Зарубіжний досвід регулювання банківської інвестиційної діяльності та можливості його застосування в Україні Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 330.322: 336.717 Викл. М.Б. Паласевич - Дрогобицький

neóazoziHuuü умверситет

ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д РЕГУЛЮВАННЯ БАНК1ВСЬКО1 1НВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ТА МОЖЛИВОСТ1 ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В УКРА1Н1

Розглянуто передовий досвщ у галузi регулювання банк1всько'1 швестицшно'1 дiяльностi, зокрема англосаксонську та шмецьку моделi участi 6aHKÍB у дiяльностi ринкiв цiнних паперiв, сек'юритизащю, послуги з управлiння активами, фшансове консультування тощо. Охоплено досвiд европейських краши, США, Китаю, визначе-но умови та чинники його ефективного впровадження в умовах Украши.

Lecturer M.B. Palasevych - Drogobych pedagogic university

World experience of state regulation of banking investment activities and possibilities of its implementation in Ukraine

World experience in aspect of state regulation of banking investment activities is covered, in particular English-Saxon and German models of banks participation at the stock market, securitization, assets management, financial counseling etc. Experience of European counties, USA, China is covered and ways of its effective implementation n Ukraine are defined.

Важливим чинником удосконалення банювсько1" системи Украши е розвиток ринку банювських швестицшних продукпв, послуг i технологш. У цьому зв'язку е актуальним використання досвщу шоземних банкiв у втиз-няному фiнансовому бiзнесi. У перспективi вiтчизняний ринок банкiвських iнвестицiйних послуг стане "зоною шдвищених iнтересiв зарубiжних банкiв i ТНК" [1, с. 127], як при нормалiзацii полiтичноi i соцiально-економiчноi си-туаци у кршт складуть серйозну конкуренцiю украшським банкам у роботi з в^чизняними пiдприемствами.

На цей час у роботах вггчизняних економiстiв цьому питання придь ляеться щораз бiльша увага, зокрема у працях В.1. Грушка, С.М. Лаптева, О.С. Любунь, К.С. Раевського, проте вщсутнш систематичний огляд цього питання. Вщтак саме випрацювання комплексного шдходу до рiзних шстру-ментiв банкiвськоi iнвестицiйноi дiяльностi, яю використовуються у свiтовiй практицi, та визначення чинниюв ix ефективного впровадження в Укршт i стали завданням стати.

Ефективнiсть використання зарубiжного досв^ в органiзацii та фун-кцюнуванш ринку банкiвськиx iнвестицiйниx послуг залежить вiд таких го-ловних чинниюв [1, с. 120]:

• наявтсть адаптовано! теоретично! i термшолопчно1 бази, яка е основою для розроблення i надання комплексних баншвських швестицшних послуг тд-приемствам;

• адаптащя вичизняних плалжних систем до европейських кл1рингових пла-тжних систем;

• розвиток баншвських 1нвестищйних послуг у галуз1 корпоративних фшансш, сек'юритизацп i управлшня активами;

• використання 1нтернету для надання електронних баншвських 1нвестицшних послуг;

• створення м1жнародно! кредитной ютори для подальшого розвитку банювсь-ких послуг на свгговому кредитному ринку;

• розвиток мереж1 представництв, фшй 1 доч1ртх структур в1тчизняних 6анк1в за кордоном;

• детальна розробка 1 визначення сильних 1 слабких сторш основних моделей оргатзаци фондового ринку за рубежем.

У свгговш економщ масштаби та сила впливу банюв на тдприемства реального сектора, а також вплив ринку щнних папер1в на стабшьшсть бан-ювсько! системи стала приводом для знаменитих дискусш м1ж економютами 1 зумовили появу двох моделей функщонування фондового ринку: англосак-сонська 1 шмецька. За великим рахунком щ модел1 роздшяють заборона або дозвш банкам проводити операци з щнними паперами тдприемств.

"Англосаксонська" модель забороняе банкам швестици у щнш папери тдприемств. Закон Гласса-Олгала (скасований у 1999 р.) забороняв банкам швестици в акцп. Головними аргументами заборон були таю [2, с. 151]:

• гарантування банками андеррайтингу (розмщення щнних папер1в) тдвищуе ризики нестабшьност! грошово-кредитно! системи;

• поява конфлшту штерешв банку як позикодавця 1 як андеррайтера;

• зростання концентраци фшансово! сили банк1в, що призведе до зниження впливу конкурентного мехатзму регулювання економши.

Проте тривала д1я закону Гласса-Стшала породила три особливост фь нансово-банювсько! системи США:

• банювська система через свою слабшсть виявилась неспроможною задоволь-няти потреби тдприемств у фшансувант шляхом кредитування;

- и и

• корпоративний сектор, незадоволений високими процентними ставками за кредитами, розпочав мобшзащю засоб1в за допомогою боргових зобов'язань;

• банки з1ткнулись з жорсткою конкуренцию з боку небанк1вських фшансових установ, як1 були менш обмеженими щодо д1яльност1 на фондовому ринку.

Усе це у юнцевому шдсумку призвело до того, що автори { прихиль-ники "англосаксонсько!" модел1 вщмовились вщ заборони банкам торгувати акщями тдприемств.

"Шмецька" модель фондового ринку дае змогу банкам проводити операци з акщями шдприемств { в результат! фшансова система ФРН мае таю риси:

• тдприемства використовують банк1вськ1 кредити як основне джерело зов-тшнього фшансування;

• банки володшть ютотною частиною каттал1в тдприемств;

• на фондовому ринку панують банки 1 дуже мало незалежного 1нвестищйного б1знесу.

У свт "шмецька" модель швестицшного б1знесу отримала перевагу поширення за двох принципових 11 наслщюв:

• по-перше, провщна роль банк1в на фшансовому ринку ставить тдприемства тд 1х фшансовий контроль;

• по-друге, банки, володшчи корпоративними акциями, можуть легко контро-лювати ефективтсть використання сво!х кредипв 1 задовольняти потреби промисловост у доступних довгострокових позиках.

На ниш висою стандарти демонструе ринок банювських послуг, в т.ч. ринок банювських швестицш, США. У щлому цей ринок волод1е такими ос-новними ознаками:

• зрощення промислового 1 банк1вського катталу;

• ор!ентащя банк1в на надання електронних баншвських послуг;

• наявтсть велико! шлькост! небанк1вських фшансових шститупв;

• розвинутшть баншвсько! шфраструктури.

Особливютю ринку банювських послуг США е переор!ентащя банюв з короткострокових кредилв на швестицшш послуги { цшьове довгострокове кредитування тдприемств [3, с. 62]. У зв'язку з вщмшою у жовтш 1999 р. закону Гласса-Олгала, який забороняв злиття банювських та шших фшансових ш-ститулв, ниш вщбуваеться зростання швестицшних послуг у сфер! корпоратив-них фшаншв !, зокрема, таких: злиття { поглинання, фшансове консультування.

На розвиток ринку банювських послуг у США ютотно впливае пере-будова системи швестицшних банюв у напрямку ушверсал!заци !х д1яльност1 шляхом поглинання компанш. В умовах глобал!заци { европейсько! штеграци серйозш проблеми виникають перед захщноевропейськими банками { передуем це стосуеться швестицшно! складово! !х д1яльност1. Так, К.Л. Фонтц визначив три вар1анти д1яльност1 банку в нишшшх умовах евроштеграцшно! штеграци { вс вони стосуються швестицшно! компоненти [4, с. 59-63]:

• розвиток партнерства з великим стратепчним швестором;

• розвиток фшй 1 ввддшень в умовах сильно! конкуренци великих 1 середтх

банк1в;

• злиття 1 поглинання.

Щоб стати усшшним захщноевропейським банком, необхщно здш-снювати котирування не менше 200 тишв акцш { брати участь у м1жнароднш шформацшнш систем! на Лондонсьюй фондов!й б!рж! [5, с. 30].

Для формування банювського швестицшного ринку в Укра!ш ц!кавим е досвщ КНР. КНР вм!ло захищае свою банювську систему в!д шоземного ка-п!талу. Зрештою, !нвестування шоземного кашталу у банк!вську сферу ! еко-ном!ку загалом можна розглядати як банювську послугу з регулювання еко-номжою. Китайське законодавство обмежуе д!яльшсть кожного !ноземного банку одним мютом ! дае змогу надавати послуги сшльним п!дприемствам у галуз! валютних операц!й. Окр!м того, у КНР законодавчо визначено перелш послуг, як! можуть надавати шоземш банки у спещальних економ!чних зонах: плат!жш послуги кл!ентам ! банкам-кореспондентам; документарш послуги; проектне фшансування; швестицшш послуги; видача гарант!й; фшан-сове консультування; кастод!альн! послуги. Як бачимо, !з семи перел!чених чотири належать до швестицшних послуг.

Анал!з заруб!жного досв!ду розвитку банк!вського швестицшного ринку або ринку позичкових каштал!в дае змогу видшити нов! аспекти ! нап-рями сучасно! швестицшно! д!яльносл банк!в:

• послуги баншв з! сек'юритизац!!;

• послуги баншв з! управл!ння ф!нансовими активами;

• послуги баншв з! розм!щення еврообл!гацш;

• послуги банк1в у галуз! корпоративних ф!нанс!в.

Поняття "сек'юритизац!я" як р!зновидшсть банк!всько! швестицшно! д!яльност! або посередництва з'явилось у 80-т! роки XX ст. Як правильно стверджуе А. 1ванов, "нова банювська послуга з оргатзаци залучення се-

редньо- i довгострокових коштiв шляхом випуску боргових зобов'язань вь добразила прагнення великих банюв i фiнансових iнститутiв до диверсифжа-цп iнвестицiйних ризикiв, зниженню ризику позичальника i полiпшенню якост iнвестицiйного портфеля [5, с. 87]. В. Усосюн визначае сек'юритизащю як продаж на ринку частини активiв банку у формi щнних паперiв, якi за-безпеченi цими активами i погашаються коштами, яю поступають вiд пози-чальникiв [6, с. 292].

А.1. 1ванов у свош авторськiй класифшацп ринку банювських послуг за секторами не виокремлюе ринку швестицшних послуг, а натомють вказуе на "послуги на ринку позичкових капiталiвм [5, с. 20]. На наш погляд, некорек-тшсть такого пiдходу е очевидною як з погляду логiки, так i з точки зору змiсту. Постае питання: що автор хоче класифшувати: ринок послуг чи послуги ринку?

На думку А. 1ванова , сек'юритизащя являе собою набiр швестицшних послуг з шдготовки i оргашзацп випуску цiнних паперiв, забезпечених активами позичальника i грошовими надходженнями виторгу вiд реалiзацil [5, с. 88]. Вш же називае сек'юритизащю "загальноприйнятим iнвестицiйним фь нансовим шструментом".

На перших порах сек'юритизацiя забезпечувала конверсiю зобов'язань пiдприемства у борговi iнструменти i представляла форму реструктуризацп кредитно! заборгованостi. Вона давала змогу залучати додатковi кошти у тд-приемство i структурувати повернення проблемних кредш!в. Нинi ця бан-ювська iнвестицiйна послуга демонструе цiлу низку переваг порiвняно iз тра-дицшними формами залучення коштiв: здешевлення вартост залучених ре-сурсiв; пiдвищення попиту iнвесторiв на цiннi папери; використання забалан-сово! природи сек'юритизацп для суверенних боргових зобов'язань держави; отримання або полшшення кредитного рейтингу; отримання доступу до кре-дитних ресурЫв на ринку капiталiв.

При цьому сек'юритизащя залишаеться фiнансовим iнструментом, який за сво1м змiстом передбачае випуск зобов'язань тд зобов'язання, але са-ме в цьому закладенi не тшьки основнi переваги, але й загрози та ризики.

У зарубiжному банювському секторi основними видами сек'юритизацп активiв е: комерцiйнi кредити, портфелi боргових зобов'язань, iпотечнi кредити. Росшський вчений-фiнансист А. 1ванов, який спещально дослiджу-вав механiзм сек'юритизацп зарубiжних банкiв, видiлив чотири види послуг швестицшного банку як адмшютратора угоди: акумуляцiя надходжень на ра-хунку компанil-емiтента; погашення цiнних паперiв iнвесторам; контроль за використанням отриманих позичальниками коштiв; надання iнформацil рейтинговим агентствам про стан грошових потоюв.

Послуги банюв з управлiння активами кшенлв у розвинутих кра!нах зростають високими темпами, що зумовлено збшьшенням обсягу фондових ринюв i грошових нагромаджень, яю iнвестицiйнi банки об'еднують у пули.

1нвестицшш послуги банюв з управлшня активами кшенлв можна по-дiлити на: послуги з управлшня фшансовими активами; трастовi послуги. Обидва види послуг у лiтературi описано детально. Вважаемо, що швести-цшш послуги банкiв по управлшню активами - це такi послуги банюв, яю

спрямоваш на iнвестування вiльних кош^в кшенпв в iнвестицiйнi шструмен-ти з метою диверсифжаци ризикiв, джерел прибутюв i отримання найбшьшо-го доходу. Велик успiхи банюв у розвитку послуг з управлшня активами кшенпв значною мiрою обумовленi дieю таких головних чинникiв та умов:

• проведения ефективних власних аналггичних досл1джень ринку;

• застосування комплексного тдходу до вивчення привабливост 1нвести-щйного портфеля та включення до нього швестицшних шструменив трьох i бшьше регiонiв;

• ор1ентащя на довгострокову стратегш формування iнвестицiйного портфеля;

• оптимiзацiя використання можливостей та результатов мiжнародноl швести-щйно! експертизи.

Анашз методик формування iивестицiйиого портфеля у зарубiжиiй практицi дозволив виявити, що базова банювська послуга з формування ш-вестицiйиого портфеля кшенлв складаеться iз таких стадiй:

• макроеконом1чне досл1дження регюну i його ризишв;

• формування пол1тики структурування швестищйного портфеля по регюнах: рейтингова оценка регютв i виб1р 1нвестицшних шструменпв;

• розподш потенщйного швестищйного портфеля по кра!нах за такими крите-р1ями: макроеконом1чт показники, доход бюджету, лжввдтсть, р1вень розвитку фондового ринку, ризики;

• розгляд диверсифшацл портфеля по кра1нах i формування стратеги вибору швестицшних шструменпв по кожному регюну;

• формування швестищйного (фондового) портфеля за такими ознаками: обсяг швестицш в один фшансовий шструмент - 1-5 %; граничт частки швесту-вання у регюни (Аз1я - 30-60 %, Латинська Америка - 15-45 %, Схвдна Свро-па - 5-25 %, Африка до 20 %); швестицшний мшмум у боргов1 шструмен-ти - 10 кра1н, а л1мгт швестицш в однш краш - 15 %; остаточне формування i наступне управлшня швестицшним портфелем ктента.

Випуск eврооблiгацiй е одним iз иайпоширеиiших видiв боргових за-позичень, якi проводять банки.

Встановлено, що дохiдиiсть eврооблiгацiй залежить вщ якостi швести-цiйиих послуг, яю надаються банками i охоплюють стади пiдготовки, оргаш-заци i торгiвлi облiгацiями. Основними iивестицiйиими послугами банюв-емiтеитiв eврооблiгацiй е такi:

• послуги банку як менеджера або учасника синдикату з оргатзаци випуску еврообл1гацш;

• послуги банку як податкового агента i дов1рителя, який представляе штереси ем1тента i покупщв обл1гацш для оптим1заци оподаткування i управлшня портфелем еврообл1гацш;

• послуги банку як агента-платника, що призначае емгтент i який ввдповвдае за акумулящю i виплату суми обл1гацш 1нвесторам вщповщно до графша пога-шення;

• послуги банку як листингового агента, призначеного емгтентом i вщповь дального за реестращю випуску на Лондонськш фондовш б1ржц

• послуги банку - депозитарш, призначеного кл1ринговою системою для ввд-поввдального збер1гання i проведення розрахунюв за угодами з обл1гащями;

• консультащйт послуги юриста, призначеного стльним ршенням ем1тента i менеджера (банка-оргатзатора).

Застосування зарубiжного досвiду для налагодження випускiв в Укра-ÏHi еврообл^ацш е необхщним i важливим для вiтчизняних банюв, а саме:

• сприятиме розвитку в Украïнi фондового ринку;

• створюватиме передумови для диверсифiкацiï вкладень у реальну економiку;

• зменшуватиме залежнiсть вiтчизняноï банкiвськоï системи ввд зарубiжних фiнансових iнститутiв;

• збшьшуватиме обсяги баншвського iнвестицiйного бiзнесу в Укршш та доходи банюв.

Важливою сферою iнвестицiйноï д1яльност1 заруб1жних банюв е послуги у сферi корпоративних фiнансiв, до яких належать [5, с. 96]: злиття i поглинання; фшансове консультування; консультування з приватизации видь лення частки власностц реструктуризащя заборгованостi; контроль за аукщ-онами; пошук стратегiчного партнера; створення сшльних пiдприемств.

Розглянемо дещо детальнiше першi два види послуг, яю лiдирують у дiяльностi банюв. Банки надають послуги зi здшснення угод злиття та поглинання компанш. Стратегiя зливань i поглинань банюв i компанш спрямована на придбання з метою: розширення ринку i змщнення позицiй на ринку.

Фшансове консультування проводиться на основi сегментаци клiентiв за груповою ознакою i може охоплювати:

• консультування щодо залучення катталу шляхом розмщення щнних папер1в;

• консультування державних оргатв з швестищйних питань;

• консультування мiжнародних приватних i корпоративних 1нвестор1в з питань здшснення 1нвестицш;

• консультування щодо ощнки вартост ф1рми та структурування угод.

В Укра].ш фiнансове консультування великих i середшх пiдприемств може стати доходною сферою дiяльностi банкiв i сприятиме розвитку нових форм сшвробгтництва банюв i кшенлв на кредитному та швестицшному ринках. Загалом вивчення свгтового досвiду органiзацiï системи банювських ш-вестицiйних послуг клiентам з точки зору форм, видiв i методiв надання, ïx надiйностi та ефективност сприятиме швидкому розвитку в Украш цього популярного та активного у свт виду банкiвського бiзнесу. Перспективою подальших дослiджень може виступити взаемозв'язок покращення швести-цiйного кшмату в Украïнi з розширенням спектру та ефективност банювсь-ких швестицшних послуг.

Лггература

1. Грушко В.1., Лаптев С.М., Любунь О.С., Раевський K.G. Банкiвський нагляд: Навч. пос1б. - К.: ЦНЛ., 2004. - 264 с.

2. Портер Майкл Е. Стратегия конкуренции Пер. з англ. А. Олшник, Р. Скшьський. - К.: Основи, 1997. - 390 с.

3. Мовсесян А.Г. Интеграция промышленного и банковского капитала. - М. : Финансы и статистика, 1997. - 286 с.

4. Фонтц К.Л. Тенденции в мировом банковском деле с точки зрения европейской перспективы// Финансовый бизнес. - 1996, № 3. - С. 59-63.

5. Иванов А.Н. Банковские услуги: зарубежный и российский опыт. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 176 с.

6. Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции. - М.: ИПЦ "Вазар-ферро", 1994. - 320 с. _