CC BY
12
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ В ГАЛУЗЯХ
УДК 330.332:336.717 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук;
здобувач М.Б. Паласевич; здобувач Е.О. Cipa -Львiвська КА
ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАН1ЗМУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ БАНК1ВСЬКО1 ШВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В УКРА1Н1
З'ясовано суть та шструменти державного регулювання бангавсько! швестицшно! дiяльностi. Проаналiзовано правове поле банювського iнвестування в Укра!ш, визначено його недолжи та запропоновано комплекс заходiв щодо !х усунення. Охарактеризовано основш засоби грошово-кредитно! полiтики та !х вплив на швести-цшну активнiсть укра!нських банкiв.
Ключовг слова: державне регулювання бангавсько! швестицшно! дiяльностi, iнструменти державного регулювання бангавсько! швестицшно! дiяльностi, оргашза-цiйно-правовi засоби державного регулювання бангавсько! швестицшно! дiяльностi, грошово-кредитна полiтика.
Вступ. Особливо! актуальност в умовах ринково! трансформацп нащ-онально! економжи набувають питання нарощення обсяпв швестицш та ак-тив1зац1! швестицшного процесу. Комерцшш банки е невщ'емним учасником швестицшного процесу i вдаграють важливу роль на швестицшному ринку, виступаючи посередниками в зосередженнi та перерозподЫ тимчасово вшь-них кошпв i розмiщеннi !х в швестицп.
Здiйснення банювсько! швестицшно! дiяльностi пов'язано з високим ступенем ризику. Тому виникае необхщнють у створеннi такого мехашзму !! регулювання, який б реально забезпечив належний рiвень безпеки банювсько! системи, захист штереив вкладникiв i кредиторiв. Цi функцп повинна взяти на себе держава.
Огляд л1тературних джерел. Питання державного регулювання банювсько! швестицшно! дiяльностi надзвичайно складнi i багатоаспектш. Над !х вирiшенням працювали таю вггчизняш ученi, як О.Д. Вовчак [1, 2], М.П. Денисенко [3], Т.В. Майорова [4], В.1. Мщенко [5], А.А. Пересада [7], С.К. Реверчук [8], В.Я. Шевчук [9] та шшг Однак, безлiч аспекпв дослщжу-вано! проблеми залишаеться недостатньо висвггленими та потребуе подаль-шого опрацювання. Зокрема, недостатньо дослщженими е питання визначен-ня сутi i меxанiзмiв регулювання банкiвсько! iнвестицiйно! дiяльностi та !х впливу на розвиток економжи. Це визначило вибiр проблеми дослщження.
Суть та 1нструменти державного регулювання баншвськоУ швес-тицшноТ дiяльностi. Поняття "державне регулювання бантвськоЧ твести-цшно'1 diMbHocmi" складне та багатогранне, тому серед дослщниюв немае единого шдходу щодо його дефiнiцi!. Деяю з них зводять регулювання вик-лючно до правово! бази [5], iншi [10] ототожнюють поняття "державне регулювання банювсько! дiяльностi" з поняттям "державний нагляд за банювсь-
кою дiяльнiстю". Ми вважаемо, що "нагляд" та "регулювання" - взаемо-пов'язаш, взаемодоповнювальш, але аж нiяк не тотожш види регулятивно! дь яльностi. Нагляд е невщ'емним компонентом тако! дiяльностi, здiйснювати яку неможливо без контролю. На наш погляд, державне регулювання банювсько! дiяльностi - це система, яка виконуе функцп формування тактичного банкiвського законодавства i провадить банювський нагляд. Основними iнструментами державного регулювання банювсько! швестицшно! дiяльнос-т е: оргашзацшно-правовц економiчнi.
Саме вщ рацiонального застосування названих iнструментiв i зале-жить активiзацiя iнвестицiйного процесу. Держав^ по суп, вiдведена основна роль у розвитку швестицшно! дiяльностi: вона мае стати повноцiнним партнером комерцшних банюв, готовим шдтримати !х, роздiлити з ними ризики довготермшового кредитування тощо.
Орган1зац1йно-правов1 шструменти державного регулювання бан-кчвськоУ швестицшноТ д1яльност1. Основу кредитно-банювсько! системи держави становлять закони та iншi нормативно-правовi акти. Вони забезпе-чують безпосереднш вплив держави на банкiвський сектор економжи.
В Укра!ш правове поле банювського iнвестування забезпечують так! правовi документи: Закон Укра!ни "Про швестицшну дiяльнiсть", Закон Укра-!ни "Про щнш папери та фондовий ринок", Закон Укра!ни "Про банки i бан-кiвську дiяльшсть", Закон Укра!ни "Про Нацiональний банк Укра!ни", Закон Укра!ни "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринку фшансових послуг", Закон Укра!ни "Про шотеку", Господарський кодекс Укра!ни, а також шструкцшш матерiали НБУ, серед яких варто виокремити 1нструкщю з бух-галтерського облiку операцiй з цiнними паперами в банках Укра!ни, 1нструк-щю про порядок регулювання дiяльностi комерцшних банюв в Укра!ш.
Важливiсть законодавчого забезпечення в розвитку банювського ш-вестицшного сектору виявляеться у тому, що воно визначае основш його тен-денцп. Про правдивiсть цього твердження свщчить ситуацiя, що склалася в Укра!ш пiсля розпаду Радянського Союзу.
Пiд час переходу Держбанку СРСР вiд централiзованоl системи до ринкових умов функцюнування банков були актуальними жорстке регулювання i контроль за процесом формування банювських структур. Водночас реформування банювсько! системи Укра!ни було стихiйним. Вiдповiдно, закони мали суто формальний характер, що спричинило байдужють до вироб-лення пiдзаконних правових актiв для регулювання взаемовщносин усiх суб'екгiв банювсько! дiяльностi, внаслiдок чого у чинному законодавст Ук-ра!ни утворилася цша низка прогалин, що гальмуе розвиток банювсько! системи дотепер [4, с. 258-259].
До визначальних чинниюв, як негативно впливають на надшнють i стабiльнiсть банювсько! системи, можна вщнести невизначенiсть !! головно! дшово! особи. В економiцi, яка нормально функцюнуе, такою особою повинен бути ктент, iнтереси котрого повинна захищати держава. На жаль, у вгт-чизнянiй практицi стан плапжно-розрахункових вiдносин мiж економiчними контрагентами узалежнюеться вiд стану кореспондентського рахунку банку.
Тому, насамперед, доцшьно забезпечити безперебшнють розрахункiв ктенпв незалежно вiд стану ресурсно! бази банку i визначити достатньою умовою наявнють коштiв на рахунку самого платника.
Поза полем вщповщальносп держави залишаються не лише клiенти банюв, але й самi банки. Чинш правовi норми цiлком зорiентованi на односто-ронню вiдповiдальнiсть кредитних оргашзацш перед НБУ i Мiнiстерством фь нансiв. Особливо яскраво це виявляеться у запровадженнi норм i порядку опо-даткування кредитних органiзацiй, яю не мають змоги реагувати на них адекватно своему фшансовому становищу. Як наслщок, постае нагальна потреба у створеннi тако! правово! бази, яка б забезпечувала виконання зобов'язань ор-гашв державно! центрально! банювсько! i фшансово! систем щодо банков.
Насамперед потрiбно звернути увагу на практику створення та вико-ристання резервних фондiв. У 2009 р. середнш розрахунковий норматив бан-кiвського резервування становив 2,2 %, тодi як у кра!нах €С вiн змiнювався у межах вщ 1до 2 %. Завищенi норми резервування в Украш знижують можли-востi банкiв щодо своечасностi розрахунюв iз клiентами.
Для виправлення ситуацп необхiдно змiнити порядок формування i використання резервних фондiв, що суперечить основному постулату дiяль-ностi банку - першорядносп iнтересiв клiента. За таких умов НБУ, викорис-товуючи кошти банку, не роздiляе з ним його вщповщальносп за зобов'язан-нями. Внаслiдок "вилучення" ютотно! частки банювських ресурсiв за певних умов у банку виникае дефщит плапжних засобiв для забезпечення розрахунюв конкретного клiента за наявностi грошей на його поточному рахунку, що обмежуе кредитно-швестицшш можливостi банку [4, с. 259-260]. Для вирь шення ще! проблеми доцiльно, на наш погляд, розробити та запровадити ди-ференцiйованi норми резервування пiд залучеш вклади, що своею чергою, стимулюватиме створення швестицшних ресурсiв.
Нагальним завданням на сучасному етапi розвитку банювсько! систе-ми Укра!ни е удосконалення податкового законодавства. Формування банками довготермшових фшансових ресурсiв може бути реалiзоване шляхом зменшення податкового тягаря на тривалий перiод. До виршення цiеl проблеми можна запропонувати рiзнi пiдходи. До найкращих, на нашу думку, на-лежить зниження ставки оподаткування для тих банюв, яю беруть участь в швестицшнш дiяльностi. Для прикладу, усi банки або вдабраш за певним рейтингом слщ звiльнити вiд податкiв, повнютю чи частково, на визначений перюд (наприклад, на 3-5 рокiв), а з неоплачених податкових платежiв сфор-мувати фонд iнвестицiй. Хоча щ кошти не надходитимуть до бюджету, !х можна буде використовувати на швестування соцiальних програм, якi зараз фшансуються з бюджету.
За бшьшо! зацiкавленостi держава могла б розробити ще юлька подiб-них схем, таких необхщних для стимулювання банювсько! швестицшно! дi-яльностi. Зайвим тдтвердженням !х важливостi як iнструменту зменшення податкового навантаження на банки е хоча б !х позитивний вплив на формування комерцшними банками власних капiталiв. Достатнш за обсягом влас-ний капiтал банку не лише забезпечить його активнють в швестицшнш сфер^
а й виконуватиме страхову функцiю на випадок покриття збиткiв вiд рiзнома-штних ризиюв, зокрема вiд кредитування.
Держава може також впливати на формування достатнього обсягу власного капiталу через розширення дiяльностi банкiв у таких сферах, як опе-рацп з дорогоцшними металами. На сьогоднi лише незначнш частинi банкiв дозволено провадити операцп iз золотом. Незважаючи на брак бюджетних коштiв, держава ще не готова вiдмовитися вiд монополп у цiй справi, через що банки не можуть з прибутком працювати у цьому напрямi.
Важливою проблемою сучасного етапу розвитку впчизняного банюв-ництва е також захист власного кашталу та оборотних кошпв як таких, що належать ктентам банку. Йдеться не лише про неточносп в законодавствi, зокрема суперечливють у тлумаченнi законiв контролюючими органами чи перевищення суми накладених штрафiв над сумою прибутку, а й про те, що закон не передбачае покарання недобросовюних позичальниюв банку. Ця проблема загрожуе зростанням втрачено! вигоди не лише для банюв, а й для держави, осюльки призводить до збiльшення ризику втрати ресуршв i, як нас-лщок, до зниження швестицшно! активностi банювських установ. Звiдси вип-ливае ще одна можливють для активiзацп банювсько! швестицшно! дiяльнос-тi державою - забезпечення зниження рiвня ризику швестицшних операцiй. Без вирiшення ще! проблеми недоцшьно порушувати питання про оздоров-лення економiки взагалi. При цьому варто враховувати два основш моменти [4, с. 272-273]:
• по-перше, держава повинна визначити прюритети в швестицшнш полпищ;
• по-друге, ви зобов'язання, яю вона бере на себе щодо банкш, повинш не-
ухильно виконуватися.
На наш погляд, доцiльно було б запровадити систему страхування ризику за вима напрямами банювсько! дiяльностi, а також шдвищити роль Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб через створення рiвних умов вiд-шкодування коштiв для вкладниюв усiх банкiв - учасниюв фонду, поетапне збiльшення суми гарантування вщшкодування, завершення робiт щодо авто-матизацil процесу передання даних про депозити фiзичних осiб у разi бан-крутства банкiв, ведення реестру вкладниюв.
Мiнiмiзувати ризик за швестицшними операцiями банку можна не лише шляхом страхування. Одшею з ефективних форм взаемодп держави з ко-мерцiйними банками в цьому напрямi е пайова участь державних кошпв у спiльному фiнансуваннi проекпв у спiввiдношеннi "одна державна гривня на чотири приватнi" за конкурсного розподшу державних ресурсiв.
Важливим напрямом удосконалення державного регулювання бан-кiвськоl швестицшно! дiяльностi е органiзацiя ефективного банювського наг-ляду. Концентрацiя банкiвського нагляду в руках НБУ забезпечуе лише контроль за виконанням його директив. Внаслщок цього дом^ють штрафш санкцil та iншi акцil репресивного характеру. Отримати попереджувальний ефект вщ банкiвського нагляду i контролю можна шляхом створення спещ-ально! державно! комiсil, яка б виконувала функцп незалежного експерта та надати !й право контролю за виконанням банками i НБУ банкiвського зако-
нодавства. Це забезпечить подвшний контроль за дiяльнiстю комерцшних банкiв, а також додатковий контроль за роботою НБУ.
Важливе значення для розвитку швестицшного ринку мае створення спецiалiзованих iнвестицiйних банюв. НБУ вже запропонував створити структуру такого типу в формi Банку розвитку, на базi Шмецько-украшсько-го фонду. Засновниками Банку мають виступити НБУ та Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни, а основним його призначенням повинно стати кредитування малого та середнього бiзнесу. Формування банку розвитку дасть змогу змiцнити не лише швестицшне кредитування в державi, а й фшансування вше! економiки [3, с. 172]. Удосконалення чинного законодавства повинно насамперед бути зорiентоване на забезпечення таких умов:
• тшм1защя та невтручання центральных i мгсцевих органш влади в комер-цшну д1яльн1сть банкв та закршлення цього на законодавчому ршш;
• лшыдащя заборгованосгi бюджета усх ршшв перед суб'ектами господарю-вання та за сощальними виплатами;
• зменшення кшькосп об'ектш, якi не тдлягають приватизаци, що своею чер-гою уможливить використання !хнього наявного майна як застави тощо. Економ1чн1 1нструменти державного регулювання баншвськоТ ш-
вестицшноТ д1яльност1. До друго! групи засобiв державного регулювання банювсько! швестицшно! дiяльностi належать важелi грошово-кредитно! по-лiтики. Об'ектом регулювання у цьому випадку виступае грошова маса. I! спiввiдношення з шшими макроекономiчними факторами позитивно чи негативно впливае на рiвень економiчного розвитку. Головними iнструментами грошово-кредитного регулювання iнвестицiйних процесiв е: облжова ставка; операцil на вiдкритому ринку; шоземш iнвестицil.
Облiкова ставка, що встановлюеться НБУ, мае ютотний вплив на ш-вестицiйну активнiсть банюв: !! тдвищення стимулюе скорочення надання позик через зменшення доступносп кредитних кошпв НБУ для комерцiйних банюв, а зниження, навпаки, призводить до зростання грошово! пропозицп, що активiзуе iнвестицiйну дiяльнiсть. Однак при цьому варто враховувати те, що внаслщок тдвищення облжово! ставки за умови лiберадiзацil руху мiжна-родного короткотермшового капiтаду, ймовiрно, вiдбудеться ревадьвацiя гривш i стимулювання залучення iноземних швестицш.
Такий ефект вiд регулювання облжово! ставки е бажаним для кожно! кра!ни, тому, щоб пожвавити швестицшну активнiсть, НБУ намагаеться про-вадити експансивну грошово-кредитну полiтику, зменшуючи облжову ставку, норми резервування, з метою розширення виробництва та зменшення безро-бiття [7, с. 42]. Проте, враховуючи економiчну кризу, яка наявна в Укра!ш та ютотно позначилася на банкiвському секторi, така политика не е послiдовною i потребуе бiльш жорсткого регулювання, що тдтверджуеться даними табл.
Наведенi в табл. дат свщчать про те, що облжова ставка в Укра!ш де-монструе тенденцiю до зростання. Вже з 2008 р. вона зросла до 12 %, проти 8,0 % у 2007 р. На цьому ж рiвнi вона утримувалася й на початку 2009 р. Почали стрiмко зростати i процентш ставки за кредитами овернайт - з 11,1 % у 2007 р. до 16,8 % в 2009 р. За шшими короткотермшовими кредитами ставки
також помггно збiльшилися - з 14,1 % у 2008 р. до 17,1 в 2009 р. Середньоз-важена ставка за вшма шструментами, починаючи з 2008 р., зростала з 15,3 %, до 17,0 %.
Табл. Проиении ставки рефтансування у р1чному обчислент в 2005 -2009 рр. [6
Перюд Облжова ставка НБУ Середньозваже-на процентна ставка за вима шструментами В тому чион
кредити надаш для тдтримання довготермшово! лжшдносп банкв стабтза- цiйнi кредити кредити овернайт шш ко-роткотер-мiновi кредити
2005 9,5 14,7 - 15,0 14,9 -
2006 8,5 11,5 - - 12,1 -
2007 8,0 10,1 - - 11,1 -
2008 12,0 15,3 - - 16,0 14,1
2009 - - - - - -
2009 (ичень) 12,0 17,0 - - 16,8 17,1
Показники грошово-кредитноï политики НБУ свiдчать про те, що вш незадовiльно виконуе одну з основних своïх головних функцш - кредитора останньоï надiï. Запроваджуючи високi ставки рефiнансування, вiн фактично обмежуе пiдтримку лiквiдностi, якоï банки так потребують за умов зменшен-ня ресурсноï бази. Через ди центрального банку, враховуючи збiльшення з 5 сiчня 2009 р. нормативiв обов'язкового резервування за строковими кошта-ми в шоземнш валютi на фош фiнансовоï кризи, вiдновити швестицшну ак-тивнiсть украïнськi банки зможуть нескоро. Допомогти ïм "вистояти" може НБУ, зробивши кредитнi ресурси для комерцшних банкiв бiльш дешевими.
Ще одним важливим iнструментом грошово-кредитноï полиики е за-лучення в еконотку iноземних iнвестицiй. Визначальним чинником функщ-онування цього iнструменту е розвиток земельного законодавства. 1нвесто-рам важко визначити, чим забезпечене повернення кошпв у разi невдачi ре-алiзацiï iнвестицiйного проекту без чiткоï шформацп про те, чи володiе кон-кретний позичальник цiлiсним об'ектом нерухомосп, чи тiльки його части-ною. 1нвестори повиннi мати чiтко окреслеш перспективи пролонгацiï договору оренди з власником земельноï дiлянки в особi держави чи мiсцевих ор-ганiв влади. Крiм цього, вони зазвичай погоджуються надавати кредит лише шд заставу землi. З урахуванням цього, невирiшенiсть проблеми земельноï власносп та продовження термiну дiï мораторт на купiвлю-продаж землi до ичня 2012 р. iстотно гальмуе розвиток виробничоï iнфраструктури i весь ш-вестицiйний процес. Як наслiдок, постае необхщнють провадження економiч-них реформ, адже земельна дшянка е одшею з умов, що визначають штерес iнвесторiв до рiзних проектiв в Украш, оскiльки цiннiсть землi безумовна [3, с. 295-296].
Важливим шструментом грошово-кредитного регулювання швести-цiйних процеив е iнвестицiï в цiннi папери, до яких НБУ застосовуе два види регулювання: нормативи швестування; формування обов'язкових резервiв на вiдшкодування можливих збитюв вiд операцiй з щнними паперами.
Необхщнють у контролi за цим сегментом ринку постала наприкшщ 90-х роюв минулого столггтя, коли комерцiйнi банки почали провадити актив-ну дiяльнiсть на ринку цшних паперiв, iнвестуючи кошти в акцiонерний кат-тал тдприемств. Щоб обмежити негативний вплив на стабшьнють банювсь-ко! системи, держава змушена була вдатися до регулювання дiяльностi банков. Однак на практищ таке регулювання мае низку недолтв. Одним з основних його недолтв е вiдсутнiсть лiквiдного ринку цшних паперiв i регулярних ко-тирувань. Цей, на перший погляд, незначний недолж, призводить до того, що вартiсть цiнних паперiв оцiнюють переважно за принципом обачносп, що зу-мовлюе завищення ризику за окремим цiнним папером. Через це украшсью банки змушенi формувати значнi обсяги резервiв, що iстотно гальмуе !х ак-тивнiсть на фондовому ринку. Для виршення цього питання вважаемо за до-цiльне створити едину для всiх банков систему ощнки вартостi цiнних папе-рiв, уможливити вiльний доступ банкiв, iнших фшансових установ до оргаш-зованого фондового ринку, та забезпечити вш умови для його розвитку.
Ми проаналiзували лише незначну частину тих труднощiв, з якими зiштовхуються банки, провадячи швестицшну дiяльнiсть, i якi ютотно ус-кладнюють активiзацiю iнвестицiйного процесу в Украш. Для виправлення ситуацп потрiбно створити рiвнi умови для провадження бiзнесу та швесту-вання в економ^ кра!ни, забезпечити прозорi й цивiлiзованi засади процесу швестування, полiпшити структуру iнвестицiйних джерел тощо.
Висновки. Усi iнструменти державного регулювання банювсько! ш-вестицшно! дiяльностi подшяють на двi групи - органiзацiйно-правовi та еко-номiчнi. 1нструменти першо! групи забезпечують безпосереднiй вплив дер-жави на банкiвський сектор економжи, а друго! - опосередкований. Саме вщ рацiонального !х застосування i залежить активiзацiя швестицшно! дiяльнос-ri. З пiдвищенням рiвня розвитку вичизняно! економiки частка iнструментiв першо! групи повинна поступово скорочуватися, за рахунок чого мае зрости питома вага таких шструменпв, яю доповнюють ринковi регулятори в тiй чи шшш економiчнiй ситуацп.
Л1тература
1. Вовчак О.Д. Банювська швестицшна д1яльшсть в Укра1ш / О.Д. Вовчак // Кредош-вест. - 2006. - № 4. - 21 с.
2. Вовчак О.Д. Банювська швестицшна д1яльшсть в Укра1ш / О.Д. Вовчак. - Льв1в : Вид-во Льв1всько! КА, 2005. - 544 с.
3. Денисенко М.П. Основи швестицшно! д1яльносп : навч. поабн. / М.П. Денисенко. -К. : Вид-во "Алерта", 2003. - 338 с.
4. Майорова Т.В. 1нвестицшна д1яльшсть : навч. поабн. / Т.В. Майорова. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2004. - 376 с.
5. Мщенко В.1. Банкiвський нагляд : навч. поабн. / В.1. Мщенко, А.П. Яценюк, В.В. Коваленко, О.Г. Коренева. - К. : Вид-во "Знання", 2004. - 406 с.
6. Офщшний сайт Нащонального банку Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua
7. Переседа А. А. Управлшня банювськими швестищями : монограф1я / А. А. Переседа, Т.В. Майорова. - К. : Вид-во КНЕУ, 2005. - 388 с.
8. Реверчук С.К. Управлшня i регулювання бангавською швестицшною д1яльшстю : монограф1я / С.К. Реверчук, Л.Г. Кльоба, М.Б. Паласевич / за ред. С.К. Реверчука. - Льв1в : Вид-во "Тр1ада плюс", 2007. - 352 с.
9. Шевчук В.Я. Основи швестицшно! дiяльностi / В.Я. Шевчук, П.С. Рогожин. - К. : Вид-во "Генеза", 1997. - 384 с.
10. Obst G. Bank und Börsenwesen. Handbuch des Finanzsystems / G. Obst, O. Hintner, Herausgegeben von Hagen I.V. und Stein I.H.V. - Stuttgart : Schäffer-Poeschel Verlag, 2000. - 1723 s.
Башнянин Г.И., Паласевич М.Б., Сира Е.О. Проблемы и направления усовершенствования механизма государственной регуляции банковской инвестиционной деятельности в Украине
Выяснена суть и инструменты государственной регуляции банковской инвестиционной деятельности. Проанализировано правовое поле банковского инвестирования в Украине, определены его недостатки и предложен комплекс мероприятий по их устранению. Охарактеризованы основные средства денежно-кредитной политики и их влияние на инвестиционную активность украинских банков.
Ключевые слова: государственная регуляция банковской инвестиционной деятельности, инструменты государственной регуляции банковской инвестиционной деятельности, организационно-правовые средства государственной регуляции банковской инвестиционной деятельности, денежно-кредитная политика.
Bashnyanin G.I., Palasevich M.B., Sira E.O. Problems and directions of improvement of mechanism of government control of bank investment activity are in Ukraine
Certainly essence and instruments of government control of bank investment activity. The legal field of the bank investing is analysed in Ukraine, certainly his failings and the complex of measures is offered on their removal. The fixed assets of monetary policy and their influence are described on investment activity of the Ukrainian banks.
Keywords: government control of bank investment activity, instruments of government control of bank investment activity, органiзацiйно-правовi facilities of government control of bank investment activity, monetary policy.
УДК331.101.4 Проф. С.В. Васильчак1, д-р екон. наук;
доц. О.Р. ЖидяК2, канд. екон. наук; астр. М.П. Дубина3
ВПЛИВ ОПЛАТИ ПРАЦ1 НА СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ Р1ВЕНЬ ЖИТТЯ С1ЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ
Дослщжено особливосп юнуючих систем оплати пращ пращвнигав сшьського населення. Запропоновано напрямки ïx удосконалення шляхом реформування i впро-вадження Сдиноï тарифжй штки як едижй системи оплати пращ пращвнигав бю-джетноï сфери на основi законодавчо закршлених принцишв, спрямованих на покра-щення матерiального становища таких пращвнигав та посилення стимулювальноï ро-лi заробiтноï плати в ключових для розвитку краши галузях.
Ключовг слова: оплата пращ, заробггна плата, сшьське населення, бюджетна сфера, Сдина тарифна штка, стимулювання, робоча сила.
Вступ. На сьогодш характерними особливостями реформування заро-бiтноï плати в умовах ринковоï економжи е ютотне змшення вщносин м1ж державою, роботодавцем i пращвником з цих питань. Неминуче вщбуваеться розширення прав власника, а саме: форми i системи оплати пращ встановлю-ють тдприемства, установи, оргашзацп самостшно в колективних договорах
1 Льв1вський ДУВС;
2 Льв1вський шститут економжи i туризму;
3 Льв1вський НУ ветеринарно! медицины та бютехнолопй ¡м. С.З. Гжицького
