CC BY
8
О.Р. Васильченко, А.С. Толстих, к.т.н.
1М1ДЖЕВА ПОЛ1ТИКА Й 1НВЕСТИЦ1ЙНА ПРИВАБЛИВ1СТЬ СТАРОПРОМИСЛОВИХ РЕГЮН1В В УМОВАХ Ф1НАНСОВО1 КРИЗИ
Проанал1зовано основт аспекти формування позитивного iмiджу старопромислових регiонiв задля тдвищення Их твестицшног привабливостi й подолання основних на^дюв фтансово1 кризи.
© О.Р. Васильченко, А.С. Толстих, 2010
Проанализированы основные аспекты формирования позитивного имиджа старопромышленных регионов с целью повышения их инвестиционной привлекательности и преодоления основных последствий финансового кризиса.
The basic aspects of formation of old industrial regions' positive image is analyzed in the article in order to increase their investment attractiveness and overcome the basic consequences of the financial crisis.
В умовах загострення CBiTOBOi фшансово! кризи формування позитивного iмiджу регюну набувае особливого сенсу з огляду на те, що часто саме iмiдж краши або окремо! частини ii територи, компани або ii керiвництва, стае визначальним фактором при укладанш угоди, швестуванш кошив тощо. Для старопромислових регюшв, зокрема, прюритетним е iнвестування реального сектору, залучення стратегiчних iнвесторiв, що будуть протягом тривалого часу опiкуватись обраним тдприемством, а також, певною мiрою, його оточенням у широкому смислк шфраструктурою регiону, станом навколишнього середовища, населенням територи як потенцшним персоналом та шшими аспектами.
Старопромисловi регiони Украши мають, з одного боку, певш конкурентнi переваги, а з шшого - проблемнi аспекти. Як переваги слщ вiдзначити високий економiчний потенщал, квалiфiкованi кадри, здебiльшого, наявнiсть розвщаних та iнтенсивно використовуваних природних ресурЫв тощо. Водночас цим регiонам притаманна застарiла структура економiки, яку досить проблематично трансформувати, високий знос основних фондiв, пiдвищений рiвень еколопчно1 небезпеки та забруднення навколишнього середовища. Часто сучасш структурнi змiни в економщ спричиняють закриття великих промислових тдприемств через вичерпання ресурсiв або застарше технологiчне обладнання, що не може бути ефективно вщновлено. Наслiдками цього стають проблеми iз працевлаштуванням населення, особливо в малих монофункцiональних мютах, а також екологiчнi проблеми (зокрема, при закритт вугiльних шахт).
З огляду на зазначеш особливостi, старопромисловi регiони мають певну специфiку щодо питань формування iмiджу та залучення швестицш.
Особливого значення набувае видшення специфiки iмiджевоl полiтики регiону та його швестицшно1 привабливостi щодо старопромислових регюшв.
Привабливий iмiдж регiону е одшею з його важливих конкурентних переваг. Категорiям iмiджу та дшово1 репутаци, а також питанням iмiджевоl полiтики та репутацiйного пiдходу надано чимало уваги вченими-економiстами, публiцистами, iмiджмейкерами. Проте здебiльшого йдеться про iмiдж особистостi, полiтика або кра1ни в цшому [1-3]. Останнiм часом видшяють таке поняття й щодо регюшв [4, 5], а також висвiтлюються i питання конструювання iмiджу репону в умовах фшансово1 кризи [6].
Метою статт е дослiдження й розвиток iмiджевоl полiтики старопромислових регюшв в умовах фшансово1 кризи i на цьому пiдrрунтi видiлення основних чинниюв пiдвищення 1х швестицшно1 привабливость
Старопромисловi регiони, як такi, юнують i у Свропейських кра1нах (зокрема, у Имеччиш, Англи та ш.), i в Росiйськiй Федераци. В Укра1ш як старопромисловi регiони можна назвати, перш за все, Донецьку, Дншропетровську, Запорiзьку i Луганську области Усi вiдзначенi регiони мають досить високу внутршню конкурентоспроможнiсть. Крiм того,
вщм^ною рисою !х е високий рiвень концентрацп економiки на провiдному вцщ економiчно! дiяльностi, що досить переконливо простежуеться у процесi аналiзу структури валово! додано! вартостi за регюнами.
Характерно, що в Укра!ш, як i в Роси, старопромисловi регюни мають дещо вищу частку провщного виду економiчно! дiяльностi в загальному обсязi валово! додано! вартостi регюну за середню, але в Укра!ш ця частка iстотно нижча (ввд 30 до 40%, у той час як у Роси в окремих регюнах перевищуе 60% [7]). В уах зазначених регiонах Укра!ни провiдним видом економiчно! дiяльностi е обробна промисловють.
Економiка старопромислових регюшв е досить капiталоемною, а отже, потребуе великих швестицш. Як вщзначено вище, залучення iнвестицiй досить тюно пов'язане з iмiджем регiону.
Варто зауважити, що питаннями ефективно! iмiджево1 полiтики мiсцева влада в Укра!ш опiкуеться досить тривалий час. Так, зокрема, ще у травнi 2000 р. у Донецькш облдержадмiнiстрацi! вщбувалася нарада з iмiджево! полiтики Донецько! областi, де висвiтлювалися вiдповiднi заходи [8]. Проте нишшня економiчна криза внесла новi аспекти до ще! дiяльностi.
Формування iмiджу е тривалим i багатоаспектним та вiдбуваеться пщ впливом об'ективних i суб'ективних чинниюв. Якщо до перших належать чинники, що практично не пщдаються змш, такi як розташування, природно-клiматичнi умови, наявшсть корисних копалин, iснуюча галузева структура економiки, то чинники суб'ективш включають умови входження на ринок, наявшсть або вщсутшсть специфiчних особливостей на тлi загального податкового режиму держави, наявшсть вщомих брендових компанш, що асоцiюються з регiоном, розвинешсть фiнансово! iнфраструктури, iнформацiю про дiяльнiсть органiв мiсцевого самоврядування в регюш.
Аналiзуючи iмiджеву полiтику регiону, зокрема старопромислового, важливо коректно визначити поняття iмiджу регiону. Репутацiю пiдприемств i регiонiв часто ототожнюють з !х iмiджем. Вiдомi рiзнi погляди щодо диференцiацi! зазначених термiнiв. Так, автори статт «Деловая репутация - многоуровневая система» [4] стверджують, що репутащя подiбна до чорно-бiлого знiмка: вона знаходиться в дiапазонi вiд чорного (негативна репутащя) до бшого (позитивна репутащя). Нейтральна або нульова репутащя властива компашям, що тiльки що вийшли на ринок i не встигли сформувати думку про себе (життя iз «чистого листа»).
1мщж подiбний до яскравого кольорового зшмка: тисячi вiдтiнкiв кольору створюють единий образ компани. Iмiдж унiкальний i неповторний, бiльше в жодно! компани у свiтi немае схожого. Сприйняття iмiджу компанi! йде на емощйному (пiдсвiдомому), тобто непiдвладному нам рiвнi, а репутацiя формуеться на формально-лопчному (свiдомому) рiвнi в результатi обробки факив, подiй, думок [4]. До того ж iмiдж - бшьш публiчне поняття, широке i змшне, а репутацiя - швидше бiзнес-поняття, пов'язане iз "кредитною iсторiеюм, з бшьш точними гараниями i бшьш довготривалою перспективою [9].
1стотним е вплив на iмiдж регiону шформащйного чинника, особливо засобiв масово! шформацп. Такий вплив може доповнювати об'ективну iнформацiю, що пiдтверджуеться офiцiйною статистикою, або штучно насаджувати певш стереотипи.
Яскравим тдтвердженням тому е приклад Донбасу, який у радянський перюд позищонувався як колиска iндустрiалiзацi!, а Донецьк як столиця шахтарського краю, мюто троянд, мiсто трудiвникiв. Тобто i регiон, i його столиця мали добре iм'я в Укра!ш, СРСР i за кордоном. Переважно збер^ся такий iмiдж i тсля здобуття Укра!ною незалежностi. Пройшовши через жорстоку кризу промислового виробництва у 90-и роки, масове закриття шахт, антидемпiнговi процеси проти укра!нсько! металурги, майже повне знищення нацiонально! легко! та харчово! промисловостi, Донецький регюн здебiльшого зберiг промисловий потенцiал i залишився донором бюджетно! системи Укра!ни. Усупереч цьому, пiд час загострення у кра!ш полiтично! боротьби репутащя регюну рiзко змiнилася в негативному напрямь Тепер нiхто вже не згадуе про внесок регiону до ВВП i державного бюджету, а на перший план виходить характеристика регюну як центру укра!нського i мiжнародного кримiналу й тiньового бiзнесу. Такi публiкацi! зазвичай не супроводжуються пiдтвердженням статистичною iнформацiею, а мають емоцшне забарвлення.
У кращому р^ Донбас останшми роками сприймаеться як сировинний регiон Укра!ни, i це головне. Як культурний, iнтелектуальний i освiтнiй, незважаючи на досягнення свiтового i европейського рiвня, регiон вiдомий вузькому колу фахiвцiв. Недостатньо вiдомо також за межами регюну i про його рiзноманiтнi рекреацiйнi можливостi. На тлi пщготовки до Чемпiонату Свропи з футболу СВР0-2012, нарештi, регiон став бшьш ч^ко позицiонованим як спортивний центр.
Штучне пiдкреслення негативних моментiв у пресi завдае шкоди розвитку не тшьки окремого регюну, але й усiе! держави, зважаючи на те, що ч^ке позицюнування мiст i регiонiв у картиш репутацi! кра!ни iстотно впливае на дшову активнiсть, приплив iнвестицiй i iноземних, i внутрiшнiх, наявнiсть на територп робочих мiсць, рiвень доходiв населення, ступiнь соцiально! напруженостi, юнець кiнцем, на якiсть життя в цшому.
Досить важливим чинником щодо iмiджу регiонiв виступае !х швестицшна привабливiсть, проте це далеко не единий чинник i некоректно зводити iмiдж тiльки до iнвестицiйно! привабливоси.
Iнвестицiйна привабливiсть е iнтегральною характеристикою окремих пiдприемств, галузей, регiонiв, кра!ни в цiлому з позицiй перспективной розвитку, прибутковостi iнвестицiй i рiвня iнвестицiйних ризикiв.
1снують рiзнi методики оцшки iнвестицiйно! привабливостi регiонiв на основi аналiзу економiчних показникiв. Так, швестицшна привабливють кра!ни, регiону або меншо! територiально! одиницi оцiнюеться за сшввщношенням двох складових: iнвестицiйного потенщалу й iнвестицiйного ризику.
Рiвень швестицшно! привабливостi регiону в цiлому визначаеться сшввщношенням швестицшного потенцiалу й швестицшного ризику, тобто тим, наскiльки, виходячи з юнуючого стану i перспектив майбутнього розвитку регюну, ризики, пов'язаш з швестуванням у даний регюн, компенсуються доходами, якi на щ iнвестицi! можна отримати.
Аналiзуючи швестицшну привабливiсть регiонiв, недостатньо порiвняти лише суми залучуваних iноземних iнвестицiй та загальш суми iнвестицiй в основний каттал. Нагромадженi обсяги iнвестицiй не завжди вiдображають наявнiсть iнтересiв iнвесторiв до регiону останнiми роками, а часто вщбивають переважно високу кашталоемшсть регiонального господарського комплексу. На жаль, у втизнянш статистицi вiдсутня об'ективна офщшна iнформацiя щодо безпосередньо припливiв iнвестицiй i iноземних, i в основний каттал.
Незважаючи на те що в Укра!ш до середини 2008 р., особливо у столичному та старопромислових регюнах, мав мшце економiчний тдйом i стабiлiзацiя швестицшного процесу, на пiдприемствах депресивних регюшв, а також у мютах та селищах моногалузево! промислово! структури, економiчнi та соцiальнi проблеми кризового перюду так i не були переборет i продовжували загострюватися. Основнi проблеми таких територш: критичне падiння обсяпв виробництва, закриття або тривала консерващя цеив, що спричиняе !х занепад i руйнування, зростае знос основних фондiв, бракуе власних оборотних кошив, пiдприемства не в змозi швестувати кошти у свiй розвиток або залучати вiтчизняного чи iноземного швестора. Розвиток свiтово! фiнансово! кризи тшьки загострив щ питання.
Економiчну i соцiальну диференцiацiю регiонiв багато в чому спричиняють розходження i в швестицшнш привабливостi, i в швестицшнш активностi пiдприемств регiонiв. З огляду на дефщит iнвестицiйних ресурсiв, важливою проблемою е !х рацiональний регюнальний розподiл i ефективне використання. 1нвестицш потребують i регiони з найвищою швестицшною привабливiстю, i регiони, яю необхiдно пiдтягувати до середнього рiвня, активiзуючи !х iнвестування.
Iнвестицiйний потенщал регiонiв Укра!ни е вкрай неоднорщним, що вiдображае iсторично сформований територiальний подiл працi й наявнiсть певних природно-ресурсних факторiв. Але за роки незалежноси Укра!ни мае мiсце посилення регiонально! асиметрi!, у тому чи^ в iнвестицiйнiй сферi, що негативно впливае на розвиток тдприемств на вщповщних територiях i, як наслщок, на рiвень життя населення рiзних територiальних утворень.
Позитивна статистика по швестищях в основний капiтал, по шоземних iнвестицiях, що мала мiсце в Укра!ш i практично всiх !! регiонах до початку фiнансово! кризи, свщчила про
aктивiзaцiю iнвecтицiйниx пpoцeciв, aлe тeмпи зpocтaння, зaлyчyвaнi oбcяги iнвecтицiй i зoвнiшнix, i внyтpiшнix для yмoв зpocтaння тaкoж 6ули нeдocтaтнiми i нeпopiвнянними з пoтpeбaми Укpaïни.
Aнaлiз дитамжи oбcягy iнвecтицiй в ocнoвний кaпiтaл пo oблacтяx cвiдчить, щo в y^arni тpaдицiйнo Дoнeцькa oблacть пociдaлa пepшe мicцe зa цим пoкaзникoм cepeд oблacтeй (зapaз лiдиpye м. Кшв, a cepeд oблacтeй y 2009 p. Днiпpoпeтpoвcькa випepeдилa Дoнeцькy oблacть). Дo тoгo ж Днiпpoпeтpoвcькa oблacть icтoтнo пepeвaжae Дoнeцькy зa iнвecтицiями в ocнoвний кaпiтaл та oднoгo житeля. Цi oблacтi збepeгли пepeдoвi пoзицiï, a дaлi вжe з бiльшим вiдpивoм - Oдecькa, Киïвcькa i Хapкiвcькa oблacтi [10, 11].
Зтачшю мipoю впливaють та oбcяги iнвecтицiй в ocнoвний кaпiтaл peгioнaльнi диcпpoпopцiï, пpичoмy дo пoчaткy кpизи дocить чiткo бyлa виpaжeнa тeндeнцiя ïx збiльшeння. Якщo чacткa ceми oблacтeй iз мaкcимaльними oбcягaми вклaдeниx iнвecтицiй в ocнoвний кaпiтaл i м. Киeвa y 1990 p. cтaнoвилa 52% вiд зaгaльнoï вeличини, тo вжe y 2005 p. бiльшe пoлoвини (51,3%) cклaли тiльки iнвecтицiï, щo пpипaдaють та м. Кшв i чoтиpи лiдиpyючi oблacтi (Дoнeцькy, Днiпpoпeтpoвcькy, Хapкiвcькy i Oдecькy). У 2009 p. y п'я^щ лiдepiв yжe Киïвcькa oблacть зaмicть Хapкiвcькoï, i нa ^ï вжe пpипaдaлo 49,0%.
Тaким чишм, peгioнaльнa cтpyктypa iнвecтицiй в ocнoвний кaпiтaл нa тлi кpизи тpoxи змiнилacь y нaпpямi cкopoчeння чacтки peгioнiв-лiдepiв, щo, пepш зa вce, пoяcнюeтьcя пpoблeмaми фiнaнcoвиx кopпopaцiй i ^д^^мотв бaзoвиx гaлyзeй eкoнoмiки, зoкpeмa мeтaлypгiï.
Зaзнaлa знaчниx змiн i динaмiкa пoкaзникa y 2008 p., юли ^exc iнвecrицiй в ocнoвний кaпiтaп знизивcя як no Ук|жт в цитому, тж i ш 15 perioEax. Пoзиrивнa динaмiкa мaлa мicцe лишe в periomx дe бyлo дocягнyro виcoкi твмпи в romped porn, ane y cTCrnmi й y pядi npoмиcлoвиx oблacтeй (Зanopiзькa, Лyraнcькa, Хapкiвcькa) cnaд в^ук;я, нeзвaжaючи Ka виcoкi твмли 2006-2007 pp.
Шрб дoпoвнити yявлeння rnpo iнвecтицiйний клiмaт кpaïни вapтo вщзтачити, щo y 2008 p. iндeкc iнвecтицiй в ocнoвний кaпiтaл ш Укpaïнi cклaв лишe 85,4% вщ piвня 1990 p. Пo peгioнax icтoтнo пepeвищeнo piвeнь 1990 p. лишe в Киeвi (364,7%) Ceвacтoпoлi (105,0), i y тpьox oблacтяx - в Iвaнo-Фpaнкiвcькiй (145,8%), Львiвcькiй (117,4), Ки^'в^кш (111,0) i Хapкiвcькiй (102,7), ^и цьoмy мiнiмaльний iндeкc y Житoмиpcькiй (40,5) i Кipoвoгpaдcькiй (40,8%) [10, 209].
Peгioнaльнa cтaтиcтикa iнвecтицiй в ocнoвний кaпiтaл y poзpaxyнкy та 1 жш^ля icтoтнo вiдpiзняeтьcя вщ aбcoлютниx пoкaзникiв. Тaк, y 2008 p. пoкaзники вищe зa cepeднiй пo Укpaïнi мaли лишe м. Кшв тa чoтиpи oблacтi (Km^^^, Пoлтaвcькa, Днiпpoпeтpoвcькa i Oдecькa), щo пiдтвepджye нaявнicть icтoтнoï peгioнaльнoï acимeтpiï пoкaзникa. Дo 2002 p. Дoнeцькa oблacть пepeвищyвaлa cepeднiй пoкaзник ш кpaïнi, a пoчинaючи з 2003 p. i дoтeпep - yжe нe дocягae йoгo [10, 210].
Baжливoю пpoблeмoю iнвecтицiйнoï дiяльнocтi пpaктичнo вcix peгioнiв, a пepш зa вce cтapoпpoмиcлoвиx, e пpoгpecyючий знoc ocнoвниx фoндiв пpoмиcлoвocтi, щo cвiдчить пpo нeдocтaтнicть вiтчизнянoгo кaпiтaлy для вiднoвлeння ocнoвниx кoштiв пiдпpиeмcтв, a eкoнoмiчнe зpocтaння cтae мoжливим тшьки пpи пocтiйнoмy пpипливi iнвecтицiйнoгo кaпiтaлy. Oбcяги iнвecтицiй, зaлyчyвaниx peгioнaми, y тому чи^ iнoзeмниx, нeзвaжaючи та ïx icтoтнe зpocтaння, тaкoж те в змoзi зaдoвoльнити пoтpeби пiдпpиeмcтв, ocoбливo тиx, щo poзтaшoвaнi та тepитopiяx iз низькoю iнвecтицiйнoю пpивaбливicтю.
Oтжe, дoцiльнo cпpияти бiльш aктивнoмy зaлyчeнню зaoщaджeнь нaceлeння в iнвecтицiйний пpoцec, нacaмпepeд, чepeз мexaнiзми фoндoвoгo pинкy i бaнкiвcькиx вклaдiв. Caмe цe джepeлo iнвecтицiйниx pecypciв та дaний чac викopиcтoвyeтьcя нeдocтaтньo i мютить бaгaтo peзepвiв y бiльшocтi peгioнiв. Ocoбливo гocтpo цi пpoблeми cтoять y cтapoпpoмиcлoвиx peгioнax, щo e ocнoвними дoнopaми бюджeтy ^airn. Пpoтe peaльнi зpyшeння в цш cфepi мoжливi лишe зa yмoв eкoнoмiчнoï тa пoлiтичнoï cтaбiльнocтi тa плiднoï cпiвпpaцi мicцeвoгo бiзнecy з мicцeвoю влaдoю.
Фiнaнcoвa кpизa зpyйнyвaлa дoвipy нaceлeння дo бaнкiв тa icтoтнo пoгipшилa peпyтaцiю нe тшьки oкpeмиx бaнкiв, щo мaють жвш фiнaнcoвi пpoблeми, a й tox, щo мaють дocить cтaбiльний CTaK yce цe cпpичинилo вiдплив кaпiтaлiв тa пoгipшилo мoжливocтi кpeдитyвaння peaльнoгo ceктopy. Пoнoвити цю дoвipy дocить нeпpocтo, тут пoтpiбнi yзгoджeнi й eфeктивнi дп i бiзнecy, i вcix гiлoк тa piвнiв влaди.
Висновки
1.1мщж регюну е важливою складовою конкурентоспроможностi perioHy i краши й переважно визначаеться репутацiею i дiями мiсцевоï влади i великого 6i3Hecy. Найважливiшими складовими репутацiï е партнерсью вiдносини, тобто взаемодiя чи протцщя влади i бiзнесу.
2. Чинниками, що позитивно впливають на iмiдж регiону, е ефективнiсть його соцiальноï та економiчноï полiтики, орiентованiсть на розвиток бiзнесу, залучення зовшшшх i внутрiшнiх iнвестицiй, увага до штелектуального, духовного i культурного життя регюну й ш.
3. Мюцева влада, бiзнес i населення е партнерами, защкавленими в розвитку ефективноï iмiджевоï полiтики та створеннi умов розвитку бiзнесу i пiдвищеннi рiвня життя на територи.
4.1стотний вплив на формування позитивного iмiджу старопромислового регiону справляе iнформацiйний чинник i, перш за все, вщповщна шформацшна кампанiя, покликана привернути додаткову увагу громадськост до регiону через додаткове видшення його конкурентних переваг i особливостей, що видшяють його iз загального ряду iнших територш краши.
5. Досягненню вказаних цшей мае служити висвiтлення успiхiв розвитку регiональноï економiки, культурних i наукових досягнень, стану соцiальноï сфери у в^чизняних i зарубiжних ЗМ1, проведення спещальних заходiв i PR-акцiй (конгреЫв, конференцiй, тематичних форумiв, виступи устшних бiзнесменiв i полiтикiв iз приводу ситуацп в регiонi тощо).
6. Особливоï ролi набувае iнформацiйний чинник у кризових ситуацiях, коли необхщно швидко, чiтко й переконливо заявити про позищю мiсцевоï влади i продемонструвати наявшсть контролю за розвитком ситуацп в регюш i крашг
7. Ефективна дiяльнiсть влади в регюш може стати кращою рекламною кампанiею для потенцiйного iнвестора.
8. Формування позитивного iмiджу регiонiв тюно взаемодiе з розвитком ïx iнвестицiйноï привабливостi, що багато в чому визначаеться сощальною вiдповiдальнiстю бiзнесу i пол^икою мiсцевоï влади. Отже, старопромисловi регiони потребують ефективноï iнформацiйноï кампани для залучення потенцiйниx iнвесторiв шляхом видшення властивих 1м конкурентних переваг.
Лггература
1. Галумов Э.А. Международный имидж России: стратегия формирования / Э.А. Галумов. - М.: Известия, 2003. - 112 с.
2. Королько В.Г. 1мщж Украши: стан i чинники формування / В.Г. Королько // Украшське суспшьство: десять роюв незалежностi. Соцiологiчний монiторинг та коментар науковщв. - К.: 1н-т соцюлоги НАН Украши, 2001. - С. 246-259.
3. Дшовий iмiдж Украши. 1нтегращя у свiтовий економiчний просир / гол. ред. Л.М. Авраменко. // Ьшджевий альманах. - К.: Дшовий партнер, 2004. - 719 с.
4. Дулясова М.В. Деловая репутация - многоуровневая система / М.В. Дулясова, Т.Р. Ханнанова, Е.Р. Исламгалиева // Нефтегазовое дело, 2006. - 14.06.06. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ogbus.ru/authors/Dulvasova/ Dulyasova_8.pdf.
5. Мамонтова Е.В. Регюнальна iмiджева стратепя як фактор консолщацп украшського суспшьства: символiчний аспект/ Е.В. Мамонтова [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.nbuv.gov. ua/e-journals/tppd/2008-4/R_1/09mevssa.pdf.
6. Хижняк Л.М. Конструювання iмiджу регюну як шлях виходу з соцiально-економiчноï кризи / Л.М. Хижняк [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/Staptp/2009_42/files/42_28Hizhnyak_L.pdf.
7. Казанцев С.В. Оценка внутренней конкурентоспособности регионов России / С.В. Казанцев // ЭКО. - 2008. - № 5. - С. 63-80.
8.1мщжева пол^ика регюну [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lnfo.dn.ua/donbass/lm.
9. Имидж - ничто, развитие - все // Вечерний Красноярск. - 2003. - 19 сент. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.sovetnlk.ru/presscllp/more/?ld=6499.
10. Статистичний щорiчник Украши за 2008 рш / за ред. О.Г. Осауленка; Державний ком^ет статистики Украши. - К.: Консультант, 2009. - 567 с.
11. Офщшний cam Дepжaвнoгo кoмiтeтy ^amcraRn Укpaïни [Елeктpoнний pecypc]. -Peжим дocтyпy: ukrstat.gov.ua.
Надшшла до редакцп 29.04.2010 p.
