CC BY
90
ДАН1 ПРО АВТОРА
Рутко Дiана OeAopiBHa, к.е.н., доцент кафедри мiжнародних вiдносин Академiя управлiння при Президентовi Республки Бторусь Московська 17, MiHCbK, 220007, Республка Бiлорусь e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Рутко Дина Федоровна, к.э.н., доцент кафедры международных отношений Академия управления при Президенте Республики Беларусь Московская 17, Минск, 220007, Республика Беларусь е-mail: [email protected]
ABOUT THE AUTHOR
Rutko D.F. associate professor, assistant professor of international Relations department The Academy of Public Administration under the aegis of the President of the Republic of Belarus 17, Moskovskaya Str., 220007, Minsk, Republic of Belarus е-mail: [email protected]
УДК 330.342:330.322.3:37
СКЛАДОВ1 1НВЕСТИЦ1ЙНО1 СИСТЕМИ СФЕРИ ОСВ1ТИ В УКРА1Н1
Яровенко Т.С.
Предметом досл'дження е складов/ ¡'нвестиц'йноУ системи сфери освти УкраУни, систематизаця яких забезпечить наукове обфунтування широкомасштабного залучення нвестицй на рiзних УУ рiвнях.
Метою написання статтi е: виявлення складових ¡нвестиц'йноУ системи сфери освти та встановлення прямих й зворотних взаемозв'язкв м'ж ними з урахуванням особливостей функцонування та розвитку цеУ галузi в Укран; що е основою механзму освтнього нвестування та пдвищення ефективнот дй органв управлння нвестицйними процесами на рiзних рiвнях освтньоУ сфери в умовах кризи.
Методологiя проведення роботи. Робота виконана з використанням аналтичного та системного метод'т дослджень.
Результати роботи. У робот/ увага акцентуеться на визначенн складових /нвестицйноУ системи вiтчизняноУ сфери освти, як повинн стати науковим обфунтуванням ¡'нвестиц'йноУ полiтики на загальнодержавному й регональному рiвнях управлння освтою, а також на р'вн'! окремих суб'ект'в цеУ галуз! (навчальних заклад'т, ф/'зичних й юридичних ос\б).
Галузь застосування результат'¡в: проведення наукових досл'джень щодо моделювання '¡нвестицшного розвитку ос&тньо'У сфери УкраУни у кризових умовах.
Висновки. Результати проведеного системного анал'зу створюють певний стратег'чний базис використання термiнологil' '¡нвестицшного менеджменту в умовах ос&тньоУ сфери, що е методолог'чною платформою /нвестицшноУ полiтики на всх рiвнях управлння освтою. Кр1'м того, результати дослдження дозволяють систематизувати iнформацiю, необхдну для '¡нвестицшного забезпечення функцонування та розвитку сфери освти УкраУни у довгостроковй перспектив!' '¡з урахуванням р'зномашття чинникiв внутршнього та зовншнього середовища.
Ключов'1 слова: '¡нвестицшна система, системн взаемозв'язки, управлння 1нвестуванням,осв'1тн'1 нвестиц У, сфера осв ти.
СОСТАВЛЯЮЩИЕ ИНВЕСТИЦИОННОЙ СИСТЕМЫ СФЕРЫ ОБРАЗОВАНИЯ В УКРАИНЕ
Яровенко Т.С.
Предметом исследования являются составляющие инвестиционной системы сферы образования Украины, систематизация которых обеспечит научное обоснование широкомасштабного привлечения инвестиций на разных ее уровнях.
Целью написания статьи является: выявление составляющих инвестиционной системы сферы образования и установления прямых и обратных взаимосвязей между ними с учетом особенностей функционирования и развития этой отрасли в Украине; что является основой механизма образовательного инвестирования и повышения эффективности действий органов управления инвестиционными процессами на различных уровнях образовательной сферы в условиях кризиса.
Методология проведения работы. Работа выполнена с использованием аналитического и системного методов исследований.
Результаты работы. В работе внимание акцентируется на определении составляющих инвестиционной системы отечественной сферы образования, которые должны стать научным обоснованием инвестиционной политики на общегосударственном и региональном уровнях
38
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 29/1
© Яровенко Т.С., 2016
управления образованием, а также на уровне отдельных субъектов этой отрасли (учебных заведений, физических и юридических лиц).
Область применения результатов: проведение научных исследований по моделированию инвестиционного развития образовательной сферы Украины в кризисных условиях.
Выводы. Результаты проведенного системного анализа создают определенный стратегический базис использования терминологии инвестиционного менеджмента в условиях образовательной сферы, что является методологической платформой инвестиционной политики на всех уровнях управления образованием. Кроме того, результаты исследования позволяют систематизировать информацию, необходимую для инвестиционного обеспечения функционирования и развития сферы образования Украины в долгосрочной перспективе с учетом многообразия факторов внутренней и внешней среды.
Ключевые слова: инвестиционная система, системные взаимосвязи, управление инвестированием, образовательные инвестиции, сфера образования.
CONSTITUENTS OF INVESTMENT SYSTEM IN THE EDUCATIONAL SPHERE OF UKRAINE
Yarovenko T.S.
The subject of the research is constituents of the investment system in the educational sphere of Ukraine, the systemization of which would provide scientific substantiation of wide-scale investments attraction at a multitude of its levels.
The purpose of the article is: to reveal the constituents of the investment system in the educational sphere and to determine direct and reverse interrelation between them considering the peculiarities of functioning and development of this sector in Ukraine, which serves as a basis for the mechanism of educational investment and enhancement of efficiency in the activities of investment process managing1authorities at various levels of educational sphere in crisis conditions.
Methodology of the conducted research. The paper is carried out through employing analytical and systematic methods of research.
Findings of the research. The research dwells upon defining the constituents of the investment system in the domestic educational sphere that must become the scientific substantiation for the investment policy at the nation-wide and regional levels of education management as well as at the level of stand-alone entities within this sphere of activity (educational institutions, private and legal entities).
Sphere of application of the research results: to be used for performing scientific research in respect of modeling the investment-driven development of the education sphere of Ukraine in the crisis events.
Summary. Results of the conducted system analysis create specific strategic basis for applying the terminology of investment management in the conditions of the educational sphere that constitutes the methodological platform for investment policy at every level of education management. Furthermore, research findings allow systematizing the information required to ensure investment provisions for functioning and development of educational sphere in Ukraine in the long-term perspective taking into account a multitude of factors of internal and external environment.
Key words: investment system, system interrelations, investment management, educational investments, educational sphere.
Актуальшсть дослщження. Незважаючи на вщнесення вггчизняноТ системи ocbítm до категори' мегасистем, вона характеризуемся катастрофiчним дефщитом швестицшних ресурав, вакуумом прюрите^в швестування та низькою ефективнютю швестицшноТ пол^ики на рiзних рiвнях.
Необхщшсть прискорення шновацшного розвитку осв^и íctotho збшьшуе попит на ocbíthí швестицп та посилюе конкуренцю за ïx залучення, особливо на довгостроковш основк
Нин у сферi освп"и Украши змшюються перелк та вплив чиннимв швестицмних процеав, зокрема, з'являються нерегульован як зовышы, так i внутршн чинники, якi е наслiдком впливу свгтових тенденцiй й таких процеав, як глобaлiзaцiя. Вiдсутнiсть механiзмiв управлшня освiтнiм iнвестуванням призводить до посилення впливу негативних чинниш та зниження ефективносл упрaвлiнських дiй на рiзних рiвням сфери освiти.
lнвестицiйнa система у освп~нм сферi робить взаемодю учaсникiв iнвестицiйного процесу впорядкованою, знижуе iнвестицiйнi витрати й ризики, пщвищуючи ефективнiсть iнвестицiйного процесу у цтому.
Отже, однiею з основних проблем осв^ньоТ сфери Украши, з точки зору швестицшного менеджменту, е невизначенють iнтерпретaцiï складових системи освiтнього швестування у нормативно-правових актах осв^ньоТ й швестицшноТ сфер, що зумовлюе вщсутнють врахування принципу системностi пiд час розробки та реaлiзaцiï iнвестицiйноï пол^ики у освiтньому просторi Украши.
Стушнь дослiдження дано! проблеми вченими. Закордонн вченi придiляють значну увагу мехaнiзму фiнaнсувaння освiтньоï сфери, складовою якого е осв^не iнвестувaння. У цьому аспект слiд вiдмiтити прaцi закордонних вчених, таких як: Барр Н., Дохмен Д., Воссенстейн Х., Муклебаст Дж., Фраидел П., Тромбли В. та ш. Крiм того, дослщження окремих складових швестицшноТ системи сфери осв^и знайшли свое вiдобрaження в наукових працях й шших дослщниш. Зокрема, Федорчук Ю. розглядае швестицшне забезпечення на рiвнi вищоТ осв^и пiд кутом ïï iнновaцiйного розвитку; Сафонова В. та Зеленская Т. -мехашзм процесу швестування вищоТ осв^и; Сафонова В., Затонацька Т. та Фомина А. - певн швестицшш моделi у сферi осв^и; Сафонова В., 1ляшенко А. та Бескид Й. - стан швестицшного ^мату осв^ньоТ сфери;
Еремина С., Щеголева В. та Недоспасова О. - швестицшну привабливiсть сфери осв^и; Сафонова В. та Пузиков В. - швестицшний потенцiал освiти; Гонта О. та Шестаковська Т. - ризики економiчноï безпеки функцiонування осв^шх закладiв; Кондрат I. - економiчну безпеку виробництва освiтнiх послуг, Ващенко А. та Кузеванова А. - швестицшну пол^ику у сферi осв^и, тощо.
Аналiз ocTaHHix дослiджень i публiкацiй. Проведений аналiз нормативно-правових джерел, зокрема, «НацюнальноТ доктрини розвитку освп"и», «Нацiональноï стратегiï розвитку освiти в УкраМ на перiод до 2021 року», «Державно!' нацюнально''' програми «Освп"а» (Укра'на XXI столiття)», тощо та широкого спектру наукових джерел [1 - 8] свщчить, що термши швестицшного менеджменту, як характеризують складов^елементи iнвестицiйноï системи, е маловживаним або практично не застосовуеться у законодавчих джерелах, наукових економiчних дослiдженнях й у практик нацiонального освiтнього швестування.
Юлькюна та якiсна недостатнiсть фундаментальних й прикладних дослщжень складових швестицшно''' системи специфiчноï сфери - осв^и, стримуе впровадження освiтнiх iнвестицiй, як е запорукою и оновлення та розвитку.
Нараз^ в Украïнi у законодавчих джерелах та в працях науков^в вщсутня цiлiсна концептуальна iнвестицiйна система сфери освп"и. Отже, прiоритетним напрямом дослщжень е визначення складових швестицшно''' системи в^чизняноТ сфери освiти та встановлення взаемозв'язш мiж ними, що е методолопчною платформою iнвестицiйноï полiтики на вах рiвнях управлiння освiтою.
Предметом дослщження е складовi iнвестицiйноï системи сфери освп"и Украши, систематизацiя яких забезпечить наукове обфунтування широкомасштабного залучення швестицш на рiзних ïï рiвнях.
Мета дослiдження виявлення складових швестицшно''' системи сфери освiти та встановлення прямих й зворотних взаемозв'язш мiж ними з урахуванням особливостей функцюнування та розвитку ^еТ галузi в УкраТш; що е основою мехашзму освiтнього iнвестування та пiдвищення ефективносл дiй органiв управлiння iнвестицiйними процесами на рiзних рiвнях освiтньоï сфери в умовах кризи.
Завданнями дослщження е вивчення складу й структури елемен^в швестицшно''' системи сфери осв^и в Укра'ш, взаемозв'язкiв мiж ними та особливостей використання термшологи швестицшного менеджменту в умовах осв^ньо' сфери.
Методи дослщження. Робота виконана з використанням аналп"ичного та системного методiв дослщжень, що надало змогу вщобразити усю рiзноманiтнiсть складових iнвестицiйноï' системи сфери освп"и в УкраМ
Постановка проблеми. У осв^нш сферi вщбуваються певнi процеси: вироблення нових знань; Тх агрегацiя iснуючою системою освп"и та трансформацiя у новий вид осв^ньоТ послуги; добiр осiб (вщповщно до встановлених вимог), якi будуть отримувати нову осв^ню послугу; оргашза^я процесу ï'ï надання (в т.ч. пщготовка педагогiчних кадрiв); процес надання - споживання осв^ньоТ послуги; контроль якост надання та отримання осв^ньо' послуги (атестацiя, акредитацiя).
У результат послiдовного набуття особою освiти на вах рiвнях освiтньоï системи отримуемо робочу силу ново' со^ально-професшно''' якостк Поза сферою освiти вiдбуваеться споживання робочоТ сили ново'' соцiально-професiйноï' якост та його соцiально-економiчнi наслiдки у сусптьств^ зокрема, прогрес у виробленн нових знань, вдосконалення технiки та технологи, демографiчнi змiни, змiни у со^ально-полiтичному становищi суспiльства, еколопчш змiни, тощо.
Крiм того, юнуе пiдсистема неформально'' освiти, яка у наш час в осв^нш пол^и^ бiльшостi кра'н стае прiоритетною. Залежно вщ нацiонального контексту вона може охоплювати: програми з лiквiдацiï' неписьменност дорослих i молодi; програми для д^ей, якi не вiдвiдують школу; програми з розвитку життевих i трудових навичок; програми, спрямован на со^альний i культурний розвиток; програми з пщготовки на робочому мюц для вдосконалення або адаптаци наявних квалiфiкацiй або навичок; навчання безроб^них або представникiв економiчно неактивного населення, тощо. Така осв^а е доповненням або альтернативою формально' осв^и протягом усього життя шдивщууму.
Але, незалежно вщ того формальною чи неформальною е осв^а, усi освiтнi процеси та пщсистеми потребують iнвестицiйних вкладень. Отже, швестицшне забезпечення осв^нього процесу здшснюеться як у сферi осв^и, так i поза нею.
Основними недолками управлiння освiтнiм iнвестуванням в УкраМ е: вiдсутнiсть його системности не узгодженiсть iснуючого механiзму управлшня iнвестицiйними процесами у сферi осв^и iз державною iнвестицiйноï' полiтикою та стратепею розвитку нацiональноï сфери осв^и; вiдсутнiсть органiзацiйноï' структури у системi органiв управлiння освiтнiм iнвестуванням; неузгодженють у прийняттi рiшень щодо впровадження осв^шх iнвестицiйних проектiв, обфунтування впровадження яких, зазвичай, спираеться на оцшювання фшансового стану суб'екта iнвестування без врахування прюритетносп напрямiв iнвестування; недостатнють використання органiзацiйно-економiчних методiв при управлшш освiтнiм iнвестуванням, що знижуе його ефективнють, тощо.
Отже, прiоритетним напрямом дослщжень, на нашу думку, повинно стати визначення складових швестицшно''' системи сфери осв^и та встановлення прямих й зворотних взаемозв'язш мiж ними, що повинн стати основою швестицшно''' пол^ики як на загальнодержавному й регюнальному рiвнях управлiння освiтою, так i на рiвнi певних суб'ек^в освiтньоï галузi.
Результати дослiдження. Одшею з складових сфери освiти е ïï iнвестицiйна система, яка забезпечуе ïï функцiонування та розвиток. Вона е сукупнютю елементiв: керуючо'' пщсистеми (швестицшних
стейкфолдерiв, суб'екпв освiтнього iнвестування або учасники швестицшного процесу), керованоТ пiдсистеми (об'ек^в управлшня - iнвестування), горизонтальних та вертикальних зв'язш мiж елементами (вiдносин з надання-отримання швестицшних ресурсiв та управлшня ними) та взаемозв'язш iз зовшшшм середовищем (вiдносин щодо отримання певних соцiально-економiчних результатiв освiтнього iнвестування на рiвнi економiки краТни та сусптьства в цiлому, що свiдчить про ТТ вiдкритiсть).
Суб'екти управлiння у межах iнвестицiйноТ системи сфери освп"и представляють собою сукупнiсть органiв управлшня, якi, завдяки реалiзацiТ управлiнських впливiв на керовану пiдсистему (об'ект управлшня), забезпечують досягнення iнвестицiйного розвитку сфери освп"и в цiлому. Така керуюча пiдсистема складаеться з:
- пщрозд^в у складi державних органiв управлшня (зокрема, Мшютерство освiти i науки, Державне агентство УкраТни з швестицш та розвитку, тощо), органiв мюцевого самоврядування, органiв громадського управлiння (громадських оргашзацш, недержавних iнститутiв з питань осв^и та iнвестування) та мiжнародних органiзацiй (ЮНЕСКО, Мiжнародний валютний фонд, тощо), як забезпечують реалiзацiю свтовоТ iнвестицiйноТ полiтики у сферi осв^и, здiйснюючи органiзацiю та координацiю швестицшноТ дiяльностi на всiх рiвнях та Т'Т громадський контроль;
- iнвесторiв - осiб, якi приймають ршення щодо вкладення майнових та штелектуальних цiнностей в об'екти iнвестування;
- реципiентiв-споживачiв iнвестицiй - юридичних або фiзичних осiб, пiдприемцiв, якi залучають iнвестицiй.
Ядром iнвестицiйноТ системи сфери осв^и при цьому е взаемодiя «iнвестор - реципiент», яка
базуеться на узгодженн iнвестицiйноТ стратегiТ потенцшного iнвестора щодо вкладення iнвестицiй та швестицшноТ стратеги рецишента щодо Тх залучення.
Iнвестицiйна система охоплюе ва рiвнi освiтньоТ сфери: на приватному, мiкро- та мезорiвнi - через залучення суб'ек^в сфери освiти уах типiв та форм власностi до швестицшноТ дiяльностi, включаючи механiзми взаемоди та взаемовпливу; на мезо-, макро- та мегарiвнях - розширення та поглиблення зв'язш мiж суб'ектами через мехашзми iнвестицiйноТ полiтики у сферi освiти.
Особливо важливим для осв^нього iнвестування е мiкрорiвень, що складаеться з окремих навчальних закладiв, як виступають iнiцiаторами вкладення власних швестицшних кош^в, об'ектом для зовнiшнiх швестицш та забезпечують швестицшне саморегулювання за допомогою прийняття управлшських рiшень на рiвнi адмiнiстрацiТ, загальних зборiв педагопчних колективiв та студентських (учнiвських) оргашзацш.
На думку СафоновоТ В. [1] об'екти швестицш у сферi осв^и складають: оренда, iнтелектуальна власнiсть, дослщження, пiдготовчi курси, пiдготовка i переподготовка фахiвцiв, пiдвищення квалiфiкацiТ. На наш погляд, об'екти осв^нього iнвестування слщ розглядати на рiвнях:
- держави та сусптьства в цтому - як загальний обсяг кош^в, швестованих у освiтню сферу;
- окремого навчального закладу: у просте швестицшне забезпечення навчального процесу (фшансування каттального ремонту, пщвищення технiки безпеки, тощо); розширене iнвестицiйне забезпечення навчального процесу (розширення освп~шх напрямiв пiдготовки, придбання, реконструкцш та модернiзацiю навчального обладнання та приладдя, тощо); шноваци (створення якюно нових напрямiв або об'ек^в освiтньоТ дiяльностi);
- певного швестицшного проекту;
- особистост - в отримання осв^ньоТ послуги.
Iнвестицiйну систему сфери осв^и УкраТни перш за все характеризуе дефщит iнвестицiй та швидке поширення кризових явищ. Однак задля розвитку нацюнальноТ освiти необхщно не просто збiльшити обсяг швестованого в неТ капiталу, а й забезпечити безперервнють iнвестицiйного процесу - руху рiзних форм та видiв iнвестицiй на всiх рiвнях осв^ньоТ сфери.
1нвестицйний ринок сфери освти, як i будь-який iнший ринок, е сукупнiстю економiчних вiдносин, як складаються мiж продавцями та споживачами об'ек^в освiтнього iнвестування в уах його формах. Ринок освп~шх швестицш характеризуеться пропозицею нвестицй (швестицшного кашталу) з боку iнвесторiв та попитом на iнвестицu з боку суб'ек^в осв^ньоТ дiяльностi, якi виступають у ролi покупцiв iнвестицiй (iнвестицiйного капралу).
У сучасних умовах в УкраТш спостерiгаеться суттеве ослаблення кон'юнктури та кон'юнктурний спад на цьому ринку, що пов'язано зi зниженням швестицшноТ активност через економiчну кризу, майже повною вщсутнютю попиту на об'екти швестування, суттевим надлишком Тх пропозици та збитковiстю iнвестицiйноТ дiяльностi в цтому.
1нвестицшний розвиток сфери осв^и вимагае створення нового й ефектившшого механiзму iнвестування. Зеленська Т. [2] розглядае його з позицш економiчноТ функцп, функцiй управлiння та контролшгу, а також визначае його через послщовнють дiТ - прогнозування i планування, вибiр та здiйснення стратеги, здшснення оперативноТ дiяльностi та вибiр управлiнських дiй.
Пiд механiзмом процесу швестування на рiвнi вищоТ осв^и Сафонова В. [1] розумiе - стшку систему взаемодiТ мiж джерелами, шструментами i характером впливу на об'ект швестицш, направлену на оргашзацш, управлшня i регулювання швестуванням з метою пщвищення якост пiдготовки фахiвцiв. Вона розглядае цей механiзм, лише на рiвнi ВУЗу, включаючи до нього елементи, таю як: джерела швестицш (грошовi засоби: держави, домогосподарств, фiрм, сусптьних фондiв), iнструменти (пряма оплата навчання, шструменти цiльового накопичення, оплата навчання за контрактами, держзамовлення, гранти, конкурси i
т.п.), об'ект - ВУЗ, результат (якюна подготовка фахiвцiв; врахування вимог ринку; рацюнальне використання iнвестицiй; пiдвищення конкурентоспроможностi ВУЗу; пщвищення рейтингу i iмiджу ВУЗу).
На наш погляд, такий пщхщ е досить обмеженим, адже, мехашзм швестування е взаемодiею мiж елементами швестицшно''' системи сфери осв^и, що забезпечуе оргашзацш, управлiння i регулювання процесу швестування та мае бтьш складну з оргашзацшно' точки зору, структуру.
Особливе мюце в швестицшнш системi сфери освiти займають швестицшш моделi, якi розробляються у межах швестицшно''' пол^ики та включають певний комплекс принцитв iнвестування, методiв та механiзмiв 'х реалiзацiï', а також критери прийняття iнвестицiйних рiшень.
Сафонова В. [1, с. 90 - 103], Затонацька Т. [3, с. 36 - 39], Фомина А. [4, с. 58 - 61] та ш. в межах дослщження фшансування та швестування у сферi осв^и видтяють певш швестицшш моделк На наш погляд, 'х перелк е дещо ширшим.
Перша модель «со^ального фiнансування» освiти е «антиринковою» та полягае у поступовому нарощуванн обсягiв iнвестованих коштiв (якi видшяються з бюджетiв рiзних рiвнiв) та поверненн до повного державного забезпечення освп"и (за 10 - 15 роюв), що позначаеться на вщсутносл ринкових вiдносин у цiй сферк
Наразi ця модель не може бути вттена в Украïнi у сучасних кризових умовах через режим тотально'' економи' бюджетних кош^в, падшня обсягiв ВВП, наявностi дефiциту фшансування нав^ь поточних витрат освiти, не кажучи вже про iнвестицiйнi.
Друга модель - впровадження державних осв^шх креди^в, яка була апробована в УкраМ у межах фiнансування вищо' освiти, але не принесла вщчутних результатiв. Ïï неефективнiсть була спричинена низьким рiвнем заробiтних плат випускниш, проблемами 'х працевлаштування та впливом шфляци, що поставило пiд загрозу повертання до державного бюджету кредитних кош^в нав^ь протягом 5 - 10 рош.
Третя модель - оргашза^я системи приватних фондiв для фшансування швестицшних витрат (система гранив) також не набула реалiзована в УкраМ, адже потребуе законодавчих змш (наприклад, встановлення податкових пiльг для iнвесторiв), якi так i не було здшснено.
Четверта модель - комбшована державна система, яка передбачае компенсацш певного обсягу поточних витрат з конкурсною швестицшною пiдтримкою розвитку конкретних навчальних закладiв (шляхом реалiзацiï' державних цiльових iнвестицiйних програм). Але вона також не може бути вттеною у життя через: хрошчний дефiцит бюджетних коштiв, суб'ективнiсть прийняття управлшських рiшень щодо 'х розподту, високий рiвень корумпованостi й вщсутнють органiзацiйних механiзмiв освiтнього iнвестування.
П'ята модель - орiентована на сусптьний ринок та характеризуеться рiвновагою мiж активною iнвестицiйною допомогою держави та збшьшенням частки приватного iнвестування сфери освп"и, зокрема, шляхом залучення швестицшних фондiв, банкiвських установ, тощо. Така модель зумовлюе розповсюдження ринкових вщносин у сферi освiти та ™i поступового скорочення ï'ï державного фшансування. Ця модель вщдае перевагу пщвищенню вкладень iндивiдуумiв в отримання освп"и; посилення орiентацiï' освiтнього продукту на споживача; стимулювання дiяльностi навчальних закладiв i учнiв з боку держави [4, с. 58-61].
Але слщ зазначити, що св^ова практика не знае випадш стабiлiзацiï' освiтньоï' сфери за допомогою стратеги «економи бюджетних кош^в».
Шоста модель - «корпоративного управлшня» характеризуеться делегуванням певних повноважень щодо навчального процесу зовшшшм комерцшним i некомерцiйним органiзацiям шляхом укладення субдоговорiв. Вона заснована на змшанш системi ваучерно' та iндивiдуальноï оплати осв^шх послуг, а також суттевому пщвищенш обсягiв надання навчальними закладами шших послуг (зокрема, iнформацiйних та консультацшних).
Сьома модель - «венчурне iнвестування» ^рунтуеться на породженнi у осв^шх установ та 'х колективiв пiдприемницького духу та пiдвищеннi 'х пiдприемницькоï' активностi шляхом створення пщприемницьких структур (зокрема, пiдприемницьких унiверситетiв, бiзнес-iнкубаторiв, технопаркiв, дочiрнiх фiрм тощо). Прикладами впровадження тако'' моделi е швестицшна дiяльнiсть Оксфордського й Гарвардського ушверсите^в, Унiверситету Джорджа Вашингтона, тощо.
Впровадження шосто' та сьомо'' моделей в УкраМ також стикаеться iз проблемами законодавчо-нормативного регулювання та подту сфер впливу.
Восьма модель - «втьного ринку», характерна для швестування освп"и за рахунок реалiзацiï' принцитв децентралiзацiï' та автономiï' навчальних закладiв з обов'язковим контролем з боку держави. Вона заснована на скорочены державних витрат на осв^у та спонукае навчальы заклади всiх форм власносп застосовувати ринковi механiзми швестування. Ця модель передбачае пщвищення якосп навчання, зростання прибутку автономного навчального закладу в умовах конкурентно'' боротьби за продаж осв^нього продукту.
Основи впровадження тако' швестицшно''' моделi в УкраМ вже закладено. Наприклад, вщповщно Закону Украши «Про вищу осв^у» вищi навчальш заклади мають право створювати ендавмент-фонди та самостшно розпоряджатися доходами вщ 'х використання вщповщно до умов функцюнування.
У сучасних умовах швестицшний розвиток вах рiвнiв сфери осв^и та кон'юнктура ринку осв^шх швестицш визначаеться станом швестицшного ^мату осв^ньо' сфери та змшами в ньому. На думку 1ляшенко А. [5, с.123 - 128] його слщ трактувати, як переваги iнвесторiв у виборi того чи шшого об'екту iнвестування. Вiн розглядае цей термш лише з позицш забезпечення та сприяння iнвестицiйнiй дiяльностi вiтчизняних та iноземних iнвесторiв, ^норуючи при цьому можливiсть його несприятливого впливу.
Крiм того, на нашу думку, це не ттьки умови дiяльностi iнвесторiв, що створюють передумови для появи стшких швестицшних мотивацiй i роблять ютотний вплив на ефективнiсть i прибутковють iнвестицiй, як вважае Сафонова В. [1], а й умови дiяльностi рецишенлв iнвестицiй та iнших суб'еклв iнвестицiйноТ' системи сфери освiти.
Бескид Й. [6] зазначае, що швестицшний шмат сприймаеться швесторами як едине цте, сукупнiсть законодавчих i нормативно-правових зусиль вах рiвнiв державного, регюнального i мунiципального управлiння. Останнiм часом саме ця сторона взаемовщносин мiж iнвестором i державою стае визначальною.
На думку, СафоновоТ В. [1] поняття швестицшного клiмату у сферi вищоТ освiти включае: законодавчу базу, що дозволяе вести ВУЗу комерцшну дiяльнiсть, яка визначае стандарт осв^и i основнi нормативи; форми кредитування сфери осв^и; розвиненiсть фiнансових шститу^в; формування механiзмiв, що дозволяють оцшити ефективнiсть вкладень i iн. Вона вважае, що швестицшний клiмат сфери вищоТ осв^и формують: iнвестицiйна пол^ика у сферi освiти, механiзм швестування, iнвестори, нормативно-правове забезпечення та фiнансовi iнструменти [1].
Зазначенi трактування не е системними та фрагментарно вщображають сутнють цього комплексного поняття. На нашу думку, швестицшний шмат це перш за все система умов швестицшноТ дiяльностi, а мехашзми, шструменти та суб'екти iнвестування його формують.
Отже, iнвестицiйний клiмат сфери освп"и - це система об'ективних полп"ико-правових, фшансово-економiчних, соцiальних, iнституцiональних та шших умов, якi впливають на швестицшний процес, формують об'ективн можливосп iнвестицiйного розвитку освiтньоТ' сфери на вах ТТ рiвнях, або перешкоджають йому.
До таких умов слщ вiднести: полiтичнi, правовi, фiнансово-економiчнi, шституцюнальш та соцiальнi умови.
Поняття «швестицшне середовище» сфери освiти не е аналогом поняття «швестицшний шмат», адже воно е його складовою, яка характеризуе сукупнють iнституцiональних умов та швестицшну iнфраструктуру.
При цьому швестицшна iнфраструктура сфери освiти е сукупнютю iнститутiв, якi формують регулююче, функцюнальне та iнформацiйне забезпечення iнвестицiйного середовища та е специфiчним результатом його розвитку. Ц iнститути, взаемодiючи з елементами швестицшноТ системи сфери осв^и, формують шституцшш умови iнвестицiйного середовища.
Не можна не погодитись з думкою Кузьмша О. [7, с. 39] стосовно того, що ниш в цтому швестицшна шфраструктура в Укра'Тш е недосконалою, осктьки окремi ТТ елементи е недiездатними. А такий стан речей на ™ нерозвиненост iнвестицiйного менеджменту може стати значною перешкодою у процеа реaлiзaцiТ' iнвестицiйноТ' полiтики.
«lнвестицiйний клiмaт» зумовлюе певний рiвень «iнвестицiйноТ привaбливостi» сфери осв^и та об'ектiв iнвестувaння, а також «швестицшноТ' активность iнвесторiв й рецитен^в. Тобто вiн е результатом «швестицшноТ' привабливосп» (iнвестицiйноТ' пропозици) та «швестицшноТ' активность (швестицшного попиту) на рiзних рiвнях освiтньоТ сфери пщ впливом iнвестицiйного середовища.
При цьому «швестицшна привабливють» е визначальним чинником «швестицшноТ' активност» а зростання останньоТ' характеризуе сприятливий iнвестицiйний клiмaт. У свою чергу, «швестицшна активнють» е мaтерiaлiзaцiею iнвестицiйних рiшень iнвесторiв й рецитен^в та функцiею Т'х швестицшноТ' привабливосп.
В свою чергу, «швестицшну привaбливiсть» можна визначити як взаемозв'язок «швестицшного потен^алу» i «iнвестицiйного ризику». Тобто остaннiй бере участь у формуванн iнвестицiйноТ' привaбливостi, як ТТ чинник.
Отже, швестицшна активнють на рiзних рiвнях сфери освiти залежить вщ розмiру Т'х iнвестицiйного потен^алу та рiвня iнвестицiйних ризикiв. Тобто основними характеристиками «швестицшного шмату» е «швестицшний потен^ал» та «швестицшний ризик». При чому саме величина ризику швестування бтьшою мiрою пiддaеться впливу мехaнiзмiв державного регулювання, нiж швестицшний потен^ал.
Слiд зазначити, що категорп iнвестицiйного менеджменту, тaкi як: «швестицшний шмат», «швестицшна привабливють», «швестицшна активнють», «швестицшний потен^ал» та «швестицшний ризик» на рiзних рiвнях сфери осв^и мають розглядатися як бaгaторiвневa система, адже мають агрегований характер: нижчий рiвень е складовою вищого рiвня.
Отже, головна вщмшнють категорп «швестицшна привабливють» вщ кaтегорiТ «iнвестицiйний шмат» полягае в тому, що вона е суб'ективною оцшкою тепер^нього стану з позицш перспективностi розвитку швестицшного шмату з точки зору як швестора, так i суб'ектa-реципiентa. Вона визначае переваги швестора у виборi того або iншого об'екта швестування та включае рiзномaнiтнi об'ективнi й суб'ективш фактори, перелiк i вага яких може змшюватись в залежносп вiд: змiни цiлей iнвестувaння, особливостей функцюнування суб'екта, перспектив його розвитку, тощо.
Ця характеристика швестицшноТ системи сфери осв^и безпосередньо пов'язана iз результатами шновацшноТ' дiяльностi освiтнiх установ, тобто обфунтована стрaтегiя iнновaцiйного розвитку системи осв^и значно пiдвищуе ТТ швестицшну привабливють та шанси на отримання швестицш.
Поняття «швестицшна привабливють» слщ вщокремлювати вщ поняття «ефективнють iнвестувaння», адже реaлiзaцiя ефективних швестицшних проек^в не завжди е запорукою пщвищення iнвестицiйноТ aктивностi через негативний вплив зовшшнього оточення. Цi поняття е оргaнiзaцiйно-економiчними умовами единого управлшського процесу iз забезпечення iнвестицiйного розвитку сфери осв^и.
Iнвестицiйнa aктивнiсть - штенсивнють залучення та використання швестицш у сферi освiти та на рiзних ТТ рiвнях, яка характеризуеться шдексними показниками.
При цьому база визначення шдешв залежить вщ цiлей iнвестування. Наприклад, нею можуть бути середнi показники нацiональноï або свтово''' сфери освiти, нормативнi показники (встановлеш на певному рiвнi управлшня), показники певного суб'екта освiтньоï' сфери.
На думку Сафоново' В. [1] швестицшний потен^ал освiти - якюна характеристика, що враховуе як об'ективш передумови для iнвестицiй, так i наявнють рiзних об'ектiв, напрямiв швестування системи осв^и. Тобто вiн включае споживачiв та ресурси (кадровi, штелектуальш, матерiальнi, фiнансовi, технiчнi, технологiчнi, методичш, iнституцiйнi, органiзацiйнi, маркетинговi та стратепчш). Але таке визначення не повнютю вiдображае комплекснiсть цього поняття та взаемозв'язок його складових.
На наш погляд, швестицшний потен^ал сфери осв^и - це максимально можливий обсяг швестицшних ресурав, якi потенцiйно можуть бути залучен та найбiльш ефективно й рацюнально використаннi за часом i продуктивною з метою швестицшного розвитку.
Вш свiдчить про можливост й рiвень здатностi сфери осв^и та ï'ï рiвнiв здiйснювати швестування за рахунок власних та залучених iз зовнiшнiх джерел ресурсiв.
Провщний фахiвець Сафонова В. [1] вщзначае, що сьогоднi iнвестицiйний потенцiал осв^и знаходиться в жалюгiдному станi: застарта матерiально-технiчна база, бiблiотечний фонд, низький рiвень соцiального забезпечення студентiв. В сучасних умовах спостер^аеться дефiцит швестицшних ресурав, скоротилося каштальне будiвництво, попршилася навчально-матерiальна база вузiв, знизилася яксть пiдготовки випускникiв навчальних закладiв, зменшилися замовлення на виконання НДР i обсяги науково-виробничих послуг.
Наступними елементами швестицшно''' системи сфери осв^и е швестицшш пол^ика та стратепя, як повиннi розроблятися та реалiзуватися на всiх рiвнях сфери осв^и.
Спiввiдношення цих понять е предметом дискуси багатьох науковцiв. Перша група фах1в^в (Шелленбер А., Мюллер В., Ульрiх Х., Кiнг У., Мескон М., Ансофф I., Черваньов Д., Пастухова В., Бланк I., Романовський М., Бочаров В., Абалкн Л., Волков А., Алексеева М. та шш^ вважають, що швестицшна пол^ика е складовою iнвестицiйноï' стратеги', друга (Попков В., Семенов В., Самсонов Н., Бараншкова Н., Володiн А., Алексеева М., Айвазян С., Балкшд О. та iншi) - дотримуються протилежно'' думки. Щодо iнвестицiйноï' полпшки у сферi освiти, то Ващенко А. та Кузеванова А. вважають, що вона фунтуеться на реалiзацiï' швестицшно''' стратеги, розглядаючи ï'ï на рiвнi приватного вищого навчального закладу [8, с. 136 - 142].
На нашу думку, швестицшна пол^ика у сферi осв^и - це система норм, правил, меж, принцишв та орiентирiв швестицшно''' дiяльностi, що визначають мехашзми вливання iнвестицiйних ресурав в осв^у та заходи щодо 'х концентрацiï на прiоритетних напрямах, задля досягнення швестицшного розвитку осв^ньо' сфери та шновацшного розвитку осв^и в УкраМ
Ефективно управляти осв^шми iнвестицiями можна тiльки за наявност iнвестицiйноï стратегiï, яка забезпечить узгодженють усiх iнвестицiйних цiлей. Отже, швестицшна стратепя у сферi освiти - це встановлення вектору швестицшно''' дiяльностi шляхом формування мiсiï та системи довгострокових цтей у межах певно' iнвестицiйноï' полiтики, яка визначаеться метою швестицшного розвитку та швестицшною щеолопею на базi прогнозування умов швестування.
Вибiр виду iнвестицiйноï стратегiï' у сферi освiти залежить вiд цтей, стану швестицшного ^мату, зовнiшнього та внутршнього iнвестицiйного середовища суб'екта-реципiента. Так, на думку Ващенко А. швестицшна стратепя приватного вищого навчального закладу розробляеться виходячи з цтей, як вш ставить перед собою: створення та впровадження нових видiв осв^шх послуг (диверсифка^я), подальший розвиток юнуючо''' системи надання послуг (екстенсивний шлях), пщвищення ефективност роботи навчального закладу (штенсифка^я). Як варiанти можуть бути розглянул стратегiï диференцiацiï, лiдерства в област витрат, концентрацiï на певному сегмент споживачiв освiтнiх послуг [8]
Реалiзуеться вона на основi розробленого плану та програми його здшснення на даному еташ розвитку навчального закладу, репонально' освiтньоï системи, сфери осв^и в цiлому та ï'ï певних рiвнiв, з урахуванням юнуючих джерел та форм iнвестування, 'х доступностi i потенцiйноï' ефективностi використання.
1нвестицшш стратегiï подiляються за певними критерiями. Наприклад, у залежностi вщ можливостi застосування видiляють:
- нульову або «псевдошвестицшну» стратегiю - швестицшы ресурси фактично використовуються на покриття поточних, а не iнвестицiйних потреб; така стратепя е найбтьш характерною для вп"чизняно''' сфери освiти;
- вироджена стратепя - малоймовiрна для реалiзацiï' iнвестицiйна стратегiя, яка не застосовуеться на практик; наприклад, для Украши це довгостроковi освiтнi обл^аци;
- реальна стратегiя - найчаспше застосовуеться на практицi; для сфери осв^и це придбання освiтнiми установами необоротних активiв за рахунок бюджетних кош^в.
1нвестиЦйна тактика у сферi освiти - це набр засобв, MexaHi3Mie, прийом!в, важел'в та нструмент'в реалiзацiï нвестиц'йноУ стратеги на практиц, яка передбачае встановлення сшввщношення мiж швестицшними потребами та пропози^ями, розробку та реалiзацiю iнвестицiйних проектiв, складання на 'х основi портфелю швестицш, а також формування швестицшно''' програми.
Слщ зазначити, що швестицшш пол^ика, стратепя, тактика та оперативне управлшня швестицшною дiяльнiстю у сферi осв^и представляють собою постшно дiючий комплексний мехашзм, змiни на певному
piBHi якого обумовлюють змжи й iнших piBHiB. KpiM того такий мехашзм повинен пщлягати постiйному мошторингу, контpолiнгу та вщповщним чином коригуватися у pa3i виникнення непередбачених обставин.
Ефективна pеалiзацiя iнвестицiйних стpатегiй забезпечуеться оpганiзацiйно-економiчними заходами, як вiдбуваються на мега-, макро-, мезо-, мiкpо- та приватних piвнях сфери освiти та е синхрошзованими у часi та пpостоpi.
Висновки. Результати дослщження дозволяють систематизувати Ыформацю, необх1дну для обфунтування ЫвестицмноТ' полп"ики на всiх piвнях сфери освп"и у довгостpоковiй пеpспективi iз визначенням конкурентних переваг та формуванням стратепчних прюрите^в. Вони можуть бути використан для стpатегiчного упpавлiння, тактичного регулювання та оперативного контролю функцiонування окремих Ывестицмних пpоектiв, навчальних закладiв, регюнальних освiтнiх систем й пiдpiвнiв сфери освп"и, а також сфери освiти УкраТни в цiлому.
Перспективами подальших pозвiдок у цьому напpямi е розробка науково-обгрунтованоТ швестицшноТ' полiтики на певних piвнях сфери освiти УкраТни.
Список використаних джерел
1. Сафонова В.€. Розробка д'евого механзму процесу нвестування вищоУ oceimu - важлива умова iнновацiйного розвитку держави i суспльства / В. С. Сафонова // Теорн мiкро-макроекономiки: зб. наук. пр. Академи мунципального управлння. - К.:АМУ, 2010. - Вип. 34. - С. 88 - 104.
2. Зеленская Т. В. Институциональные аспекты формирования инвестиционных механизмов на современном этапе: монография / Т.В. Зеленская. - Красноярск: Сиб. аэрокосм. акад., 2001. - 200с.
3. Затонацька Т. Зарубiжний досвд фнансування розвитку освти: перспективи застосування в УкраУн / Т. Затонацька //Вюник КиУвського нац. ун. ¡м Т. Шевченко. Економка. - 2012. - № 8 (№ 139). - С. 36 - 39.
4. Фомина А. С. Модели финансирования профессионального образования в развитых странах / А.С. Фомина //Научные исследования в образовании. - 2009. - №3. - С. 58 - 61.
5. 1ляшенко А.Х. Ефективнсть реалiзацiУ ¡нновацшноУ стратеги вищих навчальних закладв / А.Х. 1ляшенко // Економiчний всник Нацюнального г '1рничого унверситету. - 2012. - № 1. - С. 123 - 128.
6. Бескид Й.М. Фнансовий механiзм вищоУ школи в умовах ринку / Й.М. Бескид // Ф1нанси УкраУни. -2003. - №2. - С.103 - 106.
7. Кузьмiн О.С. 1нвестицйна та ннова^йна д1яльн1сть: монограф'я / О.С. Кузьмiн, С. В. Князь, Н.В. Тувакова, А.Я. Кузнецова. - Львв: ЛБ1НБУ, 2003. - 233 с.
8. Ващенко А.А. Модель развития частного образования в современных российских условиях / А.А.Ващенко, А.Л. Кузеванова // Бизнес. Образование. Право. Вестник волгоградского института бизнеса. - 2013. - № 1 (22). - С. 136 - 142.
References
1. Safonova V. Ie. Rozrobka diievoho mekhanizmu protsesu investuvannia vyshchoi osvity - vazhlyva umova innovatsiinoho rozvytku derzhavy i suspilstva [Development of effective mechanism of investment process of higher education - important condition for innovative development of the state and society]. Teorii mikro-makroekonomiky: zb. nauk. pr. Akademii munitsypalnoho upravlinnia, Vyp. 34, 2010, Р. 88 -104.
2. Zelenskaya T.V. Institutsionalnye aspekty formirovaniya investitsionnykh mekhanizmov na sovremennom etape [Institutional aspects of forming of investment mechanisms on the modern stage]: Krasnoyarsk: Sib. aerokosm. akad., 2001, 200 р.
3. Zatonatska T. Zarubizhnyi dosvid finansuvannia rozvytku osvity [Foreign experience of financing of development ofeducation: prospects ofapplication in Ukraine]. perspektyvy zastosuvannia v Ukraini. Visnyk Kyivskoho nats. un. im T. Shevchenko. Ekonomika, no. 8 (139), 2012, Р. 36 - 39.
4. Fomina A.S. Modeli finansirovaniya professionalnogo obrazovaniya v razvitykh stranakh [Models of financing of trade education are in the developed countries]. Nauchnye issledovaniya v obrazovanii, no.3, 2009, Р. 58 - 61.
5. Iliashenko A.Kh. Efektyvnist' realizatsii innovatsiinoi stratehii vyschykh navchal'-nykh zakladiv [Efficiency of realization of innovative strategy of higher educational establishments]. Ekonomichnyi visnyk Natsional'noho hirnychoho universy-tetu, no. 1, 2012, Р. 123 - 128.
6. Beskyd I.M. Finansovyi mekhanizm vyschoi shkoly v umovakh rynku [A financial mechanism of higher school is in the conditions of market]. Finansy Ukrainy, no.2, 2003, Р.103 - 106.
7. Kuz'min O.Ie., Kniaz' S.V., Tuvakova N.V., Kuznietsova A.Ia. Investytsiina ta innovatsiina diial'nist' [Investment and innovative activity]: L'viv: LBINBU, 2003, 233 р.
8. Vashchenko A.A. Kuzevanova A.L. Model razvitiya chastnogo obrazovaniya v sovremennykh ros-siyskikh usloviyakh [A model of development of private education is in the modern Russian terms]. Biznes. Obrazovanie. Pravo. Ve-stnik volgogradskogo instituta biznesa, no. 1 (22), 2013, Р. 136 - 142.
ДАН I ПРО АВТОРА
Яровенко Тетяна Сергпвна, кандидат економiчних наук, докторант, доцент кафедри статистики, облку та економiчноТ шформатики
Днтропетровський нацюнальний ушверситет iменi Олеся Гончара
пр. К. Маркса 35, м. Днтропетровськ, 49044, УкраТна
e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Яровенко Татьяна Сергеевна, кандидат экономических наук, докторант, доцент кафедры статистики, учета и экономической информатики
Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара пр. К. Маркса 35, г. Днепропетровск, 49044, Украина e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Yarovenko Tetiana S., Ph.D. in Economical Science, Associate Professor,
doctoral student, Assistant Professor, Department of statistics, accounting and economic informatics
Oles Honchar Dnipropetrovsk national university
35, Karla Marksa prt., Dnepropetrovsk, 49044, Ukraine
e-mail: [email protected]
УДК 334.764.47
КЛАСТЕРНИЙ П1ДХ1Д В 1ННОВАЦ1ЙНОМУ РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ: КОНЦЕПТУАЛЬН1 ОСНОВИ I НАПРЯМКИ РЕАЛ1ЗАЦП
Яшева Г.А.
Ключов'1 слова: кластер, кластерний пдхд, кластеризация, кластерна полтика, нновацн, нновацйно-промисловий кластер, стратег'чний розвиток, конкурентоспроможнсть, нновацйна активнсть.
КЛАСТЕРНЫЙ ПОДХОД В ИННОВАЦИОННОМ РАЗВИТИИ ЭКОНОМИКИ: КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ И НАПРАВЛЕНИЯ РЕАЛИЗАЦИИ
Яшева Г.А.
Предмет исследования - методы формирования кластерного подхода к инновационному развитию экономики.
Цель исследования - обосновать направления инновационного развития экономики Беларуси на основе реализации кластерного подхода.
Задачи исследования:
провести анализ инновационной деятельности в Республике Беларусь;
обосновать роль кластеров в инновационном развитии национальной экономики;
определить направления организации инновационно-промышленных кластеров в экономике Республики Беларусь.
Методология и методы исследования. В исследовании применялись общенаучные и специальные методы познания: анализа и синтеза, индукции и дедукции, статистического анализа, системного подхода, метода экспертных оценок; в качестве методологии исследования использовался кластерный подход к развитию национальной экономики.
Идентифицированы проблемы инновационной деятельности в Республики Беларусь, включая: слабые позиции страны в оценке институциональной среды; сокращение количества инновационно-активных организаций; снижение удельного веса отгруженной инновационной продукции; низкое значение удельного веса отгруженной инновационной продукции (работ, услуг) новой для мирового рынка; недостаток собственных денежных средств для нововведений.
Определена сущность кластера с точки зрения самоорганизации экономических систем на основе сетевого сотрудничества и государственно-частного партнерства; обоснована роль кластеров в инновационном развитии и повышении конкурентоспособности национальной экономики.
На основе разработанной автором настоящей статьи кластерной концепции и с учетом специфики социально-экономического состояния экономики Беларуси, степени развития гражданского общества, определены принципы формирования кластерной политики в Беларуси, цели кластерной политики и субъекты проведения политики. Разработаны меры государственной поддержки кластеризации, а также меры по обеспечению кластерных инициатив и сотрудничества, включая организационную поддержку кластерных инициатив, коммуникативное обеспечение сотрудничества и экономическое стимулирование сотрудничества субъектов кластера в инновациях, образовании, маркетинге.
Научную ценность представляют сформулированное понятие кластера с точки зрения самоорганизации экономических систем на основе сетевого сотрудничества и государственно-частного партнерства; факторы активизации инноваций в кластере, принципы и цели кластерной политики. Практическую значимость имеют разработанные меры государственной поддержки кластеризации, а также меры по обеспечению кластерных инициатив и сотрудничества. Предложенные механизмы реализации кластерного подхода в инновационном развитии экономики
46
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 29/1
© Яшева Г.А., 2016
