CC BY
18
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ В ГАЛУЗЯХ
УДК 330.332:336.717 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук;
3do6yea4Í М.Б. Паласевич, Е.О. ара, О.М. Свтцов -Львiвська КА
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ БАНК1ВСЬКО1 1НВЕСТИЩЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Визначено об'ективну необхщшсть, суть та цт державного регулювання банювсько! швестицшно! д1яльност в ринкових умовах. Охарактеризовано модель сис-теми державного регулювання банювсько! швестицшно! д1яльносп та !! складов!. Розкрито значення бангавського нагляду як шструмента впливу на бангавську швес-тицшну д1яльшсть.
Ключов1 слова: бангавська швестицшна д1яльшсть, державне регулювання банювсько! швестицшно! д1яльност1, модель системи державного регулювання банювсько! швестицшно! д1яльност1, банювський нагляд.
Постановка проблеми. Високий р1вень конкурентной! в сучасному глобал1зованому суспшьств1 вимагае належно! адаптацп 61знесу до змш м1ж-народних умов економ1чно! д1яльност1, що можливо забезпечити на основ! високотехнолопчно! виробничо! бази, формування яко! потребуе постшного нарощування обсяпв швестицш та актив1зац1! швестицшного процесу, голов-ним учасником котрого виступають комерцшш банки.
В Украш обсяги i частка банювських швестицш в економжу, а також обсяги i частка банювських швестицшних доходiв упродовж останшх рокiв неухильно зростали. Однак сьогодш низка чинникiв економiчного, сощаль-ного та полiтико-правового характеру гальмують розвиток вiтчизняного бан-ювництва, що зумовлюе потребу побудови дiевоí системи його державного регулювання, необхщнють та особливосп якого визначають такi умови i чин-ники: банки е агентами реалiзацil грошово-кредитно! полiтики i формування пропозицп грошей, тобто виконують важливi економiчнi функцп; наявнiсть на банювських ринках асиметрично! шформацп, що збшьшуе ризики ухва-лення помилкових ршень; нездатнiсть вкладникiв проконтролювати банки; висока сощальна цiна банкрутства банюв; висока ризиковiсть дiяльностi i по-тенцiйна нестабiльнiсть банкiвського бiзнесу; тенденщя до монополiзацil банювсько! сфери; вступ Укра!ни до СОТ та перехщ банкiв на мiжнародну систему фшансово! звiтностi; мiжнародний характер i глобалiзацiя банювсько! дiяльностi.
Питання державного регулювання банювсько! швестицшно! дiяльнос-т надзвичайно складнi та багатограннi. Вагомий внесок у !х вирiшення здшснили вiтчизнянi ученi О. Д. Вовчак [1, 2], Т.В. Майорова [3], А. А. Пересада [4, 5], С.К. Реверчук [7] та rnmi. Проте окремi аспекти ще! проблеми з'ясовано не достатньо повно. Зокрема, недостатньо дослщженими залиша-ються питання визначення суп та цшей державного регулювання банювсько!
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
швестицшно! дiяльностi, иого ролi та значення в ринкових умовах господа-рювання, що визначило вибiр проблеми дослiдження.
Методика дослвджень. Метою дослiдження е теоретико-методолопч-не обгрунтування необхiдностi державного регулювання банювсько! швестицшно! дiяльностi в ринкових умовах, визначення Иого суп та цшей.
Результати дослщження. У сучаснш економiчнiИ науцi поняття "дер-жавне регулювання банювсько! швестицшно! дiяльностi" мае рiзнi дефшщп. Окремi дослщники зводять регулювання виключно до правово! бази, iншi - до заходiв та iнструментiв впливу. На наш розсуд, державне регулювання бан-швсько! твестицшно! дiяльностi - це розроблення i застосування державни-ми органами заходiв та шструменпв впливу на банювську iнвестицiИну дiяль-нiсть з метою досягнення фундаментальних цiлеИ суспшьства (рис.).
Для досягнення фундаментальних цшеИ суспiльства державнi регуля-тивнi органи застосовують певнi методи та шструменти, якi визначають умо-ви i чинники банювсько! швестицшно! дiяльностi. Якщо результат !х застосування оцшюе держава позитивно, то кругообiг державного регулювання теоретично мав би припинитися. Однак на практищ так не вщбуваеться, осюль-ки суспшьш цiлi i банкiвництво пiд впливом внутршшх i зовнiшнiх чинникiв зазнають динамiчних змiн. Це зумовлюе необхщнють подальшо! реалiзацil державно! регуляторно! полггики.
ЗОВШШНС ссрсдовищс
Збурення
Фундаментальш цш сустльства (держав и)
Регупятивщ здхоли та ¡иструменти
Суб'екги управл1мнч (дсржавш шститути)
Об'екти управлшня (банмвсыа установи)
Методи та шструменти впливу Результата застосування регулятивних
»1 н вести цн
заход! в та шструменпв
Рис. Модель системи державного регулювання Б1Д
Модель кругооб^ державного регулювання банювсько! швестицшно! дiяльностi передбачае три головш елементи системи регулювання: фундаментальш цiлi суспiльства, регулятивш заходи та iнструменти, умови та чинники банювсько! швестицшно! дiяльностi.
I. Суспiльнi цiлi ми вже розглядали. Однак нерщко виникае потреба у зютавленш рiвнiв досягнення цiлеИ завдяки застосуванню певних регулятивних заходiв. Для цього використовують поняття "ефективносп" та "ефь цiентностi" регулювання банювсько! швестицшно! дiяльностi.
Ефективнiсть акцентуе увагу на вигодi вiд застосування тих чи шших регуляторних заходiв. Головна мета державного регулювання з погляду ефек-тивностi полягае у максимiзацil результату або корисностi регулювання.
Ефщентшсть - це вiдношення вигод до витрат, потрiбних для !х досягнення. Ефщентнють регулювання орiентуе як на досягнення результату,
так i на мiнiмiзацiю витрат. Але основною цшлю ефiцieнтностi регуляторно-го процесу е мiнiмiзацiя витрат за певного рiвня ефективностi.
У практицi державного регулювання банювсько! дiяльностi обидва тдходи застосовуються тiльки у певнiй комбшацп, щоб досягнути максимального ефекту за допомогою використання найекономiчнiших регулятив-них заходiв та iнструментiв. Якщо фундаментальною цiллю державного регулювання банювсько! швестицшно! дiяльностi е забезпечення стабшьносп банювсько! системи i сталого економiчного зростання, то що важливше: за-безпечити ефективнiсть чи ефщентнють заходiв, якi сприяють досягненню поставлено! мети? З одного боку, банювська стабшьнють та економiчне зростання виключають фiнансовi й економiчнi кризи, а, отже, забезпечують уник-нення втрат, яю вони можуть викликати; з iншого боку, державне регулювання банювсько! швестицшно! i кредитно! дiяльностi спричиняе певнi витрати сустльних коштiв. Що ж робити? Насамперед потрiбно оптимiзувати регулювання i шукати та використовувати найбiльш ефективш регулятивнi заходи для досягнення сустльних цшей за умови !х ефiцiентностi.
II. Умови та чинники банювсько! твестищйно! дiяльностi можна дос-лщити за допомогою теорп "п'яти сил" М. Портера: постачальники, попит, новi конкуренти, продукти-субститути i конкуренщя [6, с. 22-23].
Постачальники - це вкладники, якi надають банкам сво! кошти для розмiщення на швестицшному ринку за певну плату. Банк не залежить вщ одного вкладника, але велика кiлькiсть вкладниюв унеможливлюе контроль за правомiрнiстю використання !хшх депозитних коштiв. Попит на банювсью iнвестицiйнi продукти формують кшенти банку. Монополiзацiя тут шкiдлива.
Новi конкуренти - це поява на ринку банювських iнвестицiйних про-дукпв нових банкiв. Вхiдними бар'ерами тут виступають мшмальний розмiр статутного катталу, обсяг приписного тощо. Продукти-субститути е важли-вими для галузi банювництва, адже небанкiвськi фiнансовi установи здатш розробляти i продавати майже щентичш iнвестицiйнi продукти i пiдсилювати штенсивнють конкуренцп в iнвестицiйному сегментi банювського сектору.
Рiвень конкуренцп у банювсьюй галузi - це рушiй сучасного швести-цiйного банкiвництва. На штенсивнють конкуренцп можуть впливати: вихщ-ш з галузi бар'ери, диференцiацiя банювських швестицшних продуктiв, про-фiль банку, постшш витрати у банкiвському виробництв^ макроекономiчнi параметри, банкiвське законодавство, сощально-полггичне середовище тощо. Зрозумiло, що на вс зазначенi умови може впливати держава, регулюючи банкiвську iнвестицiйну дiяльнiсть.
III. Аналiз державних регулятивних заходiв та iнструментiв щодо банювсько! швестицшно! дiяльностi доцiльно розпочинати iз понятшно-кате-горiального апарату ще! проблеми: державне регулювання банювсько! дiяль-ностi, банювське регулювання, регулювання дiяльностi комерцiйних банюв, банкiвський нагляд, банкiвський контроль тощо.
Шд державним регулюванням банювсько! швестицшно! дiяльностi ми запропонували розумiти розроблення i застосування державою системи захо-дiв та iнструментiв впливу на банювську сферу для досягнення важливих
Нацюнальний лкотехшчний ушверситет Украши
суспiльних цшей. У межах цього визначення важливе мiсце посiдаe банювсь-кий нагляд як iHCTpyMeHT впливу, його можна виявити i описати, якщо роз-глянути регулювання банкiвськоï дiяльностi з позицш процесу та органiзацiï.
З позицп процесу, у державному регулюванш банкiвськоï дiяльностi потрiбно виокремити таю стада': розроблення концепцп; застосування концепцп; контроль за виконанням концепцп.
Перша стадiя охоплюе роботу над розробленням та удосконаленням правового поля банювсь^ регyлятивноï полiтики. Нормативно-правовi акти розробляють суб'екти, якi мають право на законодавчу i нормотворчу шщь ативу. Друга стадiя передбачае застосування нормативно-правових акпв у ре-алiзацiï банкiвськоï регyлятивноï полiтики. ïx застосовують державнi органи, якi мають виконавчi повноваження i фyнкцiï.
Третя стадiя передбачае здiйснення системного аналiзy та експертизи реалiзацiï регyлятивноï полiтики i розробку висновкiв та рекомендацiй для ïï оптимiзацiï. Як наслiдок стадiя контролю переростае у стадiю концепцп, а-дже в ïï межах реатзуе своï фyнкцiï банкiвський нагляд. Здшснюють контроль як нормотворч^ так i виконавчi органи. Краще для справи, якщо цю роботу вони виконують спiльно.
З позицп оргатзацй' процесу державного регулювання банкiвськоï дь яльностi можна видшити державнi органи, якi виконують нормотворчi фун-кцiï, та органи, як виконують виконавчi фyнкцiï. В Украш до перших належать: Президент Украши, Верховна Рада Украïни, Кабшет Мiнiстрiв Укра-ïни, НБУ. До других - Кабшет Мшгс^в Украши та його тдроздши, НБУ та його тдроздши.
Президент, Парламент, Уряд, Центральний банк формують законодавчу базу для впливу на роботу банювсь^ системи i конкретних банюв вщпо-вiдно до сyспiльниx штерешв та цiлей, контролюють ïï застосування, працю-ють над удосконаленням банювського законодавства. Президент, Уряд i Парламент формують конкретний виконавчий орган, в Украш - НБУ, який дiе зпдно з Законом Украши "Про Нацюнальний банк Украши". Отже, Президент, Парламент i Уряд переважно виконують нормотворчу функщю, а та-кож, частково, - виконавчу.
У стрyктyрi Центрального банку формуеться орган банювського нагля-ду, який контролюе дiяльнiсть банкiвськоï системи. Цей орган у рамках чинного законодавства провадить безвшзний нагляд та шспекцшш перевiрки. При цьому вiн уповноважений застосувати заходи впливу у разi порушення норм банювського законодавства. Слщ враховувати що на практищ постшно iснyе потреба у змш законодавства вiдповiдно до змш у банкiвництвi. Однак парламент не завжди вчасно реагуе на щ змiни, що негативно впливае на роз-виток банкiвськоï системи. Все це означае, що Парламент i Уряд мусять час-тково передати своï нормотворчi фyнкцiï органам банювського нагляду.
Отже, банкiвський нагляд охоплюе контроль за дiяльнiстю банкiв -мошторинг i заходи впливу, а також нормотворчу дiяльнiсть органу банювського нагляду. Зрозумшо, що орган банювського нагляду не може ухвалювати закони, але вiн може оперативно реагувати на змiни у банювсьюй системi ух-валенням пiдзаконниx нормативно-правових акпв.
Висновки. Державне регулювання банювсько! швестицшно! дiяль-ност - це розроблення та застосування державними органами заходiв та шструменпв впливу з метою досягнення фундаментальних цiлей суспiльства. Концептуальна модель державного регулювання банювсько! швестицшно! дiяльностi охоплюе три головнi елементи: фундаментальнi цш суспшьства, регулятивнi заходи та шструменти, умови i чинники банювсько! швестицшно! дiяльностi.
Процес державного регулювання банювсько! швестицшно! дiяльностi охоплюе таю стада: розроблення концепцп; застосування концепцп; контроль за ll виконанням. Оргашзаторами цього процесу виступають державш органи, якi виконують нормотворчi функцп, та органи, якi виконують вико-навчi функцп. В Украш до перших належать: Президент Укра!ни, Верховна Рада Укра!ни, Кабiнет Мiнiстрiв Укра!ни, НБУ. До других - Кабшет Мшю-трiв Укра!ни та його тдроздши, НБУ та його тдроздши.
Л1тература
1. Вовчак О.Д. Банювська швестицшна д1яльн1сть в Укра1ш / О.Д. Вовчак // Кредош-вест. - 2006. - № 4. - 21 с.
2. Вовчак О.Д. Банювська швестицшна д1яльшсть в Укра1ш / О.Д. Вовчак. - Льв1в : Вид-во Льв1всько! КА, 2005. - 544 с.
3. Майорова Т.В. 1нвестицшна д1яльн1сть : навч. поабн. / Т.В. Майорова. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2004. - 376 с.
4. Переседа А. А. Управлшня банювськими швестищями : монограф1я / А. А. Переседа, Т.В. Майорова. - К. : Вид-во КНЕУ, 2005. - 388 с.
5. Пересада А.А. 1нвестицшне кредитування : навч. поабн. / А.А. Пересада, Т.В. Майорова. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 271 с.
6. Портер М.Е. Стратепя конкуренцп / М.Е. Портер : пер. з англ. А. Олшник, Р. Сюль-ський. - К. : Вид-во "Основи", 1997. - 390 с.
7. Реверчук С.К. Управлшня i регулювання банювською швестицшною д1яльшстю : монограф1я / С.К. Реверчук, Л.Г. Кльоба, М.Б. Паласевич / за ред. С.К. Реверчука. - Льв1в : Вид-во "Тр1ада плюс", 2007. - 352 с.
Башнянин Г.И., Паласевич М.Б., Сира Е.О., Свинцов О.М. Теоретические аспекты государственной регуляции банковской деятельности
Определены объективная необходимость, суть и цели государственной регуляции банковской инвестиционной деятельности в рыночных условиях. Охарактеризована модель системы государственной регуляции банковской инвестиционной деятельности и ее составляющие. Раскрыто значение банковского надзора как инструмента влияния на банковскую инвестиционную деятельность.
Ключевые слова: банковская инвестиционная деятельность, государственная регуляция банковской инвестиционной деятельности, модель системы государственной регуляции банковской инвестиционной деятельности, банковский надзор.
Bashnyanin G.I., Palasevich M.B., Sira E.O., Svincov O.M. Theoretical aspects of government control of bank activity
Certainly objective necessity, essence and aims of government control of bank investment activity for market conditions. The model of the system of government control of bank investment activity and its constituents is described. The value of bank supervision is exposed as an instrument of influence on bank investment activity.
Keywords: bank investment activity, government control of bank investment activity, model of the system of government control of bank investment activity, bank supervision.
