CC BY
27
9. Постанова КМУ вiд 17.08.98 р., № 1280 "Про впровадження мехашзму страхування експортних та кредитних ризиюв".
10. Pike R.H. А review of recent trends in formal capital budgeting process / R.H. Pike // Accounting and business reseasrch. - 1983. - Summer. - Р. 201-208.
ЯремчукН.С. Усовершенствования контроля за эффективностью использования инвестиций
Проанализированы механизмы оценки и контроля проектов, которые инвестируются иностранными банками и международными финансово-кредитными организациями. Исследованы механизмы финансового мониторинга освоения инвестиций, приведены показатели финансового мониторинга.
Ключевые слова: инвестиции, инвестиционное кредитование, проектное финансирование, финансовый мониторинг.
Yaremchuk N.S. The improvements of control after efficiency of the use of investments
In the article mechanisms of estimation and control of projects which are invested foreign banks and international finance and credit organizations are analyzed. Mechanisms of the financial monitoring of mastering of investments are investigated, indexes of the financial monitoring are resulted.
Keywords: investments, investment crediting, project financing, financial monitoring. _
УДК 336.531.2 Асист I.П. Андруштв - Rbeiecbm КА
Ф1НАНСОВ1 1НСТРУМЕНТИ БАНК1ВСЬКОГО 1НВЕСТУВАННЯ, 1ХНЯ СУТН1СТЬ ТА ВИДИ
Розглянуто суть фшансових шструменпв та теоретико-методолопчш аспекти дослщження фшансових шструменпв банювського швестування.
Ключов1 слова: банювська швестицшна дiяльнiсть, кредитш фiнансовi шстру-менти банювського швестування, швестицшне кредитування, проектне фшансуван-ня, шотечне кредитування.
Постановка проблеми. Банювська система е важливим шструментом мобшзаци i перерозподшу внутршшх фшансових ресурЫв та невщ'емним складником iнвестицiйного процесу. За умов, коли таю фiнансовi шструмен-ти, як випуск корпоративних обл^ацш та ринок пайових цшних паперiв, пе-ребувають на початковiй стадп розвитку, а обсяги власних швестицшних ресурЫв пiдприемств ще недостатнi для простого вщтворення, в Укра!ш реаль-ним джерелом фiнансування поточно! та швестицшно! дiяльностi шд-приемницьких структур повинш стати банкiвськi фiнансовi шструменти.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Дослiджено зазначенi пи-тання у працях О.В. Батури, В.В. Бочарова, О.В. Васюренка, О.Д. Вовчак,
A.М. Герасимовича, В.1. Грушка, М.П. Денисенка, О.В. Дзюблюка,
B.С. Загорського, Б.Л. Лущва, 1.О. Лютого, В.М. Матвiенка, А.М. Мороза, В.1. Мiщенка, А. А. Пересади, Л.О. Примостки, С.К. Реверчука, М.1. Савлука, Р.1. Тиркала та шших. Вагомим внеском у розроблення ще! проблематики стали працi зарубiжних учених Г. Александера, С. Баренса, Л. Дж. Птмана, М.Д. Джонка, Дж.М. Кейнса, М.М. Крейншо!, О.В, Мертенса, Г. Марковща, Д. Норкотта, П. Роуза, Д. Сшю, Е. Гелферта, Р Холта, У. Шарпа та шших.
Мета дослщження. Метою дослщження е аналiз фшансових шстру-ментiв банкiвського iнвестування, 1хньо1 сутностi та видiв, а завданням - характеристика чинниюв впливу на фiнансовi iнструменти банкiвського швес-тування.
Виклад основного матерiал. Зазначимо, що пiд поняттям фшансово-го шструменту розумiють будь-який документ, що е свiдченням боргу, продаж або передання якого забезпечуе продавцю отримання фiнансiв. Прикладами фшансових шструменлв е векселi, обл^аци й iншi цiннi папери, а та-кож депозитнi сертифiкати [1].
Зпдно з мЕнциклопедiею банювсько1 справи Украши", фiнансовi iнструменти - це збiрне поняття, яке означае будь-якi документи в письмовш, формi, що мають грошову вартiсть або засвiдчують грошовi операци. До фь нансових шструменлв вiдносять рiзноманiтнi види ринкового продукту фь нансово! природи, якi е засобом перерозподшу фiнансових ресурсiв; застосу-вання фiнансових iнструментiв е основою дiяльностi фiнансових iнституцiй [2]. При цьому розрiзняють iнструменти фондового ринку та шструменти грошового ринку, ринку каштаив. До традицiйних фiнансових шструменлв можна вiднести депозити, позики, щнш папери, страховi полiси та ш.
До похiдних фiнансових iнструментiв вщносять ф'ючерси, опцiони, свопи, угоди за форвардними ставками тощо, якi з'явились на початку 80-х рокiв XX ст. i набули значного поширення в усьому свiтi. Банки та небан-кiвськi фiнансово-кредитнi установи використовують похiднi фiнансовi iнструменти як для отримання прибутку на фшансових ринках, так i з метою управлшня ризиками, тобто для хеджування.
"Економiчна енциклопедiя" (т.1) фiнансовi iнструменти трактуе як фь нансовi права й зобов'язання, якi перебувають в об^у на ринку передусiм у документарнш формi. До них належать щнш папери, валюта, ф'ючерси, опщ-они тощо [3].
У мiжнароднiй практищ фiнансовий iнструмент визначають як будь-який контракт, який спричиняе виникнення фшансового активу одного шд-приемства i фiнансового зобов'язання або шструменту кашталу iншого шд-приемства [4]. При цьому фшансовий актив, або фшансове зобов'язання, виз-наеться у баланс^ коли воно стае предметом контрактних вщносин на шстру-мент, тобто коли е юридичне право отримувати грошовi кошти на шший фь нансовий актив або юридичне зобов'язання сплатити грошовi кошти чи пере-дати iнший фiнансовий актив. Методолопчш засади формування шформаци про фiнансовi iнструменти в бухгалтерському облжу та 11 розкриття у фшан-совiй звiтностi в УкраАт визначено у положенш (стандартi) бухгалтерського обтку (П (С) БО) 12
"Фiнансовi швестици" i мiжнародними стандартами бухгалтерського облжу (МСБО) 27 "Консолiдованi фiнансовi звiти та облiк iнвестицiйну до-чiрнi пiдприемства", 28 "Облiк швестицш в асоцiйованi компани", 32 "Фшан-совi iнструменти: розкриття та подання" [4].
Загальнi вимоги до визнання та ощнювання фiнансових iнструментiв в Укрш'ш регулюють П (С) БО 13 "Фiнансовi iнструменти" [5] i МСБО 39 Фь
нансовi шструменти: визнання та ощнка". З 2005 р. фiнансовi iнструменти, за МСБО, класифжовано за такими категорiями:
• I категор1я: фшансов1 шструменти, яю вщображаються за справедливою вар-
тштто з вщнесенням р1знищ в оцшщ на фшансов1 результаты;
• II категор1я: позики 1 деблорська заборговатсть;
• III категор1я: фшансов1 шструменти, утримуват до погашення;
• IV категор1я: фшансов1 шструменти, призначет для продажу;
• V категор1я: швестици в асоцшоват компани;
• VI категор1я: швестици в доч1рт компани.
Першу категорш фiнансових iнструментiв формують шструменти, придбаш з метою отримання прибутку вщ регулярних торговельних операцш та iнструменти, придбанi з метою подальшого продажу або перепродажу найближчим часом. Тобто до ще1 категори увiйшли фiнансовi iнструменти, котрi до внесення змiн до МСБО класиф^вали як iнструменти в торговому портфелi та частина iнструментiв портфеля на продаж, як облiковували за справедливою вартютю з вiднесенням рiзницi в оцшщ на фiнансовi результати.
II категорiя - це активи з фжсованими сумами виплат (або з такими сумами виплат, яю можна визначити), що не котируються на активному ринку за винятком тих, котрi установа мае намiр продати найближчим часом (таю шструменти класифшують як торговi). Категорiя охоплюе iнструменти з фiксованими чи визначеними платежами i фiксованими термшами погашення, якi установа мае намiр i спроможна утримувати до погашення.
III категорiя - це активи, яю призначено для продажу або яю не класи-фжують як активи, вiднесенi до перших трьох категорiй. Цю категорiю формують також ус iнструменти кашталу, крiм тих, якi входять до I категори.
V категорiя - це швестици в асоцшоваш компани, тобто компани, в яких швестор мае ютотний вплив, але яю не е нi дочiрнiми, ш спiльними шд-приемствами iнвестора.
VI категорш - формують швестици в дочiрнi компани, тобто компани, контрольоваш швестором.
Отже, можемо стверджувати, що розглянут пiдходи до визначення категори фшансових шструменлв здебшьшого однаково трактують 1хню суть i зводяться до того, що фiнансовi iнструменти - це фiнансовi зобов'язання, шструменти кашталу або будь-яю документи в письмовш форм^ що мають грошову вартють або засвiдчують грошовi операци i передбачають одержан-ня доходу тсля !х продажу чи передання.
Ус фiнансовi iнструменти банювського iнвестування можна подiлити на двi групи, оскiльки вкладення банкiв в економжу здiйснюеться у формi кредилв i в формi вкладень в щнш папери.
1-ша група - шструменти реального швестування, до яких слщ вщнес-ти: довготермiновi швестицшш кредити, лiзингове кредитування i мшрокре-дитування, проектне фiнансування, iпотечнi кредити та ш. (iнша можлива назва - кредитш iнструменти iнвестування);
2-га група - iнструменти фiнансового швестування, до яких можна вщнести акци, облнаци, казначейськi зобов'язання, операци "РЕПО", депози-
тарш розписки, заставш, iпотечнi цiннi папери, андерайтинг, сек'юритизащю активiв та iн. (шша можлива назва - фондовi шструменти швестування).
Важливою групою фiнансових шструменпв банкiвського швестуван-ня е фондовi iнструменти iнвестування (iнструменти фондового швестування). Вагома роль банюв на ринку фондових шструменлв е незаперечною. Сьогоднi у бiльшостi кра!н свггу, навiть у С1ЛА, де донедавна на банювсью операци з щнними паперами було накладено низку ютотних обмежень, банки вiдiграють на фондовому ринку провщну роль. В Укра!ш започаткована модель рiвноправно! участ всiх суб,ектiв на ринку щнних паперiв. Це означае, що банки можуть виконувати практично ус функци фiнансового посередни-ка на ринку щнних паперiв, зокрема iнвестора. Сьогодш вiтчизнянi банки виступають активними учасниками фондового ринку. У 2007 р. вони здшснювали майже третину вЫх виконаних угод усiма учасниками фондового ринку.
Банк швестуе у фондовi iнструменти тодi, коли за шшими активними операцiями очiкуе зниження доходiв. Отже, фондовi iнструменти як об'екти вкладень банку мають за мету стабшзащю доходiв банку шляхом забезпе-чення грошових надходжень за певних обставин. Кшьюсть iнструментiв, що може бути включена до фондового портфеля банюв, не обмежена.
До швестицшних шструменлв, яю передбачеш чинним законодав-ством Укра!ни та можуть розглядатись з погляду !х прийнятност для швесту-вання коштiв шституцшних iнвесторiв через механiзм фондового ринку, можна вщнести: ОВДП; обл^аци мюцевих позик; облшаци пiдприемств (кор-поративш облшаци); акци; ощаднi сертифiкати; шотечш цiннi папери (шотеч-нi сертифжати, iпотечнi облшаци, заставнi); операци РЕПО; андерайтинг.
Водночас кредитш шструменти банювського швестування (довготер-мiновi iнвестицiйнi кредити, лiзингове кредитування, мiкрокредитування, проектне фшансування, iпотечне кредитування) в Укра!ш ще не задiянi пов-ною мiрою. Тому все бiльше уваги як держава, так i суб'екти господарюван-ня, а також вченi-економiсти зосереджують саме на них, оскiльки 1х викорис-тання забезпечуе потребу економiки в iнвестицiйних ресурсах.
Аналiз сучасного стану банювсько! дiяльностi в Укра!ш свiдчить, що специфiка банювсько! швестицшно! дiяльностi зумовлюеться значною мiрою характером i обсягом сформовано! ресурсно! бази. Сьогодш ж банкам ще не вдалося залучити значнi обсяги довгострокових ресурсiв, що, своею чергою, гальмуе iнвестицiйну активнiсть банкiв. Причинами невщповщносл ресурсно! бази е тшьовий обiг та вiдплив капiталу за межi нашо! держави. Окрiм того, ддача грошово-кредитна та податкова системи функщонують ще не на досить належному рiвнi, що також гальмуе розвиток ресурсно! бази та не створюе вщповщних умов для зростання обсяпв банювських iнвестицiй. На-даш кредити повертаються тiльки пiсля завершення виробничого процесу, що призводить до затримки сплати податюв. Тому в Укра!ш вiдбуваеться наро-щування кашталу банкiв в межах 7-8 % нижче бггових орiентирiв [6]. Отже, вггчизняш банки недостатньо залученi до швестицшних процеЫв з багатьох
причин, головш з яких полягають у тому, що банки в УкраАт, навт великi, е малопотужними для того, аби фшансувати великi iнвестицiйнi проекти.
Зазначимо, що основними причинами, що стримують надання банками довготермшових кредитiв суб'ектам господарювання, е високий рiвень кредитних ризиюв, короткотермiновий характер ресурсно1 бази банюв, низь-ка капiталiзацiя вiтчизняних банюв, неплатоспроможнiсть бiльшостi пози-чальникiв, вщсутшсть реально1 гаранти повернення ними креди^в та реально: застави, неефективна система оподаткування, вщсутшсть ринку ефектив-них iнвестицiйних проектiв тощо. Серед основних чинниюв, що негативно впливають на швестицшну активнiсть в УкраАт, економiсти видiляють: високий рiвень вiдсоткових ставок за банкiвськими кредитами; нестабшьшсть за-конодавства; необхiднiсть отримання численних узгоджень у разi кредиту-вання та оформлення застави вщ Фонду державного майна Украши, податко-вих органiв; вiдсутнiсть можливостi отримання у заставу землц вiдсутнiсть дiевого стимулювання з боку держави, фшансово-кредитних установ пiд час оподаткування швестицшних активiв [7]
Розглянемо напрями розподшу кредитiв в iнвестицiйну дiяльнiсть, тобто шструмент1в реального iнвестування, наданих банками Украши на 01.01.2009 р.
■ 1нше
■ Ф1нансовий л1зинг
■ 1потечн1 кредит и
Рис. 1.1. Структура кредитiв, наданих в швестицшну дiяльнiсть банками
Украши на 01.01.2009р.
Висновки. Отже, переважна частка кредшгв у швестицшну дiяль-шсть - 54,8 % належить iпотечним кредитам (що пов'язано з активним залу-ченням банюв до системи шотечного кредитування як головних iнвесторiв житлового будiвництва), дещо менша - 47,4 % - шшим кредитам в швестицшну дiяльнiсть, i зовсiм незначна - фшансовому лiзингу.
Банкiвськi фiнансовi iнвестицil гальмуе здебiльшого низька лшвщ-нiсть цiнних паперiв та вщсутшсть котирувань за бiльшiстю з них.
Причиною низько1 активностi банкiв на ринку цшних паперiв е також податковi регулятивнi вимоги з боку НБУ. На вщмшу вiд шших учасникiв ринку, дiяльнiсть банкiв бшьш жорстко зарегламентована, i це зменшуе !х конкурентоспроможнiсть. Зокрема, банк може здiйснювати прямi iнвестицil у шдприемства лише на пiдставi письмового дозволу НБУ. !нвестування обме-жено також нормативами Н11 та Н12.
Спираючись на публшаци втизняних вчених, можна вщзначити те, що гальмiвними чинниками розвитку швестицшно1 дiяльностi в Украïнi можна вважати також:
• недостатню економ1чну ефективтсть швестищйних проектов;
• низьку ^естицшну привабливють тдприемств;
• слабкий захист катталу;
• деф1цит фшансових ресуршв;
• ввдсуттсть ринковоï шфраструктури та д1евих механ1зм1в щодо повернення катталу.
Вiдповiдно, банки наштовхуються на низку проблем щодо швести-цiйноï дiяльностi, при тому, що вони володдать iстотними фiнансовими ва-желями та значним грошовим кашталом, задовольняючи iнтереси виробни-кiв, вони виступають посередниками мiж промисловiстю та торпвлею, сiльським господарством та населенням. Отже, ïx дiяльнiсть тiсно пов'язана з потребами вiдтворення. Разом з тим банювська дiяльнiсть несе в ^6î небез-пеку пiдвищеного соцiально-економiчного ризику, оскiльки уособлюючи од-ночасно i позичальника, i кредитора, банки вщграють важливу роль у рус капiталiв.
Л1тература
1. Вовчак О. Д. Банювське проектне фшансування: стан, досвщ та перспективи/ О. Вов-чак// Вюник Льв1вського ушверситету. Сер. економ1чна. - Льв1в: ЛНУ 1мен1 1вана Франка, 2004. - Вип. 33. - С. 151-157.
2. Крупка М.1. Фшансово-кредитний мехашзм шновацшного розвитку економши Укра-1'ни/ А. Крупка. - Льв1в: Вид. центр Льв1в, нац. ун-ту 1м. 1вана I. Франка, 2001. - 608 с.
3. Кредитные линии// ЬйрУ/^^^ехтЬ.сот.иа/ветсе/^аШоап.
4. Портна К. А./ К. Портна// Галицью контракти. - 2007, № 9. - С. 38 -41.
5. Синки Дж.Ф. Управление финансами в коммерческом банке:/ Дж. Синки// Пер. С анг.
- М. : Са1а11аху, 1994. - 820 с.
6. Енциклопед1я бан^сь^ справи в Укра'ш/ Редкол.: В.С. Стельмах та ш.К.: Молодь; 1н Юре, 2001. - 680 с.
7. Долан Е. Дж. и др. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика/ Е Долан.
- Л. : , 1991. - 448 с.
8. Васюренко О.В. Банювсью операци: навч. поаб. - К. : Т-во "Знання", КОО 2000. -
243 с.
Андрушкив И.П. Финансовые инструменты банковского инвестирования, их сущность и виды
Рассмотрена суть финансовых инструментов и теоретико-методолопчш аспекты исследования финансовых инструментов банковского инвестирования.
Ключевые слова: банковская инвестиционная деятельность, кредитные финансовые инструменты банковского инвестирования, инвестиционное кредитование, проектное финансирование, ипотечное кредитование.
Andrushkiv I.P. Financial instruments of the bank investing, their essence and kinds
Essence of financial instruments is examined and theoretic-methodological aspects of research of financial instruments of the bank investing.
Keywords: investment banking, lending financial instruments investment banking, investment lending, project financing, mortgage lending.
