CC BY
25
Особенностью социальной инфраструктуры является социальная значимость услуг. Услуги социальной инфраструктуры села являются главным фактором экономии не только общественного, но и индивидуального внерабочего времени населения, то есть времени, которое тратится на повышение квалификации, воспитание детей, образование, культурный досуг и так далее. Обнаружены особенности установления цен на услуги социальной инфраструктуры села.
Ключевые слова: село, социальная инфраструктура, цены, услуги, налогообложение, льготы, предприятия, приватизация, аренда.
Vazhynskyi FA., Gavrylko P.P., Lalakulych M.Yu. Features of establishment of prices on services of social infrastructure of village
The feature of social infrastructure is social meaningfulness of services. Services of social infrastructure of village are the main factor of economy of not only public but also individual overtime of population, that to time, which is outlaid on in-plant training, educations of children, education, cultural leisure et cetera. The features of establishment of prices on services of social infrastructure of village found out in the article.
Keywords: village, social infrastructure, prices, services, taxations, privileges, enterprises, privatization, lease.
УДК 334.722.8:658.147 Здобувач 1.В. Гомонай1 - Львiвська КА
ОСНОВН1 ЧИННИКИ ТА ЕТАПИ РОЗВИТКУ БАИКШСЬКОГО 1НВЕСТУВАННЯ В УКРА1Н1
Окреслено економ1чну сутшсть швестицш з урахуванням вггчизняного та зару-бiжного досвщу розвитку швестицшного процесу в сучасних умовах. Здшснено ана-лiз основних етатв та чиннигав впливу на розвиток бангавсько! швестищйно! д1яль-ност в Укра1ш. Висв^лено завдання формування швестицшного кашталу бангав та основш стимулятивш чинники, що активiзують банювське швестування.
Ключовг слова: бангавське швестування, чинники та етапи бангавського швестування в Укра1ш, кредитш шструменти швестування.
Постановка проблеми. Створення належних умов для здшснення банками швестицшно! д1яльносп залежить як вщ власно! полиики окремого банку, так i вщ сприятливого шституцшно-правового середовища. Головни-ми компонентами шституцшно-правового середовища банювського швестування е: банювське законодавство; фшансово-банювська iнфраструктура; розмiрна структура банювсько! системи (залежно вiд розмiрiв дiяльностi); банювсью об'еднання; ринок цiнних паперiв; швестицшний клiмат; швести-цiйне партнерство.
Анал1з останн1х досл1джень i публ1кац1й. Питання розвитку швестицшно! дiяльностi, !! специфжи дослiджують як вiтчизнянi, так i зарубiжнi вченi-економiсти: О.В. Батура, О.Д. Вовчак, М.П. Денисенко, О.В. Дзюблюк, Б.Л. Лущв, А.М. Мороз, А.А. Пересада, С.К. Реверчук, М.1. Савлук, В.М. Усоскш та шшь Теоретичш та практичнi аспекти швестування висви-лено в наукових працях вггчизняних вчених-економiстiв Г.1. Башнянина, О.В. Васюренка, А.С. Гальчинського, В.М. Гейця, Б.В. Губського, М.П. Де-нисен-ка, В. Д. Лагутша, 1.Р. Михасюка, В.1. Мiщенка, С.В. Мочерного,
1 Наук. кер1вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р. екон. наук
С.К. Реверчука, П.С. Рогожина, В.Я. Шевчука та ш. Вагомим внеском у роз-робку ще! проблематики стали пращ зарубiжних вчених Г. Александера, Л. Дж. Птмана, Дж.М. Кейнса, О.В. Мертенса, Г. Марковща, П. Роуза, Д. Сшю, Е. Гелферта та шших.
Сьогоднi актуальним е з'ясування механiзмiв стимулювання розвитку банкiвських швестицш та взаемозалежностi банювсько! швестицшно! дiяль-ностi вiд використання рiзних титв iнструментiв iнвестування та пiдтримки тако! дiяльностi банку на сучасному етат.
Мета досл1дження. Метою роботи - поглиблене дослщження еконо-мiчноl сутност швестицш, з урахуванням вiтчизняного та зарубiжного досвь ду розвитку швестицшного процесу в сучасних умовах; аналiз основних ета-пiв та чинниюв впливу на розвиток банювсько! швестицшно! дiяльностi в Укра!ш.
Виклад основного матер1алу. Комплексна оцiнка сучасного стану банювського iнвестування передбачае дослiдження специфжи та взаемоза-лежностi банювсько! швестицшно! дiяльностi вiд структурних чинникiв розвитку економжи i виявленнi на цш основi сучасних принципiв та напрямiв банкiвського швестування, його тенденцш з метою врахування !х при визна-ченнi напрямiв активiзацil банювсько! швестицшно! дiяльностi в Укра!ш. Важливим чинником банювсько! швестицшно! дiяльностi е наявшсть ресурсно! бази, одночасне тдвищення каmталiзащl банюв, оскiльки саме достат-нiй обсяг власного катталу забезпечуе активну та прибуткову дiяльнiсть банку на ринку фшансових послуг, зокрема у сферi швестування.
На вiдмiну вiд корпоративного швестування, специфжа банювсько! швестицшно! дiяльностi зумовлюеться значною мiрою характером i обсягом сформовано! ресурсно! бази. Здшснення банювських iнвестицiй можливе в межах наявних швестицшних ресурсiв. Дослiджено, що як швестицшш ре-сурси можуть використовуватись власний каштал та грошовi ресурси, залу-ченi банком на довготермшовш основi вiд юридичних i фiзичних осiб. В еко-номiчнiй лiтературi трапляеться також подiл ресурсно! бази банюв на власний, залучений та позичений капiтал [1, с. 39; 2, с. 18; 3, с. 61].
Аналiз ресурсних можливостей банюв доводить, що ресурсна база банюв е недостатньо стабшьною та досить ризиковою. Частка катталу у па-сивах е малою i на 01.01.2001 р. становила 17,5 %, тодi як зобов'язання банку - 82,5 %. За 2002-2005 рр. частка зобов'язань банку ще зросла i на 01.01.2006 р. становить 88,2 %, а власний каттал - лише 11,8 %. За 2006 р. це стввщношення майже не змшилося (табл. 1).
Табл. 1. Динамжа обсягiв та частки катталу у пасивах банке Украти
за 2001-2006 рр. *
Показники 01.01.2001 01.01.2005 01.01.2006 01.09.2006
млн грн % млн грн % млн грн % млн грн %
Пасиви 37128,9 100 134348 100 213878 100 259765 100
Зобов'язання 30622,1 82,5 115926 86,3 188427 88,2 228884 88,1
Каттал банку 5878 17,5 12882 13,7 25451 11,8 30881 11,9
*Джерело: // Вюник Нащонального банку Укра!ни : журнал. - 2006. - № 10.
Упродовж 1994-2006 рр. спостершалась тенденцiя до збшьшення як балансового катталу, так i зобов'язань банкiв. Зобов'язання банкiв Укра!ни за коштами суб'eктiв господарювання та фiзичних осiб протягом 1994-2006 рр. зросли у 76,1 раза i станом на 01.01.2007 р. становили 184234 млн грн [4]. До-сить тривалий час гальмування процесу банювського кредитування було спричинено високими вщсотковими ставками. Цей чинник банювсько! швестицшно! дiяльностi е досить ютотним, оскiльки впливае як на сощально-еко-номiчний стан, так i на iнвестицiйний клiмат у кра!ш. Орiентацiя на високi процентнi ставки за кредитами е додатковим чинником, який стримуе бан-ювське швестування.
Високий рiвень процентних ставок можна пояснити двома причинами: високими ставками залучення ресурив i високим банювським спредом, який е завищеним з урахуванням того, що рiвень шфляцп протягом останнiх рокiв був низьким. Наприклад, у 1992 р. вони становили 76 %, у 1998 р. - 43,8 %, у 1999 р. - 43,3 %, у 2000 р. - 33 %. У 1993-1994 рр. рiвень вщсоткових ставок перевищував сотнi вщсотюв [5, с. 74]. Проте це було в часи такого зростання щн, що реальш процентнi ставки були навиь вiд'емними, однак, що е пара-доксальним, кредитування у цей перюд не було збитковим. Комерцшш банки, працюючи за умов високо! шфляцп, орiентувались на короткотермiновi позики, досягаючи позитивних значень реально! процентно! ставки.
1нвестицшш кредити, звюно, не давали змоги досягти подiбноl мети, тому !х мiнiмiзували. Причиною тако! ситуацп, окрiм шфляцп, були також порiвняно незначна депозитна база банювсько! системи, проблеми з повер-ненням наданих кредипв та надмiрна активнiсть держави на кредитному ринку. Водночас позитивною тенденщею за останш роки е зниження вщсоткових ставок, що активiзуе процес банювського швестування (табл. 2).
Перюд
з урахуванням овердрафту
Ставки за кредитами
усього
зокрема
в нацюналь-нш валют
в шоземнш валют
без урахуванням овердрафту
усього
зокрема
в нацюналь-нш валют
в шоземнш валюта
1998
43,8
54,5
20,0
1999
43,3
53,4
20,9
2000
33,0
40,3
17,0
2001
26,1
31,9
13,1
2002
20,8
24,8
11,9
17,4
22,1
12,5
2003
17,5
20,2
11,6
14,7
17,9
11,9
2004
15,2
17,9
12,3
14,5
17,3
12,3
2005
14,6
16,4
11,6
14,2
16,0
11,6
2006
14,1
15,4
11,3
13,6
15,1
11,3
Примака: * Процентш ставки наведено у р1чному обчисленш без врахування м1жбангавського ринку. Значення процентних ставок розраховано як середньозваже-ш за портфелем кредш^в, оскшьки до 1998 р. банки за процентними ставками по кредитах в ¡ноземнш валют зв1тшсть не надавали.
Банкiвська система Укра!ни набула за роки незалежносп бурхливого розвитку. Порiвняно з 1991 р. обсяги наданих кредипв зросли в тис^ разiв
(табл. 3). Кредитування у нацюнальнш валют повшстю переважае кредиту-вання в шоземнш i це свiдчить про те, що з виходом Укра!ни iз глибоко! структурно! кризи започатковуються довiра та впевненiсть у власнiй фшансо-вiй системi як у реальних виробникiв, так i у фшансових iнститутiв, якi об-слуговують функцюнування реального сектору економiки.
Кредити, надаш банками в економiку в 2006 р., порiвняно з 2005 р. зросли на 71 % i досягли майже 246 млрд грн. При цьому вiдсоткова ставка за кредит знизилася на 5 пункпв, а за останш шiсть роюв вона зменшилась майже у два рази [6]. Частка довготермшових кредилв у складi кредитного портфеля укра!нських банкiв вiдносно довго була на досить низькому рiвнi -у 1991-1997 рр. 11 середне значення становило 9 % вщ загального обсягу на-даних кредитiв. У 1998-2000 рр. зафжсовано деяке зростання цього показни-ка - до 19,6 %.
Табл. 3. Кредиты, наданi комерцшними банками економц УкраТни _1991-2006рр., млрд грн [6]_
Пер1од Усього Зокрема за видами
валют кредилв
наць онально! шозем-но! короткотермшових довготермшових
усього у нац. валюта в шоз. валюта усього у нац. валкш в шоз. валют!
1991 0,97 0,97 - 0,85 0,85 - 0,12 0,12 -
1992 27 24 3 26 23 3 1 1 -
1993 406 385 21 396 374 21 11 11 -
1994 1558 1199 359 1381 1022 359 176 176 -
1995 4078 3029 1049 3643 2664 980 434 365 69
1996 5452 4102 1350 4845 3653 1192 607 449 158
1997 7295 5195 2100 6522 4682 1840 773 513 260
1998 8873 5117 3756 7240 4438 2801 1633 679 954
1999 11787 5716 6071 9142 4714 4428 2645 1002 1643
2000 19574 10568 9006 16060 8903 7157 3514 1665 1848
2001 28373 15845 12528 22218 13034 9184 6156 2811 3344
2002 42035 24463 17572 30185 18689 11497 11849 5774 6076
2003 67835 39563 28272 37282 24737 12545 30553 14826 15727
2004 88579 51207 37372 40575 26864 13711 48003 24343 23660
2005 143418 81274 62144 54819 39474 15346 88599 41801 46798
2006 245226 123783 121443 83193 60101 26092 159033 63681 95351
Така ситуащя засвщчуе те, що укра!нсью банки надавали перевагу проектам, здатним приносити значш прибутки в максимально коротю термь ни. У перiод з 2000 по 2004 р. спостер^аеться значне тдвищення, а вже станом на 2006 р. перевищення частки довготермшових кредилв у сукупному кредитному портфелi укра!нських банкiв (табл. 3). Водночас "потужнють" укра!нсько1 банювсько! системи все ще недостатня. У бшьшосп банкiв величина статутного фонду не перевищуе 10 млн евро [6]. Вщносна фiнансова слабкiсть укра!нських банкiв компенсуеться наявнiстю банкiвських установ з шоземним капiталом. Вони е тим "вжном", через яке укра!нсью пiдприемства мають прямий вихiд на свгговий кредитний ринок.
Останшм часом в Украш почало висловлюватися занепокоення у зв'язку з нiбито небезпечною екcпaнciею iноземного кaпiтaлу в нашу бан-кiвcьку систему. Дшсно, у розвинених крашах фiнaнcовi системи майже не мають iноземних бaнкiв. Наприклад, у США, Нiмеччинi, Швейцарп, Японп 1х кiлькicть не перевищуе 5-8 %. Проте в Украш частка шоземного банювсько-го кaпiтaлу ще не е надто великою. У Польщi cитуaцiя склалася дещо прше. Там 60 % бaнкiвcьких aктивiв i 80 % пacивiв володтть зaхiднi банки, а частка банюв з iноземним кaпiтaлом становить близько 70 %. Серед 1х керiвниц-тва рiдко хто розмовляе польською мовою i цiкaвитьcя розвитком нацюналь-но1 економiки. Тiльки через банювський сектор у 2000 р. у Польщi не дораху-валися у бюджетi 1 млрд дол. США. Уш отримaнi дивiденди з польських вклaдiв пiшли на розвиток центральних фiлiй iноземних cпiввлacникiв, а вщ-так i на будiвництво чужо1 економiки. У зв'язку з аналопчною проблемою почали робити переполох i в Естонп [7, с. 23].
Унаслщок штеграцп кра1ни у cвiтову економiчну систему частка шоземного катталу в укра1нських банках неухильно зростае. Загальна частка шоземного катталу в сукупному зареестрованому статутному кaпiтaлi ви-чизняних банюв на 01.01.2001 р. становила 13,3 %, на 01.01.2005 р зменши-лася до 9,8 %, проте починаючи з 2006 р. частка шоземного катталу почала зростати i на 01.01.2006 р. вже становила 19,5 % з подальшим зростанням до юнця року до 23 %. У 2006 р. найбшьша частка припадала на каттал Австрп - 53,3 %, Росп - 18,7 %, Нiдерлaндiв - 4,7 %, Польщi та Нiмеччини -по 3,8 % [1, 2].
Особливу актившсть на фшансовому ринку Укра1ни проявляють ро-ciйcькi банки, наприклад Ки1вський iнвеcтицiйний банк викуплений росшсь-кою компaнiею "Альфа-Груп" i перейменований на "Альфа-Банк", власником Укра1нського "Сиббанку" е роciйcький концерн "Сибiрcький aлюмiнiй". "Кредит Банк Укра1на" викуплений польським "Kredut bank P S" i перейменований на ВАТ "КРЕДОБАНК". Створено "Райффайзенбанк Аваль", внаслщок викупу банку "Аваль" aвcтрiйcьким "Райффайзенбанком". 1снуе ймовiрнicть, що банк, який створюеться з метою надання фшансових послуг резидентам, згодом почне лобтвати ненaцiонaльнi iнтереcи, проштовхувати на внутрш-нiй ринок iноземнi компанп, сприяти приватизацп ними укра1нських тд-приемств провщних галузей.
Але викладене вище ще не cвiдчить про необхщшсть створення перешкод для дiяльноcтi iноземного кaпiтaлу в нaшiй банювсьюй cферi. Влacнi фiнaнcовi ресурси Укра1ни, передуciм внacлiдок обмежувально1 монетарно1 политики НБУ, надто незнaчнi, щоб позбавити можливост виходу на cвiтовi кредитш ринки укра1нських пiдприемcтв, якi мають змогу ефективно вико-ристовувати кредитш ресурси. Саме через шоземш банки украшсью тд-приемства фактично без обмежень можуть залучати кредити зi cвiтових фь нансових aктивiв. Тому закривати подiбне "вiкно" було б необережно. Звюно, потрiбно пiдтримувaти надшний контроль над дiями iноземних фшансиспв. З огляду на це, АУБ запропонувала встановити норму учacтi шоземних швес-тицiй в загальному кaпiтaлi банювсько1 системи Укра1ни на рiвнi 25 %. На нашу думку, вона не повинна перевищувати 50 %.
Позитивною рисою для економжи вiд наявностi банюв з часткою шо-земного катталу е 1х конкуренцiя з нацюнальними. Вiтчизнянi банки змуше-нi швидко розвиватися, розширювати спектр послуг, дбати за кшенпв, добре продумувати власну полггику, бо на ринку виживае найсильтший. Це випд-но насамперед кшентам: полiпшуеться сервю, скорочуеться термш обслуго-вування, удосконалюються та розширюються послуги, позитивний iмiдж банку, до того ж це тдсилюе довiру i до самих кшенпв.
У 2006 р. тривае процес входження шоземних iнвесторiв на укра'нсь-кий ринок фiнансових послуг. Як наслщок, кiлькiсть банкiв з шоземним кат-талом в Укра'т за 2006 р. зросла вщ 23-х до 35-ти, а частка шоземного катталу в статутному капiталi банков Укра1ни зросла вiд 19,5 % до 27,6 %. Укра1на, водночас, також виступае досить активним мiжнародним iнвестором. Так, су-купш прямi швестицп укра1нських банкiв за кордон у 2006 р. сягають 467 млн дол. США, що на 297 млн дол. бшьше, шж у 2001 р. Портфельт швестицп за розглядуваний перiод збшьшилися на 50 %. Кредити, надаш iноземним банкам станом на 01.01.2006 р., становлять 406 млн дол. США (табл. 4).
Табл. 4. Динамжа мiжнародноí твестицшноТ позици' УкраТни, млн дол. США [6
Активи, дати 01.01.01 01.01.02 01.01.03 01.01.04 01.01.05 01.01.06
Всього 4266 6220 7676 11037 15919 27290
Резервш активи 1505 3089 4417 6937 9525 19391
Монетарне золото 124 134 175 206 222 276
Спещальш права запозичення 248 251 28 21 1 1
Валюта та депозити 1133 2704 4214 6169 8569 15168
Цшш папери 0 0 0 541 733 3946
Прям1 швестици за кордон 170 156 144 166 198 467
Акц1онерний каттал та ре1нвестован1 доходи 170 156 144 166 198 219
1нший каттал - - - - - 248
Портфельш 1нвестицй' 32 30 28 26 43 48
Ц1нн1 папери, що дають право на участь у кап1тал1 20 20 19 23 40 36
Сектор державного управл1ння 0 0 0 4 7 8
Банки 2 2 1 1 2 2
1нш1 сектори 18 18 18 18 31 26
Боргов1 ц1нн1 папери 12 10 9 3 3 12
Банки 10 7 7 2 1 5
1нш1 сектори 2 3 2 1 2 7
1нш1 швестицшш активи 2559 2945 3087 3908 6153 7384
Торгов1 кредити 1613 1694 1937 2780 3080
1нш1 сектори 1613 1694 1937 2780 3080
Кредити 30 33 21 34 221 406
Банки 30 33 21 34 221 406
Довготерм1нов1 22 15 5 3 4 60
Короткотерм1нов1 8 18 16 31 217 346
Валюта та депозити 1059 871 1047 1616 2684 3425
1нститути грошово-кредитного регулювання 192 157 197 261 538 300
Банки 851 698 819 1321 2082 2417
1нш1 сектори 16 16 31 34 64 708
Гоивкова шоземна валюта поза банками
Обсяги недоотримажя виручки за експорт товар1в та послуг, оплати за 1мпорт, що не надшшов, i платеж за фжтивними опера-щями з щнними паперами
1нш1 активи 1470 428 325 321 468 473
Довготермшов1 127 133
Короткотермшов1 1470 428 325 321 341 340
Iнвестицiйна актившсть банюв не стимулюеться i стабшьшстю дер-жавноï бюджетноï полiтики (зовшшнш чинник). Коливання po3MipiB бюджетного дефщиту не стимулюе iнвестицiйного процесу. Так, за один лише piK вщносна величина бюджетного дефiциту впала бшьш як вдвiчi - вщ з 13,8 % у 1992 р. до 5,1 % ВВП у 1993 р., але це не зумовило зростання швестицшж^ активность Ще бшьш вщчутне зниження обсяпв дефщиту до 1,5 % ВВП у 1999 р. i аж до профщиту у 2000 р. також не викликало вщповщного зростання обсяпв швестування [8, с. 111].
Деякий час можна було вважати головною причиною вщсутносп ште-ресу банюв до надання швестицшних кредипв надзвичайну привабливють вкладень у державш облiгацiï. За пеpiод з 1995 по 1998 рр. обсяги позик дер-жави на ринку щнних папеpiв зросли з 0,6 % ВВП до 8,0 % (тобто бшьше шж у 13 pазiв) [40, с. 13]. Водночас уряд не вщмовився i вщ прямих кpедитiв бан-кiвськоï системи. У 1995-1997 рр. на частку уряду припадало 48,7-53,5 % приросту обсяпв кредипв (зокрема й НБУ). Держава практично вщшшла вщ класичних схем pозмiщення ОВДП, оpiентуючись передушм на кошти бан-кiвськоï системи, а не фiзичних осiб. У 1996 р. комерцшш банки викупили 47 % вiд загальноï суми емiтованих облiгацiй (ще 22 % вони викупили для кшенпв) [9, с. 58].
У такш ситуацп ефект витiснення виявлявся миттево. Деpжавнi цiннi папери приносили банкам надшний i високий прибуток, чого не могли дати виpобничi кашталовкладення. Частково негативний вплив державних запози-чень на кредитний ринок вдавалось зменшити завдяки допуску на ринок дер-жавних боргових зобов'язань нерезидента. Однак ринок ОВДП таким чином було поставлено в залежнють вщ ситуацп на мiжнаpодних фiнансових ринках. Частка шоземщв - покупцiв ОВДП у середин 1997 р. перевищила 50 %. Тому Азiйська фшансова криза 1998 р. вiдчутно вплинула на економiчну си-туацiю в Украш. 1стотно обмежив ресурси банювсь^ системи примусовий "обмiн" частини придбаних банками ОВДП восени 1998 р. на конверсшш об-лiгацiï з погашенням у 2001-2004 pp.
Вагоме мюце у стабiлiзацiï економiки, що сприяе i покращенню швестицшного клiмату, належить гpошово-кpедитнiй полiтицi. Основними напря-мами деpжавноï гpошово-кpедитноï полиики щодо стимулювання швести-цiйних процешв в Укpаïнi слiд вважати [10, с. 39]:
• створення правового мехашзму регулювання економжи за участю фшансо-во-кредитних установ;
• створення системи законодавчих акт1в, спрямованих на поеднання фшансо-вих ресурав, банкшського та промислового каттал1в, реал1зацп швести-цшних проектш за рахунок позичкових кошт1в, гарантування та захист взаемов1дносин банкв !з ктентами, розширення банювських операцш та послуг на швестицшному ринку;
• удосконалення системи оподаткування прибутку кредитних установ, яю здшснюють фшансування та кредитування швестицшних проекта;
• розвиток швестицшних, шотечних, ощадних та шших банювських установ, що здшснюють швестицшш операци, а також розвиток швестицшно! д1яль-ност ушверсальних банкв;
• запровадження мехашзмш стимулювання довготермшового кредитування комерцшних банкш через цшьове рефшансування;
• упровадження заходш, яю забезпечать розширення участ комерцшних бан-юв у створенш фшансово-промислових груп та у приватизацшних процесах;
• удосконалення системи страхування швестицшних ризиюв комерцшних бан-юв та заохочення цих банкв до надання довготермшових кредитв;
• залучення до активно! швестицшно! д1яльносп суб'екпв р1зних форм влас-носп та господарювання для розширення нацюнального товаровиробництва та розвитку ринково! шфраструктури, формування загальнодержавних швестицшних нагромаджень, у чому мае брати участь весь фшансовий каттал, зокрема з1 залученням легал1зованого тшьового.
Основне завдання грошово-кредитно! полггики полягае у забезпеченнi зростання рiвня монетизацп нащонально! економiки, який шдвищився з 15,9 % у 2000 р. до 45,5 % у 2006 р., а рiвень доларизацп грошового обпу знизився [6]. За вказаний перюд iстотно сповiльнилися темпи шфляцп, що становили близько 10 %. Структура грошей стала оптимальшшою для швес-тування. У 2000 р. частка термшових депозитiв, яка становить тдгрунтя ш-вестування економжи, становила 33 %, а в 2006 р. - 54,4 %. Вклади населен-ня зросли з 6,6 млрд грн у 2000 р. до 41,2 млрд грн - у 2006 р. [11].
Ддвищення стабшьносп банкiв характеризуеться i якiсними змiнами в динамiцi та структурi активiв банкiв. Порiвняно з 2001 р., де активи становили 39866 млн грн збшьшилися до 309908 млн грн станом на 01.01.2007 р., тобто в 7,7 раза, кредитний портфель зрю - у 10 разiв, при цьому високими темпами зростали довготермiновi кредити, яю збшьшилися в 40 разiв. Усе це створювало необхщш умови для економiчного зростання в Укра!ш та свщ-чить про посилення позитивного впливу банювсько! системи на сощально-економiчний розвиток Укра'ни [6].
Про якiснi змiни в банювсьюй системi свiдчить i зниження кредитного, швестицшного, валютного та шших ризикiв, що е ознакою зменшення юлькосп порушень економiчних нормативiв, пiдвищення рiвня формування резервiв за активними операщями з 61,5 % до 100,09 %. Порiвняно з 2001 р. резерви за активними операщями збшьшились в 4,6 раза i на 01.01.2007 р. становили 12608 млн грн [12]. Збереглася тенденщя до збшьшення укра'нсь-кого експорту (13,2 %).У структурi експорту зросла частка кра!н далекого за-рубiжжя, що свiдчить про зростання конкурентоспроможност укра'нсько! економiки [10, с. 9].
На 2002 р. припадае перехщ шд швестицшно! до споживчо-швести-цшно! моделi розвитку. Протягом 2001-2005 рр. спостершалася вiдчутна ак-
тивiзацiя швестицшною процесу. Прирiст iнвестицiй в основний капггал ic-тотно перевищуе темпи зростання ВВП. Так, каттальш вкладення з 32573 млн грн. у 2001 р. збшьшилися до 125253,7 млн грн у 2006 р. На цш ос-новi сформувалася iнвеcтицiйна модель розвитку [4].
Збшьшенню обcягiв довготермiнового iнвеcтицiйного кредитування сприяе i вiдcоткова полiтика НБУ, принаймш в оcтаннi роки. Облiкова ставка НБУ, порiвняно з 80 % у 1992 р., зменшилася до 8,5 % у 2006 р [13]. Формально це мало б стимулювати як збшьшення обсяпв кредитування реальноï економжи, так i здешевлення швестицшних кредипв до прийнятного рiвня. Проте кредитнi вiдcотковi ставки украшських банкiв залишаються майже вдвiчi вищими за ставку рефiнанcування НБУ.
Важливим кроком у формуванш сприятливого швестицшного кшмату в Украïнi стало створення спещальних економiчних зон i територш прюри-тетного розвитку, де запроваджено спещальний режим iнвеcтицiйноï дiяль-ноcтi. Вони вже становлять понад 10 % територп краïни [14, с. 34]. Тут швес-торам пропонують надзвичайно cприятливi умови вкладення катталу, що практично не мають аналопв у свт. Разом iз тим можливоcтi для вкладання катталу в украшських вшьних економiчних зонах i територiях прiоритетного розвитку використаш ще далеко не повнicтю, ïх iнвеcтицiйна мicткicть у кiлька разiв перевищуе наявний обсяг вкладених кошпв.
Отже, можна зробити висновок, що банювська система Украïни пов-нютю справляеться iз завданнями забезпечувати обш будь-яких обcягiв гро-шових кошпв учаcникiв економiчноï дiяльноcтi та здшснення розрахункiв мiж ними. Ïï вщносна cлабкicть порiвняно з розвинутими крашами зовciм не е перепоною на шляху просування швестицш будь-яких обсяпв, як внутрш-нiх, так i зовшшшх - аби вони лише надходили.
Водночас треба розумии, що та ж банювська система, в основному з незалежних вщ œï причин, не може слугувати суб'ектам економiчноï дiяль-ноcтi як основне джерело швестицшних ресуршв. Це не означае неможливос-тi розгортання iнвеcтицiйноï дiяльноcтi, а лише зайвий раз тдтверджуе - треба вкладати влаcнi кошти, залучати iнвеcтицiйнi кошти за допомогою цiнних паперiв та здшснювати вихiд на мiжнароднi швестицшш ринки. Але усшш-нicть такого виходу вже залежить не вщ стану, власне, cамоï банкiвcькоï системи, а вщ багатьох шших чинникiв.
На пiдcтавi викладеного доходимо висновку, що cтратегiя подальшого реформування банкiвcькоï системи мае охоплювати завдання формування ш-веcтицiйного капiталу банюв через:
• тдвищення ефективноcтi акумулювання грошових коштiв юридичних i фь зичних оciб та 1х трансформацп в кредити та швестицп;
• тдвищення ршня капiталiзацiï банкiв шляхом залучення додаткового акць онерного катталу, спрощення порядку збiльшення ïх статутного катталу, капп^заци ïх прибутку та реоргашзаци банкiв завдяки злиттю чи приеднан-ню, утворення банкiвcьких холдингов, конcорцiумiв, об'еднання банкiвcьких капiталiв для здшснення спшьних проектв;
• змщнення довiри вкладни^, iнвеcторiв та шших кредитив банкiв, тдви-щення фiнанcовоï cтiйкоcтi самих банкiв. Як стверджуе С.К. Реверчук, за ринкових умов ус банки ризикують. Однак в Украш ризикують не ствроз-
mpm, ^аг^ни заpобити якомога бшьше, тодi як y пpовiдниx кpаïнаx GC банки дтать обеpежио, коисеpвативио. Для ник важливо не нpогpати. Тому щ банки (ианpиклад швейцаpськi) e надшними i ïx цiпyють клieити з усього свiтy [15, с. 25];
• спpямyвання нpоцесiв злиття, поглинання та баикpyтства кpедитниx оpгаиi-зацш на фоpмyваиия такиx стpyктyp банювсьюл системи, якi вщповвдали б вимогам пожвавлення iивестицiй та екоиомiчиого зpостання;
• скоpочеиия вiднливy канiталy за коpдон. Для цього нотpiбеи ефективний ва-лютний коитpоль з 6оку деpжави, головно шляxом занобiгаиия вiднливy ка-нiталy i ствоpеиия о^^тливого iпвестицiйиого клiматy в кpаïнi;
• збшьшення нpибyтковостi баикiвськоï дiяльиостi чеpез зниження pизикiв баикiвськоï дiяльиостi шляxом збiльшеиия о6сягу i иабоpy безpизиковиx ко-мiсiйииx онеpацiй; збiльшеиия лiзинговиx онеpацiй, iнотечиого та сноживчо-го кpедитyвання иаселеиия; збiльшеиия обсягiв опеpацiй баикiв з цiииими нанеpами; ск^чення онеpацiйииx i иеонеpацiйииx витpат банкш; мiпiмiза-цiя витpат баикiв на виконання (дотpимаиия) вимог иоpмативиоï бази НБУ;
• зняття иоpмативииx пеpепон щодо иаpощеиия канiталiв баикiв шляxом: снpощеиия ноpядкy pеeстpацiï змiп до капталу баикiв та прядку отримання дозволу на iстотнy yчасть в каптал баикy; визначення обrpyитоваиого обме-ження нpав iпсайдеpiв; yдоскоиалеиия прядку pозpаxyикy pегyлятивиого канiталy банку та встановлення його мiпiмальиого pозмipy в нацюнальнш ва-лютi; виpоблеиия меxаиiзмiв заxистy канiталy баикiв вiд знецшення;
• участь у ствоpеииi ^шаблив^ иоpмативио-нpавовиx умов залучення кат-талу у баикiвськy систему;
• вдаовлення стимyляцiйиоï фyикцiï нодаткiв для суб^кив госнодаpюваиия та занpоваджеиия снpиятливого нодаткового pежимy для iпвестицiй у каптал банкв, вpаxовyючи сyснiльиy нотpебy в тому.
Oсобливоï уваги заслyговye питання ^о законодавче визначення самого меxанiзмy здiйснення iнвестицiй в екожмку. Такий меxанiзм мiг би включати, по-пеpше, види iнвестицiй i визначення сфеpи ïx пpавового pегy-лювання, зо^ема особливостi yчастi piзниx iнвестоpiв у кpедитyваннi швес-тицiйниx ^таек^в, а також пpава юpидичниx ошб на емiсiю боpговиx цiнниx папеpiв, надання вексельниx ^единв; по-дpyге, поpядок набуття пpав влас-ностi iнвестоpом; по-тpетe, поpядок деpжавного pегyлювання iнвестицiйноï дiяльностi, що оxоплюe пpинципи pозмiщення центpалiзованиx швести-цiйниx pесypсiв i деpжавниx замовлень, меxанiзм деpжавноï пiдтpимки npi-оpитетниx галузей i в^обнидтв. Водночас з боку деpжави важливо pозpоби-ти i запpовадити меxанiзм посилення задiкавленостi банкiв у збшьшенш об-сяпв iнвестидiй, насампеpед шляxом здiйснення ними довготеpмiнового ^е-дитування, яке вистyпаe важливим кpедитним iнстpyментом банкiвського ш-вестування.
Висновки. Cтимyлювання pозвиткy кpедитниx iнстpyментiв швесту-вання маe rpyнтyватися на комплексному пiдxодi до виpiшення пpоблем бан-ювського iнвестидiйного кpедитyвання, у взаeмодiï з такими ^ед^ними iнстpyментами iнвестyвання, як пpоектне фiнансyвання, лiзинговий кpедит та шотечного кpедитyвання. Oсновними стимyлядiйними чинниками у цш сфе-pi, що активiзyють банкiвське iнвестyвання, e таю:
• неpеоpieитацiя кpедитноï нолiтики в напpямi забезнечення iпвестицiйиоï активности
• тдвищення сталостi грошово! одиницц
• оздоровлення фшансового стану тдприемств i банюв;
• тдвищення ефективностi державного регулювання грошового обггу та його нормалiзацiя;
• зниження податкового тиску;
• вщновлення довiри до фiнансово-кредитних установ;
• посилення захисту внутрiшнiх iнвесторiв i прав кредиторiв.
Одним i3 шляхiв залучення довготермiнових ресурсiв i збiльшення можливостей для довготермiнового кредитування е злиття банкiвського 6i3-несу i3 страховими компанiями та пенсшними фондами, якi акумулюють значнi кошти населення. А це вимагае необхвдносл регулювання сфери дь яльностi цих бiзнесiв, впровадження адекватного нагляду та регулювання.
Сьогодш у банкiвськiй системi Укра!ни особливо активiзувалися про-цеси концентрацп банкiвських капiталiв шляхом злиття i поглинання банкiв. Разом з тим таю процеси вимагають складного оргашзацшного та юридично-го оформлення, пов'язаного зi змiною структури i правового статусу вщповщ-них банювських установ. Однак, на наш погляд, чинних законодавчих поло-жень для здшснення повноцiнного контролю за процесом ще недостатньо.
На нашу думку, потребують вирiшення питання правового регулювання дiяльностi банкiв на фондовому ринку, головним чином щодо створення умов для адаптацп укра!нсько! банювсько! системи до особливостей еконо-мiчного розвитку кра!ни та специфiки функцюнування вiтчизняного фондового ринку. Особливо вщчутною е вiдсутнiсть законодавства щодо здшснення операцш з корпоративними цшними паперами, що ютотно зменшуе юль-кiсть фiнансових iнструментiв, яю може використовувати банк у сво!й швес-тицiйнiй дiяльностi.
У цьому контекстi важливо також удосконалити немонетарш шстру-менти грошово! стабiлiзацi!, а саме: зниження податкового навантаження, створення ефективного антимонопольного конкурентного середовища, деть шзащя економжи i грошового обну тощо.
Л1тература
1. Мороз А.М. Бангавсьга операцп : тдручник / А.М. Мороз, М.1. Савлук, М.Ф. Пуховю-на.та ш. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.] / за ред. А.М. Мороза. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. -476 с.
2. Довгань Ж. Бангавський каттал: суть i значення / Ж. Довгань // Вюник Нацюнального банку Укра!ни : журнал. - 1998. - № 7. - С. 18-20.
3. Алексеенко М.Д. Каттал банку: питання теори i практики / М.Д. Алексеенко. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 276 с.
4. Вюник Нацюнального банку Укра!ни : журнал. - 2006. - № 10.
5. Бюлетень Нацюнального банку Укра!ни. - 2001. - № 1.
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.economy.in.ua.
7. Виткович Л. 1ноземний каттал в банках: за i проти / Л. Виткович // Поступ. - 2001. -№ 103. - 7-8 липня.
8. Борщ Л.М. 1нвестици в Укра!ш: стан, проблеми i перспективи / Л.М. Борщ. - К. : Вид-во "Знання", 2002.
9. Димовський А. НБУ повшстю контролював валютний ринок / А. Димовський, Н. Костенко, I. Рудий // Галицьга контракти. - 1997. - № 7. - С. 57-59.
10. Пересада А. А. Управлшня бангавськими швестищями : монография / А. А. Пересада, Т.В. Майорова. - К. : Вид-во КНЕУ, 2005. - 388 с.
11. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank. gov. ua.
12. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uab.com.ua.
13. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.aub.com.ua/ua/rating.
14. Денисенко М.П. 1нвестицшний ^мат Украши та напрями його подальшого покра-щення / М.П. Денисенко, А.П. Гречан // Проблеми науки. - 2005. - № 12. - С. 32-40.
15. Реверчук С.К. Банювське виробництво в Укра!ш i свт: послуги i продукти / С.К. Ре-верчук // Дiловий Вюник : журнал ТПП Украши : журнал ТПП Украши. - 2005. - № 9. - С. 24-25.
Гомонай И.В. Основные факторы и этапы развития банковского инвестирования в Украине
Очерчена экономическая сущность инвестиций с учетом отечественного и зарубежного опыта развития инвестиционного процесса в современных условиях. Осуществлен анализ основных этапов и факторов влияния на развитие банковской инвестиционной деятельности в Украине. Определены задачи формирования инвестиционного капитала банков и основные стимулирующие факторы, активизирующие банковское инвестирование
Ключевые слова: банковское инвестирование, факторы и этапы банковского инвестирования в Украине, кредитные инструменты инвестирования.
Homonay I.V. The basic factories and stages of development bank investment in Ukraine
It is outlines the economical essence of investments with introductions native and foreign experience of development investment process at the modern conditions. It is realizes the analyze the basic factories and stages of influence at the development of bank investment activities in Ukraine. It is analyzes the assignments forming of investment banks capital and the general stimulating factors that activating banking investment
Keywords: bank investment, factories and stages of bank investment in Ukraine, credit instruments of investment.
УДК 336.763.2 Здобувач 1.В. Гончарук1 - Львшська КА
СТАНОВЛЕННЯ РИНКУ Ц1ННИХ ПАПЕР1В В УКРА1Н1
Здшснено перюдизащю становления та розвитку ринку цшних паперiв. Досл> дження неоргашзованого сектору РЦП свщчать, що регулюючий вплив держави на його функцюнування е дуже обмеженим, а це дае змогу реалiзовувати рiзнi "тшьовГ' схеми економiчно! дiяльностi. Доводено, що реальне становлення РЦП розпочалося з емюп обл^ацш внутршньо! державно! позики. Дточа система бiржово! торгiвлi об-межуе кшьгасть !! учасниюв, зменшуе точшсть ринково! оцшки цшних паперiв та пе-решкоджае вшьному перетжанню кашталу в напрямку його найефектившшого вико-ристання.
Ключовг слова: бiржi, швестицн, обл^ацн внутршньо! державно! позики (ОВДП), перша фондова торговельна система (ПФТС), ринок цшних паперiв (РЦП).
Постановка проблеми. Тривалий 1 складний трансформацшний про-цес економжи Укра!ни визначив найбшьш актуальш та не виршеш проблеми, до яких належить вщсутшсть повноцшного ринку цшних папер!в.
В укра!нськш економщ проблеми становлення ринку цшних папер!в постшно залишаються на другому план!, що починае гальмувати поглиблен-ня ринкових реформ у сучасних умовах.
1Наук. кер1вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - Льв1вська КА
