CC BY
22
5. Shekhovtsov V., Shevchenko O. Vyznachennia shliahiv ta pidkhodiv do upravlinnia protsesamy zminy formy vlasnosti pidpryiemstv OPK ta mozhlyvosti u zviazku ztsym derzhavnoho kontroliu za ikh diialnistiu [Determining of Ways and Approaches to Manage the Enterprises (OPK) and the State Control for their Activities]. http://www.niss.gov.ua/Monitor/May2013/6.ht
6. Shpylova V.O Korporatyvna kultura: sutnist ta aktualni problemy suchasnosti [Corporate Culture: the Essence and Problems of Modernity]. Efektyvna ekonomika [Effective Economy]. http: // www. economy. nayka. com. ua/index. php? operation=1&iid=70
7. Shtern H.Yu. Korporatyvne upravlinnia: navchalnyi posibnyk [Corporate Governance: Educational Accessory]. Kharkiv: KhNAMH, 2016. 243 p.
ДАНI ПРО АВТОР1В
Верещака 1ван Михайлович, кандидат еконо1^чних наук, викладач кафедри економки Горбатенко Олена Анатолпвна, старший викладач кафедри економки ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди» вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Верещака Иван Михайлович, кандидат экономических наук, преподаватель кафедры экономики Горбатенко Елена Анатольевна, старший преподаватель кафедры экономики ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина
DATA ABOUT THE AUTHORS
Vereshchaka Ivan Mikhailovich, Ph. teacher of economics department Gorbatenko Elena Anatoliivna, senior teacher of economics department SHEE «Pereyaslav-Khmelnitsky SPU named Gregory Skovorody» Sty. Sukhomlinsky 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 8401, Ukraine
УДК 330.32: 330.34
ОПТИМ1ЗАЦ1Я 1НСТРУМЕНТАР1Ю РЕГУЛЮВАННЯ ШВЕСТИЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
У АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКС
Грищенко 1.М., 1гнатенко О.С.
Предмет, мета роботи. Наведено узгагальнення методичных та науково-практичних положень щодо '¡нвестии)йного забезпечення розвитку агропромислового комплексу Розкрито завдання механзму регулювання 1нвестии)йно1 дiяльностi у агропромисловому комплека. Розроблено пропозиф' щодо перспективних iнструментiв прямо! та непрямо! тдтримки 1нвестии)йно1 дiяльностi у агропромисловому комплеш. Показана роль тноваи^й як особливо! форми твестии^й у агропромисловому комплеш. Предмет дослдження - науково-практичн основи регулювання 'швестии)йно)' дiяльностi у агропромисловому комплека. Мета дослдження - розробка науково обрунтованих рекомендаи/й з питань оптим'заи})' '¡нструментар'ю регулювання '¡нвестии^йно! дiяльностi у агропромисловому комплекс/ в умовах сучасних сои/ально-економ/чних трансформаи/й.
Метод або методологя проведення роботи. Використовувалися загальнонауков/' та спеиифiчнi методи та прийоми наукових досл'джень - iндукиiя ! дедукщ'я, анал'з /' синтез, наукове абстрагування, метод експертних оинок, формальний метод (для анал'зу текстiв нормативно-правових акт'в).
Результати роботи. Подано науково обгрунтован пропозищ! щодо подальшо! оптим'заи))' iнструментарiю регулювання iнвестииiйно/' д 'яльност '! у агропромисловому комплекс'!.
Галузь застосування результат '¡в. Отриманi результати можуть бути застосован при формуванн та реалiзаиi/' державно! аграрно! полтики, державно! iнвестииiйно/' полтики, державно! грошово-кредитно! полтики.
Висновки. Сформульована науково обгрунтована пропозифя щодо доиiльностi розробки Стратеги iнвестииiйного забезпечення розвитку агропромислового комплексу. Метою
74
Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 36/1
© Грищенко 1.М., 1гнатенко О.С., 2018
вказано/' Стратеги сл'д визначити полiпшення структури та збльшення обсягу iнвестицiйних ресурсв, що залучаються (спрямовуються) до вид'в економ'чно/' д'яльност'! агропромислового комплексу з урахуванням проголошених прiоритетiв со^ально-економ'чно'/' та продовольчо/ пол'1тики держави.
Серед '¡нструмент'в прямо/' пiдтримки '¡нвестицшно/' д'яльност'! у агропромисловому комплекс вказан наступш: повне або часткове державне фнансування '¡нвестицшних та '¡ннова^йних проект'в у окремих видах економ'чно/' д'яльност'! агропромислового комплексу; реал'за^я програм державно-приватного партнерства при здiйсненнi системних '¡нвестицшних прое^в; надання гарант'!й (державних, мсцевих) при здiйсненнi '¡нвести^йних проект'в (повних, часткових); супроводження крупних '¡нвестицшних проект'в, у тому числ'1 \з залученням \ноземних '¡нвести^й; сприяння окремим '¡нвесторам (суб'ектам '¡нвестицшного д'яльност) у отриманнi субсидш, грант'в, \нвести^йних кредит'в.
Серед Iнструмент'в непрямо/' пiдтримки '¡нвестицшно/' д'яльност'! у агропромисловому комплекс запропонован наступн'1: пiдтримка належного р'вня доходiв виробниюв; цнове регулювання; тдтримка розвитку ринково/' та виробничо/' /нфраструктури; компенса^я витрат опера^йно/' д'яльност'г, державне фнансування науково/' та науково-техн'чно/' д 'яльност'! '¡з створення нових сорт'в рослин та виведення нових пор 'д тварин; '¡нструменти рег'юнально/' пiдтримки харчово/' промисловост'1 та сльськогосподарського виробництва; органiзацiя некомер^йного маркетингу та просування вiтчизняно/' продукцП харчово/' промисловост'1 та сльського господарства на свтових ринках.
Ключов\ слова: '¡нвестицп, '¡нноваЩ '¡нвестицшна д'яльшсть, '¡нструменти регулювання, агропромисловий комплекс, стратег'я.
ОПТИМИЗАЦИЯ ИНСТРУМЕНТАРИЯ РЕГУЛИРОВАНИЯ ИНВЕСТИЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В АГРОПРОМЫШЛЕННОМ КОМПЛЕКСЕ
Грищенко И.М., Игнатенко А.С.
Предмет, цель работы. Приведено обобщение методических и научно-практических положений по вопросам инвестиционного обеспечения развития агропромышленного комплекса. Раскрыто задание механизма регулирования инвестиционной деятельности в агропромышленном комплексе. Разработаны предложения относительно перспективных инструментов прямой и непрямой поддержки инвестиционной деятельности в агропромышленном комплексе. Показана роль инноваций как особенной формы инвестиций в агропромышленном комплексе. Предмет исследования - научно-практические основы регулирования инвестиционной деятельности в агропромышленном комплексе. Цель исследования - разработка научно обоснованных рекомендаций по вопросам оптимизации инструментария регулирования инвестиционной деятельности в агропромышленном комплексе в условиях современных социально-экономических трансформаций.
Метод или методология проведения работы. Использовались общенаучные и специфи ческие методы и приемы научных исследований - индукция и дедукция, анализ и синтез, научное абстрагирование, метод экспертных оценок, формальный метод (для анализа текстов нормативно-правовых актов).
Результаты работы. Представлены научно обоснованные предложения по дальнейшей оптимизации инструментария регулирования инвестиционной деятельности в агропромышленном комплексе.
Область применения результатов. Полученные результаты могут быть применены при формировании и реализации государственной аграрной политики, государственной инвестиционной политики, государственной денежно-кредитной политики.
Выводы. Сформулирована научно обосновано предложение о целесообразности разработки Стратегии инвестиционного обеспечения развития агропромышленного комплекса. Целью указанной Стратегии следует определить улучшение структуры и увеличение объема инвестиционных ресурсов, привлекаемых (направляются) к видам экономической деятельности агропромышленного комплекса с учетом провозглашенных приоритетов социально-экономической и продовольственной политики государства.
Среди инструментов прямой поддержки инвестиционной деятельности в агропромышленном комплексе указаны следующие: полное или частичное государственное
финансирование инвестиционных и инновационных проектов в отдельных видах экономической деятельности агропромышленного комплекса; реализация программ государственно-частного партнерства при осуществлении системных инвестиционных проектов; предоставление гарантий (государственных, местных) при осуществлении инвестиционных проектов (полных, частичных); сопровождение крупных инвестиционных проектов, в том числе с привлечением иностранных инвестиций; содействие отдельным инвесторам (субъектам инвестиционной деятельности) в получении субсидий, грантов, инвестиционных кредитов.
Среди инструментов косвенной поддержки инвестиционной деятельности в агропромышленном комплексе предложены следующие: поддержание надлежащего уровня доходов производителей; ценовое регулирование; поддержка развития рыночной и производственной инфраструктуры; компенсация расходов операционной деятельности; государственное финансирование научной и научно-технической деятельности по созданию новых сортов растений и выведения новых пород животных; инструменты региональной поддержки пищевой промышленности и сельскохозяйственного производства; организация некоммерческого маркетинга и продвижения отечественной продукции пищевой промышленности и сельского хозяйства на мировых рынках.
Ключевые слова: инвестиции, инновации, инвестиционная деятельность, инструменты регулирования, агропромышленный комплекс, стратегия.
OPTIMIZATION TOOLS FOR REGULATING INVESTMENT ACTIVITIES IN THE
AGRICULTURAL SECTOR
Grishchenko I.M.
Ignatenko S.A.
The subject, the purpose of the work. The following is the generalization of the methodological and practical provisions for the investment development of the agro-industrial complex. Solved assignment of the mechanism of regulation of investment activity in the agricultural sector. Developed proposals for prospective instruments of direct and indirect support of investment activity in the agricultural sector. The role of innovation as a special form of investment in the agricultural sector. Subject of research - scientific and practical bases of regulation of investment activity in the agricultural sector. The purpose of this study is to develop evidence-based recommendations on optimization of the instrumentation for regulation of investment activity in the agro-industrial complex in conditions of modern socio-economic transformations.
Method or methodology of work. Was used General scientific and specific methods and techniques of scientific research - induction and deduction, analysis and synthesis, scientific abstraction, method of expert evaluations, a formal method (for the analysis of texts of regulatory legal acts).
The results of the work. The scientifically-based proposals on further optimization of the instrumentation for regulation of investment activity in the agricultural sector.
The scope of the results. The obtained results can be applied in the formation and realization of state agrarian policy, state investment policy, the state of monetary policy.
Conclusions. Scientifically substantiated proposal on the feasibility of Strategy of investment development of the agro-industrial complex. The aim of the Strategy should determine structure improvement and increase of the investment resources involved (sent) to the types of economic activities agro-industrial complex taking into account declared priorities of socio-economic and food policy.
Among the instruments of direct support for investment activities in the agricultural sector are the following: full or partial state financing of investment and innovative projects in selected economic activities in agriculture; implementation of programs of public-private partnership in the implementation of the system of investment projects; providing guarantees (state, local) in the implementation of investment projects (full, partial); support of major investment projects, including with attraction of foreign investments; promotion of individual investors (investors) to obtain subsidies, grants, investment loans.
Among the instruments of indirect support of investment activity in the agricultural sector offered the following: maintaining the appropriate level of producers' income; price regulation; support the development of market and production infrastructure; payment of costs of operating activities; state financing of scientific and scientific-technical activities on creation of new varieties of plants and breeding animals; instruments for regional support of food industry and agricultural production; organization of non-profit marketing and promotion of the domestic food industry and agriculture in world markets.
Key words: investments, innovations, investment activities, management tools, agriculture, strategy.
Актуальнiсть дослiдження. Пщвищення iнвестицiйноT привабливостi агропромислового комплексу Укра!ни, з огляду на особливостi уыкального земельного фонду та природно-клiматичних умов Укра!ни, е питанням стратегiчноT важливостк Належна результативнiсть функцiонування пiдприeмств агропромислового комплексу е фактором пщтримки продовольчоТ безпеки держави, що е запорукою соцiальноT стабiльностi у суспiльствi. З економiчноT точки зору, високоефективна робота агропромислового комплексу УкраТни е важливим фактором антици^чного регулювання та пщтримки належних темтв економiчного зростання. О^м того, стабiльна робота видiв економiчноT дiяльностi агропромислового комплексу, у першу чергу сiльського господарства, е одним iз ключових чинникiв пiдтримки стьського населення та розвитку сiльських територм. Одначе, в дiяльностi агропромислового комплексу спостер^аеться низка проблем, у тому чи^ недостатнiсть припливу iнвестицiй (дефщит iнвестицiйного ресурсу). Вiдтак, держава в рамках формування та реалiзацiT державно!' економiчноT полiтики мае розробити ефективн управлiнськi рiшення, спрямованi на застосування оптимальних шструмен^в регулювання iнвестицiйноT дiяльностi у агропромисловому комплексi.
Таким чином, в умовах сучасних соцiально-економiчних трансформацм мають бути узагальненi та вироблен науково-практичнi пропозицiT з питань оптимiзацiT iнструментiв регулювання iнвестицiйноT дiяльностiу агропромисловому комплеш. Цим визначаеться актуальнiсть дослщження.
Ступiнь дослiдження дано! проблеми вченими, аналiз публiкацiй. Проблеми оптимiзацiT iнструментiв iнвестицiйноT дiяльностi у агропромисловому комплекс перебувають в полi зору провщних науковцiв. Так, теоретичнi та методичн аспекти формування та реалiзацiT швестицмно! полiтики, iнвестицiйного забезпечення розвитку суб'ек^в господарювання дослiджують Н.Бабiна [1], В.Готра [2], С.Рибалко [10]. Окремi аспекти застосування фЫансових важелiв активiзацiT швестування у видах економiчноT дiяльностi, у тому чи^ у агропромисловому комплексу висвiтлено у працях Я.Грущинського [3], С.ЗахарЫа [5; 6], В.Киценко [7], Г.Натрошв^ [9]. Одначе наявнi розвщки не враховують впливу сучасних соцiально-економiчних трансформацiй. Окрiм того, доцiльно з нов^ых позицiй сформувати перелiк перспективних Ыструмен^в регулювання iнвестицiйноT дiяльностi у агропромисловому комплеш з урахуванням сучасних виклиюв.
Предмет дослщження - науково-практичн основи регулювання Ывестицмно! дiяльностi у агропромисловому комплеш.
Мета дослщження - розробка науково обфунтованих рекомендацм з питань оптимiзацiT iнструментарiю регулювання швестицмно! дiяльностi у агропромисловому комплексi в умовах сучасних соцiально-економiчних трансформацiй.
Завдання дослщження:
1. визначити умови та обмеження Ывестицмно! дiяльностi у агропромисловому комплеш.
2. обфунтувати науково-практичнi пщходи до проектування iнструментарiю регулювання швестицмного процесу у агропромисловому комплексi.
3. навести перспективы Ыструменти регулювання Ывестицмно! дiяльностi у агропромисловому комплексi.
Методи. Дослщження виконувалося на основi застосування загальнонаукових та специфiчних методiв та прийомiв наукових дослiджень - Ыдук^я i дедукцiя, аналiз i синтез, наукове абстрагування, метод експертних оцЫок, формальний метод (для аналiзу текспв нормативно-правових актiв).
Постановка проблеми. У агропромисловому комплеш важливими е природно-^матичы та екологiчнi фактори, вiд дм яких в значнiй мiрi залежить результативнiсть виробництва. Окрiм того, в умовах фiнансово-економiчно! кризи та глобалiзацiT ринкiв продовольства вирiшення питань оптимiзацiT iнструментiв регулювання iнвестицiйноT дiяльностiу агропромисловому комплеш представляе собою складну науково-практичну та прикладну проблему. Проте в умовах системно! фiнансово-економiчно! кризи, загострення проблеми доступу населення до якюно! продовольчо! сировини, попршення еколопчно! ситуацп доцiльно розробити науково обфунтоваы пропозицп та науково-практичнi основи оптимiзацiT шструментар^ регулювання iнвестицiйноT дiяльностi у агропромисловому комплеш.
Результати дослщження. Пщвищення Ывестицмно! привабливосп агропромислового комплексу, згiдно нашо! позицiT, мае бути не самоцтлю, а iнструментом залучення достатнiх за обсягом та строками вкладення Ывестицмних ресурсiв, що вкладаються в об'екти iнвестицiйноT дiяльностi на прийнятних для уах учасникiв вiдповiдних iнвестицiйних проектах умовах. Офм того, необхiдно враховувати обмеження про структуру Ывестицм. Зокрема, слщ сприяти припливу iнвестицiй, що
вкладаються у створення та впровадження HOBiTHix агропромислових технолопй, розробку аграрних iнновацiй, будiвництво нових сучасних пщприемств, виконання науково-технiчних роб^ тощо.
Пiдвищення iнвестицiйноT привабливостi агропромислового комплексу мае стати завданням, що передбачае настання конкретних вимiрюваних економiчних наслщюв, внаслiдок чого вiдбуватиметься пщвищення економiчноT результативностi та ефективностi роботи уах видiв економiчноT дiяльностi згаданого комплексу.
Слщ врахувати необхiднiсть врахування репональних факторiв розвитку аграрноТ галуз^ про що справедливо наголошуеться у науковм лiтературi [10, с.139]. Кожен репон мае унiкальнi природно-клiматичнi умови, а вщтак, найбiльш результативна модель регулювання економiчноT та iнвестицiйноT дiяльностi у агропромисловому комплексi може бути створена лише за умови повноцЫного врахування репональних чинниюв. Окрiм того, в умовах пол^ики децентралiзацiT державного управлЫня, яка реалiзуеться нинi, зростае роль та значення важелiв регулювання, що сконцентрован на регiональному рiвнi. 1ншими словами, у агропромисловому комплекс усе бiльше вiдчуватиметься вплив шструмен^в пiдвищення iнвестицiйноT привабливостi агропромислового комплексу, що сконцентрован на регiональному рiвнi. Вiдтак, визначення стратегiчних орiентирiв пщвищення Ывестицмно!' привабливостi агропромислового комплексi необхщно здiйснювати на основi врахування реальних репональних тенденцм.
За iнформацiею департамент агропромислового розвитку обласних державних адмУстрацм, у видах економiчноT дiяльностi агропромислового комплексу реалiзуеться 233 iнвестицiйних проекпв, що супроводжуються (пiдтримуються) органами державно1 влади та управлiння (нацiонального, вщомчого та регiонального рiвнiв). Загальний бюджет вказаних Ывестицмних проектiв дорiвнюе 36,7 млрд.грн. [2; 3; 7; 10]. Найбтьша юльюсть iнвестицiйних проектiв реалiзуеться у Полтавськiй, Черкаськiй, Херсонськiй та Хмельницьюй областях - тобто в тих областях, в яких е розвинутий агропромисловий комплекс. 1нвестицмы проекти реалiзуються у пiдгалузях: скотарства (59 проекпв), обробка, збер^ання та переробка зернових та техычних культур (48), свинарства (33), птахiвництвi (23), будiвництво овоче- та фруктосховищ (21), переробка аграрно! сировини (16) та Ы.
Протягом 2017 р. було введено в експлуатацю понад 10 сучасних виробництв на новм технологiчнiй основу зокрема: високотехнологiчний перевантажувальний термiнал з вщвантаження зернових та олiйних культур на рiчковий транспорт (компанiя «Ыбулон») у с.Бiленьке ЗапорiзькоT обл., наанневий завод «П'ятиднi» (ТОВ «П'ятиднi») у с.П'ятидн ВолинськоT обл. та Ышл об'екти.
Слiд, одначе, розумiти, що в рiзних регiонах iнвестори розраховують на рiзну результативнiсть iнвестицiйних проекпв. Також результат пщвищення Ывестицмно1 привабливост iнвестори рiзних типiв сприйматимуть неоднаково. Це вщбуваеться тому, що Ывестори рiзних типiв мають рiзнi очкування до результатiв iнвестицiйних проектiв у сферi агропромислового виробництва, а при ухваленн iнвестицiйних рiшень звертають увагу на рiзнi критерiT (показники очкуваних результатiв), i в залежностi вщ регiону, i в залежностi вщ пiдгалузi. Примiром, держава як Ывестор звертае увагу на виконання со^альних зобов'язань, пiдтримку продовольчоT безпеки держави, забезпечення високих податкових надходжень; внутршы Ывестори звертають увагу на високу прибутков^ь, пiдтримку високоT врожайностi земл^ мiнiмiзацiю корупцiйних та iнших ризиюв; iноземнi iнвестори звертають увагу на високу прибутков^ь, гарантiT захисту Ывестицм, можливостi вiльного вилучення iнвестицiй та прибутку, переказ прибутку за кордон тощо [6, с.90]. Таким чином, будь-як результати, отриманi внаслiдок виконання роботи з пщвищення Ывестицмно1 привабливосл агропромислового комплексу мають бути ч^ко iдентифiкованi як такi, якi призводять до збтьшення зацiкавленостi конкретних реальних та (або) потенцмних iнвесторiв у здмснены iнвестування, яке за обсягом, структурою та строками вщповщае мет i завданням державноT соцiально-економiчноT пол^ики.
Без сумнiву, з огляду на складнють та важливiсть актуальних завдань, що пред'являються до результат роботи пщприемств агропромислового комплексу, а також з урахуванням велико1 ктькосп факторiв, що впливають на тенденцiT швестицмного забезпечення розвитку цього комплексу, державна пол^ика пiдтримки iнвестицiйноT дiяльностi у агропромисловому комплеш мае бути високогармоызованою з шшими напрямами державноT пол^ики (iнвестицiйною, аграрною, регiональною, земельною, податковою, грошово-кредитною та iн.). На нашу думку, державна пол^ика пiдтримки iнвестицiйноT дiяльностi у агропромисловому комплексi мае представляти собою не просту сукупнють «декларативних» нормативно-правових актiв (тобто, бути не «набором гасел»), а бути формалiзованою у формi СтратегiT - окремому документ високого рiвня, в якому визначен мета, завдання, вщповщш заходи в межах згаданоT пол^ики. У вказанiй СтратегiT мають бути визначен стратегiчнi орiентири щодо Ывестицмного забезпечення розвитку агропромислового
комплексу, а вщповщы заходи мають передбачати виконання певних процедур (роб^) iз залученням рiзних органiв державно! влади, органiв мюцевого рiвня, пiдприемств, реальних та потенцмних iнвесторiв, мiжнародних та вiтчизняних кредиторiв (банкiв). Вказана Стратегiя мае бути реалiзована за рахунок бюджетних та позабюджетних ресурав i, в щеал^ повинна представляти собою великий загальнонацюнальний iнвестицiйний проект, що реалiзуеться iз використанням механiзмiв державно-приватного партнерства.
Виршення завдання полiпшення iнвестицiйноT привабливостi агропромислового комплексу слщ здiйснювати в першу чергу через удосконалення органiзацiйно-економiчного мехаызму iнвестицiйноT дiяльностi у агропромисловому комплеш. 1ншим напрямом вирiшення згаданого завдання е вжиття комплексних заходiв, спрямованих на пщтримку припливу iнвестицiй (залучення Ыоземних iнвестицiй, стимулювання iнвестицiйних креди^в тощо) у агропромисловий комплекс.
Удосконалення органiзацiйно-економiчного механiзму iнвестицiйноT дiяльностi агропромислового комплексу як напрям полтшення Ывестицмно! привабливостi вказаного комплексу на практичному рiвнi передбачае виявлення (iдентифiкацiю) проблем оргаызацп iнвестицiйноT дiяльностi у рiзних видах економiчноT дiяльностi агропромислового комплексу та виршення виявлених проблем. Слщ, одначе, врахувати, що певн проблеми мають об'ективну природу, i !хне вирiшення неможливе (примiром, у випадку наявност мiжнародних зобов'язань держави в частин здiйснення пiдтримки експорту або обмеження iмпорту сiльськогосподарськоT сировини). Певн проблеми можуть мати переважно локальний (мюцевий) характер i мають виршуватися в межах реалiзацiT вiдповiдноT репонально! полiтики.
На основi аналiзу доступно! лтератури [1; 2; 5; 7; 9] можемо дмти висновку, що мехаызм регулювання iнвестицiйноT дiяльностi у агропромисловому комплеш мае низку проблем, у тому числи
- неефективнють еколопчного та земельного регулювання (зокрема в частин встановлення правил, припиав та стандар^в використання землi, охорони природного середовища, своечасного здмснення ефективних природоохоронних заходiв, з чiткою вщповщальнютю за порушення вказаних правил),
- нерацюнальнють системи екологiчного лiцензування та оподаткування (зокрема, зависок ставки земельного податку для невеликих стьськогосподарських виробниюв),
- нечiткiсть законодавства або неврегульованють питань щодо визначення корпоративних прав, прав власносД прав акцiонерiв (можливють викривлення вiдомостей про акцiонерiв, непрозорють системи реестрацiT прав власностi, наявнють законних можливостей блокування проведення зборiв акцiонерiв, розмивання акцiонерного капiталу внаслщок додаткових емiсiй акцiй, обмеження прав мЫори тарних акцiонерiв тощо);
- недостатня ефективнють роботи торгово-економiчних мiсiй (торгово-економiчних вiддiлiв при дипломатичних представництвах Укра!ни) за кордоном, зокрема в частин залучення та супроводження системних шоземних iнвестицiй,
- вiдсутнiсть системност у здiйсненнi капiтальних iнвестицiй за рахунок бюдже^в рiзного рiвня (таю Ывестицп здiйснюються не у випадку об'ективно! необхiдностi, а переважно у випадку наявност «втьного» бюджетного ресурсу),
- вщсутнють достатньо! кiлькостi програм для пщтримки малого пiдприемництва у агропромисловому комплексу зокрема фермерства, амейних бiзнес-проектiв,
- фрагментарнiсть та вибiрковiсть застосування iнструментiв надання державних гаранта для залучених нових iнвестицiй,
- нерацюнальнють пол^ики пiдтримки iнвестицiйних креди^в, що спрямовуються на фiнансування Ывестицм у агропромисловому комплексi.
Поданий перелк проблем, звiсно, не е вичерпним, але i наведеного перелiку цтком достатньо, аби зробити висновок про необхщнють невiдкладного вжиття чiтких та ефективних заходiв, спрямованих на оптимiзацiю iнструментарiю регулювання iнвестицiйноT дiяльностi у агропромисловому комплекск
Враховуючи описанi вище проблеми та протирiччя, якi характеризуются рiзнофакторною природою виникнення та наявыстю багатьох економiчних iнтересiв, а також з урахуванням необхщност забезпечення продовольчо! безпеки держави, можемо дiйти висновку, що задля оргаызацп належного забезпечення Ывестицмного розвитку агропромислового комплексу iз застосуванням засобiв та iнструментiв державного впливу доцтьно розробити документ стратепчного рiвня - Стратегiю iнвестицiйного забезпечення розвитку агропромислового комплексу Укра!ни. Цей документ повинен стати «дорожньою картою», за якою здмснюватиметься координацiя
дiй та ршень opraHiB державно' влади та управлшня, що беруть участь у формуванн державно!' пoлiтики у сфеpi швестицмного забезпечення агропромислового комплексу. В першу чергу йдеться про МУстерство екoнoмiчнoгo розвитку i тopгiвлi Укра'ни, Мшютерство аграрно' пoлiтики i продовольства Укра'ни, Мiнiстеpствo фiнaнсiв Укра'ни, Нaцioнaльний банк Укра'ни, oблaснi деpжaвнi адмшютраци', а також oкpемi кoнсультaтивнo-дopaдчi органи (Раду iнвестopiв при Кaбiнетi Мiнiстpiв Укра'ши, Раду шоземних iнвестopiв та ш.). У Стратеги' мають бути визначен мета, завдання, ключoвi opieнтиpи (плaнoвi параметри) iнвестицiйнoгo забезпечення розвитку агропромислового комплексу, i на oснoвi цього poзpoбленi цiльoвi програми та программ документи, в яких буде визначено заходи розвитку системи державно!' пщтримки швестицмно''' дiяльнoстi у агропромисловому комплексу етапи pеaлiзaцiï визначених завдань та зaхoдiв, вiдпoвiдaльнi викoнaвцi.
На нашу думку, метою Стратеги швестицмного забезпечення розвитку агропромислового комплексу на сучасному етап сусптьних та екoнoмiчних трансформацм, з огляду на oписaнi вище обмеження та виклики, мае стати полтшення структури та збiльшення обсягу швестицмних pесуpсiв, що залучаються (спрямовуються) до видiв екoнoмiчнoï дiяльнoстi агропромислового комплексу з урахуванням проголошених прюрите^в сoцiaльнo-екoнoмiчнoï та продовольчо!' пoлiтики держави. Виходячи iз проголошено''' мети, мають бути видтеы oснoвнi завдання пол^ики державно' пiдтpимки iнвестицiйнoгo забезпечення агропромислового комплексу. Серед таких завдань можуть бути: збтьшення обсягу iнвестицiй, що спрямовуються до видiв екoнoмiчнo!' дiяльнoстi агропромислового комплексу; удосконалення структури швестицм, що спрямовуються до видiв екoнoмiчнoï дiяльнoстi агропромислового комплексу (зокрема, шляхом збтьшення частки iнвестицiй, що спрямовуються у виробництво оргаычно''' та еколопчно чисто''' продукци); збiльшення iнвестувaння шновацмно' дiяльнoстi у агропромисловому кoмплексi; зростання обсягу pеaлiзaцiï стьськогосподарсько' сировини та продукци харчово' пpoмислoвoстi за межi Укра'ни; збiльшення piвня доступу сумлшних тoвapoвиpoбникiв до зoвнiшнiх джерел фшансування iнвестицiйнo!' дiяльнoстi (зокрема, iнвестицiйнoгo кредиту) тощо. В процес формування проекту Стратеги слщ врахувати, що ключовим принципом ïï pеaлiзaцiï мае стати прюритетнють забезпечення нaцioнaльних iнтеpесiв Укра'ши з обов'язковим виконанням мiжнapoдних зобов'язань.
На oснoвi викладеного, а також з урахуванням пpoaнaлiзoвaнoгo мiжнapoднoгo досвщу регулювання iнвестицiйнoгo процесу можемо видтити iнстpументи прямо' та непрямо' пщтримки швестицмно''' дiяльнoстi у агропромисловому комплеш. 1нструменти прямо' пiдтpимки передбачають здмснення адресних зaхoдiв, що уможливлюють швестування за конкретним проектом за рахунок piзних джерел (приватних, бюджетних, кредитних, шоземних). 1нструменти непрямо' пiдтpимки спрямован на aктивiзaцiю iнвестицiйнoï дiяльнoстi у певному сегмент агропромислового комплексу, без наявност aдpеснoстi вжитих зaхoдiв.
Серед шструмен^в прямо' пiдтpимки iнвестицiйнoï дiяльнoстi у агропромисловому кoмплексi можемо видтити наступи [1; 2; 4; 5; 9]:
- повне або часткове державне фшансування швестицмних та шновацмних пpoектiв у окремих видах екoнoмiчнoï дiяльнoстi агропромислового комплексу (в основному у стьському гoспoдapствi, лiсoвoму гoспoдapствi та iн.);
- pеaлiзaцiя програм державно-приватного партнерства при здмснены системних швестицмних пpoектiв;
- надання гарантм (державних, мiсцевих) при здiйсненнi швестицмних пpoектiв (повних, часткових);
- супроводження крупних швестицмних пpoектiв, у тому чи^ iз залученням iнoземних швестицм;
- сприяння окремим iнвестopaм (суб'ектам швестицмного дiяльнoстi) у oтpимaннi субсидм, гpaнтiв, iнвестицiйних кpедитiв.
Серед шструмен^в непрямо' пiдтpимки iнвестицiйнoï дiяльнoстi у агропромисловому комплекс можемо видiлити наступи [3; 6; 7; 8]:
- пщтримка належного piвня дoхoдiв виробниюв (що на пpaктицi призводить до збтьшення прибутковосп oпеpaцiйнoï дiяльнoстi, i таким чином призводить до зростання рентабельносп швестицм, а вiдтaк - створюе дoдaткoвi мoтивaцiï для швестора для pеiнвестицiй або нових швестицм);
- цiнoве регулювання (пiдтpимкa внутршых цiн на пpoдукцiю харчово' промисловост або сiльськoгoспoдapську сировину, встановлення iмпopтнoгo та експортного мита, квотування тощо);
- пщтримка розвитку ринково' та виробничо' iнфpaстpуктуpи (створення та фшансування розвитку об'ек^в ринково' та виробничо' iнфpaстpуктуpи);
- кoмпенсaцiя витрат операцмно' дiяльнoстi (надання субсидiй виробникам певних видiв пpoдукцiï, надання субсидiй за використання обладнання тощо);
- державне фшансування науковоТ та науково-техн1чноТ д1яльност1 1з створення нових сорт1в рослин та виведення нових порщ тварин;
- шструменти рег1ональноТ п1дтримки харчовоТ промисловост1 та с1льськогосподарського виробництва (зокрема, 1з використанням бюджетного та позабюджетного ф1нансування);
- орган1зац1я некомерц1йного маркетингу та просування в1тчизняноТ продукц1Т харчовоТ промисловост1 та с1льського господарства на св1тових ринках.
З урахуванням предмету дослщження коротко охарактеризуемо можлив1 заходи в межах кожного 1з запропонованих перспективних шструмент1в.
Як було в1дзначено, потребуе удосконалення модель бюджетного фнансування iнвестицiйно/' д'яльност'! у видах економ'чно! д'яльност'! агропромислового комплексу. Зокрема, мае бути суттево удосконалений мехаызм вщбору пщприемств, що мають право на надання бюджетноТ п1дтримки для зд1йснення швестицмноТ д1яльност1 у агропромисловому комплекс!. Така пщтримка мае надаватися у першу чергу державним пщприемствам, а також пщприемствам, що виробляють соц1ально важливу продукц1ю за регульованими державою ц1нами. Окр1м того, така п1дтримка може надаватися виключно п1дприемствам, як1 не мають податковоТ заборгованост1 та реал1зують проекти у певних пр1оритетних напрямах д1яльност1 (виробництво продукц1Т для подальшоТ ТТ реал1зац1Т за меж1 УкраТни, виробництво орган1чноТ продукц1Т, виробництво продукцп 1з застосуванням в1дновлювальних джерел енергп, виробництво продукц1Т для заклад1в бюджетноТ сфери - л1карень, шк1л, дитячих садюв, установ МО тощо). Доцтьно запровадити механ1зм, що у вс1х випадках бюджетне ф1нансування 1нвестиц1йних проект1в у агропромисловому комплекс! зд!йснюеться на основ! методологи державно-приватного партнерства ! передбачае укладення вщповщного договору з ч!ткими правами та обов'язками сторш (держави, м!сцевоТ громади, ¡нвестора, пщприемства). У будь-якому випадку р!шення про бюджетне фшансування ¡нвестиц!йноТ д!яльност! у агропромисловому комплекс! мають ухвалюватися ¡з застосуванням науково обфунтованоТ методолог!Т, з урахуванням думки громадськост!, в умовах просторост! та в!дкритост!. Окр!м позитивних наслщюв щодо розширення агропромислового виробництва вказане призведе до пщвищення ефективност! державноТ бюджетноТ пол!тики, а вщтак - уможливить вид!лення нових бюджетних швестицм у майбутньому.
Доц!льно розширити практику реал!зац!Т програм державно-приватного партнерства при здмснены системних ¡нвестиц!йних проект1в. Вказану д1яльн1сть сл1д проводити на основ! ч1ткого застосування наявних законодавчих акт1в. Перспективною формою вказаного партнерства е укладення багатосторонньоТ 1нвестиц1йноТ угоди, сторонами якоТ е р1зн1 учасники системного швестицмного проекту (державний орган, швестор, п1дприемство-рецеп1ент, банк, землевласник, територ1альна громада та 1н.).
Мае бути удосконалений мехаызм надання гарантй (державних, мсцевих) при здiйсненнi '¡нвестицшних проект'в. Як показуе м1жнародний досвщ, таю гарантп можуть стати потужним мотиватором актив1зацп 1нвестиц1йноТ д1яльност1. В той же час гарантп мають надаватися лише у тому випадку, якщо реал1зац1я швестицмного проекту пов'язана 1з виконанням функцм держави (прим1ром, пщтримка належного р1вня продовольчоТ безпеки). Можливе також започаткування практики видач1 гарантм п1дприемствам, як1 мають бездоганну дтову репутац1ю та реал1зують продукц1ю за меж1 УкраТни.
Супроводження крупних '¡нвестицшних проект'в, у тому числ'1 \з залученням \ноземних '¡нвестицш мае здмснюватися на основ! вже юнуючих мон1торингових майданчик1в - Ради пщприемц1в при Каб1нет1 М1н1стр1в УкраТни, Ради шоземних 1нвестор1в, 1нших консультативно-дорадчих орган1в. Головне завдання - зробити д1яльнють цих орган1в ефективною, регулярною, спромогтися безумовного виконання ухвалених ршень. Для вир1шення цього завдання необхщна в1дпов1дна пол1тична воля та розум1ння важливост1 залучення сумл1нних Ыоземних 1нвестор1в як каналу надходження нов1тн1х технолог1й.
Пожвавлення 1нвестиц1йноТ д1яльност1 у агропромисловому комплекс! можливе через сприяння окремим \нвесторам (суб'ектам '¡нвестицшного д'яльност) у отриманнi субсидй, грант'в, '¡нвестицшних кредит'в. Як вщомо, на ¡нвестицмному ринку е можливост! залучення зовншнього фшансування на реал!зацю певних прюритетних проект!в (у тому числ! в1д структур Свросоюзу, ¡нших м1жнародних орган1зац1й). Уповноважений орган державноТ влади (прим1ром, М1н1стерство аграрноТ пол1тики та продовольства УкраТни) мае проводити роботу щодо систематизацп можливих швестицмних пропозиц1й у сфер1 агропромислового виробництва, надавати роз'яснення щодо практики та процедур заповнення вщповщних Ывестицмних заявок,
здiйснювaти супроводження та мошторинг поданих заявок, в межах законодавства та надано' законом компетенцп здiйснювaти лoбiювaння укра'нських iнвестицiйних проек^в та вiдстoювaти пoзицiï укра'нських заявниюв. Виходимо з того, що вказаний канал е важливим не лише з точки зору фшансування швестицм, a i з точку зору набуття пщприемствами досвщу проектного фшансування iз залученням кoштiв мiжнapoдних пapтнеpiв, а також як один iз фaктopiв мoдеpнiзaцiï структури агропромислового виробництва (зокрема, iз застосуванням ресурсоощадливих технолопй).
nidmpuMKa належного р'вня doxodie виробниюв можлива через використання piзних шструмен^в: кoмпенсaцiйнi плaтежi, вiдшкoдувaння через втрати внаслщок стихiйнoгo лиха тощо. Вщповщш заходи нaпpaцьoвaнi свiтoвoю практикою, у тому чи^ практикою кра'н СС, i показали свою високу ефективнють як засоби регулювання i виробничо', i iнвестицiйнoï aктивнoстi у агропромисловому комплексу. Застосування вказаного шструменту мае призводити до збтьшення прибутковост операцмно' дiяльнoстi суб'ектiв господарювання агропромислового комплексу i через це забезпечити належну рентабельнють швестицм.
1нструменти цнового регулювання повинн використовуватися як зааб усунення цiнoвих диспpoпopцiй на ринку продовольства, а також бути спрямован на забезпечення доступу со^ально вразливих верств населення до якюного продовольства, що мае важливе сoцiaльне значення (со^альы сорти хлiбу, окремих видiв пpoдукцiï тваринництва та рослинництва). О^м того, за допомогою iнстpументiв цшового регулювання можливо здiйснювaти пiдтpимку екoнoмiчнoï дiяльнoстi пiдпpиемств вiтчизнянoгo агропромислового комплексу - пpимipoм, шляхом запровадження або мантулювання iмпopтним та експортним митом. Зокрема, експортне мито у випадку його запровадження або пщвищення ставки здатне стимулювати внутршых товаровиробниюв до розширення виробництва, а вщтак - до стимулювання вщповщних iнвестицiй. Ця робота мае здмснюватися виключно на oснoвi дотримання мiжнapoдних зобов'язань держави.
В процес pеaлiзaцiï загально' державно' екoнoмiчнoï пoлiтики неoбхiднo вживати заходи для nidmpuMKu розвитку ринковоУ та виробничоï iнфраструктури. Йдеться, зокрема, про pеaлiзaцiю програм пщтримки малого пщприемництва, стьського пiдпpиемництвa тощо, як передбачають створення та фiнaнсувaння розвитку об'ек^в ринково' та виробничо' шфраструктури. Така робота передбачена також наявними вщомчими державними цiльoвими програмами. Реaлiзaцiя цього напряму здатне призвести до зниження трансакцмних витрат тoвapoвиpoбникiв та пщвищення привабливост загального дiлoвoгo ^мату у агропромисловому кoмплексi, а вщтак - i до пщвищення привабливост швестицмно''' дiяльнoстi.
Важливим напрямом пщтримки швестицмно' aктивнoстi у агропромисловому комплеш е компенсафя витрат операфйно!' д'яльност'!. Йдеться про розробку ефективних мехaнiзмiв надання субсидм виробникам певних видiв продукци (пpимipoм, пpoдукцiï, яка е ринково непривабливою, але дуже необхщною з точки зору пщтримки продовольчо' безпеки держави), надання субсидм за використання обладнання (пpимipoм, використання обладнання в^чизняного виробництва). На пpaктицi це здатно призвести до збтьшення обсягу вкладення швестицм у певн види виробництва. Така компенса^я може проводитися як через пряме бюджетне фшансування, так i з застосуванням шших фюкальних шструмен^в (пpимipoм, списання податкового боргу).
Суттевим напрямом пщтримки швестицмно''' дiяльнoстi у агропромисловому кoмплексi е державне фшансування науковоï та науково-технчноï д'яльност'! iз створення нових сорт'в рослин та виведення нових пор'д тварин. Виходимо з того, що вказану роботу, з огляду на ïï тривалють та непрогнозованють результат, oкpемi товаровиробники профшансувати не спpoмoжнi. В той же час позитивы результати науково' та науково-техычно' дiяльнoстi, що здатн призвести до пiдвищення ефективнoстi нацюнального агропромислового виробництва, мають бути доступы уам товаровиробникам. Слiд також розум™, що результативна наукова i науково-техычна дiяльнiсть iз створення нових сор^в рослин та виведення нових порщ тварин здатна пришвидшити дифузiю технолопй та шновацм, а вiдтaк - призвести до пщвищення швестицмно' привабливост агропромислового комплексу.
В пpoцесi pеaлiзaцiï зaхoдiв пщтримки швестицмно' дiяльнoстi у агропромисловому комплекс дoцiльнo застосовувати iнстpументи рег'юнальноï пiдтримки харчовоï промисловост'1 та сльськогосподарського виробництва. Виходимо з того, що кожен репон мае власну агропромислову спецiaлiзaцiю, а вщтак - уыкальы проблеми агропромислового виробництва, як мають виршувати переважно iз використанням зaсoбiв pегioнaльнoгo piвня (у тому чи^ за рахунок кoштiв репональних бюджетiв). В той же час держава мае стимулювати вщповщну роботу через участь у фшансуваны окремих зaхoдiв. На пpaктицi це здатно приводити до виршення окремих
завдань соц1ально-економ1чноТ пол1тики на м1сцевому р1вн1, а вщтак - призводити до уможливлення формування та реал1зацп в1дпов1дних 1нвестиц1йних пропозицм щодо започаткування та розвитку агропромислового виробництва в межах певних територм.
Важливим напрямом стимулювання 1нвестиц1йноТ д1яльност1 у агропромисловому комплекс! е органiзацiя некомер^йного маркетингу та просування вiтчизняно/' продукц'/' харчово/' промисловост'1 та сльського господарства на свтових ринках. Йдеться про використання комплексу заход!в, спрямованих на всеб!чну пщтримку в!тчизняного товаровиробника у ринковому середовищ!, яке нерщко е «недоступним» без п!дтримки держави (у перш за все - на св!тових ринках з жорстким режимом доступу на ц! ринки). Вказану роботу слщ проводити ¡з залученням торгово-економ1чних м1с1й УкраТни за кордоном (торгово-економ1чних в1дд1л1в при дипломатичних представництвах УкраТни). Кр1м того, необхщно п1двищити ефективн1сть участ1 УкраТни (в особ1 п державних оргаыв) у виставкових та презентац1йних заходах, що проводяться в УкраТы та за кордоном. Вважаемо, що ус1 украТнськ товаровиробники мають отримати безкоштовний доступ до регулярних анал1тичних огляд1в ситуац1Т на ключових ринках продовольства у свт, а також до перел1ку потенц1йних торг1вельних партнер1в.
На основ! опрацювання наукових джерел [2; 7] встановлено, що експортна активнють вид1в економ1чноТ д1яльност1 агропромислового комплексу не вщповщае наявному економ1чному потенц1алу вказаного комплексу. Волод1ючи 25% св1тових чорнозем1в, УкраТна на св1тових ринках продукцп харчовоТ промисловост1 та стьського господарства, зг1дно оц1нки Св1товоТ Оргаызацп Торг1вл1 (СОТ) займае лише 0,34% [10, с.138]. Вказане призводить, зокрема, до втрати потенцмних експортних доход1в. Лише к1лька п1дгалузей харчовоТ промисловост1 (зокрема, виробництво ол1Т) демонструють високу експортну активнють. Експортш доходи, завдяки курсовм р1зниц1, могли б стати суттевим джерелом збтьшення прибутковост1 д1яльност1 п1дприемств у видах економ1чноТ д1яльност1 агропромислового комплексу, а в1дтак - I засобом збтьшення ¡нвестицмноТ привабливост1 усього комплексу. Тому важливим напрямом пщтримки 1нвестиц1йноТ привабливост1 агропромислового комплексу е збтьшення експортно/' активност'1, насамперед пщприемств с1льського господарства та харчовоТ промисловостк Робота щодо збтьшення експортноТ активност1 вказаних п1дприемств повинна включати:
- надання адресноТ державноТ п1дтримки п1дприемствам агропромислового комплексу, що здмснюють високопродуктивну експортну д1яльн1сть, сумл1нно виконуючи вимоги нац1онального законодавства (зокрема, щодо продажу валютноТ виручки),
- розробка та впровадження ¡нструмен^в надання птьгових експортних кредит1в для пщприемств агропромислового комплексу, як1 мають нам1р зд1йснювати експортну д1яльн1сть 1з реал1зацп за меж1 УкраТни продукц1Т харчовоТ промисловост1 або с1льського господарства,
- розробка та впровадження ¡нструмен^в птьгового страхування експортних поставок продукц1Т харчовоТ промисловост1 або с1льського господарства (можливо, шляхом компенсац1Т частини страхових платеж1в, або створення в1дпов1дного державного оператора),
- надання практичноТ допомоги у оргаызацп господарськоТ (зокрема, торг1вельноТ) д1яльност1 украТнським експортерам агропромисловоТ продукц1Т з боку торгово-економ1чних м1с1й УкраТни за кордоном,
- упорядкування механ1зм1в експортно-1мпортного регулювання у сфер1 агропромислового виробництва (зокрема, 1з використанням 1нструмент1в експортного мита, 1мпортного мита).
Як в1домо, негативно на стан ЫвестицмноТ привабливост1 агропромислового комплексу УкраТни впливае нечiткiсть та нестабшьнють законодавства, у першу чергу у сфер1 захисту швестицм та прав Ывестор1в. Вказане позбавляе швестора прогнозувати результати швестицмноТ д1яльност1, а також катал1зуе загальний 1нвестиц1йний ризик. Вщтак, необхщно вжити заход1в щодо 1мплементацп кращих св1тових стандарт1в до нацюнального законодавства УкраТни, що регулюе швестицмну д1яльн1сть у агропромисловому комплекс!. Окр!м того, буде доц!льним здмснення регулярних консультац!й депутатського корпусу з ¡нвесторами р1зних тип1в, як1 можна проводити у форм1 парламентських слухань.
Важливим напрямом (ор1ентиром) п1двищення ЫвестицмноТ привабливост1 вид1в економ1чноТ д1яльност1 агропромислового комплексу мае стати стимулювання ¡нновацшно! д'яльност'! за видами агропромислового виробництва. Нин1 шновацмна активысть у агропромисловому комплекс! не е високою [2, с.20]. Натом!сть перспективн!сть впровадження ¡нновацм у агропромисловому комплекс!, з урахуванням необхщносп м1н1м1зац1Т впливу природно-кл!матичного фактору, а також з урахуванням наявносп поспйного попиту на високояк!сну продукцю харчовоТ промисловост! та с!льського
господарства на внутршньому та зoвнiшньoму ринках - е незаперечною. Збтьшення шновацмно' aктивнoстi у видах екoнoмiчнoï дiяльнoстi агропромислового комплексу неодмшно призведе до зростання показниюв iнвестицiйнoï aктивнoстi, oскiльки для розробки та впровадження iннoвaцiй неoбхiднi вщповщы iнвестицiйнi ресурси. Взaгaлi, кожний шновацмний проект може розглядатися в першу чергу як iнвестицiйний, oскiльки швестор, вкладаючи кошти в iннoвaцiï, opiентуеться на тpaдицiйнi кpитеpiï oкупнoстi, рентабельносп та зaхищенoстi iнвестицiй.
В практик регулювання iнвестицiйнoгo забезпечення iннoвaцiйнoï дiяльнoстi мають мiсце випадки iгнopувaння законодавства, або зупинення дм положень нормативно-правових ак^в, якi стосуються державно' пщтримки шновацмно' дiяльнoстi (у тому чи^ за рахунок прямого фiнaнсувaння з державного бюджету). З одного боку, це можна пояснити обмеженютю фшансових ресурав держави. Але з шшого боку, беззаперечним е напрям на необхщнють радикального технoлoгiчнoгo оновлення основних виробничих фoндiв, стимулювання виробництва.
Вважаемо, перспективним напрямом aктивiзaцiï iнвестицiйнoï дiяльнoстi у агропромисловому кoмплексi е розробка нормативно-методичноï бази для створення в'домчих (аграрних) фoндie ф'!нансування iнeестиuiй. Наявна модель регулювання шновацмно' дiяльнoстi пщприемств не сприяе розширенню джерел фшансування тако' дiяльнoстi, а й нав^ь пpoтидiе залученню зoвнiшнiх ресурав фшансування. Питання про можпивють формування спе^альних фoндiв фiнaнсувaння iннoвaцiй залишаеться невиршеним. Джерелом формування таких фонфв мають стати тимчасово вiльнi кошти товаровиробниюв, якi можуть отримати статус партнера фонду i вщповщно розраховувати на його пщтримку у випадку виробничо' неoбхiднoстi.
Висновки та пропозицп. Сформульована науково обфунтована пpoпoзицiя щодо дoцiльнoстi розробки Стpaтегiï iнвестицiйнoгo забезпечення розвитку агропромислового комплексу. У вказаному документ мають бути ч^ко видтеш пеpспективнi iнстpументи прямо' та непрямо' пщтримки швестицмно' дiяльнoстi у агропромисловому комплеш.
Метою Стратеги швестицмного забезпечення розвитку агропромислового комплексу на сучасному етап сусптьних та екoнoмiчних трансформацм дoцiльнo визначити пoлiпшення структури та збтьшення обсягу швестицмних pесуpсiв, що залучаються (спрямовуються) до видiв екoнoмiчнoï дiяльнoстi агропромислового комплексу з урахуванням проголошених прюрите^в сoцiaльнo-екoнoмiчнoï та продовольчо' пoлiтики держави. Виходячи iз проголошено' мети, мають бути видiленi основы завдання пол^ики державно' пiдтpимки швестицмного забезпечення агропромислового комплексу.
На oснoвi вказано' Стpaтегiï уможливлюеться розробка цтьових програм та програмних дoкументiв, в яких буде визначено заходи розвитку системи державно' пщтримки швестицмно' дiяльнoстi у агропромисловому комплексу етапи pеaлiзaцiï визначених завдань та зaхoдiв, вщповщальы викoнaвцi.
В пpoцесi формування проекту Стратеги слщ врахувати, що ключовим принципом ïï pеaлiзaцiï мае стати прюритетнють забезпечення нaцioнaльних iнтеpесiв Укра'ши з обов'язковим виконанням мiжнapoдних зобов'язань.
Видтено пеpспективнi iнстpументи прямо' та непрямо' пщтримки швестицмно''' дiяльнoстi у агропромисловому комплека. Серед iнстpументiв прямо' пщтримки швестицмно''' дiяльнoстi у агропромисловому комплекс вкaзaнi нaступнi: повне або часткове державне фшансування швестицмних та шновацмних пpoектiв у окремих видах екoнoмiчнoï дiяльнoстi агропромислового комплексу; pеaлiзaцiя програм державно-приватного партнерства при здмснены системних iнвестицiйних пpoектiв; надання гарантм (державних, мiсцевих) при здiйсненнi швестицмних пpoектiв (повних, часткових); супроводження крупних швестицмних пpoектiв, у тому чи^ iз залученням iнoземних iнвестицiй; сприяння окремим швесторам (суб'ектам iнвестицiйнoгo дiяльнoстi) у oтpимaннi субсидiй, гpaнтiв, швестицмних кpедитiв. Серед iнстpументiв непрямо' пщтримки швестицмно' дiяльнoстi у агропромисловому комплека запропонован нaступнi: пiдтpимкa належного piвня дoхoдiв виpoбникiв; цiнoве регулювання; пщтримка розвитку ринково' та виробничо' шфраструктури; компенса^я витрат операцмно' дiяльнoстi; державне фшансування науково' та науково-техычно' дiяльнoстi iз створення нових сopтiв рослин та виведення нових порщ тварин; шструменти pегioнaльнoï пiдтpимки харчово' промисловост та сiльськoгoспoдapськoгo виробництва; opгaнiзaцiя некомерцмного маркетингу та просування вiтчизнянoï продукци харчово' пpoмислoвoстi та сiльськoгo господарства на свтевих ринках.
Враховуючи негативы наслщки системно' сoцiaльнo-екoнoмiчнoï кризи, яка проявляеться зокрема у недостатнм мотиваци суб'ектiв екoнoмiчнoï дiяльнoстi агропромислового комплексу до
opraHÎ3aqiï швестицмно! дiяльностi, доцiльно вжити ефективних та реалютичних заходiв, спрямованих на встановлення партнерських вщносин opraHiB державно1 влади та сумлшних виpoбникiв i iнвестopiв, недопущення екoнoмiчнoï дискримЫацп (у тому чи^ щодо доступу до фaктopiв виробництва), запровадження pезультaт-opieнтoвaних методик державно-приватного партнерства. Згщно нaшoï пoзицiï, стимулювання Ывестицмно!' aктивнoстi у видах екoнoмiчнoï дiяльнoстi агропромислового комплексу також мае стати одним i3 ключових пpинципiв державно1 aгpoпpoдoвoльчoï пoлiтики.
Перспективи подальших розвщок. У подальшому мають бути викoнaнi дoслiдження з екoнoмiкo-мaтемaтичнoгo моделювання припливу та розподту iнвестицiй у агропромисловому комплекс з урахуванням динaмiки фшансового ринку.
Список використаних джерел
1. Бабна Н.О. 1нвести^йне забезпечення сталого економ'чного розвитку / Н.О.Бабна // Економка i управлння. - 2015. - № 4. - С. 93-97.
2. Готра В.В. Teopemu4Hi основи управлння iнновацiйним розвитком агропромислового виробництва Укра/ни / В.В.Готра, МИгнатко // Науковий всник Мукач'вського державного унверситету. - 2017. - Випуск 1 (17). - С. 16-22.
3. Грущинський Я.М. Фнансово-правовi механзми нвестування в сльське господарство / Я.М.Грущинський // Часопис Кшвського унверситету права. - 2010. - № 4. - С.255-258.
4. Закон Украни «Про iнвестuцiйну дiяльнiсть» //В'домостi Верховноï Ради (ВВР). - 1991. -№ 47. - ст.646.
5. Захарiн С.В. 1нвести^йне забезпечення iнновацiйного й технологчного розвитку промислових п/'дприемств / С.В.Захарн / Стратег'я пдприемства: адапта^я органiзацiй до впливу свтових сусп'льно-економ'чних процесв [монографiя]. - К.: КНЕУ, 2013. - С. 147-159.
6. Захарiн С.В. Фiнансовi важел'1 актив'зац! iнвестuцiйноï та iнновацiйноï д'яльностi / С.В.Захарн // Науковий всник Полсся. - 2016. - № 1. - С. 88-93.
7. Киценко В.П. Формування iнвестuцiйноï прuваблuвостi в сльськогосподарському виробництв!'/В.П.Киценко //ВсникЖДТУ. - 2016. - № 4 (46). - С.273-276.
8. Кредитування сльськогосподарських п/'дприемств як ефективне джерело iнвестuцiйноï дiяльностi [Електронний ресурс]. - Доступний з: works.com.ua/work/7261_ Kredityvannya_silskogospodarskih_pidpriemstv_yak_ efektivne_djerelo_investiciinoi_diyalnosti.html
9. Натрошвiлi Г.Р. Фiнансовi iнструменти стимулювання iнвестuцiйноï та iнновацiйноï дiяльностi /Г.Р.Натрошвл //Економка i управлння. - 2016. - № 1. - С. 134-139.
10. Рибалко С.В. О^нка iнвестuцiйноï прuваблuвостi аграрно!' галуз'1 та проблеми залучення iнвестuцiй в регiонi / С.В.Рибалко // Вюник Харквського нацонального унверситету сшьського господарства. - 2011. - № 112. - 519 с.
References
1. Babina N.O. Investicijne zabezpechennja stalogo ekonomichnogo rozvitku / N.O.Babina // Ekonomika i upravlinnja. - 2015. - № 4. - S. 93-97.
2. Gotra V. V. Teoretichni osnovi upravlinnja innovacijnim rozvitkom agropromislovogo virobnictva Ukraïni / V.V.Gotra, M.l.lgnatko // Naukovij visnik Mukachivs'kogo derzhavnogo universitetu. - 2017. -Vipusk 1 (17). - S. 16-22.
3. Grushhins'kij Ja.M. Finansovo-pravovi mehanizmi investuvannja v sil's'ke gospodarstvo / Ja.M.Grushhins'kij//Chasopis Kii'vs'kogo universitetu prava. - 2010. - № 4. - S.255-258.
4. Zakon Ukraïni «Pro investicijnu dijal'nist'« // Vidomosti Verhovnoï Radi (VVR). - 1991. - № 47. -st.646.
5. Zaharin S. V. Investicijne zabezpechennja innovacijnogo j tehnologichnogo rozvitku promislovih pidpriemstv / S. V.Zaharin / Strategija pidpriemstva: adaptacija organizacij do vplivu svitovih suspil'no-ekonomichnih procesiv[monografija]. - K.: KNEU, 2013. - S. 147-159.
6. Zaharin S.V. Finansovi vazheli aktivizaciï investicijnoï ta innovacijnoï dijal'nosti / S.V.Zaharin // Naukovij visnik Polissja. - 2016. - № 1. - S. 88-93.
7. Kicenko V.P. Formuvannja investicijnoï privablivosti v sil's'kogospodars'komu virobnictvi / V.P.Kicenko // Visnik ZhDTU. - 2016. - № 4 (46). - S.273-276.
8. Kredituvannja sil's'kogospodars'kih pidpriemstv jak efektivne dzherelo investicijnoï dijal'nosti [Elektronnij resurs]. - Dostupnij z: works.com.ua/work/7261_Kredityvannya_silskogospodarskih_ pidpriemstv_yak_ efektivne_djerelo_investiciinoi_diyalnosti.html
9. Natroshvili G.R. Finansovi instrumenti stimuljuvannja investicijno'i ta innovacijno'i dijal'nosti / G.R.Natroshvili // Ekonomika i upravlinnja. - 2016. - № 1. - S. 134-139.
10. Ribalko S.V. Ocinka investicijno'i privablivosti agrarno'i galuzi ta problemi zaluchennja investicij v regioni / S.V.Ribalko //Visnik Harkivs'kogo nacional'nogo universitetu sil's'kogo gospodarstva. - 2011. -№ 112. - 519 s.
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Грищенко 1ван Михайлович, ректор КиТвського нацюнального уыверситету технолопй та дизайну, академк НАПН УкраТни, доктор еконо1^чних наук, професор, e-mail: [email protected] 1гнатенко Олександр Степанович, астрант
КиТвський нацiональний уыверситет технологiй та дизайну МОН УкраТни, 01011, м. КиТв, вул. Немировича-Данченка, 2, e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Грищенко Иван Михайлович, академик АПН Украины, доктор экономических наук, профессор, ректор Киевского национального университета технологий и дизайна, e-mail: [email protected] Игнатенко Александр Степанович, аспирант
Киевский национальный университет технологий и дизайна МОН Украины, 01011, м. Киев, вул. Немировича-Данченка, 2, e-mail: [email protected]
INFORMATION ABOUT AUTHORS
Ivan Grishchenko, Rector of the Kyiv National University of Technology and Design, Academician of the National Academy of Sciences of Ukraine, Doctor of Economics, Professor e-mail: [email protected] Oleksandr Ignatenko, graduate student Kyiv National University of Technologies and Design 01011, s. Kyiv, Nemerovitcha-Dantchenko street 2, e-mail: [email protected]
УДК 331.101.38;69.007
ФОРМУВАННЯ ПР1ОРИТЕТ1В СИСТЕМНОГО СТИМУЛЮВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ БУД1ВЕЛЬНИХ П1ДПРИСМСТВ
Лич В.М., Заець О.С.
У cmammi узагальнен та систематизован проритети формування системного стимулювання людського капталу буд'вельних п/'дприемств. Обфунтована необхiднiсть прискорення /х генезису, визначенi основнi принципи та пдсистеми, прюритетнi завдання як необхдно вирiшити в процес становлення системного стимулювання пдвищення еколого-софально-економ'чно! ефективностi буд'вництва.
Основними проритетами формування системного стимулювання людського капталу буд'вельних п/'дприемств доцльно вважати такi, як: створення належних матер'альних стимул'в для розширеного в'дтворення як'сно/' робочоi сили, зокрема, на основi розробки Програм оргашзац! неперервного пдвищення квалiфiкацiйного р'вня персоналу буд'вельних пдприемств; обфунтування Програми збереження i розвитку людського катталу на перспективу з врахуванням стратеги розвитку буд'вельних пдприемств, в основi яко/ повинно бути системне стимулювання людського капталу; запровадження комплексу заход'в по пдвищенню ефективностi '¡снуючих форм i систем оплати праф, поеднуючи еколог'чн'!, економ'чн та соцiальнi iнтереси як найманих пра^вниюв, так i роботодавфв; створення цтюно/' системи софального забезпечення працюючих на буд'вельних пдприемствах;
86
Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 36/1
© Лич В.М., Заець О.С., 2018
