CC BY
24
УДК330.322: 336.717 Викл. М.Б. Паласевич-Дрогобицький
nedazozinn^ умверситет
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ БАНК1ВСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Розглянуто теоретико-методологiчнi пiдходи до державного регулювання бан-ювсько1 дiяльностi. На основi аналiзу вiтчизняного та зарубiжного досвiду ствставле-но поняття "державне регулювання банювсько1 дiяльностiм та "банювський нагляд".
Teacher M.B. Palasevuch - Drogobych pedagogic university
Theoretical and methodological foundations of state regulation of banking
activities
Theoretical and methodological approaches to state regulation of banking activities are covered. On the basis of Ukrainian and world experience terms "state regulation of banking activities" and "bank supervision"
Банювське регулювання - це дуже важливий елемент сучасного банюв-ництва. Однак, у багатьох крашах банювське регулювання i вщповдао банювсь-ка регулятивна полггика е далеко не щеальними. Так, для прикладу, в Австрй од-разу два банки доведено до банкрутства спекулятивними операцiями. Як пояснив мiнiстр фшаншв Австрii К.Г. Грассер, причиною банкрутства системного банку "Баваг" стала вiдмова всiх рiвнiв контролю - Правлшня, служби внутрiшнього аудиту, Спостережноi ради, зовшшнього аудиту i органiв банювського нагляду [1, с. 26-27]. У Кита!, наприклад, кредитний портфель чотирьох найбiльших бан-кiв, яю володшть 80 % активiв усiеi банювсь^' системи, складаеться на 25 % з прострочених кредитiв сумнiвноi якост [2, с. 55]. В Укрш'ш на 04.10.2006 р. лще-рами за рiвнем проблемних банюв були: Ощадбанк - 10,2 %, Правекс-Банк - 3,4, Брокбiзнесбанк - 2,5, Райффайзен Банк Аваль - 2,1 (станом на 01.09.06), банк "Надра" - 2,0, Приватбанк - 2,0, Райффайзенбанк - 2,0, Укрекшмбанк - 1,9, Ук-рсоцбанк - 1,7, Укрсиббанк - 0,6 % [3, с. 54]. Ц факти, з одного боку, свщчать про недостатнш рiвень банювського регулювання, що може призвести до систем-ноi кризи, а з iншого - тдкреслюють актуальнiсть, теоретичну i практичну зна-чимiсть порушено!" проблеми.
У в^чизнянш i зарубiжнiй економiчнiй лiтературi до розумшня сшв-вiдношення понять "державне регулювання банювсько1' дiяльностi" i "дер-жавний нагляд за банкiвською дiяльнiстю" iснують рiзнi пiдходи, якi висвгг-ленi у працях Е.1. Василишина, В.1. Грушка, С.М. Лаптева, О.С. Любунь, О.П. Орлюк, Н. Рогова, К.С. Раевського. З шшого боку, аналiз вггчизняно1' та свiтовоi л^ератури з банкiвського регулювання свiдчить про те, що у нш бшьше уваги придiляеться аналiзу механiзмiв чинного регулювання i дуже мало розробщ нових регулятивних систем [2], [4-10]. Все це ускладнюе про-ведення в Укра1'ш не тiльки дослщження теорii позитивного регулювання банкiвськоi швестицшно1' дiяльностi, а й теорii нормативного регулювання. Тому завданням дано!' стат е розкриття теоретико-методологiчних основ регулювання банювсько1' дiяльностi з позицш системностi i комплексностi.
У теорй державного управлiння банкiвською iнвестицiйною дiяльнiс-тю можна видiляти фундаментальнi та шструментальш цiлi.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Фундаментальнi цш - це такi цiлi, як не потребують додаткового обгрунтування. 1нструментальш цiлi - це цiлi, яю е iнструментами досягнен-ня фундаментальних цiлей [11, с. 56]. Без визначених цшей, заданих регуляторами, неможливо оцiнити наслiдки впливу державного регулювання на розвиток банювсько1 дiяльностi i, зокрема, швестицшно1 [12, с. 21-22]. З ще1 методолопчно1 точки зору можна видшити наступнi три альтернативш фун-даментальнi цiлi державного регулювання банювсько! дiяльностi.
Перша цшь - передбачае пiдтримку стабiльностi банювсько! системи. У рамках ще1 цш головною функцiею банкiв е пла^жно-розрахункове посе-редництво. Функцiю iнституцiйного швестора тут банки не виконують.
Друга цшь - полягае у нарощуванш банками функци посередництва шляхом акумулювання грошових ресурсiв i розвитку кредитно! дiяльностi. У рамках ще1 цш iнвестицiйна функцiя банкiв також не дiе. Для реалiзацп ще1 функци створюються iнвестицiйнi компани та фонди.
Третя цшь - полягае у виконанш банками "функци локомотиву розвитку економши в цшому" [12, с. 22]. У рамках ще1 фундаментально: цш перше мiсце посщае функцiя банкiв як iнституцiйних iнвесторiв. При цьому банки вже бшьше позицiонуються як iнститути, якi ютотно впливають на ш-вестицiйнi ршення суб,ектiв реального сектора економiки.
Кожна з цих цшей мае право на юнування. Попри те в Укршт урядов-цi активно реалiзують третю фундаментальну цiль, за яко! "банкiвська система мае забезпечити фiнансовi та iнституцiйнi умови формування базових основ довгострокового економiчного зростання" [13, с. 103]. I тому перегляд та удосконалення вггчизняного банкiвського iнвестицiйного законодавства (а це вже шструментальш цiлi) покликанi забезпечити доступ банюв на внутрш-нш i зовнiшнiй iнвестицiйний ринок.
Державне регулювання банювсько1 швестицшно1 дiяльностi - це роз-робка та застосування державними органами заходiв та шструменлв впливу на банкiвську iнвестицiйну дiяльнiсть з метою досягнення фундаментальних цшей суспшьства (рис.).
Фундаментальш цш Держава (Президент, Уряд, органи банивського
суспшьства (держави) —►
регулювання та
Результати нагляду)
застосування регулятивних
Банки та банювська
заходш та 1нвестищина
1нструмент1в д1яльшсть (!х умови
та чинники)
Регулятивш заходи та шструменти
Рис. Модель системи державного регулювання бантвськоХ твестицшног
дiяльностi
При цьому ми припускаемо, що: а) цш суспшьства i держави зб^а-ються; б) цш суспiльства е неконфлжтними.
Для досягнення фундаментальних цiлей суспiльства державш регуля-тивнi органи застосовують певш заходи та iнструменти впливу, яю змiнюють умови та чинники банювсько1" iнвестицiйноï дiяльностi. Якщо результат застосування заходiв та iнструментiв ощнюеться державою позитивно, то коло-об^ державного регулювання теоретично мав би припинитися. Однак практично цього немае, оскшьки суспiльнi цiлi i банкiвництво пiд впливом внут-ршшх i зовнiшнiх чинникiв зазнають динамiчних змiн.
Як видно з рисунку, модель колооб^у державного регулювання бан-кiвськоï iнвестицiйноï дiяльностi передбачае три головш елементи системи регулювання: 1) фундаментальш цiлi суспiльства, 2) регулятивш заходи та шструменти i 3) умови та чинники банювсько1" iнвестицiйноï дiяльностi. Роз-глянемо ïx детальшше.
Для спiвставлення фундаментальних цiлей використовують поняття мефективностiм i мефiцiентностiм регулювання банювсько1" iнвестицiйноï дь яльностi. Ефектившсть акцентуе увагу на результатi, вигодь Головна цiль державного регулювання з погляду ефективностi полягае у максимiзацiï результату або корисностi регулювання.
Термшу мефiцiентнiстьм (нiм. мовою "effizient") в украшсьюй мовi немае, але його синонiмом, а не замшником, можна вважати термiн "економ-шсть". Однак на вiдмiну економност (бережливе використання ресурсiв), ефiцiентнiсть включае у себе поняття "ефективностi". Ефщентшсть - це вщ-ношення корисност або результату до витрат, яю потрiбнi для ïx досягнення. Ефщентшсть регулювання орiентуе як на досягнення результату, так i на мь нiмiзацiю витрат. Але основною цшлю ефiцiентностi регулятивного процесу е мiнiмiзацiя витрат за певного рiвня ефективност регулювання.
У практицi державного регулювання банювсько1" дiяльностi обидва пiдxоди (ефективност i ефiцiентностi) окремо не застосовуються, а тшьки у певнiй комбшаци, щоб досягнути максимального результату за допомогою використання найекономiчнiшиx регулятивних заxодiв та iнструментiв.
Якщо фундаментальною цшлю державного регулювання банювсько1" iнвестицiйноï дiяльностi е забезпечення стабiльностi банкiвськоï системи i зростання економжи, то що е важливiшим: забезпечити ефективнiсть чи ефь цiентнiсть заxодiв, якi сприяють досягненню зазначено1' цiлi?
З одного боку, банювська стабiльнiсть та стале економiчне зростання виключають фiнансовi та економiчнi кризи, а, отже, забезпечують уникнення втрат, якi можуть викликати кризи.
З шшого боку, державне регулювання банювсько1" iнвестицiйноï i кре-дитно1' дiяльностi спричиняе певнi витрати суспiльниx коштiв. Що ж тут ро-бити? Передусiм потрiбно оптимiзувати регулювання i шукати та використо-вувати ефективнi регулятивнi заходи для досягнення суспшьних цiлей за умови ix ефiцiентностi.
Самi умови та чинники банкiвськоï iнвестицiйноï дiяльностi можна дос-лiдити за допомогою теори "п'яти сил" М. Портера. М. Портер розглядае стан економiчноï галузi через призму впливу таких чинниюв ("сил"): постачальни-ки, попит, новi конкуренти, продукти-субститути i конкуренцiя [14, с. 22-23]. З'ясуемо коротко сутшсть кожно1' "сили" стосовно банкiвськоï системи:
Иaцiонaльний лкотехшчний унiверситет yKpa'1'ни
1. Постачальники в банкiвськoмy сектopi - це вкладники, як надають банкам свoï вiльнi кошти для poзмiщення на iнвестицiйнoмy pинкy за певну платy. Банк не може залежати вiд одного вкладника. Але велика кшь-кiсть вкладниюв пopoджye нездаттсть вкладниюв пpoкoнтpoлювати банк щодо пpавoмipнoгo викopистання ïx депoзитниx кoштiв.
2. Попит на банювсьш iнвестицiйнi пpoдyкти пopoджyють клieнти банкy. Moнoпoлiзацiя тут також e шкiдливoю.
3. Hoвi кoнкypенти - це поява на pинкy банкiвськиx iнвестицiйниx ^оду^ пв нoвиx банюв. Bxiдними баp,epами тут e мшмальний poзмip статутного катталу, обсяг пpиписнoгo тощо.
4. Пpoдyкти-сyбститyти e важливими для галyзi банювництва, адже небан-ювсьш фiнансoвi установи (iнвестицiйнi кoмпанiï i фонди) здатнi poзpoб-ляти i пpoдавати майже iдентичнi iнвестицiйнi пpoдyкти i тдсилювати ш-тенсивнiсть кoнкypенцiï в швестищйному сегментi банювського сектopа.
5. Piвень кoнкypенцiï y банкiвськiй галyзi - це двигун сучасного швести-цiйнoгo банювництва. На ïï штенсивтсть можуть впливати: виxiднi з га-лyзi баp,epи, дифеpенцiацiя банкiвськиx ^вести^йн^ ^оду^в, ^о-фiль банку, постшт витpати y банювському виpoбництвi, ма^оеконо-мiчнi паpаметpи, банювське законодавство, сощально-полггичне сеpедo-вище тощо.
Зpoзyмiлo, що на вс цi пеpелiченi вище умови може впливати деpжава i pегyлювати банкiвськy iнвестицiйнy дiяльнiсть. Тому далi poзглянемo деp-жавнi pегyлятивнi заxoди та iнстpyменти щодо банювсько1' iнвестицiйнoï дь яльнoстi.
Поняття "деpжавне pегyлювання банкiвськoï дiяльнoстi" маe piзнi де-фiнiцiï. Так, О.П. Оpлюк poзглядаe деpжавне pегyлювання банкiвськoï дiяль-нoстi як одну iз "фopм деpжавнoгo yпpавлiння, що становить собою систему заxoдiв, за допомогою якж деpжава чеpез центpальний банк (або шший уповноважений opган) забезпечye стабшьне та безпечне фyнкцioнyвання бан-юв, а також пoпеpеджаe дестабiлiзyючi ^оцеси y банкiвськoмy сектopi" [6, с. 151-152]. Пoдiбне визначення даe О.С. Любунь [16, с. 2CS-2C9].
В.1. Miщенкo, А.П. Яценюк, В.В. Коваленко, О.Г. Kopнeва твеpдять, що шд деpжавним pегyлюванням банкiвськoï дiяльнoстi poзyмieться "вiдпo-вiдна пpавoва база, тобто закони, що pегламентyють дiяльнiсть банюв, а також yxвалення вщповщними установами, уповноваженими деpжавoю, що pегламентyють фyнкцioнyвання банкiв y виглядi нopмативниx актiв, iнстpyк-цiй, диpектив. Положення базуються на чинному закoнoдавствi, кoнкpетизy-ють та poз,яснюють oснoвнi пункти закoнiв та визначають межi поведшки банкiв, якi спpияють надiйнoмy та ефективному фyнкцioнyванню банкiвськoï системи" [17, с. 47-4S].
Як бачимо, наведене, дещо гpoмiздке визначення, oбмежye деpжавне pегyлювання poзpoбкoю нopмативниx актiв, rnCTpy^rn та диpектив. Окpiм цього, автopи зводять таке pегyлювання до ^авово!" бази, а не до системи за-xoдiв та iнстpyментiв впливу. Обмежувальне або спpoщене poзyмiння деp-жавного pегyлювання як pегламентацiю банювсько1' дiяльнoстi не витpимye кpитики: пo-пеpше, пoдiбним можуть займатися не тшьки деpжавнi opгани, але й ^омадсью opганiзацiï, мiжнаpoднi iнститyти, матеpинськi банки щодо
дочiрнiх структур тощо; по-друге, зведення державного регулювання до ви-користання правових шструменлв впливу, що е американською традищею, не вичерпуе всього змюту цiеï категори, оскiльки не враховуе економiчнi та iнституцiйнi iнструменти впливу.
Закон Украши "Про Нацiональний банк Украши", стаття 1 зводить державне регулювання банювсь^' дiяльностi до функцш НБУ, яка полягае у "створенш норм, що регулюють дiяльнiсть банюв та визначають загальнi принципи банювсь^' дiяльностi, порядок здiйснення банкiвського нагляду i вщповщальшсть за порушення банювського законодавства". Законодавець у цiй дефшщи також акцентуе увагу на нормотворчш та контрольнiй функцiях державного регулятора.
1снують також i рiзнi шдходи до спiввiдношення понять державне регулювання банювсь^' дiяльностi та банювського нагляду.
Банювський нагляд, на нашу думку, це функщя уповноважених орга-нiв, якi коригують роботу банювських установ вiдповiдно до законодавчо-нормативних норм i правил, а також у певнш мiрi займаються нормотворчю-тю. В.1. Мiщенко та його ствавтори пiд банкiвським наглядом розумдать "монiторинг процесiв, що мають мюце у банкiвськiй сферi на рiзних стадiях функцiонування банкiв, а саме: створення нових банюв та ïx установ, дiяль-ностi банкiв, реоргашзацп та лiквiдацiï банкiв" [17, с. 48].
У шмецькому довiднику з банювсь^' справи "Gablers Bank - Lexikon" банювський нагляд визначено як '^яльшсть у рамках загального мониторингу нацiональноï економiки державними установами з метою поточного спос-тереження за кредитними установами з часу ïx заснування та, при потреб^ впливу на них" [18, с. 175].
Загалом у зарубiжнiй банювсьюй науцi цi поняття, зазвичай, не розме-жовують, а об'еднують ïx термiном "банкiвський нагляд". Пiдтвердженням цього е назва вiдомоï мiжнародноï оргашзацп "Базельський комiтет з питань банювського нагляду". 1нколи вживаеться термiн "регулювання банювсь^' дiяльностi" або "банкiвське регулювання", але пiд ним розумiеться "державне втручання" у банкiвський сектор економжи [9, с. 21].
За другим шдходом цi поняття е самостшними i рiзними. Так, Е.1. Ва-силишин вважае, що державне регулювання розробляе i упроваджуе конкрет-ш правила i приписи, а банювський нагляд здшснюе всеохоплюючий контроль за ïx виконанням або дотриманням [4, с. 5]. Американський економют Е. Шенг вважае, що регулювання i нагляд стосуються рiзниx обов'язюв ФРС - формування спецiальниx правил, з одного боку, i контроль за ïx дотри-маннями, з шшого боку [19, с. 56]. У такий споЫб цей вчений звужуе поняття "державне регулювання банювсь^' дiяльностi" до функцiй ФРС, залишаючи без уваги роль iншиx державних регуляторiв (фiнансово-податковиx, антимо-нопольних тощо).
За тре^м пiдxодом регулювання i нагляд е взаемодоповнювальними, взаемопереплетеними видами регулятивноï дiяльностi. Цей пiдxiд подшяють О.П. Орлюк [6, с. 148-152]; В.1. Грушко, С.М. Лаптев, О.С. Любунь, К.е. Ра-евський [5, с. 11]. До цiеï групи економiстiв можна зачислити Н. Роговую, яка
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
вважае, що "державне регулювання банювсько! дiяльностi мютить такий компонент, як нагляд, оскшьки воно неможливе без контролю" [7, с. 37].
На нашу думку, останнш шдхщ е найпродуктившший. Тому ми про-понуемо наступне визначення: державне регулювання банювсько! дiяльнос-тi - це застосування державою системи заходiв та iнструментiв впливу на банювську сферу для досягнення важливих суспшьних цшей. У межах цього визначення банювський нагляд як шструмент впливу посщае свое мюце, його можна виявити i описати, якщо розглянути регулювання банювсько! дiяль-ностi з позицiй процесу та оргашзаци.
Таким чином, робимо висновок, що банювський нагляд включае контроль за дiяльнiстю банкiв - мониторинг i заходи впливу (виконавча функщя) i нормотворчу дiяльнiсть органу банювського нагляду (частково нормотворча функщя). Орган банювського нагляду хоча не може приймати закони - це прерогатива парламенту, але може оперативно реагувати на змши у банювсь-юй системi ухваленням пiдзаконних нормативно-правових аклв (постанова, розпорядження, листи тощо).
Лiтература
1. Weiss N. Haben sie den Überlick? Finanzminister Karl-Heinz Grasser über BAWAG - Krimi, Finanzplatr Österreich und Fiona Swarovski// Kronen Zeitung. - 02.04.2006. - S. 26-27.
2. Андрианов В. Ограничение банковских рисков: рекомендации Базельского комитета и обязательные нормативы деятельности банков// Банковское дело. - 2004, № 10. - С. 47-55.
3. Грыньков Д. Розничная лихорадка// Бизнес. - 2006, № 43. - С. 52-54.
4. Василишен Э.И. Регулирование деятельности коммерческих банков. - М.: Финстат-информ, 1993. - 144 с.
5. Грушко В.1., Лаптев С.М., Любунь О.С., Раевський К.С. Банювський нагляд: Навч. поаб. - К.: ЦНЛ, 2004. - 264 с.
6. Орлюк О.П. Банювське право: Навч. пос. - К.: Юршком 1нтер, 2004. - 376 с.
7. Рогова Н. Деяю теоретичт аспекти державного регулювання банювсько'1 дiяльностi// Економка Украши. - 2004, № 4. - С. 36-39.
8. Barth I.R., Caprio G.I., Levine R. Bank regulation and supervision: what works best?// Journal of Finandal Intermediation. - 2004. - Vol.13. - P. 205-248.
9. Obst G., Hintner O. (Herausgegeben von Hagen I.V. und Stein I.H. V.). Geld, Bank und Börsenwesen. Handbuch des Finanzsystems. - Stuttgart: Schäffer-Poeschel Verlag, 2000. - 1723 s.
10. Bormann I., Finsinger I. Markt und Regulierung. - München: Vahlen Verlag, 1999. - 599 s.
11. Eisenführ F., Weber M. Rationales Ents^eiden. - 3. Auflage. - Berlin et al. Springer, 2002. - 415 s.
12. Саркисян Т.С. Банковский надзор: генератор или тормоз развития банковской системы// Деньги и кредит, 2006, № 9. - С. 21-23.
13. Стратепя економiчного i сощального розвитку Украши (2004-15 рр.). Шляхом европейсько'1 штеграцп. - К., 1ВЦ Держкомстату Украши, 2004. - 416 с.
14. Портер Майкл Е. Стратегия конкуренцп. Пер. з англ. А. Олшник, Р. Сюльський. - К.: Основи, 1997. - 390 с.
15. Porter M.E. Wettbewerls Vorteile Comparative Adlvantage: Spitzenleistungen erreichen und behaupten. - Frankfurt: Campus Verlag, 1986. - 688 s.
16. Любунь О.С., Любунь В.С., 1ванець 1.В. Нащональний банк Украши: основш функци, грошово-кредитна пол^ика, регулювання банювсько'1 дiяльностi. - К.: ЦНЛ, 2004. - 351 с.
17. Мщенко В.1., Яценюк А.П., Коваленко В.В. Коренева О.Г. Банювський нагляд: Навч. поаб. - К.: Знання, 2004. - 406 с.
18. Grill W., Graulich L., Ellen R. Gablers Bank-Lexikon, in 4 Bänden. - Band 1: A-D. -11 Autlage. - Wiesbaden: Gablers Verlag, 1996. - 474 s.
19. Шенг Е. Банювський нагляд: принципи i практика// Банювська справа. - 1995, № 3. -С. 54-64.
