CC BY
17
менты комплекса маркетинговой стратегии, на основе которых строится стратегия. Сформирован оптимальный механизм формирования маркетинговой стратегии и ее модернизации или ликвидации. Выделен этап ликвидации маркетинговой стратегии с ее основными стадиями. Исследовано состояние отрасли и проведен подбор наиболее удачных стратегий для бизнеса в данном секторе экономики.
Ключевые слова: маркетинговые стратегии, маркетинговые стратегии в пищевой промышленности, механизмы реализации маркетинговых стратегий.
Fihun N. V., Duda A. V. The Mechanism of Applying Marketing Strategies at Food Industry Enterprises of Ukraine
The mechanisms of formation and implementation of marketing strategies in the food industry in Ukraine are analysed. A comparative analysis of the index constituents of the food industry is performed. The basic elements of the marketing strategy are emphasised. The optimal mechanism of marketing strategy formation and also its modernization or elimination is designed. The stage of marketing strategy elimination alone with its main phases is distinguished. The state of the industry is studied. The selection of the most successful strategies for businesses in this sector is made.
Key words: marketing strategies, enterprise, implementation of the strategy, sector, food industry.
УДК330.32:337.41 Здобувач О.В. Фурста1 -
1нститут репональних до^джень НАНУ
ОСНОВН1 ДЖЕРЕЛА Ф1НАНСУВАННЯ ТА РИЗИКИ В 1НВЕСТУВАНН1 АГРАРНИХ ПЩПРИеМСТВ
Розглянуто сутшсть понять "ризики фшансового швестування", "швестицшний ^мат" та "^зинг". Зазначено основш джерела фшансування швестицш та окреслено !х переваги i вади. Видшено основш форми та ознаки швестицшних ризигав. Надано характеристику швестицшному мехашзму. Визначено чинники, яга формують швестицшний ^мат. Наведено фактори, яга впливають на прибутковють в аграрному вироб-ництвг Розглянуто й обгрунтовано сутшсть амортизацшного фонду. ОбГрунтовано переваги та недолжи агролiзингу. Наведено трактування поняття "швестицшна привабли-вють аграрного шдприемства".
Ключовг слова: швестицшна дiяльнiсть, ризики, аграрш шдприемства, швестицшний мехашзм, агролiзинг, фшансування, швестицшна привабливють.
Актуальшсть теми. Визначення об'ему, структури 1 величини джерел фшансування швестицш, або швестицшних ресуршв, е одшею з найважливь ших проблем швестицшно! д1яльностг 1нвестицшними ресурсами е вш види фь нансових актив1в, що залучаються для швестування. Склад джерел швестицшних ресуршв в умовах ринково! економжи досить багатообразний. Вщ структури джерел фшансування залежить не тшьки життездатшсть швестицшно! д1яльносп, але 1 розподш кшцевих результапв, ефективнють викорис-тання авансованого кашталу, фшансова стшкють аграрного шдприемства.
Проблема швестування в аграрш шдприемства не обмежуеться питання-ми можливого залучення фшансових каштал1в з шших галузей державно! еко-номжи. Вона е також проблемою переливу каштал1в усередиш галузей сшьсь-кого господарства. Адже, аграрне виробництво е багатогалузевим, воно харак-
:Наук. керiвник: ст. наук. ствроб. С.Л. Шульц, д-р екон. наук
теризуеться структурою продуктових тдкомплекив, для яких, водночас, е ха-рактерними притаманш 1м технологи i технiки, оргашзащя виробництва.
Стан досл1дження. Проблемам державного регулювання, матерiально-го, фiнансового, шформацшного забезпечення iнвестицiйного розвитку аграрного виробництва придшяли увагу Я. Бшоусько, А. Гальчинський, О. Дацiй, М. Дем'яненко, В. Зшовчук, Т. Зшчук, М. Зубець, М. Малiк, А. Малиновський, Л. Масловська, Г. Ддлюецький, П. Саблук, О. Скидан, В. Тотха, О. Ульянчен-ко, О. Шебанша, В. Юрчишин. Проблему ефективносп iнвестицiй в аграрну сферу дослщжено у працях вiтчизняних вчених: В. Андршчука, С.Гуткевич, П. Канiнського, М. Кюеля, М. Коденсько1, М. Кропивки, С. Ланченка, Ю. Лу-пенка, К. Прiб, О. Шестопаля та ш.
Узагальнення досягнень економiчноl думки засв^уе, що, незважаючи на значну кшькють наукових дослiджень щодо швестицшно! дiяльностi в аграр-нiй сфер^ вона поки що залишаеться не виршеною остаточно. Подальшого розвитку потребуе комплекс питань, пов'язаних iз поглибленням методолопчних засад швестицшно! дiяльностi аграрних пiдприемств, удосконалення методич-них пiдходiв до оцiнювання швестицшно! привабливосп аграрних пiдприемств, удосконалення органiзацiйно-економiчного мехашзму швестицшно! дiяльностi аграрних пiдприемств.
Результати дослщження. В iнвестицiйному процесi використовуються рiзноманiтнi iнвестицiйнi ресурси. Роль швестицшних ресурсiв виконують гро-шовi ресурси, фшансов^ частка матерiальних i нематерiальних активiв, як ви-ражаються у грошовш формi. Вони акумулюються суб'ектами шдприемництва з рiзних джерел, щоб забезпечити економiчнi умови здiйснення шдприемницько! дiяльностi з метою отримання прибутку. Однак ресурс iнвестування на макро-економiчному рiвнi консолiдуеться у процес багатовекторно1 системи взаемозв'язкiв мiж державою, промислово-виробничими структурами та фшан-совими установами для забезпечення доступносп та швидкосп обiгу, а також для зручносп використання та отримання прибутку. У закош Укра1ш "Про ш-вестицiйну дiяльнiсть" визначено та перелiчено 1хне загальне коло.
Iнвестицiйний мехашзм поеднуе в собi певну сукупнють елементiв, через якi вщбуваеться передавання i перетворення регулюючого iмпульсу, тобто вони е сукупнiстю ресуршв i шляхiв 1х оргашзацп. 1нвестицшний механiзм вступае в дiю з моменту початку взаемовщносин суб'ектiв швестування на ринку. Вкладник зазвичай мае недостатньо власного катталу, щоб самостшно зап-ровадити проект, тому вш намагаеться залучити, на його думку, найвигiднiшi iнструменти.
Через вщсоткову ставку кредитний ринок визначае вартють капiталу. Для забезпечення максимального доходу вкладник прагне, забезпечивши влас-ний капiтал, залучити якнайбшьше можливих iнвестицiйних ресурсiв iз шших джерел [2]. Таким чином, вш намагаеться структуризувати капiтал так, щоб ш-вестицiйнi ризики розподiлялись мiж усiма сторонами, якi беруть участь в ш-вестицiйному проектi.
Для ефективного керування системою швестицшно! безпеки, незалежно вщ 11 рiвня, потрiбно використовувати наукову систему оцiнювання швести-
цiйниx ризиюв. Питaння ризику тa доxодy зaлишaються вaгомими в концепцiï iнвестицiйноï дiяльностi сyб'eктiв пiдприeмництвa. В основi ризику e можли-вiсть втрaти вклaдником чaстки його ресyрсiв тa недоотримaння зaплaновaниx доxодiв, a тaкож тд чaс проведення фiнaнсовоï тa виробничоï стрaтегiй появи додaтковиx зaтрaт. Одтак iнвестицiйний ризик - це не тшьки ризик втрaт, aле й ризик неодержaння додaткового при6утку. Але вaрто зaзнaчити, що ризик може Mara як позитивне, тaк i негативне вiдxилення. Отже, "ризик як елемент госпо-дaрського рiшення може бути визнaчений у тaкий спошб - це ситyaтивнa xaрaк-тер^ти^ дiяльностi будь-якого сyб'eктa ринковиx вщносин, у тому числi ш-весторa, що вiдобрaжae невизнaченiсть ïï результату i можливi несприятливi (aбо сприятлив^ нaслiдки у випaдкy неyспixy ^бо yспixy)".
Оскiльки iнвестицiйнa дiяльнiсть пов'язaнa з мaйбyтнiм, то вонa вщпо-вiдно пов'язaнa i з ризигами. Iнвестицiйнi ризики проявляються через невизта-ченiсть у мaйбyтньомy економiчноï ситyaцiï тa поведiнки iндивiдyyмiв, через об^ктивний i/aбо сyб'eктивний вплив нa швестицшт проекти [3]. Тому, якщо розглядaти iнвестицiйний ризик з точки зору економiчноï склaдовоï, то вiн вис-тyпae як можливiсть недосягнення нaмiченоï мети кaпiтaловклaдення i втрaти грошовоï вигоди. Тому для мaксимaльно можливого уникнення ризику його вaрто зaвчaсно оцiнити, розрaxyвaти, сплaнyвaти тa описaти. Тaкi дiï вaрто ро-бити не тшьки тд чaс розроблення проекту iнвестyвaння.
Переглядaючи методичнi пдаоди до визнaчення видiв iнвестицiйниx ризиюв, ми погоджyeмось з В.1. Любiмовим. 3a визнaченням В.1 Любiмовa, видiв iнвестицiйниx ризикiв e достатньо бaгaто i ïx клaсифiкyють зa yзaгaльнюючими ознaкaми. Для iнвестицiйного ризику xaрaктерною ознaкою e подiл зa сферaми прояву: економiчний, полiтичний, прaвовий, соцiaльний, yпрaвлiнський, еколо-гiчний тa iншi. Iнвестицiйнi ризики розрiзняють зa формaми сaмого процесу ш-вестyвaння: реaльне iнвестyвaння, фiнaнсове iнвестyвaння.
Ризики реaльного iнвестyвaння, якi виникaють через невдaлий вибiр мiсця розтaшyвaння бyдiвництвa об'eктa iнвестyвaння, перебоï в постaчaннi мaтерiaль-но-теxнiчниx ресyрсiв, невдaлий вибiр постaчaльникa iнвестицiйниx товaрiв, зростaння ïx цш, чинники, що впливaють та економiчнi xaрaктеристики експлу-aтaцiï реaльниx iнвестицiй тa iншi чинники, як впливaють нa зниження прибутку.
Ризики фантового iнвестyвaння - це ризики, що винигають через нев-дaлий вибiр фiнaнсовиx iнстрyментiв, фiнaнсовi проблеми емггенпв цiнниx та-перiв, непередбaченi змiни умов iнвестyвaння, недобросовiснiсть вщносно ш-весторiв як торговцiв, тaк i емiтентiв цiнниx пaперiв. 1нвестицшт ризики роз-рiзняють зa причитами виникнення i можливостями ïx усунення тa/aбо компен-сaцiй: комерцiйнi, некомерцшш.
Комерцiйномy ризиковi притaмaнний прояв та рiвнi окремого сyб'eктa господaрювaння чи та рiвнi комерцiйного проекту. Вш пов'язaний зi специфь кою як сaмого пiдприeмствa, тaк i проекпв, що провaдяться нa ньому тa його економiчною дiяльнiстю. Некомерцiйнi ризики не зaлежaть вiд iнвесторa. Вони пов'язaнi iз зовнiшнiм стaном тa yмовaми iнвестyвaння, як e в певнш крaïнi i тaким чином впливaють нa iнвестицiйнi проекти зaгaлом. Некомерцiйнi ризики можуть впливaти як та зaгaльнi для крaïни, тaк i нa регiонaльнi aбо гaлyзевi ш-вестицiйнi проекти, що реaлiзyються нa пiдприeмствax циx сфер.
О^м зазначених вище швестицшш, ризики подiляють за джерелами виникнення: систематичш, несистематичнi. Систематичнi (ринковi) ризики обу-мовленi загальними змшами, що вщбуваються в економiцi - циклом розвитку економiки кра1ни, кон'юнктури iнвестицiйного ринку. Несистематичш (специ-фiчнi або корпоративш) ризики властивi конкретному об'екту швестування через неквалiфiковане управлiння тдприемством-рецитентом, посилення конку-ренцп в окремому сегментi iнвестицiйного ринку, неоптимальну структуру ак-тивiв i капiталу тдприемства тощо.
Погоджуемось з думкою, що ринок швестування тдводить економiчних суб'екпв господарювання до певного компромiсу. Цей компромю е у статутах тдприемств, кредитних договорах, угодах про заснування, де визначаеться вар-тiсть катталу вiдповiдно до джерел фiнансування.
Попит та пропозищя виконують функцiю визначника на ринку швести-цiй, оскшьки саме вони визначають вартiсть катталу. В умовах ринку завжди виконуеться закон, у якому швестицшний суб'ект бажае залучити (придбати) позичковi кошти з мiнiмальними затратами, кредитор (продавець) бажае прода-ти за максимально високою цiною. Аналiзуючи джерела фшансування швести-цiйного ринку вiдповiдно до його кон'юнктури, чпко можна визначити внут-рiшнi (власнi кошти суб'екпв господарювання) та зовнiшнi (кошти резиденпв та нерезидентiв).
Для залучення до катталовкладення певного фiнансового ресурсу пот-рiбно провести Грунтовне методичне дослщження - порiвняльний аналiз. Отже, джерелами фшансування швестицш е:
1. Внутршт: чистий прибуток; амортизацшш ввдрахування; сальдо позаре-ал1зац1йних доход1в; виторг вщ списания актив1в; 1ммоб1л1зац1я залишко-вих поточних актив1в; акцюнерний каттал. Переваги: оператившсть вико-ристання; додатков1 тльги; високий стутнь моиiториигу. Вади: заморожу-вання коштiв; зниження рiвия лжвщносл; вiдсутиiсть зовиiшиього контролю; додатковi витрати на консалтинг та аудит; низький коефiцiеит оборот -иостi катталу;
2. Зовтшт: А) Вiтчизияиi: довгостроковий баикiвський кредит; державиi субсиди; додаткова ем^я цiииих паперiв; прямi швестицп; iивестицiйиий лiзииг; цiльове державне кредитування. Переваги: ефект фiиаисового леве-риджу; скорочення термiиiв реалiзацil проекту; можливють структуризацп боргу; розподiл iивестицiйиих ризиюв; иаявиiсть зовиiшиього контролю. Вади: боргова залежтсть вiд кредиторiв; можливiсть втрати частини влас-иостi; послаблення менеджменту; часткове обмеження самостiйиостi. Б) 1ноземт: прямi iиоземиi швестицп; портфельиi шоземш швестицп; техтч-на допомога (гранти); кредити iиоземиих баикiв; позички мiжнародних фь нансових iнституцiй. Переваги: бшьш високий захист вiд шфляцп; залучення нових технологiй; захист з боку держави; надшне страхування; наяв-нiсть зовнiшнього контролю. Вади: тривалий перiод залучення; необхщ-нiсть гарантування; висока варпсть; високi витрати на технiко-економiчне обгрунтування.
Дослiджуючи украшсью економiчнi джерела, а саме того перюду, коли наша держава була у перехщнш економiцi, можна спостерiгати певш кризовi
явища. Ц кризовi явища досить серйозно вплинули на зниження економiчних процеив, зокрема швестицшних.
Iнвестицiйний клiмат у кра1ш тих роюв був досить слабким, оскшьки державi не вдавалося повною мiрою пiдтримати iнвестицiйну дiяльнiсть, а саме в процеш 11 регулювання. Тому iнвестицiйнi цiльовi програми, зокрема i програ-ми пiдтримки аграрних пiдприeмств, були весь час не дофшансоваш [5]. На жаль, прогалини державних вкладень не компенсувались шшими швестицшни-ми джерелами. Саме тому тодi вiдбулось стрiмке падiння вкладання швести-цiйних ресурсiв як у тваринництво, так i в рослинництво.
В швестицшнш дiяльностi, а саме в процеш визначення джерел фшансу-вання, мав би застосовуватися системний тдхвд. Система оподаткування суб'екта господарювання, збутова дiяльнiсть, структура та стан активiв - це тi чинники, яю впливають на процес визначення джерел фшансування.
Iнвестицiйнi ресурси за сво1м складом е рiзнобiчними. Але попри це, сшьськогосподарський виробник, зокрема i аграрнi пiдприемства, мають недос-татньо високу iнвестицiйну привабливiсть, а тому не можуть одержати велик об'еми iнвестицiйних ресурсiв. У цш ситуацп пiдприемства можуть розрахову-вати здебшьшого на власнi фiнансовi швестицшш ресурси. Як вiдомо, прибуток вщносять до власних джерел фiнансування швестицш. Вiн посiдае особливе мiсце серед внутршшх джерел. Як зазначають свiтовi економiчнi лiтературнi джерела, на прибуток припадае приблизно 27-30 % поточних i каштальних вит-рат суб'екта шдприемництва.
Для нашо1 держави характерним е те, що прибуток майже не розгля-даеться як джерело швестицш, тим паче швестицш в аграрш шдприемства. На прибутковiсть в аграрному виробницв впливають певнi фактори. Серед них можна вщзначити диспаритет цш на аграрну продукцiю тваринного та рослин-ного походження, низьку купiвельну спроможнiсть та низку шших факторiв, якi провокують появу кризових явищ. Як вiдомо, достатньо велика частка аграрних шдприемств потерпае вщ збиткiв, а для оновлення техшки i технологiй потре-буються значш залучення джерел фiнансування iнвестицiйноl дiяльностi.
Найбiльш вагомим джерелом власних ресурив iнвестування для суб'ектiв господарювання е амортизацшний фонд. Державна амортизацiйна по-лiтика е достатньо вагомим шструментом активiзацil процесiв iнвестування. Вона забезпечуе надшне внутрiшне джерело фiнансування швестицшних про-цесiв. Амортизацiйний фонд - це кошти, призначенi для вщновлення вартостi зношування основних фондiв та 1х розширення на якiсно новш технiчнiй основi [8]. Амортизацiйний фонд створюеться за рахунок перiодичних амортизацшних вiдрахувань вiдповiдно до законодавчо встановлених норм амортизацп.
У сiльському господарст, як показуе свiтова практика, використовують кшька методiв нарахування амортизацil залежно вiд того, яку мету ставить перед собою виробник. Адже амортизащя впливае й на величину прибутку, що об-кладаеться податками, а отже, й на розмiр податюв i чистий прибуток, а також на балансовi рахунки. При цьому вплив цей може бути рiзний, а iнодi можуть виникати й суперечносп мiж поставленою метою й отриманими результатами шсля 11 досягнення. Так, якщо виробник хоче зменшити суму податкiв, збiль-
шивши aмортизaцiйнi вiдрaхyвaння й зaнизивши при6уток, це може призвеcти до зaниження поточноï вaртоcтi товaрно-мaтерiaльних цiнноcтей, зтачно mjraa-бити фiнaнcовий cтaн гоcподaрcтвa й знизити можливоcтi отримaння кредипв.
Врaховyючи певну недоcтaтнicть зaконодaвчоï бaзи, якa б cтимyлювaлa iнвеcтицiйнi процест в Укрaïнi, в yмовaх ^огодення можнa cтверджyвaти, що кошти з aмортизaцiйних вiдрaхyвaнь викориcтовyють не зa признaченням [б]. Виходячи з цього, aмортизaцiйнy полiтикy вaрто cпрямyвaти та cтимyляцiю пiдприeмницькоï дiяльноcтi, a зокремa: зняти обмеження з викориcтaння i фор-мyвaння фондiв aмортизaцiï; зaпровaдити поcтiйний монiторинг зa cиcтемою aмортизaцiй з метою мaйбyтньоï кореляцiï ïï пaрaметрiв тa aдеквaтного оцшю-вaння CTany оcновного кaпiтaлy; cкacyвaти оподaткyвaння чacтини aмортизa-цiйних коштiв, викориcтaних в iнвеcтицiйнiй дiяльноcтi.
Пiдвищенню iнвеcтицiйноï aктивноcтi cyб'eктiв пiдприeмницькоï дiяль-ност! cприяe ухв&лений у грyднi 1997 р. Зaкон Укрaïни "Про лiзинг". Вiн дae змогу знaчно прижорити процеc оновлення виробництвa, оздоровити ф^нто-вий cтaн пiдприeмcтв. Вiдповiдно до ст. 1 Зaконy Укрaïни "Про лiзинг", ль зинг - це п^^^мни^^ дiяльнicть, якa cпрямовaнa та iнвеcтyвaння влacних чи з&лучених ф^нтових коштiв i полягae в нaдaннi лiзингодaвцем у виключне кориcтyвaння та визтачений термiн лiзингоодержyвaчy мaйнa, що e влacнicтю лiзингодaвця aбо нaбyвaeтьcя ним у влacнicть зa дорученням i погодженням з лiзингоодержyвaчем у вщповщного продaвця мaйнa, зa умови craara лiзинго-одержyвaчем перiодичних лiзингових плaтежiв.
Перевaгaми aгролiзингy можнa ввaжaти тaке: вiдноcини влacноcтi жорcтко реглaментовaнi нормaтивно-прaвовими aктaми; прaво влacноcтi тале-жить лiзингодaвцю до погaшення оcтaннього плaтежy; вiдноcини лiзинговоï угоди винигають зa згодою cторiн нa добровшьних зacaдaх; гнучга cиcтемa по-гашення лiзингових плaтежiв; подaтковi пiльги для лiзингодaвця (нa об'eкт ль зингу нaрaховyeтьcя aмортизaцiя, зa рaхyнок цього зменшyeтьcя розмiр подaткy нa прибуток); лiзинговi плaтежi не вiдноcять crarn витрaт виробництвa; можли-вicть придбaння cyчacного облaднaння aгрaрними пiдприeмcтвaми тощо.
При цьому доcлiдженням вcтaновлено недолжи aгролiзингy: виcокi ст^в-ки постуг лiзингових компaнiй; кориcтyвaчaми лiзингових постуг e великi тд-приeмcтвa тощо. Тaкож вaрто зaзнaчити, що гоcподaрcтвa, якi виробляють зтач-ну чacткy продyкцiï у cтрyктyрi виробництвa aгрaрноï продyкцiï, мaють обме-женi фiнaнcовi можливоcтi i придбaння ними необхщних технiчних реcyрciв прaктично неможливе. Тому розвиток лiзингових вiдноcин повинен бути шря-мовaний тaким чином, щоб лiзинг cтaв доcтyпним для телян.
Одним iз вaжливих економiчних елеменпв, якi впливaють нa мехaнiзм iнвеcтицiйноï пiдтримки розвитку пiдприeмcтв aгроcфери, теред яких зтахо-дятьcя aгрaрнi пiдприeмcтвa, e iнвеcтицiйнa привaбливicть aгрaрного тд-приeмcтвa. Iнвеcтицiйнa привaбливicть пiдприeмcтвa зaлежить вiд величини œ-бiвaртоcтi продукцп i вiдзнaчaeтьcя зовнiшнiми чинникaми (стровита, мaтерi-aли, п&ливо, електроенергiя) i внутршшми (cиcтемa оплaти прaцi, кшькють ро-бiтникiв, aмортизaцiйнa полiтикa, виробничий потенцiaл) чинникaми.
Для швестицшно! привабливостi аграрних пiдприeмств е характерними фактори, яю формують iнвестицiйний кшмат. Серед науковцiв та пiдприемцiв е достатня юльюсть варiантiв визначення поняття " iнвестицiйний клiмат". Так, переважна бшьшють економiстiв трактуе iнвестицiйний ^мат як: сукупнiсть соцiальних, природних, економiчних, полiтичних або iнших передумов, яю ха-рактеризують доцiльнiсть iнвестування в ту чи шшу дiючу господарчу систему i погоджуеться з тим, що це комплексне економiко-полiтичне явище, що фор-муеться пiд впливом значно! кiлькостi чинникiв. Iнвестицiйний ктмат - це уза-гальнена характеристика сукупност соцiальних, економiчних, органiзацiйних, правових, полиичних, соцiокультурних передумов, що зумовлюе привабливiсть i доцiльнiсть iнвестування в ту або шшу господарську систему. Отже, чинника-ми, якi формують швестицшний клiмат (вiдповiдно до рiвня розвитку галузей), е: державнi пшьги для iнвесторiв; рiвень швестицшно! привабливостц страху-вання ризиюв; можливiсть одержання техшчних коштiв за лiзингом; наявшсть власних ресуршв; фiнансовий стан галузц технiчний рiвень оргашзацп вироб-ництва; ефектившсть використання iнвестицiйних коштiв.
Висновки. На сьогоднi iснуе безлiч механiзмiв вiдбору проектiв для ш-вестування, але, незважаючи на це, недостатньо уваги придшено методам швес-тування в аграрш пiдприемства. Серед головних завдань, поставлених швесто-ру, е правильний вибiр iнвестицiйних об'ектiв, фшансових iнструментiв, швес-тицiйних проектiв, яю б вiдзначались перспективою розвитку, а також змогли б забезпечити !хш потреби та найвищу iнвестицiйну ефектившсть.
Отже, можна стверджувати, що швестицшна привабливiсть аграрного пiдприемства - це сукупшсть виробничо-фiнансових кiлькiсних i яюсних умов та критерпв, якi характеризуюсь потенцiйнi можливостi та економiчнi переваги цього тдприемства, порiвняно з шшими об'ектами iнвестування. Також швес-тицшна привабливiсть додатково характеризуеться такими показниками, як ви-гiдне географiчне положення, сприятлива еколопчна ситуацiя, прогресивна со-цiально-демографiчна структура населення з достатньою часткою осiб iз се-редньою i вищою освiтою, безпека вкладення капiталу.
Для визначення чинникiв, яю впливають на механiзм швестицшно! тд-тримки, потрiбно здiйснити економiчну оцшку розвитку аграрних пiдприемств.
Л1тература
1. Андршчук В.Г. Ефектившсть д1яльносп аграрних шдприемств: теор1я, методика, анашз : монограф1я / В.Г. Андршчук. - К. : Вид-во КНЕУ, 2005. - 292 с.
2. Бутенко А.1. ¡нвестицшна д1яльшсть в шновацшнш сфер1 тдприемництва в Укра!ш: методи i форми / А.1. Бутенко, С.В. Лазарева // Вюник економ1чно! науки Укра!ни : наук. журнал. - 2007. - № 2. - С. 14-19.
3. В1шченко I.I. Концепщя формування й функщонування оргашзацшно-економ1чного мехашзму швестицшно! д1яльносп аграрних шдприемств / I.I. В1шченко // Агросвгг : наук.-практ. журнал. - 2010. - № 11. - С. 13-16.
4. Денисенко М.П. Основи швестицшно! д1яльност : тдручник [для студ. ВНЗ] / М.П. Денисенко. - К. : Вид-во "Алерта", 2011. - 338 с.
5. Коденська М.Ю. Напрями фшансування швестицш на виконання державних цшьових програм розвитку АПК Укра!ни / М.Ю. Коденська // Агрошком : наук.-практ. журнал. - 2008. -№ 3-4. - С. 27-32.
6. Ланченко С.О. Факторний анашз впливу ефекгивносп господарювання на розвиток швестицшних процеав в аграрних шдприемствах / С.О. Ланченко // Економжа АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2006. - № 5. - С. 92-98.
7. Орликовський М.О. Державне регулювання швестицшного процесу в агропромисловому комплексi / М.О. Орликовський // Економжа АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2005. - № 6. - С. 91-98.
8. Шебашна О.В. 1нвестицшне забезпечення розвитку продовольчого тдкомплексу АПК / О.В. Шебанiна // Економжа АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2007. - N° 2. - С. 56-61.
ФурсинаА.В. Основные источники финансирования и риски в инвестировании аграрных предприятий
Рассмотрена сущность понятий "риски финансового инвестирования", "инвестиционный климат" и "лизинг". Указаны основные источники финансирования инвестиций и очерчены их преимущества и недостатки. Выделены основные формы и признаки инвестиционных рисков. Дана характеристика инвестиционного механизма. Определены факторы, которые формируют инвестиционный климат. Приведены факторы, влияющие на доходность в аграрном производстве. Рассмотрена и обоснована сущность амортизационного фонда. Обоснованы преимущества и недостатки агролизинга. Приведена трактовка понятия "инвестиционная привлекательность аграрного предприятия".
Ключевые слова: инвестиционная деятельность, риски, аграрные предприятия, инвестиционный механизм, агролизинг, финансирование, инвестиционная привлекательность.
FursinaA.V. The Main Sources of Financing and Risks in Investing Agricultural Enterprises
The essence of such concepts as "the risks of the financial investment", "investment climate" and "leasing" is studied. The main sources of investment financing are substantiated; their advantages and disadvantages are outlined. The main forms and signs of investment risks are defined. The description of the investment mechanism is provided. The factors that create the investment climate are described. The factors affecting the profitability of the agricultural production are observed. The essence of an amortization fund is considered and justified. The advantages and disadvantages of leasing in agriculture are outweighed. The above interpretation of the concept of "investment attractiveness of the agricultural enterprise" is given.
Key words: investment activity, risks, agricultural enterprises, investment mechanism, agricultural leasing, financing, investment attractiveness.
УДК339.138 Доц. О.€. Шандрвька, канд. екон. наук;
ст. викл. В.В. Кузяк, канд. екон. наук; доц. О.М. Бек, канд. екон. наук - НУ "Львiвська полтехнка "
ОЗНАКИ ПРИЙНЯТТЯ СТРАТЕГ1ЧНИХ ЛОГ1СТИЧНИХ Р1ШЕНЬ ШДПРИеМСТВА У ПРОЦЕС1 ЛОПСТИЧНО1 1НТЕГРАЦН
Розглянуто питання визначення та оцшювання чиннигав впливу на формування розвитку сшввщношень внутршньо! / зовшшньо! додано! вартост в ланцюгах створен-ня вартосп з метою формування доцшьних напрямiв стратепчного розвитку окремих шдприемств на засадах лопстичного управлшня та з огляду на потребу розкриття ними лопстичного потенщалу. До таких чиннигав вщнесено: рiвень розвитку лопстичного потенщалу (визначаеться ефектившстю формування та використання); рiвень розвитку маркетингового та ринкового потенщалу; iндивiдуалiзацiя попиту (як чинник, що ус-кладнюе лопстичш процеси); партнерство у створенш вартостц глибину спецiалiзацii (обернений до глибини виготовлення); вплив сучасних тенденцш ринку; глибину процесу створення вартосп ^вень вертикально! штеграци); рiвень розвитку ринково! та лопстично! шфраструктури. Наведено складовi шфраструктурного, шформацшного та оргашзацшного забезпечення шдприемства з точки зору лопстики. Наведено ознаки прийняття стратепчних лопстичних ршень шдприемства залежно вщ сшввщношення "внутршня / зовшшня додана вартють". Представлено матрицю можливостей стратепчного розвитку шдприемства з точку зору лопстики.
Ключовг слова: ланцюги створення вартосп, внутршня/зовшшня додана вартють.
