CC BY
13
А.1. Землянкш, к.е.н., I.I. Лях,
М.Ю. Скрипник
ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
УКРА1НИ
Проанал1зовано стан тновацшного розвитку npoMu^oeocmi Украши за окремими показниками його результативностi. Визначено фактори, ят стримують тновацшну дiяльнiсть на промислових тдприемствах Украши. Запропоновано комплекс заходiв, спрямованих на посилення ролi держави в активiзацii iнновацiйних процеав.
Проанализировано состояние инновационного развития промышленности Украины по отдельным показателям его результативности. Определены факторы, которые сдерживают инновационную деятельность на промышленных предприятиях Украины. Предложен комплекс мероприятий, направленных на усиление роли государства в активизации инновационных процессов.
The paper analyzes the innovative development of the Ukrainian industry by separate indexes of its effectiveness. The factors which restrain the innovative activity of Ukraine's industrial enterprises are defined. A set of measures directed to strengthening the role of the state in activation of the innovative processes is offered.
У реформуванш економши Украши важливе значення мають структурш перетворення нацюнального господарства краши, яю дозволяють сформувати високоефективний промисловий комплекс, що випускае конкурентоспроможну продукщю св^ового рiвня. Кат^затором структурних змш е шновацшна сфера, тому що без шновацшного пщйому, вщновлення основного катталу неможливо вийти з еконо-
© А.1. Землянкш, 1.1. Лях, М.Ю. Скрипник, 2010
мiчноl кризи. Пщтвердженням е устшний досвiд усiх без винятку промислово розвинутих кра!н Захщно! Свропи, Япони, США, а також iндустрiальних краш Швденно-Схщно1 Азп, економiчне зростання яких майже на 90% забезпечуеться за рахунок упровадження ново! техшки i технологiй.
Iнтеграцiя Украши до свiтового економiчного простору, характерною рисою якого е високий рiвень конкуренцп, обумовлюе необхiднiсть переходу ввд екстенсивно! до шновацшно1 моделi розвитку економжи. Широкомасштабна iнновацiйна дiяльнiсть у сучасних умовах набувае особливого значення ще й тому, що вона е основою стабшьност й ефективного економiчного зростання як окремо взятого пщприемства чи галуз^ так i кра1ни в цiлому. Iнновацiйний процес, охоплюючи рiзнi аспекти ринкових вщносин (виробничi, пiдприемницькi, соцiальнi, науково-технiчнi та маркетингов^, сприяе зростанню промислового виробництва, пiдвищенню продуктивностi працi, залученню до виробничо1 сфери нових резервiв i ресурсiв.
Вивченню питань, пов'язаних iз забезпеченням i активiзацiею шновацшно1 дiяльностi в Укра1ш, придiлено значну увагу у працях провщних укра1нських учених O.I. Амошi, Ю.М. Бажала, I.O. Галицi, В.М. Гейця, В.П. Семиноженка, Л.1. Федулово1, Я.А. Жалiла [1-6] та шших. Аналiзуючи дослiдження названих учених, можна зробити висновок, що шновацп та шновацшш процеси е основним джерелом пщвищення конкурентоспроможностi держави. Рушшною силою в цьому процес виступае промисловий сектор економiки Украши, який здатен значно тдвищити рiвень шновацшно1 активностi рiзних пiдприемств усього нацюнального господарства Украши. Але для цього, зокрема, вщсутш грунтовш науковi дослiдження щодо визначення факторiв, як стримують впровадження iнновацiй на промислових тдприемствах, потребуе бшьш детального дослщження проблема подолання
технолопчного розриву iз крашами, якi е свiтовими iнновацiйними лiдерами, необхiдна розробка вщповщних механiзмiв активiзацil шновацшно1 дiяльностi.
Мета статтi: на основi дослщження загального стану iнновацiйного розвитку промисловост в Украм визначити фактори, яю стримують введення iнновацiй на промислових пiдприемствах i запропонувати комплекс заходiв щодо активiзацil ролi держави в регулюванн цих процесiв.
Початковим етапом шновацшного процесу е проведення наукових дослiджень. Упродовж перiоду 2000-2008 рр. загальна кiлькiсть органiзацiй, якi виконують дослiдження та розробки, зменшилася в Укрш'т на 112 од., або на 7,5% (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика дгялъностг оргашзацш, якг виконували в Украгт науковг дослгдження та розробки у 2000-2008 рр.
2000 2004 2005 2006 2007 2008
Кшьюсть оргашзацш, од. 1490 1505 1510 1452 1404 1378
У тому числ1 в техшчних галузях наук 881 806 800 740 692 666
Чисельшсть пращвниюв, тис. ос1б 188,0 173,6 170,6 160,8 155,5 149,7
У тому числ1 в технчних галузях науки, тис. оаб 122,5 99,4 95,7 87,7 82,5 77,5
Кшьюсть виконаних наукових 1 науково-техн1чних розробок, тис. од. 38,3 67,3 63,9 58,7 62,7 62,5
У тому числ1 з1 створення нових вид1в техшки и гехнологш 7,5 9,2 9,1 11,6 10,6 11,1
Водночас кшьюсть оргашзацш у техшчних галузях наук, тобто тих, яю безпосередньо займаються розробками нових видiв продукци та технологiй, зменшилася на 222 од., або на 25,2%. За той же перюд часу загальна чисельшсть пращвниюв наукових оргашзацш зменшилася на 20,4%, а в оргашзащях, яю належать до техшчних галузей науки, - в 1,6 раза. Незважаючи на зменшення чисельностi пращвниюв, результатившсть дiяльностi наукових органiзацiй, тобто кшьюсть виконаних розробок, збiльшилася у 2008 р. порiвняно з 2000 р. в 1,6 раза. Кшьюсть розробок зi створення нових вцщв технiки i технологiй у 2008 р. зросла в 1,5 раза порiвняно з 2000 р.
Незадовшьним залишаеться стан фiнансування науково-техшчно1 сфери. Частка кошив, що витрачаються на фшансування науково! та науково-техшчно1 дiяльностi, у ВВП з урахуванням уах джерел за останнi роки менша нiж 1% (табл. 2), тодi як у практицi розвинених кра1н зазвичай цей показник становить близько 2%, а у деяких крашах сягае навiть 3-4%.
Таблиця 2
Витрати на досл\дження та розробки, % до ВВП
1991 2000 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Загальш витрати 2,44 1,20 1,34 1,23 1,00 0,95 0,90 0,84
У тому числ1 з держ-бюджету 0,29 0,36 0,40 0,42 0,34 0,37 0,39 0,40
Незважаючи на те, що Законом Украши «Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть» установлено, що держава мае забезпечити бюджетне фiнансування науково1 та науково-техшчно1 дiяльностi не менше нiж 1,7% ВВП, бюджетш асигнування на науку за останш 15 рокiв жодного разу не досягли названого рiвня.
Виробництво ВВП на одну особу в Укра1ш порiвняно з розвиненими кра1нами св^ нижче у 4-8 разiв, порiвняно з колишнiми соцiалiстичними кра1нами - у 2-3 рази. Отже, можливост Украши у фшансуванш науково-техшчно1 дiяльностi е дуже обмеженими. Слiд
тaкож зaзнaчити, що в колишньому CPCP витpaти нa нayкy пеpевищyвaли сеpедньосвiтовi покaзники [7, 20].
Кpизовi явищa, якi сyпpоводжyвaли тpaнсфоpмaцiйнi пpоцеси, що вiдбyвaлися в економiцi Укpaïни з моменту табуття незaлежностi, a сaме piзке пaдiння виpобництвa тa плaтоспpоможностi, високi темпи iнфляцiï, вiдповiдним чином вщбилися нa iнновaцiйнiй aктивностi ^ом^лов^ пiдпpиeмств, якi e основними iнiцiaтоpaми, зaмовникaми тa споживaчaми iнновaцiй.
4aCTra пiдпpиeмств, що зaймaлися iнновaцiйною дiяльнiстю, y 2008 p. пpоти 2000 p. знизилaся в 1,4 pasa ^бл. 3). Aнaлогiчним чином скоpотилaся чaсткa пiдпpиeмств,
Тaблиця 3
Основт показники шновацтиог Gumm^^i промислових тдприемств Украти [9, 10]
2000 2004 2005 2006 2007 2008
Питомa вaгa пiдпpиeмств, що зaймaлися iнновaцiйною д1яльшстю 18,0 13,7 11,9 11,9 14,2 13,0
naTCHa вaгa пiдпpиeмств, що впpовaджyвaли iнновaцiï, % до обстежениx 14,8 10,0 8,2 10,0 11,5 10,8
!з нт:
пpоводили комплексну меxaнiзaцiю i aвтомaтизaцiю виpобництвa 1,7 3,7 3,3 5,1 8,7 *
yпpовaджyвaли нов1 теxнологiчнi пpоцеси 4,1 4,9 4,1 2,7 5,0 4,8
освоювaли виpобництво новиx вид1в пpодyкцiï 13,7 7,8 6,4 4,7 5,5 6,2
Упpовaджено новиx теxнологiчниx пpоцесiв, од. 1403 1727 1808 1145 1419 1647
1з ниx мaловiдxодниx, pесypсозбеpiгaючиx i безвiдxодниx 430 645 690 424 364 680
Освоено виpобництво новиx вид1в пpодyкцiï, нaйменyвaнь 15323 3978 3152 2408 2526 2446
1з ниx:
новт вид1в теxнiки 631 769 657 786 881 758
мaтеpiaлiв, виpобiв, ^одум^в 14692 3209 3211 1622 1645 1688
вщсутш.
що впpовaджyвaли iнновaцiï: якщо y 2000 p. цей покaзник доpiвнювaв 14,8% вiд зaгaльноï кiлькостi ^ом^лов^ пiдпpиeмств, то y 2008 p. - знизився до 10,8%.
Для поpiвняння слщ вiдзнaчити, що в колишньому CPCP нaпpикiнцi 80-x pокiв XX ст. чaсткa пiдпpиeмств, яю pозpобляли й yпpовaджyвaли нову чи вдосконaленy пpодyкцiю aбо теxнологiчнi ^оцеси, стaновилa 60-70%. Cеpед кpaïн £вpопейського Cоюзy мiнiмaльнi покaзники iнновaцiйноï a^mTOCTi y Поpтyгaлiï (26%) тa ^ецп (29%), a лiдеpaми e Шмеччита (73%), Дaнiя (71%), Aвстpiя (67%), Hiдеpлaнди (62%), доволi високi погазники в колишнix соцiaлiстичниx кpaïнax - Естонп (47%), Чеxiï (41%) [8, 24]. Отже, зaгaльний piвень iнновaтивностi економiки Укpaïни можнa оцiнити як дуже низький. Цей висновок пiдтвеpджyють дaнi aнкетного опитyвaння iз ^облем iнновaцiйного pозвиткy, яке було доведено фaxiвцями Iнститyтy економiки пpомисловостi HAH Укpaïни зa пpоектом «Оpгaнiзaцiйно-економiчне тa iнститyцiйне зaбезпечення aктивiзaцiï iнновaцiйноï дiяльностi в пpомисловостi Укpaïни»: 87% pеспондентiв оцiнили piвень iнновaцiйного pозвиткy економжи Укpaïни як низький тa дуже низький [1, 54].
Якщо pозглядaти гaлyзевy динaмiкy iнновaцiйноï aктивностi, нaйвищi покaзники зa остaннi pоки спостеpiгaлись y виpобництвi коксу тa нaфтопpодyктiв (близько 40%), xiмiчнiй тa нaфтоxiмiчнiй пpомисловостi (24,3%), y мaшинобyдyвaннi, зокpемa y виpобництвi електpичного тa електpонного yстaткyвaння (28,9%) i y в^обнищв тpaнспоpтного yстaткyвaння (29,8%); пpичомy слщ зaзнaчити, що в yсix гaлyзяx мaшинобyдyвaння остaннiми
роками вщбулося тдвищення як частки тдприемств, що займаються iнновацiйною дiяльнiстю, так i тих, що впроваджують шновацп.
Деяке пожвавлення спостерiгаеться у 2000-2008 рр. щодо показникiв упровадження шновацш Як свiдчать данi табл. 3, на 17,4% зросла кшьюсть упроваджених техпроцесiв, на 20% - освоення нових видiв технiки. Проте загальна кiлькiсть упроваджених нових видiв продукци зменшилася бiльш нiж у 6 разiв.
Основними причинами недостатньо1 защкавленост пiдприемств у впровадженнi iнновацiй учасники анкетного опитування назвали такi: високий економiчний ризик, що супроводжуе впровадження шновацш (62% респонденив), дефiцит власних коштiв для реалiзацil великих проекив (61%), значнi витрати на нововведення, тривалий термiн окупностi (56%), недостатня фiнансова пiдтримка з боку держави (47% опитаних).
Галузева динамiка свщчить про стабiльне збiльшення
кiлькостi впроваджених техпроцесiв лише в машинобудуваннi (в 1,6 раза, а у виробнищта транспортного устаткування - у 5,2 раза) та значне зниження в металурги - бшьш шж у 2 рази. У реши галузей протягом названих роюв упровадження нових техпроцесiв вщбувалося нестабiльно. Збiльшення кiлькостi найменувань нових видiв машин та устаткування забезпечувалося протягом того ж перiоду здебшьшого пiдприемствами машинобудування, динамiка ж освоення нових матерiалiв, виробiв та продукив мае майже однаковий вигляд у вЫх галузях.
Останнiми роками спостершаеться постiйне збiльшення обсягiв фiнансування шновацшно1 дiяльностi: з 1760,1 млн. грн. у 2000 р. до 11994,2 у 2008 р., тобто у 2008 р. фшансування шновацш у промисловост Украши у фактичних цшах перевищило рiвень 2000 р. у 6,8 раза. Проте частка шновацшних витрат у ВВП у 2008 р. становила лише близько 1,3%, найвищий показник - 1,5% - вщзначався у 2002 р. Галузева структура витрат на шновацп характеризуеться високим ступенем концентраций бiльше трьох чвертей вщ загального обсягу (понад 78%) сконцентровано у харчовш, хiмiчнiй та нафтохiмiчнiй, металургiйнiй промисловостях та машинобудуваннi.
У цшому найбiльша частка iнновацiйних витрат пов'язана iз придбанням засобiв виробництва, необхщних для впровадження нововведень (табл. 4) [9, 277]. Якщо додати до них витрати на технолопчну пщготовку виробництва, то безпосередньо на впровадження нових продукив та технолопчних процесiв у 2000-2008 рр. пщприемства витрачали близько 64-67%. Переважно орiентованими на такi види дiяльностi е добувна, деревообробна промисловшть та електроенергетика, а у металурги частка зазначених витрат у назван роки становила 93-97%.
Таблиця 4
Розподш загалъного обсягу витрат за напрямами тновацтног дгялъностг, %о
Напрями витрат Роки
2000 2008
Усього 100 100
У тому числ1 на:
досл1дження 1 розробки 15,1 10,4
придбання нових технологш 4,1 3,5
технолопчну шдготовку виробництва 9,3
придбання засоб1в виробництва 61,0 63,9
маркетинг та рекламу 4,7
шш1 5,8 22,2
Частка дослщжень i розробок у структурi шновацшних витрат е дуже незначною -10,4% у 2008 р., або у 1,5 раза нижче проти 2000 р., що пояснюеться, з одного боку, прагненням оргашзацш до практичное' реалiзацil шновацш, а з шшого - вщносно невисокою катталоемшстю науково1 дiяльностi, зокрема внаслщок низько1 оплати працi дослщницького персоналу. Найактивнiше науковим забезпеченням шновацш були зайняи пiдприемства машинобудування, в основному з виробництва машин та устаткування (41,3%), електронного та електричного устаткування (33,5%). Знизилися останшми роками також частки витрат промислових тдприемств на придбання нових технологш, маркетинговi дослiдження та рекламну дiяльнiсть.
Основним джерелом фшансування шновацш е власш кошти пiдприемств, хоча 1'х частка останшми роками дещо зменшилася: з 79,6% у 2000 р. до 70,7% у 2008 р. (табл. 5) [9, 230; 10, 272]. У 10 р^в за той же перюд зросла частка кошив держбюджету, у той час як в^чизняш швестицп скоротились у структурi фiнансування iнновацiй у 3 рази, а зарубiжнi -бiльш шж у 8.
Таблиця 5
Структура фшансування шновацшног д\ялъност\ в Украгт за окремими джерелами, %о
Джерела Роки
2000 2004 2005 2006 2007 2008
Усього 100 100 100 100 100 100
У тому числ1 за рахунок кошт1в:
власних 79,6 77,3 87,7 84,6 73,7 70,7
державного бюджету 0,4 1,4 0,5 1,8 1,3 4,0
м1сцевих бюджет1в 0,1 - 0,3 0,2 0,7 1,0
позабюджетних фонд1в 1,9 - 0,2 - 0,1 -
в1тчизняних 1нвестор1в 2,8 0,2 1,4 0,4 0,2 0,9
заруб1жних швестор1в 7,6 2,5 2,7 2,9 3,0 0,9
кредит1в 6,3 17,8 7,1 8,5 18,5 8,1
1нших 1,3 0,8 0,3 1,7 3,2 0,9
Пщсумковим показником, що характеризуе результатившсть шновацшно1 дiяльностi, е реалiзацiя шновацшно1 продукцп. Питома вага пщприемств, якi реалiзовували iнновацiйну продукщю, у загальнiй кiлькостi промислових пщприемств Украши дорiвнювала у 2008 р. 9,3%, що в 1,6 раза нижче рiвня 2000р. (табл.6) [9-11]. Кшьюсть пщприемств, що реалiзовували шновацшну продукцiю, у зазначеному перiодi зменшилася в 1,4 раза, частка реалiзованоl шновацшно1 продукцп у загальному обсязi реалiзованоl продукцп - в 1,6 раза, водночас експорт шновацшно1 продукцп в загальному обсязi реалiзованоl шновацшно1 продукцп збiльшився вдвiчi. Експортують iнновацiйну продукщю здебшьшого пiдприемства машинобудування та хiмiчноl промисловостi - на них припадае майже три чвертi шновацшно1 продукцп, що вщвантажена за межi Украши.
Питома вага пщприемств, у яких частка шновацшно1 продукцп в загальному обсязi реалiзованоl продукцп становить понад 70%, тобто таких, як за Законом Украши «Про шновацшну дiяльнiсть» е шновацшними, становить не бшьше 1% вiд загально1 кiлькостi промислових пщприемств Украши.
Таблиця 6
Показники реал1зацИ шновацшног продукцп
2000 2004 2005 2006 2007 2008
Питома вага тдприемств, що реатзовували шновацшну продукщю, у кшькосл тдприемств, що реал1зовували промислову продукщю, % 14,9 10,2 10,2 9,2 10,0 9,3
За меж1 Украши серед тих, що реатзовували шновацшну продукщю, % 33,9 37,7 37,7 36,7 34,5 34,3
Кшьюсть тдприемств, що реатзовували шновацшну продукщю 1352 1095 1022 918 1035 993
Кшьюсть тдприемств, що реал1зовували шновацшну продукщю за меж1 Украши 251 372 385 337 357 341
Питома вага шновацшно1 продукцп в загальному обсяз1 реал1зовано1 продукцп, % 9,4 5,8 6,5 6,7 6,7 5,9
Обсяг реал1зовано1 шновацшно1 продукцп за меж1 Украши у загальному обсяз1 реал1зовано1 шновацшно1 продукцп,% 24,9 42,5 50,0 41,4 36,5 51,6
Конкурентоспроможшсть в^чизняних товарiв та техшчний рiвень виробництва багато в чому залежать вiд обмiну технолопями й iншими технiчними досягненнями. Проте зниження
шновацшно! активност вiдповiдним чином впливае також i на процеси технологiчного обмiну. Так, у 2008 р. лише 12,4% шновацшно активних тдприемств придбавали новi технологи в межах Украши, хоча цей показник дещо бшьший, нiж у 2000 р. - 10,8%, за межами Украши за остант роки придбавали новi технологи вщ 3,5 до 6% шновацшно активних тдприемств. Кшьюсть пiдприемств, що передавали технологи в Укра1т та за И межами, була зовам незначною: по три-чотири на рж. За статистичними даними, останнiми роками ютотно скоротилося придбання технiчних досягнень за межами Украши: з 1465 од. у 2000 р. до 232 у 2008 р., тобто у 16,3 раза. За межi Украши у 2000 р. не було передано жодного техтчного досягнення, у 2007-2008 рр. - по 4 одинищ, що свщчить про практичну вщсутшсть попиту на в^чизняш техтчт досягнення на свiтовому ринку.
Узагальнюючи основнi показники шновацшно! дiяльностi суб'ектiв господарювання протягом 2004-2008 рр. (табл. 7)
[9-11], можна констатувати про суттевi коливання у багатьох iз них. Водночас спостерiгаеться деюлька тенденцiй досить сталого характеру.
По-перше, у сферi новаторства вiдбуваеться значне зменшення чисельностi винахiдникiв, авторiв промислових зразюв i рацiоналiзаторських пропозицiй - творщв або iнноваторiв, що займаються iнновацiйною дiяльнiстю, тобто знижуеться шновацшна активнiсть, яка е важливим чинником забезпечення конкурентоспроможностi Украши. 1х чисельшсть у 2008 р. порiвняно iз 2004 р. знизилася на 14,0%, тобто в 1,2 раза. Треба констатувати, що найбшьша кшьюсть творщв працювала в переробнш промисловостi, частка яких у 2008 р. склала 38,6 %, iз них на тдприемствах металургшного виробництва та виробництва металевих виробiв -41,6%, а у машинобудувант - 43,7%.
Таблиця 7
Основт показники Ыяльностг тдприемств I оргашзащй Украши зг створення I використання об 'ектгв промисловог власност1 та рацюнал1заторських пропозицй
Показники 2000 2004 2005 2006 2007 2008
Чисельшсть винахвднишв, автор1в промислових зразшв 1 рацюнал1заторських пропозицш, тис. ос1б 45,1 42,8 42,3 41,1 41,2 36,8
Подано заявок на видачу охоронних докуменпв: винаходи 4029 3645 2649 2447 2249 1943
корисш модел1 137 3269 4857 5306 6240 6411
промислов1 зразки 266 425 390 420 420 260
У тому числ1 Держпатент Укра!ни: винаходи 3865 3466 2489 2151 2075 1840
корисш модел1 128 3214 4785 5230 6167 6359
промислов1 зразки 245 354 365 380 322 247
Патентш в1домства заруб1жних кра!н: винаходи 164 179 160 296 174 103
корисш модел1 9 55 72 76 73 52
промислов1 зразки 21 71 25 40 98 13
Отримано охоронних докуменпв: винаходи 3064 6228 2463 2123 2123 1914
корисн1 модел1 126 1316 4781 5377 6265 6190
промислов1 зразки 198 305 338 396 391 289
У тому числ1 Держпатент Украши: винаходи 2944 6088 2297 1956 1993 1832
корисш модел1 122 1264 4722 5325 6165 6136
промислов1 зразки 190 275 318 351 330 273
Патентн1 в1домства заруб1жних краш: винаходи 120 140 166 167 130 82
коpиснi модел1 4 52 59 52 90 54
пpомисловi зpaзки 8 30 20 45 61 16
Кшьюсть викоpистaниx: винaxодiв 1905 4122 3629 2911 2803 2598
коpисниx моделей 84 574 1631 2176 3033 3471
пpомисловиx зpaзкiв 415 651 717 876 960 801
paцiонaлiзaтоpськиx пpопозицiй 38744 30790 29326 27718 25273 22044
^^pyre, незвaжaючи нa сyттeве зниження кшькост iнновaтоpiв як сyб'eктiв господapювaння i фiзичниx осiб, що зaймaються iнновaцiйною дiяльнiстю, вiдбyвaeться деяке пожвaвлення iнновaцiйниx пpоцесiв нa теpитоpiï Укpaïни.
Вaжливим покaзником ефективностi новaтоpськоï дiяльностi e викоpистaння об'eктiв пpaвa iнтелектyaльноï влaсностi. Aнaлiзyючи цi покaзники y 2004-2008 pp., необxiдно зayвaжити, що зменшилaся кiлькiсть подaниx зaявок нa выдачу оxоpонниx докyментiв по винaxодax мaйже вдвiчi, по пpомисловиx зpaзкax - в 1,6 paзa, aле по коpисниx моделяx чaсткa цього погазнига e кpaщою, тому що вщбулося зpостaння мaйже y 2 paзи. Тaкож по подaниx зaявкax до Деpжпaтентy Укpaïни e тiльки зpостaння покaзникa по коpисниx моделяx y 2 paзи. Aле особливу тpивогy викликae той фaкт, що ^отягом 2004-2008 pp. кiлькiсть подaниx зaявок нa видaчy оxоpонниx докyментiв щодо винaxодiв знизилaсь y 1,9 paзa, a пpомисловиx зpaзкiв - y 1,5 paзa. Тaкож зpослa кшьюсть отpимaниx оxоpонниx докyментiв по коpисниx моделяx, y тому числi й y Деpжпaтентy Укpaïни мaйже y 5 paзiв. По винaxодax було зниження цього покaзникa y 3,3 paзa. По пpомисловиx зpaзкax зa остaннi п'ять pокiв було невелике полшшення iз 305 докyментiв y 2004 p. до 396 - y 2006 p., a поим знову невелике зниження y 2008 p. (289).
По-тpетe, iз 2004 по 2008 p., незвaжaючи та певне iнновaцiйне пожвaвлення, iснyвaлa тенденцiя до зниження мaсовоï iнновaцiйноï aктивностi в Укpaïнi. Kiлькiсть викоpистaниx paцiонaлiзaтоpськиx пpопозицiй скоpотилaся нa 28,4%, тобто в 1,4 paзa i ïï скоpочення випеpеджaло скоpочення кiлькостi новaтоpiв мaйже нa 14,4%.
По-четвеpте, пpотягом 2004-2008 pp. вщбулося суттеве зниження юлькост зaявок нa отpимaння оxоpонниx докуменпв нa о6'скти iнтелектyaльноï влaсностi в татентш вiдомствa зapyбiжниx кpaïн по винaxодax - в 1,7 paзa. Дещо кpaщi спpaви були з юльюстю зaявок нa коpиснi моделi - зpостaння нa двi зaявки, aле y 2007 p. цей покaзник був кpaщим поpiвняно з 2004 p. - зpостaння в 1,7 paзa. Щодо пpомисловиx зpaзкiв: зpостaння було y 2007 p. yдвiчi, aле y 2008 p. - знову вщбулося тадшня вдвiчi вiдносно 2004 p.
По-п'яте, висою темпи пpивaтизaцiï остaннiми pокaми не ^извели до aктивiзaцiï iнновaцiйноï дiяльностi y пpивaтномy сектоpi. Пpо це свiдчaть тaкi покaзники. Maйже вдвiчi менше було викоpистaно paцiонaлiзaтоpськиx ^опозицш y нaцiонaльномy господapствi Укpaïни y 2008 p. поpiвняно з 2004 p. Збеpiгaeться тенденцiя щодо зменшення кiлькостi впpовaджениx y виpобництво paцiонaлiзaтоpськиx пpопозицiй: поpiвняно з 2007 p. y 2008 p. ïx число зменшилося нa 13,8%, з 2006 p. - та 20,5%. Тaким чином, пpивaтизaцiя не зpобилa сутгевого пожвaвлення iнновaцiйного пpоцесy y пpивaтномy сектоpi. Бiльше того, якщо в 2004-2008 pp. y цшому в економщ, незвaжaючи нa зниження iнновaцiйноï aктивностi новaтоpiв, вiдбyвaлося невелике пожвaвлення iнновaцiйного пpоцесy, то y пpивaтномy сектоpi iнновaцiйний пpоцес фaктично знaxодився нa «нульовш вщм^щ».
Вплив таведенж п'яти фaктоpiв e piзноспpямовaним. У подaльшомy не виключене зниження iнновaцiйноï aктивностi новaтоpiв, aле може вщбутися aктивiзaцiя iнновaцiйноï дiяльностi, вiдтвоpення в^обничого потенцiaлy нa новiй теxнологiчнiй бaзi. Теxнологiчний piвень буде нижчим, шж y pозвинyтиx кpaïнax, зa paxyнок низькоï конкypентоспpоможностi вiтчизняноï пpодyкцiï та св^овому pинкy.
Пошуки економiчниx, оpгaнiзaцiйниx, пpaвовиx, фiнaнсовиx тa iншиx необxiдниx умов для одеpжaння конкpетноï економiчноï вiддaчi вiд нayковоï тa винaxiдницькоï дiяльностi здiйснюються в нaшiй ^arni з ypaxyвaнням досвiдy pозвинениx ^arn. Aле aнaлiз iнновaцiйноï
дiяльноcтi за основними показниками pезyльтaтiв y пpомиcловоcтi Укpaïни та ïï pегiонiв викликae зaнепокоeння, оcкiльки очевидне зниження aктивiзaцiï iнновaцiйниx пpоцеciв.
Пpоведене дослщження дae можливicть зpобити тaкi вжновш:
1. В У^шт вiдcyтнi необxiднi умови для комеpцiaлiзaцiï iнтелектyaльноï власноси, меxaнiзм деpжaвноï пiдтpимки пpоcyвaння вiтчизняниx об'eктiв на зовнiшнiй pинок не e дieвим. Основними пpичинaми такого стану e:
неготовнicть iнновaцiйноï cфеpи до pоботи в pинковиx yмовax;
недоcтaтнiй yноpмовaний piвень зaxиcтy ^ав на цi об'eкти;
обмеженicть фiнaнcyвaння;
низький piвень економiчниx знань новaтоpiв.
2. Здiйcнення зaxодiв iнновaцiйного cпpямyвaння в yмовax економiчноï кpизи пов'язане зi значними тpyднощaми мaтеpiaльно-теxнiчного забезпечення та зpоcтaнням фiнaнcовиx pизикiв щодо окyпноcтi витpaт. Анaлiз фaктоpiв, яю cтpимyють iнновaцiйнy дiяльнicть на пpомиcловиx пiдпpиeмcтвax Укpaïни, cвiдчить, що найбшьшими за масштабами впливу на стан нayково-теxнологiчного та iнновaцiйного pозвиткy в^обництва визначаються недоcконaлicть та недieздaтнicть чинного законодавства.
3. Методи й iнcтpyменти деpжaвного pегyлювaння щодо оxоpони iнтелектyaльноï влacноcтi не пpивели до пщвищення ефективноcтi пpaвовиx вiдноcин стосовно об^ктсв пpомиcловоï влacноcтi як в економщ, так i в iнновaцiйнiй cфеpi. Удосконалення меxaнiзмiв y цiй cфеpi потpебye комплексного пiдxодy й зоcеpедження на викоpиcтaннi непpямиx методiв та iнcтpyментiв cтимyлювaння iнновaцiйниx пpоцеciв. Тому деpжaвi та pегiонaм важливо в^обити вiдповiднi меxaнiзми щодо стимулювання ств^ащ помiж доcлiдникaми, оcвiтянaми i ^а^иками. Пiдготовкa квaлiфiковaниx кaдpiв у ВНЗ мae вiдповiдaти потpебaм сьогодення i завданням, яю стоять пеpед ^ом^лов^™, а обмiн доcвiдом та iнфоpмaцieю мiж ними cпpиятиме пiдвищенню конкypентоcпpоможноcтi pегiонaльниx гоcподapcькиx систем i нацюнальнох' економiки взaгaлi.
4. Лiквiдaцiя Деpжaвного iнновaцiйного фонду Укpaïни, cтвоpення на його бaзi Укpaïнcькоï iнновaцiйноï компани, пiзнiше Деpжaвноï iнновaцiйноï фiнaнcово-кpедитноï установи, яка Постановою Кабшету Мiнicтpiв вщ 17.05.2010 p. № 356 пеpейменовaнa у Деpжaвне агентство з швестицш та pозвиткy [12], не забезпечило позитивниx зpyшень в yпpaвлiннi шновацшними пpоцеcaми. Не cфоpмyвaлиcя cтiйкi джеpелa нaдxодження фiнaнcовиx коштiв для вщновлення виpобництвa. Це пояcнюeтьcя вiдcyтнicтю в ^д^^м^ва влacниx коштiв на шновацшний pозвиток виpобництвa, неможливicтю залучення джеpел деpжaвного фiнaнcyвaння й обмеженими можливостями одеpжaння бaнкiвcькиx кpедитiв чеpез нaдмipно високий piвень пpоцентниx ставок.
5. Для cтвоpення чинного пpaвового меxaнiзмy pеaлiзaцiï деpжaвноï нayково-теxнiчноï та шновацшнох' полiтики необxiдно pозpобити pяд закошв i ноpмaтивниx aктiв, вiдcyтнicть якиx cьогоднi виключae можливicть ефективного функцюнування нayково-теxнiчного потенцiaлy й пiдтpимки на вщповщному piвнi теxнологiчноï безпеки ^аши.
До цього часу належною мipою не pозpоблено комплексу пiдзaконниx акив, якi б дали змогу застосовувати положення Закону У^аши «^о деpжaвне pегyлювaння дiяльноcтi у cфеpi тpaнcфеpy теxнологiй» вiд 14.09.2006 p. № 143-V. Своeчacним e вдосконалення тaкиx зaконiв: Закону Укpaïни «^о деpжaвне pегyлювaння дiяльноcтi у cфеpi тpaнcфеpy теxнологiй» у питaнняx pегyлювaння та зaxиcтy тpaнcфеpy знань i теxнологiй на нaцiонaльномy, мiжнapодномy та pегiонaльномy piвняx; зaконiв Укpaïни «^о оxоpонy пpaв на знаки для товapiв i послуг», «^о оxоpонy ^ав на пpомиcловi зpaзки», «^о оxоpонy пpaв на винaxоди та rap^m моделЬ) щодо зaпобiгaння неконтpольовaнiй пеpедaчi науково-теxнiчниx доcлiджень за коpдон. Слiд було б пpийняти Закон ^о венчypне фiнaнcyвaння iнновaцiй, який уже юлька pокiв pозглядaeтьcя в комiтетax Веpxовноï Ради, та шяк не пpиймaeтьcя. Потpiбно також cтвоpити необxiднi умови, у якиx ^ийнят закони неyxильно виконувалися.
Лггература
1. Активiзацiя шновацшно! дiяльностi: оргашзацшно-правове та соцiально-економiчне забезпечення: моногр. / O.I. Амоша, В.П. Антонюк, АХ Землянкш та ш. - Донецьк: ГЕП НАН Украши, 2007. - 328 с.
2. Бажал Ю.М. Економжа iнновацiйних процесiв // Вюник Iнституту економiчного прогнозування. - 2002. - №1. - С. 3-17.
3. Галиця I., Шевченко М., Галиця О. Механiзми вдосконалення управлiння шновацшною дiяльнiстю в умовах економiчно! нестабшьност // Вiсник Нацiональноl академи наук Украши. - 2010. - №5. - С. 33-41.
4. Геець В.М., Семиноженко В.П. Тнновацшш перспективи Украши. - Харюв: Константа, 2006. - 272 с.
5. Федулова ЛХ Iнновацiйний розвиток промисловостi Украши: тенденци та закономiрностi // Актуальнi проблеми економiки. - 2007. - № 3 (69). - С. 82-97.
6. Конкурентоспроможшсть економжи Украши в умовах глобалiзацil / Я.А. Жалшо, Я.Б. Базилюк, Я.В. Белiнська та iн.; за ред. Я.А. Жалша. - К.: ШСД, 2005. - 388 с.
7. ЯцювЯ.С. Науково-технологiчна сфера Украши: загально статистичнi данi та спроба передбачення // Наука та наукознавство. - 2005. - № 3. - С. 19-27.
8. ЖуковичГА., РижковаЮ.О. Тнновацшна дiяльнiсть в украшськш економiцi. Сучасний стан та проблеми // Статистика Украши. - 2005. - № 1. - С. 24-28.
9. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Украшу стат. зб./ Держкомстат Украши. - К., 2009. - 365 с.
10. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра1ш. стат. зб./ Держкомстат Украши. - К., 2006. - 362 с.
11. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра1ш. стат. зб./ Держкомстат Украши. - К., 2002.- 316 с.
12. Про державне агентство з швестицш та розвитку: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 17 травня 2010 р. № 356 // Офщшний вкник Украши. - 2010. - № 38. - Ст. 1280.
НадШшла до редакцП 17.08.2010 р.
