CC BY
57
Городняя Т.А., Савив М.Р. Диагностика капитала предприятия
Проведен анализ исследований диагностики капитала предприятия; исследованы определения понятий капитала; проведено исследование подходов диагностики капитала; показан алгоритм диагностики капитала на примере условного предприятия; осуществлена диагностика капитала предприятия; исследованы показатели структуры основного капитала, показатели использования основного капитала, показатели использования оборотного и текущего капитала и показатели эффективности использования капитала; исследовано влияние величины капитала на показатели финансовой устойчивости предприятия.
Ключевые слова: диагностика, методы, предприятие, капитал, анализ, структура, средства, рентабельность.
Gorodnya T.A., Saviv M.R. Diagnostics of the company's capital
The research diagnostics of the company's capital is analyzed. The definitions of the capital is examined. The diagnostics approaches of the capital are explored. The diagnostic algorithm is shown by the example of the conditional capital of the company. Diagnostics of the company's capital is realized. The indicators of the capital's structure and the effect of capital on the financial stability of the company are investigated.
Keywords: diagnostics, methods, venture capital, analysis, structure, resources, profitability.
УДК 336.713 Доц. А.М. Грищук, канд. екон. наук;
магктрант А.Р. Шарко - Львгвський НУ iM. 1вана Франка
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ШВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 БАНК1В
Наведено шдходи щодо визначення поняття "банювсьга швестицй". Дослщжено роль бангавських установ у фшансовш racTeMi кра!ни. Розглянуто основш аспекти та форми бангавського швестування. Розкрито типи швестицшно! псштики бангав шд час здшснення фшансово! дiяльноcтi. Подано етапи управлшня швестищями на рiвнi банку. Визначено прюритетн напрями управлшня бангавською швестицшною дiяльнicтю.
Ключовг слова: бангавсьга швестици, швестицшна дiяльнicть бангав, управлшня бангавськими швестищями, аспекти швестицшно! дiяльноcтi банюв, швестицшна псш-тика.
Постановка проблеми. Банювська система е основою сучасно! економь ки. Устшна д1яльшсть будь-якого банку великою м1рою визначаеться колом операцш i послуг, як вш пропонуе сво!м кшентам. 1нвестування е вщносно ок-ремою та самостшною сферою банювсько! д1яльносп. Банки як учасники швес-тицшного процесу повинш забезпечувати ефективне управлшня значними фь нансовими ресурсами як у власних штересах, так i в штересах шших суб'екпв нацюнально! економжи. Тому е необхщним висвгтлити основи 1х д1яльносп у сфер1 швестицш.
Аналiз ocTaHHix дослщжень та публiкацiй з проблеми. Банювська швестицшна д1яльшсть е мало вивченою, хоча значний внесок у розвиток теорп зроби-ли Б.Л. Лущв, О.Д. Вовчак, С.К. Реверчук, А.М. Мороз, 1.Ф. Комарницький, Т.В. Майорова, А.В. Череп, О.Ф. Андросова, А.Е. Мельников, О.М. Петрук та ш
Мета роботи полягае в теоретичному дослщженш швестицшно! д1яль-носп банюв.
Виклад основного мaтерiaлу. Св1товий досвщ свщчить, що кра!ни не в змоз1 розвивати свою економ1ку без залучення та ефективного використання ш-
вестицш. Акумулюючи приватний, державний чи iноземний каштал, забезпечу-ючи доступ до сучасних технологш i менеджменту, швестицп не тшьки сприяють формуванню нацiональних швестицшних ринюв, але й пожвавлюють ринки товарiв i послуг. Крiм того, швестицп, зазвичай, сприяють заходам мак-роекономiчноl стабЫзацп та дають змогу вирiшувати соцiальнi проблеми тран-сформацшного перiоду [5].
1нвестицп е необхщною умовою розвитку ринково1 економiки. Саме ш-вестицп створюють виробничий потенщал на базi найновiших досягнень науки i технiки, визначають конкурентнi позицп суб'ектiв господарювання кра1н на внутршньому та зовнiшньому ринках. Найбiльшими швесторами е комерцiйнi банки. Варто зазначити, що "банкiвськi швестицп" е похщною категорiею вiд "iнвестицiй" та втшюють у собi iстотнi риси швестицш взагалi, проте мають специфiчнi видовi форми свого прояву [10].
Ниш немае единого тдходу до визначення поняття "банкiвськi швести-цп". Прихильники вузького тдходу дотримуються думки, що банювсью швестицп пов'язанi лише з операщями з цiнними паперами. Так, наприклад, А.В. Череп та О.Ф. Андросова подають таке визначення банювських швестицш - це вкладання кошпв у цiннi папери з термшом погашення понад один рж, що мають за мету прибутку [11].
Iншi ж автори вважають за доцшьне широке тлумачення термiна "бан-кiвськi швестицп". Щд банкiвськими iнвестицiями традицiйно розумтоть всi напрямки розмiщення ресурсiв комерцшного банку, а також операцп з розмь щення грошових коштiв на певний термш з метою набуття доходу. У першому випадку до швестицш вщносять весь комплекс активних операцш комерцiйно-го банку, у другому - тшьки його термшову складову [1].
Пiд банкiвськими швестищями передусiм розумiють iнвестицil, якi здшснюються комерцiйними банками як суб'ектами швестицшно! дiяльностi [7].
Якщо розумiти швестицп як вкладення капiталу з метою подальшого його примноження, то з погляду банку прирiст капiталу повинен бути достат-нiм для того, щоб компенсувати комерцiйному банку вщмову вiд використання наявних фiнансових ресуршв для вкладення в iншi альтернативш iнструменти на фiнансовому ринку, винагородити його за ризик i вщшкодувати втрати вiд iнфляцil в майбутньому iнвестицiйному перiодi [1].
Банкiвськi швестицп опосередковують процес використання тимчасово вшьних грошових капiталiв у виглядi фшансування (кредитування) капiталов-кладень або шшо! форми вкладень у реальнi активи швестицшних товарiв без-посередньо для обслуговування процесу вiдтворення. Вони характеризуются пропозицiею грошових фондiв з боку банювсько! системи, котра е як продав-цем, i попитом на щ фонди з боку потенцшних учасникiв iнвестицiйноl дiяль-ностi як покупщв банкiвських iнвестицiй [4].
Тобто, в умовах ринкового господарювання банки становлять основу фь нансово! системи кра1ни, будучи основним каналом передачi грошових коштiв вiд тих, хто !х зберiгае, до тих, хто !х iнвестуе [1]. Потреба залучення коштiв в економiку створюе об'ективш передумови для активного залучення банювських швестицш на тривалi строки [2].
Iнвестицiйна дiяльнiсть банкiв - це практична дiяльнiсть банкiвських ус-танов щодо ре^зацп рiзних форм iнвестицiй задля отримання доходу, сощаль-ного ефекту, шдтримки певного рiвня лiквiдностi та платоспроможност чи ш-ших цiлей банку. Метою швестицшно! дiяльностi комерцiйних банюв е забез-печити собi збереження кошпв, диверсифiкацiю (розподiл банкiвських активiв мiж рiзними об'ектами вкладiв з метою зниження ризику можливих втрат каш-талу чи доходiв вщ нього), доход i лiквiднiсть [6].
До занять швестицшною дiяльнiстю банюв спонукають такi причини: розширення дохщно! i кшентсько! бази; банкiвське швестування сприяе макси-мiзацп дохiдностi, лжвщносп та платоспроможностi; висока ризиковiсть кре-дитних операцiй i прагнення оптимiзувати оподаткування банкiвських доходiв [10]. 1нвестицшна дiяльнiсть забезпечуе банкам певну гаранпю доходностi та виживання на ринку [8].
На погляду Б. Л. Лущва, е два аспекти швестицшно! дiяльностi банкiв: перший - це власне швестицшна дiяльнiсть банку, спрямована на збшьшення доходiв банку, а другий - швестицшна дiяльшсть iз позицш розвитку економь ки, спрямована на забезпечення безперервносл процесу вiдтворення основних засобiв i отже, - на процес суспшьного вiдтворення загалом. Мiж цими двома аспектами швестицшно! дiяльностi банкiв iснують вiдповiднi канали взаемозв'язюв, що дае пiдстави розглядати щ аспекти як едине цiле [4]. Управлшня банювськими iнвестицiями означае:
• по-перше, встановлювати оптимальну часову та просторову структуру, а також обсяги банювських швестицш;
• по-друге, тдвищувати ефектившсть банювсько! швестицшно! д1яльносп з метою зменшення витрат [ отримання високих результата;
• по-трете, розробляти нов1 банювсью швестицшш продукти, яш б користували-ся попитом [ змогли б забезпечити банку максимальний прибуток;
• по-четверте, тдбирати для банювсько! швестицшно! д1яльносп висококвал1фь кований персонал та ефективно його використовувати [10].
Аналiз iнвестицiйного клiмату в кра!ш - це перший етап управлшня ш-вестицiями на рiвнi банку. Вш включае в себе розроблення таких прогнозiв: ди-намiки валового внутршнього продукту, нацiонального доходу та обсяпв ви-робництва промислово1 продукцп; динамiки розподiлу нацiонального доходу (нагромадження i споживання); розвитку приватизацiйних процешв; державного законодавчого регулювання швестицшно! дiяльностi; розвитку окремих ш-вестицшних ринкiв, особливо грошового i фондового. Наступний етап - вибiр конкретних напрямiв швестицшно! дiяльностi банку з врахуванням стратеги його економiчного та фшансового розвитку. На цьому еташ банк визначае галу-зеву спрямовашсть свое! швестицшно! дiяльностi, а також основш форми швес-тування на окремих етапах дiяльностi [9].
Економiчна суть швестицшно! дiяльностi банку зводиться до фшансових iнвестицiй (довгостроковi цшш папери, па1, частки, вкладення у статутш кашта-ли тощо) та реальних iнвестицiй (матерiальнi та нематерiальнi активи) [2].
У практичнiй дiяльностi багатьох зарубiжних i вiтчизняних банюв фь нансовi швестицп е прюритетним напрямом iнвестування, оскiльки банкiвський
бiзнес - це, передовым, фiнансова дiяльнiсть. Фiнансовi швестицп банку можна розглядати як вкладення коштiв у рiзнi види фондових шструменпв та капiтал у формi доходних грошових iнструментiв (депозита, кредитiв тощо), а також як вкладення у статутш капiтали тдприемств. Зазвичай фiнансовi швестицп подь ляють на прямi та портфельнi. Прямi швестицп - це господарськi операцп, якi передбачають внесення коштiв або майна у статутний каштал юридично! особи в обмiн на корпоративш права, емiтованi такою юридичною особою. Портфель-нi швестицп - це господарсью операцп, якi передбачають придбання цшних па-перiв та шших фiнансових активiв за грошовi кошти на фондовому (бiржовому) ринку. Основною ознакою портфельних iнвестицiй е те, що iнвестор не мае права на участь в управлшш тдприемством, такi швестицп передбачають лише одержання швестором дивiдендiв за акцiями тдприемства або вiдсоткiв за ш-шими цiнними паперами. У структурi фшансових iнвестицiй банку левова час-тка (майже 90 %) припадае на щнш папери [2].
Вщповщно до мети iнвестування, банк може провадити консервативну, помiрковано-агресивну (ринкову) або агресивну (ризиковану) iнвестицiйну политику (табл.) [2]. Багатограннiсть швестицшно! дiяльностi комерцiйного банку з погляду його широко! учасп у забезпеченнi швестицшного процесу в кра!ш та досягнення власних цшей передбачае також здшснення ним реальних швести-цiй, як внутршшх, так i зовнiшнiх [3].
Реальш банкiвськi швестицп - це вкладення катталу в господарську дь яльнiсть банку чи iншого тдприемства з метою одержання прибутку або досягнення сощального ефекту [10]. Що ж до внутршнього швестування, то варто зазначити, що за рахунок споживання швестицш безпосередньо банком виршу-ються завдання розвитку його виробничо-техшчно! бази, пiдвищення рiвня компетентносп за рахунок полiпшення кадрового забезпечення та рiвня кваль фжацп персоналу як основи тдвищення якостi, обсягу та асортименту послуг, що надаються банком [3].
Табл. Порiвняльна характеристика титв твестицшно1 политики [2]
Тип швестицшно! полижи Характерш ознаки
1. Консервативна а) мшмальш ризики, висока надшшсть [ лжвщшсть щнних папе-р1в; б) переважають держав1 щнш папери, портфель стабшьний, час-тка вкладень в нього не зростае.
2. Пом1рковано-агресивна а) середнш р1вень ризику, достатня лжвщтсть [ прибутковють цшних папер1в; б) переважають спекулятивш щнш папери, частка вкладень у щнш папери стабшьна або повшьно зростае.
3. Агресивна (спекулятивна) а) висою ризики, низька лжв1дтсть [ висока прибутковють щнних папер1в; б) переважають високоризиков1 щнш папери, частка вкладень активно зростае.
Якщо ж здшснюсться фшансування якiсно нових банювських техноло-гiй, послуг - це шновацшш швестицп (вкладення катталу, пов'язат iз науково-технiчним прогресом). Основними формами iнновацiйних iнвестицiй е вкладен-
ня кошпв у придбання лщензп, програмних продукпв, фiнансування наукових розробок тощо.
З метою розширення дiяльностi банку, просування банювського продукту банк здшснюе швестицп у вiдкриття нових фшш та вiддiлень. Мережа фiлiй, яка розташована у безпосереднiй близькостi до ктенпв з висококвалiфiкованим персоналом, е важливим джерелом залучення депозитiв i центром прибутюв ко-мерцiйного банку [10].
Що стосуеться банкiвського зовшшнього реального iнвестування, то спектр напрямiв цього процесу значно ширший i зачiпае рiзнi аспекти дiяльнос-т банкiв як за 1х власний рахунок, так i шляхом виконання посередницьких функцш: довгостроковi iнвестицiйнi кредити, лiзингове кредитування, iпотечнi кредити, проектне фшансування тощо [3].
Висновки. 1нвестицшна дiяльнiсть банку - це складне та багатогранне явище. Банк як основний учасник швестицшних вiдносин, акумулюе значнi об-сяги фiнансових ресуршв населення через використання рiзноманiтних грошо-во-кредитних i фiнансових iнструментiв та переспрямовуе 1х iншим учасникам швестицшного процесу задля прискорення вiдтворювального процесу й еконо-мiчного зростання кра1ни. Тому цiй сферi дiяльностi банюв потрiбно придiляти значну увагу.
Л1тература
1. Васильева Т. А. Банковское инвестирование на рынке инноваций : монография / Т. А. Васильева. - Сумы : Изд-во СумГУ, 2007. - 513 с.
2. Вовчак О.Д. Бангавська швестицшна д1яльшсть в Укра!ш : монограф1я / О.Д. Вовчак. -Льв1в : Вид-во ЛКА, 2005. - 541 с.
3. Комарницький 1.Ф. 1нвестицшна д1яльшсть комерцшних бангав : монограф1я / 1.Ф. Ко-марницький, Р.Г. Комарницька; Чершвецький нацюнальний ун-т 1м. Ю. Федьковича. - Чершвщ : Вид-во ЧНУ Рута, 2004. - 259 с.
4. Лущв Б.Л. 1нвестицшна полггика банкiв : навч. поабн. / Б.Л. Лущв, А.О. Тимгав. - Тер-нотль : Вид-во "Терно-граф", 2011. - 317 с.
5. Майорова Т.В. 1нвестицшна д1яльшсть : тдручник [для студ. ВНЗ] / Т.В. Майорова. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2009. - 472 с.
6. Мельников А.Е. Теоретичш аспекти бангавсько! швестицшно! д1яльносп / А.Е. Мельников // Науков1 пращ МАУП : зб. наук. праць. - 2011. - Вип. 2(29). [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://archive. nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npmaup/2011_2/pdf_files/110-116.pdf.
7. Мороз А.М. Бангавсьга операци : шдручник / А.М. Мороз, М.1. Савлук, М.Ф. Пуховкша та ш. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 476 с.
8. Паласевич М.Б. Регулювання бангавсько! швестицшно! д1яльносп в Укра!ш : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / М.Б. Паласевич; Нащональна академ1я наук Ук-ра!ни, 1н-т регюнальних дослщжень. - Льв1в, 2010. - 20 с.
9. Петрук О.М. Бангавська справа : навч. поабн. / за ред. д-р екон. наук, проф. Ф.Ф. Бутин-ця. - К. : Вид-во "Кондор", 2007. - 466 с.
10. Реверчук С.К. Управлшня i регулювання бангавською швестицшною д1яльшстю : мо-нограф1я / С.К. Реверчук, Л.Г. Кльоба, М.Б. Паласевич. - Льв1в : Вид-во "Тр1ада плюс", 2007. -351 с.
11. Череп А.В. Бангавсью операци : навч. поабн. / А.В. Череп, О.Ф. Андросова. - К. : Вид-во "Кондор", 2008. - 410 с.
Грищук А.М., Шарко А.Р. Теоретические основы инвестиционной деятельности банков
Представлены подходы к определению понятия "банковские инвестиции". Исследована роль банковских учреждений в финансовой системе страны. Рассмотрены ос-
новные аспекты и формы банковского инвестирования. Раскрыты виды инвестиционной политики банков при осуществлении финансовой деятельности. Приведины этапы управления инвестициями на уровне банка. Определены приоритетные направления управления банковской инвестиционной деятельностью.
Ключевые слова: банковские инвестиций, инвестиционная деятельность банков, управление банковскими инвестициями, аспекты инвестиционной деятельности банков, инвестиционная политика.
Gryshchuk A.M., Sharko A.R. Theoretical basis of investment banking
Approaches to the definition of "bank investments" are presented. The role of bank institutions in the financial system of the country is studied. The main aspects and forms of investment banking are contemplated. The priority types of investment policy of banks in the implementation financial activities are investigated. The stages of investment management at the bank are posted. The priority areas for the control problem of investment banking activities are identified.
Keywords: bank investments, investment banking, the management of bank investments, aspects of investment banking, investment policy.
УДК336.531.2 Доц. Н.Б. Демчишак, канд. екон. наук;
магктрант 1.Ю. Горобець - Львiвський НУ iM. 1вана Франка
КОНЦЕПТУАЛ1ЗАЦ1Я Ф1НАНСОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ В ЕКОНОМ1Ц1 ДЕРЖАВИ
ОбГрунтовано концептуальн засади аналiзу фшансового потенщалу в економщ держави. Розглянуто економiчний змют та теоретичн основи формування фшансового потенщалу в умовах ринку. Виокремлено горизонтальну i вертикальну його структуру. З'ясовано чинники впливу на фшансовий потенщал на рiзних рiвнях екож^чно! систе-ми. Запропоновано класифжащю фшансового потенщалу в розрiзi системи критерй'в.
Ключовг слава: фшансовий потенщал, структура фшансового потенщалу, чинники формування фшансового потенщалу, ринкова економжа.
Постановка проблеми. Динам1чний розвиток нащонально! економжи та перспективи його фшансового забезпечення значною м1рою залежать вщ на-явност ресурсно! бази i достатнього р1вня диверсифжацп джерел формування фшансових ресуршв. Це потребуе вивчення особливостей нагромадження фь нансового потенщалу держави i прюритепв його використання, тдгрунтям чо-го повинно бути обгрунтування теоретико-методолопчних його основ.
Аналiз останшх дослщжень. Теоретичш i практичш аспекти формування фшансового потенщалу держави дослщжували вггчизняш та зарубiжнi на-уковцi, зокрема: А.М. Бшоченко, 1.З. Должанський, Т.О. Загорна, Т.В. Клименко, О.М. Любченко, Т.С. Мерзликша, П.1. Олейников, Н.В. Сашчук, О.С. Федо-нш, I.I. Чуницька, К.В. Юненко. Попри це усшшнють реалiзацi! фiнансово! политики в сучасних умовах вимагае чико! концептуалiзацi! поняття фiнансового потенщалу з виокремленням його структурних складових, чинниюв формування та класифжацп.
Мета роботи - сформулювати концептуальш засади дослщження фшан-сового потенщалу в економщ держави.
Результати дослвдження. Термiн "потенцiал" е латинського походжен-ня i тлумачиться як "сила, мщь" (potentia) [13]. Сучасна економiчна наука запо-
