CC BY
76
Д. С. Покришка
1НВЕСТИЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В В ЕКОНОМ1Ц1 УКРА1НИ
У сучаснш конкурентоспроможнiй економiцi iнновацiйний чинник стае виршальною умовою !! стiйкого eK0H0Mi4H0r0 розвитку на середньострокову i тривалу перспективу. Економiчне зростання кра!ни на новш якiснiй основi, чому сприяе широке використання прогресивних технологiчних, шновацшних розробок, спроможне забезпечити полiпшення рiвня життя населення шляхом шдвищення продуктивност працi внаслiдок полiпшення технолопчно! ефективност виробничих процесiв, упровадження ресурсозберiгаючих заходiв, оптишзаци використання ресурсiв тощо. Витоки суперечностей сощально-економiчних процесiв, яю знаходять вияв у розривi мiж зростаючими потребами щодо забезпечення вщповщно! якостi життя суспiльства та можливостями економiчно! системи щодо !х забезпечення, лежать у сферi структурно! недосконалосп, технолопчно! вiдсталостi, а вiдтак -недостатньо! конкурентоспроможностi
укра!нсько! економiки у свiтлi сучасних свiтових тенденцiй.
В умовах ддачо! глобально! фiнансово! кризи пошук шляхiв iнвестицiйного забезпечення шновацшно! дiяльностi е найбiльш актуальним, оскшьки вiд його ефективностi залежить те, чи зможе втизняна економiка вийти на новий рiвень розвитку шсля завершення низхiдно! фази глобального економiчного циклу й започаткування його висхщно! фази, чи продовжуватиме розвиватися в рамках iнфляцiйних i девальвацшних чинникiв. Адже в сучасних умовах уникнення технолопчно! конкуренци об'ективно залишае для кра!ни мiсце аутсайдера глобально! економши.
Проблематика iнвестицiйного
забезпечення шновацшних процешв як ключового чинника
конкурентоспроможностi нацiонально!
економши привертае увагу широкого кола дослщниюв. Протягом останнього часу проведено низку дослщжень конкурен-тоспроможностi укра!нсько! економiки як iноземними дослiдниками - фаивцями ОЕСР [1], Свiтового економiчного форуму [2], Свiтового банку [3], так i вiтчизняними -Б.С. Кваснюком [4], 1.В. Крючковою [5], Ю.В. Кiндзерським [6], В.В. ОнЫенком [7], Я.А. Жалiлом [8] та ш. Проте критичний аналiз публшацш свiдчить, що деякi важливi аспекти дос залишаються недостатньо розглянутими, зокрема, подальшого дослiдження потребують механiзми швестицшного наповнення iнновацiйних процесiв, питання взаемозв'язку
швестицшно! динамiки та забезпечення конкурентоспроможност економiки на iнновацiйних засадах.
Доведено, що конкурентоспроможшсть економiки на макрорiвнi пов'язана iз трива-лiстю циклу вщтворення основних виробничих фондiв i, вiдповiдно, робочих мiсць, продуктивних сил суспiльства й визначаеться загальногосподарською ефективнiстю кашта-ловкладень [9, 17]. Спрямовашсть швести-цiйних та шновацшних процешв в економiцi детермiнуе на середньострокову та тривалу перспективу характер !! вщтворення та клю-човi параметри структурного, технологiчного розвитку.
На практищ iнновацiйний розвиток не став одшею з головних характеристик зростання нацюнально! економiки Укра!ни. Позитивнi тенденци, яю й мали мiсце протягом кшькох рокiв, переважним чином мали тимчасовий характер, змшюючись протилежними зрушеннями в економщ, що засвiдчуе нестiйкiсть шновацшних процешв в Укра!нi та вщсутшсть чiтких довгострокових стимулiв для шновацшно! дiяльностi. Про це, зокрема, свщчать особливостi iнвестицiйно! дiяльностi в Укра!ш, яка мае вiдiгравати ключову роль у
© Покришка Дмитро Степанович - доктор економ1чних наук, професор. Нацiональний шститут стратепчних дослщжень, Кт'в.
ISSN 1562-109X
здшсненш належно! структурно!
модершзацп. Високi темпи економiчного зростання, зафiксованi за тдсумками 2006 р. - першо! половини 2008 р.,
супроводжувалися активною динамшою iнвестицiйних процесiв. За даними Держкомстату, швестицп
в основний капiтал збшьшились порiвняно з попереднiм роком у 2006 р. на 19,0%, у 2007 р. - на 29,8%. Висхщно! динамши швестицш досягнуто майже в ушх видах економiчно! дiяльностi (крiм виробництва та розподiлення електроенергп, газу та води й державного управлiння). Найвищими темпами зросли катталовкладення в сектори економiки посередницького характеру: у торпвлю (на 126,9%), фшансову дiяльнiсть (114,4%), операци з нерухомютю (81,0%). При цьому сфери реально! економши суттево поступалися за темпами залучення iнвестицiй - переробна промисловють за чотири роки збшьшила iнвестицiйний капiтал на 62,8%, сфера транспорту та зв'язку - на 11,3%.
Як наслщок, структура швестування, вщ яко! насамперед залежить напрям вщтво-рення та структурно! модершзацп нацiонально! економiки, залишалася досить неефективною та навiть погiршилася. Протягом 2005-2008 рр. в Укра!ш спостерiгалася стшка тенденцiя до зменшення частки в сумарному швестуванш переробно! промисловостi та транспорту i зв'язку. Структурою швестицш
консервуеться низькотехнологiчна структура виробництва промислово! продукцi!. Так, за 2007 р. понад 80% усiх iнвестицiй у переробну промисловiсть надiйшли у низько-та середньо-низькотехнологiчнi галузi. Натомiсть стабшьно зростае частка вкладень в операци з нерухомiстю та торгiвлю. За шдсумком 2008 р. частка швестицш у торпвлю, фшансову дiяльнiсть та операци з нерухомютю сягнула 33,6% проти 23,4% у 2004 р., у той час як промисловосп -зменшилась iз 37,2 до 32,9%. Загалом за 2005-2008 рр. швестицп у промисловють зросли в 1,4 раза, в той час як в операци з нерухомютю - в 1,8 раза, фшансову дiяльнiсть - 2,1 раза, роздрiбну торпвлю -майже утричь
Отже, описаш прюритети швестування засвщчують переважаючу швестицшну при-
вабливiсть секторiв iз високою лiквiднiстю та якнайшвидшим обiгом кош^в. Серед галузей промисловостi основна частка приросту швестицш припадала у 2005-2007 рр. на харчову промисловють, металурпю,
машинобудування та виробництво
неметалево! мшерально! продукцi! (будматерiалiв), у 2007 р. до них додалася добувна промисловiсть. Виробництво будматерiалiв було безумовним лiдером у зростанш промислових iнвестицiй, що пов'я-зане з «бущвельним бумом», у той час як прирют iнвестицiй у машинобудування за 2005-2008 рр. був нижчим, нiж у середньому в переробну промисловють (58,1 проти 62,8%). Це дае шдстави для висновку про те, що структура швестицшних витрат
промисловосп залишалася у зазначений перюд малоефективною та була не орiентована на реалiзацiю стратегiчних прюрите^в економiчного розвитку.
На жаль, доводиться констатувати, що за останнi роки пом^них позитивних зрушень у цш сферi в Укра!нi не вщбулося. Як засвiдчуе свiтовий досвiд, зростання ВВП у кра!нах-лщерах на 60-90% забезпечуеться впровадженням нових технологiй. В Укра!ш обмежуючим чинником якiсного
конкурентного розвитку е низький рiвень ефективносп використовуваних технологiй, а внесок високих технологiй в економiчний розвиток становить лише 0,7% [10, 28]. Вщтак економiчне зростання в Укра!нi залишаеться переважно кiлькiсним i вiдбуваеться в умовах панування тих самих технолопчних укладiв, не створюеться необх1дно! iнновацiйно! складово!, яка забезпечуе майбутню конкурен-
тоспроможнiсть економiки. Як зазначае В. М. Геець, новий економiчний мехашзм, який упроваджувався у процесi змш економiчно! полiтики з 2005 р., «... використовуе ресурси, успадковаш вщ минулого, а не створюе або занадто повшьно створюе власнi новi ресурси розвитку» [11]. Тобто формування конкурентоспроможностi нацiонально! економiки Укра!ни, як i в попереднi роки, забезпечуеться переважно за рахунок традицшних чинниюв. Вiдтак на даний час немае тдстав стверджувати, що в економщ Укра!ни забезпечено умови для стшкого зростання у довгостроковiй перспективi, оскшьки така модель не
дозволяе виршити назр1Д1 системн1 суперечносп економши, забезпечити формування сучасних чинниюв та ресуршв розвитку економши [8, 79].
За ощнками Статистичного шституту ЮНЕСКО, р1вень шновацшносп ВВП (розраховуеться як вщношення витрат на НДДКР до ВВП) Украши в 2005 р. складав 1,03% i перевищував р1вень фактично вс1х кра1н СНД (^м Росп), нових чденiв GC (^м Чехи та Словени), а також таких розвинених кра1н, як Португалiя, Грецiя, Хорватiя, швидкозростаючих економiк, що розвиваються, - Бразили, Мексики, Туреччини. Проте за показниками ефективностi шновацшного розвитку Укра1на знаходиться в нижшх частинах мiжнародних рейтингiв. Так, за ощнками Economist Intelligence Unit [12], за показ-ником шновацшно! динамши в 2003-2007 рр. Укра1на серед 82 краш посiдада 51 мюце i 59 за показником дiевостi чинникiв, що сприяють iнновацiям. У рейтингу Свпового економiчного форуму за критерiем «iнновацiйнi фактори» Укра1на посщала 52 мiсце серед 134 краш [13].
Неспроможшсть економiки кра1ни зорiентувати iнвестицiйнi процеси на структурну перебудову нащонально! економiки на новiй технолопчнш основi навiть за високих темтв економiчного зростання означае втрату конкурентних позицiй на свiтовому ринку в довгостроковш
перспектив1, посилення чутливост1 до змши зовнiшньоi кон'юнктури та вищий рiвень втрат в умовах ди негативних чинникiв.
Сучасний стан шновацшноУ дiяль-ностi в УкраТш характеризуеться такими тенденцiями:
Збереження низького рiвня шнова-цшно'! активностi промислових пщпри-емств. Частка пiдприeмств, що займалися шновацшною дiяльнiстю, в Украiнi суттево поступаеться краiнам, для яких шновацшний розвиток економiки е прiоритетним завдан-ням економiчноi стратегii. Так, якщо у СС таких пiдприемств у 2007 р. налiчувалося 41,5%, в Украш шноващями займалося лише кожне сьоме тдприемство (тобто 13,0% iх загальноi кiлькостi). Разом iз тим безпосе-редньо впроваджувала шноваци у свош дь яльностi ще менша кiлькiсть пiдприемств -лише кожне дев'яте тдприемство (тобто 10,8% 1'х загально1' кiлькостi) (рис. 1). При цьому рiзке падiння кшькосп таких шдпри-емств у 2003-2005 рр. е об'ективним крилем умов шновацшно1' дiяльностi в Украшь Наступнi два роки засвiдчили вщновлення позитивного тренду зростання шновацшно1' активности проте розвиток економiки Украь ни в 2008 р. в умовах глобально!' фшансово1' кризи знову призвiв до попршення умов для шновацшно1' дiяльностi в Украiнi.
16
14
12
10
1491
1503
1506
14,8
14,3
14,6
1120
11,5
10,0
1186
958
999
810
8,2
10,0
11,5
1600 1400 1200 1000 800 600 400 200 0
2000
2001
2002 2003
2004
2005
2006
2007
2008
8
6
| | Кшьшсть промислових тдприемств, що впроваджували шноваци (права шкала) ♦ Частка промислових тдприемств, що впроваджували шноваци (л1ва шкала)
Джерело: розраховано за даними Державного комитету статистики Украïни.
Рис. 1.1нновацШна активность промислових тдприемств у 2000-2008рр.
Як наслщок, результатившсть ¡нновацшного процесу у промисловостi Украши поступово знижуеться як щодо створення шновацшно1" продукци, так i щодо продукування нових технологiчних рiшень.
Так, у 2008 р. у промисловосп було освоено виробництво 2446 видiв шновацшно1' про-дукцiï, що втричi нижче показника навiть 2003 р., коли було створено 7416 найменувань шновацшно!' продукцiï (рис. 2).
30000 25000 20000 15000 10000 5000 0
5,9
j 8,0 -- 7,5 -- 7,0 -- 6,5 -- 6,0 -- 5,5 -- 5,0
S S
3 3- 4,5
4,0
2000
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 | I Упроваджено нов1 тсхнолопчш процсси, процеЫв (л1ва шкала)
| I Освоено виробництво нових вид1в шновацшно!' продукци, найменувань (л1ва шкала) А. Питома вага реал1зовано!' шновацшно!' продукци в обсяз1 промислово!', % (права шкала)
Джерело: розраховано за даними Державного комггету статистики Укра!ни.
Рис. 2. Упровадження тновацт на промислових тдприемствах у 2000-2008рр.
Неефектившсть структури реалiзо-вано'1 iнновацiйноï продукцн. Динамiка га-лузево1 структури реалiзованоï iнновацiйноï продукци свiдчить про переважне вщтворен-ня iснуючоï структури промислового виробництва. Пюля 2004 р. вiдбулися вагомi нега-тивнi зрушення у структурi розподiлу реаль зовано1' iнновацiйноï продукци промисло-востi. Якщо у 2004 р. частка машинобудуван-ня складала 44,6%, то до 2006 р. вона знизи-лася бiльш шж на третину - до 28,4%. При цьому вщбулося збшьшення у 3,3 раза частки металургшно1 галузi (iз 7,8 до 25,6%). 2007 р. засвщчив корекцiю цього тренду, частка машинобудування у структурi реалiзованоï iнновацiйноï продукцiï зросла на 4,9 в.п., досягнувши 33,3%. Крiм nidi галузi, найбшь-шими виробниками шновацшно1' продукцiï в 2007 р. були також металурпя (23,3%), хь мiчна та нафтохiмiчна промисловiсть (15,7) i харчова промисловють (11,2). Проте для вщ-
творення вiтчизняноl промисловостi на ш-новацiйнiй основi цього явно недостатньо, оскiльки майже двi третини шновацшно1' продукцiï в економiцi Украши створюють виробництва третього i четвертого техноло-гiчного укладiв.
У структурi виробництва продукцiï промисловостi частка шновацшно1' продукцiï складае лише 6,7% i залишаеться вiдносно стабiльною протягом останшх семи рокiв у межах 5,6-7,0%. Найбшьша частка iнновацiйноï продукцiï в загальному обсязi реалiзованоï промислово1' продукци припадае на пiдприемства хiмiчноï та нафтохiмiчноï промисловостi - 17,0%, або 6321,4 млн. грн., машинобудування - 15,6 %, або 13386,7 млн. грн., целюлозно-паперове виробництво - 9,8%, або 1070,5 млн. грн., металурги та оброблення металу - 6,2%, або 9361,0 млн. грн, виробництво харчових
продукпв, напо1в та тютюнових виробiв -5,3%, або 4515,9 млн. грн.
Звуження ¡нновацшного потенцiалу iнвестицiй. Як видно з рис. 3, немае гомггао! кореляци мiж iнвестицiйною дiяльнiстю та фiнансуванням iнновацiйних проектiв. Активiзацiя iнновацiйних процесiв не суп-роводжуеться вщповщним зростанням ви-трат на шновацшну дiяльнiсть. При цьому
50 40 30 20 10 0 -10 -20
динамша зростання iнновацiйних витрат за перюд 2001-2008 рр. значно поступаеться зростанню iнвестицiй у промисловють. У реальному вимiрi за вказаний перюд швестици збiльшилися майже у 3,5 раза, тодi як на фшансування шновацшно! дiяльностi спря-мовано у 2,7 раза бшьше коштiв, нiж у 2001 р.
£ 45,1 43,2
31,3 28,8
20,8 А > / у / 19,0 ^ А М / 29,8 Д
/ ^ . 8,9 щ , / /
Щ \ \1,9
2,3 # \ \
1,9 \\ -2,7
-6,1 г-- -6, V -14,2
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
♦ 1ндекс обсягу витрат на шновацшну д1яльшсть, % "•^1ндекс швестицш в основний каттал, %
Джерело: розраховано за даними Державного комггету статистики Укра1ни
Рис. 3. Динамика швестицш в основний каттал 7 витрат на шновацшну д1ялътстъ у промисловост1 Украгни у 2001-2008рр., %
Водночас динамша витрат на шновацшну дiяльнiсть мае нестшкий характер. У 2007 р. загальний обсяг витрат на шновацшну дiяльнiсть складав 10821,0 млн. грн. i збшьшився порiвняно з попереднiм роком у реальному вимiрi на 43,2%. Разом iз тим значному зростанню шновацшних витрат минулого року передували два роки рiзкого падiння 1х динамши в 2005-2006 рр. У цшому протягом останнiх восьми рокiв спостериаеться циклiчний характер фiнансування iнновацiйних витрат зi значними пiковими i нижшми точками цих коливань. Значною мiрою це пояснюеться тим, що протягом тривалого часу залишаеться стабiльним суб'ектний склад шновацшно! дiяльностi, тобто основну масу iнновацiйних витрат
здiйснюють одш й тi ж самi шдприемства. Але для них у бшьшосп випадкiв iнновацiйна дiяльнiсть не е безперервною, в умовах покладання переважно на власш ресурси фiнансування шновацшних проектов !х акумуляцiя потребуе часу, а вщтак залежить вiд основно! операцшно! дiяльностi пiдприемства, И прибутковосто, крiм того пiдприемство фактично самостшно несе ризики iнновацiйних проектiв, що ускладнюе паралельну реалiзацiю значних шновацшних програм протягом тривалого часу.
Недосконалкть структури шнова-ц1йних витрат. Найбшьшу частку (68,9%) у загальних витратах на iнновацiйну дiяльнiсть становили витрати на придбання машин та обладнання, пов'язанi з упровадженням шно-вацiй; на дослiдження i розробки - 9,1%;
8 и
о о
(я со
р р
в в
» °
а »
о и
о К 8 о й о
(я
о
(я
а а
0
(я
1 5с я о
о
й
VI
я —
с тЗ
-Г4. ГЪ
со ►в* со я н 8 (я
я о
о о
О) н
о
» Н-.
¡3. я » 8
я
03 л о
Й ой
Я и
Е. я
яс N л
и я
я § »
■ § Я 2
ю о
ю
СЛ
со 3 р а
В Б.
Р со' Й Р
V; в тз
К Яс
2 я я о
5'«
5 «е-
• п
Р а
о я
со
о
о
со
р
Я
8 8 В р р -5 ►в* 8с ° н со
о 8 8
и.Ё 8
о о 5 §
Ъ 8
Л 8 о
о
8 о й
о _
со ^ о й о ^
й (я
• ё
а 8с 8
¡2 & й
В го 8
В со
о 3 О» 8
н о
Б Я1 8 р
8; ^ 8= 2 (я 5'
О .О-
И 8 2
8 2 8с §
8 о
. со
^ 8
8 х
х и
С. со
в. Н
В 8 8 8
8с
Н
р <ч
^ со
§ 3
я й'
^ В
<*> й
^ 2
(ч 9
Чз
я р
ьЗ
•
§ п ^
^ 3
05 ®
С г>
я -я
я с
я'
я
0 §
-я
1
я о
05
о о
I. §
я ^
э. 5
Я' й Я со'
о
Оо а;
: 05
С Я'
я о
к
о
»
I.
м о о
Добувна промисловють
Вир-во харчових продукта
Легка промисловють
Деревообробна та целюлозно-паперова промисловють
Вир-во коксу, продукта нафтоперероблення
Х1м1чна та нафтохь м1чна промисловють
Вир-во неметалево! мшерально! продукци
Металурпйне вир-во
Машинобудування
1нгш галуз1 промисловосп
Вир-во електро-енергп, газу та води
□ ■
о а
О! о ¡а
(0 р
□ □
и О
а о\
О о
й Я
И
Р
Ё' И о
(Я
р с
Ёс
¡а
Я ►С В о е.- вз
а.
(Я
и
р в
я §
о
о
Я % |
я о
Яс 8 Я
Я; Я
2-£
о
£
£
о Й о
(Я 2-
ё о
тз 8'
Б Й
8 ^
Я
о а о л
р 8 Р
8 Й
8 О
§ 3
о 'ТЗ
тз о
сч Я
а о
Р (Я
3 5
Я 'ТЗ
я
со VI
5 в
(Я 8
о И
а 8
►3 о
0 со
1 ё
о -р.
^ 5е
8 Й Р
» я
3 а> В.
о
I ё
^ со р
со 'тз
8 £2.
Ж 8'
а> 8
со со
^ м
^ §
р о
►Н Й 8
а " Ж
к со
со о о
я ^з Р
о ® ^
8 Й 8
° Й К
К 5 -
т
'О 8' со В
1.1
со р
со
8 8
Я °
^ я
и
ж ^ 03 нн
§ Ц
1 I
8 8 Н со
о\" о
Н 8 й 8 8 ?
8
Яс 8 О.
е-
8 Я 8
со о н 8
го СО
Я о
н 8
§ Б.
со 8с
I ^
Н
В я
а ^
Я »
а о р о\ В 8
Й I
К
НЦ со
р
о
в' 8
со V р ^
а
й « а ^
Д ьз
8 8
8с 8
Й 8
8с о
8 О
3-ё
о 8 со
0
нн ° Ш
СО й К ^ §
я « н
1 I сг
8 8 О
О 0>
и
о -Б. » ас
8 В 8 а
СО 3
§2
1.1 8С В:
ас I
Й а
СО ^ а о
о й
сп й 8 8
тз О О й 8 ^
Н СО
о
о , .
'Б Б Б Я:'
8С '
§ я
й
21 о в. Б 3
о х
и го
со В а о ►о со
0 8
у-
1
о I
я
в а.
со а
Самe щ галyзi мають потeнцiал для забeзпeчeння iнновацiйного зpоcтання та мо-дepнiзацiï пpомиcловоcтi Укpаïни, гeнepyючи пpогpecивнi cтpyктypнi зpyшeння також y cyмiжниx галyзяx i в тexнологiчнiй базi пpомиcловоcтi в цiломy. Так, y машинобyдyваннi кожна гpивня iнвecтицiй y 2007 p. забeзпeчyвала cтвоpeння 2,5 грн. доxодy вiд peалiзацiï шновацшно1' пpодyкцiï,
4,5
y xiмiчнiй та нафтоxiмiчнiй пpомиcловоcтi -1,7 ^н. Пpотe pозвиток iнвecтицiйниx пpоцeciв 2004-2007 pp. cyпpоводжyвавcя знижeнням piвня шновацшно1' eфeктивноcтi iнвecтицiй майжe по вж галyзяx пpомиcловоcтi. У цiломy y пpомиcловоcтi в 2007 p. поpiвняно з 2004 p. знижeння шновацшно!' eфeктивноcтi iнвecти-
4,0 3,5
з,0 2,5 2,0 1,5 1,0 0,5 0,0
□ 2004 И2005 D2006 D2007
Ш
Лк
& с:
s m
м и
I §
Д &
^ Ез
и
и
° m
H ^ ^
^ и rt
® ci Я
Я Ю Ï
'р о -а
п и & .3 & «
s ^ о m cP с= с
.2 S я
и
'Я о _ р s К ¿So о и
S & à
и
я «
■г- О
~ а:
& il &
ч s
g я
S
ю о я я
a
^ 03
5 о
Е g
•— S
=3 s
и
» S
cp ■
я
m
Джepeло: pозpaxовaно за даними Дepжавного комiтeтy cтатиcтики Укpаïни.
Рис. 5.1нновацШна ефективтсть швестицш у npoMU^oeocmi у 2004-2007pp., грн.
цш становило 12,5%, y тому чи^ в пepepобнiй - 16,6%. ^и цьому нaйбiльшиx втpaт eфeктивноcтi зазнали
машинобудування, дe цeй показник знизивcя бiльшe, нiж на ipera^ - 38,4%, вдлюлозно-пaпepовe в^обництво - 40,9%.
Разом iз тим вдаою показники iнновaцiйноï eфeктивноcтi iнвecтицiй y мaшинобyдyвaннi щe нe дають пiдcтaв cтвepджyвaти пpо cтвоpeння доcтaтнix cпpиятливиx умов для iнновaцiйного зpоcтaння гaлyзi. За нaявноcтi кiлькapaзовоï диcпpопоpцiï мiж часткою iнвecтицiй в оетовний кaпiтaл, вклaдeниx y цю галузь, i часткою витpaт на фшажування iнновaцiйноï дiяльноcтi cпpaвeдливим е вжновок пpо тe, що iнновaцiйний пpоцec y мaшинобyдyвaннi зaбeзпeчyeтьcя
пepeвaжним чином за paxyнок eкcплyaтaцiï
cтapоï тexнологiчноï бази. Подiбнa cитyaцiя cклaлacя й y xiмiчнiй пpомиcловоcтi.
Таким чином, в Укpaïнi eкономiчнe зpоcтaння ж cyпpоводжyeтьcя оновлeнням пpомиcловостi на шновацшнш оcновi, що е cвiдчeнням нeeфeктивноcтi peaлiзaцiï iнвeстицiйного потeнцiaлy кpaïни. Ц фоpмye виcокi pизики для стaбiльностi eкономiчного зpоcтaння вiтчизняноï eкономiки, змщжння ïï конкypeнтоcпpоможноcтi.
Iнновaцiйнa дiяльнiсть, будучи ж пpитaмaнною повeдiнкою cyб'eктiв гоcподapювaння y пpомиcловостi Укpaïни, потpeбye, ^м зaxодiв зaбeзпeчeння мaкpоeкономiчноï стaбiльностi, cтвоpeння cпpиятливого iнвecтицiйного та
пiдпpиeмницького клiмaтy, також
cпeцiaльниx cтимyлiв для cвоeï peaлiзaцiï. Лишe y випадку ствоpeння дieвого мexaнiзмy
iнвecтyвaння шновацшного ^овд-cy icнye ймовipнicть подолання нaявниx cтpyктypниx нeдолiкiв нацюнально1' era^-мiки. Для aктивiзaцiï iнвecтицiйного ^овд-cy з мeтою зaбeзпeчeння iнновaцiйного та тexнологiчного оновлeння нацюнально1' eкономiки доцiльним e реaлiзaцiя Ha середньо- Ta довгострокову перспективу Ta^x зaxодiв:
створення спецiaлiзовaноï
фiнaнсово-кредитноï усынови з дepжaвним кaпiтaлом, дiяльнicть яко1' бyдe cпpямовaнa на:
надання дepжaвниx гapaнтiй по кpeдитax, якi зaлyчaютьcя пpомиcловими пiдпpиeмcтвaми для зaкyпiвлi обладнання вточизняного виpобництвa чи cпpямовyютьcя на шновацшш пpоeкти вiдповiдно до дepжaвниx пpiоpитeтiв;
наданням пiльговиx кpeдитiв iз нижчим piвнeм вiдcоткiв або з мeншими вимогами щодо зaбeзпeчeння для ^д^^мотв, що peaлiзyють iнновaцiйнi ^о^ами;
довгоcтpоковy кpeдитнy пiдтpимкy iнвecтицiйниx та iнновaцiйниx пpоeктiв, пов'язaниx iз cтpyктypною модepнiзaцieю пpомиcловоcтi ;
iнвecтyвaння ^ивата^ пiдпpиeмcтвa чepeз участь в aкцiонepномy кaпiтaлi y визнaчeниx пpiоpитeтними на^ямами iнвeстyвaння ceктоpax пpомиcловостi (нaпpиклaд, за такими кpитepiями, як новоствоpювaнi виcокотexнологiчнi
пiдпpиeмствa, пiдпpиeмствa, якi мають потeнцiaл збiльшeння eкcпоpтy нayкоeмноï пpодyкцiï) з мeтою, нaпpиклaд, змiцнeння стpyктypи катталу, cпpияння зaлyчeнню новиx iнвeстицiйниx пapтнepiв (як iнозeмниx, так i внyтpiшнix);
формувaння регiонaльниx фонд1в пiдтримки iнновaцiйниx пiдприeмств;
субсидувaння 3a рaxунок бюджетн^ коштiв вiдсотковиx стaвок для кpeдитiв, зaлyчeниx пpомиcловими пiдпpиeмствaми y комepцiйниx бaнкiв для фiнaнcyвaння iнвeстицiй в шновацшш пpоeкти та пpогpaми тexнологiчноï модepнiзaцiï, y peзyльтaтi чого доcягaeтьcя поeднaння тpьоx джepeл фiнaнcyвaння тaкиx зaxодiв - влacнe пiдпpиeмствa, дepжaви i бaнкiвcького ceктоpy, що OTp^e поcилeнню контpолю за викоpистaнням iнвeстицiйниx pecypciв,
знижeнню та pозподiлeнню фiнaнcовиx pизикiв iнновaцiйниx пpоeктiв;
зaпровaдження подaтковиx стимулiв
для peaлiзaцiï пpогpaм тexнологiчноï модepнiзaцiï виpобничоï бази пpомиcловиx пiдпpиeмств:
знижeння податково1' ставки чи звшьжння вiд оподаткування пpибyткy на cyмy кaпiтaловклaдeнь пiдпpиeмствa в обладнання та виpобничe бyдiвництво;
змeншeння ставки податку на пpибyток та вiдстpочкa його отлати;
звiльнeння eкcпоpтepiв
виcокотexнологiчноï пpодyкцiï вiд cплaти податку iз ^ибутку на пpиpiст обcягiв eкcпоpтy пpодyкцiï до попepeднього pокy;
пpиcкоpeнa aмоpтизaцiя зacобiв виpобництвa й устаткування, яю кyпyютьcя в paмкax iнновaцiйниx пpоeктiв;
yпpовaджeння aмоpтизaцiйноï пpeмiï, тобто можливють cпиcyвaти на cобiвapтiсть пeвнy частину здiйcнeниx кaпiтaловклaдeнь в iнновaцiйнi ^ограми;
cпиcaння на cобiвapтiсть витpaт на туково-до^дт та достщно-
констpyктоpcькi pоботи, якi нe пpивeли до ствоpeння iнновaцiйноï пpодyкцiï з мeтою знижeння фiнaнcовиx pизикiв шновацшно aктивниx ¿дожмете;
pозpобкa мexaнiзмy митного стимулювання ^новац^н^ виpобництв, зокpeмa шляxом знижeння ставок митного тapифy для ввeзeння iнвeстицiйного обладнання, що нe виpоблястьcя в Укpaïнi, або пapaмeтpи якого e значно вищими, шж y вiтчизняниx aнaлогiв;
чaстковe чи повнe звшьжння вiд оподаткування ПДВ обcягiв витpaт пiдпpиeмств на нayковi доcлiджeння i pозpобки;
податкового кpeдитy на cyмy витpaт на iнновaцiйнy дiяльнiсть, який пiдлягae повepнeнню y випадку жвиконання iнвeстоpом пpоeктниx зобов'язань;
створення спецiaлiзовaниx
лiзинговиx компaнiй, y тому чи^ й дepжaвниx, для зaбeзпeчeння тexнологiчною базою новоствоpювaниx iнновaцiйниx пiдпpиeмств;
створення фiнaнсовиx iнструментiв зaлучення в швестицшну сферу зaощaджень нaселення, зокpeмa шляxом pозмiщeння на фондовому pинкy
спещатзованих випусюв цiнних паперiв пiд фшансування iнновацiйних програм;
створення системи венчурних фонд1в на основi державно-приватного партнерства з чiтко закрiпленими в законодавчому порядку сферами швестування (зокрема, новостворюваних шновацшних фiрм, виробникiв енергозбережного обладнання, малих iнновацiйних фiрм тощо);
надання стимулiв для страхових компан1й шляхом запровадження механiзмiв державного страхування шновацшних кредитив, пiльгового оподаткування прибуткiв вщ страхування iнновацiйних та довгострокових швестицшних проектiв пiдприемств;
формування системи
спецiалiзованого рефiнансування
комерцiйних баикчв пiд надання довгострокових кредитив для закупiвлi швестицшного обладнання та iнновацiйноï технiки;
запровадження диференцшованого оподаткування операцiй комерцiйних бан-
кiв шляхом зниження ставки оподаткування для довгострокового кредитування високо-технолопчних проектiв;
фiнансування розвитку шновацшно*1 iнфраструктури, зокрема спецiалiзованих маркетингових компанш, центрiв трансферу технологiй, iнформацiйних центрiв, центрiв пiдвищення квалiфiкацiï працiвникiв; нових технолопчних та промислових парюв для залучення iнвестицiй в iнновацiйнi проекти щодо модернiзацiï виробництва.
Реалiзацiя названих завдань активно сприятиме подоланню юнуючих
суперечностей мiж необхiднiстю
забезпечення високих темпiв економiчного зростання та прискоренням iнновацiйноï та структурно!' динамiки в^чизняно!' економiки. Виклики, якi формуються у процес розвитку як свiтовоï економши, так i внутрiшнiх особливостей економши Украши, зумовлюють необхiднiсть подальшого дослщження механiзмiв забезпечення конкурентоспроможностi економiки Украши, становлення iнновацiйних процесiв, розробки заходiв щодо оновлення моделi економiчного розвитку Украши на сучасних конкурентних засадах.
Л^ература
1. Ukraine: Economic Assessment. -Paris: OECD, 2007. - 142 p.
2. The Ukraine Competitiveness Report 2008: Towards Sustained Growth and Prosperity. - Geneva: World Economic Forum, 2008. - 266 p.
3. Корреа П. Стратепя розвитку приватного сектора в Украшк розбудова мiкроекономiчних шдвалин для зростання, обумовленого розвитком приватного сектора / П. Корреа. - К.: Свгговий Банк, 2007. - 53 с.
4. Конкурентоспроможшсть нащональ-но! економши / За ред. Б.С. Кваснюка. - К.: Фешкс, 2005. - 582 с.
5. Конкурентоспроможшсть економши Украши: стан i перспективи шдвищення / За ред. 1.В. Крючково!. - К.: Основа, 2007. -488 с.
6. Промисловий потенщал Укра!ни: проблеми та перспективи структурно^ннова-цiйних трансформацш / Вiдпов. ред. Ю.В. Кш-дзерський. - К.: 1н-т екон. та прогнозув.,
2007. - 408 с.
7. Оншенко В.В. 1нновацшна парадигма соцiально-економiчного розвитку Укра!ни / В.В. Оншенко, Л.М. Смельяненко, 1.В. Терон / За ред. В.В. Оншенка. - К.: РВПС Украши НАН Укра!ни, 2006. - 480 с.
8. Конкурентоспроможшсть економши Украши в умовах глобалiзацii / [Я.А. Жалшо, Я.Б. Базилюк, Я.В. Белшська та iн.]; За ред. Я. А. Жалша. - К.: Н1СД, 2005. - 388 с.
9. Губанов С. Конкурентоспособность экономики - функция системы воспроизводства / С. Губанов // Экономист. -2003. - № 4. - С. 9-20.
10. Огляд актуально! науково! дискуси про перспективи розвитку св^у в цшому та Укра!ни як його частини / 1нститут демографiчних та сощальних дослщжень НАН Укра!ни, Киево-Могилянська Бiзнес-Школа, Укра!нський iнститут сощальних дослщжень iм. Олександра Яременка. - К.,
2008. - 52 с.
11. Геец В. Трансформационные преобразования в Украине: переосмысливая пройденное и думая о будущем / В. Геец // Общество и экономика. - 2006. - № 3. -С. 23-53.
12. A Time for New Ideas: Innovation in Central Eastern Europe / Economist Intelligence Unit, Oracle. - London: EIU, 2008.
13. The Global Competitiveness Report 2008-2009. - Geneva: World Economic Forum, 2008.
14. iHHOBa^HHHH po3BHTOK eKOHOMiKH: Mogenb, cncreMa ynpaBniHHa, gep^aBHa nornraKa / 3a peg. H.I. OegynoBoi'. - K.: OcHOBa, 2005. - 552 c.
