CC BY
40
Д.С. Покришка
1НВЕСТИЦШШ ЧИННИКИ ЕКОНОМ1ЧНО1 ДИНАМ1КИ УКРА1НИ: ВИКЛИКИ ПОСТКРИЗОВОГО В1ДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМ1КИ
Поточна фiнансово-економiчна криза, виконуючи свою оновлюючу функцiю, засвiдчила ряд структурних проблем економiчного зростання економiк кра!н свiту. Вони зумовили низьку адаптивнють нацiональних економiк до кризових тенденцш та фактично посилювали iнтенсивнiсть !х впливу. Адже, як зазначають фахiвцi МВФ, криза поставила перед розробниками економiчно! полiтики подвiйний виклик. З одного боку, постала необхщшсть розробки й упровадження макроекономiчно! та фшансово! полiтик в умовах, у яких ефективнють традицiйних заходiв економiчно! полггики не може вважатися доведеною. Водночас другий виклик пов'язаний iз поступовим переходом вщ заходiв короткостроково! шдтримки до спрямування зусиль на подолання серйозних i широкомасштабних структурних вад економши, виявлених кризою [1]. У цьому контекст виявлення можливостей удосконалення вщтворювальних процесiв у вiтчизнянiй економщ й упровадження дieвих заходiв подолання депресшних тенденцiй потребуе заходiв довгострокового характеру, спроможних трансформувати чинники конкурентоспроможностi впчизняно!
економiки. Одними iз ключових помiж них е заходи швестицшно! полiтики, ефективнiсть i спрямованiсть яких визначатиме спроможнiсть економши вийти „за межГ' сформовано! моделi конкурентоспро-можностi.
Прiоритетнiсть заходiв державно! економiчно! полiтики щодо використання потенщалу iнвестицiйних чинникiв вiдновлення економiчного зростання в посткризовий перюд i забезпечення структурного реформування економши знаходить тдтримку у
значнiй кiлькостi дослiджень, зокрема В.
Архангельського, В. Новицького, Л. Федулово!, А. Чухна, М. Айгшгера [2-6], а також експерив ОЕСР та ЮНКТАД [7-9]. Надання тенденщям економiчного пожвавлення iнвестицiйного вектору, який спроможний закласти тдвалини стiйкого довгострокового економiчного зростання, потребуе цiлеспрямовано! швестицшно! полггики, яка б сприяла змщненню процесiв генерування iнвестицiйних ресурсiв в Укра!ш, концентрацi! !х використання на прюритетах, якi сприяють максимально ефективнш модернiзацi! економiки вiдповiдно до виклиюв, якi постають у пiслякризовий перюд у свгговш економiцi, збiльшенню частки швестицшного спрямування наявних доходiв суб'екпв господарювання, громадян, держави. Як зазначають фахiвцi ОЕСР, „криза не повинна зашкодити становленню рушi!в
довгострокового зростання, вона натомють мае бути використана як трамплш для прискорення структурних змш ... Неспроможнiсть здiйснити це може призвести лише до тимчасового вщновлення, оскшьки макроекономiчнi та структурш пiдвалини поточного спаду залишаться незачеплеш"
[9, 5].
В умовах нестшко! iнвестицiйно! динамiки в Укра!нi збертаються системнi диспропорцi!, якi суттево обмежують перспективи !! зростання в довгостроковому перiодi, формують значнi ризики й обмеження для змщнення
конкурентоспроможностi економши.
Накопиченi структурнi й iнституцiйнi суперечносп iнвестицiйно! динамiки у промисловостi Укра!ни засвiдчили !! значний прокризовий характер, вщтворення в довгостроковiй перспективi чинниюв, якi, власне, i зумовили гостру реакщю економiки
© Покришка Дмитро Степанович - доктор економ1чних наук, професор, завщувач вщд1лу. Нацюнальний шститут стратепчних дослщжень, Ки!в.
ISSN 1562-109X
на ризики економiчного спаду. Це, зокрема, низькотехнолопчний характер економiки при значнш зорieнтованостi И вагомо1 частини на зовшшнш попит, першочергова орieнтацiя бшьшосп вiтчизняних виробникiв на цiнову конкуренщю, непрiоритетнiсть iнновацiйного напряму розвитку при низькому рiвнi технологiчного оновлення промислового виробництва тощо. Розгортання кризових тенденцш сформувало зростання невизначеностi щодо економiчних перспектив суб'eктiв господарювання, що знайшло вiдображення у значнiй iнтенсивностi реакцп з боку iнвестицiйних очiкувань. При цьому найбшьш негативна динамiка швестицш зафiксована в галузях iз тривалим технолопчним циклом.
Динамгка гнвестицШного чинника економ!чного зростання. Кризовi явища свггово! та вггчизняно1 економiки не могли не позначитися на розвитку швестицшних процешв у нацiональнiй економiцi. Пщсумки швестицшно1 дiяльностi у 2009 р. засвщчили 11 значне скорочення, рiвень якого перевищуе негативну динамiку виробництва фактично в 20
15
10
5
0
-5
-10
-15
-20
-25
-30
!-2007 II-2007 Ш-2007 !У-2007 I-2008 11-2008 Ш-2008 IV-2008 !-2009 11-2009 Ш-2009 IV-2009 Джерело: розраховано за даними Держкомстату.
Рис. 1. Внесок окремих складових у динам1ку ВВП у 2007-2009 рр., в.п.
ушх видах економiчноl дiяльностi. Падшня швестицшно1 активностi у 2009 р. стало одним iз потужних джерел економiчного спаду у промисловостi Украши.
Погiршення очiкувань суб'eктiв господарювання щодо найближчих перспектив економiчного зростання, з одного боку, а також суттеве погiршення умов доступу до зовшшнього фiнансування та зростання його вартосп - з шшого, зумовили суттевi обмеження для активiзацil iнвестицiйних процесiв i сформували чггко вираженi стагнацiйнi тенденци в швестицшнш сферi. Пiдвищення ризикiв в економщ Укра1ни обумовило значне сповiльнення швестицшних процешв. 1нвестици в основний каттал за пiдсумками 2009 р. були на 41,5% нижчими вщ рiвня 2008 р. Збереження негативного внеску у прирют ВВП з боку валового нагромадження основного катталу п'ять кварталiв поспiль (рис. 1) засвщчило збереження депресивних тенденцiй i песимiзму економiчних суб'ектiв щодо швидкого вщновлення позитивно1 економiчноl динамiки.
'■ ■ ■ т.апьдо експорту-iмпорту товарiв i послуг I 1Змша запасiв матерiальних оборотних коштiв ч^ляапове нагромадження основного катталу 1 1 Кiнцевi споживчi витрати ^^^Валовий внутрiшнiй продукт
Негативна динамша швестицшних процесiв у кра!ш стала, за нашими розрахунками, основним джерелом депресивних тенденцш в економщг Непевнiсть перспектив вщновлення свiтового та внутрiшнього попиту, попршення власного фiнансового становища й рiзке скорочення динамiки банкiвського кредитування змусили скоротити виробничi плани пiдприемств i вiдстрочити iнвестицiйнi проекти. Валове нагромадження основного катталу забезпечило понад 14 в.п. падшня ВВП у першi три квартали 2009 р. i майже 8 в.п. в останньому. При цьому падшня валового нагромадження основного катталу лише в останньому кварталi року зменшилося до 29,9% порiвняно з 49-54% у 1-111 кварталах року. Утм ця тенденщя е не
св1дченням пожвавлення швестицшно1 динамши, а наслщком статистичного ефекту низько! бази пор1вняння останнього кварталу 2008 р. Пор1вняно з IV кварталом 2007 р. р1вень швестицш в основний каттал в останньому квартал! 2009 р. був меншим на 57,9%.
1нвестицШна динамжа украшськог економжи в nepiod кризи була одмею з найггрших у мiжнаpoднoму nopiвняннi. Так, серед кра!н СНД у 2009 р. зростання швестицш в основний каттал продемонстрували Азербайджан - 5,0%, Казахстан - 1,0%. Кр1м того, падшня швестицшно! д!яльносп в Укра!т у 2009 р. було значно бшьшим, тж у розвинених крашах €С та ОЕСР (рис. 2).
20
10
-10 -\
-20
-30
-40
-50 J
10
-10
-15
-20
-25
I- х I i cj ï 'и ï 'с^ 'го 'cj .ЕЕ 'ст т гашгоохх^ш^хШх'гого STqh-uioïfa Э — Juan
° ш ге I £ 5-Й-
ё т > -
X к го к го
I ¡^ 'S Prä I
° о t -Е >s о
i= g ™ ,= га *
о; го ^ ^ 5 <и
^кгокккгоккк EJ'E ï о ï 'iE ï i ' _û го ^ о ц t so.
_ <u га 99
ÇP .2 щ - n
ш x g
x
üQ-o IZ
г о :
го
Ira ai
I- ^^
с
О
ЗДинамка швестицм в основний кап1тал, % (л1ва шкала)
Внесок 1нвестиц1й в основний каттал в зростання ВВП, в. п. ■Зростання ВВП, %
си
и л
5
0
0
5
Джерело: розраховано за даними Держкомстату i EIU Database.
Рис. 2. Динамжа Швестицш в основний каптал у крагнах ceimy у 2009р., %
За тдсумками 2009 р. швестици в основний каттал украшських суб'екпв господарювання знизилися порiвняно з аналопчним перiодом попереднього року на 41,5%. Серед складових реального сектору
економши найбiльше зниження iнвестицiй вщбулося в будiвництвi (на 62,2%), переробнш промисловостi (на 35,3%) i транспорт (на 33,3%). Суттево також зменшились обсяги швестицш у
-80 -60 -40 -20 0 20 40 60
Джерело: даш Держкомстату.
Рис. 3. Динам1ка Швестицш в основний каттал за видами економ1чног д1ялъност1 у 2007-2009рр., %
посередницьких видах дiяльностi - сферi торгiвлi нерухомютю (на 52,8%), фшансовш дiяльностi (на 35,4%), торгiвлi (на 48,3%). Тривожною ознакою е скорочення на 50,2% Надання комунальних.
Охорона здоров'я
Освiта
Державне управлшня Операцп з нерухомим майном Фшансова дiяльнiсть Д1яльшсть транспорту та зв'язку Д1яльшсть готелiв та ресторашв Торпвля Буд1вництво
Виробництво електроенергп, газу та води Переробна промисловють Добувна промисловють Промисловють Сiльське господарство Усього
швестицш у сшьському господарствi, яке демонструвало позитивну динамшу виробництва (рис. 3).
При цьому внесок операцш iз нерухомим майном у зниження обсягу iнвестицiй у 2009 р. порiвняно з 2008 р. склав 26,7 в.п., переробно1 промисловосп - 17,9, торгiвлi - 12,3, транспорту та зв'язку - 11,2 в.п. На щ види дiяльностi припадае понад двi третини загального обсягу спаду iнвестицiй у вггчизнянш економiцi.
Ключовi галузi промисловостi також скоротили швестици у 2009 р. Найбшьша негативна динамiка iнвестицiй в основний каттал зафшсована в галузях iз тривалим технологiчним циклом. При цьому ряд галузей, що формують бiльшу частину iнвестицiй, зазнали !х падiння на рiвнi, вищому, шж у цiлому у промисловостi. Так, у машинобудуванш вони зменшилися на 48,0%, у металургшному виробництвi - на
42,6, у виробнищш неметалево1 мiнеральноl продукцil - на 39,5% (рис. 4).
Найбшьший негативний внесок в швестицшну динамiку у промисловосп у 2009 р. здiйснили металурпя (внесок у скорочення iнвестицiй склав 5,8 в.п.), добувна промисловють (5,5 в.п.), харчова промисловють (4,9 в.п.), машинобудування (3,9 в.п.), виробництво шшо1 неметалево1 мiнеральноl продукцil (3,6 в.п.). Вщтак найбiльший негативний внесок зафшсовано в галузях, якi були рушiями iнвестицiйноl активностi попереднiх рокiв.
Кризовi явища у свiтовiй економiцi й економщ Укра1ни обумовили продовження низхщно1 динамiки iноземного iнвестування. У 2009 р. прирют прямих iноземних швестицш (П11) в економiцi Украши, за дани-ми Держкомстату, становив 4410,4 млн. дол.,
що на 28,6% менше, нiж у попередньому ро-цi (рис. 5). Наслщки впливу фшансово-еко-номiчноl кризи зумовили найбшьше скорочення надходження П11 саме в посередниць-
кi види дiяльностi, якi тривалий час були 1нш1 галуз1 промисловосп
Машинобудування, ремонт
Металургшне виробництво
Виробництво шшо1 неметалево1 мшерально1 продукцп
Х1м1чна та нафто-х1м1чна промисловють Виробництво коксу, продукпв нафтоперероблення
Целюлозно-паперове виробництво Деревообробна промисловють Легка промисловють Харчова промисловють Переробна промисловють Добувна промисловють Промисловють
найбшьшими каналами надходження шо-земного катталу в економшу Украши. Зокрема, у фшансову дшльшсть надiйшло на 20,7% П11 менше, шж роком ранiше (або
-60
-40
-20
20
40
60
Джерело: даш Держкомстату.
0
Рис. 4. Динам1ка ¡нвестицт в основний каттал у промисловост1 у 2007-2009рр., %
4000
I-2007 II-2007 III-2007 IV-2007 I-2008 II-2008 III-2008 IV-2008 I-2009 II-2009 III-2009 IV-2009 I-2010
КХХ]Ф|нансова д|яльн1сть i ' ' 'i Операцп з нерухомим майном
1 |ТорНрпя; реМОНТ 1 'С/г, мисливство, лiсове господарство
1 1 Б^вництво ППЛЯ НерозподтеН за ВЕД обсЯГи П11
lншi види дiяльностi ' ' Промисловiсть
^^^Усього
Джерело: розраховано за даними Держкомстату.
Рис. 5. Динамта приросту П11 в економщ Укра1'ниу 2007-2010рр., млн. дол.
1813,7 млн. дол.), у сферу операщй i3 нерухомютю - на 49,9% (451,2 млн. дол.), у торпвлю - на 16,8% (537,6 млн. дол.). Щд-триманню значного приросту П11 у фшансо-вий сектор сприяло спрямування шоземними материнськими банками коштсв на потреби рекаттатзаци дочiрнiх банкiв в Украш.
Серед галузей реального сектору найсуттевше сповiльнення iноземного iнвестування спостерiгалось у сшьському господарствi (падiння становило 76,4%), будiвництвi (34,4%).
Зниження вартостi украшських активiв унаслiдок зниження 1х прибутковосп й посилення проблем лiквiдностi та платоспроможносп, а також девальвацiя гривш сприяли пiдвищенню зацiкавленостi iноземних iнвесторiв у вiтчизняних промислових пiдприемствах. Прирют П11 у промисловiсть збiльшився порiвняно з попереднiм роком до 969,3 млн дол. порiвняно з 52,4 млн дол. у попередньому рощ. Традицшно для економши Украши швестицшну привабливiсть зберiгають активи в харчовш промисловостi, де прирiст П11 склав 151,3 млн. дол., виробництво коксу, продукпв нафтоперероблення (121,2 млн. дол.), хiмiчна та нафтохiмiчна
промисловiсть (255,7 млн. дол.), виробництво будматерiалiв (145,0 млн. дол.). Частково вщновлюеться прирют П11 в металургiйну промисловiсть, у якш обсяг П11 зрiс на 44,7 млн. дол., тодi як у попередньому рощ в умовах рiзкого падшня цiн на метали на свгговому ринку iноземнi швестори вивели з галузi 243,0 млн. дол.
Прирют П11 в машинобудування зберiгся на рiвнi попереднього року, склавши
77.2 млн. дол. В умовах значних проблем лшвщносп на свгговому ринку i зростання вартосп боргових ресурсiв перспективи приходу в економшу Украши iнвестора з «модершзацшним потенщалом», зацiкавленого у створеннi сучасних пiдприемств, а не придбаннi ддачих, на наш погляд, е незначними. Тенденцп 2009 р. засвiдчили збереження i навпъ посилення зацiкавленостi шоземних iнвесторiв до низькотехнологiчних виробництв.
Зазначеш чинники продовжували справляти негативний вплив на динамшу П11 в економшу Украши й у I кварталi 2010 р., коли 1х загальний прирют становив лише
98.3 млн. дол. Хоча надходження П11 в даний перюд становили 717,1 млн. дол., проте ця динамша була швельована зростанням
вивозу катталу нерезидентiв (296,1 млн. дол.) i втратами швестицш вiд курсово! рiзницi (248,6 млн. дол.). У цей перюд продовжувався прирicт швестицш i фшансовий сектор (214,7 млн. дол.) i торпвлю (30,2 млн. дол.), тодi як переробна промисловють втратила П11 в обcязi 163,0 млн. дол., що cвiдчить про збереження депресивного стану впчизняно" економши.
Чинники iнвeстицiйноï dmaMirn в Украш в умовах кризи. Зважаючи на високий рiвень вiдкритоcтi економiки та мiжнароднy галузеву cпецiалiзацiю промиcловоcтi, становище в зовшшньоторговельнш cферi Украïни стало ключовим чинником формування бiльшоcтi тенденцш розвитку нацiональноï економiки на початку 2009 р. Останш стали лопчним продовженням реакци вiтчизняноï економiки на виклики та ризики, сформоваш свгговою економiкою y дрyгiй половинi минулого року, i поточною моделлю конкурентоспроможносн
економiки Украïни [10]. Основними негативними зовшшшми чинниками, що визначали низхщш показники в iнвеcтицiйнiй дiяльноcтi в економщ Украïни в перiод штенсивного розгортання фшансо-во-економiчноï кризи, були:
погiршення умов торгiвлi на мiжнародниx ринках сировинних товарiв та товарiв низького теxнологiчного передiлy (металу, добрив), що стримувало активiзацiю дiяльноcтi в екcпортоорieнтованиx галузях yкраïнcькоï промиcловоcтi, а вщтак i прагнення пiдприeмcтв до реалiзацiï довгострокових iнвеcтицiйниx проектiв;
звуження попиту на cвiтовомy ринку внаслщок спаду промислового виробництва та бyдiвництва в основних краïнаx -торговельних партнерах, що спричинило згортання зовшшнього попиту на продyкцiю
вггчизняно" промиcловоcтi як
iнвеcтицiйного, так i промiжного споживання. Так, y крашах еврозони зниження ВВП y 2009 р. становило 4,1%, y Роси - 7,9, Туреччиш - 4,7, Угорщиш - 6,3, Болгари - 5,0%, y Казахстан та Бшорус зафiкcовано мiнiмальне економiчне зростан-ня на рiвнi 1,0 i 0,2%, вщповщно. Cповiльнюeтьcя також i динамша бyдiвництва, яке було одним зi cпоживачiв вiтчизняноï продукци металурги;
зниження швестицшно" динамiки чи падiння обсяпв iнвеcтицiй в основний капiтал y крашах - найбiльшиx споживачах вггчизняно" продукци машинобудування. Зокрема, y Роси швестици y 2009 р. зменшилися на 17,0%, y Польщi - 0,6, Угорщиш - 6,3, Шмеччиш - 9,1, ^оваччиш - 10,1%. У Казахсташ обсяг швестицш збшьшився лише на 2%;
зниження оптових щн унаслщок падiння попиту, головним чином в екcпортоорieнтованиx галузях промисловосп (рис. 6). Протягом IV кварталу 2008 р. - I кварталу 2009 р. щни y промисловосп знизилися вщносно III кварталу 2008 р. на 7,9%, y металурги - на 25,2%, виробницга коксу, продукнв нафтоперероблення - на 39,4, добувнш промиcловоcтi - на 19,4, xiмiчнiй промиcловоcтi падiння цiн y IV кварталi 2008 р. становило 7,1%. Водночас зростання щн y бшьшосн галузей споживчого попиту i машинобудуванш було мiнiмальним. Переважно вщновлення цiновоï динамiки вiдбyлоcя лише y IV кварталi 2009 р. i I кварталi 2010 р., хоча й рiвень оптових цiн y металурги, виробнищи коксу, продyктiв нафтоперероблення, добувнш промисловосп залишаеться нижчим за докризовий рiвень;
Промисловють
Добувна промисловють
Виробництво харчових продукт1в
Виробництвово коксу, продукт1в нафтоперероблення
Х1м1чна та нафтох1м1чна промислов1сть
Металург1йне виробництво
Машинобудування
Джерело: розраховано за даними Держкомстату.
Рис. 6. Динамша оптових цт у npoмиcлoвocmi Украгни у 2008-2010 рр., % (III квартал 2008 р. = 100)
подорожчання швестицшного iмпорту внаслщок девальвацп нащонально1 валюти, що вiдповiдно вплинуло на зниження швестицшно1 активностi у промисловосп. Це обумовило скорочення iмпорту машин i обладнання на 53,1% у 2009 р. (на 7,1 млрд. дол.) i транспортного обладнання (^м легкових автомобшв, мотоциктв тощо) - на 78,4% (близько 2,4 млрд. дол.).
Кризовi явища проявились у нестабшьносн фiнансового та кредитного ринюв, що об'ективно вплинуло на перерозподш фiнансових потокiв у краïнi та знизило доступшсть довгострокових iнвестицiйних ресуршв. Це виявилося в таких тенденщях:
погiршення умов кредитування, особливо довгострокового, що ускладнило реалiзацiю швестицшних проектiв у галузях iз високою часткою позикових ресурсiв, перш за все у будiвництвi, машинобудуваннi, металурги. Процентш ставки за короткостроковими кредитами зросли у 2009 р. порiвняно з попереднiм роком на 2,3 в.п.
до 17,4%, за середньостроковими - на 3,0 в.п. до 18,2%, за довгостроковими - на 2,5 в.п. до 16,5%;
скорочення кредитування сектору нефшансових корпорацш, яке за 2009 р. зменшилося порiвняно iз приростом залишюв кредипв у 2008 р. на 89,9%. У той час як прирют залишюв короткострокових кредитiв, наданих нефшансовим
корпорацiям, зменшився з 82,4 до 9,0 млрд. грн., середньострокових - з 75,0 до 3,3, довгострокових - 25,8 до 6,2 млрд. грн.;
збшьшення дебггорсь^'
заборгованостi й кшькосп безнадiйних платежiв, що стало наслщком погiршення фiнансового стану та банкрутств контрагента;
погiршення очiкувань iнвесторiв, пов'язане з високими шфляцшними та девальвацшними очiкуваннями,
невизначенiстю економiчноï динамiки як вiтчизняноï економiки, так i бшьшосп ринкiв збуту.
мю. 2009 р. отдавили лише 42% вщ минyлoрiчнoгo oбcягy, зведенoгo - 53%.
Iнвeстицiйнi важeлi стpуктуpних зpушeнь. Ключoвим завданням державдах' iнвеcтицiйнoï толпики мае cтати фoрмyвання мoтивацiйнoгo меxанiзмy для cyб'eктiв гocпoдарювання, який
заoxoчyватиме прийняття ними ефективниx iнвеcтицiйниx ршень. Активiзацiя iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi дyже неoбxiдна для здiйcнення неoбxiднoï cтрyктyрнoï торекци нацioнальнoï екoнoмiки з метoю ïï адаптацiï дo кoнкyрентниx викликiв пocткризoвoгo cвiтy [11, 30-32].
Bиcoкий рiвень кoнкyренцiï на cвiтoвoмy ринку швестицш в yмoваx пoширення фiнанcoвoï глoбалiзацiï пoтребye пoбyдoви виваженoï та дieвoï cиcтеми iнвеcтицiйниx cтимyлiв, для чoгo неoбxiднo:
передбачити при дooпрацюваннi Пoдаткoвoгo кoдекcy Украши пoдаткoвi iнвеcтицiйнi стимули, диференцiйoванi залежнo вiд типу й oбcягiв iнвеcтицiй, рoзмiрiв пiдприeмcтв, регюну iнвеcтyвання, цiлi iнвеcтицiй, iннoвацiйнoгo рiвня вирoбництва, кiлькocтi нoвocтвoрениx рoбoчиx мюць;
запрoвадити iнcтрyментарiй oцiнки дoвгocтрoкoвoï ефективнocтi викoриcтання oтриманиx пiльг, забезпечення цiльoвoгo xарактерy ïx викoриcтання й вiдпoвiдальнocтi oтримyвачiв за пoрyшення yмoв надання пшьг, cтрoкoвocтi надання.
Hаявнicть значтого рoзпoрoшенoгo iнвеcтицiйнoгo реcyрcy у виглядi ocoбиcтиx заoщаджень oбyмoвлюe пoтребy томления iнвеcтицiйнoï активнocтi фiзичниx ocí6. Це готребуе:
заoxoчення рoзвиткy й рoзширення cфери дiяльнocтi iнcтитyтiв cпiльнoгo швестування шляxoм yдocкoналення нoрмативнo-правoвoï бази ïx
функцюнування, прoведення вiдпoвiднoï iнфoрмацiйнoï толпики ЩOдo
пoiнфoрмoванocтi пoтенцiйниx iнвеcтoрiв, гоширення ефективниx практик, oцiнки надiйнocтi ^вести^йн^ кoмпанiй тoщo;
oрганiзацiï випycкy державниx та мyнiципальниx цiнниx паперiв для прoдажy наcеленню з гарантoваним рiвнем дoxiднocтi, надxoдження вiд якиx cпрямoвyватимyтьcя
виключнo на фiнанcyвання прoектiв рoзвиткy;
ycтанoвлення пoдаткoвoгo кредиту для iндивiдyальниx дoxoдiв грoмадян, вкладениx у цшш папери iнcтитyтiв cпiльнoгo iнвеcтyвання та державш цiннi папери.
Прioритетнicть завдань теxнoлoгiчнoï мoдернiзацiï oбyмoвлюe пoтребy дoпoвнення iнвеcтицiйнoï пoлiтики cпецiальними заxoдами щoдo заoxoчення iннoвацiйнoï дiяльнocтi cyб'eктiв гocпoдарювання. Для цьoгo неoбxiднo:
звiльнити вщ oпoдаткyвання прибутки пiдприeмcтв, якi cпрямoвyютьcя на впрoвадження iннoвацiйниx теxнoлoгiй у тощальш значyщиx cфераx (медична дoпoмoга, ocвiта, oxoрoна правoпoрядкy, cлyжби екcтренoï дoпoмoги тoщo);
yпрoвадити меxанiзм пoдаткoвoгo та митнoгo cтимyлювання yчаcникiв зoвнiшньoекoнoмiчнoï дiяльнocтi, oперацiï якиx cкoнцентрoванi в ^тент тoргiвлi й cyпрoвoдy витото- та cередньoтеxнoлoгiчнoï прoмиcлoвoï прoдyкцiï, надання
наyкoмicткиx та теxнoлoгiчнo oрieнтoваниx ro^y, iмпoртy oбладнання, щo не мае вiтчизняниx аналoгiв за критерiями теxнoлoгiчнocтi та ефективнocтi;
запрoвадити пoрядoк ст^рен^ iннoвацiйниx аcoцiацiй як заcoбy ^н^траци вирoбничими пiдприeмcтвами фiнанcoвиx реcyрciв i рoзпoдiлy ризикiв реалiзацiï iннoвацiйниx прoектiв;
запрoвадити чаcткoве державне гаран-тування iнвеcтицiйниx кредитiв;
yпрoвадити меxанiзм надання державниx гарантiй для малиx шдприемств, щo залучають кредити в кoмерцiйниx банкiв на реалiзацiю iннoвацiйниx прoектiв;
реалiзyвати прoграми здешевлення кредитiв шляxoм cyбcидyвання cтавки вщ-coткiв у ^ль^тому гocпoдарcтвi й перерoбнiй прoмиcлoвocтi для малиx i cереднix шдприемств, яю зiткнyлиcя iз прoблемoю лiквiднocтi внаcлiдoк фiнанcoвo-екoнoмiчнoï кризи й мали виcoкий рiвень платocпрoмoжнocтi дo пoчаткy кризoвиx явищ (жoвтень 2008 р.). При цьoмy мoжливим е диференцдавання рoзмiрiв cyбcидiй вiдпoвiднo дo термiнy кредиту;
розробити державну систему страхування ризиюв шновацшно! дiяльностi, зокрема спещально створеною державною чи державно-приватною страховою компашею.
Держава спроможна ефективно впливати на iнвестицiйну динамшу як шляхом створення умов та правил дiяльностi, так i через збшьшення обсягiв державного iнвестування, що водночас потребуе посилення його цшьово! спрямованосн. Для цього необхiдно:
створити спецiалiзовану державну фiнансово-кредитну установу (Державний банк реконструкцй та розвитку - ДБРР), орiентовану на пiдтримку шновацшних, технологiчних проектiв шляхом пiльгового кредитування, субсидування вщсотюв, сплачуваних такими шдприемствами за кредитами, одержаними в комерцшних банкiв.
забезпечити iнституцiйне
розмежування бюджетних видатюв на поточне споживання та видатюв розвитку, для чого слщ вивести бюджетнi видатки розвитку в окремий роздш бюджету, виконання якого знаходитиметься в компетенцi! ДБРР;
сформувати мехашзми iнвестицiйного спрямування внутршшх державних запозичень понад потреби, обумовлеш необхiднiстю обслуговування держборгу, шляхом передачi ДБРР повноважень залучення, у межах визначених лiмiтiв, позичкових ресурсiв на швестицшш потреби пiд гарантi! держави;
розвивати державно-приватне
партнерство в шдтримщ iнвестицiйно! та шновацшно! дiяльностi шляхом
запровадження механiзмiв пайового фiнансування (за участю приватних шоземних i укра!нських фшансово-кредитних шститунв та ДБРР) великих швестицшно-шновацшних проектiв,
державного iнвестування акцiонерного катталу iнвестицiйних фондiв, якi здiйснюють прюритетне фiнансування розвитку iнновацiйних галузей та проекнв, створення стимулiв для залучення приватного катталу до швестування у проекти розвитку локально! шфраструктури.
Використання швестицшного
потенщалу фiнансово! системи
потребуватиме:
розробки механiзмiв стимулювання збiльшення кредитування реального сектору економши, зокрема шляхом: гарантування доступу нацюнального товаровиробника до кредитних ресурав для завершення програм модершзацп виробництва або розрахункiв iз кредиторами (для цього може бути застосовано видшення довгострокових державних кредитiв тдприемствам прiоритетних галузей промисловостi, здiйснення прюритетного рефiнансування банкiвсько! системи пiд програми кредитування реального сектору економши); державного сприяння пролонгацi! боргових зобов'язань i реструктуризацi! боргу для укра!нських тдприемств iз високим рiвнем надiйностi;
упровадження заходiв щодо стимулювання кредитування швестицшних планiв корпоративного сектору укра!нсько! економши шляхом компенсацi! вiдсоткiв за середньо- i довгостроковими кредитами, залученими в комерцшних банюв, зменшення ставки резервування шд видачу подiбних кредитiв, розширення кредитно! пiдтримки iнвестицiйно! дiяльностi галузей промисловосп за рахунок фiнансових ресуршв державних банкiв, створення спецiалiзованого банку з метою швестицшного кредитування наукоемних галузей промисловосп.
Вщтак на сучасному еташ нацiональна економiка потребуе концентрацп
iнвестицiйних ресурсiв на стратегiчно важливих напрямах, що потребуе переходу до цшеспрямовано! iнвестицiйно! полiтики, яка б сприяла змщненню процесiв генерування швестицшних ресуршв в Укра!нi, упорядкуванню !х використання, збiльшенню частки iнвестицiйного спрямування доходiв. Перехiд до ново! якосн економiчного зростання в перiод посткризового економiчного вiдновлення можливий лише на основi оновленого базису конкурентоспроможностi економши Укра!ни, полiпшення !! структурних складових. Це, у свою чергу, потребуе взаемоузгоджено! полгшки iнституцiйно! розбудови економши,
структурно! полггики, а також заходiв щодо ефективно! участ Укра1ни в мiжнародному подiлi працi. Зазначене обумовлюе нагальну необхщшсть подальшого аналiзy
економiчноl динамши Укра1ни й вироблення дiевих механiзмiв економiчного розвитку Укра1ни в умовах ново! системи мiжнародного подiлy пращ, формування яко! вiдбyваеться в даний час.
Лггература
1. Regional economic outlook: Europe: fostering sustainability. - Washington, D.C.: International Monetary Fund, 2010. - P. 19.
2. Архангельский В.В дополнение к антикризисной программе / В. Архангельский // Экономист. - 2009. - № 5. - С. 45-52.
3. Новицький В. Глобальна фшансово-економiчна криза: сутшсть, системнють проявiв та перспективи подолання / В. Новицький // Економiчний часопис-ХХ1. -2009. - № 1-2. - С. 3-4.
4. Федулова Л.1. Прогнозування шновацшно-технолопчного розвитку економши як складова вибору стратеги виходу з кризи / Л.1. Федулова // Економша i прогнозування. - 2009. - № 3. - С. 5-17.
5. Чухно А. Сучасна фшансово-еконо-мiчна криза: природа, шляхи i методи li
подолання / А. Чухно // Економша Украши. -2010. - № 1. - С. 4-18; № 2. - С. 4-13.
6. Aiginger M. Strengthening the Resilience of an Economy / М. Aiginger // Intereconomics. - 2009. - № 5. - P. 309-316; Aiginger M. The Current Economic Crisis: Causes, Cures and Consequences / М. Aiginger // Working Paper № 341. - Vienna: WIFO, 2009.
7. Investment Policy Developments in G-20 Countries. - Geneva: UNCTAD, 2009; Strategies for Aligning Stimulus Measures with Long Term Growth. - Paris: OECD, 2009; Fostering Industrial Restructuring and Renewal. - Paris: OECD, 2009.
8. Status Report: Inventory of Investment Measures taken between 15 November 2008 and 15 June 2009. - Geneva: UNCTAD, 2009.
9. Policy Responses to the Economic Crisis: Investing in Innovation for Long-Term Growth. - Paris: OECD, 2009.
10. EKOHOMi4Ha криза в Укра!ш: вишри, ризики, перспективи / Я.А. Жалшо, О.С. Бабанш, Я.В. Белшська та ш - К.: Н1СД, 2009.
11. Економша Украши на шляху вщ депресп до зростання: джерела, важел^ шструменти. / Я.А. Жалшо, Д.С. Покришка, Я.В. Белшська та ш - К.: Н1сД , 2010.
