CC BY
103
УДК 334.722.8:658.147 Здобувач 1.В. Гомонай - Льв1вська КА
ТИПОЛОГ1ЗАЦ1Я I КЛАСИФ1КАЦ1Я БАНК1ВСЬКИХ 1НВЕСТИЦ1Й
На 0CH0Bi вiтчизняного та зарубiжного досвщу розвитку iнвестицiйного проце-су окреслено основш класифiкацiйнi ознаки подiлу швестицш та lx еконс^чну сут-шсть. Висвiтлено новi форми iнвестицiй, яга входять до складу реальних швестицш - шновацшш швестици та штелектуальш швестици. Здiйснено аналiз подшу банкiвськиx iнвестицiй за перiодом швестування.
Ключовг слова: банкiвськi швестици, класифжащя банкiвськиx iнвестицiй, критери банкiвськиx швестицш.
Постановка проблеми. Увага суспшьства i держави до проблем фор-мування банювсько1 системи породжена вимогами реально! економжи, усвь домленням того, що органiзована банкiвська система здатна зробити значний внесок у позитивний економiчний розвиток краши.
Активiзацiя iнвестицiйного процесу е тieю головною складовою еко-номiчниx вимог, якi покликанi забезпечити реальш зрушення в економiчнiй структурi суспшьства, переxiд економiки на яюсно вищий рiвень iндустрiаль-ного розвитку та штенсивний тип вщтворення, тдвищити рiвень впчизняно! продукцп i ii конкурентоспроможнiсть на свiтовому ринку.
Для банюв розвиток iнвестицiйного бiзнесу е об'ективною потребою. Актуальним для них стае уже не лише пропонування ктентам набору стан-дартних операцш, а й надання допомоги для виходу зi скрутного фiнансового становища, сприяння розширенню бiзнесу тощо.
Анал1з останн1х досл1джень i публ1кац1й. Дослщжуючи проблему типолопзацп i класифжацп банювських iнвестицiй, розглянуто авторитетну думку вщомих вiтчизняниx та зарубiжниx авторiв, таких як: I.A. Бланк, А.М. Мороз, A.A. Пересада, M.I. Савлук, М.П. Денисенко, М.Т. Майорова, Б.Л. Лущв, О.В. Васюренко, О.Д, Вовчак та шших. Також використовуються концептуальнi положення сучасно1 швестицшно1 теорп економiстiв заходу -Дж.М. Кейнса, Г. Марковггца, У. Шарпа.
Отримаш протягом багатьох роюв результати як теоретичних, так i практичних розробок щодо розкриття сутносп iнвестицiй мають вагоме зна-чення для розвитку теорп швестицш.
Мета дослщження. Метою роботи е поглиблене дослщження еконо-мiчноl сутносп iнвестицiй, з врахуванням вiтчизняного та зарубiжного досвь ду розвитку швестицшного процесу в сучасних умовах та методичш пiдxоди до оцiнки швестицшних ресурсiв банку i на цш основi розроблення шляxiв оптимiзацil швестицшного портфеля банку.
Досягнення поставлено: мети зумовило виршення таких завдань:
• розкрити суть та дати характеристику швестицшнш дiяльностi банку;
• дослдати основнi класифiкацiйнi ознаки подiлу швестицш.
Виклад основного матерiалу. Сьогоднi в економiчнiй лiтературi трапляються рiзноманiтнi за обсягом шформацп та ступенем деталiзацil тд-ходи щодо класифжацп швестицш i швестицшно1 дiяльностi банку. В оп-рацьованих нами лiтературниx джерелах е навиь суперечностi щодо ознак
класифжацп швестицш. На нашу думку, систематизацiя та класифжащя бан-кiвських iнвестицiй тюно пов'язана з 1х макро- та мiкроекономiчними функщ-ями, а також з шституцшно-правовим середовищем банювсько! швестицшно! дiяльностi. Як зазначае О. Д. Вовчак, така класифжащя може визначатись шд-ходами до оцiнки 1х економiчноl ефективносп, вибором найприваблившо! сфери вкладання кашталу, або аналiзом перспектив, що вiдкриваються пiд час вкладення кашталу в певнi галузi нацюнально! економжи, чи ступенем вiдповiдальностi за отримаш результати, а також необхiднiстю повшшого i глибшого вивчення теорп та практики швестування, а в шдсумку - метою самого швестора чи суб'екта шдприемницько! дiяльностi [1]. У кожному конкретному випадку е рiзнi цiлi: для iнвесторiв класифiкацiя iнвестицiй пов'язана з необхщшстю розробки стратеги i тактики свое1 поведiнки в швести-цшному процесi, тодi як 11 детатзащя мае сенс пiд час анатзу вузького сегмента, який належить до окремо1 сфери швестицшно! дiяльностi iнвестора. Згiдно з чинним законодавством Укра1ни, iнвестицiйна дiяльнiсть банков включае: швестицп у розвиток власного бiзнесу (купiвля основних фондiв банку, вщкриття фiлiй, вкладення у новiтнi банювсью технологи й послуги); швестицп у розвиток шшого пiдприемства; формування швестицшного портфеля банку; участь у формуванш або кредитування шновацшно-швести-цшних проектiв. Розглянемо 1х детальнiше.
За твердженням О.В. Васюренка, принципово важливе значення мае класифжащя банкiвських швестицш, яка вщображае економiчну суть i рин-кову форму iнвестицiйних процеив i забезпечуе практичнi потреби ухвален-ня банками управлiнських рiшень. З огляду на це, автор пропонуе видшяти такi типи банкiвських швестицш: швестицп у сферу економiчних проекпв (промисловiсть, транспорт, будiвництво, сiльське господарство тощо); швестицп у цшш папери; швестицп в передовi технологи й у невиробничу i нема-терiальну сфери [2, с. 197].
На його думку, першому типу швестицш властивi всi характеристики довготермшового кредитування, тому для аналiзу i потреб iнвестицiйного менеджменту в сферi економiчних проектiв вiн пропонуе узагальнену систему показникiв, що характеризуюсь реальнi швестицп [2, с. 197-198]. Другий тип швестицш належить до фшансових швестицш банку. Що ж до третього, то таю вкладення е у дiяльностi банку тд час здшснення шновацш, якi за умов ринково! економiки супроводжують дiяльнiсть будь-якого суб'екта економь ки. Основну увагу вiн зосереджуе на швестищях другого типу, тобто вкла-деннях банюв у цiннi папери.
Сьогодш вкладення банкiв в економiку Укра!ни здiйснюеться у двох основних формах: 1) пряме фшансування iнвестицiйних проекпв (реальнi ш-вестицп); 2) вкладення в цшш папери (фiнансовi активи). До швестицшних вкладень ми включаемо i банкiвськi iнвестицiйнi кредити. Вкладення в цшш папери i надання кредипв формують iнвестицiйно-кредитний портфель банку. Щодо iнвестування банку в рухоме i нерухоме майно, то таке швестування розглядають окремо вщ iнвестування в цiннi папери.
Бланк 1.О. тд реальними iнвестицiями po3yMie вкладання катталу у виробництво основних зaсобiв, в iнновaцiйнi мaтерiaльнi активи (шновацшш швестицп), у прирiст зaпaсiв товaрно-мaтерiaльних цiнностей та iншi об'екти швестування, пов'язaнi i3 здiйсненням операцшно! дiяльностi пiдприeмствa та покращення умов пращ [3, с. 24].
На думку А. А. Пересади, реальш швестицп - це вкладення (внески) у виробничi (засоби) фонди (основнi й оборотш). Переважно це вкладення у мaтерiaльнi активи: бyдiвлi, обладнання, споруди й iншi товaрно-мaтерiaльнi цiнностi, а також немaтерiaльнi активи (патенти, лщензп, ноу-хау, техшчна, науково-практична, iнстрyктивнa, технологiчнa, проектно-кошторисна i iншa докyментaцiя) [4, с.12].
Савлук М.1., Мороз А.М. тд реальними iнвестицiями також розумь ють вкладення коштiв у реaльнi активи як мaтерiaльнi, так i немaтерiaльнi (iнодi вкладення коштiв у немaтерiaльнi активи пов'язaнi з науково-техшч-ним прогресом, характеризуються як iнновaцiйнi швестицп, або шновацп) [5, с. 248]. Тако1 ж думки дотримуеться В.Г. Федоренко, який вважае, що реальш швестицп - це вкладення кошпв (майна) у реальш активи - мaтерiaльнi та немaтерiaльнi [6, с.11]. Т.В. Майорова визначае реaльнi швестицп як еконо-мiчнi ресурси, як спрямовуються на збiльшення реального катталу суспшь-ства, тобто на розширення або модернiзaцiю виробничого процесу [7, с.93].
Петрук О.М. видiляе таю основш форми реальних iнвестицiй: нове бу-дiвництво; реконструкщя; технiчне переоснащення [8, с. 246]. До нового бу-дiвництвa належать зведення тдприемств, споруд на нових бyдiвничих майданчиках зпдно iз затвердженими проектами. Розширення дж>чих тд-приемств передбачае витрати на бyдiвництво за новим проектом друго! та наступних черг реaлiзaцil цього пiдприемствa, а також на бyдiвництво та розширення дточих основних цехiв, допомiжного та обслуговуючого виробниц-тва i комyнiкaцiй на територп цього пiдприемствa або прилеглих до не! майданчиюв.
Пiд реконструкщею дiючого пiдприемствa розyмiють здiйснювaне за единим проектом повне або часткове переобладнання виробництва без бyдiв-ництва нових та розширення дточих цехiв основного виробничого призна-чення. Реконструкщя може супроводжуватися бyдiвництвом нових i розши-ренням дiючих об'ектiв допомiжного та обслуговуючого призначення, замь ною морально зaстaрiлого та фiзично зношеного обладнання, мехaнiзaцiею та aвтомaтизaцiею виробництва, усуненням диспропорцш у технологiчних ланках i допомiжних службах. Крiм того, до реконструкцп дiючого шдприемства належить бyдiвництво нових цехiв та об'екпв rid ж потyжностi або потуж-ностi, яка вiдповiдaе обсягу випуску юнцево! продукцп пiдприемствa, замють лiквiдовaних цехiв та об'ектiв того ж призначення, подальшу експлyaтaцiю яких визнано недоцшьною.
Технiчне переоснащення дтчого пiдприемствa включае виконання вiдповiдно до плану техшчного розвитку пiдприемствa, комплексу зaходiв з пiдвищення технiчного рiвня окремих дiлянок виробництва, агрегати установок шляхом впровадження ново! техшки та технологи, мехашзацп та автома-
тизаци виробництва, модершзаци i замiни застарiлого i фiзично зношеного обладнання новим, бшьш продуктивним, а також iншi оргашзацшш та тех-шчш заходи, що покращують показники роботи пiдприeмства.
Така форма швестування, як придбання шших шдприемств, здшснюеться тiльки великими тдприемствами, оскiльки потребуе значних обсягiв швестування кошпв. Ця форма iнвестицiй призводить до зростання сукупно! вартостi активiв обох пiдприемств i дае 1м певш переваги перед конкурентами завдяки взаемному доповненню технологiй та номенклатури про-дукци, що випускаеться, завдяки появi можливостей зниження рiвня затрат шляхом економи на великих оптових закупках сировини та матерiалiв за ра-хунок спiльного використання мережi збуту тощо.
Останнiм часом в економiчнiй лiтературi визначили новi форми швес-тицiй, якi входять до складу реальних iнвестицiй - шновацшш швестици та штелектуальш швестици.
1нновацшш швестици - це вкладання в нововведення [4, с. 13]. Понят -тя "шноващя" походить вщ англ. "innovation" - нове науково-техшчне досяг-нення, нововведення як результат впровадження новизни. Взагал^ за стабшь-но! економiки всi швестици повинш бути водночас iнновацiями. Основними формами шновацшних iнвестицiй е вкладання кошпв у: придбання лiцензiй, патентiв, "ноу-хау", програмних продукпв; фiнансування наукових розробок, науково-техшчних програм; пiдготовку спецiалiстiв шдприемства [1, с. 50]. За умов кризи можливi швестици на шдтримку дiючих технiчно вiдсталих виробничих фондiв.
Iнтелектуальнi швестици - це вкладання в об'екти штелектуально! власностi, що випливають з авторського права, винахщницького i патентного права, права на промисловi зразки i кориснi моделi [4, с. 13]. Iнновацiйна форма здебшьшого складаеться з iнтелектуальних швестицш.
Реальш швестици подшяють також на: швестици у "зовшшш умови", тобто в найбшьш вигiднi вкладання вшьних коштiв у стороннi виробничi та iншi структури; швестици у власну дiяльнiсть, тобто найбiльш вигiдне вкладання кашталу в пiдвищення конкурентного статусу банку за рахунок як внутршшх, так i зовнiшнiх джерел фшансування. Оскiльки останнiй тип виз-начаеться як зовнiшнiми, так i внутрiшнiми факторами, то iнвестицiйна дь яльнiсть повинна бути спрямована, з одного боку, на посилення позитивного впливу зовшшшх умов на д^яльшсть банку, з шшого боку - на вдосконален-ня господарського потенщалу власно! установи. 1нвестици у "зовшшш умови" здшснюються зазвичай у виглядi участi на паях суб'екта в спшьних проектах [9, с. 94].
1нвестици внутрiшнього характеру мають за мету розвиток стратепч-ного потенцiалу за рахунок приросту тих чи шших ресуршв (техшчних, тех-нологiчних, iнтелектуальних тощо) та утворення необхщних товарно-матерь альних запашв.
Сфера реального iнвестування охоплюе широкий набiр досить склад-них i неоднорiдних iнвестицiйних рiшень. У свгговш практицi прийнято кла-
сифжащю найпоширешших iнвестицiйних рiшень в галузi реального швесту-вання, яка видiляe певш класи швестицш, а саме:
1) обов'язков1 швестицп - це швестицшш ршення, яю необхщш для того, щоб ф1рма могла продовжувати свою д1яльшсть;
2) швестицшш ршення, спрямоваш на зниження витрат, що викликано не-обхщшстю виживання у конкурентнш боротьбц
3) швестицшш ршення, спрямоваш на розширення i обновлення ф1рми. Реальнi швестицп - це безпосередне вкладання коштiв у виробничi ак-
тиви пiдприeмства (речовий капiтал). Вони пов'язаш з розвитком виробниц-тва (збшьшенням обсягу реалiзацil продукцп, товарiв, послуг) з метою отри-мання прибутку за нормального ризику. Результатом освоення таких швести-цiй е збшьшення обсягiв основних фондiв, матерiальних оборотних активiв або прав на 1х використання.
Структура активiв банку значною мiрою зумовлюеться економiчною ситуащею в краш, репутацiею банку, стратепею, яку вiн намагаеться реаль зувати на ринку, та специфжащю менеджменту. Основш засоби та iншi акти-ви - група активiв, що становить незначну за обсягом, але важливу групу ак-тивiв банку. Вони е необхщними передумовами для ведення банювсько! дь яльностi.
Необхщними i важливими для устшно1 дiяльностi банку е iншi мате-рiальнi та нематерiальнi активи: лщензп, системи оброблення, збереження та захисту шформацп, системи автоматизацп бухгалтерського облiку тощо.
Фiнансовi швестицп банку можна розглядати як вкладення коштiв у рiзнi види фондових iнструментiв та каттал у формi дохiдних грошових шструменпв (депозитiв, кредитiв тощо), а також як вкладення у статутш фонди тдприемств [1, с. 293-294].
За 1.О. Бланком фiнансовi швестицп характеризують вкладання кат-талу в рiзноманiтнi фiнансовi iнструменти iнвестування переважно в цшш папери з метою отримання доходу [3, с. 24]. М.1. Савлук, А.М. Мороз розгля-дають фiнансовi швестицп як вкладення кошпв у рiзноманiтнi фiнансовi iнструменти (активи), серед яких найбшьшу частку становлять вкладення кошпв у цiннi папери [5, с. 248]. Такого ж твердження дотримують-ся Т.В. Майорова, О.М Петрук, А. А. Пересада та шшь
Вщповщно до Положення (стандарту) Бухгалтерського обл^ 13 "Фь нансовi iнструменти", пiд фiнансовими iнструментами розумтть контракти, якi одночасно приводять до виникнення (збшьшення) фшансового активу в одного тдприемства i фiнансового зобов'язання - в шшого [10]. У П(С)БО №2 "Баланс" даеться таке 1х визначення: "фiнансовi швестицп" - активи, яю утримуються пiдприемством з матою збшьшення прибутку, (вщсотюв, дивь дендiв), зростання вартостi капiталу або шших вигод для iнвестора [11].
Довготермiновi фiнансовi швестицп - фiнансовi швестицп на перiод бiльше шж рiк, а також усi швестицп, якi не можуть бути реалiзованi вiльно та в будь-який момент. Видшяемо фiнансовi швестицп, якi облжовуються згiдно з участю в капiталi та iншi фiнансовi швестицп (П(С)БО "фiнансовi ш-вестицп"), якi наведено на рис.
Рис. Структура довготермтових фтансових твестицш
В умовах ринково! економжи з фшансових швестицш найпоширеш-шим е придбання цшних паперiв. Вiдповiдно до Закону Укра!ни "Про цiннi папери i фондовий ринок" [11], загальний балансовий портфель цшних папе-рiв банку може включати цiннi папери, що емгговаш резидентами та нерезидентами Укра!ни i допущенi до обiгу на фондовому ринку Укра!ни. До них належать:
1) акцп доч1ршх [ асоцшованих компанш;
2) частки участ в господарських товариствах, що оформлеш цшними папе-рами (кр1м акцюнерних товариств);
3) прившейоваш акцп акцюнерних товариств закритого та вщкритого ти-шв;
4) прост акцп акцюнерних товариств закритого та вщкритого тишв;
5) облшацп доч1ршх [ асоцшованих компанш;
6) облшацп шдприемств (суб'екпв господарсько! д1яльност1);
7) ощадш сертифжати;
8) облшацп внутршньо! державно! позики;
9) цшш папери, що рефшансуються НБУ;
10) вексел1 суб'екпв шдприемницько! д1яльностц
11) власш прост й прившейоваш акцп.
Водночас, враховуючи, що швестицп - це вкладання ресурсiв банку в рiзноманiтнi цiннi папери з метою отримання доходу вщ утримання !х у своему портфелi впродовж визначеного термшу або вiд продажу придбаних цшних паперiв за вищою вартiстю [11] в iнвестицiйному портфелi банкiв ви-дiляють:
1) цшш папери банюв на швестицп;
2) цшш папери банюв на продаж;
3) портфель вкладень у доч1рш компанп;
4) портфель пайово! участ (вкладень в асоцшоваш компанп).
Вщнесення цшних паперiв до певного портфеля визначаеться за такими критерiями:
• натрами банку щодо групи цшних паперш, яю св1дчать про початкове ба-жання банку на час !х придбання стосовно подальшого !х використання;
• спроможност1 банку дотримуватися свого початкового нам1ру, що передба-чае наявшсть у банку реально! можливост виконувати св1й нам1р. Основним видом банювських фiнансових iнвестицiй е придбання ак-
цiй з метою отримання щорiчного дивiдендного доходу. За характером роз-порядження вирiзняють два види акцш - iменнi та на пред'явника, а за величиною отримуваного доходу - звичайш та прившейоваш. На вiдмiну вщ iменних, акцi! на пред'явника можна вшьно купувати i продавати. За зви-чайними акцiями виплачуються дивщенди, розмiр яких залежить вiд величи-ни отримуваного у тому або шшому роцi пiдприемством (акцiонерним това-риством) прибутку, а за прившейованими - фiксований розмiр (процент) не-залежно вiд фактично! величини прибутку. Докладшшу класифiкацiю акцiй досить повно на сьогодш розглянуто в економiчнiй лггератур^ тому ми на нш не зупиняемося.
1ншим видом банкiвських цiнних паперiв е облiгацi! - це цшш папери, якi вiдображають вiдносини позики зазвичай з твердою фжсованою процентною ставкою i зобов'язанням у визначений термш повернути борг у майбутньому. Облiгацi! можуть бути iменними i на пред'явника; залежно вщ емiтента !х подiляють на обл^ацн внутрiшнiх державних позик та обл^аци пiдприемств.
Державнi облiгацi! е джерелом покриття дефiциту державного бюджету, вони можуть бути процентними та безпроцентними (цшьовими). Процен-тнi обл^аци передбачають виплату доходу або шляхом оплати купошв, або внаслiдок погашення позик шляхом нарахування процентiв до номшалу без щорiчних виплат. Дохщ за облiгацiями може сплачуватися також у формi виграшiв, що роз^уються у спецiальних тиражах.
Цiльовi облшаци не передбачають виплати доходу, !х власнику на-даеться право придбання вщповщних товарiв чи послуг, тд якi випущенi позики. Облшацн пiдприемств можуть випускатися на суму не бшьше як 25 % вщ розмiру його статутного фонду i лише пiсля повно! оплати вшх випуще-них акцiй. Дохвд за ними виплачуеться щорiчно у виглядi фiксованого процента вщ номiнально! вартостi облiгацi!.
Одним iз поширених у банкiвськiй практицi цшних паперiв е казна-чейськi зобов'язання - це грошовi документи на пред'явника, що засвщчують внесення !хшми власниками грошових коштiв до бюджету i дають право на отримання фжсованого доходу протягом усього термшу володiння ними. Вони бувають коротко- (до 1 року), середньо- (вщ 1 до 5 роюв) i довготермшо-вими (понад 5 роюв) [12].
Ощадний сертифжат - письмове свщоцтво банку про депонування грошових коштiв, яке засвiдчуе право вкладника на одержання пiсля закш-чення встановленого термiну депозиту i процентiв по ньому. Ощаднi сертифь кати видаються строковi (пщ певний договiрний процент на визначений тер-
мiн) або до запитання, iменнi та на пред'явника. 1менн сертифiкати обiгу не шдлягають, а !х продаж (вщчуження) iншим особам е недiйсним.
1нвестицшний сертифiкат - це цiнний патр, який випускаеться ком-панiя з управлшня активами пайового iнвестицiйного фонду та засвщчуе право власност iнвестора на частку в пайовому iнвестицiйному фондi [12]. Таким чином, емпентом iнвестицiйних сертифiкатiв пайового швестицшного фонду виступае компанiя з управлшня активами цього фонду.
В економiчнiй лiтературi фiнансовi швестицп зазвичай подшяють на прямi та портфельш. Згiдно з Законом Укра!ни "Про оподаткування прибутку пiдприемств", пряма швестищя - це господарська операцiя, яка передбачае внесення кошпв або майна у статутний каттал (фонд) юридично! особи в об-мiн на корпоративн права, емiтованi такою юридичною особою [13]. До пря-мих швестицш можна зачислити i безпосередне внесення будь-яких щннос-тей на пiдставi угоди iнвестицiй. До прямих належать таю швестицп, як фор-мують понад 10-25 % кашталу пiдприемства та дають право на участь в уп-равлiннi ним.
Портфельш швестицп - це господарська операщя, яка передбачае придбання цшних паперiв, деривативiв та iнших фшансових активiв за гро-шовi кошти на фондовому (бiржовому) ринку. Основною рисою портфельних швестицш е те, що швестор не мае права на участь в управлшш шд-приемством, таю швестицп передбачають лише отримання швестором дивь дендiв на акцп шдприемства або iншi цшш папери [7, с. 12].
Отож, М.Р. Ковбасюк [14, с. 137] класифжуе прямi банювсью швестицп так:
• швестицп у власну д1яльшсть. Це - насамперед швестицп у власш основш фонди та шш1 вкладення, яю збшьшують варттсть власних активш банюв;
• швестицп в шш1 види д1яльносп. Ц швестицп здшснюються:
• за рахунок кошт!в банку. 1х спрямовують на створення тдприемств чи участь у !х д1яльносп (кр1м кушвл1 акцш), яю передуам е елементами ш-фраструктури банкшсько! д1яльносп;
• за рахунок кредитних ресурав. Кредитування ктенпв банку на швестицшш потреби здшснюеться за рахунок як кредитних ресурсш, залучених власними силами банку, так [ обслуговування цшьових кредитних ресурсш на швестицшш цш зовншнього походження.
Згiдно з Законом Укра!ни "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" вiд 7 грудня 2000 р., банки мають право здшснювати прямi швестицп без письмо-вого дозволу Нацюнального банку Укра!ни у раз^ якщо:
• швестиц1я в будь-яку юридичну особу становить не бшьше шж 5 % регулятивного капталу (регулятивний каптал (власш кошти) - це каттал, що скла-даеться з основного та додаткового капталу, зваженого на ризики, що визна-чаються нормативно-правовими актами Национального банку Украши) банку;
• юридична особа, в яку здшснюеться швестищя, веде виключну д1яльпсть з надання фшансових послуг;
• регулятивний каптал банку швистю вщповщае вимогам для швестицш, встановлених нормативно-правовими актами Национального банку Укра!ни. Банку заборонено швестувати кошти в пiдприемство, установу, статутом яких передбачено повну вщповщальнють його власникiв. Пряма чи опо-
середкована участь банку в каттат будь-якого тдприемства, установи не повинна перевищувати 15 %, капiталу банку. Сукупнi швестицп банку не по-виннi перевищувати 60 % величини катталу банку.
За ознакою мети швестування фiнансовi iнвестицi! подiляють на стра-тепчш (коли iнвестор вкладае капiтал у контрольний пакет акцш з метою здшснення стратегiчного управлiння чи поглинання компанп-емггента) та портфельнi (коли швестор мае на метi лише прирют суми вкладеного катта-лу або отримання поточного доходу [1, с. 63]. Зокрема, 1.О. Бланк зазначае, що у випадку, якщо швестор мае за мету лише прирют суми вкладеного катталу або отримання поточного доходу, то вш здшснюе портфельш швестицп [3, с. 17-19]. Майорова Т.В. надае таку класифжащю фшансових шструмен-тiв [7, с. 49]:
• фшансов1 активи, яю включають у себе: грошов1 кошти, не обмежет для ви-користання, та !х еквшаленти; дебггорську заборговатсть, не призначену для перепродажу; фшансов1 швестицп, що утримуються до погашення; фшансов1 активи, призначет для перепродажу; шш1 фшансов1 активи;
• фшансов1 зобов'язання включають фшансов1 зобов'язання, призначет для перепродажу та шш1 ф1нансов1 зобов'язання;
• гнструменти власного катталу це прост! акци, частки та 1нт1 види власного катталу;
• жшдт ф1нансов1 гнструменти ф'ючерст контракти, форвардн1 контракти та шш1 пох1дн1 ц1нн1 папери.
Варто зауважити, що термш "прямi iнвестицi!" ще трапляеться пiд час подiлу швестицш за характером участi в швестуванш. За цiею ознакою видi-ляють прямi й непрямi iнвестицi!. Зазвичай прямi iнвестицi! здiйснюються шляхом безпосереднього вкладання коштiв у статутнi фонди шших пiд-приемств. Пряме швестування здшснюють переважно пiдготовленi iнвесто-ри, що мають досить точну шформащю про об'ект iнвестування i добре оз-найомленi з механiзмом швестування.
Непрямi iнвестицi! - це швестування, що опосередковуеться шшими особами (швестицшними або iншими фiнансовими посередниками). У цьому випадку iнвестори отримують цшш папери, що випускаються iнвестицiйни-ми або шшими фшансовими посередниками (наприклад, iнвестицiйнi серти-фiкати iнвестицiйних фондiв i iнвестицiйних компанiй). Зiбранi в такий спо-сiб iнвестицiйнi кошти щ посередники розмiщують на свш розсуд - вибира-ють найефективн^ об'екти iнвестування, беруть участь у керуванш ними, а отриманi прибутки розподшяють потiм серед сво!х кшенпв [3, с. 24; 5, с. 248249]. Важливим критерiем подшу банкiвських iнвестицiй е перiод швестування. За щею ознакою одш автори пропонують подiляти iнвестицi! на два види (короткотермiновi й довготермшов^ [3, 5, 7], iншi - на три (коротко-, се-редньо- та довготермшов^ [4, 6].
Короткотермiновi iнвестицi! передбачають вкладення капiталу на пе-рiод не бiльше шж рiк (наприклад, короткотермiновi депозитнi внески, кушв-ля короткотермiнових ощадних сертифжапв тощо); середньотермiновi - на перюд вiд одного до трьох роюв (наприклад, облiгацi! пiдприемств, депозитнi вклади з вiдповiдним термiном функцiонування або реальш iнвестицi! у
швидкоокупнi проекти), а тд довготермiновими швестищями, шд час подiлу ïx лише на довго- та короткотермшов^ розумiють вкладення катталу на перь од понад один рж.
Цей кpитepiй застосовують в облiковiй пpaктицi. Для цшей практичного використання клaсифiкaцiя за щею ознакою потребуе подaльшоï деталь зaцiï. Так, iнвeстицiйнi компaнiï довготepмiновi iнвeстицiï дифepeнцiюють в такий спошб: а) до 2 роюв; б) вщ 2 до 3 роюв; в) вiд 3 до 5 роюв; г) понад 5 роюв [5, с. 249]. За класифжацп швестицш шляхом подiлy ïx ще й на се-peдньотepмiновi, довгостроковими вважаються швестицп з иерюдом швестування понад три роки (довгостpоковi облшацп, кaзнaчeйськi бiлeти та реальш iнвeстицiï у проекти з вщповщним тepмiном фyнкцiонyвaння).
Для характеристики банювських iнвeстицiй доречною е клaсифiкaцiя швестицш за такими ознаками, як piвeнь доходност та piвeнь iнвeстицiйного ризику, якi пропонуе 1.О. Бланк. Вщповщно до пepшоï ознаки вiн подшяе ш-вeстицiï на тaкi види [3, с. 26]:
• високод(ждт швестицп, яю характеризують вкладання катталу в швести-цiйнi проекти або фiнaнсовi iнстpyмeнти, очжуваний piвeнь чистого швестицшного прибутку за якими набагато перевищуе середню норму цього при-бутку на iнвeстицiйномy ринку;
• середньодохщт iнвeстицiï - очжуваний piвeнь чистого iнвeстицiйного прибутку за швестицшним проектом i фшансовими iнстpyмeнтaми цiеï групи, приблизно вщповщають середнш ноpмi iнвeстицiйного прибутку на швести-цiйномy ринку;
• низькодоxiднi iнвeстицiï. За цiею групою об'екпв iнвeстyвaння очiкyвaний piвeнь чистого швестицшного прибутку зазвичай е значно нижчим вiд се-peдньоï норми цього прибутку;
• недохвдт iнвeстицiï - група об'екпв iнвeстyвaння, вибip i peaлiзaцiю яких ш-вестор не пов'язуе з отриманням прибутку. Таю швестицп мають зазвичай цъ m досягнення соцiaльного, eкологiчного й шших видiв внyтpiшньоeкономiч-ного ефекту.
За piвнeм швестицшного ризику 1.О. Бланк видiляе таю види швестицш [3, с. 26]:
• бeзpизиковi швестицп, яю характеризують вкладення коштш у таю об'екти iнвeстyвaння, за якими вщсутнш реальний ризик втрати кaпiтaлy чи очжува-ного доходу i практично гарантовано отримання peaльноï суми чистого ш-вeстицiйного прибутку;
• низькоризиюж iнвeстицiï, якi характеризують вкладення коштш у таю об'екти швестування, ризик за якими значно нижчий за середнш;
• середньоризиюж iнвeстицiï - це швестицп, ршень ризику за якими приблизно вщповщае середньому на ринку;
• високоpизиковi швестицп, ршень ризику за якими зазвичай набагато перевищуе середнш;
• спекулятивт швестицп, яю характеризуються вкладанням кaпiтaлy в нaйбiльш pизиковi проекти чи шструменти iнвeстyвaння, за якими очжуеться найвищий piвeнь iнвeстицiйного доходу.
Отже, класифжащя бaнкiвськиx iнвeстицiй визначаеться piзними тд-ходами та класифжацшними ознаками, а за нeобxiдностi вона може бути пог-либлена залежно вщ пiдпpиемницькоï або дослiдницькоï мети.
Л1тература
1. Вовчак О. Д. Бангавська швестицшна дiяльнiсть в Укра1ш / О. Д. Вовчак. - Львiв : Вид-во Львiвськоl КА, 2005. - 544 с.
2. Васюренко О.В. Банювський менеджмент : навч. noci6H. / О.В. Васюренко. - К. : Вид. центр "Академiя", 2001. - 320 с.
3. Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента / И.А. Бланк. - К. : Изд-во "Эль-га", "Ника-Центр", 2001. - 448 с.
4. Пересада А. А. Управлшня швестицшним процесом / А.А. Пересада. - К. : Вид-во 'Жра", 2002. - 472 с.
5. Мороз А.М. Банювсьга операци : тдручник / А.М. Мороз, М.1. Савлук, М.Ф. Пуховга-на та ш. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.] / за ред. А.М. Мороза. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 476 с.
6. Федоренко В.Г. 1нвестознавство : тдручник / В.Г. Федоренко. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Изд-во МАУП, 2002. - 408 с.
7. Майорова Т.В. 1нвестицшна дiяльнiсть : навч. поабн. / Т.В. Майорова. - К. : Вид-во ЦУЛ, 2003. - 376 с.
8. Петрук О.М. Бангавська справа : навч. поабн. / за ред. д-р екон. наук, проф. Ф.Ф. Бу-тинця. - К. : Вид-во "Кондор", 2004. - 461 с.
9. Пересада А.А. Управлшня бангавськими швестищями : монографiя / А.А. Пересада, Т.В. Майорова. - К. : Вид-во КНЕУ, 2005. - 388 с.
10. Наказ Мшютерства Фшанив Укра1ни вщ 30 листопада 2001 р., № 559 "Про затвер-дження Положення (стандарту) бухгалтерского облжу 13 "Фiнансовi шструменти".
11. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua.
12. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.economy.in.ua
13. Закон Укра1ни "Про оподаткування прибутку шдприемств" вщ 22 травня 1997 р.
14. Ковбасюк М.Р. Екож^чний аналiз дiяльностi комерцшних банюв i пiдприeмств / М.Р. Ковбасюк. - К. : Вид. Дiм "Скарби", 2001. - 336 с.
Гомонай И.В. Типологизация и классификация банковских инвестиций
На основе отечественного и зарубежного опыта развития инвестиционного процесса очерчены основные классификационные признаки разделения инвестиций и их экономическая сущность. Освещены новые формы инвестиций, которые входят в состав реальных инвестиций - инновационные инвестиции и интеллектуальные инвестиции. Осуществлен анализ разделения банковских инвестиций по периоду инвестирования.
Ключевые слова: банковские инвестиции, классификация банковских инвестиций, критерии банковских инвестиций.
Homonay I. V. The typologization and classification of the banks investition
It is outlines the generosities classifical features division investition and it economical essence at the basis of domestic and foreign experience development investitional process. It is analyses the new forms of investments that included in form part of real investments - innovation investments and intellectual investments. It is realizes the analyse of division banks investments for period investing.
Keywords: bank investments, the classify of bank investments, criterions of bank investments.
УДК 336.717 Доц. Г. О. Панасенко, канд. екон. наук -
МакИвський економгко-гуматтарний тститут
М1ЖНАРОДНА БАНК1ВСЬКА КОНКУРЕНЦ1Я
Розглянуто проблематику, яка стосуеться м1жнародно! бангавсько! конкуренци. Проанал1зовано сутшсть поняття банювська конкуренщя 1 м1жнародна бангавська конкуренщя, виявлено вщзначщ риси останньо! на сучасному еташ. Позначено ос-новн шляхи шдвищення конкурентоспроможност укра!нських банюв у м1жнарод-ному масштаба
