CC BY
23
О.В. Левта, В.О. Михальська, Л.С. Михальська
1НВЕСТИЦШШ РЕСУРСИ ШНОВАТИЗАЦП ПРОМИСЛОВОСТ1
Подальший розвиток економiки Украши та пщвищення й конкуренто-спроможностi на световому ринку товарiв i послуг залежить вщ масштабiв i темпiв шноватизацй технолопчно-виробничо'1 сфери.
IнновацГi створюються на основi нових результатiв творчо'1
штелектуально'1 працi. 1х упровадження приводить до виникнення нових трудо-, ресурсо-, енергозбер^аючих,
безвiдходних технологiй виробництва високотехнологiчних, конкурентоспроможних товарiв i послуг, пiдвищення продуктивносп працi, якостi, зменшення вартостi продуклв виробництва.
Рiвень розвитку високих технологiй у виробничш сферi став у свт головним показником конкурентоспроможностi кра-1'ни, а шновацй у свiтовiй практищ виявились стратегiчним прiоритетним ресурсом розвитку. Пщвищення рiвня шноватизацй економiки - тенденщя розвитку сучасного свiтового
суспшьства, i iнноватизацiя, насамперед технолопчно-виробничо'1 сфери в Укра'1'ш як його невщ'емно'1 частини, е об'ективно необхiдним шляхом прогресивного розвитку.
За глобальним шдексом
конкурентоспроможносп (GCI) Украша посiдае у 2008-2009 рр. 72 мюце серед 134 кра'1'н свiту, за субiндексом «1нновацй» - 6 мiсце [1]. Таке положення обумовлено структурою та станом економiки Украши, в якш домiнуе
енергосировинний сектор - близько 70% виробництва i реалiзащi продукцй. Iнновацiйно-iнвестицiйне виробництво знаходиться в межах 12%, тодi як у розвинутих крашах CBiTy воно перевищуе 30% [2].
Найвищi темпи розвитку надае виробництво та експорт
високотехнолопчно'1 продукцй -електронного, оптичного, електричного устаткування, фармацевтично'1 продукцй, iнформацiйних технологiй, якi дають найвищий прирiст додано'1 вартостi та високий рейтинг
конкурентоспроможносп. Украша займае у свт провщш позицй з продукцй високотехнолопчних виробництв -ракето-, лiтако- i суднобудування, важкого машинобудування. Однак в експорт частка високотехнолопчно'1 продукцй складала, за оцшками, у 2001 р.
- 2,7%, у 2007 р. - 3%.
Бшьшу частку займають обсяги реалiзацii продукцй середньо- та високотехнолопчних галузей - хiмiчного виробництва, виробництва машин та устаткування, транспортних засобiв та устаткування, яю характеризують п'ятий технологiчний уклад (вщповщно до теорй iснyвання у свгговш економiцi шести технологiчних yкладiв). У загальному обсязi експорту краши за 2007 р. приладдя та апарати оптичш, для фотографування або кшематографй, апарати мiкрохiрyргii, годинники та музичш iнстрyменти складали 203,6 млн. дол. США, або 0,4%; транспорты засоби
- 3,3 млрд. (6,7%); мехашчне
© Левша Олена В1ктор1вна - кандидат економ1чних наук; Михальська Валентина Олекспвна - кандидат економ1чних наук. 1нститут економ1ки промисловосп НАН Украши.
Михальська Людмила Сташслав1вна - кандидат економ1чних наук, доцент. Донецький нацюнальний ушверситет.
ISSN 1562-109X
обладнання, машини та мехатзми, електрообладнання та !х частини, пристро! для записування або вiдтворення зображення звуку - близько 5 млрд., або 10,1% [3, 264].
Однак частка середньо- та низькотехнолопчних галузей, яю належать до четвертого технолопчного укладу (металургшне виробництво, виробництво коксу, продуклв нафтопереробки, гумових, пластмасових виробiв, готових металевих, неметалевих мшеральних виробiв; а також шших, якi належать до низькотехнолопчних галузей (третього технолопчного укладу), займають найбшьшу частину вироблено! та реалiзованоi продукцп. У 2007 р. вона складала 85,7%. Основний виробничий каттал бшьшосп галузей промисловостi належить до старих технолопчних укладiв, якi залишилися у минулому розвинутих кра!н свггу. Ступiнь зносу основних фондiв в Укра!т в цiлому становив у 2006 р. 51,5% проти 43,7% у 2000 р. У промисловосп знос тдвищився з 48,8 до 58,6%, вщповщно в переробних галузях - з 52 до 60% [3, 95]. Це обумовлюе технолопчний розрив у значнш частит переробно!
промисловостi Укра!ни з розвинутими кра!нами, що перешкоджае плiднiй спiвпрацi.
Можливосп iнновацiйного
розвитку виробничо! сфери
промисловостi Укра!ни вiдзначаються показниками стану i ресурсного забезпечення шновацшно! дiяльностi, яка почала набувати активносп з 2000 р. -перюду економiчного зростання в кра!т. Суттево збiльшилися витрати за напрямами шновацшно! продукцп - з 1760,1 млн. грн. у 2000 р. до 10821 у 2007 р. (у фактичних цшах). З них на придбання нових технологш витрачено тльки вщ 4,1-4,2% у 2000 i 2005 рр. i ще меншу частку - до 2,-3,0% у 20062007 рр. Основна частка витрат з упровадження шновацш належала до
придбання машин, обладнання, установок та каттальних витрат з упровадження шновацш - вщ 54% у 2005 р. до 68,9% у 2007 р.
Збшьшувалася кшькють
тдприемств, яю впроваджували новi технологiчнi поцеси, кшькють
упроваджених нових прогресивних технолопчних процеав, у тому чист маловiдходних, ресурсозберiгаючих i безвщходних, виробництво нових видiв продукцii та техшки. У 2007 р. експортовано принципово ново! для ринку шновацшно! продукцп на 14,7 млрд. грн.
Наведеш даш свщчать, що шновацшш процеси здiйснюються нерiвномiрно, масштаби !х
розповсюдження були недостатнiми, i новi технологГ! впроваджувала обмежена частка тдприемств. У 2006-2007 рр. таких тдприемств було вщ 16,1 до 24,2% до !х загально! кiлькостi; ще менша частка (15%) впроваджувала новi види технiки.
Головною причиною вщсутносп прогресивних змiн у iнноватизацii промисловосп стае хронiчний брак iнвестицiйних фшансових ресурсiв, а також недостатня фшансова пiдтримка держави, дороговизна нововведень. Джерела фiнансування iнвестицiйноi дiяльностi в промисловостi Укра!ни свiдчать, що головним iз них за масштабами кош^в були власнi ресурси тдприемств. У 2007 р. вони склали близько 8 млрд. грн., або 73,7% усього обсягу фшансування. Бюджетш асигнування не перевищували 2%, кредити, яю протягом 2000-2006 рр. зна-ходились у межах 6,3-8,5%, збшьшилися в 2007 р. до 18,5%.
Власт ресурси тдприемств, значна частка яких е збитковими, не забезпечують розширення масштабiв iнноватизацii виробництва. Обсяг витрат на технолопчт шноваци у 2000-2007 рр.
не перевищував 1,3% вщ ВВП Укра!ни. Для подальшого розвитку необхiдне державне втручання у виршення проб-леми фшансового ресурсного
забезпечення.
Найважливiшим фiнансовим
ресурсом i методом державного впливу
на економiчну систему кра!ни е державний бюджет. Можливосп використання бюджетних ресурав для шновацшно-швестицшно! дiяльностi за перюд з 1997 по 2007 р. характеризуються даними табл. 1.
Таблиця 1. Динамгка витрат Зведеного бюджету Украгни у фактичних цгнах
Показники Одинищ вимiрювання 1997 2000 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Видатки бюджету млрд. грн. 34,3 48,1 60,3 75,8 102,5** 142,0** 175,5** 227,6
% до ВВП 36,7 28,3 26,7 28,7 29,7 32,2 32,6 31,9
у тому чист на економiчну дiяльнiсть млрд. грн. 4,4 7,3 7,2 12,2 18,7 19,1 27,3 40,5
% до пщсумку 12,8 15,2 11,9 16,1 18,2 13,5 15,6 17,8
1нвестиц11 в основний каттал млрд. грн. 12,4 23,6 37,2 51,0 75,7 93,1 125,3 188,5
% до ВВП 13,3 13,9 16,5 19,1 21,9 21,1 23,3 26,4
у тому чист за рахунок кош^в бюджету млрд. грн. 1,5 2,2 3,2 5,7 11,5 9,0 12,3 17,8
% до пщсумку 12,1 9,3 8,6 11,2 15,2 9,7 9,8 9,4
**Включаючи кредитування за вирахуванням погашения. Розраховано за джерелом: [3, 53, 205, 206].
Видатки бюджетних ресурав у сво!й основi базуються на сформованих доходах бюджету. За 1997-2007 рр. видатки Зведеного бюджету у фактичних цшах зросли з 34,3 до 227,6 млрд.грн., однак стосовно ВВП вони i в 2007 р. не досягли рiвня 1997 р. Видатки бюджетного фонду на економiчну дiяльнiсть за роками значно коливались, за розглянутий перюд його обсяги перебували в межах 4,4-90,5 млрд. грн., або 12,8-17,8% вщносно видатюв Зведеного бюджету. Направлення бюд-жетних кош^в на швестицп в основний каттал за десятилггтя збшьшилося з 1,5 до 17,8 млрд.грн., що склало в 2007 р. лише 9,4% обсягу швестицш. Державний бюджет Укра!ни розглянутого перюду був сощально орiентованим "бюджетом виживання" i за сво!ми можливостями не забезпечував навггь мiнiмальних потреб у
вщтворенш основного капiталу та його шновацшному оновленнi.
Фiнансове забезпечення
шновацшно-швестицшного технологiчного оновлення економiки мае бути прюритетним напрямом дiяльностi уряду. Протягом останнього десятилпгя провiднi вченi академiчних, урядових i навчальних iнститутiв у сво!х дослiдженнях шукають шляхи виршення ще! проблеми. Дотепер iснувала концепщя переважного залучення iноземних iнвесторiв, позик у Мiж-народному валютному фонд^
Мiжнародному банку реконструкци та розвитку. Були залучеш
великомасштабнi позики, що становлять зовшшнш борг держави, за який необхщно розплачуватися.
Однак практика свщчить, що iно-земнi позики не дали очжуваних якiсних зрушень. Зарубiжнi iнвестори вiддають
перевагу недорогим швидкоокупним проектам у сферi споживання, обслуговування. У той же час багатьох пщприемщв i господарюючих суб'ектiв задовольняе одержання прибуткiв у традицiйному виробництвi; мають мюце випадки, коли iноземнi позики витрачають для придбання шновацшно'1 технiки i технологiй, знятих з виробництва та не використовуваних за кордоном, не ризикуючи переходити на новi, бiльш складнi технологи. Виявилася непiдготовленiсть тдприемств реального сектору економiки до освоення шоземних позик з позицiй шноватизаци виробництва.
Iноземнi швестици в Укршш склали на 01.04.2006 р. 40 млрд. дол. США, у тому чист корпоративного сектору, включаючи систему банюв, - 27 млрд., з них i тд гаранти держави. За короткий перюд iноземнi швестици в цей сектор зросли бшьш шж удвiчi. Однак жодних вагомих шновацшно-швестицшних
проектiв не здiйснювалося. Кредити, отримаш з офшорних зон, до яких кошти ранiше були вивезенi тими ж корпоращями, i такого роду "самофшансування" не входить у державш iнтереси. У подальшому зовшш-нш державний борг перевищив 100 млрд. дол. США, з них частка корпоративних структур, посередницьких компанш, банкiв склала близько 90 млрд. дол. США. Величезш грошовi маси направлялись не на розвиток виробничо'1 сфери, а на споживання. Виникла розбалансованiсть економжи, яка стала важливим фактором виникнення фшансово'1 та економiчноi кризи.
Неконтрольоване урядом зовшшне великомасштабне запозичення
корпорацiй, фiнансовий результат якого
часто нижче необхщно'1 величини погашення боргу, призводить до нових позик для його погашення та посилюе залежнють держави вiд зарубiжжя. В умовах зниження рентабельности пiдприемств це збшьшуе ризики в економiцi, викликае небажання зарубiжних iнвесторiв вкладати каттал у довгостроковi, необхiднi для краши проекти. Таким чином, iноземнi кредити не забезпечили позитивних зрушень в шновацшному оновленнi основного капiталу в промисловосп та iнших секторах економжи.
У зв'язку з цим усе бшьша увага в урядi й наукових колах придшяеться проблемi використання внутршшх iнвестицiйних фiнансових ресурсiв та швестицшного кредитування в краiнi. У державi е вiльнi кошти, яю можуть бути використанi на шновацшне оновлення капiталу. Аналiз даних зведених нацюнальних рахункiв Укра'1'ни за 20002005 рр. свiдчить, що рiзнi сектори економiки за результатами дiяльностi, одержаними доходами i 1'х капiталiзацiею мають рiзкi розходження.
Основну частку в
загальнонацiональному обсязi
виробництва та створеннi валово'1 додано'1 вартостi у 2000-2005 рр. становили нефiнансовi корпорац11, домашнi господарства, сектор загального державного управлшня, тобто в реальному секторi економши
забезпечувалося 96,1-97,5% обсягу суспiльного виробництва (табл. 2).
Таблиця 2. Виробництво тарозподгл доходгв / заощаджень за секторами економгки Украгни (у в1дсотках до тдсумку)
Зактчення табл. 2
Сектор До- Некомер- Оплата Уся еконо-мка, млн. грн.
Показники Роки Неф1-нансов1 корпо- Фшан-сов1 корпо загаль-ного державного маш- ш госпо- цшш орга-шзаци, яю обслугову- послуг фшан-сових
рацп ради управ- дар- ють домашн1 посеред-
лшня ства господарства ниюв
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Валова додана 2000 67,3 2,1 12,5 17,7 1,6 -1,2 144262
варткть 2004 65,9 6,8 13,6 14,5 1,1 -1,7 313046
2005 66,0 5,0 14,6 15,5 0,8 -1,9 388601
Валовий 2000 56,3 2,3 6,9 3,6 1,0 -2,5 69617
прибуток, 2004 59,7 8,6 5,4 29,1 0,6 -3,5 152500
змшаний дохщ 2005 58,4 5,6 5,0 34,9 0,5 -4,4 168775
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Чистий прибуток, змшаний дохщ 2000 39,0 2,7 0 62,7 0 -4,4 39394
2004 52,2 11,4 0 41,4 0 -5,0 105924
2005 50,0 6,9 0 49,4 0 -6,3 118230
Доходи вщ власносп 2000 2,8 51,9 16,3 28,9 0,1 0 11488
2004 3,0 55,2 14,5 27,3 0 0 30501
2005 2,2 52,8 20,2 24,8 0 44609
Валове нагромад-ження основного катталу 2000 80,6 2,5 10,9 5,1 0,9 0 33427
2004 72,9 1,9 19,1 5,1 1,0 0 77820
2005 79,1 2,1 12,1 5,9 0,8 96965
Чисте нагромад-ження основного катталу 2000 97,1 10,3 -37,1 42,2 -12,4 -0 3204
2004 67,1 1,2 21,2 11,0 0,5 31244
2005 80,0 1,5 7,3 11,2 -0,0 46420
Валове заощадження 2000 44,3 4,7 39,9 10,9 0,1 0 41896
2004 46,7 13,5 10,3 28,9 0,6 0 109251
2005 36,5 10,9 11,4 40,8 0,4 0 113362
Чисте заощадження 2000 -44,9 12,7 101,9 36,0 -5,7 0 11673
2004 24,4 21,8 4,7 49,6 -0,5 0 62675
2005 3,0 17,4 7,3 72,7 -0,4 0 62817
Розраховано за джерелами: [5, 41-43, 46; 6, 42-46; 7, 39-43].
Фiнансовi корпораци, яю спецiалiзуються на фшансово-посередницькш дiяльностi, що включають систему банюв, страхових компанiй, брали участь у створенш лише вiд 2,1 до 5,0% валово! додано! вартостi. У той же час у цьому секторi економши одержано понад половини розподшеного первинного доходу вiд власносп, до 33,7% - у домашшх господарствах. Аналогiчне становище мало мюце протягом
останнього десятилiття. Чистi заощадження, що сформувалися в економщ Укра!ни у 2004-2005 рр., тшьки частково (на 2,8 i 11,1%) каппашзоваш в чисте нагромадження основного капiталу.
Вiльнi кошти (у 2004-2005 рр. це близько 41-51 млрд. грн. на рк), минаючи реальний сектор економжи, вивозилися за кордон, направлялися у невиробничу фшансову сферу, де
швидкий оборот i3 меншим ризиком забезпечував одержання надприбутюв. Основний ресурс нагромадження й оновлення катталу - прибуток - дотепер вилучасться з обороту катталу, його вщтворення здiйснюeться на звуженш основi. Така розбалансованiсть властива перехщнш економiцi, коли вiдбуваeться вщставання в розвитку фiнансового ринку порiвняно з товарним i грошовим, ринковi механiзми акумуляци та розподiлу вшьних коштiв недосконалi або неповнiстю сформоват.
Економiчна полiтика держави щодо регулювання розподiлу створюваного в економiцi доходу мiж його секторами мае забезпечувати пропорци нагромадження i споживання, розмiрiв оподаткування, заробiтноï плати; використання власних швестицшних ресурсiв з метою забезпечення необхщних для розвитку економiки обсяпв i темпiв зростання iнвестицiй у реальний сектор, яю для шноватизаци промисловосп Украши при сучасному його сташ мають випереджати темпи зростання ВВП у 2-3 рази.
Для забезпечення ди ринкових механiзмiв мобшзаци наявних в економiцi потенцiйних швестицшних ресурав i направлення ïx у реальний сектор економжи на здшснення iнновацiйно-iнвестицiйниx проектiв оновлення виробництва як у традицшних галузях, так i створення нових виробництв, виникла об'ективна необхщнють розвитку ринкових меxанiзмiв акумуляцп та розподiлу iнвестицiйниx ресурсiв через фшансово-кредитну систему.
У свiтовiй практицi на ринку капiталiв виступають iнституцiональнi швестори, переважно комерцiйнi банки, що ввдграють головну роль у забезпеченнi економжи фiнансовими ресурсами. У багатьох крашах значного розвитку набули iнвестицiйнi банки, яю
виконують рiзнi операци - управлшня оборотом цiнних паперiв, залучення портфельних швестицш, здiйснення середньо- i довгострокових iнвестицiй.
Iнституцiональнi iнвестори
виконують функщю акумуляцп та трансформац11 вшьного капiталу в iнвестицii. Дiя ще'1 системи, рiзноi за органiзацiйними формами, забезпечуе ринковий мехашзм концентрац11 та ефективного швестування капiталу в швестицшш проекти аж до найбiльш великомасштабних.
Фшансово-банювськш системi за минулi роки самостшносп Укра'1'ни не вдалося ще мобшзувати наявний потенцiал фiнансових ресурсiв для шновацшно-швестицшних перетворень. У комерцшних банюв можливiсть використання кредитних ресурсiв в швестицшш проекти обмежена.
Сама економiчна природа комерцшно'1 банкiвськоi дiяльностi визначае переважно кредитування суб'екпв господарювання, якi
забезпечують одержання бшьшого доходу за бiльш короткий часовий перюд i з меншим ризиком. Iнвестицiйнi проекти, як правило, потребують бiльших обсягiв кредитування на тривалi строки, 1'х надання в нестабшьнш загальноекономiчнiй i полiтичнiй обстановщ сполучене з великими ризиками, яю враховуються банками при встановленнi бшьш високих вщсотюв за користування довгостроковими
кредитами.
Виконання бшьшосп iнвестицiйних проектiв в Украiнi забезпечуе рiвень рентабельностi нижче процентних ставок. З огляду на збитковють, низьку рентабельнють промислових пiдприемств комерцiйнi банки зазнають великого ризику несвоечасно'1 сплати вщсотюв, неповернення одержаних кредитiв i обмежуються наданням
короткострокових швестицшних
кредшйв, волшчи вкладати кошти в об^овий капiтал господарюючих суб'екпв.
З iншого боку, у господарюючих суб'екпв попит у реальному секторi економiки на "дорогГ довго- i середньо-строковi банкiвськi позики обмежений через побоювання, що виплати за високими процентними ставками протягом усього строку реалiзацiï швестицшних проекпв при невисокiй рентабельностi тдприемств можуть стати непосильним навантаженням i призвести до ще бшьшо'1' фшансово'1' нестiйкостi. В iншиx випадках велию iнвестицiйнi проекти не можуть бути прокредитоваш комерцiйними банками через iснуючi обмеження i брак довгострокових джерел банювських ресурсiв.
З огляду на можливють довгострокового iнвестування й високий стутнь ризику, НБУ для захисту комерцiйниx банкiв обмежуе видачу таких кредшйв обов'язковими
нормативами. Велик кредити, якi визначаються нормативами в розмiрi вiд 10 до 25% катталу банку кожний, у сукупносп не повинш перевищувати восьмикратного розмiру капiталу банку. Розмiр кредиту одному позичальниковi не може перевищувати 25% катталу банку. Виходячи з нормативiв, по грут середнix банкiв Украши одному позичальниковi кредит може бути наданий у межах вщ 3 до 18 млн. грн., а межею фiнансування е кредити вщ 5 до 29 млн. грн., що недостатньо для здiйснення багатьох швестицшних проекпв. Вирiшенням проблеми може бути масштабне нарощування капiталу банив, ïx укрупнення.
Для масового кредитування iнновацiйниx перетворень необхщне створення в Укра'1ш iнвестицiйниx банив
i розвиток iнвестицiйниx позабанкiвськиx установ у виглядi страхових, пенсiйниx фондiв. Необxiднiсть створення тако'1' системи пщтверджуе й положення Закону Украши "Про банки i банювську дiяльнiсть", прийнятого ще в 2001 р., що передбачае оргашзацш у кра'1'ш швестицшних банив.
Об'ективна необxiднiсть у створенш iнвестицiйниx банкiв - центрального з його вщдшеннями або регiональниx -обумовлена труднощами, яких зазнае краша, коли конкурентоспроможнiсть промисловостi та навпъ економiчна безпека держави безпосередньо залежать вiд кардинально'1' шноватизаци промисловосп, кредитування масових iнвестицiй шновацшного характеру.
Для максимального використання можливостей банкiвськоï та
позабанювсько'1' систем у реалiзацiï фiнансового швестицшного потенцiалу необxiдне вироблення законодавчо'1' бази, розмежування сфер дiяльностi в систем^ встановлення формальних правил дiяльностi. У вирiшеннi цiеï проблеми головна роль належить держав^ оскшьки необxiдним е комплекс урядових заxодiв щодо адмiнiстрування формування iнновацiйно-iнвесгицiйноï системи, що забезпечуватиме максимально можливе використання внутршнього
iнвестицiйного фшансового потенцiалу.
Iнвестицiйнi банки в Укра'1'ш мають бути надiленi не тшьки функцiями здiйснення довго- i середньострокового кредитування шновацшно-швестицшних проекпв та шших швестицшних послуг, але i функщями управлшня оборотом цiнниx паперiв, здшснення операцiй iз цiнними паперами, ïx випуску, розмщен-ня й придбання, додатково'1' емiсiï цiнниx паперiв, акцш i облiгацiй дiючиx пiдприемств, компанш i корпорацiй.
Для здiйснення сво'1'х функцiй iнвестицiйний банк мае бути надшений
великим капГталом, мати достатш фiнансовi ресурси для фшансування довгострокових iнвестицiйних проекпв, включаючи, тi, що дорого коштують. Формування ресурсiв iнвестицiйного банку мае здшснюватися за безпосередньою органiзацiйною i фiнансовою участю держави разом i3 приватним капiталом.
Одним i3 шляхiв вирiшення дано'1 проблеми може бути об'еднання катталГв численних середнiх та дрiбних комерцiйних банкiв, обмеженi
можливосп яких, як виявила сучасна криза, не сприяють фiнансовiй стабiльностi в економщ Украши.
Статутний капiтал швестицшного банку може формуватися на базi ВАТ за рахунок коштiв державних оргашв i органiзацiй; мобшзацп частини резервiв комерцiйних банкiв шляхом випуску й розмщення в середньо- i довгостроковi облiгацГï iнвестицiйних банкiв, встановлюючи при цьому вГдсоток на рГвн менше дисконтноï ставки НБУ; використання бюджетних швестицшних коштГв i одержання акцш об'ектiв iнвестування. На вщмшу вГд iнвестицiйних банкiв за кордоном, пропонуеться дозволити емiсiю облiгацiй швестицшних банив пГд конкретний iнвестицiйний проект, пщ реальнi матерiальнi гаранта одержувача кредиту - суб'екта п^^темни^^ д> яльностГ - i залучення коштГв населення.
Довгострокове залучення до банкГв вГльних фГнансових ресурсГв, тГньового катталу приватних тдприемщв потребуе розробки та ухвалення закошв i законодавчих акпв, якГ чГтко регулюють цю сферу бан^сь^ системи, встановлення нормативГв НБУ, пГльг, що стимулюють залучення ресурсГв до банкГв i попит господарюючих суб'екпв на довгостроковГ швестици.
Лггература
1. World economic forum: The global competitiveness repot 2008-2009. - p.13. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.weforum.org/.
2. Кинах А. Власть должна вернуться к работе / А. Кинах // Зеркало недели. - 2008. - № 38 (717).
3. Статистичний щорiчник Украши за 2007 рш / Держкомстат Украши. - К.: Консультант, 2008. - 571с.
4. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Украшк стат. зб. / Держкомстат Украши. - К.: ДП 1ВЦ Держкомстату Украши, 2008. - 361с.
5. Статистичний щорiчник Украши за 2001 рш / Держкомстат Украши. - К.: Техшка, 2002. - 645с.
6. Статистичний щорiчник Украши за 2005 рш / Держкомстат Украши. - К.: Консультант, 2006. - 575с.
7. Статистичний щорiчник Украши за 2006 рш / Держкомстат Украши. - К.: Консультант, 2007. - 551с.
