про ¡нвестицмну д¡яль-н¡сть". Зг¡дно з¡ ст.1 цього Закону ¡нвестиц¡ями е вс¡ види майнових та ¡нтелектуальних ц¡нностей, що вкладаються в об'екти п¡дприeмницькоТ та ¡нших вид¡в дтльносп, в результат¡ якоТ створюеться прибуток (доход) або досягаеться со-щальний ефект. У свою чергу, ¡нвестицмною д¡яльн¡стю в¡дпов¡дно до ст.2 Закону е сукупн¡сть практичних д¡й громадян, юридичних оаб ¡ держави щодо реалюаци ¡нвестиц¡й [20]. Hеобх¡дно звернути увагу на те, що у дефшщи "¡нвестици" за-кладено Тх ц¡льове призначення, тобто ор¡eнтац¡я на прибуток або досягнення сощального ефекту. Oтже, ¡нвестиц¡йна д¡яльн¡сть притаманна вам сферам, де е необх¡дн¡сть в ¡нвестицых. Вища школа не е виключенням. Так, д¡яльн¡сть вищих навчальних закладю недержавноТ форми власносп зор¡eнтовано перш за все на отримання прибутку. Державн¡ ви-щ¡ навчальн¡ заклади III-IV р¡вн¡в акредитаци, як¡ зг¡дно з¡ ст.7.11.1 Закону УкраТни "Про оподаткування прибутку пщприемств" [21] е неприбутковими оргаызацыми, бтьшою м¡рою нац¡лен¡ на отримання сощального ефекту.
Сл¡д зазначити, що в законодавсга не мае ч^кого визначення соц¡ального ефекту, тому пщ цим поняттям [в¡д лат. socialis - сусп¡льний, effectus - дт, результат, насл¡док чогось] прийнято розум™ ефект, який сприяе задоволенню
72 Економнний □¡сник ун¡верситету | Випуск № 18/2
пoтpeб людини й cycпiльcтвa i нe oдepжye вapтicнoÏ oцiнки (пoлiпшeння здopoв'я, зaдoвoлeння ecтeтичниx зaпитiв). C.Aндpeeв визнaчae coцiaльний eфeкт як peзyльтaт дiяльнocтi нeкoмepцiйнoгo cyб'eктa, який cпpямoвaнo нa блaгo cycпiльcтвa в цiлoмy aбo oкpeмиx вepcтв нaceлeння тa зaвжди нaцiлeнo нa зoвнiшнe cepeдoвищe i нe пoв'язaнo з o^ pимaнням пpибyткy [22, c.B]. Peзyльтaтoм дiяльнocтi вищиx нaвчaльниx зaклaдiв (BH3) мoжe 6ути як пoзитивний, тaк i нeгaтивний coцiaльний eфeкт. Пoзитивним cлiд ввaжaти вiдтвopeння iнтeлeктyaльнoгo, дyxoвнoгo пoтeнцiaлy нapo-ду, виxiд вiтчизнянoÏ нayки, тexнiки i кyльтypи нa cвiтoвий piвeнь, нaцioнaльнe вiдpoджeння, cтaнoвлeння дepжaвнocтi тa дeмoкpaтизaцiÏ cycпiльcтвa, вiдтвopeння пpoдyктивниx ^л УкpaÏни. Heгaтивним coцiaльним eфeктoм, нa думку M.Kвieкa, е знижeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi кpaÏни y cвiтoвiй тa peгioнaльнiй eкoнoмiцi, зpocтaння coцiaльнo-eкo-нoмiчнoÏ нepiвнocтi, пaдiння piвня життя, здopoв'я нaceлeння тa oчiкyвaнoÏ тpивaлocтi життя, нeминyчe зpocтaння дep-жaвниx видaткiв нa пpoгpaми coцiaльнoгo зaбeзпeчeння i дeгpaдaцiя coцiaльнoÏ згypтoвaнocтi [23, c.164]. пoгo-дитиcя з дyмкoю Д.3axapчeнкa [24, c.B], який пiдкpecлюe, щo ocнoвнoю пpoблeмoю oцiнки coцiaльнoгo eфeктy е тoй фaкт, щo йoгo нe зaвжди мoжнa вiдoбpaзити y гpoшoвoмy виpaжeннi. Oднaк, як зaзнaчae Ю.Bepбицькa [25, c.169], coцiaльний (нeeкoнoмiчний) eфeкт тpaнcфopмyeтьcя в eкoнoмiчний. To6to вiдбyвaeтьcя пepexiд якicниx пoкaзникiв (coцiaльнoгo eфeктy) y кiлькicнi (eкoнoмiчний eфeкт). Taким чинoм, coцiaльний тa eкoнoмiчний eфeкти дiaлeктичнo взaeмoпoв'язaнi i нeвiдцiльнi oдин вiд oднoгo: зi зм^ю якicниx пoкaзникiв змiнюютьcя кiлькicнi, a зi змiнoю кiлькicниx - якюы. Пpoцec тpaнcфopмaцiÏ coцiaльнoгo eфeктy вщ iнвecтyвaння y вищу ocвiтy в eкoнoмiчний зoбpaжeнo нa pиc. 1. Пocтyпoвo нaкoпичyючиcь, якicнi пoкaзники (coцiaльний eфeкт), дocягaють пeвнoÏ мipи, зд^нюють "cтpибoк" i змЫю-ють тим caмим кiлькicнi пoкaзники (eкoнoмiчний eфeкт), внacлiдoк чoгo виникae нoвий oб'eкт iнвecтyвaння з iншими якicними i юлькюними xapaктepиcтикaми.
Риcyнoк 1. Дiалeктичний взаeмoз,язoк peзyльтатiв iнвecтyвання y вищу ocвiтy
У пpoцeci iнвecтyвaння y вищу ocвiтy тaкoю "мipoю" пepexoдy coцiaльнoгo eфeктy (якicниx пoкaзникiв) в eкoнoмiч-ний (кiлькicнi пoкaзники) пoвиннi cтaти cтaбiльнi, дocтaтнi, eфeктивнi i швидкooкyпнi iнвecтицiÏ. "Cтpибкoм", cвoepiд-ним пepexoдoм вiд oднieÏ якocтi дo iншoÏ cлyжитимe aктивiзaцiя пpoцecy iнвecтyвaння y вищу ocвiтy, a peзyльтaтoм -пiдвищeння iнвecтицiйнoÏ пpивaбливocтi вищoÏ ocвiти як гaлyзi.
B. Xoбтa видiляe п'ять ocнoвниx acпeктiв, зa якими пoвинeн xapaктepизyвaтиcя кoжeн iнвecтицiйний пpoцec: oб'eкт, cyб'eкти iнвecтицiйнoÏ дiяльнocтi, пoтpeбa в iнвecтицiйниx pecypcax, тpивaлicть тa мeтa iнвecтyвaння [26, c. 125].
Peкoмeндoвaнi B. Xoбтoю oзнaки iнвecтицiйнoгo пpoцecy дoзвoлили дocлiдити i видтити ocoбливocтi пpoцecy ш-вecтyвaння y вищу ocвiтy i йoгo вiдмiннocтi вiд iнвecтyвaння y виpoбничy i нeвиpoбничy cфepи. Peзyльтaти дocлiджeн-
Таблиця 1. Ocнoвнi xаpактepиcтики iнвecтyвання y вищу ocвiтy
Ознака iнвecтицiйнoгo пpoцecy Bиpoбнича côep8 Heвиpoбнича cc }epа
в цiлoмy вища ocвiта
Oб'eкт iнвecтyвaння Фiнaнcoвi, peaльнi, нeмaтe-piaльнi M^ocn Peaльнi i нeмaтepiaльнi M^oc^ Peaльнi i нeмaтepiaльнi M^ocn
Cyб'eкти iнвecтицiйнoÏ дiяльнocтi Дepжaвa, фiзичнi тa ю^идичн ocoби Opгaни дepжaвнoÏ влaди, дepжaвнi i мyнiципaльнi пiдпpиeмcтвa, нaцio-нaльнi тa iнoзeмнi кoмepцiйнi i нeкo-мepцiйнi opгaнiзaцiÏ, фiзичнi ocoби Дepжaвa, фiзичнi тa юpидичнi ocoби
Пoтpeбa в iнвecтицiйниx pecypcax Bиcoкa Bиcoкa Bиcoкa
Tpивaлicть ^ec^u^o-гo пpoцecy Kopoткocтpoкoвa, дoвгocтpo-кoвa Kopoткocтpoкoвa, дoвгocтpoкoвa Дoвгocтpoкoвa
Meтa iнвecтyвaння Пpибyтoк aбo ш^льний eфeкт ^^льний peзyльтaт (eфeкт) Пpибyтoк aбo coцiaль-ний eфeкт, зaдoвoлeння ocвiтнix пoтpeб людини
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 1B/2 73
ня подано у табл. 1. На п¡дстав¡ ТТ даних зроблено так¡ висновки. По-перше, об'ектом ¡нвестування у вищу осв^у, як ¡ невиробничоТ сфери в цтому (на в¡дм¡ну вщ виробничоТ сфери), е, головним чином, реальн (безпосередньо пов'яза-н¡ з дтльнютю вищих навчальних заклад¡в, направлен на створення умов ТТ здмснення - буд¡вл¡, споруди, передаваль-н пристроТ, машини й устаткування, транспортн¡ засоби тощо) ¡ нематер¡альн¡ цшносп (сукупн¡сть знань, права ¡нте-лектуальноТ власност¡, науково-досл¡дн¡ ¡ проектно-конструкторськ¡ роботи). По-друге, ¡нвестици у вищу осв^у здй снюються головним чином за рахунок державного бюджету, хоча вища осв^а - це громадське благо, за яке вщповь дальне все сусптьство [23, с.310]. Oбсяги державних видатюв на вищу осв¡ту подано у табл.2.
За даними таблиц простежуеться наступна динам¡ка. У перюд з 2007 по 2010 рр. абсолютний показник "видатки бюджету" збтьшився на 94,9% - з 12827,8 млн.грн. в 2007 р. до 24998,4 млн.грн. у 2010 р. У 2011 р. вщбуваеться Тх скорочення (на 25,3%) - з 24998,4 млн. грн. у 2010 р. до 18667,1 млн.грн. у 2011 рощ, що наближуе р^ень державного фшансування вищоТ осв™ до р^ня 2008 р.
Таблиця 2. Видатки державного бюджету на вищу осв^у
Показник До^джуваний перюд, piK
2007 2008 2009 2010 2011
Видатки бюджету на вищу осв^у, млн.грн. 12827,8 18552,9 20966,3 24998,4 18667,1
Видатки бюджету на вищу осв^у у % до зведеного бюджету 5,7 6,0 6,8 6,6 6,5
Видатки бюджету на вищу осв^у у % до ВВП 1,8 2,0 2,3 2,3 1,9
У вщносному вираженн "видатки бюджету" представлено двома показниками: "видатки бюджету на вищу осв^у у % до зведеного бюджету" та "видатки бюджету на вищу осв^у у % до ВВП". Значення показника "видатки бюджету на вищу осв^у у % до зведеного бюджету" свщчать про те, що з 2007 по 2009 рр. вщбуваеться збтьшення асиг-нувань на вищу осв^у на 1,1% до зведеного бюджету - з 5,7% у 2007 р. до 6,8% у 2009 р. та Тх поступове зниження до 6,5% у 2011 р. "Видатки бюджету на вищу осв^у у % до ВВП" з 2007 до 2009 р. збтьшилися на 0,5% - з 1,8% до 2,3%. У 2009 рощ вщбулося сповтьнення даного показника - у 2010 рощ вш залишився на рты 2009 р. (2,3% ВВП), а у 2011 р. скоротився у пороняны з 2010 р. на 0,4% ¡ склав 1,9% ВВП, тобто знизився до ртня 2007 р.
По-трете, наявнють ¡ндивщуальних вигщ, у тому чи^ сощального ефекту вщ ¡нвестування у вищу осв^у, обумо-влюе можливють залучення ¡ндивщуальних ¡нвестищй у цю систему [9, с. 243] у вигляд¡ ¡нвестищй з боку фюичних (особист кошти, кошти батьюв) ¡ юридичних (пщприемств-замовниюв) ос¡б, а також кошлв ¡ноземних ¡нвестор¡в. Структуру ф¡нансування вищоТ осв^и за основними джерелами подано у табл.3.
Таблиця 3. Фшансування вищоУ освгги за джерелами
Джерело Д о^джуваний перюд, навч.рк
2008/2009 2009/2010 2010/2011 2011/2012
Державний бюджет 35,3 36,7 38,0 39,2
M¡сцевий бюджет 3,4 3,8 4,0 4,2
Oргани державноТ влади та юридичы особи 0,5 0,3 0,3 0,4
Фюичы особи 60,8 59,2 57,7 56,2
Дан таблиц¡ св¡дчать, що у дослщжуваному пер¡од¡ частку державного ф¡нансування вищоТ осв^и зб¡льшено з 35,3% до 39,2%, мюцевих бюджета - з 3,4% до 4,2%, у той же час частку кошлв оргаыв державноТ влади та юридичних оаб зменшено з 0,5% до 0,4%, фюичних оаб - з 60,8% до 56,2%. Oтже, частка державного та мюцевих бюджета в структур¡ ф¡нансування вищоТ осв^и пост¡йно зб¡льшуeться, тод¡ як частка кошлв ф¡зичних ос¡б мае сталу тен-денц¡ю до зниження, що може бути обумовлено низькою платоспроможнютю населення.
По-трете, основною проблемою ¡нвестищй у невиробничу сферу, у тому чи^ у вищу осв^у, е Тх недостатн¡сть. Так, висока потреба закладю вищоТ осв¡ти в ¡нвестицых обумовлена недостатн¡м державним ф¡нансуванням ВНЗ для пщтри-мання ¡ розвитку матер^льно-техннноТ бази ¡ надання бтьш як¡сних осв¡тн¡х послуг, що дозволило б украТнським вищим навчальним закладам гщно конкурувати на м¡жнародному ринку осв^ых послуг. Hеобх¡дно визнати, що державы фон-ди обмежен¡ ¡, можливо, не достатн¡ для такого сектора, що швидко розвиваеться [23, с. 315]. Тому ¡нвестици, яга залу-чаються у вищу осв^у, повинн¡ бути в достатн¡х обсягах, стабтьними, на об'eктивн¡й основ¡ [27, с.62], зд¡йснюватися по-сл¡довно або паралельно ¡з залученням р¡зних ¡нститущйних джерел [24, с.167], мати цтьове призначення, бути ефек-тивними ¡ швидкоокупними. Pозпод¡л ¡нвестиц¡й повинен бути прозорим ¡ в¡дбуватися на конкурсый основ¡.
По-четверте, сфера вищоТ осв™ у б¡льшост¡ випадк¡в е неокупною у короткостроковому пер¡од¡ (необх¡дно врахо-вувати час п¡дготовки ¡ндив¡да у ВНЗ ¡ пер¡од його профеайного становлення) ¡ являе собою галузь довгострокового ¡нвестування (бтьш ыж три роки). Oднак об'ектом ¡нвестування в даному випадку виступае ¡ндив¡д, тобто людський каттал, ¡нвестування в який дмсно е довгостроковим ¡ досить ризикованим, ¡з тривалим пер¡одом окупносп. Процес ¡нвестування в ¡нш¡ реальы ¡ нематер¡альн¡ активи заклад¡в вищоТ осв™ за пер¡одом зд¡йснення може бути як коротко- (наприклад, ¡нвестування пщприемства-замовника у пщготовку за ¡ндивщуальною програмою маг¡стра), так ¡ се-редньостроковим (наприклад, ¡нвестування в реалюацю ре зультат¡в науково-досл¡дноТ роботи).
По-п'яте, результатом здмснення ¡нвестиц¡йноТ дыльносл у сфер¡ вищоТ осв¡ти, так само як у виробничм сфер^ е отримання прибутку ¡ сощального ефекту. Oднак на першому мющ все ж таки залишаеться сощальний аспект ¡нве-стування.
Науковцями запропоновано вщ двох до чотирьох р¡вн¡в оцшки соц¡ального ефекту. Двор¡вневу його оцшку нада-ють С.Назарко ¡ O.Pивак (¡ндив¡дуальний ¡ сусп¡льний ефект [15, с.199; 28, с.39]) ¡ O.Чепель (м¡кро- ¡ макрор¡вень со-щального ефекту [29, с.87]). Три р^ы соц¡ального ефекту вводить M.Kв¡eк: уыверситет, держава ¡ приватн¡ ¡нвесто-
74 Економнний в¡сник ун¡верситету | Випуск № 18/2
pи [23, c.64, 314], O.Kиpичeнкo видiляe piвeнь ocoби, дepжaви i poбoтoдaвцiв [7, c.33]. Чoтиpи piвнi oцiнки coцiaль-нoгo eфeктy poзглядaють T.Бoгoлiб (ocoбиcтicний, мiкpoeкoнoмiчний, peгioнaльний (мeзoeкoнoмiчний) i мaкpoeкoнo-мiчний [3, c.90]) i ПХул^в (iндивiд, poбoтoдaвцi, дepжaвa i cycпiльcтвo [12, c.91]).
Aнaлiз лiтepaтypниx джepeл [B; 12; 16; 25; 29; 30; 31] дae змoгy poзпoдiлити coцiaльний eфeкт вiд iнвecтyвaння y вищу ocвiтy зa нacтyпними piвнями йoгo oтpимaння: iндивiд, пoтeнцiйнi poбoтoдaвцi, дepжaвa i cycпiльcтвo. Cxeмa-тичнo цe нaвeдeнo нa pиc. 2, дe чiткo пpocтeжyeтьcя пpoцec тpaнcфopмaцiÏ coцiaльнoгo eфeктy в eкoнoмiчний нa вcix piвняx зaдoвoлeння пoтpeб тдивда тa cycпiльcтвa. Taк, iндивiд пpи здiйcнeннi iнвecтицiй y вищу ocвiтy нe тiльки пь двищуе cвiй ocвiтнiй пoтeнцiaл y пoтoчнoмy чaci, aлe й мaтимe coцiaльний eфeкт вiд iнвecтyвaння y мaйбyтньoмy пpи мoжливocтi oтpимaння бiльш пpecтижнoÏ po6o™, якa би пpинocилa мopaльнe зaдoвoлeння. Цeй coцiaльний eфeкт iз чacoм тpaнcфopмyeтьcя в eкoнoмiчний y виглядi збiльшeння зapoбiтнoÏ плaти. Cлiд зaзнaчити, щo чим paнiшe зpoблe-н iнвecтицiÏ в oдepжaння вищoÏ ocвiти, тим бiльш тpивaлим бyдe пepioд oтpимaння вiццaчi. Oднaк iндивiдy пoтpiбнo вpaxyвaти вci pизики вiд iнвecтyвaння, в тoмy чиcлi cтpoки мopaльнoгo cтapiння знaнь, щo пoтpeбye пiдвищeння œa-лiфiкaцiÏ aбo пepeквaлiфiкaцiÏ. Пoтeнцiйнi poбoтoдaвцi (пiдпpиeмcтвa-зaмoвники) пpи здiйcнeннi iнвecтицiй y вищу oc-вiтy oтpимyють coцiaльний eфeкт вiд якicнo нoвoÏ poбoчoÏ cили з виcoким piвнeм квaлiфiкaцiÏ i пiдвищeнoю пpoдyктив-нютю пpaцi; пoкpaщeння yмoв i бeзпeки пpaцi; збiльшeння кiлькocтi poбoчиx мюць, a тaкoж eкoнoмiчний eфeкт y ви-глядi збiльшeння дoxoдiв. Пpичoмy poбoтoдaвeць мae oцiнювaти eфeктивнicть iнвecтyвaння y вищу ocвiтy, пopiвнюю-чи гpaничний дoxiд, oтpимaний вiд пpaцiвникa з вищoю ocвiтoю, i витpaтaми нa ньoгo. Для дepжaви peзyльтaтoм Ы-вecтyвaння y вищу шшлу е пpямий coцiaльний eфeкт y виглядi нaгpoмaджeння нayкoвoгo пoтeнцiaлy, зaбeзпeчeння нaцioнaльниx iнтepeciв, coцiaльнoÏ i пoлiтичнoÏ cтaбiльнocтi, змiцнeння aвтopитeтy й кoнкypeнтocпpoмoжнocтi нa мiж-нapoднiй apeнi. Coцiaльний eфeкт oтpимaний дepжaвoю тpaнcфopмyeтьcя в eкoнoмiчний i знaxoдить cвoe вiдoбpa-жeння в eкoнoмiчнoмy зpocтaннi i пiдвищeнню BBП дepжaви, збiльшeннi дoxoдiв нaceлeння. aлe й coцiaльний eфeкт для вcьoгo cycпiльcтвa в ц^му - пoлiпшeння дoбpoбyтy людeй, змeншeння piвня злoчиннocтi, пoкpaщeння cтaнy пpи-poднoгo cepeдoвищa, фopмyвaння iнтeлeктyaльнoгo бaгaтcтвa cycпiльcтвa. Oтжe, iнвecтyвaння y вищу ocвiтy е oкpe-мим випaдкoм iнвecтyвaння в людcький кaпiтaл, ocoбливicтю якoгo е тe, щo вiдцaчa вiд ньoгo пoшиpюeтьcя нe ттьки нa iндивiдa, aлe й нa вce cycпiльcтвo.
Суб'ект
Pиcyнoк 2. Cxeма iнвecтyвання у вищу ocвiтy
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bumy^ № 1B/2 75
Висновки та перспективи подальших досл1джень. На ochobî виконаного досл1дження можна зробити таю вис-новки. По-перше, обмеженють обсяпв державного фшансування ВНЗ i низький плалжний попит населення зумовлю-ють необxiднiсть залучення додаткових джерел фшансування у виглядi iнвестицiй. Залучення швестицм у сферу вищоТ ocâi™ дозволить пiдтримати й активiзувати розвиток матерiально-теxнiчноï бази на якiсно новому рiвнi, що дасть змогу ВНЗ надавати бтьш якюн освiтнi послуги i гщно конкурувати на мiжнародному ринку надання освiтнix послуг. По-друге, особливютю iнвестування у вищу осв^у е той факт, що основним результатом цього процесу е не прибуток, а сощальний ефект. Однак сощальний ефект вiд швестування у вищу освiту, отриманий шдивщом, потенцiйними роботодавцями, державою i сусптьство в цiлому, мае здатнiсть трансформуватися в економiчний. Отже, мiж сощаль-ний ефектом вiд iнвестування у вищу осв^у i прибутком юнуе тiсний дiалектичний взаемозв'язок, який простежують-ся у взаемному переxодi якюних показникiв (соцiального ефекту) у ктькюн (економiчний ефект) i навпаки. По-трете, наявнють разом iз соцiальним ефектом вщ iнвестування у вищу осв^у економiчного обумовлюе можливiсть залучення швестицм у дану сферу як у матерiальнiй, так i у нематерiальнiй формах.
Метою подальшого наукового дослдаення е розгляд основних методiв оцiнки ефективностi iнвестицiй у вищу ос-вiту, а також виявлення, аналiз i синтез основних факторiв, якi пiдвищують iнвестицiйну привабливiсть вищоТ освiти як галузi.
Л1тература
1. Боголюб Т.М. Оперативне ф1нансове управл1ння вищим закладом ocbîth / Т.М. Боголюб// Ф1нанси Укра/ни. - 2004. -№ 6. - С. 46-52.
2. Боголб Т.М. Принципи управлння вузом: моногр./ Т.М. Боголб. - К.: Знання, КОО, 2004. - 204 с.
3. Боголюб Т.М. Фшансове забезпечення розвитку вищо/ осв1ти i науки в трансформашйний перюд: моногр./ Т.М. Боголiб. - К.: Освта Укра/ни, КОО, 2005. - 324с.
4. Богол'б Т.М. Фiнансування науки за кордоном / Т.М. Богол'б// Фнанси Укра/ни. - 2005. - № 4. - С. 46-53.
5. Шумар Н.Л. Фiнансове регулювання розвитку ocâirn у зарувжних кранах/ Н.Л. Шумар // Eкономiка та держава. -2007. - № 9. - С.85-87.
6. Чернобай А.М. Правове забезпечення фiнансування системи вищо/ ocâirn / А.М. Чернобай // Фiнанси Укра/ни. -2005. - №4. - С.127-134.
7. Кириченко О. Ефективне фiнансування вищо/ ocâirn - шлях до конкурентно/ економiки i вiдкритого суспiльства / О. Кириченко, С. Лаптев, Ю. Неговська // Вища школа. - 2007. - № 4. - С.23-34.
8. Буцька О.Ю. Освтя дяль^сть вищих навчальних закладов та // фiнансове забезпечення на репональному рiвнi / О.Ю. Буцька // Актуальнi проблеми економки. - 2009. - № 4 (94) - C.159-164.
9. Ерфорт О.Ю. Финансирование высшего образования как инвестиции в человеческий капитал / О.Ю.Ерфорт// Ре-гюнальн проблеми людського та со^ального розвитку: тези доповщей i повiдомлень мжнарод. наук.-практ. конф. ( До-нецьк, 4-5 листопада 2008 р.): у 2-т. / НАН Укра/ни. 1н-т економки промисловост'!. - Донецьк. - 2008. - Т. 2. - С.241-244.
10. Фiнансовий менеджмент вищого навчального закладу з використанням нов!тн!х iнформацiйних технолопй: моногр./ За ред. Ю.Г. Лисенка, В.М. Андр'°нка; Донецький нац. ун-т. - Донецьк: Юго-Восток, 2007. - 462 с.
11. Система финансового менеджмента высшего учебного заведения / Под ред. Ю.Г. Лысенко, В.Н. Андриенко. -Донецк: Юго-Восток, 2004. - 600 с.
12. Кулков П.М. Проблеми та перспективи побудови ефективного механiзму управлiння фiнансовими ресурсами сфери вищо/ осв'пи Укра/ни / П.М. Кулков //.Економка i прогнозування. - 2009. - №4. - С. 90-100.
13. Мороз 1.В. Кредитування навчання в систем'1 вищо/ осв'пи / 1.В. Мороз // Фнанси Укра/ни. - 2005. - №4. - С. 61-67.
14. Буцька О.Ю. Кредитування студенлв як джерело фiнансового забезпечення дяльносл вищих навчальних закла-д!в / О.Ю. Буцька //Актуальн'1 проблеми економки. - 2007. - № 9 (75) - C. 161-168.
15. Назарко С.О. Фiнансове та iнвестицiйне забезпечення дяльносл закладов ocâirn на репональному р!внi / С.О. Назарко // Актуальн'1 проблеми економки. - 2008. - № 7 (85). - С. 198-203.
16. кл!менко О.В. Особливост iнвестування в об'екти невиробничо/ сфери на репональному р!внi/ О.В. Клiменко // В'сник Сумського державного ун1верситету. - 2007. - № 2. - С.47-55. - (Серiя "Економка").
17. Яценко В.М. Iнвестування у людський капЬал в умовах трансформа^йно/ економiки: репональний аспект/ В.М. Яценко, О.П. Кошулько // Фнанси Укра/ни. - 2007. - № 5. - С.48-54.
18. богол!6 Т. Фiнансове забезпечення науково-технiчно/ сфери вищих навчальних закладов/ Т. богол!6 // Пщпри-емництво, господарство i право. - 2006 (130). - № 10. - С.170-175.
19. Богол'б Т.М. Принципи управлшня вузом: моногр./ Т.М. Богол'б. - К.: Знання, КОО, 2004. - 204 с.
20. Закон Укра/ни "Про iнвестицiйну дяльнють" вщ 18 вересня 1991 року // в!домост Верховно/ Ради Укра/ни. -1991. - № 47. - Ст.646.
21. Закон Укра/ни "Про оподаткування прибутку п^приемств" в!д 28 грудня 1994 року//в!домост Верховно/ Ради Укра/'ни. - 1995. - № 4. - Ст.28
22. Андреев С.Н. Маркетинг некоммерческих субъектов / С.Н. Андреев. - М.: "Финпресс", 2002. - 320 с.
23. кв!°к М. Унiверситет i держава: вивчення глобальних трансформашй/М.^ек; пер. з англ. Т.Цимбала. - К.: Таксон, 2009. - 384 с.
24. Захарченко Д.О. Методи ошнки со^ально'/ значимост iнвестицiйного проекту металурпйних п!дпри°мств: авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 - Економim та управлiння пдприемствами (за видами економiчноï дяльносл). - Марiуполь, 2008. - 19 с.
25. Вербицька Ю.М. Фiнансово-економiчнi механiзми iнновацiйно-iнвестицiйного розвитку Укра/ни: колектив. наук. моногр./Кириченко О.А., брохн С.А. та iн.; За наук. ред. О.А.Кириченка. - К.: Нац. акад. управл., 2008. - 252 с.
76 Eкономiчний вюник ушверситету | Випуск № 18/2
26. Хобта B.M. Управления iнвести^ями: навч. noci6./ В.М.Хобта. - Донецьк: ДонНТУ, 2005. - 394 с.
27. Буковинський B.C. Фiнанcoве забезпечення дяльност заклад/в загальноi ocâim/B.C. Буковинський//Фiнанcи Укра/ни. - 2004. - № 3. - C.57-65.
28. Ривак О. Coцiальнi видатки бюджету як джерело розвитку людського капЬалу / О. Ривак // Укра/на: аспекти пра-öi. - 2007. - № 7. - C. 35-42.
29. Чечель О.М. Iнвестування у розвиток людини як п^оритетний напрям формування людського капкалу/ О.М. Че-чель //Eкoнoмiка та держава. - 20l0. - № 3 - C.86-88.
30. Coöiальна пол'пика та екoнoмiчна безпека/ За заг. ред. С.1.Крихтна. - Донецьк: Каштан, 2004. - 336 с.
31. Цимбалюк C. Роль держави в ефективному викoриcтаннi фiнанcoвиx ресурав ВНЗ/ C. Цимбалюк, А. Цимбалюк //Вища школа. - 2009. - №5. - C.90-96.
32. Основн показники дяльност вищих навчальних заклад/в Укра/ни на початок 2010/11 навчального року: Crатистич-ний бюлетень/Державний комЬет статистики Укра/ни // Державний комтет статистики Укра/ни. - К., 2011. - 207 с.
УДК 378:338.46
Крум Э.В.,
магистр экономических наук, Учреждение образования "Государственный институт управления и социальных
технологий Белорусского государственного университета" (г. Минск)
ГОСУДАРСТВЕННОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ РЫНКА ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УСЛУГ
И ЭКОНОМИКА ЗНАНИЙ
Термин "экономика знаний" (экономика, основанная или базирующаяся на знаниях) ввел в оборот австро-американский экономист Фриц Махлуп в 1962 г. в своей книге "Производство и распространение знаний в США", понимая под ним просто сектор экономики. Широкое распространение данный термин получил в 90-х годах XX века и в настоящее время используется для определения типа экономики, где знания играют решающую роль, а их производство становится источником роста в условиях развития производств, основанных на интеллектуальном труде.
Вхождение человеческой цивилизации в общество знаний предъявляет качественно новые требования к системе образования, что требует пересмотра роли государства. Целью образования становится не подготовка человека к будущей деятельности (прежде всего, профессионально) за счет накопления как можно большего объема готовых, систематизированных, изначально истинных (в силу авторитета науки) знаний, а развитие личности, овладение ею способами приобретения существующих и порождения новых знаний. Характер принципиальных изменений, происходящих в системе образования, отражается в понятии "новая парадигма образования". Если сущность старой парадигмы образования выражалась в лозунге "Образование - на всю жизнь", то новая образовательная парадигма - это своего рода стратегия образования для будущего, лозунг которой - "Образование в течение всей жизни" [1, с. 335].
В этой связи меняется и роль государства при формировании образовательной политики. Это требует на уровне государственного управления формирования адекватной изменениям внешней среды, образовательной политики, направленной на интеграционное взаимодействие с зарубежными странами. Соответственно встает вопрос о степени государственного вмешательства в деятельность учреждений образования и возможности их адекватного реагирования на изменения рыночной конъюнктуры, вызванными экзогенными факторами. В частности, в качестве такого фактора в настоящее время выступают требования Болонского процесса. В результате возникает противоречие между применяемыми формами государственного регулирования рынка образовательных услуг и их соответствия требованиям международных норм. Исследование показывает, что в частности, одним из ключевых источников такого противоречия выступает приоритетность форм централизации государственного регулирования национальной образовательной системы. В связи с этим применение принципа максимального администрирования образовательных процессов практически на всех их этапах не позволяет учреждениям образования гибко реагировать на изменения внешней среды.
Изучение отечественной и зарубежной литературы показал, что, особенности государственного регулирования рынка образовательных услуг недостаточно исследованы и разработаны в теоретическом и методическом планах. Однако, следует отметить, что в последнее время наблюдается увеличивающийся интерес зарубежных и отечественных исследователей к данной проблеме (Балыхин Г.А., Вашурина Е.В., Галушкина М., Дрантусова Н.В., Евдокимова Я.Ш., Клюев А.К., Князев Е.А., Майбуров И.А., Миронов А.В., Рябушкин Б.С., Сапарбаев М.М., Субетто А.И., Туртушова В.И., Хроменков Н.А., Шкарлупина Г.Д., Щетинин В.П., Ягофаров Д.А. и др.). В то же время, в научных источниках, как зарубежных, так и отечественных, не удалось обнаружить достаточно полной и обоснованной методологии формирования системы государственного регулирования рынка образовательных услуг в экономике, основанной на знаниях.
В условиях интеграции национальных образовательных систем в мировое образовательное пространство нуждаются в разработке следующие основные научно-методические вопросы развития системы государственного регулирования рынка образовательных услуг:
- уточнение принципов функционирования рынка образовательных услуг;
- обоснование выбора методов государственного регулирования рынка образовательных услуг;
- разработка рекомендаций по использованию инструментов государственного регулирования в сфере образовательных услуг и др.
В отличие от традиционной экономики, в экономике знаний у государства повышается ответственность в таких областях, как:
• формирование национальной системы квалификаций для обеспечения их сравнимости на мировом рынке труда;
© Крум Э.В., 2012
Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 18/2 77
