CC BY
14
Лiзинговий кредит може бути наданий шдприемству у формi фшансо-вого чи оперативного лiзингу. Основш складовi лiзингового платежу беруть участь у формуванш об'екта оподаткування [4, п. 7.9.6]. Винагорода за фшан-совий лiзинг для орендодавця включаеться до валового доходу, а для оренда-ря включаеться до валових витрат. Передача об'екта лiзингу орендарю е об'ектом обкладення ПДВ [5, п. 1.4], оскшьки така операцiя розглядаеться як продаж послуг. Проте договiр фiнансового лiзингу користуеться податкови-ми пiльгами щодо сплати ПДВ, оскiльки платежi за фшансовим лiзингом виключено 3i об'екта оподаткування ПДВ [5, п. 3.2.2]. Зпдно з п.8 П(С)БО "Оренда" об'ект операцшно! оренди вiдображаеться орендарем на позабалан-совому рахунку "Орендоваш необiговi активи" бухгалтерського облiку за вартютю, зазначеною в угодi про оренду. При оперативны орендi шд-приемство-орендар збiльшуе сво! валовi витрати на суму орендно! плати. Ль зинговий платiж розглядаеться як оплата вартост послуг за договором л1зин-гу та е об'ектом обкладення ПДВ [5, п. 3.1.1].
Висновки. Виходячи з сказаного вище класифжащю видiв кредиту не-обхiдно доповнити класифшащею за критерiем податкових наслщюв кредиту-вання пiдприемства. Вiдповiдно до цього критерш, кредити подiляються на: 1) кредити, що ведуть до збшьшення валових витрат (фiнансовий (вщ банювсь-кий i парабанювських установ); грошова позика пiдприемства пiдприемству; обл1гацшна позика; лiзинговий кредит); 2) кредити, що ведуть до збшьшення валових доходiв (поворотна фшансова допомога); 3) кредити, що ведуть до збшьшення балансово! вартост необiгових активiв (комерцшний/товарний) кредит); 4) кредити, що ведуть до зменшення чистого прибутку (дебггорсько-кредиторська заборгованiсть). При прийняттi ршення щодо кредитування тд-приемствам рекомендуеться керуватися цiею класифiкацiею.
Л1тература
1. Грош1 та кредит: Пiдручник. - 3-те вид. перероб. I доп. - М.1. Савлу, А.М. Мороз, М.Ф. Пудовюна та in.; За заг. ред. M.I. Савлука.- К.: КНЕУ, 2002. - 598 с.
2. Фшанси пщприемств: Навч. пос.: Курс лекцiй/ За ред. Д-р екон. наук, проф.ГГ.Кь рейцева. - К.: ЦУЛ, 2002. - 268 с.
3. Партин Г.О., Загороднш А.Г. Фшанси тдприемств. Конспект лекцш: Навч. пос./ Сер. мДистанцiйне навчання", № 4. - Львiв: Вид-во НУ мЛьвiвська полiтехнiкам, 2002. - 128 с.
4. Закон УкраТни "Про оподаткування прибутку тдприемств" вщ 22.05.97 р.; 283-97-ВР.
5. Закон УкраТни "Про податок на додану вартють" вiд 03.04.1997 р., № 723/97-ВР.
6. Лист М1н1стерства фшанав Укра!ни вiд 14.11.2003 р., № 31-04200-30-25/5432.
УДК332.025.012 Доц. М.К. Колкник, канд. екон. наук;магктрант
О.В. Яцишин - НУ "Льbeiecbm полтехшка"
АКТУАЛЬН1 ПИТАНИЯ З РОЗВИТКУ 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ
ПРОЦЕС1В В УКРА1Н1
Пожвавлення економiчних процеав в Укрш'ш значною мiрою залежить вщ ефективностi державно! полiтики, наявностi сприятливого швестицшного клiмату та iнших чинниюв. Умови розвитку ефективного механiзму швестицшних процесiв в Укршш розглянуто автором у данш статтi.
Assist. prof. M.K. Kolisnyk; master's degree O.V. Yatsyshyn -
NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Important questions are from development of investment processes in Ukraine
The revival of economic processes in Ukraine largely relies on efficiency of state investment policy, presence of favorable investment climate. Conditions of development an effective mechanism of investment processes in Ukraine are considered by author in the given article.
Постановка проблеми у загальному виглядi та ïï зв'язок з важли-вими науковими та практичними завданнями. Важливою умовою усшш-hoï ринково1 трансформаци економши Украши е забезпечення ïï сталого роз-витку. Тобто сталий розвиток - це насамперед економiчне зростання, яке за-безпечуе ефективне виршення проблем життезабезпечення суспiльства та пiдвищення якост життя населення. Як наслiдок цього, проблема формуван-ня ефективноï економiчноï полiтики е однiею з найактуальшших на сьогоднi. Головним завданням в економiчнiй сферi мае стати створення конкурентос-проможноï ринковоï економiки, покращення iнвестицiйного клiмату та забезпечення макроекономiчноï стабiльностi. Iнвестицiйнi процеси у кра].ш мають значний вплив на суб'екти ринку та ïхню дiяльнiсть, оскiльки iнвестицiï охоп-люють глибинш основи господарськоï дiяльностi. Тому дослщження проблем активiзацiï iнвестицiйних процесiв у державi завжди перебували в цен^ ува-ги економiчноï науки та е предметом розгляду у данш статтi.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй, в яких започатковано розв'язання ще*1 проблеми. Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй, засвiдчуе, що ця тема е об'ектом дослiдження багатьох науковщв. Дослiдженню проблем активiзацiï швестицшних процесiв в украïнськiй економiцi присвячено роботи багатьох вггчизняних науковцiв - економют^в: В.М. Гриньова, 1.П. Мойсеенко, 1.О. Бланк, Т.Г. Затонацька, В.Л. Осецький, М. Войтаренко, О. Фурманюк, В.В. Папп, А.Г Свстаф'ева, О.В. 1ваненко. Наприклад, у роботах В. Папп наго-лошуе, що важливою передумовою вiтчизняноï економiки е впорядкування всiеï системи економiчних вiдносин iз територiями, якi спрямованi на активiзацiю ш-вестицiйноï дiяльностi та комплексну реалiзацiю iнвестицiйних програм у регь онах [4]. Т.Г. Затонацька та В.Л. Осецький акцентують свою увагу на необхщ-ностi регулярного розроблення загальнонацюнальних iнвестицiйних програм, якi б виступали iнструментом прямого впливу на швестицшний процес, оптимь зацiï державних та ринкових iнструментiв активiзацiï швестування [2].
Цiлi статтi. Метою даноï роботи е формування пiдходiв до створення ефективного механiзму активiзацiï iнвестицiйних процесiв у краïнi, як фактора забезпечення економiчного зростання та покращення соцiально-економiч-ного розвитку краши.
Основний матерiал дослiдження з повним обгрунтуванням отри-маних наукових результа^в. Темпи економiчного розвитку й ефективне функцюнування багатьох галузей економжи значною мiрою визначаються ш-тенсившстю iнвестицiйних процесiв у краïнi. Необхщшсть в iнвестицiйних надходженнях стала очевидною для вЫх господарюючих суб,ектiв з моменту трансформаци економжи Украïни з адмiнiстративно-командноï в ринкову.
Вагоме значення швестицш у суспiльному виробництвi зумовлюеться як здатнiстю перетворюватись на елементи реального кашталу, утворюючи матерь
альну базу суспшьного виробництва, так i формувати реальш передумови для розширеного вдаворення. Мотиващею для пiдвищення рiвня швестицш е роз-виток економiки на основi технологiчного iнновацiйного оновлення. До уваги слщ взяти такi обставини: по-перше, саме з активiзацй швестицшно! дiяльностi у фазi депресй починаються процеси оновлення морально застарiлого кашталу; по-друге, iнвестицiйний процес, перетворюючись на процес систематично! ре-алiзацil шновацш, впроваджуе у виробничий процес найновiшi досягнення на-уково-технiчного прогресу. Саме за таким мехашзмом швестицй стають визна-чальним чинником економiчного зростання. Останне ж значною мiрою зале-жить вiд науково! обгрунтованосп орiентирiв, прiоритетiв, шляхiв розвитку, джерел фшансового забезпечення та iнших аспектiв швестицшно! стратегй [2].
Дослiджуючи швестицшш процеси та iнвестицiйнi потоки в Укра!ш, можна видiлити так основш фактори, якi впливають на поведшку як закордон-них, так i вiтчизняних iнвесторiв. Внутрiшнi фактори: несприятливий швести-цiйний клiмат; недосконалiсть та часту змшу законодавчо! нормативно-право-во! бази; вiдсутнiсть системного пiдходу до державного управлшня розвитком швестицшно! сфери; зниження фiнансових можливостей бюджетiв ушх рiвнiв; неефективне використання iнвестицiйного потенщалу кра!ни та регiонiв; низь-ку конкурентоспроможшсть кра!ни; слабку розвиненiсть фондового ринку; не-досконалiсть фшансово-кредитно! системи; вщсутнють системи гарантiв захис-ту швестицш; вщсутшсть розвитку швестицшного партнерства держави та бiз-несу; наявшсть проблем становлення довгострокових вiдносин пщприемства з iнвесторами та фiнансовими шститутами; вiдсутнiсть системи страхування ри-зиюв iнвесторiв, нестабiльнiсть полггично! ситуацй; високий рiвень корупцй.
Крiм дД1 внутршшх факторiв, на зниження темпiв приросту обсягу шоземних iнвестицiй в Украшу впливае несприятлива фшансова кон'юнктура у свт, спричинена крахом окремих регюнальних ринкiв, яка стимулюе швес-торiв вiд вкладення в економiки, яка розвиваеться [5].
Головною метою пол^ики кра!ни у сферi iнвестування е ресурсне забезпечення позитивних економiчних зрушень в економщ та процешв еконо-мiчного зростання, тобто забезпечення сталого розвитку кра!ни, що призведе до створення сприятливо! кон'юнктури на ринку, пщвищення активностi гос-подарських процеЫв, розвиток прiоритетних галузей економжи, пiдвищення ефективностi вирiшення проблем життезабезпечення суспшьства та якостi життя населення, тобто збалансування сощально! полiтики.
Для ефективного здшснення швестицшно! полiтики в основу И розроб-лення повинш бути закладенi принципи, якi передбачають державне швестицшно! дiяльностi та вплив результатiв реалiзацil iнвестицiйних регулювання проектiв на доходи i витрати бюджету, фiнансову забезпеченiсть та прибутко-вiсть iнвестицiйних проектiв, характеристику впливу iнвестицiйних вкладень на соцiальну та економiчну ситуацiю [4]. 1нвестицшна полiтика повинна сфор-мувати у кра!ш сприятливий iнвестицiйний клiмат, який включае: мобiлiзацiею нацiональних заощаджень в швестицй; доступнiсть кредитних ресурсiв для пщприемства; приплив шоземного кашталу. Для цього як слiд задiяти державi ва-желi прямо! дй у виглядi централiзованих державних каттальних вкладень та засоби непрямо! дй - бюджетне та грошово-кредитне регулювання [4].
Таю два поняття як eKOHOMi4Ha конкурентоспроможшсть краши та ш-вестицiйнi процеси дуже взаемопов'язаш, чим бiльш конкурентоспроможш-ша краша, тим вона бшьш приваблива для iHBecTopiB та прямих шоземних ш-вестицiй. Прямi швестицй надходять до краш i3 довгостроковими передбачу-ваними можливостями, привабливими перспективами розвитку та чгткою стратепею конкурентоспроможност.
Конкурентоспроможнiсть краши - одна з найбшьш впливових концеп-цш в економiчному розвитку, вона може грунтуватися на використаннi при-родних ресурЫв, дешево! робочо! сили, або на конкурентны перевазi шфрас-труктурного забезпечення чи на iнвестицiйнiй привабливост галузей економь ки [3]. Всесвгтнш економiчний форум (World Economic Forum (WEF)) щорiч-но публжуе Глобальний звiт конкурентоспроможностi, який визначае стушнь та класифiкуе конкурентоспроможнiсть краши вщповщно до отриманих ре-зультатiв (чим менший порядковий номер рейтингу, тим конкурентоспромож-нiша економiка). Для ощнки конкурентоспроможностi WEF використовуе такi показники: шдекс конкурентоспроможностi, що зростае та шдекс мжроеконо-мiчноl конкурентоспроможностi. Украша займала у 2005 р. 84 мюце в рейтингу за першим показником (кшьюсть учасникiв у рейтингу 117) та 75 мюце за другим показником (кшьюсть краш у рейтингу 116). Вщповщно економжа на-шо! держави - з великим ризиком для швестування, що мае низький рiвень конкурентоспроможностi та неефективний розподш ресурсiв. Дослiдницька оргатзащя Heritage Foundation (США) розраховуе шдекс економiчноl свобо-ди, який трактуеться як ступiнь невтручання держави у виробництво, розподш i споживання товарiв та послуг пiд час забезпечення необхщного для гро-мадян рiвня захисту свободи. Оцiнюючи значення цього показника шдексу, необхiдно зазначити, що Украша шдвищила свiй рейтинг у 2005 р. на 33 пози-цй (з 117 у 2004 р. до 84 у 2005 р.) випередивши Росiю, Туреччину, Грузш. Проте цей показник попршився у 2006 р. на 15 позицш, i нинi Украша у рейтингу економiчноl свободи посiдае 99 мюце iз 157 краш, наша краша нале-жить до категорй краш iз мздебiльш невiльною економжою" [3, ст. 26].
У сучаснш iнвестицiйнiй полiтицi багатьох краш св^у вагоме мiсце займае iнвестицiйне партнерство держави та бiзнесу. Такий мехашзм дае змо-гу реалiзовувати швестицшш проекти з участю держави без використання бюджетних коштiв чи застосування фшансування на пiльгових умовах. Шд таким партнерством розумiють ефективний розподш ризиюв мiж державою та приватною стороною. Основш перепони для участ приватного сектора у проектах спшьно з державою е недостатнш рiвень потокiв готiвки у проектах, брак шструменлв для усунення поличного ризику, обмеженi можливостi для виходу iнвесторiв iз проекту [7]. Нацюнальний iнститут США зi зв,язкiв з швесторами визначае поняття "зв'язку з швесторами" як вид стратепчно! мар-кетингово! дiяльностi компанй, що включае питання розкриття шформацй, фь нансово! полiтики та надання iснуючим i потенцiйним iнвесторам адекватних даних про поточний стан справ у компанй та ll перспективи розвитку. Ниш в Укра1ш розв'язання цього завдання потребуе розроблення механiзму управ-лшня цим процесом з метою стратепчного розвитку пiдприемства [8, ст. 105].
Iнвестицiйну дiяльнiсть в УкраАт можуть здiйснювати громадяни, не-державнi шдприемства, органи влади й управлшня Укра1ни, iноземнi швесто-ри. Розглянемо данi Держкомстату Укра1ни про прямi швестици в Украшу. Прирют сукупного обсягу iноземного кашталу в економiцi кра1ни, з ураху-ванням його переоцiнки, утрат, курсово! рiзницi тощо, за 2006 р. становив 4295,9 млн. дол., що тобто 54,8 % до приросту за 2005 р. При цьому обсяг приросту шоземного кашталу за 2006 р. е одним з найбшьших за вс роки. Зниження приросту швестицш, порiвняно з попередшм роком, пояснюють обсягами надходження у 2005 р. кош^в вiд приватизацп iз залученням шо-земного швестора ВАТ мКриворiжстальм (4,8 млрд. дол.). Загальний обсяг прямих iноземних швестицш в Украшу, станом на 1 шчня 2007 р. становив 21186,0 млн. дол., що становить 125,4 % до обсяпв швестицш на початок року i становить 454,6 дол. на одну особу [9] (рис. 1).
21000 19000 17000 ^ 15000 9 13000 | 11000 I 9000 I 7000 5000 3000 1000
■ Обсяги ¡нвестицш, наростаючим пщсумком з початку ¡нвестування
21186,0
16890,0
9047,С
3875,0
4555,3
5471,8
6794,4
01.01.01 01.01.02 01.01.03 01.01.04 01.01.05 01.01.06 01.01.07 Рис. 1. Прямi шоземш швестици в Украшу (складено з використанням [9])
Ншеччина
Авсгрга
Спопучене Королюство
□ на 01.01.2006
Нщерпанди
Сполученп Росшська Штати Америки Федерацга
□ на 01.01.2007
Францю
В1рг1нськ1 острови, Британсьш
Рис. 2. Розподт прямих швестицш в Украшу за основними крашами-швесторами, % (складено з використанням [9])
1нвестици надшшли зi 119 краш свггу, при цьому на 10 з них припадае 84,1 % 1х загального обсягу, це: Шмеччина - 5620,7 млн. дол., Кшр - 3011,7 млн. дол., Австр1я - 1600,8 млн. дол., Сполучене Королiвство - 1557,2 млн. дол., Нщерланди - 1493,0 млн. дол., США - 1418,0 млн. дол., Росшська Федеращя -980,8 млн. дол., Франщя - 826,8 млн. дол., та Швейцарiя - 504,9 млн. дол. (рис. 2). На 1 шчня 2007 р. значш обсяги шоземних швестицш зосереджено у
фiнансових установах (2419,8 млн. дол.), на пгдприемствах оптово!" торгiвлi (2264,0 млн. дол.), в оргашзащях, що здгйснюють операци з нерухомим майном, оренду, iнжинiринг та надання послуг тдприемцям (1773,4 млн. дол.) [9].
Висновки i перспективи подальших дослiджень. Пгдсумувавши все вище сказане, можемо зробити висновок, що для створення ефективного ме-хангзму активiзацiï iнвестицiйних процесгв у краïнi необхiдно вжити низку заходiв, що сприяють пiдвищенню iнвестицiйноï привабливостi як пгд-приемства, галузi так i держави в цшому. З огляду на проведенi дослгдження, необхiдно сформувати комплексну програму активiзацiï iнвестицiйних про-цесiв для сталого розвитку краïни, пiдвищення життевого рiвня населення та ефективноï соцiально-економiчноï полгтики, що охоплюе: створення стабгль-но1' законодавчо!" бази, формування ефективно!" швестицшно1" полiтики, пгдви-щення конкурентоспроможностi краши, формування швестицшного партнерства держави та бiзнесу, становлення довгострокових вгдносин мiж суб'екта-ми iнвестицiйного процесу в Украшг, ефективне використання потенцгалу ре-гiонiв та держави в цшому. Майбутне досконалгше дослiдження плануеться за такими напрямками, як швестицшний клгмат на прикладi певного реггону та шляхiв стимулювання iнвестицiй. На пiдставi проведеного дослiдження будуть вдосконалеш способи оцiнки ризиковостi iнвестицiйних процесгв.
Лiтература
1. Гриньова В.М., Коюда В.О., Лепейко Т.1., Проблеми розвитку швестицшно'1 дгяль-ностi: Монографiя/ За заг. ред. В.М. Гриньово'1. - Харкгв: Вид. ХДЕУ, 2002. - 464 с.
2. Затонацька Т.Г., Осецький В.Л. Стратегия нарощування швестицшного потенщалу нацюнально!' економiки// Фiнанси Украши. - 2006, № 7. - С. 38-49.
3. Войтаренко М., Фурманюк О. Економiчна конкурентоспроможнiсть та швестицшна привабливiсть Украши// Економiст. - 2006, № 12. - С. 25-28.
4. Папп В.В. Вдосконалення швестицшно'1 полггики в краïнi та ïï вплив на розвиток гн-вестицшного процесу в реггонг// Региональна економгка. - 2006, № 2. - С. 50-59.
5. Свстаф'ева А.Г., ¡ваненко О.В. Особливостг швестицшно'1' дгяльностг в Украшг на сучасному етапг// Держава та репони науково-виробничий журнал. - 2006, № 4. - С. 134-137.
6. Бондаренко Д.О. Застосування системного пгдходу до державного управлгння розвитком iнвестицiйноï сфери// Держава та репони науково-виробничий журнал. - 2006, № 4. - С. 22-26.
7. Циганкова М. Формування швестицшного партнерства держави та бгзнесу в Укра-1нг// Економгст. - 2006, № 10. - С. 50-53.
8. Лепейко Т.1., Шемаею В.В. Проблеми встановлення довгострокових вгдносин пгдприемства з гнвесторами, власниками i фгнансовими гн-тами// Фгнанси Украши. - 2006, № 11. - С. 104-111.
9. http://www.ukrstat.gov.ua.
УДК 658.8:631.1.027:631.11 Доц. Я. С. Ларта, канд. екон. наук -
Нацюнальний аграрный утверситет, м. Kuïe
РОЗРОБЛЕННЯ СТРАТЕГИ УПРАВЛ1ННЯ ШДПРИСМСТВА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТ1: ПРИНЦИПИ ТА ВАР1АНТИ
ЗАСТОСУВАННЯ В АПК
Розглянуто сучаснг науковг пгдходи щодо формування стратегш управлгння тд-приемства в умовах невизначеностг. Окреслено базовг моделг таких стратегш та можли-востг 1'х застосування в АПК.
