CC BY
90
Kyshakevych B.Yu. Stress-testing of economical capital on the base of one-factor models
An approach for economical capital stress-testing conducting on the base of one-factor model and Monte-Carlo method was offered in article. Behavior of the main risk factors under stress conditions in economy was provided.
Keywords: Credit portfolio, one-factor model, stress-testing, Monte-Carlo method, asset correlation, economical capital, stress scenario.
УДК 330.332:336.717 Доц. Л.Г. Кльоба, канд. екон. наук -
НУ ""Львiвська полтехтка"
РЕГУЛЮВАННЯ БАНК1ВСЬКО1 1НВЕСТИЩЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Розглянуто питання, пов'язаш з державним та ринковим регулюванням бан-ювсько'1 швестищйио'1 дiяльностi. Узагальнено теоретичш тдходи i тенденцп до ре-гулювання банювсько'1 швестищйио'1 дiяльностi в сучасних ринкових умовах.
Ключов1 слова: банк, банювська дiяльнiсть, банкiвська швестицшна дiяльнiсть, банкiвське регулювання, регулювання банювсько'1 швестищйио'1 дiяльностi, бан-кiвський нагляд, банювське законодавство.
Постановка проблеми. Визначальною умовою створення ефективно1' банкiвськоi системи е вдосконалення управлшня банювською, зокрема й швес-тицшною д1яльн1стю. Тому, на наш розсуд, з цим окремого дослщження потре-бують питання, пов'язаш з регулюванням банювсько1' iнвестицiйноi д1яльност1.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Класики економiчноi науки: А. Смгг, Д. Ржардо, Дж. М. Кейнс, М.1. Туган-Барановський та шш1 значну увагу у своiх працях придшяли дослщженню банкiвськоi швести-цiйноi дiяльностi. У розвиток теори управлiння банкiвською iнвестицiйною дiяльнiстю значний внесок зробили О.Д. Вовчак [4], В.1. Грушко [5], А.Я. Кузнецова [7], Б.Л. Лущв [8], А.М. Мороз [3], Л.О. Примостка [10], С.К. Реверчук [11] та iншi [12-23]. Але окремi аспекти ще1' проблеми з'ясова-но не повшстю. Зокрема, докладнiшого дослiдження потребують питання, пов'язаш з регулюванням банювсько1' швестицшно1' дiяльностi. Якраз це i зу-мовило вибiр теми дано!" статл.
Метою до^дження е розгляд питань, як стосуються регулювання банкiвськоi швестицшно1' дiяльностi. Об'ектом досл1дження е банювська ш-вестицiйна дiяльнiсть в Украшь Предметом досл1дження е теоретико-мето-долопчш та прикладнi засади щодо регулювання банювсько1' швестицшно1' дiяльностi в умовах ринково1' трансформацii економiки Украши.
Виклад основного матерiалу
Сучасна система регулювання банювсько1' iнвестицiйноi дiяльностi охоплюе державш та ринковi iнструменти впливу, взаемодiя яких забезпечуе ефективнiсть та сощальшсть банкiвського iнвестицiйного бiзнесу.
У цьому дослщженш зупинимось на деяких методолопчних та кон-цепцiйних пiдходах до вивчення проблеми регулювання банювсько1' дiяль-ностi з позицiй системностi та комплексность
Банювське регулювання - це дуже важливий елемент сучасного бан-кiвництва. Саме пiд цим кутом розглядаеться i сприймаеться система регулювання банювсько1' iнвестицiйноi дiяльностi у цш роботi. У 1975 р. засновано
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Базельський ком^ет з питань банкiвського нагляду, рекомендаци якого ста-новлять основу сучасно! системи банкiвського регулювання, зокрема бан-ювсько! швестицшно! дiяльностi.
Необхiднiсть i особливостi режиму державного регулювання банювсь-ко! швестицшно! дiяльностi визначають таю умови i чинники:
• банки е агентом реал1заци грошово-кредитно! полггики 1 формування пропо-зици грошей, тобто виконують важлив1 економ1чт функци;
• наявтсть асиметрично! шформаци на баншвських ринках, що збшьшуе ризи-ки ухвалення помилкових ршень;
• нездаттсть вкладник1в проконтролювати банки;
• вагома социальна цша банкрутства баншв;
• ризиковють д1яльност1 1 потенцшна нестабшьтсть банювського б1знесу;
• банювський б1знес особливо приваблюе шахра!в 1 шукач1в легко! наживи;
• тенденция до монопол1заци баншвсько! сфери;
• м1жнародний характер 1 глобал1защя баншвсько! д1яльност1
В економiчнiй теори регулювання банювсько! швестицшно! дiяльнос-тi можна видшити двi складовi: позитивну i нормативну. Теорiя позитивного регулювання пояснюе причини застосування регуляторiв та формулюе науко-вi гiпотези i вщповщае на питання "що" i "чим" регулювати.
Теорiя нормативного регулювання розробляе рекомендаци державним органам i вщповщае на питання "чим" i "як" потрiбно регулювати [12, с. 9]. Анашз свггово! лiтератури з банювського регулювання свiдчить про те, що у нш бiльше уваги придшяеться аналiзу механiзмiв чинного регулювання i ду-же мало розробленню нових регулятивних систем. Усе це ускладнюе прове-дення в Укра!ш не тшьки дослiдження теори позитивного регулювання банювсько! швестицшно! дiяльностi, а й теори нормативного регулювання.
До головних оргашв, якi здiйснюють державне регулювання банювсько! швестицшно! дiяльностi, належать: Комiтет ВР Укра!ни з питань фшанЫв i банювсько! дiяльностi; Нацiональний банк Укра!ни; Державна податкова адмшютращя Укра!ни; Антимонопольний комiтет Укра!ни; Державна митна служба Укра!ни; Мшютерство фiнансiв Укра!ни. Державне регулювання банювсько! швестицшно! дiяльностi - це розроблення та застосування держав-ними органами заходiв та iнструментiв впливу на банювську iнвестицiйну дь яльшсть з метою досягнення фундаментальних цшей суспiльства.
Для досягнення фундаментальних цшей суспшьства державнi регуля-тивнi органи застосовують певш заходи та шструменти впливу, якi змiнюють умови та чинники банювсько! швестицшно! дiяльностi. Якщо результат застосування заходiв та шструменлв оцшюе держава позитивно, то кругооб^ державного регулювання теоретично мав би припинитися. Однак практично цього немае, осюльки суспшьш цiлi i банкiвництво пiд впливом внутрiшнiх i зовнiшнiх чинникiв зазнають динамiчних змш.
Модель кругообiгу державного регулювання банювсько! швестицшно! дiяльностi передбачае три головш елементи системи регулювання: фундаментальш цiлi суспiльства, регулятивнi заходи та шструменти i умови та чинники банювсько! швестицшно! дiяльностi. На наш погляд, регулювання банювсько! дiяльностi складаеться iз трьох елементiв: державне регулювання банювсько! дiяльностi, ринкове регулювання банювсько! дiяльностi, саморегулювання банювсько! дiяльностi.
Поняття "державне регулювання банювсько! дiяльностi" мае pi3Hi де-фiнiцiï. Так, О.П. Орлюк розглядае державне регулювання банювсь^' дiяль-ност як одну Ï3 "форм державного управлшня, що становить собою систему заходiв, за допомогою яких держава через центральний банк (або шший уповноважений орган) забезпечуе стабшьне та безпечне функцiонування банюв, а також попереджае дестабiлiзацiйнi процеси у банювському сектор^' [13, с. 151-152]. Подiбне визначення дае О.С. Любунь [14, с. 208-209].
Мщенко В.1., А.П. Яценюк, В.В. Коваленко, О.Г. Корнева твердять, що шд державним регулюванням банкiвськоï дiяльностi розумiеться "вщпо-вiдна правова база, тобто закони, що регламентують дiяльнiсть банюв, а також ухвалення вщповщними установами, уповноваженими державою, що регламентують функщонування банкiв у виглядi нормативних акпв, шструк-цiй, директив. Положення базуються на чинному законодавств^ конкретизу-ють та роз'яснюють основнi пункти закошв та визначають межi поведшки банкiв, якi сприяють надiйному та ефективному функщонуванню банювсь^' системи" [15, с. 47-48].
Як бачимо, наведене дещо громiздке визначення обмежуе державне регулювання розробленням нормативних акпв, шструкцш та директив. Ок-рiм цього, автори зводять регулювання до правовоï бази, а не до системи за-ходiв та iнструментiв впливу. Обмежувальне або спрощене розумiння державного регулювання як регламентащю банювсь^' дiяльностi не витримуе критики: по-перше, подiбним можуть займатися не тшьки державш органи, але й громадсью органiзацiï, мiжнароднi iнститути, материнськi банки щодо дочiрнiх структур тощо; по-друге, зведення державного регулювання до ви-користання правових шструменлв впливу, що е американською традищею, не вичерпуе всього змюту цiеï категорiï, оскшьки не враховуе економiчнi та шституцшш iнструменти впливу.
Закон Украïни "Про Нащональний банк Украши", стаття 1 зводить державне регулювання банювсь^' дiяльностi до функцiй НБУ, яка полягае у "створенш норм, що регулюють дiяльнiсть банкiв та визначають загальш принципи банкiвськоï дiяльностi, порядок здшснення банкiвського нагляду i вiдповiдальнiсть за порушення банкiвського законодавства" [2]. Законода-вець у цiй дефiнiцiï акцентуе увагу на нормотворчш та контрольнш функцiях державного регулятора.
Банкiвський нагляд, на наш розсуд, - це функщя уповноважених орга-нiв, яю коригують роботу банкiвських установ вщповщно до законодавчо-нормативних норм i правил, а також певною мiрою займаються нормотвор-чiстю. Мщенко В.1. та його спiвавтори пiд банювським наглядом розумiють "монiторинг процесiв, що мають мюце у банкiвськiй сферi на рiзних стадiях функцiонування банюв, а саме: створення нових банюв та ïx установ, дiяль-ност банкiв, реорганiзацiï та лiквiдацiï банюв" [15, с. 48].
У шмецькому довщнику з банкiвськоï справи "Gablers Bank - Lexikon" банювський нагляд визначено як '^яльшсть у рамках загального мошторин-гу нацiональноï економши державними установами з метою поточного спос-тереження за кредитними установами з часу ïx заснування та, при потребi, впливу на них" [20, с. 175]. У довщнику з фшансових i бiржовиx основ банювський нагляд визначають як "надання дозволiв щодо вступу на ринок (ль
Haцioнaльний лкотехшчний yнiвeрcитeт yKpaÏHi
цензyвaння) та мoнiтopинг пoтoчнoï дiлoвoï aктивнoстi банюв з метoю захис-ту вимoг вклaдникiв дo бaнкiв та забезпечення фyнкцioнyвaння сфеpи ^еди-тyвaння та валюта!' пoлiтиким [21, с. 93-94].
У шмецьгаму енциклoпедичнoмy слoвникy з гpoшoвих, бaнкiвських i бipжoвих oснoв (питань) бaнкiвський нагляд poзглядaють як 'Ъ^ему гiлкy нагляду над е^дом^ю" i визначають як мдеpжaвнy дiяльнiсть, щo забезпе-чye yзгoдженiсть сaмoвiдпoвiдaльнoï yчaстi бaнкiв y пpивaтнo-екoнoмiчних oпеpaцiях щoдo чинних пpaвoвих пoлoжень, яю poзpoбленi y загальних ште-pесaх" [22, с. 150-151]. У вггчизнянш i зapyбiжнiй екoнoмiчнiй лiтеpaтypi дo poзyмiння спiввiднoшення пoнять "деpжaвне pегyлювaння бaнкiвськoï дiяль-нoстi" i "деpжaвний нагляд за бaнкiвськoю дiяльнiстю" e тpи piзнi пiдхoди.
За пеpшим пiдхoдoм цi теpмiни e сишшмами. Так, y зapyбiжнiй бан-ювсьюй нayцi цi пoняття, зазвичай, не poзмежoвyють, а oб,eднyють ïx теpмi-нoм "бaнкiвський нагляд". Пiдтвеpдженням ^oro e назва вiдoмoï мiжнapoд-нoï opгaнiзaцiï "Базельський кoмiтет з питань бан^сь^го нагляду". Iнкoли вживають теpмiн "pегyлювaння бaнкiвськoï дiяльнoстi" aбo "банювське pегy-лювання", але пiд ним poзyмiють "деpжaвне втpyчaння" y банювський сектop екoнoмiки [16, с. 21].
За дpyгим пiдxoдoм цi шняття e сaмoстiйними i piзними. Так, Е.1. Ва-силишен ввaжae, шр деpжaвне pегyлювaння poзpoбляe i впpoвaджye кoнкpетнi пpaвилa i пpиписи, а банювський нагляд здiйснюe всеoсяжний кoнтpoль за ix викoнaнням aбo дoтpимaнням [17, с. 5]. Aмеpикaнський е^^мют Е. Шенг ввaжae, шo pегyлювaння i нагляд стoсyються piзниx oбoв,язкiв ФPС - фopмy-вання спещальних пpaвил, з oднoгo бoкy, i кoнтpoль за ïx дoтpимaннями - з iншoгo [23, с. 56]. У такий сшшб цей вчений звyжye пoняття "деpжaвне pегy-лювання бан^сь^ дiяльнoстi" дo фyнкцiй ФPС, залишаючи без уваги poль шших деpжaвниx pегyлятopiв (фiнaнсoвo-пoдaткoвиx, aнтимoнoпoльниx то-Шo). За тpетiм пiдxoдoм pегyлювaння i нагляд e взaeмoдoпoвнювaльними, взaeмoпеpеплетеними видами pегyлятивнoï дiяльнoстi. Цей шдхщ шдшя-ють О.П. Оpлюк [13, с.148-152]; В.1. Гpyшкo, С.М. Лaптeв, О.С. Любунь, K.G. Paeвський [18, с. 11]. Дo цieï ^упи екoнoмiстiв мoжнa зачислити H. Poro-ву, яка ввaжae, шo "деpжaвне pегyлювaння бaнкiвськoï дiяльнoстi мiстить такий кoмпoнент, як нагляд, o^i^ra вoнo немoжливе без кoнтpoлю" [19, с. 37].
Шмецью вченi Т. Гapтмaнн-Вендельс, А. Pфiнгстен, М. Вебеp y шпу-ляpнoмy пiдpyчникy з банювництва спецiaльнo пoняття "деpжaвне pегyлю-вання бaнкiвськoï дiяльнoстi" i "банювський нагляд" не poзглядaють. Однак y цш книзi e poздiл "Ос^ви pегyлювaння", який мae пiдpoздiл "Банювський нагляд". Це дae пiдстaви для вис^вку, шo "деpжaвне pегyлювaння банювсь-кoï дiяльнoстi " для цих учених e загальним i ш^шим пoняттям, а "банювсь-кий нагляд" e кoнкpетним i вужчим. Сxoже, шo за цими aвтopaми банювський нагляд e кoмпoнентoм бан^сь^го pегyлювaння [20, с. 145].
На нашу думку, тpетiй пiдxiд e нaйпpoдyктивнiший i тoмy: деpжaвне pегyлювaння бaнкiвськoï дiяльнoстi - це застосування деpжaвoю системи за-xoдiв та iнстpyментiв впливу на бaнкiвськy сфеpy для дoсягнення важливих сyспiльниx цшей. У межах цьoгo визначення банювський нагляд, як rnerpy-мент впливу, TO^ae свoe мiсце, йoгo мoжнa виявити й oписaти, якшo poзгля-нути pегyлювaння бaнкiвськoï дiяльнoстi з шзицш пpoцесy та opгaнiзaцiï.
З позици процесу в державному регулюванш банювсь^' дiяльностi можна видшити стадiï: розроблення концепци, застосування концепцiï, контроль за виконанням концепци.
Стадiя розроблення концепци за своïм змiстом i сутшстю е законодав-чою дiяльнiстю. Тут ведеться робота над розробленням та удосконаленням нормативно-законодавчоï бази з питань банювсь^' регулятивноï полiтики. Нормативно-правовi акти розробляють суб'екти, якi мають право на законо-давчу, нормотворчу шщативу. Стадiя застосування концепцiï передбачае застосування нормативно-правових акпв у реалiзацiï банкiвськоï регулятив-ноï полiтики. Застосування здшснюють державнi органи, якi мають виконавчi повноваження i функцiï.
Стадiя контролю застосування законодавства передбачае проведення системного аналiзу та експертизи реалiзацiï регулятивноï полiтики i розроблення висновюв, рекомендацiй для ïï оптимiзацiï. У пiдсумку стадiя контролю переростае у стадда концепцiï, адже тут реалiзуе своï функцiï банювський нагляд. Здшснюють контроль як нормотворч^ так i виконавчi органи. Краще для справи, якщо цю роботу вони здшснюють спшьно.
З позици оргашзаци державного регулювання банкiвськоï дiяльностi можна видiлити державнi органи, яю мають нормотворчi функцiï, та органи, яю мають виконавчi функцiï. До перших, наприклад в Украïнi, належать: Президент Украши, Верховна Рада Украши, Кабшет Мiнiстрiв Украïни, НБУ. До других - Кабшет Мiнiстрiв Украши та його шдроздши, НБУ та його шдроздши.
У рамках чинноï конституцiï держави банкiвське законодавство можна подшити на тактичне й оперативне. Тактичне - це закони держави, яю ух-валюе парламент. Оперативне - шдзаконш нормативно-правовi акти, яю зат-верджують органи виконавчоï влади та Центральний банк. Нормативы акти окремих комерцiйниx банкiв до уваги не беруться, осюльки вони не належать до акпв, виданих державою.
Президент, Парламент, Уряд, Центральний банк формують законодав-чу базу для дiевого впливу на роботу банювсь^' системи i конкретних банюв вщповщно до суспшьних штереЫв та цшей, контролюють його застосування, вдосконалюють банкiвське законодавство. Президент, Уряд i Парламент формують конкретний виконавчий орган, в Украш - НБУ, який дiе зпдно зi Законом Украïни "Про Нащональний банк Украши". Отже, Президент, Парламент i Уряд переважно виконують нормотворчу функщю, а також частково виконавчу функщю.
У структурi Центрального банку формуеться орган банювського наг-ляду, який займаеться контролем за банювською дiяльнiстю. Цей орган у рамках чинного законодавства здшснюе безвшзний нагляд та шспекцшш пе-ревiрки. При цьому вiн уповноважений застосувати заходи впливу у разi по-рушення банкiвського законодавства. Беремо до уваги те, що на практищ ю-нуе постiйна потреба у змш законодавства вiдповiдно до змш у банкiвськiй системi та банювнищш. Однак Парламент не завжди реагуе на змши вчасно, що у банювнищш, як стратегiчно важливiй галуз^ яка потребуе своечасноï, розумноï та обачливоï полiтики, неприпустимо. Все це означае, що парла-
Haцioнaльний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт yKpaÏHi
мент i ypяд мусять чaсткoвo пеpедaти свoï нopмoтвopчi функци opгaнaм бан-юв^^го нагляду.
Отже, бaнкiвський нагляд oxoплюe кoнтpoль за дiяльнiстю бaнкiв -мoнiтopинг i зaxoди впливу (виганавча фyнкцiя) i нopмoтвopчy дiяльнiсть op-гану бaнкiвськoгo нагляду (чaсткoвo нopмoтвopчa фyнкцiя). Зpoзyмiлo, шo opгaн бан^сь^го нагляду не мoже ухвалювати загани - це пpеpoгaтивa пapлaментy, але зате мoже oпеpaтивнo pеaгyвaти на змши y бaнкiвськiй сис-темi ухваленням пiдзaкoнниx нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв (^ста^ва, poзпo-pядження, листи тoшo). Отож, деpжaвне pегyлювaння бaнкiвськoï дiяльнoс-т - це система, яка викoнye функци фopмyвaння тaктичнoгo бaнкiвськoгo за-кoнoдaвствa i здiйснення бaнкiвськoгo нагляду.
У вггчизнянш лiтеpaтypi iнкoли oтoтoжнюють пoняття "деpжaвне pегy-лювання бан^сь^ дiяльнoстi" i "деpжaвне pегyлювaння дiяльнoстi кoмеp-цiйниx бaнкiв" [18, с. 13]. Однак тут йдеться ^o piзнi oб,eкти pегyлювaння: пеpший - загальний, дpyгий - кoнкpетний. Однак oстaннiм чaсoм деякi бан-ювсью oпеpaцiï i пoслyги пoчaли виганувати i надавати небaнкiвськi фшанш-вi (i нефiнaнсoвi, нaпpиклaд пoштa) yстaнoви. За цих yмoв пoняття "банювсь-ка дiяльнiсть" e шиpшим, шж пoняття "дiяльнiсть кoмеpцiйниx бaнкiв".
Мнятся "бaнкiвське pегyлювaння" за всieï дого пoпyляpнoстi та ши-poкoгo застосування y пyблiцистицi та есеïстицi видaeться дешo некopек-тним. Пo-пеpше, мoжнa зpoбити виснoвoк, шo сyб,eктoм pегyлювaння e банк, але шo тoдi буде oб,eктoм pегyлювaння. Пo-дpyге, якщo ж oб,eктoм pегyлю-вання e банк, то ^авильш бyлo б визначити теpмiн "pегyлювaння банку". I в^шв^^, якшo oб,eктoм pегyлювaння e банювська дiяльнiсть, тo гoвopимo ^o "pегyлювaння бaнкiвськoï дiяльнoстi". Пo-тpетe, це шняття мoжнa зpoзy-мiти дуже шиpoкo як втpyчaння зoвнiшнix чинниюв y бaнкiвництвo.
З пoглядy змюту зaxoдiв та iнстpyментiв pегyлювaння бан^сь^ дь яльнoстi, зoкpемa iнвестицiйнoï, мoжнa видiлити: oбмеження, стимулювання, пoкapaння (санкци), втpyчaння. Poгoвa Н., нaпpиклaд, ввaжae, шo гoлoвним y деpжaвнoмy pегyлювaннi e встaнoвлення oбмежень: "деpжaвне pегyлювaння бaнкiвськoï дiяльнoстi - це всташвлення деpжaвниx oбмежень для забезпе-чення стаб^ль^го i безпечнoгo фyнкцioнyвaння банюв та ствopення yмoв для дoсягнення бaнкiвськoю системoю мaкpoекoнoмiчнoï ефективнoстi" [19, с. 38]. Ми визнaeмo такий шдхщ i xoчемo зpoбити таю уточнення.
Обмеження мoже бути aдмiнiстpaтивним aбo ж екoнoмiчним (шдика-тивним). Aдмiнiстpaтивне - це зaпpoвaдження y банювсьюй дiяльнoстi зaбo-poн, вимoг та oбoв,язкiв. Haпpиклaд, вимoги дo pеeстpaцiï та лiцензyвaння бaнкiв. Aдмiнiстpaтивне pегyлювaння, зазвичай, e пpямим, xoчa непpямa дiя не виключена. Екoнoмiчнi oбмеження - це зaпpoвaдження oбoв,язкoвиx екo-нoмiчниx нopмaтивiв та нopм, piзниx пеpешкoд, якi впливають на oбсяги дo-xoдiв банку. Дo таких oбмежень мoжнa зачислити, ^^и^ад, встaнoвлення нopм вiдpaxyвaнь дo pезеpвiв на пoкpиття pизикiв вiд активних банювських oпеpaцiй.
Екoнoмiчнi oбмеження мають зазвичай стимулювальний xapaктеp. За дoпoмoгoю стимулювання дoxoдiв i витpaт деpжaвa пpaгне спpямyвaти банк y пoтpiбнoмy нaпpямкy poзвиткy. Йдеться пpo застосування ^дат^в^ пiльг, дoтaцiй, пiльгoвиx цш на певнi пpoдyкти тoшo.
224
36i|)iiiiK нayкoвo-тeхнiчних npaub
Економiчне регулювання за своïм характером е непрямим втручанням у банювську дiяльнiсть. За такого виду регулювання державний регулятор не втручаеться у процес прийняття менеджментом конкретного банку ршення, однак за невиконання припиЫв буде карати. Покарання або санкци за пору-шення вимог регулятора можуть бути як адмшютративними, так i економiч-ними, прямими i непрямими. Ринкове регулювання банювсь^' дiяльностi, зокрема швестицшно].', базуеться на шструмент вiльного коливання або руху обсягiв попиту на грошi i обсягiв пропозицiï грошей на основi дiï законiв по-питу, пропозицiï i конкуренци.
Отже, на розвиток ринкового регулювання бан^сь^ iнвестицiйноï дiяльностi впливають такi головш чинники: дiлова активнiсть споживачiв ш-вестицiйниx продуктiв; полiтико-правова ситуацiя в крашц iнфляцiя; цiни на банювсью iнвестицiйнi продукти; життевий цикл банювських iнвестицiйниx продуктiв; конкурентне середовище.
Виеновки. Регулювання банкiвськоï iнвестицiйноï дiяльностi скла-даеться iз державного та ринкового регулювання.
Державне регулювання бан^сь^ iнвестицiйноï дiяльностi - це розроблення та застосування державними органами заxодiв та шструменпв впливу на банювську швестицшну дiяльнiсть з метою досягнення фундаментальних цшей суспшьства. З позици процесу в державному регулюванш бан-кiвськоï дiяльностi, можна видшити стади: розроблення концепци, застосування концепци, контроль за виконанням концепци.
На розвиток ринкового регулювання банкiвськоï iнвестицiйноï дiяль-ностi впливають таю головш чинники: дшова активнiсть споживачiв швести-цiйниx продуктiв; полiтико-правова ситуащя в краïнi; iнфляцiя; цiни на банювсью швестицшш продукти; життевий цикл банювських швестицшних продуктiв; конкурентне середовище.
Лггература
1. Закон УкраУни "Про банки i банкiвську д1яльшсть". [Електронний ресурс]. - Доступный з http://www.rada.gov.ua.
2. Закон УкраУни "Про Нащональний банк Украши". [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.rada.gov.ua.
3. Банкчвськч операцн : тдручник / А.М. Мороз, М.1. Савлук, М.Ф. Пуховкша та ш / за ред. д. е. н., проф. А.М. Мороза. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 476 с.
4. Вовчак О.Д. Державне регулювання бан^сь^ iнвестицiйноï д1яльност в Украïнi : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук / О.Д. Вовчак. - Льв1в, 2006. - 38 с.
5. Головко А. Т. Система банювського менеджменту : навч. пос1бн. / за ред. О.С. Любу-ня та В.1. Грушко / А.Т. Головко, В.1. Грушко, М.П. Денисенко та ш. - К. : Ф1рма "1НКОС", 2004. - 480 с.
6. Кльоба Л.Г. Управлшня банювською швестицшною д1яльшстю : монограф1я / за ред. д-р екон. наук, проф. С.К. Реверчука / Л.Г. Кльоба, С.К. Реверчука. - Льв1в : Вид-во "Тр1ада плюс", 2007. - 194 с.
7. Кузнецова А.Я. Фшансування iнвестицiйно-iнновацiйноï д1яльност : монограф1я / А.Я. Кузнецова. - Л. : Льв1в. банк. ш-т НБУ. - 2005. - 367 с.
8. Лущв Б.Л. Банювська д1яльнють у сфер1 швестицш / Б.Л. Лущв. - Тернопшь : Еконо-мiчна думка, Карт-бланш, 2001. - 320 с.
9. Любунь О.С. Фшансовий менеджмент у банку : навч. поабн. / О.С. Любунь, В.1. Грушко. - К. : Вид. Д1м "Слово", 2004. - 296 с.
10. Примоетка Л.О. Фшансовий менеджмент у банку : тдручник. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.] / Л.О. Примостка. - К. : Вид-во КНЕУ, 2004. - 468 с.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
11. Реверчук С.К. Управлшня i регулювання банювською iнвестицiйною дiяльнiстю : монографiя / за ред. д-р екон. наук, проф. С.К. Реверчука / С.К. Реверчук, Л.Г. Кльоба, М.Б. Паласевич. - Львiв : Вид-во "Трiада плюс", 2007. - 352 с.
12. Bormann I. Markt und Regulierung / I. Bormann, I. Finsinger. - Minchen : Vahlen Verlag, 1999. - 599 s.
13. Орлюк О.П. Банювське право : навч. поабн. / О.П. Орлюк. - К. : Вид-во "Юршком 1нтер", 2004. - 376 с.
14. Любунь О.С. Нащональний банк Украши : основш функцп, грошово-кредитна поль тика, регулювання банювсько! дiяльностi / О.С. Любунь, В.С.Любунь, 1.В. 1ванець. - К. : Вид-во ЦНЛ, 2004. - 351 с.
15. Мщенко В.1. Банкiвський нагляд : навч. поабн. / В.1. Мiщенко, А.П. Яценюк, В.В. Коваленко, О.Г. Коренева. - К. : Вид-во "Знання", 2004. - 406 с.
16. Obst G. (Herausgegeben von Hagen I.V. und Stein I.H. V.). Geld, Bank und Birsenwesen. Handbuch des Finanzsystems / G. Obst, O.Hintner. - Stuttgart : Schiffer-Poeschel Verlag, 2000. - 1723 s.
17. Василишен Э.И. Регулирование деятельности коммерческих банков / Э.И. Васили-шен. - М. : Изд-во "Финстат-информ", 1993. - 144 с.
18. Грушко В.1. Банювський нагляд : навч. поабн. / В.1. Грушко, С.М. Лаптев, О.С. Любунь, КС Раевський. - К. : Вид-во ЦНЛ., 2004. - 264 с.
19. Рогова Н. Деяю теоретичш аспекти державного регулювання банювсько! дiяльностi // Економка Украши. - 2004. - № 4. - С. 36-39.
20. Grill W. Gablers Bank-Lexikon, in 4 Binden / W. Grill, L. Graulich, R. Ellen. - Band 1: A-D. - 11Autlage. - Wiesbaden : Gablers Verlag, 1996. - 474 s.
21. Bestmann U. Finanz - und Birsenlexikon / U. Bestmann. - 4. Auflage. - Minchen : Deutscher Taschenbuch Verlag, 2000. - 934 s.
22. Thieben F. Knapps Enzyklopi disches Lexikon des Geld - Bank und Birsenwesens / F. hieben et al. - 4. Auflage. - Frankfurt am Main : Fritz Knapp Verlag, 1999. - 1088 s.
23. Шенг Е. Банювський нагляд: принципи i практика / Е. Шенг // Банювська справа, 1995. - № 3. - С. 54-64.
Кльоба Л.Г. Регуляция банковской инвестиционной деятельности
Рассмотрены вопросы, связанные с государственной и рыночной регуляцией банковской инвестиционной деятельности. Обобщены теоретические подходы и тенденции к регуляции банковской инвестиционной деятельности в современных рыночных условиях.
Ключевые слова: банк, банковская деятельность, банковская инвестиционная деятельность, банковская регуляция, регуляция банковской инвестиционной деятельности, банковский присмотр, банковское законодательство.
KlobaL.G. Regulation of investment banking
The questions related to the state and the market investment banking. Theoretical approaches to regulation and trends of investment banking in the current market conditions.
Keywords: bank, banking, banking investment activity, banking regulation, regulation of investment banking, banking supervision, banking regulation.
УДК 336.722.14 Acnip. М.Б. Колкник1 - Львiвська КА
БАНК1ВСЬКА СИСТЕМА УКРА1НИ ЯК УЧАСНИК ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
Розглянуто можливосп залучення шоземних швестицш до банювсько! системи Украши, визначено переваги та вади тако'1 дiяльностi, сформульовано пропозицп що-до усунення негативних наслщюв виходу шоземних банюв на втизняний ринок.
Ключовi слова: банювська система, глобалiзацiя, фшансовий ринок, залежний розвиток, шоземний каттал.
1 Наук. кер1вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - Льв1вська КА
