CC BY
176
УДК330.322(477) Доц. О.С. Ривак, канд. екон. наук -
Львiвський тститут менеджменту
ШВЕСТИЦШНА ДШЛЬШСТЬ В УКРА1Н1
Починаючи з 2008 р., спостерiгаeться пролонговане згортання швестицшно! дь яльностi в Укршш, тому важливу роль ввдграе вдосконалення правового, оргашза-цiйного та економiчного управлiння iнвестицiйними процесами.
Ключов1 слова: каттальш швестици, швестици в основний каттал, фiнансовий стан пщириемств, шиоваци, доходи населення, внутрiшнiй попит, зовшшиш попит, ринок капiталу, система оподаткування, iноземний капiтал.
Постановка проблеми. Важливу роль у забезпеченш стабшьного розвит-ку економ1ки держави вщграе позитивна динамша каттальних швестицш, як е витратами на придбання або створення матер!альних 1 нематер!альних необорот-них актив1в. Це iнвестицii, як спрямовують у буд!вництво, виготовлення, ре-конструкцш, модернiзацiю, придбання, створення необоротних активiв (врахо-вуючи необоротнi матерiальнi активи, призначенi для замiни ддачих, i устатку-вання для здшснення монтажу), а також авансовi платеж! для фшансування кат-тального будавництва.
Важливими складниками капiтальних iнвестицiй е швестици в основний капiтал - це штегральний показник, який найповшше й достов!рно характеризуе потенцiал зростання економши на найближчу перспективу. Обсяги швестицш в основний капiтал, починаючи з 2008 р. i по перше твр!ччя 2010 р., невпинно знижуються.
Iнвестицii е важливим компонентом приватних видатюв, як й зумовлю-ють динамiку розвитку суспшьного виробництва, оскшьки iх витрачають на бу-давництво нових заводов, на верстати, устаткування тощо. По свош суп вони е "мотором" економiки, що забезпечуе 11 розвиток вперед. Водночас швестици е наймiнливiшим компонентом загальних видатюв. Найважливiшими чинниками, як! впливають на мшливють iнвестицiй, е: (1) тривалють строюв служби; (2) не-регулярнiсть iнновацiй; (3) м!нливють прибутюв; (4) м!нливють сподавань. Р!зш складники швестицшних товарiв мають неоднаковий термш служби. Активна частина (машини, верстати) здебшьшого служить менше часу у процес виробництва, шж пасивна частина (будавл^ споруди). Величина швестицш пов'язана з ремонтом i замшою устаткування або будiвель.
Основним чинником швестицш е техшчний прогрес. Нова продукщя i нов! технологii стимулюють швестування.
На очiкування майбутнiх доход!в значною м!рою впливае обсяг поточного прибутку. Пiдприемцi здшснюють швестування тшьки тод!, коли в!дчувають, що це дасть вщповщний прибуток. М1нлив!сть прибутку надае м!нливого характеру швестицшним стимулам. Зростання прибутку дае тдприемцям як бiльше стимутв, так i бiльше кошт!в для швестування; зменшення прибутку мае зворот-ний ефект. Непостiйнiсть прибутку збiльшуе нестабшьшсть iнвестицiй.
Оскшьки основний капiтал мае тривалий термiн служби, прийняття швестицшних ршень здшснюють на основ! очшуваного чистого прибутку. Однак ф!рми схильш прогнозувати умови тдприемництва з урахуванням реалш сього-дення. 1стотно вплинути на нам!ри шдприемщв здатш змши внутр!шньопол!тич-ного становища, посилення напруженост у м!ждержавних вщносинах, розроб-
лення нових джерел енергй, змiна приросту населення i пов'язаного з ним попиту на ринку, новi законодавчi шщативи, страйки, рiшення суду з трудових i анти-монопольних питань, змша державно! економiчно! полiтики тощо.
Особливо! уваги заслуговуе фондова бiржа, яку шдприемщ часто розгля-дають як барометр загально! впевненостi у майбутньому, ^ навпаки, зниження курсу акцш зменшуе впевненiсть.
Важливу роль вщграе вдосконалення правового, органiзацiйного та еконо-мiчного механiзму управлiння iнвестицiйними процесами. Натомють в Укра!нi ю-нують обтяжливi регуляторнi процедури, зокрема: складнють адмiнiстрування по-датюв, кшькють та складнють отримання дозволiв, технiчне регулювання (серти-фiкацiя та стандартизацiя). Наявний також високий податковий тиск на економжу, нерозвиненiсть iнституцiйних механiзмiв швестування, таких як державно-при-ватне партнерство та залучення iнвесторiв на умовах угод про розподш продукцй, вщсутнють iндустрiальних (промислових) парюв, слабк шституцшш механiзми забезпечення гарантiй прав власносп (рейдерство). Такий стан справ призвiв до пролонгованого згортання iнвестицiйно! дiяльностi, починаючи з 2008 р.
У 2009 р. прямi iноземнi швестицй зменшились у 2,5 раза порiвняно з 2008 р. Негативне сальдо платежного балансу упродовж 2006 р. - першого кварталу 2010 р. спричинило до нарощування валового зовшшнього боргу Укра!ни, який наприкшщ 2009 р. становив 103 323,0 млн дол. США (88 % вщ ВВП). Необ-хiднiсть погашення зовнiшнiх позик укра!нськими банками i корпорацiями спри-чиняе значний вщплив капiталу iз кра!ни.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Питанням щодо проблем та шляхiв полiпшення швестицшно! дiяльностi, умовам пiдвищення ефективностi спещального режиму iнвестицiйно! дiяльностi, розвитку швестицшних процесiв та виявленню !х впливу на структурнi зрушення в економщ Укра!ни, управлш-ню iнвестицiйною дiяльнiстю та питанням щодо умов та перешкод для шоземно-го швестування в Укра!ш присвяченi працi С. Губанова, Б.М. Данилишина, М.Х. Корецького, О.1. Дацiя, В.Р. Жукова, М.1. Крупки, П. Гайдуцького, О.М. Невелево!, В. Жарова, Н. Максимово!, О.1. Амошi, С.М. Василенка, В. Ва-силенка, С.Г. Галуза, К. Д. Гурово! та багатьох iнших.
Постановка завдання. Метою до^дження е розглянути динам^ розвитку iнвестицiйно! дiяльностi в Укра!ш за останнi роки, з'ясувати основнi чин-ники, що впливають на iнвестицiйну дiяльнiсть та визначити шляхи покращення iнвестицiйного клiмату.
Виклад основного матерiалу. Динамiка капiтальних швестицш за 20032010 рр. була така: 2003 р. - 59899 млн грн у фактичних цшах (прирют становив 28,6 % порiвняно з попереднiм роком); 2004 р. - 89314 млн грн (49,1 %); 2005 р. - 111174 млн грн (24,5 %); 2006 р. - 148972 млн грн (34,0 %); 2007 р. -222679 млн грн (49,5 %); 2008 р. - 272074 млн грн (22,2 %); 2009 р. - 192878 млн грн (-29,1 %) шчень-червень 2010 р. - 60554,9 млн грн. Зокрема, швестицй у ма-терiальнi активи становили у 2009 р. 192878 млн грн (96,9 % до загального обся-гу капiтальних iнвестицiй). З них швестицй в основний каттал становили 78,7 % до загального обсягу каштальних швестицш. У каштальне будiвництво було вкладено 80091 млн грн (41,5 %); в машини, обладнання та транспорты засоби -65340 млн грн (33,9 %). 1нвестицй у землю становили 1547 млн грн (0,8 %), юну-ючi будiвлi та споруди - 6652 млн грн (3,4 %); новi будавл^ споруди, об'екти не-
завершеного будавництва - 3115 млн грн (1,6 %); довготермiновi бiологiчнi акти-ви тваринництва - 879 млн грн (0,5 %); iншi необоротш матерiальнi активи -4049 млн грн (2,1 %); каттальний ремонт - 18966 млн грн (9,8 %). 1нвестицй в нематерiальнi активи становили - 5893 млн грн (3,1 %) [1].
У 2009 р. в умовах невиконання державного бюджету вщбулося скоро-чення державних iнвестицiй. Каштальш видатки зведеного бюджету зменшились на 51,5 % порiвняно з 2008 р. (частка у структурi видатюв зведеного бюджету знизилася з 13,5 до 6,5 %).
Динамша обсягу iнвестицiй в основний капiтал у фактичнш вартосп упро-довж 2006-2010 рр. була така: 125253,7 млн грн у 2006 р. (у вщсотках до попередньо-го року 119,0); 188486,1 млн грн у 2007 р. (129,8 %); 233081,0 млн грн у 2008 р. (97,4 %); 151776,8 млн грн у 2009 р. (58,5 %); 49056,0 млн грн у I пiврiччi 2010 р. (92,6 %). 1ндекс iнвестицiй в основний каптал до 1990 р. у 2008 р. становив 85,4 %.
Якщо у 2008 р. спад швестицшно! дiяльностi вщбувся передусiм у сферi транспорту (82,4 % до попереднього року); фшансовш дiяльностi (88,2 %); в ор-ганiзацiях з нерухомютю, здаванням пiд найм та надання послуг (94,2 %); у про-мисловосп (94,3 %); в державному управлшш (94,1 %); в готелях та ресторанах (96,5 %), то в наступному, 2009 р. спад швестицшно! дiяльностi вщбувся в ушх сферах суспшьного виробництва, i найбшьшою мiрою у будiвництвi (37,8 %). У I кв. 2010 р. найбшьший спад обсяпв iнвестицiй в основний каштал вiдбувся у фь нансовiй дiяльностi (44,6 % до вщповщного перiоду попереднього року); в опто-вiй i роздрiбнiй торпвл^ торгiвлi транспортними засобами, послугах з ремонту (58,8 %); охоронi здоров'я та соцiальнiй допомозi (59,6 %) [1].
У сiчнi-червнi 2010 р. найбшьшу частку капiталовкладень (39,9 %) було спрямовано у розвиток промислових видiв дiяльностi, обсяги яких, порiвняно з сiчнем-червнем 2009 р., скоротилися на 11,4 %. Це, насамперед, зумовлено змен-шенням (на 11,1 %) швестицш у переробну промисловють, частка яких станови-ла 61,0 % вщ усiх капiталовкладень у промисловють. 1нвестицй у розвиток до-бувно! промисловостi зменшились на 8,6 %, та швестицй у тдприемства виробництва та розподшення електроенергй, газу та води зменшилися на 18,4 %.
У переробнш промисловосп нарощують темпи iнвестування легка промисловють (131,5 % до шчня-червня 2009 р.); хiмiчна та нафтохiмiчна промисло-вiсть (216,8 %). 1нвестицшно привабливим залишилися оброблення деревини та виробництво виробiв з деревини, ^м меблiв (збiльшилися в 1,5 раза). 1нвестицй у виробництво коксу, продуктов нафтоперероблення зросли на 5,4 %. Пщ-приемства iнших галузей промисловосп збiльшили обсяг капiталовкладень у по-над 3,5 раза.
Негативний вплив на темпи освоення капiталовкладень у переробнш промисловосп мало зменшення швестицш в основний каштал у машинобудуванш (на 13,3 %), у целюлозно-паперове виробництво, видавничу дiяльнiсть (на 57,7 %), металургшне виробництво та виробництво готових металевих виробiв (на 36,0 %), виробництво харчових продукпв, напо!в та тютюнових виробiв (на 45,0 %), виробництво iншо! неметалево! мiнерально! продукцi! (на 10,5 %). Частка цих видав дiяльностi в загальних обсягах капiталовкладень переробно! про-мисловостi становила 35,6 %.
У шчш-червш 2010 р. катталовкладення у розвиток органiзацiй, що здшснюють операцi! з нерухомим майном, оренду, iнжинiринг та надання послуг
тдприемцям, збшьшилися нa 3l,2 % тa сгановили 23,3 % вiд 1'хнього зaгaльного обсягу. Прирiст iнвестицiй в основний rann^ спостерiгaвся у рибaльствi, риб-ництвi - нa 0,4 %.
Скоротилися обсяги кaпiтaловклaдень у ф^нсову дiяльнiсть нa 20,6 %, торпвлю; ремонт aвтомобiлiв, побутових виробiв тa предметiв особистого вжит-ку - та 3l,4 %, охорону здоров'я тa нaдaння соцiaльноï допомоги - та 24,9 %, дь яльшсть трaнспортy i зв'язку - та 20,4 %, держaвне yпрaвлiння - та 29,l %, про-мисловють - нa 11,4 %, дiяльнiсть готелiв тa ресторaнiв - та l,9 %, нaдaння ко-мyнaльних тa iндивiдyaльних послуг, дiяльнiсть у сферi культури тa спорту - та 5,5 %, сiльське господaрство, мисливство тa лiсове господaрство - та 6,4 %, бу-давництво - нa 1,l %.
Kaпiтaловклaдення у житлове бyдiвництво стaновили 10 146,3 млн грн (20,l % зaгaльного обсягу iнвестицiй в основний кaпiтaл), що нa 43,1 % бшьше, нiж у сiчнi - червш 2009 р. [2, с. 50-54].
3a 2009 р. l5 % ^пи^ьних iнвестицiй освоено (викорисгано) у тaких ре-гютах Укрaïни, зокремa: у Kиевi - 38l51,5 млн грн (20,1 % до зaгaльного обсягу; у Донецькш обл. - 16l90,2 млн грн (8,l %); у Днiпропетровськiй обл. -15898,5 млн грн (8,2 %); в Одеськш обл. - 12ll2,2 млн грн (6,6 %); в Kиïвськiй обл. - 12208,8 млн грн (6,3 %); в Хaркiвськiй обл. - 10446,9 млн грн (5,4 %); в Полтaвськiй обл. - 9395,3 млн грн (4,9 %); у Львiвськiй обл. - 8382,2 млн грн (4,3 %); в Автономнш Респyблiцi ^им - l044,4 млн грн (3,l %); у 3aпорiзькiй -5890,0 млн грн (3,1 %); в Луганськш - 5646,3 млн грн (2,9 %). Рештa 25 % кгт-тaльних iнвестицiй освоено (викорисгано) у тaких регiонaх: у Митгах'вськш обл. - 4909,4 млн грн (2,5 %); в Iвaно-Фрaнкiвськiй - 4311,0 млн грн (2,2 %); у Хмель-ницькiй обл. - 4080,5 млн грн (2,1 %); у Чергаськш обл. - 3616,3 млн грн (1,9 %); у Житомирськш обл. - 3499,5 млн грн (1,8 %); у Вшницькш обл. - 3333,6 млн грн (1,l %); у Kiровогрaдськiй обл. - 3303,4 млн грн (1,l %; у Рiвненськiй обл. -3263,5 млн грн (1,l %); у Чернiвецькiй обл. - 3040,8 млн грн (1,6 %); у Волинсь-кiй обл. - 2844,2 млн грн (1,5 %); у Сумськш обл. - 2l86,l млн грн (1,4 %); в Херсонськш обл. - 2653,l млн грн (1,4 %); у Зaкaрпaтськiй обл. - 2429,2 млн грн (1,3 %); у Черншвськш - 2153,1 млн грн (1,1 %); в м. Севaстополь - 1l59,l млн грн (1,0 %); у Тернопшьськш обл. - 166l,0 млн грн (0,9 %) [3, с. 50].
Питому вaгy iнвестицiй в основний кaпiтaл в 2009 р. 3a регютами у 3a-гaльномy обсязi нaведено нa рис.
25 20 15 10
5 О
□ Потока вага швестншй в основннй KaniiiLl ja регюнймн у 2009 р.
18.J
ч'4 U
DI 2 7 5,6 3 1 ■ 3! g 5'4 4'8
НппПпНпППпППпПт
** </ .¿f S / # У J> У ¿f J' ¿f if ä? ¿f ¿f if if ¿f J' f if jf # ^
# -é * Рис. Питома вага ШвестицШ в основний камтал за регюнами у 2DD9 р. [3, с. SD]
Головним джерелом фiнaнсyвaння швестицш в основний кaпiтaл у I I тв-рiччi 2010 р., як i рaнiше, зaлишaються влaснi кошти тдприемств i оргaнiзaцiй,
4. Економпка, планування i управлшня гaлузi 231
У
за рахунок яких здшснено 58,1 % кашталовкладень. Частка залучених i запозиче-них коштiв, у т.ч. кредитiв банюв, коштiв iноземних iHBecTopiB та швестицшних фондiв, у загальних обсягах кашталовкладень становила 17,8 %. За рахунок державного та мюцевого бюджетов освоено 3,3 % iнвестицiй в основний каштал. Частка коштгв населення на будавництво власного житла становила 12,0 % ушх капiталовкладень [2, с. 51].
1нвестицшна дiяльнiсть Украши та ii регiонiв i окремих видiв дiяльностi передусiм залежить вщ фiнансового стану пiдприемств. В Укршш унаслiдок по-гiршення економiчних умов господарювання та звуження ринкiв збуту протягом 2009 р. спостерiгалося ютотне погiршення фiнансового стану пiдприемств, яке пщсилювалось обмеженим доступом до кредитних ресурсiв. Негативними факторами, що гальмували розвиток промислових видiв дiяльностi, були невщшко-дування в повному обсязi ПДВ пiдприемствам з Державного бюджету Украши та посилення вимог до позичальниюв для отримання кредитних ресурЫв, через що пiдприемства мали недостатню кiлькiсть оборотних коштгв. Також вплинув на економiку невисокий рiвень споживчого попиту.
За попереднiми даними, в 2009 р. фiнансовi результати пщприемств вiд звичайно! дiяльностi до оподаткування становили "мшус" 31,6 млрд грн i зменшились порiвняно з попереднiм роком на 154,5 % (дат наведено без урахування результата даяльносп малих пiдприемств, бюджетних установ, НАК "Нафтогаз Украши", ВАТ "Укртранснафта"). Збитки збиткових пiдприемств на 31,9 % пере-вищили прибутки прибуткових. Найгiрший фiнансовий результат зафшсовано у пiдприемств, що займаються фшансовою дiяльнiстю ("мiнус" 37,6 млрд грн). Найбшьше на дiяльнiсть фiнансових установ вплинуло погiршення платоспро-можностi населення, а також значш платеж за зовшшшми борговими зо-бов'язаннями попередшх рокiв [4, с. 10].
Основну роль в удосконаленнi процесiв виробництва товарiв i послуг вь д^ае технiчний прогрес, який дае поштовх швестищям. Видiляються два види шновацш: iнновацiю процесiв, що проявляеться в удосконаленш технологи виробництва юнуючих продуктiв, i iнновацiю товарiв, яка спричиняе появу нових чи модифшованих товарiв на ринку. За умов ринково! економiки застарiлi технологи вiдкидаються. А кращi - ii, як пiдвищують продуктивнiсть економiчних ресуршв, - впроваджуються, оскшьки вони збшьшують прибутки пiдприемств, якi використовують нововведення.
Технолопчш удосконалення е продуктом економiчноi системи. 1ншою характерною рисою технологш е те, що вони е суспшьними товарами, тобто ними можуть одночасно користуватися багато хто з людей. Крiм того, винайти но-ву технологiю - дуже дорого коштуе, а вiдтворити ii найчастiше доволi просто. По цш причинi розвинутi держави придiляють особливу увагу тому, щоб у вина-хiдникiв було достатньо стимулiв для занять своею дiяльнiстю. Пiдвищена увага придаляеться гарантуванню прав iнтелектуальноi власност (тако!' як патенти i ав-торське право), що забезпечуе адекватш ринковi стимули для творчо!' дiяльностi. Державна полiтика, спрямована на забезпечення економiчного зростання, повинна придшяти особливу увагу способам вдосконалення технологш в данш краiнi.
Заходи державного регулювання iнновацiйноi дiяльностi подiляють на прямi та непрямi. До перших вщносять адмiнiстративно-вiдомче регулювання, яке передбачае пряме дотацшне видiлення коштiв, згщно iз законами про спри-
яння шноващям, та програмно-цiльову форму державного регулювання, що включае контрактне фiнансування шновацш шляхом державних цшьових прог-рам шдтримання нововведень, надання фiрмам кредитних пшьг для реалiзацi! нових щей тощо.
Непрямi методи державного регулювання шновацшно! дiяльностi поляга-ють у створенш сприятливого загальногосподарського та соцiально-економiчно-го клiмату, i до них входять лiбералiзацiя податкового та амортизацшного зако-нодавства, запровадження соцiальних законодавчих норм щодо права на штелек-туальну власнiсть.
Щодо прямих методав стимулювання iнновацiйно! дiяльностi, то визначе-на ст. 34 Закону Украши "Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть" щодо забез-печення державного бюджетного фшансування науково! та науково-технiчно! да-яльност у розмiрi не менше 1,7 % ВВП Укра!ни жодного бюджетного року не бу-ла виконана навiть у половинному обсязь В середньому на науку в державному бюджет видшяеться не бшьше 0,4 % ВВП. Свiтовий досвщ свiдчить, що еконо-мiчна функщя науки починаеться з обсягiв фшансування бшьших вiд 0,9 % ВВП.
За роки незалежност нашо! держави ситуащя в iнновацiйнiй сферi значно попршилась. Кiлькiсть iнновацiйно-активних пiдприемств до 2009 р. скоротила-ся з 25 % до 10 %. Частка шновацшно! продукцн впала до 4,8 %. Питома вага ви-конаних наукових i науково-техшчних робгт у ВВП в 1996 р. становила 1,36 %, в 2009 р. - 0,95 %. Порiвняно з 1991 р., кшьюсть винахщниюв i рацiоналiзаторiв зменшилася у понад 20 разiв. Ступiнь спрацювання основних фондiв у науцi ся-гае майже 45 %. Витрати на роботу одного вченого в Укра!ш втричi меншi, нiж у Росй, у 18 разiв меншi, шж у Бразилi!, у 34 - шж у Пiвденнiй Коре!, у 70 разiв меншi, нiж у США [5, с. 18].
Прибутковiсть вгтчизняних пiдприемств передусiм залежить вщ розвине-ностi внутрiшнього ринку i цiн на продукцiю експортно-орiентованих галузей економiки. Нерозвиненiсть внутрiшнього ринку в Укра!ш зумовлена низькими доходами населення Укра!ни та зменшенням прибутковостi пщприемств, низь-кою кредитною активнiстю банюв.
За перюд кризи 90-х роюв минулого столiття реальнi грошовi доходи населення нашо! держави зменшувалися значно швидшими темпами, шж реальний ВВП. Незважаючи на позитивну динам^ реально! заробiтно! плати за роки еко-номiчного зростання, зростання !! темпами вищими, нiж зростання продуктивнос-тi працi, частка витрат на оплату пращ у структурi собiвартостi виробництва зни-жувалась i перебувае на рiвнi значно нижчому, шж в економiчно розвинених державах. У 1996 р. ця частка становила 13,6 %, у 1999 р. - 12 %, у 2000 р. - 11 %, у 2009 р. - 8 %, тодi як у кра!нах Захiдно! Свропи - до 45 %, у США - 75 %.
Якщо середньомiсячна заробiтна плата у евро у 2009 р. становила в Австрй - 3143 евро, у Дани - 4430,4 евро, в Норвегй - 3935,1 евро, у Швецй -3072,6 евро, у Польшд - 522,5 евро, в Словаччиш - 700,0 евро, у Чехи -690,4 евро, то в Укра!ш за перюд з вересня 2008 р. по жовтень 2009 р. - 190 евро. Рiвень оподаткування доходiв в Укра!ш становить 43,0 %, що вщповщае евро-пейським стандартам [6, с. 15]. Тому понад 75 % укра!нського ВВП спрямо-вуеться на експорт. Водночас 75 % американсько! економши працюе на свш внутрiшнiй ринок i лише 25 % ВВП США спрямовуеться на експорт.
Значно вiдpiзняеться piBeHb зарплати працюючих у регюнальному po3pi3i, що корелюеться з швестицшною активнiстю регюшв, TopiK рiзниця мiж мтмаль-ними та максимальними poзмipами сepeдньoмiсячнoi зарплати по peгioнах становила 2,3 раза. 1снуе значна диференщащя зарплати за видами eкoнoмiчнoi даяль-ност! Ще одна проблема - значна заборгованють з виплати заpoбiтнoi плати.
Скорочений зoвнiшнiй попит унаслщок зниження цiн на сталь i продук-цiю хiмiчнoi промисловост у зв'язку з свiтoвoю фiнансoвo-eкoнoмiчнoю кризою, яка розпочалася 2008 р., а також зростання щн на iмпopтoванi енергоноси спри-чинило зменшення пpибуткoвoстi пepeдусiм украшських eкспopтнo-opiентoва-них галузей, i спричинило спад виробництва в економщ Украши i як наслщок зниження iнвeстицiйнol активнoстi.
Важливу роль у розвитку iнвeстицшнoi дiяльнoстi вiдiгpае ринок катта-лу. Ринок катталу - це частина фшансового ринку, де формуеться попит i про-пoзицiя переважно на середнш i дoвгoтepмiнoвий позиковий капiтал, спeцифiчна сфера ринкових вiднoсин, де об'ектом угоди е грошовий капiтал, що надаеться в позику, i де формуеться попит i пpoпoзицiя на нього.
Ринок кашталу - складаеться з ринку цiнних папepiв i ринку середньо - i довготермшових банкiвських кpeдитiв. Це важливе джерело дoвгoтepмiнoвих ш-вeстицiйних peсуpсiв для уряду, корпорацш i банкiв.
Результати дослщження компани Gfk Ukraine на замовлення проекту USAID "Розвиток ринюв капiталу" у 2010 р. свщчать про те, що бiльшiсть жите-лiв Укpаiни в^ають перевагу найпростшим способам нагромадження i заоща-дження кoштiв та iгнopують сучаснi шструменти iнвeстування.
В Укpаiнi 53 % населення збершае вiльнi гoтiвкoвi гpoшi вдома. На бан-ювських картках i поточних рахунках у банках тримають сво! кошти 12 % опита-них (сюди входять i заpплатнi проекти), i тiльки 7 % заощаджують кошти на бан-ювському депозит! Менш нiж 25 % респондента не знають про акцй чи облша-цii пщприемств, держоблшаци, кpeдитнi спiлки, нeдepжавнi пенсшш чи швести-цiйнi фонди. Ц iнстpумeнти використовують менше 1 % респондента [7, с. 6].
Вщновлення нормально! роботи тдприемств можливе лише за умови по-новлення кредитування. Дoцiльнo вжити захoдiв для максимального здешевлен-ня кредитив, що надаються пiдпpиемствам реального сектору eкoнoмiки комер-цiйними банками.
У 2010 р. проявляеться стшка тeндeнцiя до вщновлення peсуpснoi бази банюв. Так, у шчш - липнi 2010 р. обсяг кошта населення в банювсьюй систeмi збiльшився на 17,7 %, а кошта юридичних oсiб - на 9,1 %. Левова частка приросту кошта населення та весь обсяг приросту кошта юридичних ошб припада-ють на депозити в нацюнальнш валют^ що св^ить про пщвищення дoвipи до гривш, а також зменшення iнфляцiйних i дeвальвацiйних oчiкувань. Середньоз-важена вартють кpeдитiв у нацioнальнiй валютi зменшилася з 19,6 % у грудш 2009 р до 13,5 % у липт 2010 р.
Ураховуючи зазначене вище, з метою сприяння закpiплeнню позитивних тeндeнцiй на грошово-кредитному ринку та створення стимулiв для полшшення ситуацii в реальному сeктopi eкoнoмiки piшeнням пpавлiння Нацioнальнoгo банку Украши з 10 серпня 2010 р. величину о6лжово! ставки знижено з 8,5 % до 7,75 % piчних.
Зниження облжово1 ставки НБУ та ставок рефшансування стане причиною здешевлення депозипв. А через певний перюд i кредипв. Зазначeнi пози-тивнi тенденцй поки що не активiзували процеси кредитування, oскiльки фшан-совий стан значно^' кiлькoстi пiдпpиемств - потенцшних пoзичальникiв пiсля кризи все ще залишаеться важким, а ваpтiсть кредитних ресуршв (навiть в умо-вах тенденцш до ii зниження) - досить високою.
Важливу роль у шднесенш iнвeстицiйнoi активнoстi вiдiгpае дiяльнiсть бipжoвoгo ринку з oпepацiй з цшними паперами. Однак питома вага бipжoвoгo ринку в загальному oбсязi oпepацiй з цiнними паперами протягом останшх 10 роюв не перевищуе 5 вiдсoткiв. При цьому сшввщношення oбсягiв бipжoвих тopгiв та юлькосп пpoфeсiйних тopгoвцiв е найменшим в Сврош.
Наявна законодавча база не забезпечуе стимулювання до прозорого цшо-утворення на фондових бipжах, m eмiтeнт, нi iнвeстop не защкавлеш у викорис-таннi iнвeстицiйнoгo потенщалу бipжoвoгo ринку. Зазначена ситуацiя усклад-нюеться вiдсутнiстю належного нагляду за фондовими бipжами та iншими про-фeсiйними учасниками фондового ринку на oснoвi oцiнки iнвeстицiйних ризиюв. 1снуюча в Укpаiнi система депозитарного облшу цiнних папepiв не забезпечуе належного гарантування прав iнвeстopiв на цшш папери, створюе ризики при за-бeзпeчeннi poзpахункiв за договорами з цшними паперами та не враховуе найкращий свгтовий дoсвiд функцioнування депозитарних систем [8, с. 25].
Фшансовий стан пiдпpиемств, а отже, i 1'хня iнвeстицiйна активнiсть, значною мipoю залежить вiд системи оподаткування. В Украт податкова система не спрямована на використання фiскальних захoдiв з метою вiдтвopeння еко-ном^ на iннoвацiйнiй та iнвeстицiйнiй основ^ на здiйснeння структурних зру-шень в економщ у напрямку розвитку висoкoтeхнoлoгiчнoi пpoдукцii та високо-технолопчного експорту. Збepiгаеться значне податкове навантаження на виробництво, фюкальна спрямованють пoдаткoвoi системи. У 2009 р. Украша у рейтингу Forbes за податковим навантаженням пoсiла 127-ме, останне мюце серед 127-ми держав, в яких експерти пpoаналiзували бiзнeс-клiмат. Збepiгаеться складнiсть, нeoднopiднiсть та нестабшьнють, а в деяких випадках i суперечли-вiсть нopмативнo-пpавoвoi бази оподаткування. Так, Украша увшшла до тршки кpаiн лiдepiв за складнiстю процедури сплати пoдаткiв, пoсiвши 181 мюце в рейтингу iз 183 держав, йдеться в дослщженш Paying Taxes 2010, тдготовлено-му свiтoвим банком, М1жнародною фiнансoвoю кopпopацiею та аудиторською компашею Pricewaterhouse Coopers.
Нацioнальнi товаровиробники платять майже 100 видiв податюв i витра-чають на це майже двi третини свого прибутку, тoдi як у свiтi цей показник не перевищуе 40 %.
У перюд кризи поглибилась невщповщнють чинного податкового законо-давства потребам укpаiнськoi eкoнoмiки й суспшьства. Закон про податок на прибуток тдприемств iз низькими ставками амортизацй, вiдсутнiстю стимулiв для вкладень у наукoвo-дoслiднi й пpoeктнo-кoнстpуктopськi роботи, модершза-цiю й ремонт устаткування в основному зручний для окремих видiв eкoнoмiчнoi дiяльнoстi сфери послуг (торпвля, банки, стpахoвi кoмпанii). Однак вш приводить до деградацй реального сектору eкoнoмiки. Тож головною метою податко-во1' пoлiтики повинно стати зниження податкового навантаження для галузей з високою доданою вартютю та opiентoваних на внутpiшнiй ринок i пiдвищeння
податкового навантаження для галузей з низькою доданою вартiстю, орiентова-них на експорт [9, с. 6]. Негативно вщзначилось на шновацшно-швестицшнш дь яльностi скасування податкових пiльг в рамках СЕЗ та ТРП. У проект! нового Податкового кодексу передбачено стимули швестування i запровадження нових технологiй. Задля цього в проектi Податкового кодексу передбачено стимули, прискорена амортизащя, знижено митш збори.
Брак у держбюджет вiдповiдних ресурсiв для створення державою на певнш територи об'екпв виробництва стратепчного значення державно! влас-носп обумовлюе доцiльнiсть при будiвництвi масштабних iнфраструктурних об'екпв, зокрема призначених для проведення в Украiнi фiнальноl частини чем-пiонату Свропи 2012 р. з футболу вдаватися до державно-приватного партнерства. Органiзацiйно-правовi засади взаемодй державних партнерiв з приватними партнерами та основш принципи державно-приватного партнерства на договiр-нiй основi визначеш Законом Украши "Про державно-приватне партнерство" № 2441 - VI вщ 1 липня 2010 р.
На жаль, сьогодш в Украiнi iнодi скасовуються дуже потрiбнi закони. Так, наприклад, Закон "Про власнiсть", прийнятий ще в далекому 1991 р., скасо-вано в квiтнi 2007 р. вщсутшсть на сьогоднi в Укра!ш едино! системи реестраци прав на нерухоме майно перешкоджае залученню в економiчний обiг майнових i земельних ресурсiв, систематизацii вiдомостей про нерухомють з метою 11 опо-даткування, що призводить до втрат Держбюджету Украши, а також створюе умови для рейдерських захоплень та перешкоди для залучення iноземних швестицш [10, с. 23].
Недостатшсть внутршшх джерел iнвестування, потреба в досвщ еконо-мiчно i технолопчно розвинених кра1н, необхiднiсть розширення виробництва та шдвищення рiвня зайнятостi в економщ зумовлюють гостру потребу залучення шоземних iнвестицiй як джерела зростання, розвитку та поширення новiтнiх тех-нологiй. У 2008 р. в економшу Украши iноземними iнвесторами вкладено 10911,1 млн дол. США прямих iнвестицiй, що на 25,3 % бшьше надходжень у
2007 р. За 2008 р. нерезидентами вилучено катталу на суму 847,8 млн дол.
Загальний обсяг прямих шоземних швестицш, внесених в Украшу, на 1 шчня 2009 р. склав 35723,4 млн дол., що на 20,9 % бшьше обсяпв швестицш на початок 2008 р. В розрахунку на одну особу обсяг прямих шоземних швестицш становить 775,3 дол. та е найбшьшим рiчним показником за роки спостереження.
Сума кредита та позик, отриманих шдприемствами Укра1ни вiд прямих iнвесторiв, на 1 шчня 2009 р. становила 5234,0 млн дол. Загальний обсяг прямих шоземних швестицш, враховуючи позичковий каштал, на 1 сiчня 2009 р. стано-вив 40957,4 млн дол. Загальний обсяг прямих швестицш в економ^ шших кра-1н свiту, враховуючи позичковий капiтал, становив 6321,9 млн дол. США [11, с. 43-44]. У 2009 р. в економ^ Укра1ни шоземними швесторами вкладено 5634,6 млн дол. США прямих швестицш, що становить 51,6 % вщ надходжень
2008 р. (4,0 % вщ ВВП порiвняно з 5,5 % вщ ВВП у попередньому рощ).
Станом на 01.01.2010 р., нагромаджений обсяг швестицш в економшу Укра1ни становив 52,0 млрд дол. США, що в розрахунку на одну особу дорiвнюе 1132 дол. США, збшьшившись за рж на 11,1 %. Однак цей рiвень залишаеться все ще на порядок нижчим, шж у сушдшх кра1нах (наприклад, на юнець 2008 р. в Росii - 1,5 тис. дол. США/особу, в Польшд - 4,2 тис. дол. США/особу, в Чехи -11,1 тис. дол. США/особу).
Загальний обсяг прямих iноземних iнвестицiй, унесених в Украшу, на 1 шчня 2010 р. склав 40026,8 млн дол., що на 12,4 % бшьше обсяпв iнвестицiй на початок 2009 р., та в розрахунку на одну особу становив 872,6 дол. Загальний обсяг прямих шоземних швестицш, ураховуючи позичковий каштал, на 1 шчня 2010 р. становив 46642,0 млн дол. Загальний обсяг прямих швестицш в економь ку краш свпу, враховуючи позичковий каштал, становив 6346,7 млн дол. США [12, с. 44-45].
У I пiврiччi 2010 р. в економ^ Украши шоземними швесторами вкладе-но 1782,8 млн дол. США прямих швестицш, що становить 66,0 % вщ надхо-джень I пiврiччя попереднього року. Прирют сукупного обсягу шоземного каш-талу в економщ краши, з урахуванням його переощнки, утрат, курсово! рiзницi тощо, за I пiврiччя 2010 р. становив 495,8 млн дол., що становить 21,0 % вщ рiв-ня вщповщного перiоду попереднього року.
Загальний обсяг прямих шоземних швестицш, ураховуючи позичковий каштал, на 1 липня 2010 р. становив 45709,9 млн дол. Загальний обсяг прямих ш-вестицш в економ^ краш свггу, враховуючи позичковий каштал, становив 6891,3 млн дол. США [13, с. 50-52]. Проведет до^дження закордонних вкла-день в Украшу упродовж 2008 р. - першого пiврiччя 2010 р. дають змогу зроби-ти наступш узагальнення. У 2009 р. i першому пiврiччi 2010 р. надходження прямих iнвестицiй в економ^ Украши постшно зменшуеться. Головна причина -мiжнародна фiнансова криза. Для закордонних iнвесторiв ризик вкладень в Укра-1ну вищий, шж в iншi краши.
Ризики пов'язаш з тим, що украшська економжа вже в жовтнi 2008 р. вступила у фазу техшчно! рецесп. Найбiльша частка iнвестицiй спрямовувалася у фшансовий сектор. Це передушм кошти зарубiжних банкiв, якi змушенi допо-магати сво1м дочiрнiм фiнансовим установам у разi виникнення в них проблем з вiдпливом вкладав чи неповерненням кредипв, оскiльки у втизнянш фшансо-вiй системi утворився величезний тромб, який закупорив один iз ключових кана-лiв ресурсного пщживлення реального сектору економiки. Ця закупорка, на жаль, не розсмоктуеться сама по соб^ I через два роки тсля початку кризи проблемы позики продовжуються накопичуватися. Обсяги тшьки офiцiйно зафшсо-ваних статистикою Нацюнального банку прострочених кредитiв, за опублжова-ними серпневими даними, вже перевищили 85 млрд. грн, збшьшившись з початку 2009 р. майже вп'ятеро.
Ризики для iнвесторiв пiдвищують також полiтична нестабiльнiсть i пр-шi, порiвняно з шшими кранами, умови ведення бiзнесу. Украша знаходиться майже в самому кшщ рейтингу краш за ощнкою бiзнес-клiмату (World Bank's Doing Business Report), Украша опустилась на 145-ту сходинку у 2009 р., а у звт про конкурентоспроможнють Украша втратила 10 пунктiв порiвняно з 2008 роком, опустившись з 72 на 82 мюце зi 134. Параметри, вiдносно до яких вимь рюеться конкурентоспроможнiсть краши, включають на першому рiвнi такi, як шституцп, iнфраструктура, макроекономiчна стабiльнiсть, охорона здоров'я та освгта. Параметри другого рiвня охоплюють вищу освiту та пщвищення квалiфi-каци, ефективнiсть ринково! системи, ефективнють ринку працi, рiвень розвитку фiнансового ринку, використання технологiй, розмiр ринку. Третiй рiвень охоп-люе стадш розвитку бiзнесу в Украш та рiвень iнновацiй в економщ.
П'ять факторiв, як найбiльш негативно вплинули на оцшку конкурентос-проможностi Укра!ни у 2009 р. - шституцшна нестабшьшсть, брак доступу до фiнансування, корупщя, податкове регулювання та полiтична нестабшьшсть (можливють переворотiв) [14].
Донедавна в Укра!ш нараховувалося 227 видав документа дозвiльного характеру, передбачених законодавством та безлiч дозволiв, запроваджених органами виконавчо! влади рiзних рiвнiв. Шсля внесення змiн до чинного законо-давства !хню кiлькiсть скоротили до 91. В уряд! обiцяють, що це ще не межа. З перел!ку дозвшьних документов найближчим часом планують вилучити ще майже 20 документа i дещо розширити сферу, на яку поширюватиметься декла-ративний принцип, який надае право шдприемцю на здшснення певно! д!яльнос-т без отримання дозволу через повщомлення (самостшно або через адмшютра-тора) дозвшьного органу про вщповщнють свое! матер!ально-техшчно! бази ви-могам чинного законодавства. Принцип мовчазно! згоди: якщо у встановлений законом термш шдприемцю не видали певний документ або не повщомили про в!дмову, то через 10 дшв вш може вщкривати свою справу [15, с. 7].
Завдяки дослщженню "Барометр глобально! корупцп - 2009" оргашзаци Transparency International свгт д!знався про Укра!ну як про чемшона за р!внем ко-румпованост - 4,3 за 5-бальною шкалою. Доки це не буде змшено, про вал ш-вестицш в Укра!ну можна не мр!яти [16, с. 34]. Основш канали вщпливу катта-лу - погашення зовшшшх позик укра!нськими банками i компашями, велик! виплати дивщенд!в на користь нерезидента, а також скуповування укра!нцями готаково! шоземно! валюти.
У першому твр!чч! 2010 р. спостершалося позитивне сальдо рахунку по-точних операцш i становило 224 млн дол. США (мшус 806 млн дол. США у першому твр!чч! 2009 р.). Рахунок операцш з катталом та фшансових операцiй теж був позитивним i становив 4 203 млн дол. США (м!нус 6 465 млн дол. США у першому твр!чч! 2009 р.). Зведений баланс становив 4 427 млн дол. США (мшус 7 271 млн дол. США у першому твр!чч! 2009 р.). Вирiвнювання статей пла^ж-ного балансу позитивно вщзначиться на вщплив! кашталу !з кра!ни.
Висновки. Сьогодш уряд Укра!ни працюе над виконанням програми реформ: короткотермiново!, нацшено! на стабiлiзацiю економiки, забезпечення зростання виробництва, й середньотермшово!, що передбачае серйозш структур-m змши в економщ й пiдвищення конкурентоспроможностi в^чизняного виробництва на основ! його глибоко! модернiзацi!. Все це неможливе без серйозних ш-вестицiй, змщнення нацiонального iнвестицiйного потенцiалу на шновацшнш основ!, що потребуе вирiшення таких проблем:
• вдосконалення правово! бази формування сприятливого шновацшно- швести-щйного кл1мату держави;
• покращення 1нвестищйного кл1мату шляхом зниження швестицшних ризишв, широкомасштабного залучення в швестицшний процес заощаджень громадян Укра!ни, полшшення м1жнародного рейтингу б1знес-кл1мату та державного стимулювання кредитування швестицшних та 1нноващйних проекпв банками, залучення в цю справу шоземних швестор1в;
• прийняття Податкового кодексу, який сприятиме вдосконаленню податково! системи Укра!ни: оптим1защ! р1вня податкового навантаження та тдвищення ефективност адмшстрування податшв;
• посилення ^естищйно! орiентацiï бюджетно! системи. Розмежування поточ-них та iнвестицiйних витрат у бюджетах усiх рiвнiв;
• розвиток державно-приватного партнерства з метою стимулювання швести-щйно! дiяльностi. Створення iндустрiальних (промислових) паршв. Вщнов-лення дiяльностi спецiальних режимiв (СЕЗ та ТРП);
• розширення участ комерщйних баншв в iнвестицiйнiй дiяльностi шляхом за-безпечення зростання рiвня концентрацй баншвського капiталу. Ширше вико-ристання нетрадищйних iнвестицiйних iнструментiв, передусiм таких, як фь нансовий лiзинг;
• вщновлення ролi амортизацiï за рахунок суворого дотримання цiльового вико-ристання амортизацiйних вiдрахувань;
• розвиток фондового ринку шляхом тдвищення рiвня його капiталiзацiï та лш-вiдностi, тдвищення питомо! ваги угод з цшними паперами на бiржовому ринку: розширення ствробннищва з Мiжнародною комЫею з щнних папе-рiв та шшими мiжнародними органiзацiями з питань запровадження мiжна-родних стандарта розкриття шформаци; спрощення процедури проведення розрахуншв за угодами з щнними паперами за участю нерезидентов; удоско-налення системи обмiну, розрахунку i звiтностi учаснишв фондового ринку; забезпечення прозорост д1яльност1 шститупв спшьного швестування; розроб-лення мехатзму страхування учаснишв ринку щнних папер1в тощо;
• забезпечення належного захисту прав власност!, запобйання рейдерству (реформа судово! системи) як важливих складових державно! полггаки;
• вдосконалення дозв1льно! системи щодо вщкриття та функщонування окре-мих пщприемств з врахуванням свгтового досвщу;
• здшснення структурно! перебудови економ1ки на наукових засадах;
• розвиток ринку шновацшних продукив, на якому буде забезпечений належ-ний р1вень порядку реестрацй й використання секретних винаход1в, удоскона-лення мехатзму стимулювання взаемного обмшу технолопями у вшськовш i цившьнш сферах;
• з метою забезпечення високого рiвня охорони прав на штелектуальну влас-нiсть дощльно скоротити термiни проведення квалiфiкацiйноï експертизи, за-безпечити обов'язкове патентування науково-технолопчних та надання державно! допомоги щодо патентування за кордоном перспективних розробок, як позитивно впливають на розвиток експортного потенщалу Укра!ни, стиму-лювати передачу прав на штелектуальну властсть безпосереднiм розробни-кам штелектуального продукту;
• згiдно зi законодавчою бази Укра!ни втiлювати в життя правовi, економiчнi, органiзацiйнi та фiнансовi засади державного регулювання д1яльност у сферi трансферу технологiй i забезпечувати ефективне використання науково-тех-нiчного та штелектуального потенщалу Укра!ни, технологiчностi виробниц-тва продукцй, охорони майнових прав на витчизняш технологй на територй держав, де плануеться або здшснюеться !х використання, розширення мiжна-родного науково-техтчного спiвробiтництва у цiй сферц
• визначення об'ективних прiоритетiв iнновацiйного розвитку кра!ни;
• створення системи прогнозування науково-технологiчного та iнновацiйного розвитку Укра!ни з метою визначення найперспективтших напрямшв розвитку науки i технологш, розробки та виробництва науково! продукцй з ураху-ванням свнових тенденщй та можливостей науково-технiчного потенщалу Укра!ни;
• закрiплення вiдповiдних норм у нащональному законодавствi з урахуванням досвiду економiчно розвинених кра!н щодо удосконалення ощнки стягнення заподiяних збитшв за незаконне використання iнтелектуальноï власностц
• забезпечення автоматизацй в патентн1й сфер1 шляхом створення сучасио! автома-тизоваио! системи, що дае змогу виконувати автоматизований патентний пошук;
• формування нормативно-правово! бази щодо регулювання взаемоввдиосии творщв, власиишв 1 користувач1в шформащйиих ресуршв 1 систем;
• тдвищеиия експортних можливостей iнформацiйноi щдустрй краши, детш-зацiя цiеi сфери дiяльиостi;
• створення високоефективио! системи телекомуиiкацiй, запровадження иов1т-иiх методiв передачi та оброблення iиформацii в усiх сферах людсько! д1яль-иостi, забезпечеиия штеграцй Украши у свiтовий iиформацiйиий простр;
• деверсифiкацiя експорту з поступовим збтьшеииям у ньому частки продукцй поглиблеио! переробления з вiдиосио високою доданою варттстю - машин, устат-кувания, обладиаиия та механiзмiв, транспортних засобiв, приладив i апаратури;
• створення сучасио! техиологiчиоi та шформацшио-комуткацшио! шфрас-труктури краши для науки та шноващйного пiдприемиицтва, залучеиия кош-т1в вiтчизияиих i iиоземиих iнвесторiв до формуваиия сфери обслуговуваиия тако! д1яльиост1;
• створення умов для розвитку освiтиього i иаукового потенциалу держави з метою досягнення високого рiвия людського розвитку краши, й штелектуальио-го потенциалу, що потребуе iстотиих вкладеиь в удосконалення майстериостi ро6очо1' сили;
• запровадження нових методiв впроваджеиня сучасиих моделей ефективного бiзнесу иа базi мiжнародних стаидартiв, iиструмеитiв менеджменту якост та використання досвiду провiдиих спецiалiстiв у сферi управлiиия пiд-приемствами;
• цшеспрямована пiдготовка кадрiв високо! квалiфiкацii для високотехнолопч-иих галузей, а також менеджерiв iииовацiйиоi дiяльиостi;
• вдоскоиалеиия мехаиiзмiв державного стимулювання iииовацшио-швести-щйио! активност галузей, виробництв, регiоиiв, пiдприемств та оргатзацш, оцiика ефективиост використання державиих кошт!в учасииками швести-щйиих та iнновацiйних процесiв;
• регулювання социально! та еколопчио! спрямоваиост iивестицiй та шновацш, запобiгаиня та подолаиня негативного впливу вiд неправильного використаи-ия швестицш та iииовацiй;
• забезпечеиия участ вiтчизняиих учеиих, вииахiдиикiв i шдприемщв у м1жш-родиому иауково-техиологiчиому сшвробгтнищш, стимулюваиия участ суб'екпв иауково-техиолопчио! та iнновацiйноi д1яльиост1 у мiжиародиiй ко-операцй, штеграцй Украши в науково-технолопчний та iииовацiйиий проспр зовиiшиього свгту;
• пiдвищеиия правово! культури i юридичио! грамотност всiх верств населения, особливо оргаиiзаторiв iивестицiйиих та iнновацiйних процесiв в екоиомь щ. Адаптация та гармоиiзацiя вiтчизняиих правових норм вiдповiдио до вимог шновацшно! трансформацй екоиомiки та мiжиародиого права;
А __• • ' и _ • • • •
• сприяти залученню прямих шоземних швестицш в галузi екоиомiки, як1 тд-вищуватимуть коикуреитоспроможиiсть в1тчизияиого виробництва;
• вир!внювати платтжипй баланс з метою запобтання зростаиию боргово! за-лежиост держави та корпоративного сектору економ!ки i протид^яиня вщпли-ву капиатв за кордой.
Л1тература
1. Каштальш швестицн. Держкомстат Украши, 1998-2010. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
2. Статистичний бюлетень за ачень-липень 2010 р., № 1. - С. 50-54.
3. Статистичний бюлетень за ачень 2010 р. - К. : Вид-во Держкомстат Укра1ни, № 1. - С. 50.
4. Бюлетень Нащонального банку Украши за березень 2010 р. - С. 10. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua.
5. Семиноженко В. Украша в 2020 р.: abí верси одного майбутнього / В. Семиноженко // Урядовий кур'ер. - 14 серпня 2010 р., № 150. - С. 18-19.
6. Контракти, № 48. - 30.11.2009. - С. 15.
7. Невщома Манька - облкащя // Урядовий кур'ер. - 7 вересня 2010 р., № 164. - С. 6.
8. Про Державну програму економiчного i сощального розвитку Украши на 2010 рш // Урядовий кур'ер. - 28 липня 2010 р., № 137. - С. 25.
9. Мггкалева А. Роботодавщ просять допомоги / А. М1ткалева // Урядовий кур'ер. -10 листопада 2010 р., № 208. - С. 6.
10. Закон УкраТни "Про державну програму економiчного i сощального розвитку Украши на 2010 рк" // Урядовий кур'ер. - 28 липня 2010 р., № 137. - С. 23.
11. Про соцiально-економiчне становище Украши за ачень 2009 р. - К. : Вид-во Держкомстат Украши. - 2009. - С. 43-44.
12. Про соцiально-економiчне становище Украши у ачш 2010 р. - К. : Вид-во Держкомстат Украши. - 2010. - С. 44-45.
13. Про соцiально-економiчне становище Украши за ачень-липень 2010 р. - К. : Вид-во Держкомстат Украши. - 2010. - С. 50-52.
14. Попович Н. Вплив iмiджу Украши на розвиток бiзнесу / Н. Попович. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.innovations.com.Ua/uk/conference/8/45/1253.
15. Безбар'ерне пщприемництво // Урядовий кур'ер. - 30 вересня 2010 р, № 181. - С. 7.
16. Поритко А. Не з того боку / А. Поритко // Контракти. - № 22. - 31.05.2010. - С. 34.
Рывак О. С. Инвестиционная деятельность в Украине
Начиная с 2008 г., наблюдается пролонгированное свертывание инвестиционной деятельности в Украине, в связи с чем важную роль играет усовершенствование правового, организационного и экономического механизма управления инвестиционными процессами.
Ключевые слова: капитальные инвестиции, инвестиции в основной капитал, финансовое состояние предприятий, инновации, доходы населения, внутренний спрос, внешний спрос, рынки капитала, система налогообложения, иностранный капитал.
Ryvak O.S. Investment Activity in Ukraine
Starting from 2008 the prolonged reduction of investment activity in Ukraine takes place. This requires improvement of law, organizing and economic mechanisms of the investment processes management.
Keywords: capital investment, fixed assets investment, state investment, the financial state of the company, innovations, population incomes, inner demand, external demand, capital markets, system of taxation, foreign capital._
УДК 338.49 (474.63) Студ. О.1. Сас; асист М.Я. Bipm, канд. екон. наук -
RbeiscbKa КА
ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ СОЦ1АЛЬНО1 1НФРАСТРУКТУРИ
ДН1ПРОПЕТРОВСЬКО1 ОБЛАСТ1 У 1995-2009 РОКАХ
Проаналiзовано та розкрито особливють сощально! шфраструктури обласп. Висвгтлено основы показники, яю характеризують стан розвитку i основы проблеми региону. Розглянуто основш галузi сощально! шфраструктури, проаналiзовано ix стан, перспективу розвитку.
Ключов1 слова: сощальна шфраструктура, сощальна сфера, сощально-культурна галузь, рекреацшна сфера, мiжрегiональне економiчне ствроб^ництво, сощальний комплекс область
