CC BY
28
i. Царенко
МЕХАН1ЗМИ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛЕГКО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 РЕГ1ОН1В КРА1НИ
Аналiз iнвестицiйного потенцiалу економiки Украши показав, що загальний обсяг внутршшх i зовнiшнiх джерел фiнансування швестицш у виробничiй сферi е недостатшм для iнвестицiйного розвитку. У цих умовах виключаеться можливiсть масового оновлення i бурхливого розвитку всiх галузей та шдприемств, стае актуальним селективний шдхвд, заснований на пiдтримцi прюритетних галузей i пiдприемств, що випускають конкурентоспроможну
продукщю та продукцiю, що замiщае iмпорт.
Вагомий внесок у розробку питань формування та пiдвищення конкурентних пе-реваг зробили вiтчизнянi та зарубiжнi вче-нi-економiсти О.П. Гpадов, В.Л. Дшань, Ю.Б. Iванов, Г.П. Iспipян, А.Н. Литвиненко, A.I. Маpенич А. Маpшалл, М. Поpтеp, О.П. Сологуб, Ю.Н. Сухачов, М.А. Тат'ян-ченко, Р.А. Фатхутдшов, Ф. Хайек, А.Ю. Юда-нов та iн. Але на сьогодшшнш день достд-ження з проблем конкурентних переваг мають розрiзнений характер i, що головне -недостатньо висв^леш економiчнi аспекти,
природа та мехашзми формування конкурентних переваг та шдвищення ефективност iнвестицiйного забезпечення галузi регiонiв.
Мета статт - проаналiзувати сучасний стан та ефектившсть iнвестищйно! полiтики легко! промисловосп краши та розробити мехашзми активiзацil
iнвестицiйного забезпечення галузi Донецько-Придшпровського та
Захщноукрашського регiонiв.
1нвестицп в основний каттал промисловостi почали зростати з 1999 р. 1ндекс швестицш у промисловосп у 2007 р. порiвняно з 2000 р. становив 127,0% при загальному зростанш швестицш в основний каттал по економщ на 129,8%. Найбшьш низькими темпами зростали швестицп у легку промисловють - на 16,6% (табл. 1). Крiм цього, iз пожвавленням економiчно! активностi у перiод 2004-2005 рр. у структурi iнвестицiй в основний каттал легко! промисловосп намiтилася слабка тенденщя збiльшення частки iнвестицiй легкое' промисловостi, яка протрималася зовсiм недовго.
Таблиця 1.1нвестицИ в основний каптал за видами промисловог дгяльностг,
2001 % 2002 % 2003 % 2004 % 2005 % 2006 % 2007 %
Уся промисловють 13651 100 15112 100 19726 100 28191 100 35031 100 44804 100 64341 100
Легка промисловють: 161 1,2 146 1,0 266 1,3 360 1,3 493 1,4 409 0,9 479 0,7
текстильна промисловють та пошиття одягу 129 1,0 118 0,8 198 1,0 271 1,0 344 1,0 290 0,6 348 0,5
виробництво шюри та шкiряного взуття 32 0,2 28 0,2 68 0,3 89 0,3 149 0,4 119 0,3 131 0,2
Слщ зазначити, що обсяги швестицш в основний каттал легкое' промисловосп протягом тривалого часу залишалися та залишаються найнижчими серед галузей промисловосп, що свщчить про незначну ефективнiсть створення нових ресурсiв.
Тенденщя, яка склалася останнiми роками, тобто перевищення вартостi введених нових основних засобiв i обсягiв iнвестицiй по вщношенню до обсягiв амортизацп, мае позитивно впливати на ступiнь зношеносп основних засобiв. Але фактично стушнь
© Царенко Оксана В'ячеслав1вна - кандидат економ1чних наук, доцент. Рада по вивченню продуктивних сил Украши НАН Украши.
ISSN 1562-109X
зношеносп зростае у промисловостi в цшому, а у легкiй промисловостi коливаеться з року в рiк. Цьому сприяють недолiки в ткидаци застарших зношених основних засобiв, а також необхвднють залишати в експлуатаци значну частину тих основних засобiв, на яю вже повнiстю нарахована амортизащя.
Ефективнiсть iнвестицiй зменшуеться також зростаючою часткою витрат на капiтальнi ремонти. У цшому в економщ !х обсяг зрiс за останнi роки бшьше нiж удвiчi,
а частка в каштальних iнвестицiях у 2007 р. досягла 15,3%.
Основою негативних явищ е загальна нестача швестицш у легку промисловють, iндекс фiзичного обсягу яких порiвняно з 1990 р. досяг вщ'емного значення у 2001 р. -10,8%, а у 2007 р.- лише 4,0%, а також зниження частки швестицш у легку промисловють вщ загального !х обсягу в економшу кра!ни: вiдповiдно з 1,2 до 0,7% (табл. 1, табл. 2).
Таблиця 2.1ндекси гнвестицШ в основний каттал за видами промисловог _д1ялъност1, до попереднього року [7]_
1нвестицш в основний капiтал 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
По економщ, у т.ч.
до 1990 р. 30,4 33,1 43,5 55,7 56,8 67,6 87,7
до попереднього року 120,8 108,9 131,3 128,0 101,9 119,0 129,8
По промисловост 113,3 106 124,6 124,9 104,1 115,3 127,0
Легко! промисловост 89,2 86,7 174,3 121,6 119,2 75,8 104,0
Текстильно! промисловостi та пошиття одягу 92,8 87,4 160,2 122,3 111,9 77,4 105,6
По виробництву шюри та шкiряного взуття 76,8 83,9 234,3 119,5 140,7 72,0 100,1
Незважаючи на загальш несприятливi швестицшш умови в Укра!ш, окремим шдприемствам галузi вдалося залучити кошти з-за кордону, що деякою мiрою стабiлiзувало !х економiчне становище.
Слщ вiдмiтити, що за видами економiчно! дiяльностi станом на 01.01.2008 р. найбшьш привабливою галуззю економiки для шоземного iнвестування залишалася промисловiсть, у яку залучено 8138,0 млн. дол. США (27,6% загальних
шоземних швестицш краши), що на 35,6% бшьше, тж станом на 01.01.2007 р.
На жаль, серед галузей переробно! промисловост незначш iноземнi швестици отримали пiдприемства легко! промисловостi (144,4 млн. дол. США, або 0,5% загального обсягу швестицш). У 2007 р. прямi шоземш швестици в легку промисловють порiвняно з попереднiм роком збшьшилися на 14,4 %, але у загальному обсязi iноземних швестицш в економшу Укра!ни !х питома вага зали-шаеться всього 1,8% ( табл. 3).
Таблиця 3. Прямг гноземт гнвестицИ в основний каттал промисловостг _за видами економ1чног д1ялъност1 [7, 8]_
Обсяг швестицш на початок року
2005 2006 2007 2008
тис. дол. США у % до тдс. тис. дол. США у % до тдс. тис. дол. США у % до тдс. тис. дол. США у % до тдс.
Промисловють 3867066,7 100 5169192,2 100 6003463,5 100 8137968,3 100
Переробна промисловють 3651876,9 94,4 4769567,4 92,3 5522031,1 92,0 6941032,8 85,3
Легка
промисловють 118331,6 3,0 104345,9 2,0 126594,9 2,1 144412,7 1,8
Безумовно, в умовах функцюнування територiально-господарських систем, що склалися, домшуючий вплив на економiчне зростання роблять обсяги швестування.
Зростання сукупного кашталу, який забезпечуваний iнвестицiями, е необхщною умовою регiонального розвитку [5]. Слщ зазначити, що розподiл iнвестицiйних
ресуршв в економiчний розвиток регiонiв Укра!ни вiдзначаеться територiальними розбiжностями, якi поступово скорочуються, проте залишаються ще доволi високими. Так, у 2007 р. сшввщношення мiж максимальним значенням швестицш в основний каттал на одну особу - 14223,0 грн. (м. Ки!в) та мшмальним - 1801,5 грн. (Тернопшьська область) склало
7 разiв проти 8,5 раза у 2006 р. У регюнальному розрiзi прирiст швестицш в основний каттал легко! промисловосп спостертався у 2007 р. в усiх регiонах Укра!ни (у 2006 р. - у 26 регюнах) та варiював вщ 0,1% у Кiровоградськiй областi i м. Севастополь до 5,8% у Хмельницький область
Одним iз факторiв, який негативно впливае на розвиток легко! промисловосп Донецько-Приднiпровського регiону е вщсутнють значно! кiлькостi 1нвестиц1й. Так, у 2007 р. швестори надавали перевагу галузi легко! промисловостi за такими адмшютративно територiальним одиницям Захщноукра!нського регiону, як Львiвська область (69003,0 тис. грн.), Хмельницька (57470,0 тис. грн.), Закарпатська (20086,0 тис. грн.) та 1вано-Франювська обласп (10386,0 тис. грн.). Також стд вщм^ити, що найнижча питома вага обсягу швестицш в основний каттал легко! промисловосп у структурi швестицш переробно!
промисловосп Укра!ни в 2007 р. спостертаеться за Донецько-Придтпровсь-ким регiоном .
Якщо розглядати в цiлому джерела фшансування iнвестицiйних процесiв за регюнами кра!ни, то слiд вiдзначити, що зазнала змш структура iнвестицiй в основний каттал за джерелами фшансування. Поступово скорочуеться роль держави як одного з основних iнвесторiв, що свщчить про зниження питомо! ваги кош^в державного бюджету у загальному обсязi iнвестицiй в основний каттал. Так, у 2007 р. !х частка становила 5,6%, тодi як у 1997 р. -8,4%. Загалом за остант 10 роюв така тенденцiя мала мiсце у 18 регюнах. У 2007 р. найбшьше скорочення участi держави у загальних швестицшних процесах регiонiв мало мюце у Чернiвецькiй, Микола!вськiй, Хмельницькш та Житомирськiй областях (де частка державних iнвестицiй скоротилася
вiдповiдно на 9,5 п.п.; 3,8; 2,6 та 2,5 п.п.). Загалом частка державних кошпв зменшилась у 13 областях.
Головним джерелом швестування (56,5%, або 106519,7 млн. грн.) залишаються власт кошти пiдприeмств та органiзацiй, незважаючи на зменшення ïx частки проти 1997 р. на 18,7 п.п.
Загалом, за 2007 р. порiвняно з 2006 р. обсяги швестицш в основний каттал за рахунок власних кошлв тдприемств зросли в ушх регюнах, з яких у 12 - темпами вищими за середнш показник по Украш (на 56,5%). Найбшьш активно у свш розвиток швестували власнi кошти шдприемства Чернiвецькоï (збiльшення у 2,1 р.б.), Луганськоï (1,8 р.б.), Рiвненськоï (1,7 р.б.), Волинсько].', Вiнницькоï, Киïвськоï областей та м. Киева (вщповщно збшьшення у 1,6 р.б).
Слiд вщзначити, що у 2007 р. частка учасп iноземниx iнвесторiв у загальних ш-вестицiйниx процесах регiонiв краши складала 3,5%.
Оцiнити iнвестицiйну привабливють легко!' промисловостi Донецько-Придтпров-ського та Захвдноукрашського регiонiв можна тiльки розглядаючи, по-перше, iнвестицiйну привабливiсть регiону, оскшьки це багато в чому визначае розвиток юнуючих на його територи галузей i виробництв, подруге, визначаючи iнвестицiйну привабливiсть самоï галузi - легкоï промисловостi. Економiчний тдйом останнix рокiв супроводжувався посиленням защкавленосп iноземниx iнвесторiв, що мало продовження й у 2007 р. Станом на 01.01.2008 р. загальний обсяг прямих iноземниx iнвестицiй, якi були залучен в економiчний розвиток Украши, склав 29530,9 млн. дол. США, що на 36,7% бшьше, тж на початок 2007 р.
У даний час швестищйний ктмат в Украш в цiлому можна ощнити як задовiльний. Багатство природних ресурав розглядаеться як безперечно позитивний чинник як втизняними, так i зарубiжними iнвесторами. Проте трудовi ресурси ощнюються iноземними iнвесторами неоднозначно. В Украш е
висококвалiфiкованi фаxiвцi, iнженери в багатьох галузях знань, але робочi кадри часто мають низьку квалiфiкацiю, управлiнський персонал не володiе навиками
оргашзаторсько! роботи вщповщно до вимог св^ових стандартiв, тобто необхiдна переквалiфiкацiя робочо! сили в Укра!ш вiдповiдно до вимог ринково! економiки.
Величезнi труднощi в дiяльностi iнвесторiв викликае брак об'ективно! шфор-мацп по розвитку регюшв i галузей економiки Украши, нерозвиненють бiржово! та банювсько! системи, нестабшьнють законодавства, вiдсутнiсть серйозних гарантш iнвестицiй.
Хоча регiони Укра!ни суттево i вiдрiзняються можливостями швестицшно! привабливосп для iноземних iнвесторiв, зазвичай перевага надаеться великим промисловим центрам iз розвиненою iнфраструктурою, з наявнютю
квалiфiкованих трудових ресурсiв, з порiвняно високою платоспроможнiстю населення, а також регюнам зi значною сировинною базою. Слщ вiдзначити, що на початок 2008 р. провщними серед регюшв Украши за обсягами шоземних швестицш (!м належало 57,9% загального обсягу шо-земного капiталу в економшу кра!ни) залишалися м. Ки!в (32,2%), Дшпропетровська (9,9%), Донецька (4,8%), Харювська (4,3%), Ки!вська (3,7%), Одеська (3,0%), Львiвська (2,9%) областi, де проживае лише 37,9% наявного населення Украши.
Слщ вiдзначити, що iноземнi швестори готовi вкладати кошти в розвиток укра!нсько! легко! промисловостi. У 2007 р. у Новоградь Волинському житомирсько! областi була вiдкрита фабрика «ИвТ-Украша», яка спецiалiзуеться на обробцi поверхш, змiнi кольору та малюнку готового одягу, !! власник - шмецький тдприемець Дiтрих Бок - швестував у розвиток фабрики понад 4 млн. евро. Нова технолопя обробки готового одягу фабрики «ИвТ-Украша» мае перспективи i вже апробована у виробничому домi «Михайло Воронiн», на кшвськш фабрицi одягу «Дана», вшницькш «Подолiя», львiвськiй «Ролада», бердичiвськiй «Юлта» та iнших тдприемствах легко! промисловосп.
На початок 2008 р. провщними серед регiонiв Укра!ни за обсягами шоземних швестицш у розвиток укра!нсько! легко! промисловосп (!м належало близько 45,0% загального обсягу шоземного катталу в галузь легко! промисловостi) залишалися
Львiвська (11,3%), Iвано-Франкiвська (9,1%), Закарпатська (7,1%), Хмельницька област (5,5%). KpiM цього, аутсайдерами в освоенш шоземних швестицш на техшчне переоснащення i модернiзацiю виробництва у 2007 р. були таю тдприемства, як «Текстерно» (Тернопiль), «ТК «Донбас» (Донецьк), «Волинський шовковий комбiнат» (Луцьк), «Трембiта» (Чершвщ), «Володарка» (Вiнниця) .
Оцiнка швестицшно! привабливостi регiонiв Укра!ни щорiчно (починаючи з 2003 р.) проводилася журналом «Institutional investor» [1, 2]. Як складовi швестицшно! привабливосп розглядалися двi основнi характеристики: iнвестицiйний потенцiал i iнвестицiйний ризик.
Результати оцiнки швестицшно! привабливосп суб'екпв Донецько-Приднш-ровського та Захщноукра!нського регiонiв за перiод iз 2003 по 2007 р. наведет в табл. 4.
Ощнка швестицшно! привабливосп територш Донецько-Приднiпровського та Захщноукра!нського регiонiв показала, що ситуацiя в рiзних областях суттево вiдрiзняeться. Найвищим iнвестицiйним потенцiалом серед Донецько-Придшпровсь-кого регюну володiють Донецька (2), Дшпропетровська (3) обласп, найнижчим -Запорiзька область (4), по
Захiдноукра!нському регюну найвищий показник - це Львiвська (5), 1вано-Франюв-ська (6), Закарпатська (7), Чершвецька (8) областi. Найнижчий рiвень iнвестицiйних ризикiв у Дшпропетровськш (2) областi, у Захвдноукра!нському репош - у Львiвськiй (4) та 1вано-Франювськш (6) областях. Треба вщзначити, що за аналiзований перiод рейтинг адмшютративних одиниць вищезгаданих регiонiв значно змшився. Причому бiльш динамiчною
характеристикою швестицшного клiмату виступае ризик, шж потен-цiал. Це свiдчить про нестшкють соцiально-економiчно! ситуацi! в кра!нi в цшому. Сильно впав рейтинг Тернопшьсько! областi: потенцiал впав на 7 позицш, iнвестицiйний ризик - на 6 позицш (збiльшився бiльш шж у 1,5 раза), що обумовлене станом юридичних умов iнвестування в репош, зниженням рiвня життя, попршенням фiнансового стану, тенденцiями в економiчному розвитку регiону.
На фош 27 адмшютративних одиниць потрапили в число десяти перших регюшв
Укра1ни Запорiзька та Iвано-Франкiвська Укра1ни (найбiльша концентрацiя доходiв
областi посщають досить непоганi позицп: населення, шновацшна активнiсть
по потенцiалу вiдповiдно 4 та 7 мюця, по пiдприeмств, розвиток малого бiзнесу,
ризику вiдповiдно - 8 та 6 мюця. По ряду забезпеченють сировинними ресурсами). показникiв у 2007 р. Дшпропетровська, Львiвська та Iвано-Франкiвська област
Таблиця 4.1нвестицШний рейтинг суб'ектгв Донецько-Придшпровського __та Зах1дноукрагнського регютв [1, 2, 4 ]_
Адмiнiстративнi одинищ Складовi швестицшно! привабливостi 1нтегральний рейтинг Змша рейтингу за 2003-2007 рр.
2003 2004 2005 2006 2007
Вiнницька Потенцiал 17 13 20 18 24 -7
Ризик 15 16 18 17 21 -6
Волинська Потенцiал 21 11 25 22 25 -4
Ризик 11 23 15 19 20 -9
Закарпатська Потенщал 13 10 17 11 10 3
Ризик 21 20 14 11 11 10
Iвано-Франкiвська Потенцiал 16 14 12 9 7 9
Ризик 14 18 13 11 6 8
Львiвська Потенщал 15 16 11 8 5 10
Ризик 10 11 3 5 4 6
Рiвненська Потенщал 18 15 21 24 22 -4
Ризик 24 17 16 23 26 -2
Тернопiльська Потенщал 20 21 24 25 27 -7
Ризик 22 24 20 24 27 -6
Хмельницька Потенщал 19 12 22 19 21 -2
Ризик 24 19 19 21 19 5
Чернiвецька Потенщал 20 25 18 20 23 -3
Ризик 26 27 21 19 25 1
Донецька Потенщал 3 3 2 2 2 1
Ризик 9 6 5 3 5 4
Дшпропетровська Потенщал 4 2 4 3 3 1
Ризик 8 7 6 2 2 6
Запорiзька Потенщал 6 7 5 4 4 2
Ризик 12 9 7 7 8 4
Луганська Потенщал 5 10 9 8 8 -3
Ризик 5 8 10 10 9 -4
Пщвищений швестицшний ризик у Запорiзькiй област створюють
неблагополучна кримшогенна обстановка, екологiчна, фiнансова i пол^ична ситуацiя.
Високий рейтинг серед Донецько-Придшпровського регюну мае Донецька область (по потенщалу - 2 мюце серед 27 суб'ектiв Укра1ни). Донецька область входить до «п'я^рки» лiдерiв Укра1ни по: рiвню промислового розвитку, кушвельнш спроможностi населення, найбiльшiй концентраци доходiв населення,
забезпеченостi сировинними ресурсами, най-бiльшому обсягу капiтальних вкладень.
На нашу думку, ресурсно-сировинна привабливють i достатньо низький кримiнальний ризик не сприяють значному зростанню швестицшних вкладень у легку промисловiсть Запорiзькоl, Лугансько! областей, але тенденцiя зростання iноземних iнвестицiй у розвиток промисловосп регiонiв пiдтверджуе необхiднiсть вживання заходiв iз залучення приватного капiталу, що перш за все пов'язано з чинним законодавством i
необхщнютю залучення приватного капiталу пiд гаранта уряду. Надалi на формування швестищйного потенцiалу легко!
промисловостi регiону може негативно вплинути тшьки висока складова екологiчного ризику.
Слiд вiдзначити, що у регюнальному розрiзi збiльшення шоземних швестицш спостерталося в усiх адмшютративних одиницях Донецько-Приднiпровського та Захiдноукра!нського регюшв Укра!ни. Так, прирiст прямого шоземного капiталу в розвиток регiонiв коливався вщ 6,1% у Волинськiй обласп до 2,1 раза в 1вано-Франкiвськiй та Рiвненськiй областях. Крiм Iвано-Франкiвсько! та Рiвненсько! областей найактившше зростали iноземнi iнвестицi! у Львiвськiй (на 49,5%) та Донецькiй (на 48,5%) областях. Загалом у 12 регюнах прирiст прямих iноземних швестицш перевищував середнiй показник по Украшь
Таким чином, аналiз iнвестицiйного ктмату як у Донецько-Приднiпровському, так i у Захiдноукра!нському регiонах показав, що в цих регiонах е позитивш передумови для активiзацi! та розширення iнвестицiйно! дiяльностi.
Оцiнку iнвестицiйно! привабливосп легко! промисловостi необхiдно проводити на основi визначення мiсця галузi у св^овш економiцi, у нацiональнiй економщ, аналiзу потенцiалу галузi та умов !! подальшого розвитку.
Слiд зазначити, що в умовах експанси iмпорту на ринку продукцi! легко! промисловосп Укра!ни, необхiднiсть збiльшення обсягiв швестицш для подальшого розвитку галузi та шдвищення !! конкурентних переваг очевидна.
Галуз^ що мають високi показники окупност продукцi! та оборотностi товарних запасiв, е найбiльш привабливими для швестування. Серед пiдгалузей легко! промисловосп такою е швейна промисловiсть, яка мае невеликий цикл виробництва, що забезпечуе !й одне з перших мюць по оборотност засобiв. Крiм того, ця пiдгалузь потребуе порiвняно невеликих кашталовкладень, оскiльки швейне обладнання набагато дешевше за обладнання iнших пiдгалузей легко! промисловосп.
«Виробництво виявляеться
ефектившшим у галузях, яю споживають тi
ресурси, якi е в регюш у вiдносному достатку» [4]. Сировинна спрямованiсть розвитку Донецько-Придтпровського
регiону забезпечуе чоловiчу зайнятiсть населення. Вiльнi жiночi трудовi ресурси будуть затребуваш при розвитку в регюш легко! промисловосп, яка вiдрiзняеться саме своею трудомюткютю.
Таким чином, легка промисловють виконуе важливу роль в економщ регiонiв та Укра!ни в цшому i вiдрiзняеться iнвестицiйною привабливютю. Проте !! питома вага в галузевш структурi промисловостi останнiми роками значно впала (до 1,0%), переступила критичний «порт> нацюнально! безпеки.
За роки переходу до ринково! економши у багато разiв скоротилися фiнансовi джерела реального iнвестицiйного процесу: скоротилася питома вага бюджетних коштiв в швестищях в основний капiтал, пщрваш внутрiшнi джерела нагромадження пiдприемств (прибуток та амортизацiйний фонд), украй низька частка банювського сектору у фшансуванш капiтальних вкладень, не працюе мехашзм трансформацi! заощаджень населення в швестици в реальну сферу економiки; в умовах юнуючого механiзму
господарювання, швестування в реальний сектор економши вже спочатку е невипдним як для втизняних iнвесторiв, так i для шоземних; результати приватизаци державно! власносп, на яку робилися ставки по залученню додаткових iнвестицiйних ресурсiв, виявилися плачевними: цiна реалiзацi! державно! власносп була занижена в десятки i навiть сотнi разiв, багато шдприемств пiсля приватизацi! були перепрофiльованi зi шкодою для економiки народного господарства.
У цих умовах гостро постало питання розробки комплексу заходiв з активiзацi! iнвестицiйного процесу в цiлому по Украшь Нами пропонуеться ряд механiзмiв активiзацi! та пiдвищення ефективностi швестицшного забезпечення легко! промисловостi Донецько-Приднiпровського та Захщноукра!нського регiонiв, якi потребують !х реалiзацi! як на державному, так i на регiональному рiвнi, а також на рiвнi окремих шдприемств галузь
На державному рiвнi необхвдне сприяння розширенню можливостей залучення зовнiшнiх ресурсiв швестування, формування загального сприятливого iнвестицiйного клiмату в Укра!ш, розробка та реалiзацiя державних програм тдтримки регiональних iнвестицiй.
Нарощування централiзованих
швестицш у легку промисловiсть можливе при збшьшенш бюджетних доходiв держави та мае здшснюватися при посиленнi контролю за цшьовим використанням бюджетних кошлв та створеннi умов, що дозволяють пiдвищити ефективнiсть таких iнвестицiй.
Для повернення тдприемствам коштiв, втрачених у перюд iнфляцiйних процесiв за роки перебудови, доцшьно використовувати механiзм цшьово! грошово! емюи. Це можна здшснювати шляхом випуску акцiй у власшсть держави на суму капiталу, що ем^уеться, з подальшим перерозподiлом контрольного пакета акцш на багатьох приватизованих пiдприемствах. Це дозволить державi активно тдтримувати вiтчизняних товаровиробникiв, сприяти нормальному розвитку господарсько! дiяльностi пiдприемств.
Пщтримка iнвестицiйного процесу (як на державному, так i на регiональному рiвнi) мае будуватися на принципi вщшкодування фiнансових вiдносин мiж державою та шдприемствами, тобто пiдприемства, якi отримали державну пiдтримку, пiсля закiнчення певного перюду часу й у мiру окупностi iнвестицiйних проектiв, мають сплатити рашше отриману пiдтримку. Державна тдтримка пiдприемств мае здiйснюватися не безкоштовно, а з використанням механiзму
протекцюшстського iнвестицiйного кредиту. У цьому випадку доходи бюджету безперервно будуть поповнюватися, i держава зможе постiйно розширювати свою iнвестицiйну дiяльнiсть.
Участь держави в швестицшнш дiяльностi не мае зводитися тшьки до збiльшення обсяпв iнвестицiй. Активiзацiя державно! участi в швестицшному процесi мае виявлятися в посиленш економiчного регулювання iнвестицiйно! дiяльностi, створеннi сприятливого шституцшно-правового й економiчного середовища, що
стимулюе зростання приватних iнвестицiй (системи державних гарантш для ÎHBecTopÎB, страхування iнвестицiй тощо), сприяннi розвитку iнвестицiйноï iнфраструктури, створенш механiзмiв, що забезпечують напрям грошових потокiв у розвиток вироб-ництва.
У сучасних умовах недостатнього обсягу власних кошлв у пiдприемств легко1' промисловостi для iнвестицiйного розвитку, дефщиту бюджетного фiнансування в розвиток промислового комплексу регiонiв Украïни, найважливiшою задачею стае залучення кошлв приватних iнвесторiв або великих корпоративних структур для участ в реалiзацiï сумiсних промислових проектiв. У зв'язку з цим постае потреба вдосконалення податково-бюджетних вщносин, що дозволить врегулювати формування бюджетiв i прибутку шдприемств, зокрема базових.
Iнвестицiйний i шновацшний потенцiал залежить вiд роботи банювсько1' системи, насамперед, формування кредитних ресурав. У ринкових умовах прiоритетний розвиток одержали комерцшш банки. Дворiвнева банювська система - Нацiонального банку та комерцшних банкiв (у бiльшостi свош акцiонерних товариств) практично контролюеться державою та стримуе розвиток банкiвськоï системи. Рашше особлива роль надавалась Ощадбанку, що пояснюеться перш за все тим, що в ньому була зосереджена велика частина внесюв населення [9].
Слщ зазначити, що одним iз найважливших ресурсiв е саме особисп заощадження населення, якi у всьому свт утворюють основу довгострокових iн-вестицiй. З аналiзу розподшу обсягiв заощаджень за економiчними групами випливае, що високий рiвень концентраци заощаджень у категорiï населення, де дохщ у декiлька разiв перевищуе прожитковий мiнiмум.
Для залучення заощаджень населення в реальний сектор економши, зокрема в легку промисловiсть Донецько-Придшпровського та Захвдноукрашського регiонiв, необхiдно державi створити органiзацiйно-економiчнi та правовi умови як для iнвесторiв, так i для шдвищення конкурентних переваг само1' галузi.
Особист кошти населення можуть бути залучеш в iнвестування реального сектору економши через банки, страховi й iншi фонди при зниженнi ризикiв кредитування, бiльшому рiвнi дохiдностi у виробничш сферi, нiж при невиробничiй (фшансовш) дiяльностi, при вiдновленнi довiри населення до фшансово-кредитних iнститутiв. Змiцненню довiри населення до держави i банювського сектору сприятиме органiзацiя системи захисту приватних внескiв.
В Укра!нi вже проводяться певнi заходи щодо гарантування внескiв громадян. Велика частина приватних внесюв припадае на комерцiйнi банки Украшь Згiдно iз Законом Укра!ни «Про банки i банкiвську дiяльнiсть» (ст. 36) на них розповсюджуються державнi гарантi! по внесках (фонд гарантування внесюв). Введена система гарантування повернення внескiв громадян у комерцшних банках. Усе це, разом iз нормалiзацiею системи вiдсоткових ставок, облшом у вiдсотковiй ставцi по депозитах рiвня iнфляцi!, удосконаленням якостi й розширенням структури пропозицi! депозитних послуг, зможе забезпечити масштабну мобiлiзацiю заощаджень населення.
В умовах нестачi внутршшх ресурсiв суттевого значення набувають шоземш iнвестицi!. Аналiз питомо! ваги шоземних iнвестицiй у загальному обсязi швестицш у легку промисловiсть Укра!нi показав, що частка iноземного капiталу в швестувант цiе! галузi була вагомою.
Подальший ефективний розвиток iнвестицiйно! дiяльностi як у цiлому по Укра!ш, так i у Донецько-Приднiпровському та Зах1дноукра!нському регiонах, а також розширення кола й активiзацiя iноземних iнвесторiв, багато в чому залежатимуть вщ формування в економiцi Укра!ни сприятливого iнвестицiйного клiмату. Найважливiшими заходами з формування загального сприятливого iнвестицiйного ктмату в регiонах Укра!ни, на наш погляд, е: пiдвищення ефективностi шституцш-ного середовища для iнвестицiйно! дiяльнос-тi, що формуеться;
зниження темшв iнфляцi! та реально! банкiвсько! вщсотково! ставки до рiвня, що стимулюе iнвестицi! у виробництво;
забезпечення гарантш iнвестицiй втизняних та iноземних iнвесторiв,
повязаних, у широкому значеннi, iз забезпеченням гарантiй власностi; створення оргашзацш за державною участю у страхуванш iнвестицiй вiд економiчних i пол^ичних ризикiв; участь Укра!ни в мiжнародних угодах по страхуванню i гарантях iнвестицiй;
створення вiдповiдного податкового режиму, направленого на стимулювання iнвестицiйно! дiяльностi; введення диференцiйованого пiдходу як у наданш пiльг, так i в обмеженш дiяльностi iноземних iнвесторiв;
розвиток i вдосконалення механiзму стимулювання шоземних швестицш на регю-нальному рiвнi (гарантiйнi зобов'язання суб'ектiв Укра!ни, регюнальш резервнi фонди, регiональнi i мiжрегiональнi органiзацi! та служби сприяння швестищям, вiльнi економiчнi зони).
Висновки. На основi вищевикладеного вважаемо, що бшьшють пiдприемств легко! промисловостi регiонiв кра!ни
характеризуеться нестiйким фiнансовим станом, нездатшстю надати лiквiдне забезпечення позик, вщсутшстю
квалiфiкованих фахiвцiв у сферi фшаншв, якi мають професiйний досвiд залучення капiталу. Отже, основним джерелом довгострокового фiнансування таких пiдприемств е каштал приватних втизняних та iноземних iнвесторiв. На наш погляд, ефективне залучення швестицшних ресурсiв у цих умовах можливе на основi використання мехашзму розмiщення акцiй пiдприемств галузi у потенцшних iнвесторiв за такими етапами: розробка на шдприемствах iнвестицiйних проектов, випуск та розмiщення цiнних паперiв пiдприемств на фондовому ринку, придбання iнвестором акцiй пiдприемства, надходження швестищйних ресурсiв на пiдприемство, фiнансування швестицшного проекту, отримання прибутку пiдприемством вщ реалiзацi! проекту, виплата дивiдендiв швестору. Це дозволить значно розширити коло потенцшних iнвесторiв.
Лiтература
1. 1нвестицшний рейтинг укра!нських регiонiв. 2003-2004 рр. // Institutional investor. - 2004. - № 39. - С. 18-34.
2. 1нвестицшний рейтинг укра!нських репошв. 2005-2007 рр. // Institutional investor.
- 2007. - № 41. - С. 70-92.
3. Сазонец И. Л. Инвестиционная стратегия институциональных инвесторов / И.Л. Сазонец. - Днепропетровск: Наука и образование, 2003.- 151 с.
4. Мамуль Л.О. Новi методичш тдходи до аналiзу швестицшно1' привабливост регюшв / Л.О. Мамуль, Т.А. Чернявська // Вюник економiчноï науки Украши. - 2005. -№ 1 (7). - С. 83-89.
5. Мошторинг соцiально-економiчного розвитку регюшв Украши за 2007 рш / Департамент регюнального розвитку [проект «Регюнальне врядування та розвиток»]. - К.: Мшютерство економiки Украши, 2008. -354 с.
6. Статистическое обозрение // Ежеквар-
тальный журнал Госкомстата Украины. -2006. - № 1 (24). - С. 100; № 2 (25). - С. 92.
7. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2007 рш / За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Техшка, 2006. - 733 с.- (Державний комтот статистики Укра!ни).
8. Статистичнш збiрник «Промисловють Укра!ни у 2001-2007 рр.» / За ред. Л.В. Овденко.- К.: Технiка, 2008. -301. - (Державний комтет статистики Укра!ни).
9. Укра!на - 2006. Рейтинг швестищйно! привабливостi регюшв: короткий зв^ / За ред. В. Борщевського, В. Пинзеника. - К.: 1н-т реформ, 2007. - 50 с.
