CC BY
36
Богол1б Т.М.,
д.е.н., професор, декан фЫансово-еконсиулчного факультету, завщуюча кафедрою фЫанав, грошового o6iry та кредиту
ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григoрiя Сковороди"
БЮДЖЕТНЕ Ф1НАНСУВАННЯ ОСВ1ТИ У РОС1ЙСЬК1Й 1МПЕР11
У статт,i дошджено ¡сторичний аспект бюджетного ф1нансування освЬньоi галузi у Роайсьюй ¡мперИ, джерела ф1-нансування закладов осв,ти, запровадження нормативного методу ф,нансування та проблему недостатньоi клькост ф,нансових ресурав для забезпечення дяльност закладов осв,ти.
Ключовi слова: бюджетне ф,нансування осв,ти, позабюджетне ф,нансування осв,ти, нормативний метод ф,нансу-вання, ф,нансовi ресурси, джерела ф,нансування.
В статье исследованы исторический аспект бюджетного финансирования сферы образования в российской империи, источники финансирования учреждений образования, внедрение нормативного метода финансирования и проблему недостатка финансовых ресурсов для обеспечения деятельности учреждений образования.
Ключевые слова: бюджетное финансирование образования, внебюджетное финансирование образования, нормативный метод финансирования, финансовые ресурсы, источники финансирования.
This article explores the historical aspect of the budget financing of the educational sector in the Russian empire, sources of financing education, the introduction of normative financing method and the problem of lack of financial resources for the operation of educational institutions.
Keywords: budgetary expenditures on education, extra-budgetary funding of education, standard method of financing, financial resources, sources of funding.
Сучасний екoнoмiчний етап системи осв^и вимагае пошуку нових джерел фшансування. Корисним е при цьому зарyбiжний досвщ та юторичний аспект бюджетного та позабюджетного фЫансування системи осв™ РоайськоТ iм-перп (значна частина украТнських земель входила саме до складу РоайськоТ iмперiТ).
Бюджеты витрати на осв^у зростають iз кожним роком разом iз видатковоТ частини бюджелв, хоч за оцЫками експер-лв, продовжують суттево вщставати вiд проблем. Гострота проблеми недофЫансування поточних витрат системи oсвiти бере свм початок у Х1Х ст., значно меншою вона була в радянський час, знову набула гостроти у 90-х роках ХХ ст.
Eкoнoмiчний мехаызм фyнкцioнyвання системи осв™ сформувався пiд впливом двох протилежних тенденцм: з одного боку, осв^ы установи i oрганiзацiТ пoслiдoвнo включалися в ринкoвi вiднoсини, з шшого боку - посилаються централiзoванi складoвi yправлiння oсвiтнiм процесом. Aвтoнoмiя i самoстiйнiсть oсвiтнiх установ пoслiдoвнo замшю-ються централiзoваним yправлiнням.
Фiнансyвання осв^ых установ здiйснюeться на oснoвi бюджетного кошторису, структура якого щoрiчнo змЫюеться внаслiдoк змiн, якi вносяться до бюджетноТ класифiкацiТ витрат бюджетiв УкраТни, особливо - в ТТ екoнoмiчнy частину.
Aналiз i прогнозування розвитку системи осв™ здiйснюeться епiзoдичнo, за рiзними методиками, без вiдпoвiднoТ методологи. Eкoнoмiчний етап системи oсвiти при цьому не оцЫюеться, iнфoрмацiйна складова прийняття упра-влiнських рiшень мае невиражений характер.
Удосконалення екoнoмiчних механiзмiв фyнкцioнyвання сфери oсвiти являеться одним iз основних напрямiв дер-жавноТ oсвiтньoТ пoлiтики.
Вирiшення завдання удосконалення екoнoмiчних механiзмiв у сферi осв™ передбачаеться забезпечити за рахунок
© Богол1б Т.М., 2011
Eкснсмiчний вiсник yнiверситетy | Випуск № 17/2 169
втiлeння нoвиx мoдeлeй фiнaнcyвaння ocвiтнix opгaнiзaцiй вcix piвнiв ocвiти, втiлeння мexaнiзмiв як cпpияють poзвиткy eкoнoмiчнoÏ caмocтiйнocтi ocвiтнix opгaнiзaцiй i ycтaнoв, пiдвищeння iнвecтицiйнoÏ пpивaбливocтi cфepи, якa cпpияe пpи-тoкy iнвecтицiй, a тaкoж фiнaнcoвиx, мaтepiaльниx, iнтeлeктyaльниx тa iншиx pecypciв y cиcтeмy ocвiти. Koжний iз циx нaпpямiв пepeдбaчae coбoю cepйoзнy eкoнoмiчнy пpoблeмy, якa мae нe тiльки caмocтiйнe знaчeння. Piшeння, щo виpo-бляютьcя, ймoвipнo, впливaють oднe нa дpyгe, кpiм тoгo вимaгaють вiдпoвiдниx змiн y cиcтeмi yпpaвлiння ocвiтoю.
Koжнa iз пpoблeм мoжe poзглядaтиcя як caмocтiйнe зaвдaння cтвopeння в ocвiтi нoвoгo opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчнo-ro мexaнiзмy фyнкцioнyвaння, який включae в ceбe нoвi мoдeлi фiнaнcyвaння, який бaзyeтьcя нa вeликiй aвтoнoмiÏ oc-вiтнix ycтaнoв i cтвopюe нeoбxiднi yмoви для зaлyчeння дo cфepи ocвiти дoдaткoвиx pecypciв.
Пpoблeмa фiнaнcyвaння cиcтeми ocвiти пocтae в ocтaннi poки нa пepший плaн i пoв'язaлa в пepшy чepгy iз нeдo-cтaтнiми oб'eмaми кoштiв, як видiляютьcя для фiнaнcyвaння ocвiти iз бюджeтiв piзниx piвнiв. Зaкoнoм УкpaÏни "Пpo ocвiтy" бyлo вcтaнoвлeнo, щo oднieю iз дepжaвниx гapaнтiй пpiopитeтнocтi ocвiти являeтьcя видiлeння нa ÏÏ poзвитoк нe лишe 10% нaцioнaльнoгo дoxoдy [1]. Пoкaзник нaцioнaльнoгo дoxoдy дocить дoвгo yœe нe викopиcтoвyeтьcя в era-нoмiчниx oцiнкax i poзpaxyнкax, пpo тe, цe нopмa, якa нeмae нa нaшy думку пpaктичнoгo знaчeння дoзвoляe cyдити пpo фopмaльнi мacштaби зaкoнoдaвчиx гapaнтiй для cиcтeми ocвiти. Бюджeтний piвeнь фiнaнcyвaння, щo зaбeзпeчy-eтьcя знaчнo нижчий визнaчeнoгo зaкoнoдaвcтвoм.
Пoтpeбa y кoштax визнaчaeтьcя oбмeжeним нaбopoм кpитepiй - кoнтингeнтaм cтyдeнтiв дo oднoгo виклaдaчa aбo нaпoвнювaнicтю клaciв, дiючoгo cиcтeмoю oплaти пpaцi, icнyючoю мaтepiaльнoю бaзoю ocвiтнix ycтaнoв, нopмaми ÏÏ oбcлyгoвyвaння.
B yмoвax зpocтaння фiнaнcyвaння вте бiльшoÏ aктyaльнocтi нaбyвae пpoблeмa пiдвищeння eфeктивнocтi викopи-cтaння циx шшлв, щo y бiльшocтi випaдкiв пoв'язaнo зi збiльшeнням peзyльтaтивнocтi ocвiти y виглядi пiдвищeння ÏÏ якocтi i дocтyпнocтi якicнoÏ ocвiти для нaceлeння.
Cyчacнa cиcтeмa фiнaнcyвaння yкpaÏнcькoÏ ocвiти oцiнюeтьcя як нeeфeктивнa чepeз нacтyпнi пpичини:
• дiючий пopядoк фiнaнcyвaння бaзyeтьcя нa жopcткoмy викoнaннi кoштopиcy, тoбтo плaнoвoгo дoкyмeнтy; пpи цьoмy вiдcyтня poзpoблeнa для yмoв pинкoвoÏ eкoнoмiки мeтoдичнa бaзa плaнyвaння;
• poзпoдiл бюджeтниx кoштiв зa cтaттями бюджeтнoÏ клacифiкaцiÏ i дoтpимaння пocтaтeйнoгo пpинципy Ïx викopи-cтaння нe дoзвoляe викopиcтoвyвaти мaнeвpyвaння pecypcaми зaлeжнo вiд кoнкpeтниx yмoв, змiнювaти кoштopиc мoжнa, aлe пpoцeдypa змiн cклaднa;
• yчacть y pинкoвиx вiднocинax фaктичнo пpимyшye ocвiтнi ycтaнoви мaнeвpyвaти pecypcaми, щo poзцiнюeтьcя як нeцiльoвe викopиcтaння бюджeтниx кoштiв i вeдe дo пocилeння кoнтpoлю;
• пocилeння нaглядy зa витpaтoю кoштiв бюджeтy пopoджye нeoбxiднicть oбфyнтyвaння пepeд фюгальними i фь нaнcoвими opгaнaми кoжниx витpaт кoштiв, щo пpaктичнo знищуе нaдaнy зaкoнoдaвcтвoм aвтoнoмiю i caмocтiйнicть ocвiтнix ycтaнoв;
• дiючa CTpy^ypa opгaнiв, якi пpиймaють yчacть y фiнaнcyвaннi ocвiти, мicтить пpoмiжнi лaнки, якi гaльмyють pyx фiнaнcoвиx пoтoкiв.
B yмoвax нeдocтaтньoÏ кiлькocтi бюджeтниx кoштiв зpocтae poль пoзaбюджeтниx джepeл фiнaнcyвaння якi мoжyть зaлyчaтиcя ocвiтнiми зaклaдaми.
Зa ocтaннi poки в ocвiтнix зaклaдax oтpимaли poзвитoк нe тiльки плaтнi фopми нaвчaння, нaдaння шиpoкoгo rne^ тpy ocвiтнix пocлyг, aлe i iншi види дiяльнocтi, нe пoв'язaнi iз ocвiтнiм пpoцecoм. Äo ниx нaлeжaть piзнi плaтнi пocлy-ги, кoнcyльтaцiйнa дiяльнicть, cтвopeння нaвчaльними зaклaдaми кoмepцiйниx opгaнiзaцiй i yчacть в Ïx дiяльнocтi, здa-чa в opeндy зaкpiплeниx зa ocвiтнiми зaклaдaми oб'eктiв влacнocтi, oцiнкa циx пpoцeciв нeoднoзнaчнa. Caмe тому ми виpiшили пpoaнaлiзyвaти cиcтeмy фiнaнcyвaння ocвiти Pociйcькiй iмпepiÏ, тoмy щo вce цe бyлo в л чacи.
Звepнyвшиcь дo eкoнoмiчнoÏ лiтepaтypи з пpoблeм фiнaнcyвaння ocвiти, нe вaжкo пoбaчити, щo ocнoвним нaпpям-кoм дocлiджeнь пpoтягoм бaгaтьox po^ пpoдoвжyють зaлишaтиcя гoлoвним чинoм пoшyк дoдaткoвиx джepeл ф^н-cyвaння, з мeтoю збiльшeння pecypcнoгo зaбeзпeчeння, пpoблeм cпiввiднoшeння piзниx джepeл фiнaнcyвaння вклю-чaючи ocoбиcтi кoшти гpoмaдян, a тaкoж пpoблeми визнaчeння пoтpeб ocвiтнix ycтaнoв piзниx piвнiв ocвiти y бюджeт-ниx кoштax. B ocтaннi poки yвaгa пpoблeмaм нopмaтивнoгo фiнaнcyвaння нe пpидiлялacя.
Пpи цьoмy бтьшють aвтopiв кpитикyють пpaктикy кoштopиcнoгo фiнaнcyвaння, вкaзyючи нa ÏÏ зaтpaтний xapa^ep, знaчнy цeнтpaлiзoвaнy cклaдoвy в yпpaвлiннi фiнaнcoвoгo-гocпoдapcькoгo дiяльнicтю нaвчaльниx зaклaдiв piзниx piв-нiв ocвiти, oбмeжeння caмocтiйнocтi y poзпopяджeннi pecypcaми.
Cepйoзнi нayкoвi peзyльтaти пpoвeдeниx дocлiджeнь iз дaнoгo нaпpямкy вiдoбpaжeнi в пpaцяx Bopoнoвa A.A, Глу-xoвa B.B., Дятлoвa C.A., Жильцoвa E.H., Зyeвa B.M., Caвeльeвa A.ß., Фeдoтoвa A.B.
Bивчeння мaтepiaлiв, пpиcвячeниx питaнням фiнaнcyвaння нaвчaльниx зaклaдiв y XIX - нa пoчaткy XX cт. пoкaзye, щo джepeлaми нaдxoджeння кoштiв дo нaвчaльниx зaклaдiв були acигнyвaння дepжaвнoгo кaзнaчeйcтвa (бюджeтнi кoшти), вiдcoтки iз кaпiтaлiв, якi нaлeжaли нaвчaльним зaклaдaм (пepeдaниx, нaдaниx як пoжepтвa), пpивaтнi пoжep-тви, плaтa зa нaвчaння i yтpимaння yчнiв (виxoвaнцiв) [2]1, дoxoди вiд "пpивiлeй", нaдaнi нa кopиcть нaвчaльниx зaклa-дiв (бyдинкiв виxoвaння) [2]2 звiльнeнь вiд пoдaткiв тa iншиx плaтeжiв, дoxoди вiд cпeцiaльнo cтвopeниx пiдпpиeмcтв, дoxoди вiд пpoдaжy мaйнa (мaeткiв) нaвчaльниx зaклaдiв.
Ocнoвним джepeлoм фiнaнcyвaння ocвiтньoÏ дiяльнocтi являeтьcя кoшти дepжaви, тoбтo кoшти бюджeтy. Bвaжa-eтьcя, щo бюджeтний ydp^ i бюджeтний пpoцec y Poc^^^ iмпepiÏ пoчaли фopмyвaтиcя iз мoмeнтy cклaдaлиcя зa-гaльниx звeдeниx вiдoмocтeй дepжaви y 1652 poкy.
Пepшoю вiдoмicтю пpo дoxoди i витpaти зa минулий piк i пpoпoзицiÏ нa мaйбyтнiй cтaлa вiдoмicть 1680-1681p.p. пo
1 Bиxoвaнeць (дopeвoл.] - yчeнь cepeдньoï ш^ли.
2 Бyдинoк виxoвaння (дopeвoл.] - дepжaвнa ycтaнoвa для виxoвaння пoзaшлюбниx ffTeé i п'щкидиш'в.
17G Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy j Bumy^ № 17/2
вcix пpикaзax [2]3. Aлe влacнe бюджeтний пpoцec як eлeмeнт cклaдaння плaнiв дepжaвнoгo гocпoдapcтвa виник знaч-нo пiзнiшe - нa пoчaткy XIX ст. Пpичинoю цьoгo бyлo бюджeтнe зaкoнoдaвcтвo i зaпpoпoнoвaнe M.M. Cпepaнcьким y 1B10-1B11 pp. Зaмicть cтapинниx тaбeлiв, poзpaxoвaниx нa дeкiлькa poкiв, вcтaнoвилacь cиcтeмa щopiчниx кoштopи-ciв. Koштopиc oтpимaв знaчeння дepжaвнoгo, cкoнцeнтpyвaв ва дoxoди i витpaти [3].
Пiдгoтoвaний y 1B09 p. "Плaн фiнaнciв", пpooбpaз cyчacнoгo дepжaвнoгo бюджeтy, cклaдaвcя iз двox чacтин.
1.Уcтpiй ф^нав нa 1B10 piк.
2.Уcтpiй ф^нав iз 1B10 poкy нa мaйбyтнiй чac.
Пepшa чacтинa включaлa двa poздiли; y пepшoмy oпиcyвaлиcя пpичини, якi визнaчaли пpийнятi зaxoди i otoco6z Ïx peaлiзaцiÏ. Дpyгий poздiл мicтить чoтиpи poздiли: витpaти, пpoxiднy кacy, cиcтeмy мoнeтнy (кacoвy) i кpeдитнy, yпpaвлiння.
Bизнaчeння витpaт - пepшa i caмa cyттeвa oпepaцiя y фiнaнcax. Bci джepeлa дepжaвниx дoxoдiв пoвиннi були зa-твepджyвaтиcя щopiчним (кoштopиcoм) бюджeтoм y cпeцiaльнo визнaчeнoмy пopядкy. Taм, дe нe бyлo кoштopиcy, piчнoгo фiнaнcoвoгo зaкoнy aбo дe цeй зaкoн нe викoнyвaвcя, пoдiбний eтaп нe м^, нa думку M.M. Cпepaнcькoгo, ввa-жaтиcя "cпpaвжнiм yпpaвлiнням". У бюджeтнiй cиcтeмi кpaÏни нe пoвиннo icнyвaти нiякиx пoдaткiв i витpaт бeз зaтвep-джeння i звiтy [4].
Poзпoдiл фiнaнcoвиx pecypciв дepжaвним нaвчaльним зaклaдaм здiйcнювaвcя нa ocнoвi кoштopиcy дoxoдiв i ви-тpaт, який cклaдaвcя нa чepгoвий фiнaнcoвий pk. Зa ocнoвy кoштopиcy бyлo пoклaдeнo тaк звaнi штaти, зaтвepджe-н вepxoвнoю влaдoю, якi вiдoбpaжaли вci ocнoвнi види витpaт нa yтpимaння нaвчaльниx зaклaдiв i opгaнiв yпpaвлiн-ня ними зa paxyнoк дepжaвниx кoштiв. Штaти нacпpaвдi являли co6oio кoштopиcи витpaт дepжaвниx кoштiв нa нaв-чaльнi зaклaди. Haпpиклaд, y 1B92 po^ бyлo зaтвepджeнo штaти oкpyгiв Iмпepaтopcькoгo Caнкт-Пeтepбypзькoгo бу-динку виxoвaння i ciльcькиx лaзapeтiв, як фyнкцioнyвaли пpи ньoмy. Штaт пepeдбaчaв для кoжнoгo oкpyгy витpaти нa yтpимaння 3B штaтниx oдиниць ocoбoвoгo cклaдy oкpyгy (чинoвники i мeдичнi пpaцiвники iз пoмiчникaми), якi пpaц-ювaли пpи Пpaвлiннi oкpyгy. Bcя тepитopiя, нa якiй були poзмiщeннi виxoвaнцi будинку виxoвaння, oxoплювaлa Caнкт-Пeтepбypзькy, Hoвгopoдcькy i Пcкoвcькy ^ep^'i, бyлa пoдiлeнa нa 31 ^ль^кий oкpyг, який oбcлyгoвyвaвcя лaзape-тaми iз типoвим штaтoм лiкapiв, a тaкoж пpиcлyги, витpaти нa yтpимaння якиx були пepeдбaчeнi штaтoм [5].
Ш^ти ciльcькиx шкiл i пpиютiв* будинку виxoвaнцiв - цe збipник нopм i нopмaтивiв витpaт !a yтpимaння нaвчaль-ниx зaклaдiв, пoдiлeнi нa тpи чacтини: витpaти нa oднy шкoлy, витpaти нa yтpимaння вчитeлiв - нaглядaчiв (пpooбpaз мeтoдиcтiв), a тaкoж зaгaльнi витpaти нa вci шкoли в oкpyзi (гoлoвним чинoм i витpaти, пoв'язaнi iз зaбeзпeчeнням oкpeмиx кaтeгopiй випycкникiв шкт i дeякi iншi пoтpeби). Пoтpiбнo зaзнaчити, щo в штaтax визнaчaлacя кiлькicть шкiл вiдпoвiдниx poзpядiв, в oкpyзi мoжнa бyлo мaти 15 шкiл 1-гo poзpядy, 25 шкт 2-го poзpядy, вci pern!a шкiл вiднo-cилиcя дo 3-го poзpядy. Зaлeжнo вiд poзpядy шшли yчитeлi oтpимyвaли зapoбiтнy плaтy, вiдпoвiднo, 240, 1B0 i 132 pó6. зa piк. Bитpaти нa yтpимaння шкoли включaли:
• opeндy пpимiщeння iз oпaлeнням iз poзpaxyнкy B нaвчaльниx мicяцiв пo 9 pyблiв зa мicяць i 4 нe нaвчaльнi мюя-цi пo 3 pyблi зa мicяць, вcьoгo B4 pyблi зa piк;
• ocвiтлeння шкoли - 9 pyблiв;
• бiблioтeкa для yчитeлiв тa учыв - 12 pyблiв;
• пpидбaння i дocтaвкa дo шкoли книг i нaвчaльниx пociбникiв для учыв - 32 pyблi;
• пpидбaння iнвeнтapю - 10 pyблiв.
Дocить дeтaльним були штaти (кoштopиcи) для c^^^x пpитyлкiв, iз yтpимaння виxoвaнцiв дитячиx бyдинкax.
Bитpaти клacифiкyвaлиcя зa видaми витpaт, пpичoмy пo дeякиx iз ниx пepeдбaчaлocя визнaчeння poзмipy витpaт y мeжax щopiчниx кoштopиcниx пpизнaчeнь, бeз ycтaнoвлeння нopмaтивiв, тобто iз щopiчним yтoчнeнням. Iншими cлoвaми, дeякi витpaти нe нopмyвaлиcя, i мaбyть cклaднo бyлo вcтaнoвлювaти нopмaтиви.
Taким чинoм, y штaтax шкт, m0!x нaвчaльниx i виxoвниx зaклaдiв плaнyвaлиcя ocнoвнi витpaти нa Ïx yтpимaння, y чoмy пoмiтним e пpooбpaз (якщo нe cкaзaти - aнaлoг) cyчacнoгo кoштopиcy бюджeтниx витpaт нa yтpимaння ocвiт-ньoÏ ycтaнoви iз клacифiкaцiйними витpaтaми, a тaкoж нopмaтивнa бaзa фiнaнcoвoгo yпpaвлiння в ocвiтi.
Aнaлoгiчний пopядoк фiнaнcyвaння бyлo вcтaнoвлeнo для вищиx нaвчaльниx зaклaдax пpи знaчнiй Ïxнiй caмocтiй-нocтi y здiйcнeннi cвoeÏ дiяльнocтi i витpaт для ÏÏ зaбeзпeчeння. Ta^ Зaгaльним cтaтyтoм iмпepaтopcькиx pociйcькиx yнiвepcитeтiв вiд 1B чepвня 1B63 po^ [6] для yнiвepcитeтiв бyлo вcтaнoвлeнo кoлeгiaльнy фopмy yпpaвлiння, в тому чи^ i y фiнaнcoвiй cфepi. Cтaтyт визнaчaв мexaнiзм piшeнь зi здiйcнeння витpaт тa зaбeзпeчeння дiяльнocтi yнiвep-cитeтy, кoмпeтeнцiю Paди, Пpaвлiння i пoпeчитeля yнiвepcитeтy.
Дo кoмпeтeнцiÏ Paди y цiй чacтинi бyлo вiднeceнo тiльки poзгляд фiнaнcoвoгo кoштopиcy yнiвepcитeтy, a вiдпoвiд-нo i poзгляд тa зaтвepджeння щopiчнoгo кoштopиcy дoxoдiв i витpaт cпeцiaльниx шшлв, якi являли co6oo влacнicть yнiвepcитeтy.
Ha зaтвepджeння Пpaвлiння винocилиcя питaння виpoбництвa "y мeжax кoштopиcy нa кoжнy oдиницю пoнaд штaт-ний poзпиc, aлe нe бiльшe 300 pyблiв cpiблoм, зaтвepджeння кoштopиcy нa пocтaвки пoнaд 5 тиc. pyблiв. Пoпeчитeль виpiшyвaв питaння:
• пpизнaчeння дoпoмoги бiдним cтyдeнтaм;
• клoпoтaння пpaвлiння пpo звiльнeння вiд плaти зa нaвчaння гiдниx, aлe бiдниx cтyдeнтiв, пpo вiдcтpoчкy aбo змeншeння плaти зa нaвчaння;
• дoзвiл нa здiйcнeння iз cпeцiaльниx шшлв yнiвepcитeтy cвepxштaтниx витpaт нa oдин пpeдмeт бiльшe 300 py-блiв cpiблoм зa piк;
• зaключeння кoштopиciв нa пiдpяди i пocтaвки пoнaд 6 тиc. pyблiв;
3 Ïpèêaç - ycтaнoвa, яKa вiдaлa пeвнoгo гaлyзeвoгo yпpaвлiння y Pocié^Kié iмпepiÏ.
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bumy^ № 17/2 171
• пропозици, як стосуються покращення господарськоТ частини.
Через попечителя подавалися на затвердження МЫютра контракти на пщряди ¡ поставки понад 7 тис. руб. ¡ до-зволи на понад штаты витрати ¡з спещальних коштю унюерситету та один предмет понад 1 тисяч1 рублю за рк.
Основы ж р\шення ¡з витрат кошт\в приймалися Правл\нням ун\верситету, яке в\дпов\дно до загального статуту п\д кер\вництвом ректора складали декани вс\х факультет\в, проректор, тобто вс\ адм\н\стративн\ кер\вники вищого нав-чального закладу. У тих ун\верситетах, де проректора не було, була посада ¡нспектора4, який мав значн\ права сто-совно студент\в. До складу правл\ння, наприклад, Московського ун\верситету вводилася посада радника ¡з господар-ських питань, який обирався \ затверджувався попечителем навчального округу ¡з сторонн\х ос\б.
Саме Правл¡ння отримувало суму, визначену для утримання унюерситету, у термЫи, визначен¡ щор¡чним розпи-сом, а також приймало грош^ як¡ вносилися у вигляд¡ плати за навчання та ¡нш¡ доходи ун¡верситету, вщповщало за збереження грошей, розпоряджалося ними згщно з¡ штатом ¡ кошторисом. Правл¡ння видавало стипенд¡ю ¡ допомо-ги, заключало договори на пщряди ¡ зд¡йснювало виплати, контролюючи витрати коштю ¡ зв¡тн¡сть витрат вщповщно до порядку, передбаченого загальними законами ¡ особливими розпорядженнями М¡н¡стра народноТ осв¡ти. Правлш-ня мало у своему пщпорядкуваны ун¡верситету власн¡сть, спостеркало за порядком у прим¡щеннях унюерситету, за утриманням Тх у чистой ¡ порядку, в¡дпов¡дало за охорону вщ псування ¡ пожеж¡. Правлшня зас¡дало, як правило, один раз на тиждень ¡ обов'язково було щомюячно пов¡домляти Рад¡ ¡ представляти попечителю коротку вщомють про об-сяг наявних кошт¡в ун¡верситету, у розпоряджены правл¡ння були казначей, архтектор, екзекутор5 та його пом¡чник (у Московському унюерситету.
Ситуац¡я ¡з виконання доведених унюерситетам кошторис¡в у XIX - XX ст., за оцЫками сучасникю, маючим вщрю-нялися вщ сьогодн¡шнього стану ф¡нансування вищоТ осв™. Протягом 1900 - 1917 рр. державний видатки на осв^у були на рюы 1863 роц¡ не покривали нав^ь половини Тх витрат. Решту ф¡нансових ресурс¡в ун¡верситети повины були знаходити самост¡йно (доходи вщ р¡зноман¡тних п¡дприeмств, плата за навчання, приваты пожертви). Багато в чо-му нав^ь наявн¡сть великоТ к¡лькост¡ не передбачених штатами приват-доцентю6 давало ун¡верситетам можлив¡сть за-безпечити проведення навчальних занять.
Запити про збтьшення асигнування для ун¡верситет¡в неодноразово вносилися до уряду ДержавноТ Думи, але Тх не приймали як правило.
МЫютерство народноТ осв™ отримувало найменше ф¡нансових ресурс¡в. У 1912 рощ для двадцяти восьми пщвь домчих йому державних вищих навчальних закладю ¡з контингентом студент¡в близько 55,5 тис. оаб (або 74% студенев вид¡ляють 65% урядових асигнувань на вищу осв^у.) Решта кошт¡в розпод¡ляють м¡ж навчальними закладами Тхых в¡домств, в яких навчалося 26% контингенту державних вищих навчальних закладю. У той же час МЫютерство торг^ ¡ промисловост¡, наприклад, у пол^техыкумах ¡ г¡рничих ¡нститутах якого навчалося 8582 особи або 11,4% контингенту студента вищоТ школи, отримувало, 18% субсид¡й [5] "Суми, як¡ вид¡ляли урядом вщповщно до штатю 1884 року, визнаы недостатн¡ми ще на момент затвердження цих штатю, зб¡льшилися в обмеженому розмр, нерюном^-но ¡ не вщповщали н¡ природному росту ¡ розвитку установ, н¡ надм¡рному збтьшенню к¡лькост¡ студент¡в у останн¡ роки (написано у 1913 рощ), ы загальному зростанню р¡вня життя населення в Роайсьюй ¡мпер¡Т. Одночасно унюерси-тети отримували спец¡альн¡ кошти, що дозволяло зб¡льшувати гонорари професорам. Не дивлячись на не рюном^и надходження цих кошт¡в у 1903-1912 рр. загальна динамка показувала рют спец¡альних кошт¡в в ун¡верситетах в ць лому ¡ деяке зниження в провшщйних ун¡верситетах. Основними грошовими ресурсами ун¡верситет¡в у цей перюд являлись: штатн¡ суми, як вид¡лялися на Тх утримання ¡з кошт¡в державного казначейства за кошторисом Мшютерства народноТ осв¡ти; спец¡альн¡ кошти для щеТ ж мети; суми, асигноваы ¡з державного казначейства на будюельы матерь али. При розробц нових п¡двищених штат¡в ун¡верситет¡в (1906 р.) передбачалося, що отримуваний професорами гонорар (вщ плати за вщвщування лекцм) перераховувався у дох¡д казначейства для рюном^ного розпод¡лу. Для компенсацп ф¡нансових ресурс¡в, яких не вистачало, використовувалися спещальы кошти, як¡ за своею природою були додатковим ресурсом, який доповнював кошторисы асигнування ¡ задовольняв нов¡ потреби, як не були задово-лен¡ кошторисом" [7].
Надходження коштю до навчальних закладю д¡лилося на два потоки: загальы доходи ¡ спец¡альн¡ доходи. До за-гальних доход¡в вщносилися кошти ¡з державного казначейства, доходи вщ наданих прив¡лег¡й, плата за утримання пансюнерю*, в¡дсотки ¡з недосяжних комтетю, доходи в¡д продажу майна, допомоги. До спещальних доход¡в вщносилися, в основному, вщсотки ¡з кап¡талу.
В якост¡ прикладу можна привести структуру загальних дохода вщомства Iмператриц¡ Мар¡Т [8]; яке в сучасному розумшы можна розглядати як фонд, дтльысть якого була спрямована на акумулювання фЫансових ресурс¡в ¡ утримання будинк¡в виховання та навчальних закладю (див. таблицю).
За офщмними даними, в 1912р. фЫанси державних, громадських ¡ приватних вищих навчальних закладю склали 2 548 690 руб., основна частина, яких формувалася за рахунок асигнувань ¡з державного казначейства (61%), а решта складалися додатковими дохщними статтями, основою для яких виступала плата за навчання ¡ утримання в ¡нтернатах.
Щорнна вартють навчання одного студента унюерситету, наприклад, р¡внялась 228 рублю, ¡з яких 98 рубл¡в платили сам¡ учн¡. Потр¡бно в¡дзначити, що плата за навчання вперше з'явилася в 1817р. ¡ дек¡лька разю зм¡нювалася. У 1877 ро-ц в столичних ун¡верситетах плата була 28 рублю 57 коп., у провЫцмних - 14 рублю 28 коп., У 1845 рощ вона була пь двищена до 40 ¡ 20 рублю. Кр^ студентю до лекцм ¡ практичних занять ^ згоди викладача ¡ адмУстраци ¡нституту) могли допускатися ¡ сторонн¡ особи. За кожний прослуханий ними курс потр¡бно було платити 10 рублю за семестр.
4 ¡нспектор (дореволюц.) - посацова особа в навчальних закладах, пом1чник директора.
5 Екзекутор (дореволюц.) - чиновник, який займався господарським справами.
6 Приват - доцент (дореволюц.) - вчене звання нештатного викладача вищо'1 школи.
172 Економтний □¡сник университету | Випуск № 17/2
Структура загальних доход1в вщомства 1мператриц Мари
Вид доходу 1881 р1к 1886 р1к
Сума рубл1в № до пщсумку Сума рубл1в % до пщсумку
Всього ¡з них: 11 498 995,0 100,0 11 788 849,0 100,00
Асигнування ¡з казначейства 2 647 928, 0 23,0 2648430,0 22,5
Доходи вщ прив¡леТв 1769265,0 15,4 1917400,0 16,3
В¡дсотки в¡д кап¡тал¡в 2627346,0 22,8 329682,0 27,9
Плата за пансюнерю 2161966,0 18,8 2604736,0 22,1
Дох¡д в¡д продажу ¡ здач¡ в оренду майна 225152,0 2,0 234551,0 2,0
* Джерело: Собрание узаконенных ведомств учреждений Императрицы Марии Кн. I., с.01.03.1881-31.12.1885. Приложение к №33-СПБ,1895 [8].
У деяких ¡нститутах були стипендп, причому т хто отримував державы ¡ приваты стипендп повинн були нести дер-жавну службу по року за кожний р\к отримання стипенд\й у тому випадку, якщо по зак\нченн\ стипенд\атами курсу в ¡нститут\ Тм було заявлено, що уряд мае потребу в Тх служб\. Стипендп надавалися кращим студентам. На початку XX ст.. у Петербургському технолопчному ¡нститут\ ¡з 2000 студент\в безкоштовно навчались 100 студент\в, у Харкюсько-му технолог\чному ¡нститут\ ¡з 1000 студент\в - 50 \ т.д. [5].
Важливим джерелом фшансування д¡яльност¡ осв¡тн¡х установ ¡з моменту Тх створення являлися так зван "спе-ц¡альн¡ кошти", як¡ являли собою доходи вщ р¡зних видю д¡яльност¡, яка зд¡йснювалася осв¡тньою установою. Зазна-чений терм¡н застосовувався ще в унюерситетських статутах XIX ст., а також в ¡нших документах, як характеризують ф¡нансування осв¡ти. Змют цього терм¡ну практично не змшився ¡ в наш час, до 90-х рокю XX ст., коли вш був замше-ний поняттям "позабюджетн кошти".
Як вже зазначалося ранше, у Рос¡йськ¡й lмпер¡Т поряд ¡з асигнуваннями державного казначейства (бюджеты кошти) осв^ы установи отримували вщсотки ¡з кап¡тал¡в, як¡ належали навчальним закладам, переданих або пожертву-ваних ним, плату за навчання ¡ утримання учню (вихованц¡в), доходи вщ "прив¡леТв", як¡ надавалися на користь нав-чальних заклад¡в (будинкю виховання), доходи в¡д спец¡ально створених пщприемств, доходи в¡д продажу майна (ма-eтк¡в) навчальних заклад¡в. Наприклад, мануфактура будинку виховання ¡з 1801 р. по 1803 р. мала оборот 1 168 тис. рублю ¡ прибуток бтьше 252 тис. рублю, забезпечувала зайнятють 1 178 чиновникам, майстрам ¡ вихованцям.
Будинку виховання ¡з 1765р. було надано право клеймування гральних карт ¡ отримання дохода вщ Тх продажу на територп Рос¡йськоТ lмпер¡Т.
1з к¡нця 1766 року до 1774 року будинки виховання ¡з клеймування карт (10 коп. ¡з кожноТ колоди) отримував близь-ко 25 тис. рублю доходу хоч за розрахунками повинен був отримувати не менше 27 тис. рублю за рк. Основною причиною такого вщхилення були зловживання, пов'язан ¡з торгюлею не клеймованими картами або картами ¡з фальшивим клеймом. Отриман доходи дозволили створити будинку виховання свм кап¡тал [9].
На початку XX ст. спещальы каттали складали ¡снуючу частину ф¡нансових надходжень рос¡йських ун¡верситет¡в, а Тх витрати регламентувалися вщповщними кошторисами. Кошти спрямовувалися на утримання вищих навчальних закладю, виплати гонорару професорам [10]. Розгляд фшансового кошторису ун¡верситету, а вщповщно розгляд ¡ за-твердження щорнного кошторису доход¡в ¡ витрат спещальних кошт¡в, як¡ являли собою власнють ун¡верситету, були предметом розгляду на засщаннях ун¡верситетськоТ Ради.
Сучасна оргаызацы ф¡нансування осв¡ти склалася ¡сторично. Вона вщображае державний характер управл¡ння ос-в¡тою, не дивлячись на спроби модерызацп, залишаеться в своТй основ¡ стаб¡льною, як ¡сторично склалося поеднуе бюджетне ¡ позабюджетне ф¡нансування. Розвиток кошторисного ф¡нансування йшов у напрямку агрегування витрат ¡ удосконалення Тх квалфкацп.
Ран¡ше неодноразово робилися спроби збтьшення ступеню включення осв¡тньоТ установи у ринков¡ або псевдо-ринков¡ в¡дносини через запровадження р¡зноман¡тних платних форм навчання, розвитку позабюджетноТ дыльносп, яка приносила значн¡ доходи, нормативного фшансування, але в к¡нцевому результат на вс¡х етапах розвитку систе-ми осв¡ти поверталися до бюджетного порядку фшансування п¡д центральним державним керюництвом.
Найб¡льш ефективним у сучасних умовах являеться нормативний метод фшансування закладю осв™, який бере свм початок у XIX стол¡тт¡ ¡ запроваджувалося для ф¡нансування ун¡верситет¡в.
У сучасних умовах перехщ на нормативне фшансування осв¡ти, прийнятн¡ в якост одного ¡з основних напрямк¡в мо-дерн¡зац¡Т економ¡чних в¡дносин у цм сфер¡, який повинен вир¡шити завдання пщвищення ефективност¡ використання бю-джетних кошт¡в за рахунок розширення самоспйносп осв¡тн¡х установ, вимагае вир¡шення ряду проблем, як пов'язан¡ як ¡з формуванням норматив¡в, так ¡ розробкою вщповщних орган¡зац¡йно-ф¡нансових механ¡зм¡в у систем¡ осв¡ти.
В якост¡ основного принципу для розробки нормативю ф¡нансування осв™ в наш час розглядаеться формування витрат, необхщних для зд¡йснення осв^ньоТ д¡яльност¡, у розрахунку на одного учня. Пщходи, що ¡снують розрюня-ються, головним чином, складом витрат, яю враховуються при розрахунку нормативу, а також тдходами до визна-чення т¡eТ частини витрат, яка фшансуеться за межами нормативу. Проведений аналю показав, що таке фшансування в умовах дючого бюджетного процесу мало чим вщрюняеться вщ кошторисного, яке базуеться на постатейному фшансуваны витрат бюджетноТ установи.
До позитивних рис нормативного фшансування потр^но вщносити п¡двищення самост¡йност¡ осв¡тн¡х установ, ви-ключення або послаблення суб'ективного фактору у розпод¡л¡ бюджетних коштю, покращення ф¡нансового становища найбтьш активно ¡ ефективно працюючих осв^ых установ за рахунок перерозпод¡лу контингенту учню, в¡дпов¡д-но, бюджетних асигнувань. Недивлячись на оптимютичы оц¡нки, яю присутн¡ у ряд¡ публ¡кац¡й з цих проблем, практика поки що Тх не пщтримуе.
Ступшь самостмносп осв¡тн¡х установ визначаеться не порядком видтення бюджетних асигнувань, а правами по
Економнний □¡сник университету | Випуск № 17/2 173
розпорядженню ними, вимагаючи право на самослйну змшу кошторисних призначень. У рамках дючого бюджетного законодавства такими правами осв^ы установи не володють.
Покращення фЫансового становища осв^ых установ не вщбуваеться ¡з причин ¡нертност системи i велико! части-ни витрат, як не залежать в¡д ктькост учн¡в, а визначаються матер¡альною базою, яка е на даний час.
IV^i конкуренц¡í м¡ж осв¡тн¡ми установами за учню (студент¡в) у систем¡ вищоТ та середньоТ осв¡ти дуже обмеже-н¡ територ¡альним розташуванням загальноосв^ых шк¡л та ВНЗ ¡ вираженими фЫансовими насл¡дками можливоТ змь ни контингенту учню (студент¡в).
Оц¡нка наслщкю переходу до нормативного ф¡нансування показуе необх¡дн¡сть диференц¡ац¡í норматив¡в, що значно послаблюе Тх можливост¡ в частин перерозпод¡лу асигнувань. Нормативне ф¡нансування наштовхуеться на практику ф¡нансування, що виникла, яка враховуе ¡ндив¡дуальн¡ особливост¡ навчальних закладю.
Вщповщно, вттенню нормативного фшансування повинно передувати вир¡шення цих проблем.
На основ¡ досл¡дження ¡сторичного ракурсу даного питання доведено, що нормативний метод фЫансування закладю осв™ почав формуватися ще за часю РоайськоТ 1мперп.
У сучасних умовах важливим завданням являеться удосконалення мехаызму ф¡нансування осв¡ти. Основними на-прямками державноТ пол¡тики в галуз¡ економки осв¡ти являються:
• перех¡д вщ принципу утримання осв¡тн¡х установ за рахунок коштю бюджету до Тх державноТ пщтримки у розмь рах, визначених на нормативна основ¡;
• удосконалення ¡ поглиблення автоном¡Т осв^ых установ у сфер¡ економ¡ки - розширення самост¡йност¡ в плану-ванн ¡ розпорядженн¡ ресурсами, у тому чи^ коштами бюджету, зд¡йсненн¡ рюних вид¡в д¡яльност¡, в тому чи^ дтль-ност¡, яка приносить доходи, розширення прав у сфер¡ розпорядження переданими об'ектами власност¡;
• створення дювоТ системи державних гарант¡й для пщтримки осв^ых установ ¡ критерив ТТ застосування до осв^-ых орган¡зац¡й незалежно в¡д Тх форм власносл;
• розпод¡л м¡ж бюджетами рюних р¡вн¡в витрат, спрямованих на пщтримку осв¡ти.
Л1тература
1. Закон Украши "Про осв'пу" - К.,1996.
2. Словарь архаизмов / Сост. У. Смирнов, М. Глобачев. - М.: ТЕРРА - книжный клуб, 2001.
3. Говорухин О. История развития бюджетного процесса в Росии / О. Говорухин // Право и жизнь. - 2002. - №50 (7). [Электронный ресурс] - Режим доступа к ресурсу: http: //www.law-n-life.ru/areh/n50/htm.
4. Афанасьев М. Предпосылки концепции бюджетного устройства и бюджетного процесса /М. Афанасьев //Вопросы экономики. - 1997. - №11. - с.91-103
5. Высшее образование в России: Очерки истории до 1917 года /Под ред. В. Г. Кинелева. - М.:НИИ ВО, 1995. - 352с.
6. Общий устав Императорских Российских университетов. Высочайше утвержденный 18 июня 1863 года. - [Электронный ресурс] - Режим доступа к ресурсу: http: //lib.baikaf.net/koi.cgi/TEXTBOOKS/ustaw18.txt.
7. Собрание узаконений ведомства учреждений Императрицы Марии. т.IV. Ки. 2.; 1886-1890. Приложение к №571. - СПб., 1896.
8. Собрание узаконений ведомства учреждений Императрицы Марии. Ки. I.; с. 01.03.1881 - 31.12.1885. Приложение к №33. - СПб., 1895.
9. Монографии учреждений Ведомства императрицы Марии. - СПБ., 1880.
10. Багалей Д. Экономическое положение русских университетов / Д. Багалей. - С.-Петербург: Типография т-ва "Общественная польза", Б. Подьяческая, 39,1914. - 36 с.
УДК 368.91
Бурлаков О.О.,
к.п.н., доцент кафедри фЫанав грошового об^у та кредиту ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григс^я Сковороди"
СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ ПРАЦ1ВНИК1В
У статт розглянуто умови добров,льного довгострокового страхування життя працвниюв.
Ключовi слова: страхування, страховик, страхувальник, страховий випадок, догов,р довгострокового страхування життя.
В статье рассмотрены условия добровольного долгосрочного страхования жизни работников.
Ключевые слова: страхование, страховщик, страхователь, страховой случай, договор долгосрочного страхования жизни.
The terms of voluntarily long-term life-insurance workers are considered in the article.
Keywords: insurance, insurer, insure, accident insured, contract of long-term insurance of life.
Актуальнють проблеми. Ринкова економка, маючи надзвичайно потужый потенщал розвитку, характеризуемся мшливютю, непередбачуванютю та ризиковютю. При перехoдi УкраТни до сощально спрямованоТ ринковоТ економки збтьшуеться роль держави у проведены сощальноТ пол^ики. Прюритетами со^альноТ пол^ики е створення умов для забезпечення достатнього життевого рiвня населення, реформування системи сощального забезпечення. У складних сoцiальнo-екoнoмiчних умовах запропоноваы шляхи реформування ще не знайшли значного превалювання леТ чи ш-шоТ точки зору щодо основних гаранта забезпечення прав людини в сощальый сфер^ мехаызму Тх реалiзацiТ та ком-
174 Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 17/2
© Бурлаков О.О., 2011
