CC BY
22
венчурних тдприемств зазнають краху через невмшня враховувати Bci рин-KOBi вимоги, а 60 % лише повертають вкладеш кошти [5]. Проте у разi ycnixy норма прибутку на авансований каштал може значно перевищити банкiвськi вiдсотки.
Таким чином, усшшне венчурне фiнансування залежить вщ виконання iнвесторами таких вимог: складання всебiчного прогнозу економiчного по-тенщалу нововведення на довгострокову перспективу, чггке визначення обся-гiв попиту потенцшних споживачiв на новинку, li економiчнi переваги перед вже iснуючими способами задоволення дано! потреби, виявлення ресурсних обмежень, як можуть виникнути при створенш, виробнищв i збутi новинки [1, 3, 4]. Для усшшного розвитку венчурного шдприемства необхiдно, щоб його керiвники i персонал вщповщав особливим вимогам. Важливими е яюсть менеджменту фiрми та вiдсутнiсть строго! формалiзацil структур уп-равлiння, яю створюють передумови розвитку атмосфери творчост у колек-тивi, забезпечують швидюсть, гнучкiсть у прийняттi рiшень; мшмальна кшь-кiсть рiвнiв управлiння "незалежного" венчурного шдприемства забезпечуе безпосередне особисте залучення керiвникiв до роботи вЫх пiдроздiлiв фiрми.
Висновки. Отже, сучасш малi венчурнi пiдприемства - це гнучк i мо-бiльнi структури, що характеризуються високою активнiстю у швидкш ко-мерцiйнiй реалiзацil розроблених щей та винаходiв iз мшмальними витрата-ми. Пiдвищена увага iнвесторiв до дiяльностi таких пiдприемств пояснюеться тим, що такi фiрми сприяють постiйному оновленню виробничого потенщ-алу, допомагають пiдтримувати конкурентоспроможнiсть компанiй на свгго-вому ринку.
Л1тература
1. Кутейников А.А. Искусство быть новатором: (Мировой опыт "рискованого" бизнеса). - М.: Знание, 1990. - 64 с.
2. Лебедева Е.А. Венчурные фирмы в США// Вопросы изобретательства. - 1990, № 8. - С. 54-58.
3. Поручник А.М., Антонюк Л.Л. Венчурний каттал: заруб1жний досвщ та пробле-ми становлення в Укрш'ш. Монограф1я. - К.: КНЕУ, 2000. - 172 с.
4. Степаненко А.С. Венчурне фшансування швестицш i перспективи його викорис-тання в Укрш'ш// Фшанси Украши. - 1997, № 3. - С. 46-61.
5. http://www.cnews.ru_
УДК 330.322:336.717 М.Б. Паласевич - Дрогобицький ПУ;
доц. В.1. Блонська, канд. екон. наук - Львiвська КА;
астр. С.Г. Шевченко - НЛТУ Украти
СУТЬ, ОЗНАКИ ТА СТРУКТУРА БАНК1ВСЬКО1 ШВЕСТИЩЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
З'ясовано суть та мюце швестицшно'1 банювсько! дiяльностi в системi банювсь-ких послуг на пiдставi порiвняння рiзних банкiвських послуг та функцюнального пiдходу до поняття "банк". Розглянуто структуру та напрями банювсько! швести-цшноi дiяльностi.
M.B. Palasevuch - Drogobuch PU; doc. V.I. Blons'ka - Commercial Academy of Lviv; doctorate S. G. Shevchenko - NUFWT of Ukraine
The essence, features and structure of banking investment activity
The essence of banking investment activity and its place in overall system of banking products is defined on the base of comparison of deferent banking services and functional approach to the term "bank". The structure and types of banking investment activity is considered.
Поняття "банювська д1яльн1сть" належить до фундаментальних у ф1-нансово-економ1чнш наущ. Проте на тепер1шнш час у вгтчизнянш економ1ч-нш лiтературi та нормативних актах немае ч1ткост1 у визначенш понять "банювська дiяльнiсть", "банювсью операци", "банкiвськi послуги", "банкiвськi продукти" [1-3]. Тому завдання статп полягае в уточненнi зазначених понять, i, як !х складово! - з,ясуваннi структури та ознак банювсько1 швестицшно1 д1-яльностi.
У Закош Украши "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" зазначено: "Банювська дiяльнiсть - залучення у вклади грошових коштiв фiзичних i юридич-них осiб та розмiщення зазначених кошт1в вiд свого iменi, на власних умовах та на власний ризик, вщкриття i ведення банювських рахункiв фiзичних i юридичних ос1б" [1]. Проте такого поняття немае в "Енциклопеди банювсь-ко! справи Украши" [2].
У визначеному колi дiяльностi сучасного банку чшьне мiсце посiдае його кредитна та швестицшна дiяльнiсть. В "Енциклопеди банювсько! справи Украши" зазначено, що "украшсью банки переважно унiверсальнi i поеднують кредитно-iнвестицiйну дiяльнiсть з наданням кшентам зростаючо-го спектра банювських послуг" [2, с.73]. В Укрш'ш обсяги банкiвських креди-тiв у 1999 р. становили 55 % в1д загальних активiв, а обсяги банювських ш-вестицiй - 8 % [2, с.72]. Водночас частка за кредит становила 70 % в1д ус1х доходiв банювсько1 системи, а частка доходiв вiд швестицш - 10 % [2, с.214].
А.М. Мороз в "Енциклопеди" пише, що "банкiвськi операци - сукуп-нiсть рiзних видiв i напрямiв дiяльностi банку у сферi фшансово-кредитних вiдносин з метою одержання прибутку: залучення грошових кошт1в i !х роз-мiщення; здiйснення кредитування i розрахункiв; емiсiйна дiяльнiсть; купiвля i продаж цiнних паперiв та валютних цiнностей; касове обслуговування юридичних i фiзичних осiб; зберiгання, торпвля та продаж банкiвських металiв, дорогощнних каменiв та iнших коштовностей; формування та розмщення зо-лотовалютних резервiв; касове виконання державного бюджету та обслуговування державного боргу i видача гарантш, поручительств та надання шших фiнансових послуг" [2, с. 71].
1стотним з точки зору нашого дослiдження е те, що банювсью операци можуть виступати як критерш класифшаци банкiв на:
_ • __• SJ • SJ • •
• уншерсальт, що виконують широким спектр операцш i надають р1зноман1тн1 послуги кл!ентам;
• спец1ал1зован1, що обслуговують певну категор1ю кл1ентiв (кл1ентська спец1-ал1зац1я);
• спещал1зоват, що обслуговують юридичних 1 ф1зичних ос1б переважно од-те! певноi галуз1 (галузева спещал1защя);
• спещал1зоват, що надають бшьшост1 сво!х кл1енпв обмежену шльшсть послуг (функциональна спещал1защя).
За функцюнальною спещашзащею банки можна подшити на: швестицшш, ощадш, шотечш, облжов1, депозитш. В Укра!ш шюстращею банку з функцюнальною спещал1защею е Державний ощадний банк Украши, в пасив1 якого близько 90 % - це кошти ф1зичних оЫб, а основна спещашзащя актив-них операцш - споживче кредитування [3, С.7]. Водночас в Укра!ш до банюв, яю здшснюють швестицшне кредитування, належить зокрема Укршбанк.
С.М. Савлук визначае банювсью послуги як "певний наб1р дш банювсь-ко! установи, яю здшснюються на замовлення та в штересах кшента у сфер1 грошово-кредитних вщносин без залучення додаткових резерв1в" [2, С. 72].
Т.П. Остапишин стверджуе, що як "банювсью послуги" розумшть таю види банювсько! даяльносп, що супроводжують основш (базов1) банювсью операци, спрямоваш на залучення юридичних { ф1зичних ос1б як постшних кшенпв { на зростання дохщносп банювсько! д1яльносп" [4, С.66]. Т.П. Остапишин по-даляе банювсью послуги за характером !х надання на таю три види [4, С. 66]:
• кредиты (л1зинг, факторинг, форфейтинг, операци з пластиковими кредитни-ми картками);
• гаранпйт (видача банком гарантш, поручительств, аваль, акцепт вексел1в);
• посередницви (агентсви послуги, що банк надае кл1ентов1, не дштаючи вщ нього прав власносп, а тшьки отримуючи повноваження на здшснення операций вщ 1мет кл1ента; трастов1 - дов1рене управлшня та розпорядження майном за дорученням кл1ента; дов1рч1 - пов'язан з1 збер1ганням ценностей).
У цш класифжацп вщсутт швестицшш послуги банку, яю, однак, на нашу думку, реально юнують { мають становити у под1бних класифжащях окремий вид банювських послуг. У цьому випадку банювсью послуги дещо нагадують активш банювсью операци { формально вщр1знити, наприклад, ш-вестицшш послуги вщ банювських швестицшних операцш не можна. Однак за змютом вони вщр1зняються: банювсью швестицшш послуги не збшьшу-ють банювських вимог { не передбачають формування нових резерв1в. Окр1м того, платою за банювсью послуги е комюшна винагорода, а платою за кредиты та швестицшш послуги банку, кр1м комюшних, е кредитний процент або швестицшний прибуток.
Для подальшого уточнення поняття банювсько! швестицшно! д1яль-ност розглянемо сутшсть самого банку як фшансово-кредитно! установи. Як правильно стверджуе Л.В. Васюренко, "у сучасних умовах дати точне й од-нозначне визначення такого ушверсального поняття як "банк", - не менш складне завдання, шж визначити ушверсальне поняття "фшанси" [5, с. 14].
У Закош Украши "Про банки { банювську д1яльшсть" поняття "банк" базуеться на понятл "банювська д1яльшсть". Це - юридична особа, яка мае виключне право на шдстав1 лщензи Нацюнального банку Украши здшснюва-ти певну сукупшсть операцш [1, с. 74].
в.С. Бургша вважае, що "банк - особлива грошово-кредитна установа, економ1чна шститущя, яка д1е на фшансовому ринку, акумулюе тимчасово
вiльнi грошовi кошти i заощадження, надае кредити, здшснюе грошовi розра-хунки тощо [2, с. 45]. О.В. Васюренко пише, що банк - це фшансова устано-ва, що спещ^зуеться на акумулюваннi ресурсiв i управлшш цими ресурсами шляхом здшснення розрахункових, посередницьких, кредитних та шших фшансових операцiй [5, с. 14].
У "Словнику сучасно1 економiки Макмшлана" пояснено, що "банк -фшансовий посередник, який приймае кошти, як правило, у виглядi депозита, що видаються на вимогу або при повщомленш за короткий строк, яю вiн використовуе для надання кредита у виглядi овердрафтiв, позик, або дисконту векселiв, а також для швестицш в шш^ звичайно, фiнансовi активи (такi як ринковi цiннi папери)" [6, с. 25]. У цьому визначенш банку чггко шдкреслено iнвестицiйну дiяльнiсть банку.
С. Меньшжов пише, що "шд банком у строгому смислi слова розу-мiеться фiрма або установа, яка поряд iз власним кашталом залучае зовшш-нiй капiтал шляхом прийняття грошових депозитiв (вкладiв) i отримуе доходи шляхом надання грошей у позику, в кредит шд проценти. Це - основна вщмшна ознака банку [7, с. 275].
А.1. Ольшаний стверджуе, що "банк - це кредитна оргашзащя, яка мае виняткове право здшснювати у сукупност такi операцiï: залучати до вкладiв грошовi кошти i вщкривати банкiвськi рахунки фiзичних i юридичних осiб; розмiщувати вказанi кошти вщ свого iменi i за свш рахунок на умовах пово-ротностi, платностi i строковостi" [8, с. 13].
За критерiями стягнення банками плати за надання послуг розрiзня-ють платнi i безоплатш послуги. На думку М. Д. ОлекЫенко, наявнiсть остан-нiх пов'язана з тим, що в окремих випадках комерцшш банки самi зацiкавленi в наданш клiентам безоплатних послуг [9, С. 311]. Це, по сут^ е цшовим методом конкурентноï боротьби за клiента, що дае 1'м змогу пiдвищувати рiвень обслуговування.
Банк, як будь-яка фiрма, прагне, зазвичай, до максимiзацiï прибутку i тому дiе за вiдомими законами мжроекономши. Результатами банкiвськоï дь яльностi е банювський продукт, який може мати форму товару, роботи i послуги. На практищ банювсью послуги та банювсью операци розрiзнити дуже важко.
Чого бшьше в банку: швестицшних операцiй, послуг чи продукта?
Домiнуючим видом банкiвськоï дiяльностi ниш е кредитування. Кре-дитнi операци залишаються головним видом активних операцш комерцiйних банкiв. Так, кредитнi вкладення становлять близько 70 % вщ загальних акти-вiв [10, С. 135]. При цьому банювське кредитування може бути споживчим та швестицшним. За наявними даними, швестицшне кредитування в Укра1'ш становить 6 - 8 %. Однак для банку розмщення ушх ресурсiв у виглядi кре-дитiв (споживчих чи швестицшних) не завжди доцшьне.
По-перше, на кредитному ринку зменшуеться норма проценту, зростае ризикованiсть неповернення кредита. По-друге, дiяльнiсть банкiв, особливо регюнальних, часто пов'язана з певною економiчною територiею. I тому спад дiловоï активностi на нiй знижуе кредитну доходшсть банку.
У цьому зв'язку банки активнiше вдаються до операцiй на ринку щн-них паперiв, зокрема, швестицшно1 дiяльностi. Об'ектом дiй банкiв на ринку щнних паперiв е цiннi папери та грошовi засоби. М.Ф. Пуховюна видшяе п'ять цiлей банкiвських швестицш у щнш папери [9, с.226]:
• розширення дох1дно1 бази за рахунок зростання вартост цшних папер1в, одер-жання прибутку у форму процента, дивщенд1в, дисконту, курсовой р1знищ;
• тдтримання лжввдност! банку шляхом створення вторинних резерв1в у фор-м1 високолжввдних цшних папер1в, як у раз1 необхвдносп легко можна реаль зувати або використати як заставу при позичант кошт1в;
• забезпечення диверсифшаци баншвських операцш з метою м1тм1заци банювських ризишв 1 стабшзацп доход1в;
• формування контрольного пакету цшних папер1в 1 участь в управлшт д1яль-ност1 об'екта швестування;
• розширення кл1ентсько! бази, забезпечення присутност1 банку на найдина-м1чтших ринках.
Ус банкiвськi операци з цiнними паперами можна подшити на три ос-новнi групи: емiсiйнi - пасивш операци, якi здiйснюються через випуск цшних паперiв власного боргу; кшентсью - посередницькi операци з цшними паперами, якi здiйснюються банками вщ iменi, за рахунок та на користь кшенлв; iнвестицiйнi - активш операци iз вкладення власних та залучених фiнансових ресурсiв у фондовi активи шляхом придбання вщповщних цiнних паперiв на фондовому ринку вщ свого iменi.
Зазначимо, що об'ектом нашого дослiдження е банювсью операци з цшними паперами третьо1 групи - швестицшш операци. Банк здшснюе щ операци з метою одержання прибутюв вiд дiяльностi з цшними паперами, а також для забезпечення участ у статутному капiталi шших шдприемств i контролю над 1х власнiстю.
Видiляють два основних види банювських швестицшних операцш на фондовому ринку:
• виконання угод кутвльпродажу цшних папер1в ввд свого 1мет та за свш рахунок шляхом виставляння власних щн кутвльпродажу 1з зобов'язанням !х кутвт та (або) продажу за заявленими цшами;
• кутвля цшних папер1в з метою утримання !х у своему розпоряджент стро-ком б1льше нiж 1 рш.
Виходячи зi сказаного вище, в iнвестицiйному портфелi цiнних папе-рiв банку можна видiлити: щнш папери банюв на швестицп; щнш папери банюв на продаж (за правилами бiржовоl спекулятивно: гри); щнш папери для вкладiв в асоцшоваш компани (пайова участь); цiннi папери для вкладень у дочiрнi компанй.
Однак для всiх видiв цiнних паперiв головними чинниками швести-цшно1 дiяльностi комерцiйних банкiв е: очжуваний дохiд вiд iнвестування та ризик проведення швестицшних операцш.
1нвестици банюв у щнш папери (борговi або пайов^ можна подiлити (залежно вщ того, хто 1х емiтував в об^) на п'ять видiв:
• швестицп у цшт папери центральних оргатв державного управлшня;
• швестицп у цшт папери мюцевих оргатв державного управл1ння;
• швестицп у цшт папери, випущет банками;
• швестици у щнт папери, випущенi фшансовими небанювськими установами;
• iнвестицiï у боргов1 цiннi папери, випущенi нефшансовими тдприемствами.
Важливою для нашого дослщження е класифжащя банювських швес-тицш в щнт папери з нефжсованим прибутком:
• цiннi папери з нефшсованим прибутком, як випущенi банком;
• щнт папери з нефшсованим прибутком, як випущенi фiнансовими (небан-швськими) установами;
• iншi щнт папери з нефшсованим прибутком;
• власт акцiï банку, викупленi в акцiонерiв.
Банки можуть здшснювати швестицшну д1яльн1сть на ринку щнних папер1в за рахунок власних i залучених кошт1в; на первинному i вторинному ринках. Ще одним методом проведення банками iнвестицiйноï дiяльностi е участь у бiржовiй i позабiржовiй торпвль
Бiржова торгiвля здiйснюеться на пiдставi значно!" кiлькостi конкрет-них правил i процедур, тобто е оргашзованою системою торпв. Позабiржо-вий ринок щнних паперiв у бiльшостi краш передбачае бiльш лiберальнiшi правила i процедури укладання та виконання угод кушвльпродажу цiнних паперiв. Важливою системою позабiржового ринку е система комп'ютерно" торгiвлi. Наприклад, в Украïнi - це позабiржова фондова торговельна система. Все сказане вище мае вщношення до портфельних банкiвських швести-цiй, тобто придбання банками цшних паперiв на фондовiй бiржi.
Далi ми розглянемо другий вид - прямi банкiвськi iнвестицiï. Прямi банювсью швестици передбачають внесення коштiв або майна в статутний фонд юридично1' особи i придбання таким чином корпоративних прав, яю емгтоваш щею особою.
Прямi банкiвськi iнвестицiï можна подшити на швестици у власну дь яльшсть та iнвестицiï у невласну дiяльнiсть. Банкiвськi iнвестицiï у власну дiяльнiсть - це швестици у власш основнi засоби та шше, що збiльшуе вар-тють власного капiталу банку.
Банкiвськi швестици у невласну дiяльнiсть - це швестици, яю здiйснюються за рахунок:
• власного катталу баншв i спрямовуються на створення нових тдприемниць-ких структур або пайову участь у 1хнш дiяльностi;
• кредитних ресурс1в, яю спрямовуються на швестицшш потреби кл1енпв банкiв.
Що ж таке " банкiвська iнвестицiйна дiяльнiстьм? На думку Б. Луцiва, у бшьшосп сучасних публiкацiй поняття "швестування", "капiтальнi вкла-дення", "iнвестицiйна дiяльнiсть" розглядаються як синонiми [10, с. 15].
Однак швестицшна дiяльнiсть - це практичш ди фiзичних оЫб, юридичних осiб i державних оргашв щодо реорганiзацiï iнвестицiй. Зрештою са-ме такий пiдхiд до даного поняття зафшсовано у Закош Украши "Про швес-тицiйну дiяльнiсть". 1накше кажучи, iнвестицiйна дiяльнiсть - це процес вкладення певних ресурЫв тепер i отримання доходiв у майбутньому.
Серед суб'еклв iнвестицiйноï дiяльностi чiльне мiсце посiдають банки, яю реалiзують грошовi ресурси через мехашзми пiдприемництва у доходи або сощальш ефекти. Однак банкiвська швестицшна дiяльнiсть е маловивче-
ною в Укра1'ш темою, хоча значний внесок у ïï розробку здшснили А. Пересада, Б. Лущв, О. Вовчак та iн.
На нашу думку, банювська iнвестицiйна дiяльнiсть - це банкiвська дь яльшсть, яка трансформуе iнвестицiйний потенцiал банюв в 1'хнш швести-цiйний дохщ.
Банкiвська iнвестицiйна дiяльнiсть все-таки належить до неосновной додатково1' дiяльностi, яка не е виключно характерною рисою банку. I ця теза е важливою в методологiчному планi. Варто згадати, що за законодавством 30-х роюв ХХ ст. в США комерцшним банкам було заборонено займатися ш-вестицшною дiяльнiстю, за винятком операцш з державними цшними паперами. Водночас попередш швестицшш вщдшення комерцшних банкiв були видiленi в особлив^ самостiйнi фiрми, яким заборонялось приймати депозити i давати позики. Однак щ фiрми могли розмщувати цiннi папери i торгувати ними, вони отримали назву iнвестицiйних банюв. Слово "банк" тут вказуе тшьки на ïx походження, але не на характер ïx основно1' дiяльностi.
У континентальнiй Gвропi подiбного подшу не вiдбулося, i тому ко-мерцiйнi банки там продовжували без перерви поеднувати кредитну та швес-тицшну дiяльнiсть.
На думку Р.Г. Ольховой банкiвська iнвестицiйна дiяльнiсть на ринку цшних паперiв е "альтернативною по вщношенню до кредитування". Вчений вважае, що "основною галуззю швестицшних банюв е вкладення у твердовщ-сотковi цiннi папери" [11, с.479]. Iнтенсивнiсть iнвестицiй банкiв у "твердо-вiдсотковi" цiннi папери залежить вщ потреби клiентiв банку у кредитних ресурсах i прогнозу динамжи вщсоткових ставок на ринку кредита. Р.Г. Оль-хова пояснюе: "Якщо очiкуеться зниження вiдсотковиx ставок, то для банку бшьш рацiонально вкласти засоби у твердовiдсотковi цiннi папери. I навпаки, якщо е ймовiрнiсть шдвищення вiдсотковиx ставок, то банк повинен утрима-тися вiд подальшоï купiвлi твердовiдсотковиx цiнниx паперiв i намагатися продати наявш на баланЫ" [11, с. 479].
Окрiм того, Р.Г. Ольхова називае банювсью операци по кушвльпрода-жу цшних паперiв з метою отримання доходу на рiзницi курсiв на однi i ri ж цiннi папери на рiзниx ринках не iнвестицiйними, а торговельними операщ-ями. На ïï погляд, банювсью швестицшш операци - це вкладенння у щнш папери на вщносно тривалий перюд часу.
1нвестицшний потенцiал банку можна подшити на власний i залучений.
Власний швестицшний потенцiал банку формують його статутний ка-пiтал, резервний каштал, банкiвський прибуток тощо, а залучений швестицшний потенщал - грошовi кошти, розмiщенi на вкладах, в депозитах, банювських векселях тощо.
Методолопчне значення для нашого аналiзу мае подш банкiвськиx ш-вестицiй на внутрiшнi i зовшшш. Внутрiшнi банкiвськi iнвестицiï - це швестицп, яю здiйснюються переважно у формi вкладення грошових кошта у роз-виток матерiально-теxнiчноï i виробничоï бази банку.
Зовнiшнi банювсью швестицп - це вкладення, яю виходять за внут-рiшнi межi банку i потребують створення нових шдприемницьких структур,
наприклад, ФПГ, банювських холдинпв тощо. Головними складовими зов-нiшнiх iнвестицiй, на думку Б. Лущва, е: iнвестицiйний кредит; облж комер-цiйних векселiв; швестици в лiзинг i факторинг; швестици у фiнансовi акти-ви. Одшею iз функцiй банювсько! системи е переключення тимчасово вшь-них в економщ грошових засобiв в т галузi, сфери i виробництва, де е безпо-середня потреба у збшьшенш основного i оборотного кашталу. Нинi потреба в кредитах е у вЫх секторах економiки, однак вона далеко не забезпечуеться.
До останнього часу основною причиною у невиконанш банками ще! функци була низька рентабельнють значно! частини шдприемств i висока норма процента. Назване вище поеднання не випдне - як кредиторам, так i пози-чальникам. Нинi норма реального процента ютотно знизилась. Однак перелому в бж кредитування iнвестицiй в економ^ (або iнвестицiйного кредитування) не вщбулося. Причиною цього е низка суб'ективних i об'ективних чинникiв.
Суб'ективш чинники: iнерцiйнiсть до отримання банками високих до-ходiв за рахунок операцш швестицшного кредитування; побоювання шдприемств щодо агресивно! полiтики банюв. Об,ективнi чинники: слабкiсть депозитно! бази; низький рiвень капiталiзацil банкiв, який не сприяе довгос-тороковому кредитуванню швестицш. Слабкiсть депозитно! бази залежить як вiд пiдприемств, так i вiд самих банкiв. Стосовно шдприемств, то демонети-зацiя економiки породжуе недостачу грошово! маси. Щодо банюв, то вони повинш бiльше займатися традицшною банкiвською дiяльнiстю, а не спеку-ляцiею, грою на бiржi, купiвлею великих (iнколи контрольних) паке^в акцiй великих промислових пiдприемств. Держава повинна обмежити спекулятив-ну дiяльнiсть банкiвського i виробничого бiзнесу. Ще одним методом поси-лення депозитно! бази е впровадження i розвиток кредитних карток для роз-рахунюв, якi нинi здатнi провести революцшш змiни у грошовому обiгу, особливо перехщно! економiки.
Отже, в структурi банкiвського бiзнесу вагоме мiсце належить iнвес-тицiйнiй дiяльностi, яка будучи допомiжною за своею природою, забезпечуе банку певну гарантш дохiдностi та виживання на ринку. Предметом подаль-ших дослiджень може виступити оптимiзацiя iнвестицiйноl дiяльностi банкiв Укра!ни з метою забезпечення прискореного i сталого економiчного розвитку нашо! держави.
Лггература
1. Закон УкраТни "Про банки i банк1вську д1яльн1сть" в1д 07.12.2000 р. № 2121 - Ш// Галицью контракти. Документи для роботи. - 2001, № 4. - С. 74.
2. Енциклопед1я банювсько! справи Украхни/ Редкол: В.С. Стельмах (голова) та ш. -К.: Молодь, 1н Юрс, 2001. - 680 с.
3. Банк1вськ1 операци: Пщручник/ За ред. А.М. Мороза. К.: КНЕУ. - 2004. - 384 с.
4. Остапишин Т.П. Основи банювсько! справи: Курс лекцш. - 2-е вид. - К.: МАУП, 2003. - 112 с.
5. Васюренко О.В. Банювсью операци. Навч. поабник. - К.: Знання, 2004. - 324 с.
6. Словник сучасноТ економжи МакМшана/ Пер. з англ. - К.: " Арт Ек", 2000. - 640 с.
7. Меньшиков С.М. Новая экономика. Основы экономических учений. Учебное пособие. - М.: МО, 1999. - 400 с.
8. Ольшаный А.И. Банковское кредитование: российский и зарубежный опыт./ Под ред. Е.Г. Ищенко, В.И. Алексеева. - М.: Русская Деловая литература, 1998. - 352 с.
9. Банкчвськч операци: Подручник/ А.М. Мороз, М.1. Савлук, С.Ф. Пуховк1на та 1н.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2000. - С. 311.
10. Лущв Б.Л. Банк1вська д1яльнють у сфер1 швестицш. - Тернопшь: Економ1чна думка, Карт-бланш, 2001. - 320 с.
11. Банковское дело: Учебник/ Под. ред. О.И. Лаврушина. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 672 с. _
УДК336.7:338.1(477) Здобувач О.О. Перепьолкта1 -Львiвська КА
ВПЛИВ МОНЕТАРНО1 ПОЛ1ТИКИ НБУ НА МАКРОЕКОНОМ1ЧНУ ДИНАМ1КУ В УКРА1Н1
Досл1джуеться вплив заходов грошово-кредитного регулювання на стабшза-цшш процеси у в1тчизнян1й економ1ц1 та визначаеться !х роль у забезпечення еконо-м1чного зростання в Укрш'ш. Анал1з зд1йснено у три етапи: 1) 1991 р1к - вересень 1996 року; 2) кшець 1996 року - 1999 р1к; 3) з 2000 року, коли вперше за роки неза-лежносп в Укрш'ш було заф1ксоване економ1чне зростання. Зроблено висновки щодо ефективност1 монетарной политики НБУ на р1зних етапах ii реал1заци.
Competitor О.О. Perepyolkina - Commercial Academy of Lviv
The Influence of the Monetary Politics of NBU on the Macroeconomics
Dynamics in Ukraine
The article investigates the influence of the means of monetary credit regulations on the stabilization processes in the home economics and defines their role in maintenance of economic growth in Ukraine. The analysis is done in three stages: 1) 1991 - the end of 1996; 2) the end of 1996-1999; 3) from 2000, when for the first time during the years of independence the economics growth was fixed in Ukraine. The conclusions are made as to effectiveness of monetary politics of NBU on different stages of its realisation.
Економ1чне зростання залежить в1д комплексу чинник1в як економ1ч-ного, так i соц1ального характеру. Деяк1 з них здшснюють лише опосередко-ваний вплив i не можуть гарантувати стале зростання економiчноi системи. Ефект даних чинник1в здатен лише доповнити д1ю фактор1в, що характеризуются високим ступенем впливу на економ1чне зростання. Одним 1з фактор1в, що здшснюють вир1шальний вплив на забезпечення економ1чного зростання, е ефективна монетарна полгтика держави, оскшьки високий р1вень розвитку i стабшьшсть грошово-кредитного сектора нацiональноi економ1ки е мщним шдгрунтям для ii зростання. Таким чином, детальний анал1з впливу монетар-но! пол1тики НБУ на стаб1л1зац1ю макроекономiчноi ситуаци в Украiнi дасть змогу запропонувати напрямки стимулювання 1нтенсивного п1днесення в1т-чизняно! економ1ки. При цьому важливо врахувати специф1ку перех1дного ета-пу розвитку економ1ки Украши, на якому використання Центральним банком ринкових шструменпв впливу на економ1чну систему мае певш особливост1.
Проводячи анал1з грошово-кредитноi пол1тики НБУ необх1дно вид1ли-ти наступш етапи в ii реал1заци: 1) 1991 р1к - вересень 1996 року, коли в1дбу-валася п1дготовка та в об1г було запроваджено нацюнальну грошову одини-цю - гривню; 2) кшець 1996 року - 1999 р1к; 3) з 2000 року, коли вперше за роки незалежност1 в Украш1 було заф1ксоване економ1чне зростання. Розгля-
1 Наук. кер1вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук, зав. кафедрою економ1чно1 теорЦ - Льв1вська КА
