CC BY
365
во стае все чутлив1шим до впливу ринкових методiв впливу i починае адекватно реагувати на заходи грошово-кредитно'' пол1тики.
Л1тература
1. Лелик А.В. Макроекономiчнi та фiнансовi аспекти дослiдження грошового ринку// Вюник НУ мЛьвiвська пол^ехшка": Менеджмент та пiдприемництво в Укра'ш: етапи станов-лення i проблеми розвитку. - Львiв: НУ "ЛП". - 2003, № 494. - С. 295-300.
2. Лелик А.В., Вербова О.С., Вовчак О.Д., Башнянин Г.1., Михайл1вський В.1. Гро-шовий ринок у структурi нацiонального ринку та основш засади його регулювання// Еконо-мiчна теорiя: комплекснi завдання. - Львiв: ЛКА, 2005. - С. 54-58.
3. Лелик А.В., Щедра О.В., Башнянин Г.1., Рехлецький С.А. Грошовий ринок в Укра-i'нi// Економiчна теорiя: комплекснi завдання. - Львiв: ЛКА, 2005. - С. 58-60.
4. Курс переходной экономики/ Под ред. Л.И. Абалкина. - М.: ЗАО "Финстатинформ", 1994. - 640 с.
5. Лютий 1.О. Грошово-кредитна полггика в умовах перехщно!' економiки. - К.: Атша, 1997. - 238 с.
6. Нащональний банк i грошово-кредитна пол^ика/ За ред. А.М. Мороза, М.Ф. Пухов-кшо'. - К., 1999. - 368 с. _
УДК 330.322:336.717 Здобувач М. Б. Паласеви ч,
здобувач К.М. Слюсарчик - Львiвська КА
1НВЕСТИЦ1ЙНА ПОЛ1ТИКА БАНК1В: УМОВИ ТА ЧИННИКИ РОЗВИТКУ
Проаналiзовано внутршш чинники швестицшно' дiяльностi банкiв, зокрема !'х ресурсна база, доходнiсть, мiсiя та цш дiяльностi, витрати на формування швести-цiйного портфеля та тдтримку швестицшно' безпеки банкiв.
Competitor M.B. Palasevuch; competitor K.M. Slusarchyk -
L 'viv commercial academy
Banking investment policy: conditions and factors of it's development
Internal factors of banking investment activities are covered, in particular: resources base, profitability of assets, bank's mission and goals, expenditures on investment portfolio formation and investment security.
Економ1чш цш та штереси швестицшно'' д1яльност1 комерцшних бан-юв полягають передуЫм в отриманш максимальних прибутюв при досягнен-ш надежного р1вня лжвщност i надшност банювських швестицшних опера-цш. Оскшьки банки ведуть свш б1знес не на власних, а на позичених i залуче-них ресурсах, то вони не можуть вкладати грош1 сво'х кл1ент1в у ризиков1 ш-вестицшш проекти (як велию, так i мал1), якщо вони належним чином не обгрунтоваш та не забезпечеш необхщними гаранпями. Саме тому, банки тд час розроблення свое'' швестицшно'' полггики повинш реально оцшювати не тшьки привабливють, але й особливо - ризики та ефектившсть швестицшних проеклв.
Водночас швестицшна д1яльшсть е не тшьки внутр1шньою справою самого комерцшного банку, але й державного регулятора, який також вщпо-вщае за и оргашзащю i проведення. Йдеться про нагляд та контроль за поточ-
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
ним управлшням iнвестицiйною дiяльнiстю банкiв. Все це означае, що банки повиннi розробляти продуману та обгрунтовану iнвестицiйну полггику, що пiдкреслюе актуальнiсть порушено! проблеми.
1нвестицшна полiтика комерцiйних банкiв (1ПКБ) е порiвняно новим полем дослщжень у вiтчизнянiй економiчнiй лiтературi [1-5]. Далеко не вс аспекти ще! проблеми знайшли однаково глибоке висвгглення, зокрема, йдеться про внутрiшнi чинники швестицшно! дiяльностi банкiв, розгляд яких i став завданням ще! статтi.
Що ж таке iнвестицiйна пол^ика комерцiйних банкiв?
Iнвестицiйна полiтика банюв визначаеться як "формування системи цшьових орiентирiв швестицшно! дiяльностi, вибiр найбшьш ефективних способiв !х досягнення" [6, с. 220]. На нашу думку, 1ПКБ - це сукупшсть за-ходiв оргашзаци i управлiння швестицшною дiяльнiстю, якi спрямованi на забезпечення оптимальних обсягiв, структури та прибутковост швести-цiйних активiв.
Важливим елементом швестицшно! полiтики банкiв е швестицшна стратегiя та iнвестицiйна тактика. 1нвестицшна стратегiя банку е вихiдним пунктом процесу управлшня i регулювання швестицшною дiяльнiстю i означае розробку довгострокових цiлей швестицшно! дiяльностi та методiв !х досягнення.
1нвестицшна тактика банку - це розроблення оперативних, поточних або короткострокових цшей швестицшно! дiяльностi та методiв !х досягнення. Можна сказати, що iнвестицiйна тактика - це швестицшна стратепя, де-талiзована до поточного часового перюду дiяльностi.
На розробку швестицшно! полiтики банку впливають як внутршш, так i зовнiшнi умови. До внутршшх умов можна, на нашу думку, включити:
• обсяг 1 структуру ресуршв банку;
• стадп життевого циклу банку;
• м1с1я, цш та завдання розвитку банку;
• дохвдтсть актив1в банку;
• обсяг витрат на формування та управлшня швестицшним портфелем;
• ефективтсть системи швестицшно! безпеки банку.
З'ясуемо цi внутрiшнi умови детальшше.
1. Збiльшення ресурсно! бази та оптимiзацiя !! структури дае змогу банкам розвивати сво! iнвестицiйнi операци. Нинi же ресурсний потенцiал банювсько! системи Укра!ни, наприклад, не е достатшм. Так, обсяг активiв банюв Укра!ни у доларовому еквiвалентi на початок 2002 р. дорiвнював рiв-ню 1992 р. i був у 100 разiв меншим, шж активи одного "Дойчебанку" [1, с. 323]. О^м цього, ресурсна база вггчизняних банкiв е недостатньо стабшь-ною та досить ризиковою. Так, на 01.01.2005 р. частка зобов'язань банюв ста-новила у пасивах 82,5 %, а власного катталу - 13,7 % [1, с. 331].
Проте змши у структурi зобов'язань банкiв Укра!ни, якi вщбулися в останнi роки сприяють зростанню можливостей банкiв щодо здiйснення ш-вестицiй. Водночас, реальними грошовими ресурсами для банювських швес-тицiй е вклади населення у банках. На початок 2005 р. - 90,2 % вкладiв насе-
лення становили строковi вклади, а 9,8 % - вклади до запитання [1, с. 336]. Така структура вкладiв е сприятливою для розвитку банювського швестування.
2. Розробники iнвестицiйно! полiтики банку повинш враховувати ста-дiю життевого циклу, на якш сьогоднi перебувае банк. Вважаеться, що кожен банк у своему розвитку проходить таю основш стади: поява i розши-рення, стабiльнiсть, сповiльнення. Зрозумшо, що найбiльша iнвестицiйна ди-намжа i активнiсть характерна для першо! стадi!. Саме на цiй стади банк де-монструе розширене вщтворення i зростання, тодi як на другш стадi! ознакою банку е просте вщтворення, а на третш стадi! банк розвиваеться за схемою звуженого вщтворення i тому швестицшш процеси згортаються. Пiд оглядом стадш життевого циклу бiльшiсть банкiв Укра!ни знаходяться на стадi! роз-ширення i тому мали б прагнути розвивати свою швестицшну дiяльнiсть.
3. Мiсiя банку - це сукупшсть шдив^альних характеристик його ор-гашзаци, що мiстить основнi цiлi, особливост дiяльностi, головнi характеристики продукпв, цiнностi та ставлення до ринкових умов. Мiсiя банку - це спроба вщповюти на запитання, у чому полягае сенс його дiяльностi. Не мож-на не погодитися з тим, що акцентування уваги на поточному прибутку пе-решкоджае об'ективному аналiзу чинникiв зовнiшнього середовища, е причиною однобiчного розгляду проблем, можливостей i загроз, а також негативно впливае на прийняття стратегiчних ршень, пов'язаних з необхiднiстю швес-тування значних обсяпв фiнансових ресурсiв з метою забезпечення перспективного розвитку [7, с. 33]. Саме такий шдхщ мае бути в основi при визна-ченш основного завдання банку. 1накше кажучи, мiж швестицшними результатами та наявнiстю мiсi! iснуе значна кореляцiя та вщповщшсть.
Форма мiсi! мае бути яскравою, лакошчною i зручною для сприйнят-тя. Часто у банку роль мiсi! вiдiграе слоган. Наведемо юлька прикладiв мiсi!, цiлей i завдань, а також слогашв укра!нських банюв i зокрема iнвестицiйних.
Мiсiя АТ "Укра!нський iнновацiйний банк" полягае у залученш широких верств iнвесторiв, включаючи пiдприемство i населення, до процесу ш-вестування в укра!нську економiку. Банк усвiдомлюе свою роль провщника новiтнiх банкiвських технологiй з метою розбудови основ ринково! економь ки. АТ "Укрiнбанк" - укра!нський унiверсальний банк, який на сьогодш пра-цюе на внутрiшньому ринку Укра!ни. Свою конкурентну перевагу банк вба-чае у створеннi та впровадженш високоякiсних фiнансових послуг на внут-рiшньому та мiжнародному ринках, виходячи з глибокого знання фшансових потреб укра!нського суспiльства.
Акцiонерний комерцшний iнновацiйний банк "УкрСиббанк": страте-пчна цiль - максимальна унiверсалiзацiя, спрямована на повне задоволення потреб кшеш!в у фшансових послугах. Основний принцип - шдивщуальний шдхщ до кожного кшента, якiсть наданих послуг, мiнiмiзацiя банкiвських ри-зикiв. ЗАТ "Альфа-Банк" бачить своею основною метою надання кожному клiентовi повного комплексу банювських продукпв i послуг, постiйне впро-вадження новiтнiх досягнень у сферi iнформацiйних технологiй, удоскона-лення бiзнес-процесiв i пiдвищення рiвня сервiсу.
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
Стратегiчна мета АКБ "Форум" полягае у забезпеченш значних темпiв зростання ринково! вартост акцiй при збереженнi достатнього рiвня поточно! прибутковостi. Для досягнення ще! мети банк вирiшуе такi завдання: збере-ження значного темпу зростання основних банювських показниюв на рiвнi, що перевищуе вiдповiднi темпи по банювськш системi Укра!ни; подальший розвиток мережi фiлiй для формування статусу системного загальнонащ-онального банку; значне збшьшення кiлькостi пунктiв надання послуг шляхом розвитку мережi фшй, вiддiлень i банкоматiв; подальший розвиток i вдосконалення управлiння; пiдвищення ефективност кадрово! полiтики та iн.
Мiсiя ВАТ "ЕлектронБанк" полягае у наданш унiверсальних банювсь-ких послуг населенню, малому i середньому бiзнесу, корпоративним шд-приемствам на територи Укра!ни, забезпечуючи зростання вартостi банку в штересах акцiонерiв. Стратегiчна мета - здшснення розвитку банку швидше, шж у середньому по банкiвськiй системi Укра!ни.
На сайтах укра!нських банюв можна прочитати слогани з очевидним швестицшним наповненням: "Захiдний стандарт у поеднанш зi знанням мю-цевого ринку" (АКБ "Райффайзенбанк Укра!на"); "Банк сощального розвитку" (АКБ сощального розвитку "Укрсоцбанк"); "Свропейський вклад в укра-!нську справу" (КредоБанк); ВАТ "Ушверсальний банк розвитку i партнерства" ("Все в одному банку").
На наш погляд, банювсью мюи, цш, завдання i навiть слогани можна умовно подшити на три групи: високошвестицшш, середньоiнвестицiйнi i низькошвестицшш. Приналежнiсть банку до певно! групи потрiбно врахову-вати пiд час розроблення його швестицшно! полiтики. Будь-яка мiсiя, цiль чи завдання для !! реалiзацi! потребуе iнвестицiй, однак !х обсяги, напрями та ризиковють е рiзними.
4. Дохiднiсть активiв та !х iнновацiйнiсть iстотно впливае на розробку змюту i структури iнвестицiйно! полiтики банку. Якщо банк у сво!й дiяльнос-тi робить ставку на отримання швидких i високих доходiв вiд активних опе-рацiй, то вiн тим самим втрачае свою лiквiднiсть, наражаючи себе на ризик стати неплатоспроможним, i навпаки, якщо банк надае перевагу високому рiвню свое! лшвщносл, то вш, зазвичай, втрачае дохiднiсть. За таких умов виникае потреба у розвитку швестицшних активiв та швестицшних операцш, за допомогою яких можна максимiзувати доходи i лiквiднiсть.
На сучасному еташ розвитку iнвестицiйного ринку швидко скоро-чуеться життевий цикл швестицшного продукту, пiдвищуються вимоги спо-живачiв до нього. За таких умов банк змушений не тшьки постшно покрашу -вати сво! традицшш iнвестицiйнi продукти i послуги, а й творити новь Пер-шочерговими напрямками реалiзацi!' iнвестицiйно-iнновацiйно!' полiтики у банювнищв е:
• комп'ютеризащя та гарантування 1нформац1йно! безпеки;
• освоения нових сегмент1в ринку;
• запровадження нових баншвських продуктов.
Для банку шноващя означае створення такого банювського продукту, i зокрема iнвестицiйного, який мае бшьш привабливi споживчi властивостц е
яюсно новим i може задовольняти потреби потенцiйного покупця; потребуе використання досконалiшо! технологi! створення [7, с. 300].
5. Обсяг витрат на формування та управлшня швестицшного портфеля ютотно впливае на яюсть розробки iнвестицiйно! полггики банку. При зростаннi обсягу витрат на формування та управлшня швестицшного портфеля рiвень розробки швестицшно! полггики шдвищуеться. Адже бiльшi втрати дають змогу банку застосовувати сучасш математичнi моделi та програмне забезпечення [2, с. 148-149], за допомогою яких можна визначити оптималь-ний розмiр швестицшного фонду iз врахуванням аналiзу теперiшнiх i прогнозу майбутшх грошових потокiв.
6. Шд час розроблення iнвестицiйно! полiтики банку важливо не зали-шати поза увагою дiевiсть внутрiшньо! системи швестицшно! безпеки. Вит-рати на оргашзащю i здiйснення iнвестицiйно! безпеки зростають i нинi ста-новлять 10-15 % вщ iнвестицiйного фонду банюв.
До зовтштх умов формування швестицшно! пол^ики банку належать: макроекономiчнi iндикатори розвитку кра!ни; стан швестицшного кль мату у кра!нi або регюш та кон'юнктури iнвестицiйного ринку; ефектившсть державного податкового регулювання банювсько! iнвестицiйно! дiяльностi.
Таким чином, можемо зробити висновок, що низка внутршшх та зовшшшх чинниюв стримуе на сьогодш iнвестицiйну дiяльнiсть банюв Укра!ни (починаючи вiд низького рiвня капiталiзацi! до несприятливого швестицшно-го кшмату). Iнвестицiйна полiтика банкiв як фшансовий iнструмент впливу на швестицшну дiяльнiсть комерцiйних банкiв в Укра!ш мае ще дуже корот-ку юторда розвитку i перебувае на початку свого становлення. З огляду на це важливим е узагальнення, вивчення не тшьки зарубiжного досв^ розробки i реалiзацi! банкiвсько! швестицшно! полггаки, але й передово! вгтчизняно! практики формування стратегi! i тактики швестицшно! дiяльностi банкiв, що може стати полем подальших дослiджень у цш сферi
Л1тература
1. Вовчак О.Д. Банювська швестицшна д1яльнють в Укра!ш. - Л.: Вид-во Льв1всько! КА, 2005. - 544 с.
2. Лущв Б. Л. 1нвестицшний банювський портфель. - К.: Л1бра, 2002. - 192 с.
3. Комариицький 1.Ф., Комариицька Р.Г. 1нвестицшна д1яльшсть комерц1йних бан-кiв/ Черн1вецький нацюнальний ун-т 1м. Ю. Федьковича. - Чершвщ: Рута, 2004. - 260 с.
4. Приказюк Н.В. 1нвестицшна д1яльшсть комерц1йних банк1в на ринку внутр1шшх державних обл1гац1й// В1сник Ки!вського НУ 1м. Тараса Шевченка: Економша. - К.: Ки!всь-кий НУ 1м. Тараса Шевченка. - 2005, вип. 75/76. - С. 110-113.
5. Приказюк Н.В. 1нвестицшна д1яльшсть комерцшних банкiв на шотечному ринку// Теоретичн1 та прикладш питання економ1ки. - К.: Ктвський НУ 1м. Тараса Шевченка. - 2005, вип. 7. - С. 369-376.
6. Игоиииа Л.Л. Инвестиции: Учеб. пос./ Под. ред. д-ра екон. наук, проф. В. А. Слепова. - М.: Юрист, 2002. - 480 с.
7. Козьмеико С.М., Шпиг Ф.1., Волошко 1.В. Стратепчний менеджмент банку: Навч. пос1бник. - Суми: Ушверситетська книга. - 2003. - 734 с.
