CC BY
10
УДК336.41+338.6+658.1 Доц. М.К. Колкник, канд. екон. наук;
студ. В.Б. Горбань - НУ "Львiвська полiтехнiка"; доц. Г.М. Воляник, канд. екон. наук - НЛТУ Украти
СТРАТЕГ1ЧН1 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ШВЕСТИЩЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 РЕГ1ОНАЛЬНИХ БАНК1В ЛЬВ1ВЩИНИ
Визначено проблеми, якi заважають розвитку швестицшно'1 дiяльностi регь ональних банюв (зокрема, банкiв Львiвщини). Аналiзуeться дiяльнiсть банкiв Львiвськоi областi за останш роки. Узагальнeнi чинники впливу на стратегию поши-рення банкiвських послуг на регюнальному piвнi. Подано основы шляхи сприяння акт^зацп iнвeстицiйноi дiяльностi у peгiонi. Акцентуеться увага на необхщшсть створення i розвиток промисдово-фшансових груп у peгiонах, оскiльки власне щ об'еднання банкiвського i промислового катталу змогли б краще стабшзувати ш-вeстицiйний клiмат peгiону.
Doc. M.K. Kolisnyk; stud. V.B. Gorban'-NU "L'vivs'kaPolitekhnika";
doc. G.M. Volyanik - NUFWT of Ukraine
Strategic directions of development of investment activity of regional banks of L'viv region
Certain problems which interfere with development of investment activity of regional banks (in particular, banks of L'viv region). Activity of banks of the L'viv region is analysed in the last few years. Generalized factors of influence on strategy of distribution of bank services at regional level. Given basic ways of assistance of activation of investment activity in a region. Attention is accented on a necessity creation and development of industrial-financial groups in regions, as actually these associations of industrial capital bank and were able better to stabilize the investment climate of region.
У сучасних економ1чних умовах швестицшна пол1тика банюв набувае все бшьшого значения для економ1чного розвитку репошв, оскшьки банки, враховуючи нерозвинешсть фшансового ринку Украши, е единими реальни-ми посередниками на ринку швестицшних кашташв. Як свщчить досвщ кра-ш з ринковими вщносинами, фактично тшьки вони мають змогу, завдяки сво-'м оргашзацшно-господарським та економ1чним зв'язкам, досвщу та стану на фшансовому ринку, залучати необхщш для здшснення швестицш ф1нансов1 ресурси та вкладати каштал у найбшьш приваблив^ з iнвeстицiйноi точки зо-ру, шдприемства з мшмально можливим фшансовим ризиком втрати швес-тованих кошт1в.
Питанням швестування надають вели^ уваги в^чизняш та заруб1жн1 економюти-дослщники, зокрема так вчеш як М.1 Долшнш, В.Г. Федоренко, В.М. Гриньова, В.М. Коюда, А.Б. Гончаров, 1.А. Бланк, Я.1. влейко, А.А. Пересада, О.О. Другов, Н.Б. Андрух1в, В.В. Гомольська та багато шших. Ус на-уковщ у сво'х статтях та монограф1ях розглядали поняття швестицн i питан-ня формування iнвeстицiйноi пол1тики на макро- та мжрор1внях, стратепчне планування та реал1защю iнвeстицiйноi д1яльност1 на р1вн1 репошв, особли-вост розвитку спещальних (вшьних) економ1чних зон.
За умов все 6шьшо' глобалiзацii та peгiоналiзацii особливого значення набувае саме швестицшна дiяльнiсть репональних банкiв. Це явище зумовле-не групою чинникiв. По-перше, репональш банки зацiкавлeнi у розвитку еко-
номжи регiону, у котрiй вони здшснюють свою iнвестицiйну дiяльнiсть, ос-юльки повнiстю економiчно вiд не! залежш. По-друге, вони, як правило, вкладають кошти в регiонi !х залучення, на вiдмiну вiд загальнодержавних банюв, котрi вкладають кошти в тому регюш, де iнвестицiйний клiмат е кра-щим, що, у свою чергу, призводить до "вимивання" кош^в з регiонiв з низь-кою iнвестицiйною привабливiстю. По-трете, на вщмшу вiд загальнонащ-ональних банкiв, вони, здебшьшого, працюють з наперед визначеною клiентурою i в роботi з нею застосовують iндивiдуальний пiдхiд. По-четвер-те, цi банкiвськi установи знають кон'юнктуру ринку у даному регюш i вра-ховують 11 особливост у розробцi свое! швестицшно1 полгтики.
На iнвестицiйну полiтику регiональних банюв справляють найбшь-ший вплив таю чинники:
• оч1куваний р1вень шфляци у краш;
• податкове регулювання 1нвестиц1йно1 д1яльностц
• державна тдтримка швестищйних проектов;
• р1вень ризику за 1нвестицшними вкладами;
• швестицшна приваблившть конкретних проектов у регют.
Проблеми, що заважають розвитку швестицшно! дiяльностi регюналь-них банкiв, е дуже схожими з проблемами, котрi стримують розвиток швес-тицшно1 дiяльностi загальнодержавних банкiв. Серед них можна видшити нестабiльнiсть пол^ично1 ситуацп, яка, у свою чергу, призводить до недовiри населення та закордонних iнвесторiв до банювсько! системи Укра!ни. Висо-кий рiвень ризику iнвестицiйних операцш призводить до завищення банками необхщного рiвня дохiдностi iнвестицiй, що вщображаеться на цiнi виготов-лено! продукци i знижуе 11 конкурентоспроможнiсть. Наступною проблемою е вщсутшсть врегульовано! законодавчо! бази, адже далеко не вс законодавчi акти вiдповiдають сучасним вимогам фшансового ринку, i це знижуе ефек-тивнiсть швестицшно1 дiяльностi банювських установ. Занадто високий рь вень оподаткування доходiв не стимулюе банки до розвитку. Нарешт у су-часних умовах банки не можуть залучити достатньо1 кiлькостi iнвестицiйних ресуршв, що знижуе 1хню iнвестицiйну актившсть. Але, крiм зазначених ви-ще проблем, котрi е спiльними як для загальнонацюнальних, так i регюналь-них банкiв у сферi швестування, е i проблеми, якi притаманш саме регюналь-ним банкам, а саме:
• повна залежтсть ввд швестицшного кл1мату в регют !х базування, бо, на ввдм1ну вщ загальнодержавних банк1в, регюнальт не можуть згорнути свою д1яльтсть у регют з несприятливою 1нвестицшною ситуащею 1 перебазува-тись в шший;
• ор1ентир на одного великого кл1ента, що зб1льшуе ризик штотних втрат банку у випадку його банкрутства;
• р1вень !х захисту ввд несприятливих умов знижуеться через недостатнш р1-вень захищеност зобов'язань власним катталом [1, с.49; 2, с.116-117].
Серед найважливiших проблем розвитку банювсько1 системи банкiри i науковщ видiляють недостатню спецiалiзацiю банкiв, концентращю i моно-полiзм у банювсьюй системi [3, с.54-56], неготовнiсть банювсько1 системи за-безпечити економiчне зростання необхщними ресурсами, прийнятними за щ-
ною i термшами, низький piBeHb капiталiзацil банюв, недостатню npo3opicTb банювсько! дiяльностi тощо.
На наш погляд, одшею з надзвичайно серйозних проблем розвитку банювсько! системи Украши е також ii нерацiональна територiальна структура. Ця нерацюнальшсть проявляеться в тому, що у наш час у десяти областях Украши не зареестровано жодного юридично самостiйного банку, що засвщ-чуе сильнi диспропорци у розвитку вггчизняно! банювсько! системи. Якщо прослщкувати рiвень розвитку банювсько! системи у репонах Украши, то можна зробити таю висновки: найбшьш розвиненою е репональна банкiвська система Киева та Кшвсько! областi, там зареестровано бшьше половини усiх банкiв Украши (89 банюв); слiдом iдуть Днiпропетровська (12 банюв), Хар-кiвська (12 банюв) та Донецька (11 банюв) область Аналопчною е ситуащя щодо концентраци банкiвських активiв, майже половина яких сконцентрова-на у м. Киевi та Кшвськш областi.
Нерiвномiрно по областях (репонах) розподшеш i фши та безбалансовi вiддiлення. Так, юльюсть фiлiй банкiв коливаеться вiд 100 i бшьше у Киев^ Ки-1всьюй, Донецькiй та Днiпропетровськiй областях, до 30 i менше у Волинсьюй, Рiвненськiй, Тернопiльськiй i Чершвецьюй областях. Аналiз показуе, що тери-торiальна нерiвномiрнiсть розмiщення банкiв може ютотно впливати на еконо-мiчний розвиток регiону. Це наочно можна показати на прикладi Львiвщини.
Станом на юнець серпня 2005 року в област працюе 6 юридично са-мостiйних банкiв (враховуючи КБ "ГАЛС", що перебувае у стадп лшвщаци) та 76 фiлiй. Якщо проаналiзувати кiлькiсть дiючих банкiв на територи Львiвськоl областi за перюд з 1994 по 2005 рр., то спостерiгаеться негативна тенденцiя щодо 1х зменшення (рис. 1).
Рис. 1. Шльшсть дЮчих баншв на територи Львiвськоi o6nacmi за nepiod з 1994 по 2005рр. (За даними Бюлетеня Нац. банку Украти, №10,2005р.)
X s
У
.0 ш
ь '2
.У х га
.и ю g
У Iе F
Iе Iе Iе Iе
— — — — — — — — — —
/
10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0
^ ^ ^
Роки
р н
£ I
I i
i s
<u 1-
¡ S
о
300 250 200 150 100 50 0
t
II
П i
I
Роки
Рис. 2. Сплачений статутний камтал дючих баншв на територи Львiвськo'i oбластi за перюд з 1994 по 2005 рр.
До 2003 року - сплачений статутний каттал.
Даш станом на 01.10.2005 року. (За даними Бюлетеня Нац. банку Украши, №10, 2005 р.)
Незважаючи на цю ситуацiю, спостершаеться с^мке зростання спла-ченого статутного кашталу банкiв (рис. 2) та середнього розмiру сплаченого статутного капiталу на 1 ддачий банк для банювських установ Львiвськоl об-ластi за перюд з 1994 по 2005 рр.
Насичешсть банкiвськими установами в област е досить високою -сьогодш на 10 тис. населення припадае 3,13 банювсько! установи [4, с.4]. У цiлому, за ощнкою деяких спецiалiстiв, Львiвська область знаходиться у гру-пi середньо! концентраци банкiв. До групи середньо! концентраци входять вь сiм iндустрiально розвинутих репошв (Дншропетровська, Донецька, Хар-ювська, Одеська, Запорiзька, Львiвська, Полтавська област^ Автономна Рес-публiка Крим), де сконцентровано близько третини банкiв краши (61, або
38.7 %) та 637 фшш банкiв (45,1 %), активи яких за рiк зросли на 38,2 % i на 01.01.2005 р. становили 54022,1 млн. грн. (38,2 %). Протягом 2004 року бан-ювсью установи зазначено! групи розвивались найдинамiчнiше. Вони посши перше мiсце за обсягом залучених коштiв суб,ектiв господарювання (45,4 % вщ загально! суми по всш системi) та вкладiв фiзичних оЫб (45,2 %), що свщ-чить про значний потенщал розвитку.
Зростання економжи Львiвщини сприяе розширенню банювсько! ме-режi й нарощенню обсяпв залучених та розмiщених нею кош^в. В останнi роки помiтно збшьшились обсяги коштiв населення на рахунках у банках.
За даними 2004 р., залучеш кошти банкiвських установ област зросли на 35 % (по Укра!т - на 42 %). Основа залучених на територи областi ресур-сiв - це вклади i депозити населення. 1з початку року темпи приросту кош^в, залучених вiд населення, були дещо вищими, нiж темпи зростання залучень вiд суб,ектiв шдприемницько! дiяльностi. З року в рж покращуеться фшансо-ва дiяльнiсть банкiвських установ регюну. За станом на кiнець серпня 2005 р., залишки коштiв на депозитних та поточних рахунках шдприемств, оргашзацш та населення в установах банюв област зросли, порiвняно з ана-логiчним перiодом минулого року, у 1,5 раза. Ця позитивна тенденщя е досить стабшьною i дае пiдстави банкiвськiй системi бiльш впевнено i ращ-онально оперувати ресурсами.
Втiм, детальнiше аналiзуючи депозитний портфель банкiвських установ обласл, можна виявити i деяк проблеми. Так, зокрема у загальнш сумi залучених ресурсiв кошти юридичних осiб становлять 30,1 %, i серед цих коштiв 71,4 % - це кошти, розмщеш на поточних рахунках або так зваш "ко-роткостроковiм грошi.
Водночас вклади i депозити населення становлять 69,9 % уЫх залучених кош^в. Порiвняно з минулим роком депозити населення зросли на
60.8 % у гривнях i на 47,2 % в шоземнш валютi.
На визначення реально! вартост строкових кош^в, залучених вiд юридичних осiб, негативно впливае здшснення операцш через так зваш депо-зитнi лши, поточш депозити тощо, режим ди рахунюв за якими вiдповiдае режиму поточного рахунку з не знижувальним залишком, а облiк ведеться як строкового (часто-довгострокового) депозиту. Наслщком укладення таких договорiв е велика волатильнiсть рiвня процентних ставок за строковими депозитами суб'екпв господарювання Львiвськоl област [4, с.5].
Динамiчне зростання ресурсно! бази банюв, поряд i3 покращанням !! строково! структури, дало змогу комерцшним банкам областi збшьшити об-сяги довгострокового кредитування. Вимоги банюв за цими кредитами стано-вили на юнець серпня 2005 р. 2150 млн. грн., у тому чи^ у нацiональнiй ва-лютi - 869 млн. грн., в шоземнш валют - 1281 млн. грн. Натомють вимоги банюв за короткостроковими кредитами на юнець серпня 2005 р. становили 1526 млн. грн., у тому чи^ у нацюнальнш валют - 1210 млн. грн., в шоземнш валют - 315 млн. грн. Суми нарахованих вщсотюв за довгостроковими кредитами на юнець серпня 2005 р. становили 24 млн. грн., зокрема у нащональнш валют - 12 млн. грн., в шоземнш валют - 12 млн. грн., а за короткостроковими кредитами 20 млн. грн., 14 млн. грн. i 6 млн. грн. вщповщно.
Структура заборгованост за кредитами, класифжована за видами еко-номiчно! дiяльностi суб'ектв господарювання, за станом на 01.09.2005 р., виглядала таким чином: гуртова i роздрiбна торпвля, послуги з ремонту -42,3 %; обробна промисловють - 29,6 %; виробництво електроенерги, газу та води - 8,7 %; операци з нерухомютю, послуги юридичних оЫб - 5,5 %; сшьське господарство, рибальство, лiсiвництво - 4,8 %; транспорт - 4,2 %, ш-шi види економiчно! дiяльностi - 4,9 %.
Найбiльшi суми довгострокових кредитiв зосередженi в: гуртовш та роздрiбнiй торгiвлi - 32,8 %; обробнiй промисловостi - 26,2 %; операцiях з нерухомiстю - 5,7 %; транспортних оргашзащях - 4,9 % та ш.
Проблемою надання довгострокових кредитв е те, що банкам доводиться залучати ресурси, плата за якими не дае змоги встановити кшенту-по-зичальнику реальну вiдсоткову ставку за користування кредитом. Один iз ви-ходiв з дано! ситуацп - це сшвробггництво з СБРР, МБРР. Але, на жаль, щ фiнансово-кредитнi установи сшвпрацюють, як правило, з великими банками, тому що !хт вимоги настшьки великi, що кшенти i банки не завжди гото-вi спiвпрацювати в межах цих проектв.
Львiвщина е единим регюном Заходу Укра!ни серед лiдерiв швести-цiйного рейтингу. У 2004 р. область стабшьно посiдала сьому сходинку як у рейтинговш таблицi, так i у динамiчному рейтингу.
Зростання швестицшних потокiв зумовлене тим, що Львiвська область е прикордонною. Наближення до Укра!ни кордонiв СС посилюе тран-скордонне спiвробiтництво. Найбшьший закордонний партнер областi -Польща (яскравим прикладом спiвпрацi е досвщ роботи Кредит-Банку (Укра-!на) та його польського швестора - Kredyt Bank S.A.). Використовуючи польський досвщ та потужнi iнвестицi!, банк здшснюе прогресивну полiтику розширення присутностi на ринку банювських послуг [6, с.256].
За станом на 1 Ычня 2005 р., прямi iноземнi швестицп в економiку ре-гiону становили 4,2 % прямих шоземних швестицш в Укра!ну. 1нвестицп, що надшшли з 57 кра!н свiту, спрямовано у 990 шдприемств та оргашзацш область У галузевому розрiзi найбiльш привабливими для iноземних iнвесторiв е фiнансова дiяльнiсть - 35,2 %, харчова промисловють - 21 %, виробництво неметалевих мiнеральних виробiв - 12,2 %, виробництво деревини та виробiв з не! - 11,8 %, виробництво паперу та картону - 6,3 %, виробництво верхньо-
го одягу - 4,б %, в^обництво гумових та пластмасових виpoбiв -3,9 %, ш-ш1 - 2б,0 %.
Ваpтo зазначити, що захщш кoмпанiï вкладають гpoшi в у^ашську хаpчoвy пpoмислoвiсть, пiдпpиeмства тopгiвлi, фшансовий сектop, фаpмацев-тику, oскiльки це даe швидкий oбiг капiталy та мiнiмiзye pизики. ^ивабли-вим e також iнвестyвання в iнфpастpyктypy бiзнес-пoслyг для обслуговуван-ня, y пеpшy чеpгy, пiдпpиeмств з iнoземними швестищями.
Згiднo з pезyльтатами дoслiдження швестицшно1' пpивабливoстi мiст Укpаïни, Львiв належить до гpyпи iнвестицiйнo найпpивабливiших мют (шс-ля Kиeва та Днiпpoпетpoвська), що зумовлено значним загальним piвнем ш-вестицiйнoï пpивабливoстi як уЫх галузей, так i oкpемих iз них: легко!" ^о-мислoвoстi, тopгiвлi, фiнансiв, сфеpи обслуговування, бyдiвництва, тpанспop-ту, науки [7].
Галузеву CTpy^ypy iнвестицiй Львiвськoï oбластi в основний каштал за видами екoнoмiчнoï дiяльнoстi (y вiдсoтках до загального обсягу швести-цiй по pегioнy) можна вiдoбpазити таким чином: пpoмислoвiсть - 31,б %; тpанспopт та зв'язок - 30,9 %; oпеpацiï з неpyхoмiстю, здавання пiд найм та послуги юpидичним особам (включаючи житлове бyдiвництвo) - 10,8 %; оп-това та poздpiбна тopгiвля, тopгiвля тpанспopтними засобами та послуги з pе-монту - 8,б %; бyдiвництвo - 4,8 %; oхopoна здopoв,я та сoцiальна допомога -3,5 %; oсвiта - 3,3 %; фiнансoва дiяльнiсть - 2,б %; сiльське гoспoдаpствo, мисливство та люове гoспoдаpствo - 1,4 %; деpжавне yпpавлiння - 0,9 %; го-телi та pестopани - 0,9 %; колективш, гpoмадськi та особист послуги - 0,7 %; ptó^ гoспoдаpствo - 0 %.
У пpoцесi вибopy oб,eкта швестування велике значення iнвестopи на-дають iнфpастpyктypнoмy та екoнoмiчнoмy poзвиткy pегioнy. Львiвська область e досить ^ивабливим pегioнoм щодо залучення швестицш, зо^ема Новий Рoздiл спецiалiзyeться на нафтoхiмiчнoмy та хiмiчнoмy виpoбництвi, Чеpвoнoгpад вважаeться вyгiльнoю столицею Захiднoï У^аши, Тpyскавець та Mopшин e чудовими тypистичними зонами. Для pеалiзацiï цих ^оекпв неoбхiдне залучення iнoземних швестицш.
Найбшьш вагомими iнвестицiйними паpтнеpами област e Польща, Швейцаpiя, Великoбpитанiя, Шмеччина, США, Угopщина. Для цих кpаïн не-oбхiднo ствopювати вiдпoвiдний пом'якшуючий iнвестицiйний клiмат, який би стимулював залучення iнвестицiй. Одним з пpикладiв пом'якшуючого ш-вестицiйнoгo клiматy може бути ефективна комушкащя з мюцевою владою. Пpи цьому неoбхiднo наголосити, що домовленост на piвнi центpальнoï влади не завжди означають автоматичне пopoзyмiння з мiсцевими шститущями. У цьому мав нагоду пеpекoнатися нiмецький кoнцеpн мЛеoнiм, який y 2002 p. на Львiвщинi poзпoчав iнвестицiйний пpoект, ваpтiстю 40 млн. eвpo. Незва-жаючи на те, що цей ^оект був започаткований тд патpoнатoм Пpезидента Укpаïни, шмецью менеджеpи наштовхнулися на чисельнi ^облеми саме iз мiсцевими службами (аpхiтектypа, санстанцiя, цивiльна oбopoна та ш.).
Kpiм цього, iснyють численнi ^иклади, як1 показують, як в У^аш пpа-цюe пpинцип мгpoшi йдуть до гpoшейм y мiнopнiй тональность Ид^^мс^о з
угорськими швестищями "Дунапак Укра!на" (Львiвська область) у 2002 р. зазнало адмшютративного тиску з метою анулювання ршення п,ятирiчно! давностi щодо юридично! реестраци фiрми. Спостерiгачi вiдзначають, що причиною стало змщнення позицiй компани на регюнальному ринку та вщ-повiдне зростання конкурентно! загрози шшому пiдприемству, у розвитку якого були защкавлеш представники владних структур. Внаслщок цього кон-флiкту, за оцiнками радника Посольства Угорщини в Укра!нi Тамаша Берю, область втратила додаткових угорських швестицш на суму 20 млн. дол. США, осюльки шоземний партнер виршив будувати свiй завод в шшому регюш.
Однак, незважаючи на деяю проблеми щодо залучення iнвестицiй, ре-гiон е досить популярним серед европейських iнвесторiв. Слiдом за концерном "Леош" (Нiмеччина), що побудував у Стрию завод з випуску електрооб-ладнання для автомобiлевиробникiв та ввiв у дiю пiлотну установку з вироб-ництва електрообладнання для автомобшв Опель, аналогiчною iдеею захо-пився його спiввiтчизник - компашя Robert Bosch. Нiмцi планують виробля-ти автомобiльнi антиблокувальнi системи (ABS) [7].
Одним iз стратегiчних важелiв впливу на пожвавлення iнвестицiйних процеЫв на Львiвщинi е створення спещальних (вiльних) економiчних зон (СЕЗ). Так, з 1 шчня 2000 р. на територи Львiвсько! областi дшть двi спець альнi економiчнi зони, визначеш вiдповiдними законами Укра!ни: Яворiв - в адмiнiстративно-територiальних межах Яворiвського району, за винятком те-риторш вiйськового полiгону та вiйськових частин; Курортополю Труска-вець - в адмiнiстративно-територiальних межах мiста Трускавця.
За словами Т. Федака, за час свого функцюнування спещальш еконо-мiчнi зони "Курорт Трускавець" та "Яворiв" перерахували до бюджету Львiв-щини близько 40 млн. грн., а завдяки функцюнуванню цих зон створено 15 тис. нових робочих мюць. Однак шсля ршення про тимчасове призупи-нення функцiонування вiльних економiчних зон в Укра!нi та територш прi-оритетного розвитку, за ршенням Kабiнету Мiнiстрiв Укра!ни через система-тичнi порушення та корупцiю у ВЕЗ, а також повну !х неефектившсть, 90 ук-ра!нських та польських шдприемств, якi працюють в межах спещально! еко-номiчно! зони "Яворiв", звернулися до Kабiнету Мшю^в iз вимогою повер-нути пшьги iнвестицiйним проектам та пришвидшити визначення статусу Яворiвсько! СЕЗ. Нагадаемо, що в Укра!ш зареестровано 11 ВЕЗ, з яких тшь-ки 7 реально розпочали свою дiяльнiсть та залучили шоземш iнвестицi!. Бiльш-менш реальними результатами могли похвалитися тiльки 2 ВЕЗ, одна з них - СЕЗ "Яворiв" у Львiвськiй область
Президент Укра!ни Вiктор Ющенко у серпш 2005 р. наголосив, що на-разi податковi пiльги для вшьних економiчних зон вiдновлювати не пла-нуеться, а от т iнвестори, якi дотримуються сво!х зобов'язань та прозоро працюють, будуть мати iндивiдуальнi преференцй".
Проте, така ситуащя не влаштовуе iнвесторiв, яю вклали сво! кошти в укра!нську економiку, звели новi заводи i фабрики, а потiм змiнилися старто-вi умови для роботи. Таю змши ведуть за собою додатковi незапланованi вит-рати, а подекуди взагалi ставлять пiд сумнiв доцшьшсть спiвпрацi з укра!нсь-
кою стороною. Як повщомив голова Яворiвсько! районно! адмшютраци Ростислав Новоженець, бiзнесмени, якi працювали у спещальнш економiчнiй зо-нi мЯворiвм, нещодавно створили Раду шдприемств транскордонних терито-рiй Укра!ни та Польщi. У такий споЫб, за його словами, шдприемщ вирши -ли захищати сво! iнтереси щодо повернення пiльг швестицшним проектам. Крiм цього, як зазначив Ярослав Новоженець, польсью бiзнесмени, яю пра-цюють в Яворовi, мають намiр звернутися до уряду свое! кра!ни iз проханням створити при президентовi Польщi Раду для сшвпращ з Укра!ною. 1скру нади для шдприемщв, якi зареестрували свою дiяльнiсть у ВЕЗ, запалив новий прем'ер-мшютр Укра!ни Юрiй Схануров, який пообщяв повернутися до пи-тання дощльност подальшого функцiонування ВЕЗ в Укра!ш. Цiлком ймо-вiрно, що вимоги шдприемщв СЕЗ мЯворiвм та шших вiльних економiчних зон в Укра!ш будуть задоволенi вже найближчим часом [8, 9].
Як окремий вид швестицшно! дiяльностi можна розглядати дiяльнiсть регiональних банкiв на ринку щнних паперiв. Вона може бути ефективною тiльки тодi, якщо банк-iнвестор зможе бути впевненим у можливостях емь тента, а у кра!ш буде забезпечено захист прав iнвесторiв. Важливу роль у за-безпеченнi стшкост фондового ринку вiдiграе його державне регулювання. Основними причинами цього е те, що на ринку щнних паперiв постшно i активно взаемоддать iнтереси рiзних учасникiв ринку - емпенлв цiнних папе-рiв, професiйних учасникiв (у тому чи^ й банкiв). Цi iнтереси можуть бути суперечливими, тому для забезпечення стабшьност та правового упорядку-вання ринок мае бути регульованим. Без створення надшно! системи захисту прав та штереЫв iнвесторiв неможливо буде забезпечити подальший розви-ток ринку каппашв. Створення та постiйне удосконалення тако! системи пiд силу тшьки державi, виконавча влада яко! повинна контролювати рух капiталiв, законнiсть переходу прав власносп, робити виваженi висновки щодо тенденцiй розвитку ринку, запобиати виникненню кризових ситуацiй [8, с.267-268].
Важливою рисою банювсько! дiяльностi е територiальнi вiдмiнностi у структурi портфеля щнних паперiв. Конверсiйнi облшаци внутршньо! державно! позики переважають у портфелi цiнних паперiв банкiв Киева, Дншро-петровська; iншi цiннi папери на продаж - в Одес та Запорiжжi; цiннi папери на швестищ! - у Львовi. У подальшому iнвестицiйна полiтика вiтчизняних банюв мае спрямовуватися на розв'язання проблем дохщносл, лiквiдностi та, вiдповiдно, на зменшення ризику вiд операцiй iз цiнними паперами шляхом проведення полггики диверсифiкацi! портфеля цiнних паперiв [10, с.150].
Також пiд час визначення швестором-банком - надавати чи не надава-ти клiенту швестицшш ресурси, дуже важливе значення мае особиста участь кшента в швестицшному процесi, оскiльки чим бiльша частка участ тд-приемства в швестицшному проект^ тим з бiльшою самовщдачею та бажан-ням воно буде добиватись його усшшного розвитку. В iдеалi банкiвська частка не мае перевищувати частки вкладень кшента, навiть коли проект ви-даеться дуже надшним. Можуть, звичайно, бути винятки з цього правила, особливо в тих сферах бiзнесу, яю добре розвинеш [2, с.119; 9, с.16-17].
Для подальшого вдосконалення дiяльностi банкiв на рiвнi регiону, на нашу думку, необхщно здiйснювати комплекс заходiв, орiентуючись на за-кордонний i вiтчизняний досвщ визначення чинникiв впливу на стратепю по-ширення послуг (рис. 3).
Рис. 3. Чинники впливу на стратегЮ поширення баншвських послуг на
регюнальному рiвнi
Таким чином, можна видшити таю напрями вдосконалення дiяльностi банюв i банкiвських послуг на регiональному рiвнi: рацiональний розподш великих i малих банкiв у регюш з урахуванням частки банку на регюнальному ринку, взаемопроникнення промислового i фшансового капiталiв (ство-рення фiнансово-промислових груп регiонального рiвня), поглиблення про-цесiв капiталiзацil на регюнальному рiвнi, здiйснення комплексного обслуго-вування для фiзичних i юридичних осiб, забезпечення вiдповiдного цшоутво-рення, рiвня пропонованих послуг i цшьово! шформаци рiзним сегментам клiентiв, перегляд полггики банкiв стосовно ролi персоналу, шдтримування належного кредитно-фiнансового потенцiалу, врахування змш шформа-цiйних технологiй i розвиток на !х базi нових банювських послуг.
Виходячи з аналiзу зарубiжного досвiду та оцiнки можливостей його застосування у сучасних економiчних умовах, можна видiлити основнi шляхи сприяння активiзацil iнвестицiйноl дiяльностi у регюш, яю наведенi нижче.
По-перше, враховуючи особливу важливiсть банкiвського швестуван-ня, держава, зi свого боку, повинна докласти максимум зусиль для створення найоптимальшших умов для розвитку банювсько! iнвестицiйноl дiяльностi та шдтримати тi банкiвськi установи, котрi регулярно здшснюють iнвестицiйнi вкладення в економжу регiону. У разi зменшення податкового тиску на банки, яю здшснюють швестицшну дiяльнiсть, iнтерес до розроблення та реаль зацil таких проекпв з боку банкiвських установ значно зросте. Йдеться, на-
самперед, про створення пiльговоï системи оподаткування, яка застосовува-тиметься до банюв, що здшснюють iнвестування в реальний сектор економь ки i своïми вкладеннями сприяють його розвитковi. У майбутньому держав-ний бюджет отримае кошти вiд реалiзацiï iнвестицiйного проекту у виглядi сплати платежiв вщ дiяльностi об'екта iнвестицiйноï програми. Ще одним шляхом зниження податкового навантаження на банк-швестор може бути вщтермшування сплати платежiв до бюджету на певний час (залежно вiд спе-цифiки iнвестицiйного проекту). Можливий також варiант, що пiльгами ко-ристуватимуться тшьки проекти, спрямоваш в окремi галузi, якi е прюритет-ними для розвитку конкретного регюну. Це мае сприяти посиленню розвитку даноï галузi через вливання до не1' iнвестицiйних вкладень банкiвських уста-нов. Як свщчить досвiд розвинутих краш, запровадження державно!" шдтрим-ки банювського iнвестування мае сприяти скеруванню грошових потоюв, якi проходять через банювсью установи, саме у виробничий, а не в iншi сектори економжи.
По-друге, передбачаеться стимулювання розвитку банюв-юридичних осiб Львiвського регiону. Ще одним першочерговим заходом щодо розвитку фшансово1' шфраструктури Львiвщини мае стати сприяння розвитку банюв -юридичних ошб Львiвського регiону. Саме на них як найважлившому чиннику економiчного розвитку репону варто покладати основнi нади. Потрете, швестицшнш дiяльностi фшансових посередникiв мае сприяти створення в регюш банку даних про позичальниюв та об'екти iнвестування.
Подiбнi системи на рiвнi держави вже створеш у деяких економiчно розвинутих крашах свiту (наприклад, в Англи) [11, с.60]. У такому банку даних акумулюеться iнформацiя про кредитну юторда окремих пiдприемств та фiрм, котрi хоч раз користувались послугами у сферi кредитування чи швес-тування за весь перюд свого юнування. База даних складаеться з шформаци, що надходить вщ усiх фiнансово-кредитних установ, i вщповщно вона повинна бути доступною та прозорою для кожного фшансового посередника, який зацiкавлений в отриманш даних щодо потенцiйного позичальника чи об'екта майбутнього швестування. У сучасних умовах вщсутност достатньо1' довiри мiж iнвесторами та клiентами, що зумовлено частими зловживаннями з боку кшенлв (на зразок одержання кредилв у деюлькох установах, без повщом-лень ix про це, надання одного об'екта застави декiльком заставоутримувачам тощо), створення тако1' системи е своечасним i актуальним. Таким чином, ш-вестор, аналiзуючи потенцiйного позичальника, змш би оперативно отриму-вати шформащю про його кредит - швестицшну iсторiю, що допомогло би йому у прийнятл рiшення про доцшьшсть чи недоцiльнiсть надання коштiв даному позичальнику. З метою своечасного виявлення ненадшних клiентiв (позичальникiв), навiть при перереестраци суб'екта господарювання, така система даних повинна обов'язково мютити даш про перших осiб позичальниюв. Ще однiею позитивною стороною створення банку даних е зниження ризикованост кредитних та швестицшних операцiй, що, у свою чергу, мае сприяти зниженню ставок за кредитами, а це е одним iз прюритетних напря-мiв удосконалення фiнансовоï системи [11, с.60].
По-четверте, сприянню розвитку фшансово-швестицшно! дiяльностi у регюш та шдвищення И ефективностi, повинно слугувати створення спещ-ального списку об'екив прiоритетного iнвестування, що допоможе спрямува-ти грошовi потоки у виглядi iнвестицiйних вкладень в об'екти, дiяльнiсть яких мае першочергове соцiально-економiчне значення для фшансово-госпо-дарського розвитку регюну. Об'ектам спецiального списку мае надаватись прюритет у виборi банками та шшими iнвесторами об'екта вкладення коштiв, в основi формування якого покладено соцiальну та галузеву ознаки; ^м наз-ви об'екта, необхщно також обов'язково вводити необхiдну для здшснення ш-вестицiйних вкладень шформащю (фiнансову та проектну звiтнiсть), а також обгрунтування економiчноl та сощально! значущостi об'екта.
Перш за все, для шдвищення ефективност транскордонного сшвро-бiтництва необхiдно забезпечити вiдповiдне законодавче середовище, адап-товане до европейського. Наступним кроком у забезпеченш конкурентоспро-можностi територiй, зважаючи на глобалiзацiйнi процеси, мае стати надання регюнальним органам влади бшьшо! самостiйностi у виршенш проблем мю-цевого рiвня. Велике значення для регiонiв мае розвиток регюнально! науки i системи тдготовки кадрiв як основно! складово! iнновацiйного потенцiалу. Без забезпечення сфери транскордонного сшвробггництва професiйними кадрами не можна сподiватись на И ефектившсть [12, с.5-7].
Ще одним чинником, зумовленим транскордонним статусом Львiвсь-ко! областi, е посиленi зв'язки iз зовнiшнiми iнвесторами (зокрема, польськи-ми), що справляе iстотний вплив на соцiально-економiчний розвиток регiону. Враховуючи геополггичне становище Захiдного регiону, необхщно придiляти особливу увагу залученню в його економжу саме зовнiшнiх швестицш, зокрема, вiд фiнансових посередниюв, та прямих iнвестицiй у сферу виробниц-тва. Для вирiшення цього завдання необхщно сприяти зростанню штересу за-хiдного iнвестора до економжи Львiвщини, здiйснювати рiзноманiтнi рек-ламш заходи, налагоджувати дiловi зв'язки як в економiчнiй, так i науковш сферах, розробляти спiльнi iнвестицiйнi проекти тощо.
Пiдсумовуючи, можна зробити такий висновок, що для активiзацil ш-вестицiйноl дiяльностi банкiв у регюш необхщними е такi заходи:
• стимулювання залучення 1ноземних 1нвестиц1й в економшу рег1он1в вс1ма можливими способами;
• формування нормативно-правово! бази на р1вт держави та на р1вт рег1ону, тобто програми 1нвестиц1йного розвитку;
• державне стимулювання та регулювання ствпращ 1нвестор1в з п1д-приемствами; стимулювання швестицшно! д1яльност1 ф1нансових посередни-к1в через створення гнучко! системи оподаткування доход1в, отриманих в1д тако! д1яльност1;
• зб1льшення вкладення у спещальт економ1чн1 зони (там, де вони е), адже ви-користання !х виробничих потужностей стае поштовхом для потужного розвитку не тшьки одного конкретного рег1ону, а й краши в ц1лому;
• необхвдно звернути увагу на створення 1 розвиток промислово-фшансових груп у регюнах, оск1льки, на нашу думку, власне щ об'еднання ф1нансового (баншвського) 1 промислового каи1талу змогли б краще стаб1л1зувати 1нвес-тиц1йний кл1мат рег1ону.
Стратепчш напрями активiзацiï iнвестицiйноï дiяльностi повинш за-безпечувати створення сприятливого швестицшного клiмату не тiльки для за-лучення iнвестицiй в економiку цшо1' краши, але й для розвитку окремого регюну. Банки повинш стати ключовою ланкою швестицшного мехашзму i по-будувати свою роботу таким чином, щоб нарештi стати каталiзаторами швес-тицiйниx процесiв.
Л^ература
I.Омiкieмко С. Обл1ков1 методи оцшки 1нвестиц1йно'1 привабливосп// Вюник НБУ. -2001, № 7. - С. 49.
2. Другов О. Репональш банки та ix швестицшна пол1тика (стан та шляхи удоскона-лення)// Региональна економша. - 2003, № 4. - С. 116-121.
3. Прозоров Ю. Концентращя банювсько! системи Украши: подальш1 перспективи// Вюник НБУ. - 2003, № 1. - С. 54-56.
4. Могильмицька М. Банки Льв1вщини: тенденцп сучасносп// Вюник НБУ. - 2004, № 12. - С. 4-9.
5. Андрухiв Н. Оцшка швестицшних процеав на Льв1вщин1// Региональна економь ка. - 2004, № 2. - С. 255-260.
6. 1нвестуйте в Украну. Репони Украх'ни. 1нвестицшний рейтинг Украх'ни// www.ipa.net.ua.
7. УкраУнське рейтингове агентство "УРА"// www.ura-inform.com.
8. Михасюк 1.Р., Мальський М.З. Региональна економ1чна пол1тика: Навч. иос1бник/ Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка. - Льв1в: Украïнськi технолог^, 2001. - 208 с. - С. 267-268.
9. Lending. - BPP Publishing Limited. - London. - 1994. - 385 p.
10. Пшик Б.1. Проблеми iнвестицiйно'х тдтримки пвдприемницького сектора еконо-шки малими та середшми банками регiону// Регiональна економiка. - 2003, № 3. - С. 147-154.
II. Шевченко-Марсель В., Другов О. Шляхи активiзацiï фiнансово-iнвестицiйноï дiяльностi в транскордонному репош// Регiональна економша. - 2003, № 3. - С. 55-62.
12. Долшнш М.1. Стратегiчнi напрямки розвитку транскордонного ствроб^ниц-тва// Соцiально-економiчнi дослiдження в перехвдний перiод. Транскордонне спiвробiтниц-тво, ринкова шфраструкгура та фiнансово-iнвестицiйна дiяльнiсть (36. наук. праць), вип. 6 (XXXVII)/ НАН Украши. 1нститут рег1ональних дослвджень. Редкол.: Вiдп. ред. академiк НАН Украïни M I. Долiшнiй. - Львiв, 2002. - 667 с.
13. Тнвестицшний рейтинг регiонiв. 1нститут реформ// www.ir.org.ua.
УДК 339.37 Доц. О.М. Ананьев, канд. екон. наук;
О.В. Сьомко - Львiвська КА
ЕКОНОМ1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ М1СЦЯ ЗНАХОДЖЕННЯ ТОРГОВЕЛЬНОГО ШДПРИеМСТВА I ОЦ1НКА ЗОНИ ОБСЛУГОВУВАННЯ ДЛЯ ЙОГО РОЗМ1ЩЕННЯ
Розглядаеться методика eK0H0Mi4H0r0 обгрунтування мiсця вiдкриття торго-вельного тдприемства; даеться оцiнка зони обслуговування для його розмщення на основi розрахункiв потенцiалу продажiв i показниюв забезпечення господарсько'х життездатностi.
Doc. O.M. Ananyev, O.V. Siomko - Commercial Academy of L'viv
Economic ground of place of finding of auction enterprise and estimation
of area of service for its placing
In the article is considered the method of economic ground of place that opening an auction enterprise; estimation of service area is given for his placing on the basis of accounting the potential of sales and indexes of providing economic viability.
