CC BY
28
Менеджмент шновацш
УДК 330.341
М. М. Дубовиков,
кандидат техмчних наук, м. Алчевськ, О. В. Величко,
кандидат економ!чних наук, Луганський нац1ональний аграрний университет
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГ1ЧНОГО ТА 1ННОВАЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ УКРАШИ
Постановка проблеми. Головна системна проблема полягае в тому, що впчизняна економша, отримана у спадок вщ СРСР, а також система тдприемнищва, що склалася пiд впливом нав'язаних Украши ззовнi нео-лiберальних реформ, залишаються вкрай неприйнятни-ми до сучасних досягнень науки та технолопчних шно-ващй [1, с. 154-155]. Досягнення Украши в м1жнарод-ному вимiрi конкурентноспроможносп економжи, рiвня розвитку i, особливо, ефективност функцюнування национально!' ютоващи^и системи (Н1С) е недостатнши для забезпечення сталого розвитку впчизняно1 економки, га-рантовано1 нацюнальноï безпеки, виходу в найближчiй перспективi за рахунок економiчного зростання на евро-пейсью стандарти життя украшських громадян.
Для ефективного вирiшення ^eï системноï проблеми необхiдно визначити вихiднi позицiï основних компонентiв Н1С, стутнь ïx вiдповiдностi вимогам iнновацiйно-iнвестицiйноï моделi розвитку, знайти слабк сторони i перепони, що гальмують такий роз-виток, а також наявн переваги i потенцiйнi можли-вост щодо здiйснення узгоджених системних змш.
Аналiз досвiду реформ в Украш дозволяе ствер-джувати, що високий науково-теxнiчний потенциал е необxiдною, але ще недостатньою умовою для устш-ного освоення досягнень науково-теxнiчного прогре-су так само, як i 1'хне використання з метою приско -рення темпiв економiчного росту, забезпечення висо-ко1' конкурентноспроможностi национально!' економiки й полiпшення рiвня життя народу.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Су-часний стан науково-теxнiчноï та iнновацiйноï дiяль-носп, а також шляхи упровадження iнновацiйноï мо-делi розвитку в Украïнi стали предметом активних наукових дослiджень багатьох впчизняних фаxiвцiв: В. Александрово1, О. Власюка, Я. Жалiло, Д. Покриш-ки, Л. Федуловоï та iншиx.
Метою статтi е формування науково-техноло-гiчного та iнновацiйного потенциалу розвитку як одного з основних прюритет1в социально-економiчноï стратеги держави.
Матерiали та результати дослщження. Вирь шальну роль у подоланнi трансформащйно! кризи та забезпеченш стабiльного економiчного зростання ввдграе науково обгрунтована iнвестицiйно-iнновацiйна стратепя держави. Вона мае визначати реальш джере-ла, напрями, структуру швестицш, рацiональнi та ефек-тивнi заходи щодо виконання загальнодержавних, ре-гюнальних i мiсцевих соцiально-економiчних та iнно-вацiйних програм, вiдтворювальних процесiв на уах рiвнях суспiльного виробництва.
Сьогодш в Украш спостерiгаеться рiзке скоро-чення державного фiнансування науково -технолопч-но! сфери. Як наслiдок, наукова-техшчна сфера пере-бувае у занепад! „За даними 1нституту економiки та прогнозування, — зазначае О. С. Власюк, — в Ук-ра1ш продукци, що належить до 5-го технолопчного укладу, випускаеться лише 4 %, тод як 3-й техноло-гiчний уклад складае майже — 58 %, а 4-й — 38 %" [2, с. 103]. Частка високотехнолопчно! продукци у структури ВВП становить менше 1 %. Кшькють тдприемств промисловосп, що впроваджували iнно-ваци, не перевищуе 8 % ввд загально! кiлькостi, а нау-коемшсть промислового виробництва Украши вияви-лася на порядок нижчою вiд свiтового рiвня.
Формування iнновацiйноl моделi розвитку е одним iз основних прiоритетiв сощально-економчно! стратеги держави протягом багатьох рошв. Понад 20 сутте-вих нормативних акпв, у т. ч. 15 Закошв Украши, пев-ним чином регулюють питання iнновацiйноi дiяльностi в Украш! Закон Украши „Про основи державно! политики у сферi науки i науково-технiчноi дiяльностi" № 1977, ухвалений Верховною Радою Украши ще 13 грудня 1991 р. як перший нормативний акт такого роду на теренах СНД, закладав основи державно! полггики в науково-технолопчнш сферi, визначав Г! основи зав-дання, мехашзми формування та реалiзацii.
У 1993 р. було прийнято низку закошв, спрямо-ваних на охорону iнтелектуальноi власносп, що ввдкри-вали шлях до формування ринку iнновацiй та участi Укра!ни в мiжнародному трансферi технологiй. Важ-
ливе значения мали також закони „Про науково-тех-нiчну шформащю" (1993 р.) та „Про наукову 1 науко -во-техшчну експертизу" (1995 р.), причому останнш був визнаний еталонним для держав-учасниць СНД.
Базовий Закон Укра!ни „Про наукову 1 науково-техшчну д1яльн1сть", що визначае основш напрями державно! политики в цш сфер1 й правове поле д1яль-ност владних структур, був ухвалений 1 грудня 1998 р. Його положення набули розвитку в наступному знаковому нормативному акт — Закон Украши „Про шно-ващйну д1яльн1сть" ввд 4 липня 2002 р.
Головною метою державно! шновацшно! поттики Закон визначив створення соцiально-економiчиих, орга-иiзацiйиих i правових умов для ефективного вщтворен-ня, розвитку й використання науково-технiчного потен-щалу краши, забезпечення впровадження сучасних еко-логiчно-чистих, безпечних, енерго- та ресурсоощадних технологий, виробниптва та реалiзацi! нових видiв конку-реитоспроможно!' продукци. Закон визначав правовi, еко-номчн та оргаиiзацiйиi засади державного регулювання iиновацiйно! дiяльностi в Укра!нi, встановлював форми стимулювання державою iииовацiйиих процеав i був спрямований на тдтримку iниовацiйно! моделi розвитку економiки Украши iниовацiйиим шляхом.
Стратегiчиi завдання переходу до iииовацiйио-орiеитованого зростання були поставленi, зокрема, у прийнятш 13 липня 1999 р. Концепци науково-техноло-гiчного та iииовацiйиого розвитку Украши, у Посланиi Президента Украши до Верховно! Ради Укра!ни „ €вро-пейський вибiр: коицептуальнi засади стратеги економ-iчного та соцiального розвитку Укра!ни на 20022011 рр." Прiоритетиiсть iииовацiйиого розвитку набу-ла подальшого поширення у Стратегi!' екож^чного i соцiального розвитку Украши на 2004-2015 рр.
На подолання кризи в науково-технолопчнш сферi було спрямовано Указ Президента Укра!ни вiд 20 серпня 2001 р. № 640 „Про ршення Ради нащо-нально! безпеки i оборони Укра!ни ввд 3 липня 2001 р. „Про неввдкладш заходи щодо виводу з кризового стану науково-технолопчно! сфери Украши i створення реальних умов для переходу економiки на iииовац-iйну модель розвиткку", Указ № 606 ввд 1 липня 2006 р. „Про ршення Ради нащонально! безпеки i оборони Украши ввд 6 квiтия 2006 р. „Про стан науково-техно-логiчно! сфери та заходи щодо забезпечення iииовац-iйного розвитку Украши". Прiоритет формування шве-стицiйио-iнновацiйно! моделi розвитку висувае на передай план проблему максимально! ефективност пря-мих бюджетних видатюв на науково-техиiчиий розви-ток та iивестицiй в iииовацiйнi процеси, а також не-прямих стимулiв iнновацiйного розвитку.
Така ефективнiсть може бути забезпечена лише за сприйнятливост суб'екпв господарювання до за-
ходiв державно! iнновацiйно! полiтики, формування мультиплiкативного ефекту державних видаткiв для iииовацiйиих процеав у економiцi в щлому.
Як доводить свгтовий досвщ, досить поширеним i дiевим засобом пiдтримаиня науково! та iииовацiйно!' дiяльностi е надання податкових чи iиших пiльг виконав-цям робiт, визнаних iииовацiйними. Кошти, що залиша-ються у них внаслщок цього, фактично е коштами державного бюджету, як i цiльовим призначенням залиша-ються в розпорядженм зазначених суб'екпв. Подiбиу систему птьгового стимулювання було запроваджено Законом Украши , Дро iииовацiйиу даяльмсть", зпдно з яким суб'екти господарювання вах форм власносп, як реалiзують в Украш iииовацiйнi проекти, i тдприемства вах форм власносп, що мають статус iииовацiйиих, мали отримувати гпльги що до податку на прибуток, ПДВ, плати за землю, iмпортного мита та здiйсиювати прискорену амортизащю основних фоидiв.
Проте Закон таю не набрав чинносп в повному об-сязi. 1з фiскальиих мiркувань, одразу тсля його прий-няття законами Украши про Державний бюджет 2003, а потгм — 2004 р. та 2005 р., було призупинено положення щодо надання податкових та митних пшьг для шнова-цiйних тдприемств. У межах перегляду держбюджету у березн 2005 р. вщповвдш стат Закону було повмстю скасовано. За вiдсутностi фшансового тдгрунтя не було реалiзовано на практищ й положення Закону щодо фор-мування оргаиiзацiйно!' системи управлшня iниовацiйии-ми процесами, зокрема щодо створення уповноваже-них державних та регюнальних установ.
Безперечно, протягом понад десяти роив еконо-мiчних трансформацш, здiйснюваних вельми непослiдовно та протягом надто тривалого часу, годi було очiкувати активiзацi!' iииовацiйио! дiяльностi. Си-стемний та iнституцiйний злами не сприяли створен-ню належних для цього умов. Тому висновок щодо неефективностi державно! шноващйно! полiтики в по-передн роки, який досить часто робиться на пiдставi сучасного занепаду iнновацiйио! дiяльностi, не можна вважати однозначно коректним [3, с. 193].
Високi темпи економiчного зростання, зафiксоваиi за тдсумками 2006-2007 рр., супроводжувалися активною динамгаю iнвестицiйних процесiв. Iнвестицi!' в основний каттал збiльшились порiвияно з попередшм роком у 2006 р. на 19,0%, у 2007 р. — на 29,8%. Зрос-таючо! динамши iивестицiй досягнуто майже в уах видах економiчно! дальност (крiм виробниптва розпода-лення електроенерги, газу та води). Найвищими темпами зросли кашталовкладення в сектори економiки посе-редницького характеру: у торпвлю (на 126,9%), фшан-сову дiяльиiсть (114,4%), операцi!' з нерухомстю (81,0%).
Як наслщок, структура iивестуваиня, вiд яко!, на-самперед, залежить напрям вщтворення та структурно!
модермзаци национально! економки, залишалася досить неефективною та навiть погiршилася. Протягом 20052008 рр. в Украш спостерiгалося стойка тенденцiя до зменшення частки в сумарному iнвестуваннi перероб-но! промисловосп та транспорту та зв'язку.
Структурою iнвестицiй консервуеться низька тех-нологiчна структура виробництва промислово! продукци. Так, за 2007 р., понад 80% уах швестицш в переробну промисловiсть надiйшли у низько техно-логiчнi галузи. Натомють стабiльно зростае частка вкладень в операци з нерухомiстю та торпвлю. За тдсумком 2008 р. частка iнвестицiй у торгiвлю, фшан-сову дiяльнiсть та операцiï з нерухомютю сягнула 33,6% проти 23,4% у 2004 р., у той час як промисловосп — зменшилась з 37,2 до 32,9%. Загалом за 20052008 рр. швестици у промисловють зросли у 1,4 рази, фшансову дiяльнiсть — 2,1 рази, роз^бну торгiвлю — майже утричi [4, с. 104].
Дшсним показником ефективносп державноï трансформацiйноï полггики, утому числi й в шно-вацiйнiй сферi, мае стати створення за тдсумками попереднiх рошв економiчних реформ передумов для оргашчного переходу до iнновацiйноï моделi розвитку. Оскшьки й iнновацiйна модель зростання е об'ек-тивно наступною стадiею трансформацiйного проце-су, саме це з рештою мае визначити, наскшьки адекватною та ефективною була полiтика реформi чи вико -нала вона поставлен стратегiчнi завдання.
До сьогодш, на жаль, ефектившсть iнновацiйноï полiтики в Украш була вкрай низькою, про що свщчить низхвдна динамiка iнновацiйноï дiяльностi. Статистичм вiдомостi про впровадження iнновацiй в промисловосп засвiдчують практично невпинне зменшення частки пiдприемств, як впроваджують iнновацiï. Пито-ма вага шновацшно-активних пiдприемств зменшилася у 1994-2006 рр. у 2,7 разу [3, с. 195].
Найперспектившшим напрямком розвитку нау-ково-технiчного i виробничого потенщалу е широке впровадження iнновацiйних шдойм!в, модернiзацiï еко-номiки. Це, зокрема, означае:
— перехщ до нового, iнтенсивного рiвня ввдтво-рення економiчних i соцiальних в!дносин;
— перетворення людського капiталу на визначаль-ний фактор економiчного розвитку;
— формування передових технологiй, що утво-рюють базис iнформацiйно-iндустрiального суспiльства;
—тдвищення ролi управлiння в життi сусптьства.
Останнi десять рок1в XX ст. i першi роки нового сто-лiття характеризуються величезними змiнами у свповш економкц. Нова фаза науково-техшчно1' революцц та штер-нацiоналiзацiя потоюв капiталу трансформували моделi економiчного розвитку. У свповому господарствi фор-муеться нова парадигма зростання — на осжш викорис-
тання знань та шновацш як найважливших економiчних ресурав. Отже, здатнiстъ економжи i сусгпльства до розвитку людського капталу, ефективних технолопчних, еко-номiчних, сощальних, соцюкультурних та iнших перетво-рень постае головним критерiем розвитку.
Позитивн зрушення у зростаннi ВВП краши не забезпечили науково-технологiчного прогресу, що спричинено недолiками в системi державного i корпоративного управлшня, нерозв'язанютю проблем структурно!' перебудови, прибуткового ведення госпо-дарства тощо. Економiчнi та фiнансовi дисбаланси, не-вiдповiднiсть функцюнування економши завданням тех-нологiчного розвитку не дозволяють мобiлiзувати на-уково-технолопчний потенцiал. Рiзке зменшення кшькосп освоених видiв продукцiï з 2003 р. пов'яза-не з переходом до облiку лише iнновацiйних видiв новоï продукцiï. Низхвдна динамiка цього показника е досить показовою, оскшьки доводить неможливють збiльшення випуску дiйсно iнновацiйноï продукцiï без належного впровадження технолопчних iнновацiй у виробництво. У 2006-2007 рр. частка iнновацiйних пiдприемств поступово збiльшилася, що корелюе з ввдновленням динамiчного зростання iнвестицiй. У 2007 р. обсяг фшансування технологiчних iнновацiй збiльшився щодо попереднього року в 1,7 рази.
Це збтьшення мае вигляд зростання впровадження нових технологiчних процесiв на 24 %, проте, без помiтного збiльшення освоення iнновацiйноï продукцiï. Хоча обсяги ïï реалiзацiï зросли на 30 %, юльюсть шно-вацiйних видiв продукци збшьшилась лише на 5 %. Ввдтак, очевидним е розвиток тенденци до посилення диференщаци мiж тдприемствами, що здiйснюютъ чи не здшснюють iнновацiйну дiяльнiсть при загальному низькому рiвнi останньоï.
Звертае на себе увагу позитивне явище активного зростання iнновацiйноï дiяльностi в машинобудуваннi. Адже, як ввдомо, саме ця галузь традицшно розглядаеться як основне джерело iнновацiйноï продукци, саме в нш створюються матерiальнi передумови для реалiзацiï ба-зових iнновацiй. Частка шновацшно-активних тдприемств у машинобудувани в 2007 р. зросла на 2,1 в. п. — до 23,3 %. Загалом частка машинобудування у структур реалiзованоï iнновацiйноï продукцiï збтьши-лася до 33,3 % (на 4,9 в.п. порiвняно з 2006 р.).
Водночас, у 2007 р., порiвняно з 2006 р., — на 10,7 в.п. — до 24,0 % зменшилася частка машинобудування у структурi iнновацiйних витрат, що викликае певш сумшви щодо можливосп тдтримання належноï iнновацiйноï динамiки цiеï галузi надалi. Економiчний розвиток, який не спираеться на достаток» активнi !нно-вацiйнi процеси, мае вузьк меж! й практично неспро-можний тдгримувати конкурентоспроможнiсть впчиз-няних пiдприемсгв протягом тривалого часу
СтрГмкий розвиток науково-техиiчного прогресу постОйно видозмiнюе вимоги щодо iииовацiйиих тех-нологш, i вiдставаиня розвитку науково! сфери обу-мовлюе неспроможшсть задовольняти щ вимоги. Заз-начимо, що, за тдрахунками фахiвцiв, для досягнен-ня рiвия iитенсивного споживання iииовацi! народним господарством спiввiдношения мiж витратами трьох головних стадiй життевого циклу продукту (фунда-ментальт дослiджения — конструкторсько-техно-логiчнi розробки, створення дослiдного зразка — про-мислове освоення) мае становити 1:10:100.
Це означае, що витрати на реалiзацiю одного шно-вацiйиого проекту у середньому в 100 разiв вищi, нгж витрати на одержання необхадних для нього результатiв фундаментальних дослiджеиь. Тому одшею з головних причин зволiкаиня з переходом до штенсивно! форми шноващйного розвитку та розпорошення фшансових, кадрових та матерiальних ресурсiв в шновацшнш сферi слiд, нашу думку, уважати саме брак в нащональшй економщ фiнансових ресурсiв розвитку.
За роки реформ в Укра!ш вiдбулося рiзке скоро-чення частки ВВП, що витрачаеться на НДДКР. Найоп-тимiстичиiшi розрахунки доводять, що на початку ХХ1 ст. рiвеиь НДДКР в Укра!ш впритул наблизився до рiвня видаткiв у СРСР початку 50-хрошв ХХ ст. Особливо загрозливо такий рiвеиь науково-техшчно! дiяльностi виглядае на та стратегiчиих цiлей iитеграцii' Укра!ни з Свропейським Союзом, який придшяе знач-ну увагу реалiзацii' Люабонсько! стратегi! 2000 р., спря-мовано! на скорочення вiдставаиня вiд США в науко -во-техшчшй сферг
иауково-техиологiчного та шноващинош розвитку Украши, ухвалена Верховною Радою Украши в 1999 р., передбачала довести мшмальний обсяг бюд-жетних асигнувань на науку у 2000 р. до 1,7 % ВВП, у 2003 р. — до 2,5 %. Фактично рiвень фшансування науки в Укра!ш до 2005 р. складав 0,3-0,4 % ВВП. [5, с. 193]. У 2000-2002 рр., коли потреба створення передумов для переходу до шновацшно! моделi розвитку вже перейшла у стадгю предметного обговорен-ня та навгть була зафiксована в иизцi офщшних документов, частка бюджетного фшансування укра!нсько! науки у ВВП була найнижчою за останне десятирiччя.
Трансформацшт процеси в науково-техиологiчиiй сферi стали наслвдком iстbтиих змiн у характерi й обся-гах Г! фшансування. Протягом 1995-2008 рр. питома вага фшансування академiчногb сектору науки скорочувалась з 1995 р. по 2003 р. ввд 21,8 до 19,8% загального обсягу фiиансуваиня наукових дослщжень i розробок, що негативно позначилось на результативност цього сектору науки в кра!м. Проте в 2008 р. ця частка досягла вже 33% (табл. 1). Зпдно з тогочасними висновками Кабше-ту Мiиiстрiв Укра!ни, щорiчнi фактичн потреби на
здшснення науково-техтчно! та шновацшно! дальности задовольнялися не бiльш, шж на 16 %. Це загрожувало втратою для Украши можливостей в подальшому роз-вивати та реформувати свою економщу на сучасшй нау-ково-техиологiчиiй та iниовацiйнiй основi.
Руйнування державно! складово! системи науко -во-техтчно! та iииовацiйно! дiяльностi ввдбувалося за вкрай повiльного становлення недержавних структур оргаиiзацiйиого та фiнансового забезпечення Гн^ва-цiйно! дiяльностi. Не здшснювалося становлення адекватно! рииковiй моделi господарюваиня нацiонально! iииовацiйио! системи, яка включае мережi венчурного фшансування наукових розробок, науково-техтчт центри великих корпорацш, технопарки, технополюи, бiзнес-iикубатори тощо. Отже, досить тривалий час полгтичне декларування iииовацiйних прiоритетiв не викликало належно! зворотно! реакцi! з боку суб'екпв реально! економiки, що, з рештою, призводило до не-дiевостi вГдповГдно! державно! полiтики. У цьому контекст^ зауважимо, що навгть найдосконалiшi засоби державно! тдтримки iнновацiйно! дГяльносп виявля-тимуть свою неефектившсть у разi збереження в кра!ш макроекономiчного середовища, несприятливого для розвитку г поширення iииовацiй.
Розвиток Гнновацшних структур в Укра!т сьошдт стримуе недосконала нормативно-правова база. Не ви-конуються норми статей дгючих законгв щодо фшансування та стимулювання науково-техшчно!, освпянсько! сфери та розвитку Гнноващйно! дГяльностГ ЩорГчне фiнансуваиня освГти фактично складае 4-5% ВВП за виз-начено! Законом Укра!ии „Про освпу" нормГ — 10% ввд ВВП. Фiнансуваиня науково-техиiчно! дГяльностг з Державного бюджету протягом останнгх 5 рокгв не пе-ревищуе 0,5% ВВП за визначено! ст. Закону Украши „Про наукову та науково-техмчну дГяльшсть" 1,7%.
Недостатне фшансування держано! науково-тех-нолопчно! та iииовацiйно! полгтики поеднуеться з його неефективним використанням. ПередусГм належним чином не фшансуеться Загальнодержавна комплексна програма розвитку наукоемних технологш (20052013 рр.). У 2005 р. на фшансування зазначено! про-грами з держбюджету Укра!ни видшено лише 2 млн. грн., у 2006 р. на виконання програми замють 141 млн. грн. асигновано лише 4 млн. грн. [2, с. 104].
Для найшвидшого виршення проблемност та лГквГдацп кризових явищ на державному рГвш, забезпечення стабшзаци та подальшого економiчногb пгдне-сення, необхвдно прискорити процес формування ре-гюнально! Гнноващйно! системи (РИС), спрямовано! на посилення ролГ репошв у прискореинi економГчно-го й сощального розвитку кра!ни.
Це повинно стати однгм Гз головних напрямГв державно! iииовацiйио! полгтики у напрямГ залучення
Таблиця 1
Динамка та структура фшансового забезпечення шституцшних трансформацш у науково-технолопчнш сфер1 (%)
Сектори науки 1995 2000 2003 2005 2006 2007 2008
Обсяг фiнансування наукових до^джень i розробок, усього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
— у т.ч. з держбюджету 37,6 30,0 29,8 33,2 39,1 45,8 48,7
Обсяг фшансування академiчного сектору 21,8 19,7 19,8 26,1 30,0 32,5 33,0
— у т.ч. з держбюджету 71,3 62,8 72,9 80,0 83,3 86,1 87,1
Обсяг фшансування галузевого сектору 64,5 71,3 67,1 60,8 55,6 52,9 52,7
— у т.ч. з держбюджету 25,7 19,9 18,2 14,5 16,2 21,6 25,6
Обсяг фшансування вишiвського сектору 6,5 5,0 4,6 4,7 5,9 6,9 7,0
— у т.ч. з держбюджету 63,8 56,4 58,2 55,6 61,9 64,1 64,7
Обсяг фшансування заводського сектору 7,2 4,0 8,5 8,4 8,5 7,7 7,3
— у т.ч. з держбюджету 18,5 15,1 5,2 9,9 16,3 25,9 27,4
Джерело: за ввдомостями Держкомстату Украши [ Електронний ресурс ]. — Режим доступу : http: //www. ukrstat. gov. ua.
науково-техшчного та iнновацiйного потенщалу ре-гiонiв. 1нноващйш змiни у розвитку регюшв, формування адекватного шновацшного середовища повинш базуватися на шновацшнш стратеги розвитку регiонiв, що враховуе специф^ кожного регiону ввдповвдно до його конкурентних переваг, прюритетних напрямюв, найбтьш перспективних галузей, здатних забезпечи-ти економiчне зростання власне регюнам, механiзмiв реалiзацii i оч^ваних результатiв, iз науково обгрун-тованою системою стратегiчного й оперативного управлiння реалiзацiею запланованих заходiв.
На думку Л. I. Федулово!, шд регюнальною iнно-вацiйною системою слiд розушти сукупшсть економь чних агентОв i видiв дiяльностi, ресурсне забезпечення й шститути, а також зв'язки м1ж ними, важливi для пiдвищення ефективносп iнновацiйного процесу в ре-гюш [6, с. 158]. Сировинне спрямування економiки спричинюе руйнування природно-ресурсного потенщалу та попршення еколопчно! ситуаци в кра1ш та регю-нах. Природш ресурси в бтьшосп регюшв Украши ви-користовуються екстенсивним шляхом. Традицшна спецiалiзацiя таких iндустрiальних лiдерiв, як Донецьк, Луганськ, Дншропетровськ, базуеться, передуам, на експлуатаци мiнеральних ресурав, якими вони забез-печеш краще порiвняно з iншими регiонами Украши.
Деформована структура виробництва негативно позначаеться на репональних ринках пращ та еколопчнш ситуаци, погiршуе яюсний та юльюсний стан трудового потенщалу регюшв Украши. Так, у 2007 р. коефщент природного скорочення населення в Укра!ш становив 6,2% (на тисячу осiб): у Донецько! обласп — 9,1%, Дшпропетровсько! — 7,4%, Луганськш — 9,2%. Захь дний регюн, де зосереджена бiльшiстъ слаборозвине-
них областей, мае найнижчий в кра1ш рiвень природного скорочення населення, при цьому Закарпатська область у 2007 р. була единою в Украш, де природний прирiст був позитивним i становив 0,3% [7, с. 170]. На динамщ чисельносп населення регiонiв Украши також негативно позначаеться несприятлива ситуащя на репональних ринках пращ. Рiвень безробптя, що переви-щуе середнiй в краш, переважно характерний для аграрно-iндустрiальниx та аграрних регiонiв, у яких за-робiтна плата також е значно нижчою за середню в краш. Низька оплата працi е одним з важливих чинниюв дег-радаци робочоï сили, оск1льки позначаеться на ïï кваль ф^щйних та фiзичниx характеристиках.
Для бiльшостi регюшв Украши характерна вщ'емна внутрiшня м^ащя, зокрема, для таких шду-с^ально-розвинених областей як Донецька, Запо-рiзька та Луганська, де рiвень зайнятосп та заробiтноï плати е вщносно високими порiвняно з середнiми по-казниками в краïнi, що свщчить про певну сощальну нестойкость у цих регiонаx.
Отже, Р1С можна представити як сукупнiсть органiзацiйниx, структурних i функщональних шсти-тутiв, задiяниx у процесi створення та застосування наукових знань та теxнологiй, що визначають правовi, соцiально-економiчнi i оргашзащйш умови шновацш-ноï дiяльностi i на регюнальному рiвнi, i в Украш в целому. Для удосконалення системи управлiння у сферi iнновацiйноï дiяльностi, оптимiзацiï оргструктур, ме-тодiв та iнтегративниx функций, зосередження на клю-чових проблемах Р1С повинш бути розробленi та реа-лiзованi насгупнi заходи:
— розробка програми щодо формування i розвитку Р1С;
— формування системи оргашзацшно-правових, економ!чних, сощальних та iнших норм стимулюван-ня шновацшно! та швестицшно! дальностт,
—розробка науково-техично!, технолопчно! та шновацшно! полгтики, змщнення шноващйного потенциалу ре-гiону на основ! створення об'екпв iнфраструктури.
Висновки за дослщженням i перспективи по-дальшого розвитку у цьому напрямку. Розбу-дова ново! модeлi eкономiки, зрештою, позначиться на структурi та характeрi використання науково-техм-чного потeнцiалу iндустрiально-розвинeних рeгiонiв Укра!ни. Враховуючи довгостроковi свiтовi тенденцл та змiни, що ввдбуваються в структурi попиту i вико -ристовуваних рeсурсiв, з метою подолання неефек-тивного використання науково-технолопчного потенщалу рeгiонiв Укра!ни необх!дними е так! заходи:
— здшснення комплексно! реструктуризаци гос-подарства iндустрiально-розвинeних рeгiонiв у напрямi зниження енергоемност i працеемност та зростання шноващйноемносп eкономiки у рeгiонах кра!ни.
— катташзащя природних, eкологiчних, ланд-шафтних, юторико-культурних надбань рeгiонiв за до-помогою розвитоку туристично! галузi. Це сприятиме реставрацл та збереженню музейних фонда, юторич-них пам'яток культури, архiтeктури тощо.
— удосконалення мехашзму рeгiонально! бюд-жетно! полгтики, яка в Укра!ш е вкрай неефективною. Важливим напрямом активiзацi! та каттатзацц ре-сурав менш розвинених репошв Укра!ни е зменшен-ня на них фюкального тиску, а також розширення бази для наповнення мюцевих бюджетов.
—тeхнологiчнi зрушення в економщ Укра!ни знач -ною мрою залежать вщ дИ шституцшних чинниюв. До таких шститущй вщносять захист майнових прав, захист iнтeлeктуально! власносп, судову систему, фактори, що протидють корупци eфeктивнiстъ органiв мюцевого са-моврядування, активнiстъ мiсцeвих територ!альних тощо.
— за умов неефективно! системи самоврядуван-ня та низького р!вня самоорганiзацi! тeриторiальних громад чинником, що певною м!рою замiщуе неефек-тивш та нeрозвинeнi шституцп, е розвиток шформа-цшно! iнфраструктури.
Л^ература
1. Стратегiя iнновацiйного розвитку Укра!ни на 2010 - 2020 роки в умовах глобалiзацiйних виклишв / авт.-упоряд. : Г О. Андрощук, I. Б. Жиляев, Б. Г. Чи-жевський, М. М. Шевченко. — К. : Парламентське вид-во, 2009. — 632 с. 2. Власюк О. С. 1нноващйна стратeгiя укра!нських реформ: стан i прiоритeти / О. С. Власюк // Стратепчш прiоритeти. — 2007. — № 1 (2). — С. 102 — 105. 3. Жалшо Я. А. Тeорiя i практика формування ефективно! eкономiчно! стратеги
держави : монографiя / Я. А. Жалшо. — К. : Н1СД, 2009. — 336 с. 4. Покришка Д. С. 1нвестищйне за-безпечення iнновацiйних процeсiв в економщ Укра!-ни / Д. С. Покришка // Економша промисловосп. — 2009. — № 5. — С. 103 — 112. 5. Проблеми та прю-ритети формування шноващйно! модeлi розвитку еко-номши Укра!ни / Я. А. Жалшо, С. I. Архiерeев, Я. Б. Базилюк та iH. — К. : Н1СД, 2006. — 120 с. 6. Федулова Л. I. Оргашзащйи мехашзми формування результативно! репонально! iнновацiйно! системи / Л. I. Федулова // Стратепчш прюритети. — 2009. — № (13). — С. 157 —165. 7. Возна Л. Ю. Основт суперечносп та перспективи використання сощально-економ!чного потeнцiалу рeгiонiв Укра!ни / Л. Ю. Возна // Стратепчш прюритети. — 2009. — № 1(10). — С. 167 — 174.
Дубовиков М. М., Величко О. В. Проблеми формування науково-технолоНчного та шноващйного потенщалу Укршни
У статп дослiджeно основы! проблеми становлення нацiонально! i репонально! !нновацшно! системи Укра!-ни, визначено основы! заходи щодо формування науко -во-технолопчного та шноващйного потенщалу кра!ни.
Ключовi слова: !нновацп, !нноващйна система, шновацшна модель, шноващйна стратепя, науково-тех-нолопчний потенщал.
Дубовиков Н. М., Величко А. В. Проблемы формирования научно-технологического и инновационного потенциала Украины
В статье исследованы основные проблемы становления национальной и региональной инновационной системы Украины, определены основные мероприятия по формированию научно-технологического и инновационного потенциала страны.
Ключевые слова: инновации, инновационная система, инновационная модель, инновационная стратегия, научно-технологический потенциал.
Dubovikov N. M., Velichko A. V. Problems of formation of scientific and technological and innovative capacity of Ukraine
In the article the basic problems of establishing national and regional innovation system of Ukraine, the basic arrangements for the formation of scientific, technological and innovative capacity of the country.
Key words: innovation, innovation system, innovation model, innovation strategy, scientific and technological potential.
Стаття надшшла до редакцл 11.04.2011
Прийнято до друку 26.08.2011
