CC BY
39
О.С. Любунь
ФОРМУВАННЯ Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНОГО МЕХАН1ЗМУ РЕАЛВАЦП ШВЕСТИЩЙНО-ШНОВАЩЙНО1 МОДЕЛ1 УКРА1НИ
Формування фiнансово-економiчного механiзму реалiзацп швестицшно-шновацш-но! моделi Укра!ни потребуе створення або удосконалення роботи цшого ряду фiнансових шститупв, до яких у першу чергу належать банки. Головне в розумшш сутносп банку полягае в тому, що банк - це автономне, незалежне комерцшне пiдприемство, яке е основною ланкою, що постачае народне господарство додатковими грошовими ресурсами. Сучасш банки не тшьки торгують грошима, вони водночас е аналiтиками ринку. За сво!м мiсцем в економiчнiй системi банки найближче стоять до бiзнесу, його потреб, його кон'юнктури, що постiйно змiнюеться. Ринок неминуче висувае банк у число основних, ключових сегментiв економiчного регулювання. На 01.01.2008 р. в Украш фактично дiяло 173 банки, у тому чи^ 16 банкiв iз 100-вщсотковим iноземним капiталом, !х загальний каттал становив 8,8 млрд. евро (12,3 млрд. дол. США). Разом iз тим дуже актуальною проблемою стае створення i функщонування iнвестицiйного банкшгу. Перш за все, це пов'язано з неефективною роботою укра!нських комерцшних банкiв: високi вiдсотковi ставки i короткi термiни кредитування; майже не фшансують iнновацiйнi й iнвестицiйнi проекти; не е активними гравцями на ринках каппатв; не беруть учасп у мiжнародних проектах; основнi прибутки банки отримують за рахунок короткострокового споживчого кредитування та шдвищення банкiвських тарифiв; майже вс банки мають дуже низьку рентабельнють активiв (у середньому, за офщшними даними, 1,5%); бiльшiсть комерцiйних банюв мають технологiчнi та менеджерськi проблеми.
Якщо пiдсумувати загальну дiяльнiсть комерцшних банюв на iнвестицiйному напрямi, то вона характеризуеться як неефек-тивна, а зростання показниюв банкiв досяг-нуто за рахунок сприятливо! ринково! кон'юнктури i носить суто екстенсивний характер.
Саме поняття «швестицшний банк», або «швестицшний банкшг», поки що мало
вживаеться i трактуеться по^зному. Але майже всi фахiвцi сходяться в тому, що дiяльнiсть швестицшного банку мае включати: iнвестицiйне кредитування, андерайтинг, акщонерне фiнансування, пайову участь, дiяльнiсть на ринках пайового та боргового катталу, боргове фiнансування шляхом позик, злиття та поглинання компанш, зовнiшне управлiння iнвестицiями, iнвестицiйний консалтинг.
Основною формою банювських iнвестицiй е фiнансовi швестицп та вкладення катталу у придбання нематерiальних активiв, а також установлено, що банки у сво!й бшьшосп дуже слабо швестують реальний сектор економiки Укра!ни, що зумовлено !х неготовнiстю надавати велию й довгостроковi кредити, нестiйкiстю функщонування виробничих тдприемств, вiдсутнiстю реальних структурних перетворень у вiтчизнянiй економiцi, а вщтак - високими ризиками.
На вiдмiну вiд корпоративного швестування, специфiка банкiвськоl iнвестицiйноl дiяльностi зумовлена значною мiрою характером i обсягом сформовано! ресурсно! бази. Банкам ще не вдалося залучити значш обсяги довгострокових ресурсiв, що гальмуе швестицшну активнiсть банкiв. Капiтал банюв в Укра!нi становив на 01.01.2008 р. 6,7% ВВП, а середнш термш зобов'язань - 5 мюящв, чистi активи 553,3 млрд. грн., або 68,2% ВВП. Однак за середшм розмiром активiв укра!нськi банки вщстають вiд банкiв розвинених кра!н вiд десяти (США) до тисячi разiв (Японiя). Як наслiдок вкладення в цшш папери на 01.01.2008 р. становили лише 8,2% загальних активiв банювсько! системи Укра!ни.
Аналiз показуе, що за останнi роки простежуеться тенденщя до переорiентацi! банюв iз вкладень у цiннi папери на швестицп на вкладення у цшш папери на продаж. Бшьшють швестицш банкiв сьогоднi здiйснюеться у формi кредитiв. Водночас упродовж 2000-2008 рр. укра!нсью банки переважно надавали кредити в поточну дiяльнiсть, позичальниюв, !х частка
© Любунь Олександр Степанович - кандидат економ1чних наук, доцент. Науково-дослщний економ1чний 1нститут Мшеконом1ки Укра!ни, Ки!'б.
ISSN 1562-109X
перевищувала 90%. Обсяги кредита в швестицшну дiяльнiсть були незначними, а !х частка на початок 2008 р. становила 9,9% вщ загального кредитно-швестицшного портфеля (К1П).
У таблицi наведена структура швестицшного портфеля першо! п'яирки укра!нських банкiв станом на початок 2008 р.
Таблиця. Структура гнвестицШно-кредитного портфеля першог п'ятгрки _украгнських банюв станом на 01.01.2008 р., млн. грн. *_
Питома вага, % У тому чи^
Банк К1П мiжбанкiвськi кредити кредити юридичним особам
Усього 431976,42 100,00 42647,26 224143,04
ПРИВАТБАНК 43004,47 9,955 3887,65 18232,03
РАИФФАИЗЕН БАНК
АВАЛЬ 37366,24 8,650 1124,97 17665,38
УКРСИББАНК 30546,31 7,071 1526,37 10983,92
УКРСОЦБАНК 24778,42 5,736 461,11 10214,22
УКРЕКС1МБАНК 22931,05 5,308 441,22 19953,44
* www.aub.com.ua
Таким чином, якщо шдсумувати вищезазначене, причинами низько1 ефективносп банювсько! системи Укра!ни та 11 швестицшно! складово! е таю двi групи чинникiв: 1) внутршньобанювсью, до яких належить недостатнiсть ресуршв для проведення iнвестицiйних операцiй, бажання банюв максимiзувати вiддачу пiдвищенням процентно! ставки за кредитами, високi вимоги банюв до забезпеченостi iнвестицiйних кредита тощо; 2) зовнiшнi -таю, як високий рiвень шфляцп в економщ, система внутрiшнiх взаемних неплатежiв, непрозорiсть ринку капiталу, недовiра до банювсько! системи з боку ктента, недосконалiсть законодавства, низька лiквiднiсть вторинного ринку цшних паперiв, недостатня юльюсть платоспроможних позичальникiв.
Вкладення банюв у вiтчизняну економiку здiйснюеться в основному у формi кредитiв i вкладень у цiннi папери, тому фiнансовi iнструменти банкiвського iнвестування фахiвцi подiлили на двi групи: кредитш iнструменти iнвестування; фондовi iнструменти швестування.
До кредитних iнструментiв
iнвестування належать: довгостроковi iнвестицiйнi кредити, лiзингове
кредитування, мшрокредитування, проектне фiнансування, iпотечнi кредити та ш. До фондових шструмента iнвестування можна зарахувати обл^ацп внутршньо! державно! позики, обл^ацп мiсцевих позик, акцп,
корпоративнi обл^ацп, казначейськi зобов'язання, операцп «репо», депозитарнi розписки, ощадш сертифiкати, заставнi, iпотечнi цiннi папери, андерайтинг та ш.
Довгострокове швестицшне кредитування посiдае чiльне мюце в реалiзацil стратеги переходу вщ нишшньо! екзогенно залежно! моделi розвитку економши до ендогенно орiентовано!, спрямовано! на iнновацiйний розвиток. Мiж тим в Укра!ш у структурi кредитних портфелiв банкiв частка iнвестицiйних кредита е ще низькою, хоча за останш роки простежуеться тенденцiя збшьшення И обсягiв. Тому, коли ми говоримо про формування ефективно! корпоративно! структури iнвестицiйного бiзнесу в Укра!ш, то маемо на увазi:
ретельний добiр об'ектiв для iнвестування на основi оцiнки технологiчно! бази, прогнозiв розвитку ринку, наявнiсть необхiдних ресурав для розвитку (персонал, доступ до сировини);
формування ефективно! структури ре-альних активiв шляхом використання горизонтально! штеграцп в управлiннi промисловими активами. Це дае можливють збiльшити вартють продажу стратегiчним iнвесторам, долучити до портфеля лшввдш активи (нерухомiсть, земельш надiли) задля диверсифiкацi! ризикiв i пщвищення збалансованостi портфеля, проаналiзувати доцшьнють надбання того чи iншого корпоративного статусу при входженш в
конкретний актив, тдвищити зовшшню привабливють об'екпв швестування;
формування лшвщно! структури портфельних швестицш;
управлшня синерпею д!яльносп компанш на швестицшному i фшансовому ринках;
вихщ на регульоваш фшансов! ринки для розширення можливих шструменив здшснення операцш (факторинг, управлшня активами);
виб1р форми консолщацп актив1в i структурування катталу для формування едино! структури, яка розвивае швестицшний б1знес акцюнер!в;
побудову ефективно! оргашзацшно! модел! управлшня швестицшним б1знесом шляхом структурування компанп за принципом функцюнування центр1в вщповщальносп, цшьового квал!ф!кацшного досягнення високого р1вня для ефективного функцюнального забезпечення роботи компанш.
Якщо характеризувати конкретну швестицшну д!яльнють банюв i3 першо! п'ят1рки рейтингу, то 1НГ-Банк Укра!на виступав тд-менеджером (послуги андерайтингу): випуску еврообл!гацш Мшстерством фшанав Укра!ни на суму 506 млн. дол.; випуску еврообл!гацш ВАТ Концерн «Опрол» на суму 100 млн. дол.; первинного розмщення акцш (1РО) Астарта Холдинг Н.В. (укра!нського виробника цукру) у розм1р1 30 млн. дол. на Варшавсьюй валютнш б1рж1; первинного розмщення акцш (1РО) укра!нсько! групи у галуз1 нерухомосп «XXI Century Investments» у розм1р1 139 млн. дол. на А1М у Лондон!; випуск еврообл!гацш компанп-лщера на ринку стал! ЗАТ «Azovstal» на суму 175 млн. дол. та ш.
Також 1НГ-Банк надае послуги щодо злиття-поглинання (А&М). Зокрема банк виступав радником компанп МТС при придбанш укра!нського оператора моб!льного зв'язку UMO (сума трансакцп становила 194 млн. дол.), а також радником компанп «Ооюз-Вштант Груп» при придбанн! компан!! «Княжий Град».
Ще одним активним учасником ринку послуг !нвестиц!йного банк!нгу в Укра!ш е АК1Б «УкрОиббанк» (ВNРаribas). Зокрема, починаючи з 2001 р., АК1Б «УкрОиббанк» виступав андерайтером та оргашзатором по 36 ем!с!ях облтацш на загальну суму понад 3,8 млрд. грн. Лише 2005 р. банк взяв участь у
17 випусках корпоративних облтацш на суму 1,8 млрд. грн., що становило близько 52% ушх ринкових випусюв, здшснених компашями Укра!ни цього року. 1нвестищйш послуги надавалися банком для таких компанш: ЗАТ «Ки!встар Дж. Ес. Ем.», ДМА «Бористль», ЗАТ «Сармат», ДП ЗАТ «Ки!в-Контi», «Конть 1нвест», туристична фiрма «САМ», ВАТ «Азот», ЗАТ «Одеський завод шампанських вин», ТОВ «Караван» тощо. «УкрСиббанк» також брав участь у випуску мунщипальних облiгацiй Киева, Харкова, Одеси, Донецька.
Крiм цього, «УкрСиббанк» здшснюе активну брокерську та дилерську дiяльнiсть iз цiнними паперами у ПФТС i на позабiржовому ринку цшних паперiв. Власний портфель цiнних паперiв банку станом на кiнець 2007 р. наблизився до 1 млрд. грн.
ОТР Банк е емггентом корпоративних облтацш серед Укра!нських комерцшних банкiв iз 100-вiдсотковим iноземним катталом успiшно розмiстив власнi облiгацi! на вщкритому ринку в 2001-2004 рр. Крiм того, ОТР Банк виступив андерайтером i таких облiгацiйних займiв: ВАТ «Днiпрошина», ЗАТ «Прокредитбанк», ЗАТ «Свротек», ТОВ «Харп-Трейдинг», ТОВ «УГМК».
Динамiка розвитку iнвестицiйного банкiнгу в найближчi п'ять рокiв обiцяе бути дуже штенсивною, а вiд активносп iнвестицiйного ринку буде багато в чому залежати шновацшно-швестицшний вектор сощально орiентовано! ринково! економiки Укра!ни.
Лггература
1. Система банкiвського менеджменту: тдручник / За ред. О.С. Любунь. - К.: Дора-до, 2005. - С. 48-91.
2. Беликова А.В. Проблеми участия банка в инвестиционном процессе // Инвестиционный банкинг. - 2006. - № 3. -С. 32-49.
3. Крилова А. Фшансовий сектор Ук-ра!ни: сьогодш i завтра // Вюник НБУ. -2007. - № 12. - С. 36-41.
4. Коркеев В.В. Фiнансовi посередники як шститути розвитку: моногр. - К.: Основа, 2007. - С. 192.
5. Олшник Д.Т. Ресурсне забезпечення швестицшно! дiяльностi Укра!ни. - Одеса: ВМВ, 2005. - С. 410.
6. Отецький А. Розвиток небанювського фшансового сектору у 2005 рощ // Цшш папери Укра!ни. - 2006. - № 16. - Ст. 21-22.
7. Пересада А.А., Коваленко Ю.М. Фiнансовi швестицп: шдручник - К.: КАЕУ, 2006. - С. 728.
8. Сохацька О.М. Бiржова справа: шдручник. - Тернопшь: Карт-бланки, 2003. -С.602.
9. Шафран В.С. Инвестиционная отрасль С1ЛА: тенденции в развитии // Инвестиционный банкинг. - 2006. - № 1. -С. 47.
