CC BY
116
ишшшт т мкршяонш
УДК 330.32: 330.34
1НВЕСТИЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ
1гнатенко О.С.
Предмет, мета роботи. Наведено узгагальнення теоретичних положень щодо '¡нвестицшного забезпечення розвитку агропромислового комплексу. Розкрито зм'ст та завдання механзму iнвестицшного забезпечення розвитку агропромислового комплексу. Наведено особливостi агропромислового виробництва, що значимо впливають на формування iнвестицшного ризику. Показана роль кредиту як джерела нвестицй у агропромисловому комплекс. Подано результати узагальнень щодо оргашзацУУ роботи з агропромисловими п'дприемствами, як е позичальниками iнвестицiйних кредит'в. Мета статтi - викласти результати досл'джень з узагальнення теоретико-методичних основ та особливостей нвестиц йного забезпечення розвитку агропромислового комплексу в умовах сучасних трансформацй.
Метод або методолог'т проведення роботи. Використовувалися загальнонауковi та специф/'чнi методи та прийоми наукових досл'джень - iндукцiя i дедукця, анал'з i синтез, наукове абстрагування, метод експертних оцнок, формальний метод (для анал'зу текст'в нормативно-правових акт'в).
Результати роботи. Подано результати узагальнень теоретичних основ iнвестицшного забезпечення агропромислового комплексу, наведено ключов особливост агропромислового комплексу як об'екту iнвестування, показано роль та значення кредиту як джерела нвестицш у агропромисловому комплекс .
Галузь застосування результатie. Отриманi результати можуть бути застосован при формуваннi та реал'зацУУ державноУ аграрно'У полiтики, державно)' iнвестицшно'У полiтики, державно)' грошово-кредитно'У полiтики.
Висновки. Застосування iнструмент'в регулювання iнвестицшно'У д 'яльност'! у агропромисловому комплекс мае в'дбуватися на селективнш основi, враховувати, що одн i тi ж iнструменти можуть справляти р'зноспрямований вплив на економ'мн'! рiшення об'ект'в регулювання. Застосування заход'в державно)' пдтримки нвестицш у агропромисловому комплекс повинно в'дбуватися на основi глибокого опрацювання можливих насл'дюв тако'У пiдтримки, у тому числi за основними видами продукцУУ рослинництва i тваринництва. Iнвестицiйнi процеси у агропромисловому комплексi мають в'дбуватися на основi дУУ принципу синхрошзацУУ, вдповдно до якого окрем' п'дгалузi та виробництва зд йснюють нвестиц йну д яльн сть синхрон зовано, з урахуванням нтерес в один одного.
У агропромисловому виробництв!' кредит в 'дграе надзвичайно важливу роль як джерело нвестицш. Наведено перел'к специф'чних кредитних iнструмент'в, що використовуються для актив'зацУУ iнвестування у агропромисловому комплексi. Виршення проблеми стимулювання iнвестиц'йно'У д яльност агропромислових п дприемств на основ залучення та використання кредитного ресурсу
© 1гнатенко О.С., 2017
EKOHOMi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 35/1
7
необх'дно вирiшувати, виходячи з потреб як агропромислових nidnpueMcme, так i банк'вськоТ системи (установи якоУможуть надавати кредити лише на певних умовах).
Ключов'1 слова: ¡нвестиф, ¡'нвестиц'йне забезпечення, iнвеcmuцiйна полтика, агропромисловий комплекс, ¡'нвестиц'йне забезпечення розвитку агропромислового комплексу, кредит.
ИНВЕСТИЦИОННОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ РАЗВИТИЯ АГРОПРОМЫШЛЕННОГО КОМПЛЕКСА: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧЕСКИЙ АСПЕКТ
Игнатенко A^.
Предмет, цель работы. Приведено обощение теоретических положений относительно инвестиционного обеспечения развития агропромышленного комплекса. Раскрыто содержание и задачи механизму инвестиционного обеспечения развития агропромышленного комплекса. Приведены особенности агропромышленного производства, что значимо влияют на формирование инвестиционного риска. Показанная роль кредита как источника инвестиций в агропромышленном комплексе. Поданы результаты обобщений относительно организации работы с агропромышленными предприятиями, которые являются заемщиками инвестиционных кредитов.
Цель статьи - изложить результаты исследований по обобщению теоретико- -методических основ и особенностей инвестиционного обеспечения развития агропромышленного комплекса в условиях современных трансформаций.
Метод или методология проведения работы. Использовались общенаучные и специфические методы и приемы научных исследований - индукция и дедукция, анализ и синтез, научное абстрагирование, метод экспертных оценок, формальный метод (для анализа текстов нормативно-правовых актов).
Результаты работы. Поданы результаты обобщений теоретических основ инвестиционного обеспечения агропромышленного комплекса, приведены ключевые особенности агропромышленного комплекса как объекта инвестирования, показана роль и значение кредита как источники инвестиций в агропромышленном комплексе. Отрасль применения результатов. Полученные результаты могут быть применены при формировании и реализации государственной аграрной политики, государственной инвестиционной политики, государственной денежно-кредитной политики.
Выводы. Применение инструментов регулирования инвестиционной деятельности в агропромышленном комплексе должен происходить на селективной основе, учитывать, что одни и те же инструменты могут оказывать разнонаправленное влияние на экономические решения объектов регулирования. Применение мероприятий государственной поддержкиинвестиций в агропромышленном комплексе должно происходить на основе глубокой проработки возможных последствий такой поддержки, в том числе по основным видам продукции растениеводства и животноводства. Инвестиционные процессы в агропромышленном комплексе должы проходить на основе действия принципа синхронизации, в соответствии с которым отдельные подотрасли и производства осуществляют инвестиционную деятельность синхронизировано, с учетом интересов друг друга. В агропромышленном производстве кредит играет чрезвычайно важную роль как источник инвестиций. Приведен перечень специфических кредитных инструментов, которые используются для активизации инвестирования в агропромышленном комплексе. Решение проблемы стимулирования инвестиционной деятельности агропромышленных предприятий на основе привлечения и использования кредитного ресурса необходимо решать, исходя из потребностей как агропромышленных предприятий, так и банковской системы (учреждения которой могут предоставлять кредиты лишь на определенных условиях).
Ключевые слова: инвестиции, инвестиционное обеспечение, инвестиционная политика, агропромышленный комплекс, инвестиционное обеспечение развития агропромышленного комплекса, кредит.
INVESTMENT PROVIDING OF DEVELOPMENT OF AGROINDUSTRIAL COMPLEX: TEORETIKO-METHODICAL ASPECT
Ignatenko O.S.
Object, purpose of work. It is resulted summer oftheoretical positions in relation to the investment providing of development of agroindustrial complex. Maintenance and task the mechanism of the investment providing of development of agroindustrial complex is exposed. The features of agroindustrial production are resulted, that meaningfully influence on forming of investment risk. The rotined role of credit as sources of investments is in an agroindustrial complex. The results of generalizations are given in relation to organization works with agroindustrial enterprises, which are the borrowers of investment credits.
Purpose of the article - to expound the results of researches from generalization teoretiko-methodical bases and features of the investment providing of development of agroindustrial complex in the conditions of modern transformations.
Method or methodology of leadthrough of work. Method or methodology of leadthrough of work. Scientific and specific methods and receptions of scientific researches is induction and deduction, analysis and
synthesis, scientific abstracting, method of expert estimations, formal method were used (for the analysis of texts normatively legal acts).
Job performances. The results ofgeneralizations oftheoretical bases ofthe investment providing of agroindustrial complex are given, the key features of agroindustrial complex are resulted as to the object of investing, a role and value of credit as sources of investments is rotined in an agroindustrial complex.
Industry of application of results. The got results can be applied at forming and realization of public agrarian policy, public investment policy, public money-and-credit policy.
Conclusions. Application of instruments of adjusting of investment activity in an agroindustrial complex must take place on selective basis, take into account that the same instruments can render the raznospryamovaniy influence on the economic decisions of adjusting objects. Application of measures of state support of investments in an agroindustrial complex must take place on the basis of the deep working of possible consequences of such support, including after the basic types of products of plant-grower and stock-raising. Investment processes in an agroindustrial complex must take place on the basis of action of principle of synchronization, in accordance with which separate subindustries and productions carry out investment activity it is synchronized, taking into account interests each other. In an agroindustrial production a credit plays an extraordinarily important role as source of investments. The list of specific credit instruments which are used for activation of investing in an agroindustrial complex is resulted. Decision of problem of stimulation of investment activity of agroindustrial enterprises it is necessary to decide on the basis of bringing in and use of credit resource, coming from the necessities of both agroindustrial enterprises and banking system (establishments of which can allot credit only on certain terms).
Keywords: investments, investment providing, investment policy, agroindustrial complex, investment providing of development of agroindustrial complex, credit.
Актуальнгсть дослщження. Агропромисловий комплекс з технолопчноТ точки зору е ушкальним сегментом нацюнального господарства, який мае низку об'ективних (неусувних) особливостей - сезоннють виробництва, бюлопчна основа отримання продукпв тваринництва i рослинництва, обов'язкове використання специфiчних агроресурав (земл^ мшеральш добрива, хiмiчнi препарати, засоби захисту тварин i рослин).
У агропромисловому комплексу не дивлячись на сучасш досягнення науки, все ще важливе значення мають природно-шматичш та еколопчш фактори. Наявнють вказаних особливостей майже унеможливлюе точне прогнозування результат агропромислового виробництва, а вщтак - i ефективност швестицшноТ дiяльностi.
В умовах глобалiзацiТ ринш продовольства, системно!' фiнансово-економiчноТ кризи, загострення проблеми доступу населення до якюно! продовольчоТ сировини, попршення еколопчно! ситуаци в багатьох регюнах св^у виршення питань швестицшного забезпечення розвитку агропромислового комплексу представляе собою складну науково-практичну та прикладну проблему. В умовах сучасних со^ально-економiчних трансформацш мають бути узагальнеш та заново осмислеш ключовi аспекти теори та методологи швестицшного забезпечення розвитку агропромислового комплексу.
Ступнь дослщження дано! проблеми вченими, аналiз публшацш. Проблеми iнвестицiйного забезпечення розвитку агропромислового комплексу перебувають в полi зору провiдних науковцiв. Так, теоретичш та методичнi аспекти формування та реалiзацiТ iнвестицiйноТ полiтики, iнвестицiйного забезпечення розвитку суб'ек^в господарювання дослiджують Н.Бабша [1], Л.Гiтман [2], М.Однорог [11]. Окремi аспекти застосування фiнансових (у тому чи^ кредитних) важелiв активiзацiТ виробничих iнвестицiй, у тому чи^ у агропромисловому комплексi, висвiтлено у працях Я.Грущинського [3], С.Захарша [5; 6], ККотькаловоТ [7], Г.Натрошвiлi [9], е.ОгурцовоТ [10]. Одначе наявнi розвщки не враховують усiеТ специфiки економiчних наслiдкiв державного регулювання iнвестицiйного забезпечення агропромислового комплексу в умовах сучасних соцiально-економiчних трансформацш. В той же час необхщно з нов^шх позицш сформувати теоретико-методичнi пiдходи органiзацiТ швестицшного забезпечення розвитку агропромислового комплексу з урахуванням сучасних виклиш (зокрема, в умовах глобалiзацiТ ринкiв продовольства, системноТ фiнансово-економiчноТ кризи, загострення проблеми доступу населення до якюноТ продовольчоТ сировини, попршення еколопчноТ ситуацiТ в багатьох регюнах св^у тощо).
Предмет дослщження - теоретичш та методичш основи швестицшного забезпечення розвитку агропромислового комплексу.
Мета дослщження - узагальнення та розробка теоретико-методичних основ та особливостей швестицшного забезпечення розвитку агропромислового комплексу в умовах сучасних со^ально-економiчних трансформацш.
Завдання дослщження:
1. узагальнити теоретичш основи швестицшного забезпечення агропромислового комплексу.
2. навести ключовi особливосп агропромислового комплексу як об'екту швестування.
3. обфунтувати методичш пщходи до побудови швестицшного процесу у агропромисловому комплеш.
4. показати роль та значення швестицшного кредиту як джерела швестицш у агропромисловому комплеш.
Методи. В процеа дослщження використовувалися загальнонауковi та специфiчнi методи та прийоми наукових дослщжень - шдук^я i дедук^я, аналiз i синтез, наукове абстрагування, метод експертних оцшок, формальний метод (для аналiзу текстiв нормативно-правових актiв).
Постановка проблеми. Ефективний eKOHOMi4H^ розвиток агропромислового комплексу, як i будь-якого iншого сектору нацюнального господарства, можливий на основi рацiонального iнвестування. Характер швестицшно' дiяльностi у агропромисловому комплексi мае дуже велике значення в контекст вибору напряму розвитку уае'' агропродовольчо'' системи. Одначе, з урахуванням низки наявних виклиш (глобалiзацiя ринкiв продовольства, системна фiнансово-економiчна криза, загострення проблеми доступу населення до якюно'' продовольчо' сировини, попршення екологiчноï ситуацп в багатьох регюнах свiту тощо) необхiдно розробити нов^ш теоретико-методичнi пiдходи до оргашзаци' iнвестицiйного забезпечення розвитку агропромислового комплексу.
Результати дослщження. 1нвестици' е фундаментальним економiчним поняттям, що характеризуе вкладення капралу (заощаджень) в певнi активи (матерiальнi, нематерiальнi) з метою отримання прибутку або iнших благ, внаслщок чого започатковуеться економiчна дiяльнiсть [2, с.25]. Як вiдомо, у рiзних сегментах економiчноï системи (галузях, регюнах, кластерах тощо) швестицшний процес мае певн особливостi, що пов'язанi з наявнютю у цих сегментах характерних рис. Таю особливост мае i агропромисловий комплекс (сукупнють видiв дiяльностi, що утворюють зазначений комплекс). Вщповщно, з урахуванням цих особливостей у агропромисловому комплекс сформовано специфiчний (ушкальний) оргашзацшно-економiчний механiзм iнвестицiйного процесу. В контекст предмету нашого дослщження швестицшне забезпечення будемо розумiти як сукупнють практичних дш учасникiв швестицшних вiдносин, що пов'язанi iз створенням (нагромадженням), розподтом, використанням та вщтворенням iнвестицiйних ресурсiв.
Державна полiтика залучення, супроводження та пщтримки швестицшно'' дiяльностi у агропромисловому комплексi формуеться, виходячи iз ключових орiентирiв державно!' швестицшно'' та державно!' аграрно' полiтики, i включае нормативно-правове (у тому чи^ законодавче) регламентування, економiчне регулювання,застосування шших адмiнiстративних заходiв. Серед традицiйних економiчних iнструментiв регулювання швестицшно'' дiяльностi у агропромисловому комплека видтемо нaступнi [3; 4; 5; 9]:
- стимулювання залучення внутршшх та iноземних швестицш за рахунок створення у агропромисловому комплекс сприятливого iнвестицiйного клiмaту (примiром, шляхом мaнiпулювaння умовами господарювання на окремих ринках, надання додаткових гарантш окремим швесторам, застосування митних шльг на експорт окремих видiв аграрно'' продукцiï тощо);
- створення мехашзму державних фiнaнсових гaрaнтiй для залучених швестицш, вкладених у прюритетш сферi агропромислового комплексу;
- застосування митних виключень та митних пiльг на обладнання, що завозиться в якост швестицп для створення нових пщприемств у агропромисловому комплексi;
- розробка та реaлiзaцiя цiльових програм, спрямованих на компенсацш вaртостi зaкупiвлi або використання новп~ньо'' технiки та устаткування, що використовуеться у агропромисловому виробництвi (йдеться, передуам, про новiтнi зразки техшки та устаткування);
- фшансування з державного та мiсцевих бюджетв на реaлiзaцiю так звано'' «некомерцшно'' пiдтримки» розвитку агропромислового комплексу (безкоштовне навчання фaхiвцiв, проведення наукових дослщжень, видання довiдковоï лiтерaтури, фiнaнсувaння роботи мережi лaборaторiй тощо);
- державна пщтримка (у тому числi фшансова, за рахунок бюджету або окремих фондiв) впровадження ресурсозберiгaючих технологiй у стьському господaрствi, у т.ч. технологш, спрямованих на економiю використання електрично'' енергй', газу природного, води, палива;
- державна пщтримка залучення до агропромислового комплексу креди^в, у першу чергу довгострокових (швестицшних), у тому чи^ шляхом «здешевлення» вартосп користування такими кредитими (часткова компенса^я плати за користування кредитом);
- стимулювання залучення так званих «зелених» швестицш (еколопчно орiентовaнi iнвестицiï, що вкладаються у виробництво еколопчно чисто'' або оргашчно''' продукцп), у тому чи^ шляхом надання адресно' фiнaнсовоï пщтримки;
- реaлiзaцiя iнвестицiйних проектiв у сферi агропромислового виробництва на засадах державно-приватного партнерства;
- застосування торпвельних бaр'ерiв (примiром, квотування аграрного iмпорту здатне сприяти залученню швестицш у розвиток виробництва продовольчо' сировини або готово' продукци на територп приймаючо'' кра'ни);
- сертифiкaцiя агропромислових виробництв (пщприемств), стандартиза^я виробництва аграрно' продукцi'' (на практик це здатне сприяти залученню швестицш у залучення передових агропромислових технологш);
- бюджеты дотацп окремим кaтегорiям аграрних виробниш (примiром, у випадку виробництва дефщитно'' продукцi').
Побудова мехaнiзмiв регулювання залучення та використання швестицш у агропромисловому комплеш мае фунтуватися на досягненнях сучасно' економiчноï науки, враховувати вимоги нормативно-правових ак^в, стан та перспективну динамку розвитку глобальних ринмв продовольства, результати прогнозування виробництва аграрно'' сировини та основних видiв продовольства, а також прюритети нацюнально' соцiaльно'' полiтики [3, с.256]. Слiд враховувати, що в сучасних умовах агропромисловий комплекс е, як правило, найбтьшим економко-технолопчним комплексом держави, який об'еднуе
пiдприeмства багатьох галузей (в^в економiчноТ дiяльностi), у тому чи^ пiдприeмств рiзних типiв (за формою власносп, типом управлiння, обсягом виробництва тощо). В окремих технолопчних ланцюгах агропромислового комплексу можуть брати участь пщприемства, що функцiонують на основi принципово рiзних технологiй та систем менеджменту [11, с. 50]. Вщтак, застосування шструменлв регулювання швестицшноТ дiяльностi у агропромисловому комплексi мае вщбуватися на селективнiй основi, враховувати, що одн i тi ж шструменти можуть справляти рiзноспрямований вплив на економiчнi рiшення об'ектiв регулювання. Примiром, стимулювання залучення iнвестицiйних кредилв у виробництво та експорт певного виду аграрноТ сировини може призвести до втрати мотиваци вкладати швестици у переробку цiеТ сировини.
Агропромисловий комплекс, крiм того, представлений суб'ектами рiзного масштабу (великi агрохолдинги, середн i малi пiдприемства, iндивiдуальнi товаровиробники тощо), рiзних форм власностi, рiзноТ спецiалiзацiТ, рiзного рiвня оснащеностi техшкою i технологiями. Отже, iнструменти регулювання, що доцтьш до застосування щодо одних об'ек^в, можуть бути непридатними до застосування для шших об'ек^в. Застосування iнструментiв регулювання iнвестицiйноТ дiяльностi у агропромисловому комплексi мае враховувати особливост ринкових процесiв у цьому комплексу мати комплексний характер i не призводити до виникнення деструктивних явищ.
Окрiм того, суб'екти агропромислового комплексу, на вщмшу вiд суб'ек^в iнших комплексiв, присутнi у вах регiонах (економiчних районах). За таких умов цтком логiчно припустити, що регулювання швестицшноТ дiяльностi у агропромисловому комплекс мае враховувати наявнi регюнальш особливостi, характер економiчноТ та виробничоТ спецiалiзацiТ рiзних регiонiв [11, с.50].
Також необхiдно враховувати, що рiзнi аграрнi продукти та рiзнi види стьськогосподарськоТ' сировини виробляються (вирощуються) на основi застосування принципово рiзних технолопчних процеав. Тому застосування заходiв державноТ пiдтримки iнвестицiй у агропромисловому комплеш повинно вщбуватися на основi глибокого опрацювання можливих наслiдкiв такоТ пщтримки, у тому числi за основними видами продукци рослинництва i тваринництва.
Функцюнування агропромислового комплексу характеризуеться наявнютю значноТ мережi мiжгалузевих зв'язкiв, як утворюють едину систему. Наявнiсть таких зв'язш здатне в значнiй мiрi впливати на характер розподiлу швестицш серед рiзних пiдгалузей комплексу. Поглиблення мiжгалузевих зв'язкiв у агропромисловому комплеш е об'ективною тенден^ею, економiчний змют якоТ пов'язаний iз суспiльним подтом працi. В той же час наявнють мiжгалузевих економiчних зв'язкiв у агропромисловому комплеш створюе певн умови для активiзацiТ мобiлiзацiТ iнвестицiй як в межах окремих ланцюпв системи, так i в межах усього комплексу. На основi iнвестицiйноТ штеграци окремих елементiв агропромислового комплексу формуються умови для утворення агрохолдинпв.
З шшого боку, процеси iнвестицiйноТ штеграци, що фунтуються на iснуваннi мiжгалузевих економiчних зв'язкiв у агропромисловому комплексу призводять до можливостi вивчення усього комплексу як единого об'екта швестування, а також тенденцш розподiлу швестицш мiж окремими його ланками [1, с.95]. Вiдтак, iнвестицiйнi процеси у агропромисловому комплеш мають вщбуватися на основi ди принципу синхронiзацiТ, вщповщно до якого окремi пiдгалузi та виробництва здшснюють iнвестицiйну дiяльнiсть синхрошзовано, з урахуванням iнтересiв один одного. Але на практик досягнути такого ефекту, звюно, неможливо, що пояснюеться в першу чергу дiею конкурентного мехашзму.
Рiзнi суб'екти економiчних вщносин, якi можуть виступати iнвесторами у агропромислове виробництво, мають рiзний ступшь доступу до рiзних джерел швестицш [6, с.90]. Окремi суб'екти (шоземш iнвестори, органи влади) мають монопольний (виключний) доступ до певних видiв швестицшних ресурсiв. Окремi ресурси (примiром, кредит) доступнi усiм суб'ектам. Найбтьш поширеним способом «компенсацiТ» (мшiмiзацп) швестицшного ризику е страхування. 1снують також iншi способи «компенсаций iнвестицiйного ризику - отримання фшансових гарантiй, отримання гарантш вiд держави, створення страхових запаав (резервiв) тощо.
На нашу думку, перспективним джерелом швестицш у агропромисловому комплеш е кредит, який у агропромисловому виробництвi в^фграе надзвичайно важливу роль як джерело швестицш. В теори кредиту пщкреслюеться особлива його роль як засобу забезпечення безперебшносл процеав виробництва та реалiзацiТ продукци [10, с.66]. Вказане особливо актуально для пщприемств агропромислового комплексу, характер функцюнування яких обумовлений впливом фактора сезонность
Особливютю кредитування стьськогосподарських пiдприемств е те, що банки повинш кредитувати весь кругообiг кош^в позичальника. Лише у цьому випадку може бути впевненють, що банмвсью кошти не будуть «замороженi» на якшсь стадiТ виробництва [8]. Кредитування стьськогосподарських пщприемств здшснюеться, як правило, з використанням кредитноТ лiнiТ, що може вщкриватися на тривалий перюд (один рiк i бiльше). При цьому пщприемствам, що мають об'ективш фiнансовi труднощi (примiром, в результат загибелi сiльськогосподарських культур та тварин, а також недоотримання врожаю через стихшш лиха), може надаватися вщстрочка погашення заборгованостi. Забезпеченням кредиту у стьському господарствi можуть слугувати ^м звичайних видiв майна) земля (земельна дтянка), право користування землею, врожай та стьськогосподарська технiка.
Використання кредиту вельми актуальне i для пщприемств харчовоТ промисловостi, якi також вщчувають дiю фактора сезонностi.
Завдяки кредитуванню (тобто за рахунок кредитного ресурсу) у агропромисловому комплеш здшснюеться поповнення основного та оборотного кашталу. Вважаеться, що швестицшним кредитом може бути лише довгостроковий кредит, тобто кредит, який надаеться позичальнику на строк понад 1 року. Таю кредити, як правило, використовуються для придбання або створення (будiвництвa) основних фондiв. Натомють, на нашу думку, швестицшш кредити можуть призводити до зростання будь-яко' частини кашталу, у тому чи^ i оборотного, але таю кредити можуть залучатися на строк 3-6 мюя^в.
Цтком природно, що характер та особливост технолопчних процеав у агропромисловому комплеш призвiв до виникнення особливих фшансових (у тому чи^ кредитних) шструментв. Примiром, сiльськогосподaрським пщприемствам, якi поряд з основною виробничою дiяльнiстю здiйснюють ще й заготвельну (зaкупiвля у громадян певно'' стьськогосподарсько' продукцi'), може надаватись так званий «авансовий кредит» - тобто кредит у готвковш формi, що призначений для розрахунюв з громадянами за куплену у них стьськогосподарську продукцю (сировину). Розмiр авансового кредиту розраховуеться, виходячи з одноденно'' потреби в готвкових коштах для розрaхункiв з громадянами, i видаеться, як правило, в межах видатюв на строк до 7 дшв. [8; 12].
Окрiм того, стьськогосподарським пiдприемствaм може надаватися кредит на оплату худоби та птищ якi вирощенi в приватних господарствах на договiрних умовах. Ц кредити також можуть видаватися в готвковш формi або шляхом перерахування грошей на поточн рахунки власниюв сiльськогосподaрсько'' продукц". Розмiр кредиту, як правило, не перевищуе 50% вщ суми укладених договорiв на закушвлю сiльськогосподaрськоï продукцiï [7; 8].
Характеры особливосп сiльськогосподaрського виробництва (у першу чергу сезоннють та цiновi коливання) бiльшою мiрою вимагають залучення довгострокових (швестицшних) банювських кредитiв. Одначе слщ розумiти, що будь-яке кредитування може бути джерелом лише те'' частини дiяльностi, яка нaйбiльше вщповщае бaнкiвським стандартам (вимогам бaнкiвськоï системи). При цьому не виключаеться використання короткострокового банювського кредитування як джерела фшансування як поточно'', так i перспективно'' (швестицшно') дiяльностi агропромислового пщприемства [6; 12].
Одначе неконтрольоване розширення обсягу кредитних операцш («кредитна експаная») загострюе проблему пщтримки фшансово' безпеки держави. Зрозумто, що в умовах фшансово' кризи iнвестицiï звужуються до м^муму, здiйснюеться лише iнвестувaння, спрямоване на пщтримку мiнiмaльного рiвня роботи основних фондiв (фiзичне зaмiщення основного кашталу), причому цей процес вщбуваеться лише у тих секторах, продущя яких користуеться попитом, у шших секторах швестування взaгaлi «заморожуеться», не спостер^аеться нaвiть просте вiдтворення основного i оборотного кашталу. Виршення проблеми стимулювання швестицшно'' дiяльностi агропромислових пщприемств на основi залучення та використання кредитного ресурсу необхщно вирiшувaти, виходячи як з потреб агропромислових пщприемств, так i банмвсько' системи (установи яко' можуть надавати кредити лише на певних умовах). В процеа виршення проблеми aктивiзaцi'' iнвестицiйного кредитування необхщно звертати увагу на доступ банювських установ (як головних суб'ектв кредитного ринку) до довгострокового фшансового ресурсу (тобто ресурсу, який можна залучати на строк понад одного фшансового року).
Останшм часом набувае поширення такий метод кредитування, як проектне фшансування. Вважаеться, що усшх проекту залежить вщ зусиль уах його учасниюв, а тому економiчнa поведiнкa рiзних учaсникiв може вплинути на кiнцевий результат. Згiдно умов проектного фшансування, отримання позики або ï' частини (грошей) здшснюеться на основi aнaлiзу iнформaцi'' про виконання певних зобов'язань, процедур, робп" уама виконавцями проекту - головним виконавцем, шшими виконавцями, пiдрядчикaми, постачальниками, фшансовими посередниками, покупцями, споживачами тощо. Вказаний метод застосовуеться також i при кредитуванн швестицшних проектв у агропромисловому комплеш, осюльки нерiдко успiх проекту у агропромисловому комплеш залежить вщ зусиль багатьох суб'екпв господарських вщносин.
Висновки та пропозицГ'. В результат виконаного дослщження узагальнено теоретичш основи швестицшного забезпечення агропромислового комплексу, наведено ключовi особливостi агропромислового комплексу як об'екту швестування, обфунтувано методичнi пщходи до побудови iнвестицiйного процесу у агропромисловому комплексу показано роль та значення швестицшного кредиту як джерела швестицш у агропромисловому комплека.
Державна пол^ика залучення, супроводження та пщтримки швестицшно'' дiяльностi у агропромисловому комплека мае формуватися, виходячи iз ключових орiентирiв державно'' швестицшно'' та державно' аграрно' пол^ики, i включати нормативно-правове (у тому чи^ законодавче) регламентування, економiчне регулювання та застосування шших зaходiв адмшютративного змюту. Органи державного регулювання в процеа формування та реaлiзaцiï полiтики пiдтримки iнвестицiй у агропромисловому комплека мають здiйснювaти мантулювання усiмa iнструментaми регулювання, враховуючи при цьому особливост агропромислового комплексу як об'екта швестування. Видтено трaдицiйнi та нов^ш економiчнi iнструменти регулювання швестицшно'' дiяльностi у агропромисловому комплексi.
Застосування шструментв регулювання iнвестицiйно'' дiяльностi у агропромисловому комплеш мае вщбуватися на селективнш основi, враховувати, що одш i тi ж iнструменти можуть справляти рiзноспрямовaний вплив на економiчнi рiшення об'ектiв регулювання. Застосування зaходiв державно'' пiдтримки iнвестицiй у агропромисловому комплеш повинно вщбуватися на основi глибокого опрацювання можливих нaслiдкiв тако' пiдтримки, у тому числi за основними видами продукци рослинництва i тваринництва.
lнвестицiйнi процеси у АПК мають вщбуватися на ochobî дм принципу синхронiзацiï, вiдповiдно до якого OKpeMi пiдгалузi та виробництва здшснюють iнвестицiйну дiяльнiсть синхронiзовано, з урахуванням штереав один одного.
Перспективним джерелом швестицш у агропромисловому комплеш е кредит. Завдяки кредитуванню (тобто за рахунок кредитного ресурсу) у агропромисловому комплеш здшснюеться поповнення основного та оборотного капралу. Надання креди^в пщприемствам агропромислового комплексу е одним i3 ключових сегментiв банкiвського кредитування. Наведено перелк специфiчних кредитних шструмен^в, що використовуються для активiзацiï швестування у агропромисловому комплексi.
Вирiшення проблеми стимулювання iнвестицiйноï дiяльностi агропромислових пщприемств на основi залучення та використання кредитного ресурсу необхiдно вирiшувати, виходячи як з потреб агропромислових пщприемств, так i банмвськоГ системи (установи якоТ можуть надавати кредити лише на певних умовах).
Перспективи подальших розвщок. У подальшому мають бути виконан дослiдження з економетричного прогнозування динамки припливу та розподту швестицш у агропромисловому комплеш з урахуванням кон'юнктури глобальних ринмв продовольства та змш макроекономiчноï ситуацiï.
Список використаних джерел
1. Бабна Н.О. Ывестиц'йне забезпечення сталого економ'чного розвитку / Н.О.Бабна // Економка i управлння. - 2015. - № 4. - С. 93-97.
2. Гитман Л. Основы инвестирования [пер. с англ.] /Л.Гитман, М.Джонк. - М.:Дело, 2012. - 1008 с.
3. Грущинський Я.М. Фнансово-правовi механiзми iнвестування в сльське господарство / Я.М.Грущинський// Часопис Ки/'вського унверситету права. - 2010. - № 4. - С.255-258.
4. Закон УкраУни «Про iнвестицйну д 'яльн'сть» // В'домостi Верховно)' Ради (ВВР). - 1991. - № 47. -ст.646.
5. Захарн С.В. нвестицйне забезпечення iнновацшно-технолог'нного розвитку / С.В.Захарн. - К.: КНУТД, 2011. - 344 с.
6. Захарн С.В. Ф1'нансов1' важелi акти&зацИ iнвестицшно'Ута iнновацйноï д'яльност'! / С.В.Захарн // Науковий в/сник Полсся. - 2016. - № 1. - С. 88-93.
7. Котькалова 1.В. Концепця забезпечення кредитоспроможностi п1'дприемств АПК / 1.В.Котькалова // Економка: проблеми теорп i практики [зб1^рник наукових праць]. - 2009. - Випуск 251. -Т.3. - С. 561-570.
8. Кредитування стьськогосподарських п1'дприемств як ефективне джерело 1'нвестиц1'йноУ д'яльностi [Електронний ресурс]. - Доступний з: works.com.ua/work/7261_Kredityvannya_ silskogospodarskih_pidpriemstv_yak_ efektivne_djerelo_investiciinoi_diyalnosti.html
9. Натрошвлi Г. Р. Фнансов!' iнструменти стимулювання 1'нвестиц1'йноУ та iнновацшноï д 'яльностi / Г.Р.Натрошвiлi // Економка i управлння. - 2016. - № 1. - С. 134-139.
10.0гурцова Е.В. Финансы и кредит [учебное пособие] / Е.В.Огурцова. - Саратов.: Лотос, 2003. -
500 с.
11.Однорог М.А. Розвиток iнвестицшного забезпечення в сльськогосподарських пiдприемствах агропромислового комплексу/М.А.Однорог//Економка та держава. - 2014. - № 10. - С. 49-50.
12. Сльськогосподарський кредит [Електронний ресурс]. - Доступний з: https://books.br.com.ua/47812.
References
1. БаЬ'та N.O. Invesyiciyne zabezpechennia stalogo ekonomichnogo rozvitku / N.О.БаЬ'та // Екоnоmikа i upravlinnia. - 2015. - № 4. - S. 93-97.
2. Gitman L. Osnovy investirovania [per. s аngl.]/L.Gitman, M.Dgonk. - M.:Delo, 2012. - 1008 s.
3. Grutchinskiy I.M. Finansovo-pravovi mehanizmy investuvannia v silske gospodarstvo / I.M. Grutchinskiy // Tchasopic Kyivskogo univesitetu prava. - 2010. - № 4. - S.255-258.
4. Zakon Ukrainy «Рго investiciynu dijalnist» // Vidomosti Verhovnoy Rady (VVR). - 1991. - № 47. - st.646.
5. Zakharin S.V. Invesyiciyne zabezpechennia innovaciyno-tehnologichnogo rozvytku / S.V.Zakharin. - К.: ШUTD, 2011. - 344 s.
6. Zakharin S.V. Finansovi vageli investiciynoi ta innovaciynoi dijalnosti / S.V.Zakharin // Naukovyi visnyk Polissia. - 2016. - № 1. - S. 88-93.
7. Kotkalova I.V. Коncepcia zabezpechennia kreditospromognosti pidpriemstv APK / I^.^tkalova // Еkоnoмikа: problemy teorii I praktiki [zbirnik naukovyh prac]. - 2009. - Vypusk 251. - Т.3. - S.561-570.
8. I<reditovannia silskogospodarskih pidpriemstv iak еfеktivne dgerelo investiciynoi dialnosti [elektronniy resurs]. - Dostupniy z: works.com.ua/work/ 7261_Kredityvannya _silskogospodarskih_pidpriemstv_yak_ efektivne_ djerelo_investiciinoi_diyalnosti.html
9. Natroshvili G.R. Finansovi instrumenty stimuluvannia investiciynoi ta innovaciynoi dijalnosti / G.R.Natroshvili//Ekonomika I upravlinnia. - 2016. - № 1. - S. 134-139.
10.0gurcova E.V. Finansy I kredit[uchebnoe posobie]/E.V.Ogurcova. - Saratov: Lotos, 2003. - 500 s.
11.0dnorog М.А. Rozvytok investicionnogo zabezpechennia v silskogospodarskih pidpriemstvah agropromislovogo kompleksu/M.A.Odnorog//Ekonomika ta dergava. - 2014. - № 10. - S. 49-50.
12. Silskogospodarskiy kredit : https://books.br.com.ua/47812.
ДАН1 ПРО АВТОРА:
1гнатенко Олександр Сергiйович, асп1рант
Кшвський нац1ональний ун1верситет технолог1й та дизайну МОН Украши, 01011, м.Кш'в, вул.Немировича-Данченка, 2, e-mail: ign@mail.ua
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ:
Игнатенко Александр Сергеевич, аспирант
Киевский национальный университет технологий и дизайна МОН Украины, 01011, м. Киев, вул.Немировича-Данченка, 2, e-mail: ign@mail.ua
INFORMATION ABOUT AUTHOR: Ignatenko Oleksandr Serhij, graduate student Kievan national university of technologies and design 01011, m. Kyiv, Nemerovitcha-Dantchenko street 2, e-mail: ign@.mail.ua
Рецензент: Захарш Серпй Володимирович, директор, доктор економiчних наук, профессор, Науково-дослщний шститут економiчного розвитку
УДК 339.137: 332.143(477)
ОЦ1НКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 РЕГ1ОН1В УКРА1НИ
Кучеренко С.Ю., Леваева Л.Ю.
Ключов'1 слова: конкурентоспроможнють регюн1в, фактори конкурентоспроможност'!, оцнка конкурентоспроможност1, нацональна економка, глобал1зац1я, ¡нтеграця.
ОЦЕНКА КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ РЕГИОНОВ УКРАИНЫ
Кучеренко С.Ю., Леваева Л.Ю.
Статья посвящена актуальной проблеме оценки конкурентоспособности регионов. Предмет исследования - основные подходы управления конкурентоспособностью Украины в условиях глобальных вызовов.
Цель исследования - анализ современного положения страны и определение дальнейшего развития национальной экономики и ее регионов.
При проведении исследований были использованы: методы системного и экономического анализа для обоснования направлений (векторов) и определения факторов характеризующих конкурентоспособности регионов и национальной экономики.
В статье авторами проведён анализ существующих отечественных и зарубежных подходов к оценке конкурентоспособности и аргументировано отсутствие единого подхода в решении этого вопроса.
Определено, что конкурентоспособность регионов достигается растущей производительностью труда, созданием благоприятной инвестиционной среды, активным восприятием новых технологий. Установлено, что конкурентоспособный регион привлекает иностранные инвестиции, формирует социально-экономическую стабильность, высокий уровень жизни населения, способен эффективно вести внешнюю торговлю, достигать высокой производительности используемых факторов производства.
Осознание объективной неравномерности социально-экономического развития регионов Украины требует разработки эффективных механизмов стимулирования развития регионов, потенциальной движущей силой, которого является стратегия региональной конкурентоспособности. В ее основу через механизмы конкурентной борьбы, заложены активизация внутреннего потенциала территории, приоритетное использование уникальных конкурентных преимуществ отдельного региона, обеспечение эффективных условий межрегиональной конкуренции, которые в перспективе будут обеспечивать качественное улучшение уровня жизни жителей.
Авторами предложены направления роста конкурентоспособности регионов, главными из которых являются стабильная макроэкономическая среда для инвестиций, эффективный режим конкурентной политики государства, активная стратегия иностранного инвестирования, комплексная поддержка инновационных технологий, создание кластеров, свободный доступ к финансовым ресурсам, налаживание эффективной инфраструктуры.
14
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 35/1
© Кучеренко С.Ю., Леваева Л.Ю., 2017
