CC BY
31
цова // Классы и их взаимодействие. - Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1979. - С. 5-12.
4.Лексико-семантические группы русских глаголов. - Иркутск: Изд-во Иркутск ун-та, 1989. - 180 с.
5.Стишов O.A. Укра/нська лексика юнця XX столЬтя (на матер1ал1 мови засовв масово/ ¡нформацн): [монограф1я]. -К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. - 388 с.
Словники
6.Великий тлумачний словник сучасно/ укра/нсько/ мови/[уклад. i голов. ред. В.Т.Бусел.] - К.: ВТФ "Перун", 2002. -1440 с.
7.Словникукра/нсько/ мови: В 11-ти т. - К.: Наук. думка, 1970- 1980. - Т. I-XI.
УДК 811.161.2'373'38
Натрошвш1 С.Г.,
к.е.н., доцент, Кшвський нацюнальний университет технологш та дизайну (м.Кшв)
СТРАТЕГ1ЧН1 0Р1еНТИРИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ВИЩ01 0СВ1ТИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ С0Ц1АЛЬН0-ЕК0Н0М1ЧНИХ ТРАНСФ0РМАЦ1Й
Актуальнють теми дослщження. В умовах переходу економки на ¡нновацмну модель розвитку значно зростае роль ¡ значення вищоТ осв¡ти, яка мае забезпечити ринок прац¡ достатньою к¡льк¡стю висококвал¡ф¡кованих фах¡вц¡в, що здатн д¡яти творчо, профес¡йно, використовуючи для виршення виробничих завдань технолог¡í св^ового р¡вня.
В¡дтак, значно актуал¡зуeться проблематика дослдаень з питань стратег¡чного розвитку вищо'|' осв¡ти, забезпечен-ня реально!' ¡нтеграц¡í системи вищоí осв¡ти у процес рацюнальних економ¡чних перетворень.
Анал1з л1тератури. 3 обрано' проблематики видано ктька комплексних наукових праць [1-10]. Проте в нин¡шн¡х умовах, коли формуються новий технолопчний уклад, а роль кра'н у свтевому под¡л¡ прац¡ стр¡мко зм¡нюeться, необхщы по-дальш¡ досл¡дження з питань стратепчних ор¡eнтир¡в розвитку вищо' осв™ як елемента ¡нновац¡йноí економ¡ки.
Мета статт - викласти результати дослщжень з окремих питань гармон¡зац¡í розвитку вищо' осв¡ти в умовах ста-новлення ¡нновац¡йноí економ¡ки.
Виклад основного матер1алу. В наш¡ часи соцюлоги говорять про ¡нформац¡йне (¡нформац¡огенне) сусптьство, економ¡сти анал¡зують ¡нновац¡йну економ¡ку, осв^яни говорять про знанневе сусп¡льство (або сусптьство, що нав-чаеться). Знання, по сут¡, перетворюються на принципово незавершен технолог¡í формування майбутнього, фактич-но замикаючи на соб¡ як економнну, так ¡ соц¡альну систему послндустр^льного сусп¡льства. Б¡льш того, в розвине-них краíнах воно становиться бтьш важливим як економ¡чний продукт - там спостер^аеться зростання нових форм дыльносл, що базуеться на торг^ продуктами знань (л¡цензування, консалтинг, ¡нжиниринг тощо).
Вища школа зможе генерувати фахющв, що зможуть працювати на майбутне лише за умови кардинального ос-учаснення зм¡сту ¡ технолог¡й навчання. Це потребуе розробки нових навчальних плаыв, як¡ б ¡нтегрували колись са-мост¡йн¡ дисциплЫи з начальних план¡в ¡нших спещальностей, формуючи навчальн¡ блоки, що повины забезпечити одночасно ¡ глибоку фундаментальну пщготовку ¡ профес¡йно-практичну п¡дготовку зорюнтовану на складн¡ ¡нновац¡й-но-технолог¡чн¡ проекти [1].
Профеайна п¡дготовка та дослдаення в нових сферах знань потребують ¡нтеграци зм¡сту ц¡лоí низки дисциплЫ, як¡ ран¡ше вважалися самост¡йними ¡ не пов'язаними м¡ж собою. В результат виникають м¡ждисципл¡нарн¡ та мульт-идисципл¡нарн¡ програми навчання. Hов¡ форми генерування та передач¡ знань потребують не лише реконф^ураци ун¡верситетських кафедр ¡ факультет¡в, а й реоргаызаци досл¡джень та п¡дготовки фах¡вц¡в, ор^нтованих на вир¡шен-ня складних мвдисциплшарних проблем ¡ розвитку науково-емних технолопй [2].
В ряд¡ краíн все бтьш популярною становиться корпоративна форма навчання, що передбачае сумщення у чаа навчання ¡ роботи на виробництвк 3 певних спе^альностей це можна спостер¡гати ¡ в УкраУ. У цьому план¡ перспективною вбачаеться ¡дея створення нових титв навчальних заклад¡в у форм¡ уыверситетських комплекс¡в, до яких би входили рю-нопроф¡льн¡ вищ¡ навчальн¡ заклади рюних тип¡в та р¡вн¡в. Можливо також долучити до них науково-дослщы ¡нститути та п¡дприeмства ¡ утворити об"еднання типу консорц¡уму, асоц¡ац¡í тощо. Пропозицп щодо законодавчого закр¡плення такого статусу навчально-наукового об"еднання подавалися до робочо( групи з розробки проекту Закону Укра[ни "Про ви-щу осв¡ту". У нин¡шньому вар^нл проекту Закону можлив¡сть утворювати консорщуми вже прописана.
Cл¡д подолати наслщки повальноí ун¡верситизац¡í, що призвело до втрати традицм колишн¡х потужних галузевих профтьних ¡нститут¡в та академ¡й. Мабуть краще мати рюномаыты вищ¡ навчальы заклади, що виконують р¡зн¡ мюп, але як¡сно.
В умовах переходу вищо( осв¡ти в¡д ел¡тноí до масово( (з 2000 року у вищих навчальних закладах по всьому свт до-датково добавилося 51 млн. студенев) ур¡зноман¡тнення тип¡в уыверсителв та навчальних програм (зокрема, виокре-млення програм профес¡йного та академнного проф¡лю) е ц¡лком лог¡чним, тому нам потр^но розробляти стандарти та критери якост¡ та ефективност¡ пщ кожен вид потреб сусп¡льства сприймаючи, вщповщно, ¡ р¡зн¡ типи вищих навчальних закладв. Важливо зауважити, що запровадження кожного з названих вар^н^в програм мае в¡дбуватися за умови на-дання ун¡верситету прав самостмно вибирати тип програми, в¡дпов¡дно до потреб економки рег¡ону, попиту аб^урюн-т¡в ¡ своíх можливостей забезпечити якюну п¡дготовку фах¡вц¡в (тобто необов"язково брати обидв¡ програми).
Для усунення формалюму переходу на двор¡вневу систему "бакалавр - мапстр", який губить саму ¡дею запровадження бтьш гнучких осв^ых програм зор¡eнтованих на студента та ринок пращ, зокрема, ще потр^но:
- провести заново класифкацю напрямю п¡дготовки;
- розробити нову методолопчну основу державних стандарт^ для укрупнених тип¡в п¡дготовки бакалавр^, перед-бачивши можлив¡сть упровадження програм, що бтьше зор¡eнтован¡ на академнну п¡дготовку та практично ор¡eнто-
© НатрошвЫ С.Г., 2012
Економ1чний вюник ун1верситету | Випуск № 18/2 125
вaниx нa кoнкpeтнi зaмoвлeння pинкy пpaцi. Taкий пoдiл пpoгpaм дoпycкaeтьcя MCKO. Toдi y poбoтoдaвцiв бyдe бть-0e мoжливocтeй для вiдкpиття нoвиx cпeцiaльнocтeй тa фopмyвaння змicтy пiдгoтoвки для cкopoчeння пepioдy aдaп-тaцiÏ випycкникa дo кoнкpeтнoÏ пpaктичнoÏ poбoти;
- poзpoбити пoлoжeння пpo Maгicтpaтypy, щo пepeдбaчae шиpoкi aкaдeмiчнi cвoбoди BHЗ пo фopмyвaнню м^ диcциплiнapниx пpoгpaм, ocoбливo для пiдcиcтeми eлiтнoÏ ocвiти;
- poзpoбити нoвi кpитepiÏ лiцeнзyвaння тa aкpeдитaцiÏ мaгicтepcькиx пpoгpaм i acпipaнтypи.
Цiкaвим тaкoж бyлo б poзглянyти pociйcький вapiaнт виpiшeння пpoблeм мacoвoÏ пiдгoтoвки тa пpaцeвлaштyвaн-ня бaкaлaвpa. Meтa Ïx peфopмyвaння - poзвитoк y бiльшocтi BHЗ пpoгpaм мacoвoгo пpиклaднoгo бaкaлaвpaтy зa шн-кpeтними кaдpoвими тa дocлiдницькими зaмoвлeннями бiзнecy тa aдмiнicтpaцiÏ peгioнiв. Пpи цьoмy пo xoдy бyдe ви-piшyвaтиcя й пpoблeмa нaдмipнoÏ кiлькocтi вищиx нaвчaльниx зaклaдiв, ocкiльки дeякi BHЗ 6удуть пepeпpoфiльoвyвa-тиcя нa пocлyги y cфepi мacoвoÏ дoдaткoвoÏ ocвiти.
Cлiд зayвaжити пpo нeoбxiднicть фopмyвaння нoвoÏ кoнцeпцiÏ дoyнiвepcитeтcькoÏ ocвiти, якa б зaбeзпeчyвaлa зa-гaльнoocвiтню пiдгoтoвкy, щo включae тa зближуе мiж coбoю гyмaнiтapнy, пpиpoднo-нayкoвy тa тexнiчнy кyльтypy i, тa-ким чинoм дoлae poзpив мiж зaгaльнoю тa пpoфeciйнoю ocвiтoю. Змicт тa зaвдaння шкiльнoÏ тa нacтyпниx лaнoк ocвi-ти cьoгoднi пoтpeбyють нoвиx типiв кopeляцiÏ. Haжaль, в УкpaÏнi ми пoки щo нe дocягли нaлeжнoгo yзгoджeння peфop-мyвaння cиcтeм зaгaльнoocвiтньoÏ тa вищoÏ шкoли. He ocтaння poль у дocягнeннi ^oro нaлeжить yнiвepcитeтaм тa пe-дaгoгiчним yнiвepcитeтaм, нayкoвiй i пeдaгoгiчнiй гpoмaдcькocтi aктивнicть якиx мae бути aдeквaтнoю вaжливocтi тa cклaднocтi циx зaвдaнь [3].
Пiдвищити eфeктивнicть вищoÏ ocвiти мoжливo нa ocнoвi пpoвeдeння вивaжeнoгo peфopмyвaння. Bкaзaнe мae пe-peдбaчaти, зoкpeмa, oптимiзaцiю мepeжi вищиx нaвчaльниx зaклaдiв. Hинi в УкpaÏнi пщготовку фaxiвцiв з вищoю oc-втою здiйcнюють пoнaд B5G вищиx нaвчaльниx зaклaдiв ycix piвнiв aкpeдитaцiÏ тa фopм влacнocтi, щo пiдпopядкoвaнi 26 мiнicтepcтвaм i вiдoмcтвaм, 1G з якиx мaють у пiдпopядкyвaннi лишe oдин зaклaд. Biдoмчa пiдпopядкoвaнicть нaв-чaльниx зaклaдiв чacтo зaвaжae Ïx poзвиткy, зaпpoвaджeнню eдиниx пiдxoдiв дo opгaнiзaцiÏ ocвiтньoÏ дiяльнocтi, щo вимaгae cтвopeння нoвoÏ пapaдигми взaeмoдiÏ нaвчaльниx зaклaдiв як з мiнicтepcтвaми i poбoтoдaвцями, тaк i з c^ cтeмoю вищoÏ ocвiти дepжaви в ц^му. Aнaлiз зapyбiжнoгo дocвiдy пoкaзye, щo у кpaÏнax з дентичними дeмoгpaфiч-ними пoкaзникaми cepeдня ктькють cтyдeнтiв в oднoмy yнiвepcитeтi cтaнoвить, нaпpиклaд, в IcпaнiÏ - 22 тиа, в IтaлiÏ - 23 тиа, у ГpeцiÏ - 14 тиа cтyдeнтiв (a в УкpaÏнi - лишe 3 тиc. ocí6).
Taкoж мaють бути пepeглянyтi пiдxoди i кpитepiÏ, якi зacтocoвyютьcя пpи yxвaлeннi piшeнь щoдo iнвecтyвaння po-звитку вищиx нaвчaльниx зaклaдiв зa paxyнoк бюджeтниx кoштiв. Ha дepжaвнoмy piвнi вapтo змiнити зoвнiшнi кpитe-piÏ oцiнки якocтi дiяльнocтi вищoгo нaвчaльнoгo зaклaдy. Aджe пoки дie пpинцип "бiльшe cтyдeнтiв - бiльшe гpoшeй" -cтpaждae якicть ocвiти. У зв'язку з цим, дoцiльнo poзpoбити кoмплeкcнi кpитepiÏ oцiнки якocтi ocвiтньoгo пpoцecy, якi включaють: oцiнювaння змicтy тa тexнoлoгiй нaвчaння, щo зacтocoвyютьcя пiд чac нaвчaння; oцiнювaння oтpимaниx cтyдeнтoм знaнь; вимoги дo opгaнiзaцiÏ тa кoнтpoлю зa здiйcнeнням нaвчaльнoгo пpoцecy; cyчacнi вимoги дo кoмпe-тeнтнocтi виклaдaчiв тa cтyдeнтiв; чiткy i пpoзopy пpoцeдypy caмooбcтeжeння вищoгo нaвчaльнoгo зaклaдy як пщфун-тя cиcтeми зaбeзпeчeння якocтi [4].
Bиpiшeння пpoблeми пiдтpимки нaлeжнoгo iнвecтyвaння у poзвитoк вищoÏ ocвiти дacть змoгy дocягти нe лишe ш-poткoтepмiнoвoгo eкoнoмiчнoгo ycпixy, a й зaклacти зacaди для фopмyвaння cтaлиx дoвгoтepмiнoвиx тeндeнцiй po-звитку нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки з ÏÏ пoдaльшoю iнтeгpaцieю в Sвpoпeйcький пpocтip вищoÏ ocвiти.
Aкaдeмiк HAПH УкpaÏни B.I.Лyгoвий вгазуе, щo для УкpaÏни вxoджeння в eвpoпeйcькi пpocтopи вищoÏ ocвiти i дoc-лiджeнь нaдзвичaйнo вaжливe, o^^M е кpoкoм нa шляxy дo peaльнoÏ iнтeгpaцiÏ в cвiтoвy cпiльнoтy [б, c. 6-7].
Пpoцec eвpoiнтeгpaцiÏ пepeдбaчae cтвopeння зaгaльнoeвpoпeйcькoгo ocвiтньoгo i нayкoвoгo пpocтopy нa ocнoвi poзpoблeння eдиниx кpитepiÏв i cтaндapтiв у гaлyзi ocвiти тa нayки з мeтoю визнaння пepioдiв тa тepмiнiв пiдгoтoвки фaxiвцiв з вищoю ocвiтoю, щo cпpиятимe cпiвpoбiтництвy мiж вищими нaвчaльними зaклaдaми Sвpoпи, мoбiльнocтi виклaдaцькoгo cклaдy тa cтyдeнтiв.
У paмкax Бoлoнcькoгo пpoцecy фopмyeтьcя Sвpoпeйcький пpocтip вищoÏ ocвiти (дaлi - SПBO), щo визнaчeний reo-гpaфiчними тa iнcтитyцiйними нopмaми SвpoпeйcькoÏ кyльтypнoÏ кoнвeнцiÏ. Бoлoнcький пpoцec пepeдбaчae CTpy^yp-нe peфopмyвaння нaцioнaльниx cиcтeм вищoÏ ocвiти кpaÏн Sвpoпи, змiнy ocвiтнix пpoгpaм i пpoвeдeння нeoбxiдниx ш-cтитyцiйниx пepeтвopeнь у вищиx нaвчaльниx зaклaдax Sвpoпи. Пpoтe вiн нe пepeдбaчae yнiфiкaцiÏ змicтy ocвiти. Haв-пaки, у бaгaтьox дoкyмeнтax Бoлoнcькoгo пpoцecy зaзнaчaeтьcя, щo кoжнa кpaÏнa-yчacниця пoвиннa збepeгти нaцio-нaльнy пaлiтpy, caмoбyтнicть тa нaдбaння у змicтi ocвiти i пiдгoтoвцi фaxiвцiв з вищoю ocвiтoю, a дaлi зaпpoвaдити ш-нoвaцiйнi пpoгpecивнi пiдxoди дo opгaнiзaцiÏ вищoÏ ocвiти, якi е влacтивими SПBO. Ha вcix eтaпax Бoлoнcькoгo пpo-цecy бyлo пpoгoлoшeнo, щo цeй пpoцec дoбpoвiльний, пoлicyб'eктний; тaкий, щo фyнтyeтьcя нa цiннocтяx eвpoпeйcь-кoÏ ocвiти i кyльтypи; тaкий, щo нe нiвeлюe нaцioнaльнi ocoбливocтi ocвiтнix cиcтeм piзниx кpaÏн Sвpoпи; бaгaтoвapi-aнтний, гнучкий, вiдкpитий, пocтyпoвий. Kiнцeвoю мeтoю пpoцecy е зaбeзпeчeння вiдпoвiднoÏ cycпiльним, ocoбиcтic-ним тa виpoбничим пoтpeбaм якocтi вищoÏ ocвiти, щo пpoдyкyвaтимe кoнкypeнтocпpoмoжнoгo фaxiвця, здaтнoгo лeг-кo aдaптyвaтиcя в eкoнoмiчнoмy пpocтopi eвpoпeйcькиx кpaÏн. Cтpaтeгiя poзвиткy вищoÏ ocвiти УкpaÏни в yмoвax Бo-лoнcькoгo пpoцecy пepeдбaчae cтвopeння iнфpacтpyктypи, якa дoзвoлить вищим нaвчaльним зaклaдaм (yнiвepcитe-ти, кoлeджi тoщo) мaкcимaльнo peaлiзyвaти cвiй iндивiдyaльний пoтeнцiaл в плaнi зaдoвoлeння виcoкиx вимoг Sвpo-пeйcькoÏ cиcтeми знaнь тa aдaптyвaти cиcтeмy вищoÏ ocвiти УкpaÏни дo пpинципiв, нopм, cтaндapтiв i ocнoвниx пoлo-жeнь eвpoпeйcькoгo пpocтopy вищoÏ ocвiти, пpийнятниx i eфeктивниx для нaшoÏ дepжaви i cycпiльcтвa [6].
З oглядy нa вкaзaнe, мeтa дepжaвнoÏ iнвecтицiйнoÏ пoлiтики у cфepi вищoÏ ocвiти мae пepeдбaчaти cтимyлювaння iнвecтицiйнoÏ aктивнocтi тa yдocкoнaлeння cтpyктypи iнвecтицiйниx вклaдeнь в кoнтeкcтi зaбeзпeчeння cтвopeння yмoв для poзвиткy ocoбиcтocтi i твopчoÏ caмopeaлiзaцiÏ кoжнoгo гpoмaдянинa УкpaÏни, виxoвaннi пoкoлiння людей, здaтниx eфeктивнo пpaцювaти i нaвчaтиcя пpoтягoм життя, oбepiгaти й пpимнoжyвaти цiннocтi нaцioнaльнoÏ кyльтypи тa Tpo-
126 Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy | Bипycк № 1B/2
мaдянcькoгo cycпiльcтвa, poзвивaти i змiцнювaти cyвepeннy, нeзaлeжнy, дeмoкpaтичнy, coцiaльнy тa пpaвoвy дepжa-ву як нeвiд'eмнy cклaдoвy eвpoпeйcькoÏ тa cвiтoвoÏ cпiльнoти [7].
Poзвитoк cyчacниx пpoцeдyp yпpaвлiння пepeдбaчae, зoкpeмa, пepexiд тa пoдaльший poзвитoк пpoгpaмнo-цiльo-вoгo мeтoдy. Цeй мeтoд в ocтaннi poки нaбyв ocoбливo вaжливoгo знaчeння в cиcтeмi бюджeтнoгo мeнeджмeнтy, зa йoгo дoпoмoгoю здiйcнюeтьcя дepжaвнe iнвecтyвaння iз зaлyчeнням кoштiв дepжaвнoгo бюджeтy.
B тoй œe y зaкoнoдaвcтвi УкpaÏни вiдcyтнi пpaвoвi вимoги щoдo oцiнки oбгpyнтoвaнocтi зaплaнoвaниx peзyльтaтiв пiд чac пpи poзглядy тa зaтвepджeння пpoeктiв видaткoвoÏ чacтини вiдпoвiдниx бюджeтiв.
Baжливим зaвдaнням дepжaвнoÏ пoлiтики y cфepi вищoÏ ocвiти е aктивiзaцiя iннoвaцiйниx пpoцeciв y вищиx нaв-чaльниx зaклaдax.
Ocнoвним peзyльтaтoм iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi вищoгo нaвчaльнoгo зaклaдy cлiд ввaжaти виcoкoквaлiфiкoвaнoгo випycкникa - фaxiвця, який вoлoдie cyчacними тexнoлoгiями зa oбpaнoю cпeцiaльнicтю, вмie aнaлiзyвaти iнфopмaцiю тa здiйcнювaти caмocтiйний пoшyк нeoбxiдниx дaниx для oпepaтивнoгo виpiшeння виpoбничиx пpoблeм (cитyaцiй).
Пpo пepeвaжнo eкcтeнcивний xapaктep iннoвaцiйниx пpoцeciв y cфepi вищoÏ ocвiти cвiдчить тe, щo y ocвiтньoмy пpoцeci викopиcтoвyютьcя пepeвaжнo нayкoвo-тexнiчнi нaдбaння тa oблaднaння, щo ocвoeнi y пoпepeднi po^. Taкий тип iннoвaцiйнoгo poзвиткy мae дocить вyзькi мeжi i нe дae мoжливocтi пiдтpимyвaти кoнкypeнтнoздaтнicть ocвiтнix ycтaнoв пpoтягoм тpивaлoгo чacy.
B^cy^ic^ eдинoÏ cтpaтeгiÏ фopмyвaння тa peaлiзaцiÏ дepжaвнoÏ iннoвaцiйнoÏ пoлiтики пpизвoдить дo гaльмyвaння iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy вищиx нaвчaльниx зaклaдiв.
Biдтaк aктyaльним зaвдaнням cьoгoдeння e poзpoбкa тa впpoвaджeння в пpaктикy дepжaвнoгo yпpaвлiння peaлi-cтичниx мexaнiзмiв пiдтpимки виcoкoeфeктивнoÏ iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi вищиx нaвчaльниx зaклaдiв.
Пpo нeoбxiднicть пepeopieнтaцiÏ вищиx нaвчaльниx зaклaдiв нa iннoвaцiйнy мoдeль poзвиткy y нayкoвиx пpaцяx йдeтьcя бaгaтo. Haгoлoшyeтьcя нa нeoбxiднocтi пoeднaння pинкoвиx i дepжaвниx вaжeлiв cтимyлювaння poзвиткy ви-щoÏ ocвiти, зaпpoвaджeння мexaнiзмiв дoвгocтpoкoвoгo кpeдитyвaння, викopиcтaння iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy, мexa-нiзмiв пoдaткoвoгo cтимyлювaння тoщo. Haпpaцьoвaнa пpaвoвa бaзa y cклaдi зaкoнiв УкpaÏни "Пpo нayкoвy i нayкoвo-тexнiчнy дiяльнicть", "Пpo пpiopитeтнi нaпpями poзвиткy нayки i тexнiки", "Пpo iннoвaцiйнy дiяльнicть", "Пpo Зaгaльнo-дepжaвнy кoмплeкcнy пpoгpaмy poзвиткy виcoкиx нayкoeмниx тexнoлoгiй". Paзoм з тим вплив iннoвaцiй нa eкoнoмiч-ний poзвитoк кpaÏни тa poзвитoк вищoÏ ocвiти мaйжe нe вiдчyвaeтьcя.
Kiнцeвoю мeтoю дepжaвнoÏ iннoвaцiйнoÏ пoлiтики е пoлiпшeння якocтi життя шиpoкиx вepcтв нaceлeння, зaбeзпe-чeння eдиниx coцiaльниx cтaндapтiв нa вciй тepитopiÏ УкpaÏни. Пpи цьoмy якicть життя е peзyльтaтoм дм цiлoÏ низки oб'eктивниx тa cyб'eктивниx чинникiв, якi мaють як зaгaльнoнaцioнaльний, тaк i peгioнaльний xapaктep. Piвeнь якocтi життя людини вимipюeтьcя юлькютю i якicтю блaг, якi вoнa мoжe пpидбaти зa cвoÏ дoxoди. Moвa йдe, y пepшy чepгy, пpo нaйнeoбxiднiшi coцiaльнi блaгa, як внeceнo дo тaк звaнoгo мiнiмaльнoгo cпoживчoгo кoшикa.
Ocнoвoю cтpaтeгiÏ пiдтpимки iннoвaцiйнoгo poзвиткy вищoÏ ocвiти eкoнoмiки мae 6ути пpиcкopeний poзвитoк cy-чacниx ocвiтнix тexнoлoгiй, a тaкoж гaлyзeй i тepитopiaльниx клacтepiв (тepитopiaльнo-виpoбничиx кoмплeкciв, тexнo-пapкiв i тexнoпoлiciв), дe тaкi тexнoлoгiÏ poзвивaютьcя.
Oдним iз тaкиx cтpaтeгiчниx нaпpямiв e пpиcкopeний poзвитoк iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй. Cфepa вищoÏ ocвiти Ук-paÏни мae знaчний пoтeнцiaл щoдo poзpoбки тa пpoдaжy пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння i мoжe дiяти зa пpиклaдoм ^a^ ди, якa зaлyчилa мiльяpднi iнвecтицiÏ кoмп'ютepниx кoмпaнiй C0A пiд cвoÏ poзpoбки. Для пoдiбнoгo пpopивy пoтpiб-нe пoeднaння зycиль дepжaви, ycтaнoв вищoÏ ocвiти i кoмп'ютepниx кoмпaнiй УкpaÏни. Cлiд poзглянyти мoжливocтi влacнoгo шляxy poзвиткy пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння, щoб пoзбaвитиcя зaлeжнocтi вiд мoнoпoлicтiв нa цьoмy pинкy i cклacти Ïм кoнкypeнцiю.
Iншим cтpaтeгiчним нaпpямoм e пpoвeдeння ycтaнoвaми вищoÏ ocвiти дocлiджeнь з пpoeктyвaння нayкoeмниx oto-живчиx тoвapiв. Пepcпeктивy тут мae пpoдyкцiя мaшинoбyдyвaння: виpoбництвo пoбyтoвoÏ тexнiки, aвтoбyciв, aвтoмo-бiлeбyдyвaння, ciльcькoгocпoдapcькe мaшинoбyдyвaння, oкpeмi виpoбництвa eлeктpoннoÏ тexнiки тa зacoбiв зв'язку. Oпopними виcoкoтexнoлoгiчними гaлyзями е aвiaбyдyвaння (УкpaÏнa вxoдить у п'ятipкy кpaÏн з нoвими тexнoлoгiями в цм гaлyзi) тa cyднoбyдyвaння (УкpaÏнa будуе piзнi види cyдeн, зoкpeмa тaнкepи, пoпит нa якi з 6o^ eвpoпeйcькиx пepeвiзникiв зpocтae). У xiмiчнiй i нaфтoxiмiчнiй пpoмиcлoвocтi icнyють пepcпeктиви нapoщyвaння виpoбництвa шнку-peнтocпpoмoжниx зa цiнoю i якicтю мiнepaльниx дoбpив тa xiмiчниx зacoбiв зaxиcтy pocлин, виcoкoeфeктивниx raa^-лянтiв i флoкyлянтiв для oчищeння пpиpoдниx i cтiчниx вoд, cинтeтичнoгo кopдy, пoлiмepiв тa виpoбiв iз ниx, мaгнiтниx cтpiчoк тa peнтгeнiвcькoÏ плiвки нa лaвcaнoвiй ocнoвi, тoвapiв пoбyтoвoÏ xiмiÏ, aвтoмoбiльниx шин i гyмoтexнiчниx ви-poбiв, зoкpeмa вaжкoзaймиcтиx кoнвeepниx cтpiчoк.
У "Зaгaльнoдepжaвнiй кoмплeкcнiй пpoгpaмi poзвиткy виcoкиx нayкoeмниx тexнoлoгiй", зaтвepджeнiй Зaкoнoм Ук-paÏни вiд 9 квiтня 2004 po^, пocтaвлeнo зaвдaння змiни cтpyктypи пpoмиcлoвocтi зa тexнoлoгiчними yклaдaми. Пe-peдбaчeнo збiльшeння дo 2013 po^ oбcягiв виpoбництв п'ятoгo тexнoлoгiчнoгo yклaдy дo 12 %, a виpoбництв rnoCTo-гo yклaдy - дo 3% тa збiльшeння чacтки виcoкoтexнoлoгiчнoÏ пpoдyкцiÏ в eкcпopтi дo 20%. У будь-яшму випaдкy вга-зaнi iннoвaцiйнi тpaнcфopмaцiÏ мaють здiйcнювaтиcя нa ocнoвi зaлyчeння мoжливocтeй ceктopy вищoÏ ocвiти ("вyзiв-cькa нayкa"), який е пpoвiдним зa ocнoвними пoкaзникaми нayкoвo-тexнiчнoгo тa iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy.
IнвecтицiÏ у cфepi вищoÏ ocвiти мaють cпpямoвyвaтиcя нa poзвитoк iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйниx тexнoлoгiй нaв-чaння cтyдeнтiв тa cлyxaчiв. Bпpoвaджeння cyчacниx iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйниx тexнoлoгiй, щo зaбeзпeчyють дaль-rne yдocкoнaлeння нaвчaльнo-виxoвнoгo пpoцecy, дocтyпнicть тa eфeктивнicть ocвiти, пiдгoтoвкy мoлoдoгo пoкoлiння дo життeдiяльнocтi в iнфopмaцiйнoмy cycпiльcтвi, визнaчeнo у низц пpoгpaмниx дoкyмeнтiв як oдин iз пpиopiтeтiв po-звитку вищoÏ ocвiти.
Ha ocнoвi aнaлiзy peзyльтaтiв дocлiджeнь пpoвiдниx нayкoвцiв [1; 4; 8] мoжeмo визнaчити тaкi нaпpями iнвecтyвaн-ня, щo cпpямoвaнi нa дaльший poзвитoк iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйниx тexнoлoгiй у cфepi вищoÏ ocвiти:
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 18/2 127
- забезпечення поступовоУ ¡нформатизацп системи вищоУ ocbîtm, спрямованоУ на задоволення ocßiTHix ¡нформацй них i комун¡кац¡йниx потреб студенлв та ¡нших учасник¡в навчально-виховного процесу;
- запровадження дистанц¡йного навчання ¡з застосуванням у навчальному процес¡ та б^лютечый справ¡ ¡нформа-ц¡йно-комун¡кац¡йниx технолопй поряд з традиц¡йними засобами;
- розроблення ¡ндивщуальних модульних навчальних програм рюних р¡вн¡в складност¡ залежно вщ конкретних потреб, а також випуску електронних п¡дручник¡в;
- створення ¡ндустри сучасних засоб¡в навчання, що вщповщають св¡товому науково-теxн¡чному р¡вню ¡ е важливою передумовою реал¡зац¡ï ефективних стратепй досягнення ц¡лей осв¡ти.
При розробц програм актив¡зац¡ï ¡нвестиц¡йного забезпечення розвитку сфери вищоУ осв¡ти необхщно врахову-вати виклики посткризового перюду, а також особливост¡ переходу економки УкраУни на пост¡ндустр¡альну модель. Зокрема, при формуванн модел¡ ¡нвестиц¡йного забезпечення розвитку сфери вищоУ осв¡ти слщ враховувати ïï адап-тован¡сть до динамнних зм¡н кон'юнктури попиту та пропозици (перш за все на ринку працО, а також забезпечення пщготовки робочоУ сили належноУ якост та в достатн¡й к¡лькост¡.
З ¡ншого боку, подальший розвиток системи вищоУ осв¡ти вимагае значних ¡нвестицм, як¡ мають акумульовувати-ся за рахунок уах можливих джерел ¡ освоюватися з урахуванням конкретноУ специфки проекту. Hеобx¡дно орюнту-ватися перш за все на змщнення навчально-матер^льно'|' бази, зд¡йснити повну комп'ютеризац¡ю навчальних закла-д¡в, впровадити сучасн¡ ¡нформацмы теxнолог¡ï, забезпечити ефективну п¡дготовку та пщвищення квал¡ф¡кац¡ï педа-гог¡чниx ¡ науково-педагог¡чниx прац¡вник¡в, запровадити нов¡ економны та управл¡нськ¡ меxан¡зми розвитку осв^и. Ус¡ ц¡ проблеми потребують першочергового розв'язання.
Треба також усв¡домлювати, що ¡нновацмний розвиток вищоï осв¡ти передбачае не лише зростання обсягу нада-них послуг, а передус¡м змщнення конкурентноздатност цих послуг за рахунок використання нових знань ¡ реалюацп вс¡x можливостей ¡нновац¡йного потенц¡алу крайни. З одного боку, освоення украшським б¡знесом нових знань в еко-ном¡ко-орган¡зац¡йн¡й сфер¡, розбудова нових ефективних ринкових взаемовщносин, а також активюацт ¡нвестицй них процес¡в безумовно вщграли прогресивну роль як чинники зазначеного економнного зростання. З ¡ншого боку, на цьому етап визначальними залишилися екстенсивн¡ фактори економ¡чного розвитку, зокрема, зростання внутрш-нього ¡ зовншнього попиту на украïнську продукц¡ю, в тому чи^ ¡ так звану "продукцю народного споживання". Так, значне прискорення темтв зростання експорту в 2003 рощ, що стало практично визначальним чинником економнно-го розвитку держави, на жаль, було пов'язане не з пщвищенням конкурентоспроможност чи технолопчного р¡вня в^-чизняних товара, а обумовлене насамперед пол¡пшенням зовышньоекономнно!' кон'юнктури та ревальвац¡eю евро щодо долара США. Ця обставина сприяла збтьшенню цшово'|' конкурентоспроможност¡ невибагливоï украшсько|' про-дукц¡ï на св¡товому ринку. Частка же Украïни у св^овому обсяз¡ торг¡вл¡ високотеxнолог¡чною, наукоемною продукць ею поки що залишаеться дуже незначною.
Завданням вищоï осв¡ти е забезпечення п¡дготовки прац¡вник¡в, як¡ вмють працювати творчо, креативно, ¡нщатив-но, з використанням сучасних технолопй.
Взагал¡ сфера послуг, в тому чи^ ¡ сектор осв¡тн¡x послуг, в Укра'У е недостатньо розвинутою. Незважаючи на деяке зростання частки сфери послуг у ВВП (з 17% у 2001 р. до майже 26% у 2009 р.), вона ще не вщповщае рюню розвинутих економк, у яких цей показник знаходиться бтя позначки у 70%. Вищ¡ навчальы заклади можуть активюу-вати свою д¡яльн¡сть, пропонуючи ринку якюы послуги з проведення конференцм, виконання прикладних досл¡джень, комплексноï пщготовки та перепщготовки фаx¡вц¡в з урахуванням запилв конкретного роботодавця, орган¡зац¡ï ¡н-формац¡йно-анал¡тичного та науково-прикладного забезпечення бюнесових процес¡в. Значною е н¡ша щодо створення так званих "корпоративних уыверсителв" [8].
Сл¡д розум¡ти, що ¡нноваци, вкладен¡ у розвиток сфери вищо'|' осв¡ти, спрямовуються на здмснення р¡зниx проек-т¡в, що забезпечують рюы напрями функц¡онування вищих навчальних заклад^, а також об'eкт¡в вщповщно'|' ¡нфра-структрури. Oсоблив¡стю ¡нновац¡йноï дыльносл у сфер¡ вищоï осв¡ти е необx¡дн¡сть закуп¡вл¡ наукового та навчаль-ного обладнання, модерн¡зацац¡ï науково-педагог¡чноï бази, здмснення витрат на п¡дготовку та пщвищення квал^-кац¡ï кадр¡в та ¡н., тобто зд¡йснення ¡нвестиц¡й, яю можуть дати економ¡чну в¡дцачу (окупитися) через строки, що знач-но перевищують середы в економМ, або нав^ь зовс¡м не окупитися. З цього випливае, що ¡нвестиц¡ï у сфер¡ вищо!' осв¡ти апр¡ор¡ не можуть бути конкурентоспроможними (звичайно, якщо йдеться про створення класичних технолопй вищо'|' осв™, а не псевдо-осв™). Вир¡шити цю проблему може лише держава в рамках реалЬацп державно!' соц¡аль-но-економ¡чноï пол¡тики шляхом надання птьг ¡ преференц¡й для ¡нвесторю, як¡ реал¡зують осв¡тн¡ проекти. Наголо-шуемо, що п¡льги мае отримувати не заклад, який реалюуе ¡нвестицп, а саме ¡нвестор - тобто, суб'ект економ¡чниx в¡дносин, який надав ¡нвестицмний ресурс (це може бути вищий навчальний заклад, громадська оргаызацт студен-т¡в, корпоративна структура, промислове пщприемство, ¡ноземний ¡нвестор, орган мюцевого самоврядування тощо). Лише в такому раз¡ проблему "непривабливост¡" осв¡тн¡x ¡нновацм з точки зору в¡льного ринку може бути виршено (оск¡льки завдяки птьгам "компенсуються" певн¡ "недол¡ки" таких ¡нновацм).
Висновки. В сучасних умовах необхщне вдумливе реформування сфери вищо[ осв¡ти, спрямоване на трансфор-мацю ïï функц¡онального призначення в умовах подальшоï глобал¡зац¡ï св¡товоï економ¡ки та посилення виклиюв ¡н-новац¡йного розвитку.
Зокрема, слщ забезпечити подальшу ¡нтеграцю вищоï осв¡ти, науки ¡ бюнесу, що виступае ключовою умовою ви-сокоï конкурентоспроможност¡ вищих навчальних закладю.
Hеобx¡дно розробити та ухвалити реалютичну державну програму, спрямовану на пщтримку функц¡онування сфери вищоï осв¡ти в умовах стр¡мкоï ¡нтелектуал¡зац¡ï сусп¡льного виробництва та формування нового технолопчного укладу.
Доцтьно внесення коректив до чинно[ законодавчоï бази, спрямованих на застосування економнних метод¡в сти-мулювання ¡нвестиц¡йноï та ¡нновац¡йноï д¡яльност¡ вищих навчальних заклад^.
128 Eконом¡чний в¡сник ушверситету | Випуск № 18/2
Слщ впроваджувати европейсью принципи оргаызацп вищоУ ocbîtm, забезпечуючи збереження власних традицм, як довели високу спpoмoжнiсть у реальый пpaктицi господарювання.
У сфеpi бюджетного фЫансування дiяльнoстi вищих навчальних зaклaдiв слiд розвивати технoлoгiï програмно-цтьо-вого управлшня, в першу чергу в напрямку запровадження pеaлiстичних пoкaзникiв оцшювання отриманих pезультaтiв.
Загальна модель оргаызацп iннoвaцiйнoгo процесу у сфеpi вищо)' oсвiти мае бути побудована з врахуванням при-оритетних нaпpямiв державно)' пoлiтики щодо розвитку вищoï осв^и. Серед таких нaпpямiв деpжaвнoï пщтримки ви-дiлимo нaступнi:
- поспйне пiдвищення якoстi вищо) oсвiти, оновлення ïï змiсту та форм оргаызаци навчально-виховного процесу;
- забезпечення екoнoмiчних i сoцiaльних гapaнтiй для профеайно[ сaмopеaлiзaцiï педaгoгiчних, науково-педагопч-них пращвниюв, пiдвищення ïх сoцiaльнoгo статусу;
- оргаычне поеднання oсвiти i науки;
- запровадження осв^ых iннoвaцiй, Ыформацмних технoлoгiй;
- створення iндустpiï сучасних зaсoбiв навчання i виховання, повне забезпечення ними вищих навчальних зaклaдiв;
- пеpеopieнтaцiя функцioнувaння ринку осв^ых послуг на oснoвi належного науково-методичного забезпечення;
- штегращя вiтчизнянoï вищoï oсвiти до европейського та свтевого oсвiтнiх пpoстopiв.
Вiдтaк, нова модель оргаызаци та деpжaвнoï пiдтpимки iннoвaцiйнoï дiяльнoстi у сфеpi вищoï ocâi™ мае передбачати:
- визначення державного фшансування та iнвестувaння вищoï ocâi™ як пpiopитетнoгo напряму видaткiв бюджету;
- формування бaгaтoкaнaльнoï системи швестицмного забезпечення вищoï oсвiти;
- повноцшне фiнaнсувaння державою здобуття вищoï осв™ в державних i комунальних навчальних закладах у об-сязi, визначеному державними стандартами;
- стимулювання швестицм юридичних i фiзичних oсiб у розвиток вищoï oсвiти;
- визначення прюритетних нaпpямiв iнвестувaння вищoï осв™ i кoнцентpaцiя фiнaнсoвих pесуpсiв для (х pеaлiзaцiï;
- забезпечення ефективного використання кошлв на функцioнувaння та розвиток вищoï oсвiти.
Пiдтpимкa шновацмного процесу у сфеpi вищoï ocâi™ мае грунтуватися на pеaлiзaцiï прогресивних управлЫських технoлoгiй, в тому чи^ мехaнiзмiв державно-приватного партнерства, апробованих у розвинутих кражах.
Перспективи подальших розвщок. У подальшому слiд розробити методичн пiдхoди для моделювання розвитку сфери вищoï oсвiти в зaлежнoстi вщ змiни мaкpoекoнoмiчнoï динaмiки, а також пpaктичнi pекoмендaцiï щодо програм-но-цтьового планування iннoвaцiйних пpoектiв у сфеpi вищoï oсвiти з урахуванням прюритетних завдань деpжaвнoï сoцiaльнo-екoнoмiчнoï пoлiтики.
Л1тература
1.EKOHOMi4Hi аспекти проблем розвитку вищоï ocbîth в Укра/н1 [монограф1я] / за ред. чл.-кор. НАПНУ 1.М.Грищенка. Хмельницький: ХНУ, 2010. - 478 с.
2.Каленюк I.C. ErnHOMiка ocâirn [навчальний поабник]/ 1.С.Каленюк. - К.: Знання Укра)'ни, 2003. - 316 с.
3.Коровський А.В. Еволюшя людського фактора економiки та проблеми його формування [монографiя]/А.В.Коров-ський. - К.: КНЕУ, 2004. - 184 с.
4.Комарова О.А. ОсвШй потеншал: теоретико-методологiчнi та практичнi аспекти формування/О.А.Комарова. - К\-ровоград: ДЛАУ, 2009. - 336 с.
5.Eкономiчнi основи ннова^йного розвитку вищих навчальних закладов Украни / за ред. акад.НАПНУ В.1.Лугового. -К.: Педагопчна преса, 2009. - 384 с.
6.Инновационная политика высшего учебного заведения/под ред. д.э.н. Р.Н.Федосовой. - М.: Экономика, 2006. -178 с.
7.Заха^н С.В. 1нвести^йне забезпечення iнновацiйно-технологiчного розвитку економiки [монографiя] / С.В.Заха-рн. - К.: КНУТД, 2011. - 344 с.
8.Боголiб Т. М. Фiнансове забезпечення розвитку вищоï ocBim i науки в трансформа^йний перюд. - К., 2006. - 324 с.
УДК 336.767
Новак О.С.,
асистент кафедри фшанав Житомирського державного технолопчного уыверситету (м. Житомир)
ОСОБЛИВОСТ1 СЕК'ЮРИТИЗАЦП АКТИВ1В НА ОСНОВ1 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ФОНД1В
У статтi розглянуто особливостi та перспективи сек'юритизацИ актив1в на ochobî ¡нвестицшних фонде. Ключовi слова: сек'юритизашя активiв, компанiя-оригiнатор, спещально створений фiнансовий посередник, iicm-тут спльного iнвестування.
В статье рассмотрены особенности и перспективы секьюритизации активов на основе инвестиционных фондов Ключевые слова: секьюритизация активов, компания-оригинатор, специально созданный финансовый посредник, институт совместного инвестирования. The article discusses the features and prospects of asset securitization based on investment funds. Keywords: asset securitisation, originator, special purpose vehicle, collective investment institutions. Актуальнють теми. Розвиток фшансового ринку характеризуемся появою на ньому рюного роду фшансових ¡н-новацм, особливу увагу серед яких привертае процес сек'юритизацп актива, яким уже зацкавилась бтьшють в^чиз-няних банюв. Нов^ня технка фЫансування та мЫЫзаци ризиюв у закордоный практик дозволяе фшансовим ¡нсти-
© Новак О.С., 2012
Eкoнoмiчний вюник ушверситету | Випуск № 18/2 129
