CC BY
73
Н.В. Шемякта, к.е.н., Г.С. Гориненко
СТАН I ПРОБЛЕМИ ШВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 У ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ
У сучасних умовах нестабшьного ринкового середовища, яке не завжди позитивно впливае як на ефектившсть дiяльностi пiдприемств, так i на економiку в цiлому, великого значення набу-вае виважена швестицшна полiтика, що потребуе вiд тдприемств пристосування й адаптаци до умов як зовшшнього, так i внутршнього середовища. Ефективнiсть та характер управлшня iнвестицiйними процесами багато в чому залежать вiд iнвестицiйного клiмату краши. Розвиток iнвестицiйних процесiв в Укрш'ш характеризуеться значним вiдставанням iнвестицiйних вкладень вiд iнвестицiйних потреб, рiзким скороченням обсягу iнвестицiй, погiршенням !х технолопчно! та вщтворювально1 структури, обмеженими можливостями фiнансування iнвестицiй iз рiзних дже-рел, що негативно впливае на вщтворювальш процеси. У цих умовах швестицшна сфера Украши потребуе полшшення правовой соцiально-економiчноl, фшансово1 складових, що дозволить залу-чати бiльший обсяг швестицшних коштiв i сприятиме загальному соцiально-економiчному роз-витку держави.
Аналiз наукових джерел та останшх публiкацiй свiдчить, що дослщженню проблем iнвестування придiляеться велика увага украшськими вченими-економiстами, серед яких О. Амоша, I. Бланк, В. Геэць, Ю. Макогон, А. Пересада, В. Хобта, i зарубiжними науковцями (С. Беренс, Г. Бiрман, Л. Птман, В. Ковальов, Дж. Кейнс, А. Маршалл, У. Шарп). Але ряд питань полшшення умов швестицшно! дiяльностi у промисловост залишаеться невиршеним.
Метою статтi е обгрунтування основних чинниюв впливу на iнвестицiйну дiяльнiсть i ви-значення шляхiв полшшення
швестицшного клiмату, на засадах аналiзу динамiки розвитку швестицшно1 дiяльностi в Укра!ш за 2005-2010 рр.
1нвестицшна сфера тiсно взаемопов'язана з уама галузями економiки i е одшею з найважливiших сфер матерiального виробництва. У 2010 р. у будiвництвi працювало 995,4 тис. чол., або 4,9% населення, зайнятого в уЫх сферах економiчноl дiяльностi. Обсяг iнвестицiй у будiвельно-монтажнi роботи за сiчень-жовтень 2011 р. склав 45122,8 млн грн, що становило 111,7% вiд вщповщного перiоду в 2010 р., а частка валового внутршнього продукту, вироблена будiвельними та монтажними органiзацiями вах форм власностi, склала 2,9% вщ загально1 його величини по народному господарству.
Загальноекономiчна криза, що охопила практично всi сфери суспiльного виробництва, при-звела до найбiльш важкого стану саме швестицшно1 сфери. Обсяги швестицшно1 дiяльностi у 2010 р. були у 3,7 раза нижче, шж у 1990 р., а обсяги виробництва в економщ у 2010 р. склали близько 70% вщ обсяпв 1990 р. У 2010 р. тенденщя спаду iнвестицiй дещо припинилася, однак стан в швестицшнш сферi залишаеться незадовiльним.
У контекст свiтовоl фiнансовоl кризи, а також пол^ично1 нестабiльностi та економiчних недолив системи управлiння в Украlнi швестицшний клiмат у 2008-2009 рр. значно попршився, характерним е значний вщплив капiталу з Укра1ни, зокрема зменшення обсягiв iнвестицiй у рiзнi сфери економжи (табл. 1). Незважаючи на те що процеси оновлення й розвитку виробничого потенщалу визначаються станом швестицшно1 сфери, глибока криза призвела до зниження темпiв освоення каттальних вкладень i введення нових виробничих потужностей, зростання обсягiв не-завершеного будiвництва, низьких параметрiв технологiчноl та вщтворювально1 структур капiтальних вкладень.
На рис. 1 наведено динамжу валових капiтальних iнвестицiй у промисловостi, яка демонструе незначну стабiлiзацiю в останш два роки.
Таблиця 1
Структура каттальшх imecmu^ü, % до загального обсягу
Iнвeстицiï Ви^ати Вшрати ImeCTHun
Р1к в oснoвнии на нeoбopoтнl на катталь- в ^Harep^^!
каттал мaтeplaльнl ннй peмoнт активи
активи
2005 83,7 2,6 10,4 2,8
2006 84,1 1,7 10,7 3,1
2007 84,6 1,6 10,6 2,9
2008 85,7 1,9 10,1 23
2009 78,7 8,4 9,8 3,1
2010 79,7 6,9 9,7 3,7
300000
250000
200000
я
£ 150000
я
100000
50000
0
■Каштальт imec-ra^i'
■На каштальш бyдiвництвo
Машин
oблaднaння, тpaнспopтнi зaсoби ■Каштальний peмoнт
2005 2006 2007 2008 2009 2010 PoxH
Pue. 1. Валовi каттальт ^ee^u^i'у пpомuсловосmi Укpаïнu у 2005-2010 рр. (за данuмu Держкомстату Укратu)
Найбшьш1 oбсяги каттальних iнвeстицiйних вклaдeнь y пpoмислoвoстi бyлo зpoблeнo y 2008 p. У CTpy^ypi вашвих кaпiтaльних iнвeстицiй пpoмислoвих пiдпpиeмств найбшьша частка пpипaдae на iнвeстицiï в бyдiвництвo, пpидбaння машин, oблaднaння, тpaнспopтних зaсoбiв та ка-пiтaльнi peмoнти. У 2005-2008 pp. спoстepiгaлaся шзитивна тeндeнцiя дo зpoстaння кaпiтaльних вклaдeнь, а з 2009 p. каштальш imec™^!' знизились. Heгaтивнoю тeндeнцieю e змeншeння частки iнвeстицiй, спpямoвaних на ^идбання нoвих зaсoбiв (з 38,2% y 2005 p. дo 32,5% y 2010 p.), каштальж бyдiвництвo (з 45,5% y 2005 p. дo 44,2% y 2010 p.) i каштальний peмoнт (з 10,4% y 2005 p. дo 9,7% y 2010 p.).
Як свщчить pис. 2, iснye т1сний зв'язoк м1ж oбсягaми кaпiтaльних iнвeстицiй та oбсягaми ВВП Укpaïни. У 2005-2008 pp. спoстepiгaeться пoзитивнa тeндeнцiя збiльшeння кaпiтaльних вкла-дeнь та ВВП, oднaк кpизoвi явища дeщo пoгipшили стан спpaв y фiнaнсoвiй сфepi, y тoмy числ1 y сфepi iнвeстyвaння, щo втiлилoсь y мaйжe eквiвaлeнтнoмy змeншeннi oбсягiв iнвeстицiй як в o^ нoвний кaпiтaл, так i ВВП У^аши за пщсум^ми 2009 p.
н а
1200000 1000000 800000 600000 400000 200000 0
Кап1тальн!
Каштальш ¡meGM™^'!'
ВВП
2005 2006 2007 2008 2009 2010
Poки
Рис. 2. Динамта каттальних твестищй та обсяг1в ВВП у 2005-2010 рр. (за даними Держкомстату Украши)
Основним джерелом фшансування каттальних вкладень залишаються власш кошти пiдприeмств, що включають прибуток i амортизацiю. Однак у 2010 р. збшьшилась частка каттальних вкладень, профшансованих за рахунок приватного сектору, а саме населенням (на 5,8 в.п. у 2010 р.) при зменшенш кредиив банкiв на 1%, i коштiв iноземних iнвесторiв на 2,1% (табл. 2).
Таблиця 2
Каттальт ¡нвестицп за джерелами ф1нансування
Рж я к е в .3 'я ь н '9 и У тому числ1
кошти державного бюджету кошти мюцевих бюджетав власш кошти тдпри-емств кредити банив та шш1 позики X и н § ш 8 8 о ив тн ао к кошти населення шш1 джерела фшансування
2005 млн грн 111174 6846 4685 66072 15625 5457 3091 9408
% 100 6,1 4,2 59,4 14,1 4,9 2,8 8,5
2006 млн грн 148972 9605 6732 89136 21257 5094 12129 5019
% 100 6,5 4,5 59,8 14,3 3,4 8,1 3,4
2007 млн грн 222679 15077 9370 130515 33014 7251 18428 8134
% 100 6,8 4,2 59,6 15,2 3,3 8,2 3,7
2008 млн грн 270274 15403 12498 161277 42981 8087 21084 10744
% 100 5,7 4,6 59,3 15,8 3,0 7,7 3,9
2009 млн грн 192878 8361 5914 127435 25587 8209 10298 5502
% 100 4,3 3,1 66,1 13,3 4,2 5,3 3,7
2010 млн грн 189061 10952 6368 114964 23336 4068 20830 16176
% 100 5,8 3,4 60,8 12,3 2,1 11,1 4,5
2011 ачень-вересень млн грн 143200 8412,1 3880,2 90214 22642,9 2959,6 10081 5010,2
% 100 5,9 2,7 63 15,8 2,1 7,0 3,5
Необхщно зазначити, що переважна бшьшшть каттальних швестицш здiйснювалася в ос-новний капiтал, який потребуе постiйного оновлення та полiпшення для досягнення конкурентоспроможностi в^чизняно! продукци.
За даними Держкомстату Украши, у 2011 р. показник каттальних вкладень склав 143200 млн грн - 27,2% вщ рiвня 1990 р., а обсяг будiвельно-монтажних роб^ - 45122,8, що на 0,7% бшьше вщ рiвня 1990 р. У 2010 р. показник каттальних вкладень склав 27,1%, а обсяг будiвельно-монтажних роб^ 96,3% вiд рiвня 1990 р. (табл. 3) [3, 6, 8].
Таблиця 3
Основш показники гнвестицгйног дгяльностг1
Рк 1нвестици в основний каптал Обсяги тдрядних робгг, виконаних власними силами Введення в екс-плуатацта житло-вих будинюв 1нвестицл в основний каттал у житловому будшництт
млн грн % до 1990 млн грн % до 1990 тис. м2 загально! площ1 % до 1990 млн грн % до 1990
1990 555368 100 44826,8 100 17447 100 8970 100
2005 93096 16,8 25462,3 56,8 7816 49,5 12017 134
2006 125254 22,6 38038,0 84,8 8628 58,7 18581 2083
2007 188486 33,9 53524,6 119,4 10244 58,7 30343 338,3
2008 233081 42 62678,7 139,8 10496 60,2 35533 369,1
2009 151777 27,3 40843,5 91 6400 36,7 18052 210,2
|2010 | 150667 | 27,1 | 43174,9 | 96,3 | 9339 | 53,5 | 27999 I 312,1 I
Складено за даними Держкомстату Украши та Мшстерства регионального розвитку та буд1вництва Украши.
У 2009 р. обсяги швестицш знизилися, темпи зростання швестицш в основний каттал у житловому буд1вництв1 склали 0,5% (у 2008 р. - 1,17%), а в 2010 р. щ швестицп знову зросли на 6,4%. Незважаючи на значне зростання показника введення в експлуатацш житлових будинюв у 2010 р. (1,5%), його значення склало лише 53,5% вщ р1вня 1990 р. (табл. 3).
Структура швестицш в основний каттал за формами власност в Ычш-вересш 2011 р. була такою (у %): державш - 5,5, мюцевого бюджету - 2,5, власш кошти пщприемств - 61,1, кредити -12, кошти шоземних швестор1в - 2,0, населення - 12,2, шш1 джерела - 4,7. У структур! швестицш в основний каттал за джерелами фшансування у 2005-2010 рр. в Укра!ш кошти державного бюджету коливалися в загальнш сум1 вЫх джерел з 4,4 до 6,3%, що в середньому становило 5,35%, кошти мюцевих бюджетсв за цей же перюд - з 2,7 до 4,3%, що в середньому становило 3,5%, у ВВП - з 0,003 до 1,2% (табл. 4), що е тдтвердженням недостатньо! участ держави у фшансуванш швестицшного процесу [9].
Таблиця 4
Бюджетне фшансування швестицш в основний каптал (вгдсоток до ВВП)
Показники 2005 2006 2007 2008 2009 2010
За рахунок державного бюджету 1,2 0,1 0,1 0,03 0,003 0,003
З рахунок мюцевого бюджету 0,9 0,03 0,04 0,05 0,02 0,002
Протягом 2005-2008 рр. спостершалися негативш зрушення у структур1 швестицш в основний каттал: якщо у 2005 р. швестици в основний каттал виробничого призначення склали 48,3% вщ загального обсягу швестицш, то у 2006 р. - 46,7, у 2007 р. - 44, у 2009 р. - 48%.
Невиробнич1 каштальш вкладення у 2010 р. складали 56% до загального обсягу швестицш, що в 6 раз1в перевищувало аналопчний показник у 1990 р.; виробнич1 кашталовкладення у 2010 р. - 44%, що майже в 2 рази перевищувало аналопчний показник у 1990 р. (табл. 5).
Таблиця 5
1нвестицИ в основний каттал за призначенням1, у фактичних цшах
Рк 1нвестицп в основний каштал У тому числ1
виробничого призначення невиробничого призначення
1990 млн грн 55368 39826 15542
% до пщсумку 100 72 28
2005 млн грн 93096 45003 48093
% до пщсумку 100 48,3 51,7
2006 млн грн 125254 58468 66786
% до пщсумку 100 46,7 53,3
2007 млн грн 188486 83003 105483
% до пщсумку 100 44 56
2008 млн грн 233081 106038 127043
% до пщсумку 100 45 55
2009 млн грн 151777 72387 79390
% до пщсумку 100 48 52
2010 млн грн 171092 75821 95271
% до пщсумку 100 44 56
1Розраховано за даними Держкомстату Укра1ни.
У технолопчнш структур! швестицш до 2008 р. спостершалося зростання частки вкладень у каттальне буд1вництво. У розвинутих крашах 1з приблизно такими ж природно-кл1матичними умовами, як в Укра!ш, сшввщношення вартост буд1вельно-монтажних робп \ вартост машин, устаткування, проектних роб1т у вщсотках становило 50:50. В Укра!ш спостершаеться позитивна тенденщя
на полшшення цього сшввщношення, у 2005 р. - 54:46, у 2006 р. - 57:43, у 2007 р. - 58:42, у 2008 р. - 58:42, у 2009 р. - 58:42, у 2010 р. - 53:47, 2011 р. - 56:44 [5, с.198, 6, 2].
Вщтворювана структура швестицш в основний каттал характеризуемся пщвищенням част-ки штенсивних швестицш у техшчне переозброення i реконструкцiю дiючих пщприемств. Так, за 2005-2010 рр. вона становила 60-73%.
У структурi швестицш в основний каттал за галузями економши Укра1ни досягнутi зру-шення - вiдбулося пiдвищення 1х частки у сферi послуг. За перюд 2005-2008 рр. вiдбулося зро-стання швестицш в основний каттал за вама галузями економши. Однак, як видно з табл. 6, у 2009 р. вщбулося значне скорочення швестицш за вЫма галузями [5, с. 200].
Як показують даш табл. 7 [5, с. 206], у 2010 р. найбшьший обсяг швестицш спрямовано у промисловшть (34,2%), з них понад половину в базовi галузi - добувну промисловкть (26,7%), виробництво та розподiлення електроенерги, води, газу (14,9%), металургiю та оброблення металу (8,8%), машинобудування (7,5%).
Серед шших галузей виробничо! сфери значна частка швестицш в основний каттал припадае на транспорт i зв'язок (17% вщ загального 1х обсягу по кра1ш), сiльське господарство (7,2%). Обсяг швестицш в основний каттал у житловому будiвництвi, включаючи iндивiдуальне у 2010 р. майже в 3 рази бшьше шж у 1990 р.
Як видно з табл. 6-7, у 2008-2010 р. обсяг швестицш в основний каттал промисловост зни-зився на 24%, у добувнш промисловост - на 6,9, обробнш промисловостi - на 30, металургп - на 50,9%. Найбшьше зниження, нiж у цшому по
Таблиця 6
Ывестици в основний каптал за видами економ1чног д\яльност\
Показники 2008 2009 2010
млн грн у фактичних цшах % до попереднього року млн грн у фактичних цшах % до попереднього року млн грн у фактичних цшах % до попереднього року
Усього, млн грн 233081 97,4 151777 58,5 171091,9 99,4
% 100 100 100
Сшьське господарство та лiсове господарство, млн грн 16890 142,3 9382 49,9 12230,8 116,5
% 7,2 6,2 7,2
Рибне господарство, млн грн 61 105,8 22 34,3 66 239,3
% 0,03 0,01 0,04
Промисловють, млн грн 76618 94,7 57658 67,6 58558,2 90,5
% 32,9 38 34,2
Буотвництво, млн грн 12469 106,0 5325 37,8 4966,2 82,2
% 5,3 3,5 2,9
Оптова та роздрiбна торггвля, послугами з ремонту, млн грн 24695 109,0 14091 51,7 11829,6 74,8
% 10,6 9,3 6,9
Готелi та ресторани, млн грн 3222 96,1 2589 72,1 3072,3 105,1
% 1,4 1,7 1,8
Транспорт та зв'язок, млн грн 32558 82,4 24555 66,7 29084,5 101,8
% 14 16,2 17,0
Фшансова дiяльнiсть, млн грн 4636 88,2 3359 64,6 2859,3 78,7
% 2,0 2,2 1,7
Операцп з нерухомютю та послуги юридичним особам, млн грн 48840 94,2 25678 47,2 39189,2 127,5
% 21 16,9 21,7
Державне управлшня, млн грн 1819 94,1 894 44,4 1294,8 130,2
% 0,8 0,6 0,8
Освгта, наука, млн грн 2322 110,3 1484 56,9 1872,5 112,3
% 1,0 1,0 1,1
Охорона здоров'я та сощаль-на допомога, млн грн 3531 113,0 1932 49,3 2753,9 129,2
% 1,5 1,3 1,6
Колективш, громадськi та особистi послуги, млн грн 5420 102,5 4808 81,6 5314,6 98
% 2,3 3,2 3,1
Таблиця 7
Ывестицп в основный каптал за видами промисловог д\яльност\
Показники 2008 2009 2010
млн грн у фактич-них цшах % до пщсумку млн грн у фактич-них цшах % до пщсумку млн грн у фактич-них цшах % до пщсумку
Уся промисловють 76618 100 57658 100 58558 100
Добувна промисловгсть 16767 21,9 13914 24,1 15613 26,7
видобування енергетичних матерiалiв 10984 14,3 10267 17,8 10501 18
видобування неенергетич-них матер1ал1в 5783 7,6 3647 6,3 5112 8,7
Обробна промисловгсть 48976 63,9 35322 61,3 34231 58,5
Харчова промисловють та перероблення сшьськогос-подарських продуктiв 13130 17,1 10458 18,1 8297 14,2
Легка промисловгсть 440 0,6 336 0,6 453 0,8
Текстильна промисловють та пошиття одягу 365 0,5 196 0,3 338 0,6
Виробництво шюри та шкь ряного взуття 75 0,1 140 0,2 115 0,2
Виробництво деревини та виробш з деревини 768 1,0 1416 2,5 1936 3,3
Целюлозно-паперова, поль граф1чна промисловгсть; видавнича справа 2558 3,3 1377 2,4 813 1,4
Виробництво коксу та про-дукпв нафтоперероблення 2094 2,7 1772 3,1 1857 3,2
Х1тчна та нафтоытчна промислов1сть 5107 6,7 4656 8,1 7202 12,3
Виробництво гнших неме-талевих м1неральних виро-бiв (будматер1ал1в, склови-робiв) 7046 9,2 4765 8,3 3308 5,6
Металургiя та оброблення металу 10503 13,7 6683 11,6 5161 8,8
Машинобудування 6189 8,1 3564 6,2 4400 7,5
Виробництво та розподь лення електроенергИ, газу та води 10875 14,2 8422 14,6 8714 14,9
промисловоси, мало мюце в целюлозно-паперовш, полiграфiчнiй промисловостi (68,2%).
Наведенi данi свщчать, що галузева структура капiтальних вкладень значно змiнилася в гiрший бж: !х основна частка припадае на обробну промисловiсть, що у 2010 р. склала 58,5% вiд загального обсягу капiтальних вкладень, а також на добувну промисловiсть, що у 2010 р. склала 26,75 вщ загального обсягу каттальних вкладень. На машинобудування у 1990 р. припадало 29,3% промислових швестицш, а в 2010 р. - 7,5%, тобто швестицшна актившсть у галузях машинобудування впала майже в 12 разiв.
Варто вщзначити, що швестици в основний капiтал за 2008-2010 рр. мали також i позитивну тенденцiю в деяких галузях промислово! дiяльностi, а саме: у легкш промисловостi - на 3%, ви-робництво шкiри та шкiряного взуття - на 53, виробництво деревини - на 152, хiмiчна та нафтохiмiчна промисловiсть - на 11%.
Зменшення капiтальних вкладень у машинобудування i промисловiсть будiвельних матерiалiв - головних виробникiв матерiальних iнвестицiйних ресурав - мае особливо важкi наслщки для перспектив швестицшно! дiяльностi. Машинобудування перестало бути базою техшчного оснащення народного господарства. Одним зi шляхiв збiльшення попиту на вiтчизняну
продукщю машинобудування е зростання платоспроможностi 11 покупцiв за допомогою широкого використання лiзингу.
За останнi роки у промисловост Украши значно знизились шновацшна дiяльнiсть, обсяги впровадження прогресивних технолопчних процесiв, виробництва нових видiв продукцш У 2010 р. iнновацiйною дiяльнiстю у промисловостi займалися 59 шдприемств, або 11,2% загально! 1х кшькосп (у 2009 р. - вщповщно 54 пiдприемства, або 9,9%). Кшьюсть упроваджених видiв ново! чи значно вдосконалено! продукцп склала 39 найменувань (у 2009 р. - 31 найменування). Обсяг шновацшних витрат у 2010 р. становив 243,1 млн грн (у 2009 р. - 111,1 млн грн), з яких 80,9% профшансовано за рахунок власних коштiв (табл. 8).
Таблиця 8
Джерела фшансування тновацшног д\яльност\, млн грн
Кк Загальна сума витрат У тому числ1 за рахунок кошт1в
власних державного бюджету шоземних швесторш шш1 джерела
2005 5751,6 5045,4 28,1 157,9 520,2
2006 6160,0 5211,4 114,4 176,2 658,0
2007 10850,9 799,6 114,8 312,8 2384,7
2008 11994,2 7264,0 336,9 115,4 4277,9
2009 7949,9 5169,4 127,0 1512,9 1140,6
2010 8045,5 4775,2 87,0 2411,4 771,9
Таким чином, аналiз динамши швестицшних процесiв в Укра1ш дозволяе зробити висновок, що активна фаза !х розвитку в 2005-2008 рр. змшилася спадом у 2009-2010 рр., що суттево стри-мало темпи економiчного розвитку кра!ни. Необхiдно зазначити, що швестицшна дiяльнiсть в Укра!ш вiдбуваеться у складних умовах, пов'язаних як зi свiтовою фiнансовою кризою, так i з певною низкою внутршшх чинникiв, а саме: пол^ична нестабiльнiсть, недосконалiсть вiдповiдного законодавства, податковий тиск на бiзнес, вузькiсть внутршнього ринку, iнфляцiя, нерозвиненiсть виробничо! та сощально! iнфраструктури, недостатне iнформацiйне забезпечення та низький рiвень захисту iнвесторiв, вiдсутнiсть ч^ко1 швестицшно1 полiтики з вщповщними механiзмами реалiзацil на державному та мюцевому рiвнях, нестача стимулiв i механiзмiв для за-лучення iнвестицiй, а також сповiльнення швестицшно1 активностi у свiтi.
Ключовим завданням державно1 швестицшно1 полiтики мае стати формування мотивацiйного механiзму для суб'екив господарювання, який заохочуватиме прийняття ними ефективних швестицшних ршень. Для Украши важливим на сьогоднi е науково обгрунтоване ви-значення прiоритетних напрямiв iнвестування. Нацiональна економiка потребуе концентраци iнвестицiйних ресурсiв на стратегiчно важливих напрямах, що потребуе переходу до цшеспрямовано1 швестицшно1 полiтики, яка б сприяла змiцненню процесiв генерування швестицшних ресурЫв в Укра1ш, упорядкуванню !х використання, збiльшенню частки iнвестицiйного спрямування доходiв. Органам регюнально1 влади необхщно розробити основнi напрями швестицшно1 пол^ики щодо залучення коштiв пiд перспективш iнвестицiйнi проекти, визначити основнi прюритети iнвестування, сприяти формуванню привабливого для швестора iмiджу територil. У сучасних умовах розраховувати тшьки на шоземш iнвестицil в економiчному розвитку не варто, головне сьогодш це пошук власних ресурсiв, вiдкриття яких дасть змогу полiпшити стан вiтчизняноl економши. Тому потрiбно створювати сприятливий швестицшний клiмат не тiльки для шоземних iнвесторiв, але i для впчизняних. Надаючи пiдприемствам з iноземними швестищями податковi пiльги, треба надавати таю ж пшьги укра1нським пiдприемствам, яю зайнятi в аналогiчних сферах дiяльностi i е прiоритетними у розвитку економши Укра1ни, мають стратегiчне значення, надавати !м державну пiдтримку. I тут потрiбнi не тiльки державш вливання, але i створення необхщно1 iнфраструктури та юридичного забезпе-чення [7, 249].
Як свщчить свiтовий досвщ, для розвитку економiки велике значення мають приватш за-ощадження, тому з боку держави слщ вживати заходи, орiентованi на стимулювання приватних заощаджень, на вiдновлення та розвиток фшансових ринкових iнститутiв, якi мають повернути довiру до себе i стати ефективним iнструментом акумуляцil нацюнальних заощаджень для пере-творення !х на iнвестицiйний ресурс.
Ан^з стану швестицшно! сфери показуе, що вихщ iз кризи i пщйом економiки кра!ни потребуе прийняття адекватних рiшень, спрямованих на прискорення швестицшних процесiв. Закрiплення економiчно! стабшзацп й оновлення промислового виробництва потребуе активно! швестицшно! пол^ики, обгрунтованого довгострокового стратепчного курсу, спрямованого на створення, нарощування й ефективнiсть використання наукового та техшчного потенщалу промисловостi вiдповiдно до нацюнальних потреб. Вихiд iз кризи можливий лише на шляхах по-новлення й активiзацi! вiдтворювальних процеав, мобiлiзацi! та цiльового використання швестицшних ресурав.
Л1тература
1. Попельнюхов Р.В. Макроекономiчна нестабiльнiсть як фактор покращення iнвестицiйно! привабливостi / Р.В. Попельнюхов // Науковий вкник НЛТУ Укра!ни. - 2010. - Вип. 21.6. - С. 266-274.
2. Соцiально-економiчний розвиток Укра!ни за сiчень-вересень 2011 р. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
3. Статистичний бюлетень «Каштальш швестици в Укра!ш за 2010 рж» [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
4. Статистичний бюлетень «Основш засоби Укра!ш за 2010 рж» [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
5. Статистичний щорiчник Укра!ни 2009 рж / Державний ком^ет статистики Укра!ни; за ред. О.Г. Осауленка. - К.: Консультант, 2010. - 566 с.
6. Статистичний щорiчник Укра!ни 2010 рж / Державний ком^ет статистики Укра!ни; за ред. О.Г. Осауленка. - К.: Консультант, 2011. - 559 с.
7. Стефашшин Г.С. 1нвестицшна дiяльнiсть Укра!ни у перiод кризи / Г.С. Стефашшин // Науковий вiсник НЛТУ Укра!ни. - 2010. - Вип. 20.9. - С. 245-250.
8. Мшстерство регюнального розвитку та будiвництва Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minregionbud.gov.ua.
9. Лисяк Л.В. Бюджетна пол^ика активiзацi1 швестицшно! дiяльностi в Укра!нi / Л.В. Лисяк // Економiчний форум. - 2011. - № 2.
НадШшла до редакцгг 13.03.2011 р.
