CC BY
36
УДК 334.722.8:658.147 Здобувач I. С. Потна - RbeiecbKa КА
ТИПОЛОГВАЦШ ТА КЛАСИФ1КАЦ1Я БАНК1ВСЬКИХ
ШВЕСТИЦШ
На основ1 вiтчизняного та зарубiжного досвiду розвитку iнвестицiйного проце-су окреслено основш класифiкацiйнi ознаки под^ iнвестицiй та ïx eKOHOMi4Hy сутнють.
Competitor I.S. Popina - L'viv commercial academy The typologization and classification of the banks investition
It is outlines the generosities classifical features division investition and it economical essence at the basis of domestic and foreign experience development investitional process.
Вступ. Увага суспшьства i держави до проблем формування банювсь-^ï системи породжена вимогами реальноï економжи, усвщомленням того, що органiзована банювська система здатна внести значний вклад у позитив-ний економiчний розвиток краши.
Активiзацiя iнвестицiйного процесу е ^ею головною складовою еко-номiчниx вимог, якi мають забезпечити реальш зрушення в економiчнiй стрyктyрi суспшьства, перехщ економiки на значно вищий рiвень шдустрь ального розвитку та штенсивний тип вiдтворення, пiдвищити рiвень вггчиз-няноï продyкцiï i ïï конкyрентоспроможнiсть на свiтовомy ринку.
Для банюв розвиток iнвестицiйного бiзнесy е об'ективною потребою. Актуальним для них стае уже не лише пропонування кшентам набору стан-дартних операцш, а й надання допомоги для виходу зi скрутного фiнансового становища, сприяння розширенню бiзнесy тощо.
Дослщжуючи проблему типологiзацiï та класифiкацiï банювських ш-вестицiй, використовуемо авторитетнi думки вщомих вiтчизняниx та зару-бiжниx авторiв, таких як: 1.А. Бланк, А.М. Мороз, А.А. Пересада, М.1. Савлу, М.П. Денисенко, М.Т. Майорова, Б.Л. Лущв, О.В. Васюренко, О.Д, Вовчак та шших. Також використовуються концептyальнi положення сучасно1' швести-цшно1' теорiï економiстiв заходу - Дж. М. Кейнса, Г. Марковггца, У. Шарпа.
Отримаш протягом багатьох роюв результати, як теоретичних, так i практичних розробок щодо розкриття сутност iнвестицiй мають вагоме зна-чення для розвитку теори iнвестицiй.
Постановка завдання. Метою е поглиблене дослщження економiчноï сyтностi iнвестицiй, з врахуванням вггчизняного та зарyбiжного досвiдy розвитку швестицшного процесу в сучасних умовах та методичш пiдxоди до оцшки iнвестицiйниx ресyрсiв банку i на цш основi розроблення шляxiв оп-тимiзацiï iнвестицiйного портфеля банку.
Досягнення поставлено:' мети зумовило розв'язання таких завдань:
• розкрити суть та дати характеристику швестицштй д1яльност1 банку;
• дослвдити основт класифшацшт ознаки под1лу швестицш;
Результати. Сьогодш в економiчнiй лiтератyрi трапляються рiзнома-нiтнi за обсягом iнформацiï та ступенем деталiзацiï пiдxоди щодо класифжа-цiï iнвестицiй i iнвестицiйноï дiяльностi банку. В лiтератyрниx джерелах трапляються навггь сyперечностi щодо ознак класифжацп iнвестицiй.
На нашу думку, систематизащя та класифшащя банкiвських швести-цiй тiсно пов'язана з !х макро- та мiкроекономiчними функцiями, а також з ш-ституцiйно-правовим середовищем балив^ко^' ^вести^йно^' дiяльностi.
Як зазначае О.Д. Вовчак, така класифiкацiя може визначатись шдхо-дами до оцшки 1х економiчноi ефективностi, вибором найприваблившо! сфе-ри вкладання капiталу, або анашзом перспектив, що вiдкриваються при вкла-деннi капiталу в певш галузi нацiональноi економiки, чи ступенем вщповь дальностi за отриманi результати, а також необхщшстю повнiшого i глибшо-го вивчення теори та практики швестування, а в шдсумку - метою самого ш-вестора чи суб'екта п^^темни^^' дiяльностi [1]. У кожному конкретному випадку вбачаються рiзнi цiлi: для iнвесторiв класифжащя iнвестицiй пов'язана з необхiднiстю розроблення стратеги та тактики свое! поведшки в швестицшному процесi, тодi як И деташзащя мае сенс при аналiзi вузького сегмента, який належить до окремо! сфери ^вести^йно^' дiяльностi iнвестора.
Згiдно з чинним законодавством Украши, iнвестицiйна дiяльнiсть бан-юв охоплюе:
• iнвестицii у розвиток власного б1знесу (кутвля основних фонд1в банку, вщ-криття фiлiй, вкладення у новiтнi банкiвськi технологii й послуги);
• iнвестицii у розвиток шшого тдприемства;
• формування швестицшиого портфеля банку;
• участь у формувант або кредитування iнновацiйно-iнвестицiйних проекпв. Розглянемо !х детальшше.
За твердженням О.В. Васюренка, принципово важливе значення мае класифжащя банювських швестицш, яка, вщображае економ1чну суть { рин-кову форму швестицшних процеЫв { забезпечуе практичш потреби ухвален-ня банками управлшських ршень. З огляду на це автор пропонуе видшяти таю типи банювських швестицш [2, с. 197]:
• швестици у сферу економiчних проектiв (промисловiсть, транспорт, будiв-ництво, сiльське господарство тощо);
• iнвестицii у цiннi папери;
• швестици в передовi технологи й у невиробничу i нематерiальну сфери. На думку О.В. Васюренка, першому типу швестицш властив1 вс характеристики довгострокового кредитування, тому для анашзу { потреб швестицшного менеджменту в сфер1 економ1чних проект1в вш пропонуе узагаль-нену систему показниюв, що характеризують реальш швестици [2, с. 197198]. Другий тип швестицш належить до фшансових швестицш банку. Що ж до третього, то так вкладення мають мюце у д1яльност1 банку при здшсненш шновацш, як за умов ринково! економжи супроводжують д1яльшсть будь-якого суб'екта економжи. Основну увагу вш зосереджуе на швестищях другого типу, тобто вкладеннях банюв у цшш папери.
Сьогодш вкладення банюв в економжу Украши здшснюеться у двох основних формах: 1) пряме фшансування швестицшних проекпв (реальш ш-вестици) та 2) вкладення в цшш папери (фшансов1 активи). До швестицшних вкладень ми включаемо { банювсью швестицшш кредити. Вкладення в цшш папери { надання кредипв формують швестицшно-кредитний портфель бан-
ку. Щодо iнвестування банку в рухоме i нерухоме майно, то таке швестування розглядаемо окремо вiд швестування в цшш папери.
1.О. Бланк тд реальними iнвестицiями розумiе вкладання капiталу у виробництво основних засобiв, в iнновацiйнi матерiальнi активи (шновацшш iнвестицiï), в прирiст запасiв товаро-матерiальних цiнностей та iншi об'екти швестування, пов'язаш 3i здiйсненням операцiйноï дiяльностi пiдприемства та покращення умов пращ [3, с. 24].
На думку А. А. Пересади, реальш швестици - це вкладення (внески) у виробничi (засоби) фонди (основш i обшов^.Переважно це вкладення у мате-рiальнi активи: будiвлi, обладнання, споруди i iншi товарно-матерiальнi щн-ностi, а також не матерiальнi активи (патенти, лщензи, ноу-хау, технiчна, на-уково-практична, шструктивна, технологiчна, проектно-кошторисна i шша документацiя) [4, с. 12].
М.1. Савлук, А.М. Мороз пiд реальними швестищями також розумь ють вкладення кош^в у реальнi активи - як матерiальнi, так i нематерiальнi (iнодi вкладення коштiв у нематерiальнi активи, пов,язанi з науково-техшч-ним прогресом, характеризуются як iнновацiйнi швестици, або шноваци) [5, с. 248]. Та^ ж думки дотримуеться В.Г. Федоренко, який вважае, що реальш швестици - це вкладення кош^в (майна) у реальш активи - матерiальнi i не-матерiальнi [6, с. 11]. Т.В. Майорова визначае реальш швестици як економiч-ш ресурси, як спрямовують на збшьшення реального капiталу суспiльства, тобто на розширення або модернiзацiю виробничого процесу [7, с. 93].
О.М. Петрук видшяе таю основш форми реальних швестицш [8, с. 246]: нове будiвництво; реконструкщя; технiчне переозброення. До нового будiвництва належать зведення шдприемств, споруд на нових будiвничих майданчиках зпдно iз затвердженими проектами. Розширення дшчих тд-приемств передбачае витрати на будiвництво за новим проектом друго'' та наступних черг реалiзацiï цього пiдприемства, а також на будiвництво та розширення дшчих основних цехiв, допомiжного та обслуговуючого виробниц-тва i комунiкацiй на територи певного пiдприемства або прилеглих до не'' майданчиюв.
Пiд реконструкщею дiючого пiдприемства розумiемо здiйснюване за единим проектом повне або часткове переобладнання виробництва без будiв-ництва нових та розширення дшчих цехiв основного виробничого призна-чення. Реконструкщя може супроводжуватися будiвництвом нових i розши-ренням дшчих об'ек^в допомiжного та обслуговуючого призначення, замь ною морально застарiлого та фiзично зношеного обладнання, механiзацiею та автоматизацiею виробництва, усуненням диспропорцш у технологiчних ланках i допомiжних службах. К^м цього, до реконструкци дiючого тдприемства, належить будiвництво нових цехiв та об,ектiв тiеï ж потужност або по-тужностi, яка вщповщае обсягу випуску кiнцевоï продукци тдприемства, за-мiсть лiквiдованих цехiв та об'ек^в того ж призначення, подальша експлуата-цiя яких визнана недоцшьною.
Технiчне переозброення дiючого пiдприемства охоплюе виконання вiдповiдно до плану техшчного розвитку пiдприемства комплексу заходiв з
шдвищення техшчного piBM окремих дiлянок виробництва, агрегати установок шляхом впровадження ново! техшки та технологи, мехашзацй та автома-тизацй виробництва, модершзацй i замши застаршого i фiзично зношеного обладнання нове, бшьш продуктивне, а також iншi органiзацiйнi та технiчнi заходи, що покращують показники роботи шдприемства.
Така форма iнвестування, як придбання шших шдприемств здшсню-еться тшьки великими шдприемствами, оскiльки це вимагае великих обсягiв iнвестування коштiв. Ця форма швестицш призводить до зростання сукупно! вартост активiв обох шдприемств i дае !м певнi переваги перед конкурентами за рахунок взаемного доповнення технологш та номенклатури продукцй, що виготовляють, за рахунок появи можливостей зниження рiвня затрат шляхом економй на великих оптових закушвлях сировини та матерiалiв за рахунок спiльного використання мережi збуту тощо. Останнiм часом в економiч-нiй лiтературi визначили новi форми iнвестицiй, якi входять до складу реаль-них швестицш - шновацшш швестицй та штелектуальш швестицй.
Iнновацiйнi швестицй - це вкладання в нововведення [4, с. 13]. Понят-тя "шноващя" походить вщ англiйського "innovation" - нове науково-техшч-не досягнення, нововведення як результат впровадження новизни. Взагал^ при стабшьнш економiцi всi швестицй повинш бути водночас iнновацiями. Основними формами шновацшних iнвестицiй е вкладання кош^в у придбання лiцензiй, патенпв, "ноу-хау", програмних продуктiв; фiнансування науко-вих розробок, науково-технiчних програм; шдготовку спецiалiстiв шдприем-ства [1, с. 50]. За умов кризи можливi швестицй на пiдтримку дiючих техшч-но вiдсталих виробничих фондiв.
1нтелектуальш швестицй - це вкладання в об'екти штелектуально1 власностi, що випливають з авторського права, винахiдницького i патентного права, права на промисловi зразки i кориснi моделi [4, с. 13]. 1нновацшна форма здебшьшого складаеться з iнтелектуальних iнвестицiй.
Реальш швестицй подшяються також на: швестицй у "зовшшт умо-ви", тобто в найбшьш вигiднi вкладання вшьних коштiв у стороннi виробничi та iншi структури; та швестицй у власну дiяльнiсть, тобто найбiльш випдне вкладання капiталу в пiдвищення конкурентного статусу банку як за рахунок внутршшх, так i за рахунок зовшшшх джерел фiнансування. Оскiльки остан-нiй тип визначаеться як зовшшшми, так i внутрiшнiми чинниками, то швес-тицiйна дiяльнiсть повинна бути спрямована з одного боку, на посилення позитивного впливу зовшшшх умов на дiяльнiсть банку, з шшого боку - на вдосконалення господарського потенщалу власно1 установи. 1нвестицй у "зовнiшнi умови" здiйснюються, зазвичай, у виглядi участi на паях суб'екта у спiльних проектах [9, с. 94].
1нвестицй внутрiшнього характеру мають за мету розвивати стратепч-ний потенщал за рахунок приросту тих чи шших ресурЫв (техшчних, техно-логiчних, iнтелектуальних тощо) та утворювати необхiднi товарно-матерiаль-нi запаси. Сфера реального швестування охоплюе широкий набiр досить складних i неоднорщних iнвестицiйних рiшень. У свiтовiй практищ прийнято класифiкацiю найбiльш поширених швестицшних рiшень у галузi реального швестування, яка видшяе певнi класи швестицш, а саме:
• обов'язков1 швестици - це швестицшт ршення. Як необхвдт для того, щоб ф1рма могла продовжувати свою д1яльтсть;
• швестицшт ршення сирямоват на зниження витрат, що викликано необ-хвдтстю виживання у конкурентнш боротьбц
• швестицшт ршення, сирямоват на розширення i обновлення ф1рми.
Реальш швестици - це безпосередне вкладання кош^в у виробничi активи тдприемства (речовий каштал). Вони пов'язаш з розвитком виробництва (збшьшенням обсягу реалiзацiï продукцiï, товарiв, послуг) з метою отри-мання прибутку при нормальному ризику. Результатом освоення таких швестицш е збшьшення обсяпв основних фондiв, матерiальних оборотних активiв або прав на ix використання.
Структура активiв банку значною мiрою е по-своему економiчною си-туацiею в краïнi, репутацiею банку, стратепею, яку вiн намагаеться реалiзу-вати на ринку, та специфжащю менеджменту. Основнi засоби та iншi активи - група активiв, що становить незначну за обсягом, але важливу групу ак-тивiв банку. Вони е необxiдними передумовами для ведення банкiвськоï дь яльность Необxiдними i важливими для успiшноï дiяльностi банку е iншi ма-терiальнi та нематерiальнi активи: лщензи, системи обробки, збереження та захисту шформаци, системи автоматизаци бухгалтерського облжу тощо.
Фiнансовi iнвестицiï банку можна розглядати як вкладення кош^в у рiзнi види фондових iнструментiв та каштал у формi доxiдниx грошових шструменлв (депозитiв, кредитiв тощо), а також як вкладення у статутш фонди шдприемств [1, с. 293-294].
За 1.О. Бланком фiнансовi швестици характеризують вкладання каш-талу в рiзноманiтнi фiнансовi iнструменти iнвестування, здебшьшого в цiннi папери, з метою отримання доходу [3, с. 24]. М.1. Савлук, А.М. Мороз розгля-дають фiнансовi iнвестицiï як вкладення кош^в у рiзноманiтнi фiнансовi шструменти (активи), серед яких найбiльшу частку становлять вкладення кош^в у щнш папери [5, с. 248]. Такого ж твердження дотримуються Т.В. Майорова, О.М. Петрук, А.А. Пересада та шшь Вщповщно до Положення (стандарту) Бухгалтерського облжу 13 мФiнансовi шструменти" шд фiнансо-вими iнструментами розумшть контракти, якi одночасно приводять до ви-никнення (збiльшення) фiнансового активу в одного тдприемства i фшансо-вого зобов'язання в шшого [10].
П(С)БО №2 "Баланс" мае таке визначення: "фiнансовi iнвестицiï" - активи, яю утримуе пiдприемство з метою збшьшення прибутку,(вщсотюв, ди-вiдендiв), зростання вартостi капiталу або шших вигод для iнвестора [11].
Довгостроковi фiнансовi iнвестицiï - фiнансовi iнвестицiï на перiод бiльше 1 року, а також уЫ швестици. Яю не можуть бути вшьно реалiзованi i будь-який момент. У статп видiлено фiнансовi iнвестицiï, яю облiковуються згiдно з участю ïx у капiталi та в шших фшансових iнвестицiяx (П(С)БО) "фi-нансовi iнвестицiï") класифiкуе ïx так, як це наведено на рис. 1.
В умовах ринковоï економжи з фшансових швестицш найбшьш по-ширеним е придбання щнних паперiв. Вщповщно до Закону Украïни "Про щнш папери i фондовий ринок" [11] загальний балансовий портфель цiнниx
паперiв банку може охоплювати цiннi папери, що емгговаш резидентами та нерезидентами Украши i допущенi до обiгу на фондовому ринку Украши. До них належать:
• акци доч1ртх та асоцшованих компанш;
• частки участ1 в господарських товариствах, що оформлен щнними папера-ми (кр1м акцюнерних товариств);
• прившейоват акци акцюнерних товариств закритого та ввдкритого титв;
• прост акци акцюнерних товариств закритого та ввдкритого титв;
• обл1гаци доч1ртх 1 асоцшованих компанш;
• обл1гаци тдприемств (суб'екив господарсько! д1яльност1);
• ощадт сертифшати;
• обл1гаци внутршньо! державно! позики;
• цшт папери, що рефшансуються НБУ;
• вексел1 суб'екив пвдприемницько! д1яльност1;
• власт прост й прившейоват акци.
У боргов1 цшш папери
0&нгаЦ11 держа в и обЛ1гащ1 ¡нших шдприемств оо в го строков! всксел! тощо
Рис. 1. Структура довгострокових фшансових швестицш
Водночас, враховуючи, що швестицй - це вкладання ресуршв банку у рiзноманiтнi цшш папери з метою одержання доходу вщ утримання !х у своему портфелi впродовж визначеного термшу або вiд продажу придбаних щн-них паперiв за бiльш високою вартiстю [11] в iнвестицiйному портфелi бан-кiв, видiляють:
• цшт папери баншв на швестици;
• цшт папери баншв на продаж;
• портфель вкладень у доч1рт компани;
• портфель пайово! участ (вкладень в асоцшоват компани).
Вщнесення цiнних паперiв до певного портфеля визначаеться за такими критерiями:
• нам1рами банку щодо групи щнних папер1в, як сввдчать про початкове ба-жання банку на час !х придбання стосовно подальшого !х використання;
• спроможност банку дотримуватися свого початкового нам1ру, що передба-чае наявтсть у банку реально! можливост1 виконувати свш нам1р.
Основним видом банювських фшансових швестицш е придбання ак-цш з метою одержання щорiчного дивiдендного доходу. За характером роз-порядження вирiзняють два види акцш - iменнi та на пред'явника, а за розмь ром одержуваного доходу - звичайш та прившейоваш. На вiдмiну вiд iмен-них акцп на пред'явника вшьно купують i продають. По звичайних акщях виплачують дивiденди, розмiр яких залежить вiд величини одержуваного у тому або шшому роцi шдприемством (акцiонерним товариством) прибутку, а за прившейованими - фiксований розмiр (вщсоток) незалежно вiд фактичноï величини прибутку. Бшьш детальну класифiкацiю акцiй досить повно на сьогодш розкрито в економiчнiй лiтературi, тому ми на нш не зупиняемося.
1ншим видом банювських цiнниx паперiв е облшаци - цiннi папери, якi вщображають вiдносини позики, зазвичай, з твердою фшсованою вщсот-ковою ставкою i зобов'язанням у визначений строк (у майбутньому) поверну-ти борг. Облшаци можуть бути iменними i на пред'явника; залежно вiд емь тента вони подшяються на облiгацiï внутршшх державних позик та облiгацiï шдприемств.
Державш облiгацiï е джерелом покриття дефщиту державного бюджету, вони можуть бути вщсотковими та безвщсотковими (цiльовими). Вщсот-ковi облiгацiï передбачають виплату доходу або шляхом оплати купошв, або при погашенш позик шляхом нарахування вщсотюв до номшалу без щорiч-них виплат. Дохщ за облiгацiями може сплачуватися також у формi виграшiв, що розшруються у спецiальниx тиражах.
Цiльовi облшаци не передбачають виплати доходу, ïx власнику на-даеться право придбання вщповщних товарiв чи послуг, шд якi випущенi позики. Облшаци пiдприемств можуть випускатися на суму не бшьше як 25 % вщ розмiру його статутного фонду i лише шсля повноï оплати вЫх випуще-них акцiй. Дохщ за ними виплачують щорiчно у виглядi фiксованого вiдсотка вiд номiнальноï вартостi облiгацiï^
Одним iз поширених у банювськш практицi цiнниx паперiв е казна-чейськi зобов'язання - грошовi документи на пред'явника, що засвiдчують внесення ïxнiми власниками грошових кош^в до бюджету i дають право на отримання фiксованого доходу протягом усього строку володшня ними. Вони бувають короткостроковими (до 1 року); середньостроковими (вщ 1 до 5 роюв); довгостроковими (понад 5 роюв) [12].
Ощадний сертифжат - письмове свiдоцтво банку про депонування грошових кош^в, яке засвщчуе право вкладника на одержання шсля закш-чення встановленого строку депозиту i вщсотюв по ньому. Ощадш сертифi-кати видаються строковi (шд певний договiрний вiдсоток на визначений строк) або до запитання, iменнi - на пред'явника. 1менш сертифжати обiгу не пiдлягають, а ïx продаж (вщчуження) iншим особам е недшсним. 1нвести-цiйний сертифiкат - це цшний папiр, який випускае компашя з управлiння активами пайового швестицшного фонду та засвiдчуе право власнос^ iнвес-тора на частку в пайовому швестицшному фондi [12]. Таким чином, ем^ен-том швестицшних сертифжа^в пайового iнвестицiйного фонду виступае компашя з управлшня активами цього фонду.
У екoнoмiчнiй лiтеpaтypi фiнaнсoвi iнвестицiï зазвичай пoдiляють на пpямi та пopтфельнi. Згiднo з Законом У^аши "npo oпoдaткyвaння ^^утку пiдпpиeмств", пpямa iнвестицiя - це гoспoдapськa oпеpaцiя, яка пеpедбaчae внесення коштв або майна y стaтyтний кaпiтaл (фонд) юpидичнoï особи в об-мiн на кopпopaтивнi ^ава, емiтoвaнi такою юpидичнoю особою [13]. До ^я-мих iнвестицiй можна зачислити i безпoсеpеднe внесення 6удь-яких цшнос-тей на пiдстaвi угоди швестицш. До ^ямих належать таю швестици, яю фop-мують бшьше 1C-25 % кaпiтaлy пiдпpиeмствa та дають ^аво на участь в уп-paвлiннi ним.
Пopтфельнi швестици - це гoспoдapськa oпеpaцiя, яка пеpедбaчae пpидбaння цiнниx пaпеpiв, деpивaтивiв та iншиx фiнaнсoвиx aктивiв за Tpo-шoвi кошти на фондовому (бipжoвoмy) pинкy. Основною pисoю пopтфельниx iнвестицiй e те, що iнвестop не мae пpaвa на участь в у^авл^ш тд-пpиeмствoм, таю швестици пеpедбaчaють лише oдеpжaння iнвестopoм дивь дендiв на акци пiдпpиeмствa або iншi цiннi пaпеpи [7, с. 12]. Так, М.Р. Ковба-сюк [14, с. 137] клaсифiкye пpямi бaнкiвськi iнвестицiï таким чином:
• швестици y власну д1яльтсть. Це - нaсaмнеpед iнвестицiï y власт основт фонди та шш1 вкладення, як збшьшують вapтiсть власних актив1в баишв;
• iнвестицiï в шш1 види д1яльиост1. Ц швестици здшснюються:
• за paxyиoк кошпв банку. Вони снpямoвyються на ствopення нiднpиeмств чи участь y ïx д1яльност1 (кpiм кун1вл1 акцш), як1, неpедyсiм, e елемеитами ш-фpaстpyктypи бaикiвськoï д1яльност1;
• за paxyнoк кpедитииx pесypсiв. Kpедитyвaиия клieитiв банку на швести-цшт нoтpеби здiйснюeться як за paxyиoк кpедитииx pесypсiв, залучеиих власиими силами баику, так i за paxyнoк обслуговуваиия цшьових ^едит-иих pесypсiв иа швестицшт цiлi зoвиiшиьoгo ноходжеиия.
Згiднo з Законом У^аши "npo банки i банювську дiяльнiсть" вiд 7 ^удня 2CCC p., банки мають ^аво здiйснювaти пpямi iнвестицiï без пись-мового дозволу Haцioнaльнoгo банку У^аши y paзi, коли:
• швестищя в будь-яку юpидичиy особу стаиовить ие бшьше 5 % pегyлятив-иого катталу (pегyлятивиий кaнiтaл (власт кошти) - це каттал, що скла-дaeться з основного та додаткового катталу, зважеиого иа pизики, що виз-иачаються иopмaтивиo-нpaвoвими актами ^тонального Баику Укpaïии) баику;
• юpидичнa особа, в яку здiйснюeться iивестицiя, веде виияткову дiяльиiсть з надання фiиaисoвиx нослуг;
• pегyлятивний кaнiтaл баику нoвиiстю вiднoвiдae вимогам для ^естицш, встаиовлеиих иopмaтивиo-нpaвoвими актами ^тонального Баику Укpaïии.
Банку зaбopoняeться iнвестyвaти кошти в пiдпpиeмствo, установу, статутом яких пеpедбaченa повна вщповщальшсть його влaсникiв. Пpямa чи oпoсеpедкoвaнa участь банку y кaпiтaлi будь-якого пiдпpиeмствa, установи не повинна пеpевищyвaти 15 %, кaпiтaлy банку. Сукупш iнвестицiï банку не повинш пеpевищyвaти 6C % poзмipy катталу банку.
За ознакою мети швестування фiнaнсoвi швестици подшяють на CTpa-тегiчнi (коли iнвестop вклaдae каштал y кoнтpoльний пакет aкцiй з метою здшснення стpaтегiчнoгo yпpaвлiння чи поглинання компани-емггента) та
портфельш (коли швестор мае на метi лише прирют суми вкладеного кашта-лу або отримання поточного доходу [1, с. 63]. Зокрема, 1.О. Бланк зазначае, що у випадку, коли швестор мае за мету лише прирют суми вкладеного каш-талу або отримання поточного доходу, то вш здшснюе портфельш швестици [3, с. 17-19]. Т.В. Майорова надае таку класифшацш фшансових шструмен-т1в [7, с. 49]:
• фшаисов1 активи, як охоплюють: грошов1 кошти, не обмежет для викорис-тання, та ïx екывалеити; дебгторську заборговатсть, не призначену для перепродажу; фшансов1 швестици, що утримуються до погашення; фшаисов1 активи, иризиачет для перепродажу; шш1 фшаисов1 активи;
• фшаисов1 зобов'язаиия - охоплюють i фшансов1 зобов'язаиия, призиачеиi для перепродажу та шш1 фшаисов1 зобов'язаиия;
• шструменти власиого катталу - це прост! акцп, частки та шш1 види влас-иого катталу;
• похвдт фшаисов1 шструменти - ф'ючерст коитракти, форвардт коитракти та шш1 иохвдт цшт папери.
Слiд зауважити, що термш прямi iнвестицiï ще трапляеться при подiлi iнвестицiй за характером участ в iнвестуваннi. За щею ознакою видiляють прямi i непрямi iнвестицiï^ Зазвичай прямi швестици здшснюються шляхом безпосереднього вкладання кош^в у статутнi фонди iншиx шдприемств. Пря-ме iнвестування здiйснюють здебшьшого пiдготовленi iнвестори, що мають досить точну шформацш про об'ект швестування i добре ознайомлеш з меха-нiзмом iнвестування.
Непрямi iнвестицiï здебшьшого швестуванням, що опосередковуеться iншими особами (швестицшними або iншими фiнансовими посередниками). У цьому випадку швестори одержують цшш папери, що випускають швестицшт або iншi фiнансовi посередники (наприклад, iнвестицiйнi сертифiкати iн-вестицшних фондiв i iнвестицiйниx компанiй). Зiбранi в такий спосiб iнвести-цшш кошти цi посередники розмiщують на свш розсуд - вибирають найефек-тивнiшi об'екти iнвестування, беруть участь, у керуванш ними, а отримаш при-бутки розподiляють потiм серед своïx клiентiв [3, с. 24; 5, с. 248-249]. Важли-вим критерiем подiлу банкiвськиx iнвестицiй е перюд iнвестування. За цiею ознакою одш автори пропонують подiляти швестици на два види (короткос-троковi й довгостроковi) [3, 5, 7], iншi - на три (короткостроков^ середньос-троковi та довгостроковi) [4, 6].
Короткостроковi iнвестицiï передбачають вкладення кашталу на перi-од не бшьше до одного року (наприклад, короткостроковi депозитнi внески, кушвля короткострокових ощадних сертифiкатiв тощо); середньостроковi -на перiод вiд одного до трьох рокiв (наприклад, облшаци пiдприемств, депо-зитнi вклади з вщповщним строком функцiонування або реальш швестици у швидкоокупш проекти), а шд довгостроковими iнвестицiями, при подш ïx лише на довгостроковi та короткостроков^ розумiють вкладення капiталу на перюд до понад одного року.
Цей критерш застосовують в облжовш практищ. Для цiлей практичного використання класифжащя за цiею ознакою потребуе подальшоï деталi-зац^. Так, швестицшт компани довгостроковi iнвестицiï диференцшють у
такий спошб: а) до 2 роюв; б) вщ 2 до 3 роюв; в) вщ 3 до 5 роюв; г) понад 5 роюв [5, с. 249]. При класифжацй швестицш шляхом подшу !х ще й на се-редньостроковi, довгостроковими ж вважаються швестицй з перiодом швестування до понад трьох роюв (довгостроковi обл^ацй, казначейськi бiлети та реальш швестицй у проекти з вщповщним строком функцюнування).
Для характеристики банювських iнвестицiй доречною е класифжащя iнвестицiй за такими ознаками як рiвень доходностi i рiвень швестицшного ризику, якi пропонуе 1.О. Бланк. Вщповщно до першо! ознаки вш подiляе ш-вестицй на таю види [3, с. 26]:
• високодохщт швестици, як1 характеризують вкладання катталу в швести-цшт проекти або фшансов1 шструменти, очшуваний р1вень чистого швестицшного прибутку за якими набагато перевищуе середню норму цього прибутку на швестицшному ринку;
• середньодохвдт швестици - оч1куваний р1вень чистого швестицшного прибутку за швестицшним проектом 1 фшансовими шструментами ще! групи, приблизно ввдповвдають середнш норм1 швестицшного прибутку на швестицшному ринку;
• низькодохвдт швестици. За щею групою об'екив швестування оч1куваний р1вень чистого швестицшного прибутку зазвичай е значно нижчим, тж се-редня норма цього прибутку;
• недохвдт швестици - це група об'екив швестування, виб1р 1 реал1защю яких швестор не пов'язуе з отриманням прибутку. Так1 швестици е, зазвичай, цшими досягненнями сощального, еколопчного й шших вид1в внут-р1шньоеконом1чного ефекту.
За рiвнем iнвестицiйного ризику 1.О. Бланк видшяе такi види швестицш [3, с. 26]:
• безризиков1 швестици, як характеризують вкладення кошт1в у так об'екти швестування, за якими ввдсутнш реальний ризик втрати катталу чи оч1ку-ваного доходу 1 практично гарантовано отримання реально! суми чистого швестицшного прибутку;
• низькоризиков1 швестици, як характеризують вкладення кошив у так об'екти швестування, ризик за якими значно нижчий, тж середнш;
• середньоризиков1 швестици - це швестици, р1вень ризику за якими приблизно вщповвдае середньому на ринку;
• високоризиков1 швестици, р1вень ризику за якими зазвичай набагато перевищуе середнш;
• спекулятивт швестици, як характеризуются вкладанням катталу в найбшьш ризиков1 проекти чи шструменти швестування, за якими очь куеться найвищий р1вень швестицшного доходу.
Висновки. Отже, класифшащю банкiвських iнвестицiй визначають рiзними шдходами та класифiкацiйними ознаками, а при необхщносл вона може бути поглиблена залежно вiд шдприемницько! або дослщницько! мети.
Л1тература
1. Вовчак О.Д. Банювська швестицшна д1яльн1сть в Укра!ш. - Льв1в: Вид-во Львiвськоi КА, 2005. - 544 с.
2. Васюренко О.В. Банювський менеджмент: Поабник. - К.: Вид. центр "Академiя", 2001. - 320 с.
3. Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. - К.: Эльга. - Н, Ника-Центр, 2001. - 448 с.
4. Пересада А. А. Управлшня швестицшним процесом. - К.: Лiбра, 2002. - 472 с.
5. Мороз А.М., Савлук М.1., Пуховк1ма М.Ф. та ш. Банювсью операцп: Пщручник. -2-ге вид., випр. 1 доп./ За ред. А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2002. - 476 с.
6. Федоремко В.Г. 1нвестознавство: Пщручник. - 2-ге вид., переробл. - К.: МАУП, 2002. - 408 с.
7. Майорова Т.В. 1нвестицшна д!яльшсть: Навч. пос. - К.: ЦУЛ, 2003. - 376 с.
8. Петрук О.М. Банювська справа: Навч. пос./ За ред. д-р екон. наук, проф. Ф.Ф. Бутин-ця. - К.: Кондор, 2004. - 461 с.
9. Пересада А.А., Майорова Т.В. Управлшня банювськими швестищями: Монограф!я. - К.: КНЕУ, 2005. - 388 с.
10. Наказ М1нктерства Ф1мамс1в Украши вщ 30 листопада 2001 р. № 559 "Про затвер-дження Положення (стандарту) бухгалтерського облшу 13 мФiнансовi iнструментим.
11. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: www.bank.gov.ua.
12. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: www.economy.in.ua
13. Закон УкраТни "Про оподаткування прибутку пщприемств" вщ 22 травня 1997 р.
14. Ковбасюк М.Р. Економ!чний аналiз д1яльност1 комерцiйних банкiв i пiдприемств. -К.: Вид. д1м "Скарби", 2001. - 336с^_
УДК331.225.3 Доц. Н.1. Римарська, канд. екон. наук;
студ. Р.С. Яцюк - НУ "Львiвська полiтехнiка"
ЕВОЛЮЦ1Я НЕПРЯМИХ ПОДАТК1В
Розглянуто виникнення та розвиток непрямих податюв. Подано етапи розвитку податку на додану вартють та його законодавча база. Проаналiзовано негативш та позитивш сторони податку на додану вартють.
Ключов1 слова: податок, непрямi податки, податок на додану вартють, ставка.
Assoc. prof. N.I. Rumars'ka; stud. R.S. Yatsuk-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Evolution of the indirect tax
The article tells about the rise and development of the indirect tax. The stages of value-added tax development and its legislative basis were discussed. Negative and positive sides of value-added tax were analyzed.
Keywords: tax, indirect tax, value-added, rate.
Податки юнують у людському суспшьств1 майже тисячу роюв, але для людини немае бшьш гштючо! процедури, шж сплата !х. Висою податки - це завжди неминуч1 злидш, занепад господарства, шлях до катастрофи i людсь-ко! трагеди. Там, де висою податки, не може бути й мови про свободу i людську пдшсть, творчу працю i забезпечене майбутне. Непосильш податки були причиною багатьох сощальних конфлiктiв, кровопролитних воен, зане-паду цiлих цивiлiзацiй. Водночас запровадження податюв мало надзвичайно важливе прогресивне значення для розвитку людського суспiльства. 1х порiв-нюють iз винаходом колеса або парово! машини. Податки е, по сутi, голов-ним засобом формування бюджету держави. Це джерело, що забезпечуе юну-вання бюджетно! сфери суспiльства, цшо! арми наших громадян - лiкарiв, вчителiв, науковцiв, дiячiв культури i мистецтва, пенсiонерiв, малозабезпече-них, а також студеипв. Повнота сплати податюв визначае долю не тшьки цих людей, а й уЫе! економши. Бо чим бiльшу стипендiю отримае студент, тим бiльше грошей повернеться туди, звщки прийшли податки, тобто в економь ку. 1снуе юлька десяткiв рiзних податкiв i зборiв. Основними видами подат-
