CC BY
19
УДК 316.324.8:332.122
О. Ю. Снiгова,
кандидат економ!чних наук, ДУ «1нститут економ1ки та прогнозування НАН Украгни», м. Кигв
МОЖЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ПОСТ1НДУСТР1АЛЬНИХ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ СТАРОПРОМИСЛОВИХ РЕГ1ОН1В УКРА1НИ
Вступ. Пiдписання Угоди про асощащю з Св-ропейським Союзом, яка припускае сприяння мо-дершзацл та реструктуризацп окремих галузей про-мисловост Укра!ни з особливим акцентом на ств-робiтництвi в базових для старопромислових репошв галузях (добувнiй та металургiйнiй), ввдкривае новi можливост щодо створення умов для розвитку економiки цих репошв в Укра!ш Перш за все, це вимагае встановлення на mдставi ошнки стану фь зичного та природного катталу характеристик су-часно! моделi економiчного розвитку цих репошв та визначення характеристик моделi, на розбудову яко! необхiдно спрямовувати зусилля в процесi структурно! трансформаций встановлення особливостей та можливостей трансформацп потендiалу старопромислових регiонiв; виявлення та створення умов щодо формування конкурентних переваг, що ввдпо-ввдають моделi постiндустрiального розвитку.
Проблеми старопромислових репошв висвгт-лено в наукових працях достатньо широко. Свро-пейськ дослiдники проблем старопромислових репошв мають значний обсяг теоретичних напрацю-вань з визначено! проблематики. 1х дослiдження бь льшою мiрою спрямовано на розумiння причин еко-номiчного спаду [25], зниження економiчно! активности [26] та перетворення репошв на старопромис-ловi [27].
Науковш пострадянського простору вивчають проблеми старопромислових репошв бшьшою мь рою з практично! точки зору. Найбшьш активно до-слiджуються чинники просторових змш в економiцi та особливосп просторового розмiщення виробни-чих сил репошв цього типу [19, 21] проблеми, чинники, перспективи !х розвитку [3] та аналiзуеться ев-ропейський досвiд подолання структурних протирiч старопромислових репошв з визначенням напрямiв його адаптацп та перспектив практичного впрова-дження [11, 14-16].
Враховуючи експортну орiентованiсть еконо-мiки вiтчизняних старопромислових репошв, при до^дженш умов !х економiчного розвитку досить розвиненими напрямами дослiджень е встановлення впливу свгтових економiчних тендендiй [2, 10] та визначення проблем тдвищення конкурентоспро-можност «базових» галузей економiки цих репошв [1].
Достатньо вивченими е управлiнськi аспекти розвитку старопромислових репошв в умовах
трансформацп економiки. Бiльшою мiрою в цьому контекстi науковi пращ стосуються виявлення ш-ституцшних властивостей [23] та особливостей уп-равлiння розвитком старопромислових регiонiв [4], а також стимулювання малого тдприемництва [7] та подолання сошальних наслiдкiв реструктуризацп «базових» галузей старопромислових репошв з особливим акцентом на проблемах старопромислових мономют [9, 17, 22].
Останшм часом, з приводу становлення постш-дустрiального суспшьства, поширення набули на-уковi та практичш дослiдження змши пiдходiв щодо забезпечення конкурентоспроможност [6], пошуку iнструментiв розвитку та активiзацi! неоiндустрiалi-зацл [12, 20] ощнки рiвня постiндустрiального розвитку репошв [8], вивчення постiндустрiальних де-термшант зростання ролi освiти i науки в сошально-економiчному розвитку суспшьства [18] тощо. Проте жодна з наукових праць не визначае особли-востей та не торкаеться проблем формування пост-iндустрiальних конкурентних переваг старопромислових репошв.
Тож, метою дослщження е встановлення особливостей та можливостей трансформацп потенщалу старопромислових репошв в умовах становлення постiндустрiального суспшьства, а також виявлення умов щодо формування конкурентних переваг, що ввдповвдають моделi поспндуст^ального розвитку.
Викладення основного матер1алу. Виявлення характеристик сучасног моделг економгчного розвитку старопромисловихреггонгв Украгни. З огляду на тривалий термш розвитку Укра!ни в межах мо-делi iндустрiально! економiки, високий рiвень нако-пичення основного капталу ввдстежуеться саме в чотирьох старопромислових регiонах - Дшпропет-ровськш, Донецькш, Запорiзькiй та Луганськш областях. У регюнальнш структурi основних засобiв !хня сумарна вартють протягом тривалого перiоду залишалась незмiнно високою та сягала третини ва-ртост основних засобiв Укра!ни. Проте в процеа реструктуризацi! нащонально! економiки частка основного катталу старопромислових репошв у стру-ктурi основного катталу Укра!ни мае тенденщю до скорочення. Так, за перiод з 2000-2010 рр. цей пока-зник скоротився у 1,5 раза - до близько 23% (табл. 1).
Тривалий час за накопиченою вартютю основних засобiв серед всiх регiонiв Укра!ни та старопро-
мислових зокрема лвдирувала Донецька область. В структурi вартост основних засобiв до 2005 р. !й належала найбiльша питома вага, яка наближалась до 12%. Незначно поступалася за цим показником й Днiпропетровська область, тодi як частка шших областей, що входять до ще1 групи репошв, була бiльш нiж у 2 рази меншою за лiдерiв. Зростання
У 2014 р. провiднi напрями економiчноl дiяль-ност старопромислових репошв е аутсайдерами за темпами зростання основного катталу в серед-ньому по Укра1ш. Зниженням обсягiв основного катталу в 2014 р. характеризуются промисловють в цiлому (98,2% до попереднього року) та напрями промислово! дiяльностi, притаманнi старопромис-ловим регiонам, зокрема добування кам'яного та бурого вугшля (84,4%), виробництво хiмiчних речовин i хiмiчноl продукци (96,2%). Обсяг основного каш-талу незначним чином збiльшився в металургшному виробництвi, виробнищи готових металевих виро-бiв (101,1%), виробництвi коксу та продуктов нафто-перероблення (100,5%).
Унаслвдок реструктуризацп нацiонального гос-подарського комплексу, передуам у напрямi деш-дустрiалiзацil, структура основного катталу за видами економiчноl дiяльностi як в середньому по Ук-ра1ш, так i в регiональному розрiзi зазнала ютотних змiн. Але структурнi змши, що вiдбувалися в еконо-мщ старопромислових регiонiв Укра1ни, почина-ючи з часiв незалежностi, не змiнили спрямованостi регiонального розвитку. Навiть тд впливом активь зацл процесу у 2000-х роках структура економши цих регiонiв не зазнала iстотних змш.
Так, структура вартостi основних засобiв за видами економiчноl дiяльностi на початку 2000 р. чгт-ко вiдбивае вiдсутнiсть будь-яких суттевих ввдмш-ностей у структурi економiчноl дiяльностi цих реп-онiв та збереження !х промислово1 спецiалiзацil.
У 2000 р. в у«х без винятку регiонах ще1 групи переважну частку вартост основних засобiв (бли-зько 50%) зосереджено в промисловост! Лiдируючi
вартост основних засобiв серед старопромислових репошв не ввдбувалося однаковими темпами. Почи-наючи з 2010 р., Донецьку область випередила Днш-ропетровська, де, за рахунок максимального вве-дення в д1ю основних засобiв, збiльшення вартостi основних засобiв сягае максимального значення серед в«х регiонiв Укра1ни.
позицп за часткою в структурi вартост основних за-собiв займають Донецька та Луганська обласп, де значення показника навiть перевищуе рiвень 51%.
Другу позищю за часткою нагромадженого основного катталу займають операцп з нерухомим майном, оренда, iнжинiринг та надання послуг тд-приемцям. У 2000 р. за цим напрямом економiчноl дiяльностi зосереджено близько п'ятш частини основного капiталу старопромислових репошв Украши.
Зi значним вiдривом вiд провiдних напрямiв економiчноl дiяльностi третю позицiю в структурi нагромадженого основного капiталу цих репошв Украши займае напрям <^яльнють транспорту та зв'язку», але частка основних засобiв за цим напрямом е незначною i не перевищуе 12%. Виключенням була лише Запорiзька область, де третю позицiю за обсягом нагромадженого катталу зайняло сшьське господарство. Його частка також е незначною -трохи бшьшою 10%.
Не сприяли структурнiй перебудовi економши старопромислових регiонiв Укра1ни i подальшi кроки у сферi державного управлшня регiональним розвитком. Для бiльшостi з них - Донецько1, Запо-рiзькоl, Лугансько1 областей - документи стратепч-но! спрямованостi [5], що визначали державну реп-ональну полiтику з середини 2000 р., офiцiйно сти-мулювали подальший iнерцiйний розвиток базових галузей промисловостi без будь-яких суттевих змш у структурi економiки репошв. Тож структура вар-тост основного катталу в цих областях залишилась практично незмiнною, а переважна частка основного катталу - зосередженою в промисловост!
Таблиця 1
Варткть основних засобiв старопромислових регiонiв Укра'ни_
2000 2005 2010
Варткть, млн грн Структура, % Варткть, млн грн . Структура, % Вартють, млн грн Структура, %
Украша 828822 100,0 1276201 100,0 6648861 100,0
Дшпропетровська 86131 10,4 136776 10,7 702986 10,6
Донецька 99256 12,0 144630 11,3 454778 6,8
Запорiзька 44810 5,4 70358 5,5 227548 3,4
Луганська 43948 5,3 57357 4,5 122542 1,8
Всього по старопромислових регюнах 274145 33,1 409121 32,1 1507854 22,7
Максимальне значення серед репошв Украши 99256 Донецька 12,0 144630 Донецька 11,3 702986 Дшпропетров-ська 10,6
Мшмальне значення серед репошв Украши 11167 Черн1вецька 1,4 13720 Чершвецька 1,1 32783 Тернопшьська 0,5
Бiльшою мiрою, шж для iнших старопромисло-вих регюшв, враховувались потреби розвитку з ви-користанням потенщалу диверсифiкацi! та на основi впровадження високотехнологiчних виробництв у прюритетних напрямах розвитку Днiпропетровсько! область Вони передбачали не лише модершзащю ю-нуючих об'екпв гiрничо-металургiйного комплексу, але й освоення нових конкурентоспроможних видiв продукт! з високою доданою вартютю та орь ентащю на розвиток ринку послуг.
Саме це призвело до змiни структури вартосп основних засобiв Дшпропетровсько! обласп за ра-хунок значного (в 1,7 раза) скорочення частки основного катталу в промисловосп близько до 30% та забезпечило переважання обсяпв основного кат-талу за напрямом <^яльнють транспорту та зв'язку». Тож, помiж iнших старопромислових реп-ошв у 2010 р. структура вартосп основного катталу те! обласп досить вирiзняеться.
Деякi змiни вiдбулися й в структурi основного катталу за напрямами промислово! дiяльностi, якi свiдчать про певш позитивш тенденцн щодо зрос-тання орiентованостi промислово! дiяльностi старопромислових регiонiв на збшьшення додано! вартосп. Особливо звертае на себе увагу зниження у 2010 р. частки основного катталу в добувнш промисловосп Донецько! обласп бiльш шж у 2 рази та !! зростання (близько у 1,5 раза) в переробшй промисловосп. Схожi тенденщ! ввдстежуються в Дшп-ропетровськш та Запорiзькiй областях, але в Доне-цькш областi - найбiльш вiдчутними темпами. По-мiж старопромислових регiонiв Укра!ни лише в Лу-ганськiй обласп промисловiсть залишалась меншою мiрою орiентованою на зростання додано! вартосп i продовжувалася експлуатащя сировино орiентова-но! економiчно! структури.
Незмiннiсть напрямiв та структури оновлення основних засобгв ц1ег групи реггонгв також обумов-лена «зациклешстю» державно! регюнально! поль тики по вiдношенню до старопромислових регюшв на збереженш експлуатацi! «старих» галузей на трансформацшшй основi.
Переважна частка л^вдованих та введених в дто протягом 2000-2013 рр. основних засобiв по всiх старопромислових регiонах з невеликою мiжрегiо-нальною диферендiацiею припадае на промисло-вiсть. Проте частка виведених з експлуатацi! основних засобiв в промисловосп в !х загальному обсязi значно зростае, а введения - залишаеться практично незмшною.
У цiлому активний рух основних засобiв протягом 2000-2013 рр. здшснювався за такими напрямами економiчно! дiяльностi старопромислових регюшв: промисловiсть, сiльське господарство, тор-пвля, дiяльнiсть транспорту та зв'язку, фшансова дь яльшсть, операцi! з нерухомим майном, оренда, ш-жишринг та надання послуг пiдприемцям.
Незважаючи на активiзацiю руху основного катталу, оновлення основних засобiв старопромислових регюшв ввдбуваеться незадовiльними темпами. Стутнь зносу основних засобгв в цих регюнах пос-тшно зростае (табл. 2). Якщо на початку 2000 р. його рiвень не перевищував 50%, то у 2010 р. стутнь зносу зрiс по деяких регiонах приблизно у 1,7 раза i складав вiд 56% в Луганськш обласп до 80% - у До-нецькiй обласп. Ц тенденщ! щодо постарiння основних засобiв регiонiв цiе! групи цшком вiдповi-дали загальноукра!нським характеристикам до 2014 р., проте збройний конфлiкт на сходi Укра!ни призвiв до погiршення показникiв у Донецькш та Луганськш областях.
Знос основних засоб1в старопромислових рег1он1в Укра1'ни
Таблиця 2
Знос основних засобiв, млн грн Ступiнь зносу, %
2000 2005 2010 2000 2010 2014 2015
Укра!на 36473 56866 121927 45,0 74,9 83,5 -
Днiпропетровська 3874 5273 13426 50,8 78,7 - -
Донецька 3672 6295 14464 44,2 64,5 - -
Заж^зька 2081 2614 4510 46,9 72,6 - -
Луганська 1299 2428 5703 43,2 55,9 60* 64*
Максимальне зна- 3874 6295 14464 62,9 97,1 - -
чення серед регюшв Дшпропет- Донецька Донецька Чернтв- Вшницька
Укра!ни ровська ська
Мшмальне значення 404 534 976 35,6 37,7 - -
серед регюшв Укра- Закарпатська Чершве- Черн1ве- Харквська Чершпвська
!ни цька цька
«-» - немае шформацп.
* За даними Стратеги сощально-економшчного розвитку Лугансько! областi до 2020 р.
Найвищим стутнь зносу основних засобiв старопромислових регiонiв е в дiяльностi транспорту та зв'язку (близько 90%), в промисловосп та освгтшй дiяльностi (майже 70%) та у сферi будiвництва (60%) з незначними ввдмшностями по областях.
-41
Еконотчний вiсник Донбасу № 1(47), 2017
Стутнь зносу основних засобiв за видами промислово! дiяльностi протягом часу мае тенденщю до зростання по вах регюнах Укра!ни, але значно вщ-рiзняеться саме помiж старопромислових регiонiв, хоча i мае тендендiю до згладжування вiдмiнностей.
В переробнiй промисловосп, а також у вироб-нищи та розподiлi пари, газу, конденсату в 2000 р. вiдмiнностi за ступенем зносу основних засобiв по-мiж старопромислових регiонiв були незначними. Одночасно ступiнь зносу в добувнш промисловостi значно (близько у 2,5 раза) коливався вiд 26% у Лу-ганськiй област до 61% у Запорiзькiй.
Натомiсть мiжрегiональнi вiдмiнностi щодо ступеня зносу основних засобiв у 2010 р. за будь яким-напрямом промислово1 дiяльностi ще1 групи регiонiв не перевищували 1,5 раза. А Луганська область мала найкращi показники пом1ж iнших як в щ-лому у промисловостi, так i за окремими видами промислово1 дiяльностi.
Цi ж тенденцп простежувалися й у розрахунку швестищйних надходжень на одну особу (табл. 4). Порiвняно з 2011 р. в задiяних в АТО областях цей показник наближаеться до межi погiршення у 20 ра-зiв в Луганськiй област та близько 11 разiв у Донецькш областi i е найгiршим серед вах регiонiв Ук-ра1ни. Трохи пршою, шж в середньому по Укра1ш, е ситуацiя в Дшпропетровськш та Запорiзькiй областях. Скорочення каттальних iнвестицiй на одну особу по цих регiонах становить близько 4 рази (при середньоукрашському скороченш показника бли-зько в 3,5 раза).
В 2013 р. старопромисловi регiони, як досi були беззаперечними лiдерами за обсягами накопи-чення основного кашталу серед регюшв Укра1ни, втратили власнi позици. Падiння попиту на основну промислову продукщю старопромислових регiонiв Укра1ни на основних свгтових ринках обумовило зниження iнвестицiйноl активности по цих регiонах. А збройний конфлiкт на сходi Украши у 2014 р. спричинив рiзке падiння обсягiв iнвестицiй не лише у безпосередньо задiяних в АТО регюнах (Донець-кiй та Луганськш областях), але й в iнших, прилег-лих до них, територiях (табл. 5).
Динамiку змiни величини основного капiталу значною мiрою визначають обсяги твестицш, як спрямовуються на його модершзащю. Практично по вах старопромислових регiонах Укра1ни (крiм Запо-рiзькоl областi) до 2012 р. спостер^алася тенденцiя збiльшення обсягiв iнвестицiй в основний капiтал. В Запорiзькiй областi цей процес був нестабшьним, а Днiпропетровська та Донецька област були беззаперечними лiдерами по залученнях iнвестицiй в основний каттал серед всiх регiонiв Украши (табл. 3).
Загалом середньорiчне нарощування обсягiв капiталовкладень в Укра1ш протягом 2001-2013 рр. становило близько 20%. Лвдерами в цих процесах були старопромисловi регiони, серед яких виокрем-лювалась Донецька область.
Таблиця 3
Таблиця 4
Обсяг капiтальних швестицш на одну ^ особу, грн
2011 I кв. 2016 р.
Абсолютне значення показника Рейтинг региону
Укра'ша 4593,7 - 1208,9
Днiпропетровська 5448,9 5 1402,9
Донецька 4902,0 6 457,9
Зат^зька 3364,7 14 880,6
Луганська 2681,7 17 148,7
Максимальне значення* 12463,8 Кшв 9012,3 Кшвська 2876,2 Кшвська
Мiнiмальне значення* 2116,7 Волинська - 148,7 Луганська
Проте обвальне (бiльше нiж у 2 рази) скорочення обсяпв швестицш в 2014 р. спостерк-алось саме в Донецькш та Луганськш областях. Врахову-ючи те, що значнi виробничi потужностi залиши-лись на окупованш територil Укра1ни, падшня обся-гiв iнвестицiй в основний каттал по Донецькш та Луганськш областях е катастрофiчним i перевищуе межу у 20 разiв порiвняно з попереднiм роком.
Iнвестицil' в основний каттал, млн грн
2010 2011 2012 2013 2014 2015 1 кв. 2016
Укра'ша 189061 259932 293692 267728 219420/204061* 251154,3 51591,7
Дшпропетровська 16017 22116 22509 21290 20357 6640,7 4576,8
Донецька 14994 26802 31722 27912 13155 7123,3 1954,4
Заж^зька 7964 6677 7204 6839 7035 1826,5 1549,0
Луганська 5646 6980 8223 11369 5223/513,3** 145,8** 328,4
Максимальне значення* 16017 Дшпропетров-ська 26802 Донецька 31722 Донецька 27912 Донецька 20357 Дшпропетровська 4961,3 Кшвська
Мшмальне значення* 1715 Черн1вецька 1794 Черн1вецька 2229 Чершве-цька 2257 Чершве-цька 1687 Чершвецька 325,0 Чершвецька
* Без урахування даних по м. Ки!в та м. Севастополь. ** По територп, пiдконтрольнiй украlнськiй влад^
Таблиця 5 1ндекси капiтальних iнвестицiй, % до ввдповвдного попереднього перiоду
2011 2012 2013 2014 I кв. 2016 р.
Укра!на 118,8 108,5 88,9 75,9
Дшпропет-ровська 122,1 94,0 93,8 80,2 110,0
Донецька 153,3 112,6 79,6 44,0 120,9
Зап^зька 70,4 101,9 95,9 89,8 125,7
Луганська 114,3 124,3 142,6 39,2 140,5
Максима- 238,2
льне зна- 219,0 Херсон-
чення серед АР - - ська
регiонiв Ук- Крим
ра1ни -
Мшмальне 87,9 Оде-ська 85,3
значення серед регiонiв Укра1ни - - Волинська 70,7 м. Ки1в
Головним чином, зниження обсягiв фiнансових вкладень у розвиток старопромислових регiонiв обумовлено стабiльно напруженою полiтичною та соцiально-економiчною ситуацieю у Донецькш, Лу-ганськiй областях та прилеглих до них територiях.
На вщмшу вiд 2014 р., коли спостер^алось ско-рочення iнвестицiй в основний капiтал майже у в«х
В I кв. 2016 р. найбшьший обсяг каттальних ш-вестицш за рахунок коштiв суб'екпв господарю-вання зосереджено в Луганськiй та Запорозькш областях (по 95%). Незначно вiдрiзнявся !х рiвень й в Донецькш та Луганськш областях (близько 90%). Рiвень фiнансування оновлення виробничих потуж-ностей за власш кошти пiдприeмств в старопромислових репонах е найвищим по Укра!ш.
Практично вiдсутнi регiональнi вiдмiнностi в структурi каттальних iнвестицiй у матерiальнi
регiонах Укра!ни, у 2015 р. бшьшють регiонiв про-демонструвала позитивну динамiку освоення iнвес-тицiй. Разом з тим, у 2015 р. найбшьше падiння спо-стерiгалось саме в репонах военного конфлшту - в Луганськш (73,9%), Донецькш (58,9%) областях. Незадовшьними також були тенденцл в Запорiзькiй областi, де падiння обсягiв iнвестицiй становило 15,1%.
В умовах военного конфлшту та дестабшзацл суспшьно-полггачно! та соцiально-економiчноl си-туацл в регiонi прогнозуеться подальше падшня об-сягiв залучення iнвестицiйних ресурив. Вiд частини iноземних та вгтчизняних iнвесторiв слiд очiкувати заморожування швестицшних проектов або ж !х повно! зупинки.
Головним джерелом фiнансування каттальних iнвестицiй як в цiлому по Укра!т, так i по старопромислових репонах зокрема залишаються кошти суб'екпв господарювання, як спрямовуються на оновлення виробничих фондiв, !х модершзащю, технiчне переоснащення та реконструкцiю. В репонах Укра!ни, що формують цю групу, на !хню частку припадае близько 90% всiх каттальних iнвестицiй при середньоукра!нському значеннi показника у 70% (табл. 6).
Таблиця 6
активи за видами основних засобiв (табл. 7). В I кв. 2016 р. по старопромислових репонах Укра!ни найбшьше швестували в машини i обладнання. Проте мiжрегiональнi коливання частки швестицш в машини i обладнання по репонах е досить значу-щим: вiд 36% у Днiпропетровськiй област (що ввд-повiдае загальноукра!нським тенденщям) до 60% -в Донецькш област (що е максимальним по в«х ре-гiонах Укра!ни).
Структура каттальних швестицш за сферами фшансування в I кв. 2016 р., __% до загально'1 структури регшну_
Кошти
державного бюджету мюцевого бюджету власш кошти тдпри- емств, з них амортизацiйнi вiдрахування кредити банк1в та iншi позики кошти насе-лення на буд1вни-цтво житла iншi джерела
Укра1на 0,5 1.8 73,5 11,8 7,6 12,6 2,0
Дшпропетровська 0,1 2,0 89,7 14,9 4,9 3,3 0,0
Донецька 0,1 7,3 89,8 9,3 1,7 1,1 -
Зап^зька 0,0 1,2 95,2 14,4 1,5 0,9 -
Луганська 0,8 2,4 95,3 8,1 - 0,5 -
Максимальне значення 1,8 Харювська 4,9 Хмельницька 84,6 Чершпв-ська 21,2 Харювська 49,8 Микола!в-ська 4,6 Черн1ве-цька 12,3 Кшвська
Мшмальне значення 0,0 Черкаська, Ми-кола!вська, Зап^зька, Волинська 0,4 Кшвська 35,7 Черн1ве-цька 1,7 Чернтвська, Полтавська 0,6 1вано-Франкв-ська 0,5 Луганська 0,0 Дшпро-петров-ська
Значними були також катталовкладення в iH-женернi споруди. В Донецькш та Запорiзькiй областях ïx частка у загальному обсязi швестицш у ма-терiальнi активи сягае середньоукраïнського значення, а в Луганськш та Дшпропетровськш - пере-
вищуе його рiвень в 1,8 та в 1,2 раза ввдповвдно. Це було зумовлено тим, що шдприемства прагнули тд-вищити свою конкурентоспроможшсть, модершзу-ючи виробництво.
Таблиця 7
Структура каштальних iнвестицiй у матерiальнi активи за видами основних 3aco6iB __у I кв. 2016 р., % до загально'1 структури регшну __
Житловi буд1м Нежитловi буд1м Iнженернi споруди Машини, обладнання, iнвентар Транспорт-Hi засоби Земля
Украша 17,3 14,8 17,0 36,5 9,8 0,4
Дшпропетровська 7,4 24,6 21,6 36,1 6,1 0,6
Донецька 1,7 4,6 18,5 60,3 10,1 -
Зат^зька 3,0 7,2 16,7 58,6 8,4 -
Луганська 0,8 4,0 31,0 49,2 10,3 -
Максимальне значення 57,1 Чершвецька 40,0 Волинська 45,0 Миколагв-ська 60,3 Донецька 13,9 Львiвська 1,9 Одеська
Мшмальне значення 0,8 Луганська 4.0 Луганська 1,9 Волинська 11,8 1вано-Франкш-ська 5,0 Кшвська 0,0 Миколагв-ська
На початку 2016 р. iнвесторiв практично не щ-кавили так1 матерiальнi активи старопромислових регюшв як земля ( на частку цих iнвестицiй припадае лише 0,6% ввд загального обсягу iнвестицiй у мате-рiальнi активи) та житловi будинки (частка iнвести-цш е нижчою за середньоукраïнське значення у 21 раз в Луганськш област та у 2,3 раза - у Дшпропетровськш областях).
В 2001-2014 рр. в Украш серед видiв еконо-мiчноï дiяльностi найбiльшi обсяги катталовкла-день надходили у промисловiсть (близько 62% ввд загальноï суми iнвестицiй в основний каттал). Другу позищю зi значним (у 2,5 раза) вiдривом ввд лiдируючого напряму капiталовкладень займае транспорт, де освоено чверть в«х обсяпв iнвестицiй. На третьому мюш - будiвництво, куди спрямовува-лось трохи бшьше 13% (табл. 8).
Таблиця 8
Структура каштальних швестицш за основними видами економiчноï дiяльностi старопромислових _ регшшв,% до загального обсягу швестицш по регшну__
Види еконсишчнсй д1яльност1 Роки Дшпропетровська Донецька Запор1зька Луганська
1 2 3 4 5 6
Сшьське господарство 2010 4,5 3,0 7,8 4,6
2011 5,6 2,8 10,8 4,5
2012 5,4 1,9 8,4 5,9
2013 4,8 2,9 7,3 3,7
2014 6,5 2,4 8,6 3,8
I кв. 2016 р. 10,9 5,6 21,5 36,5
Промпсловють 2010 54,0 54,1 32,2 65,3
2011 56,9 53,1 55,8 66,7
2012 52,3 53,4 64,0 65,8
2013 55,3 59,5 63,6 69,7
2014 62,5 60,2 77,4 84,1
I кв. 2016 р. 46,4 63,4 67,8 55,6
Оптова i роздр1бна тор-гiвля, ремонт автотранс-портних засоб1в 2010 10,7 3,7 43,2 6,9
2011 6,4 4,2 15,4 6,3
2012 7.7 4,2 3,0 5,8
2013 6,4 6,0 3,2 9,2
2014 6,5 6,1 2,3 2,6
I кв. 2016 р. 7,6 3,5 3,1 1,1
Транспортне, складське господарство, поштова та кур'ерська д1яльшсть 2010 9,1 9,9 0,7 0,6
2011 7,2 10,6 0,6 1,7
2012 11,2 12,2 0,7 1,5
2013 8,9 6,0 0,8 1,3
2014 5,5 7,3 0,8 3,9
I кв. 2016 р. 1,5 4,2 1,0 0,5
Зактчення табл. 8
1 2 3 4 5 6
Тимчасове розмщення й организация харчування 2010 0,2 0,5 0,2 0,1
2011 0,2 1,4 3,4 0,1
2012 0,2 1,3 0,2 0,2
2013 0,4 0,6 0,2 0,1
2014 0,2 0,3 0,2 0,0
I кв. 2016 р. 0,1 0,0 0,2 0,1
Iнформацiя та телекомуш-кащя 2010 0,5 0,7 0,2 0,3
2011 0,7 0,2 0,2 0,3
2012 0,7 0,1 0,4 0,3
2013 0,3 1,2 0,2 0,2
2014 0,2 3,7 0,1 0,1
I кв. 2016 р. 0,4 12,4 0,2 0,0
Фшансова та страхова д1ЯЛЬН1СТЬ 2010 2,8 0,8 1,8 0,0
2011 2,8 0,7 1,3 0,1
2012 4,7 0,5 0,5 0,6
2013 3,9 0,6 0,7 0,1
2014 4,6 0,5 0,3 0,0
I кв. 2016 р. - - - -
Операцп з нерухомим майном 2010 6,6 4,5 2,3 2,2
2011 6,2 3,9 1,0 1,2
2012 4,2 3,7 1,1 1,7
2013 6,4 5,4 2,9 1,0
2014 4,8 7,5 1,2 0,6
I кв. 2016 р. 21,1 1,8 1,5 0,1
Професшна, наукова та технична д1яльн1сть 2010 0,5 6,7 3,0 3,6
2011 0,8 11,2 3,6 2,4
2012 1,1 9,4 2,2 1,9
2013 0,5 0,8 2,4 0,6
2014 0,7 0,6 1,6 0,7
I кв. 2016 р. 0,5 0,1 0,8 1,4
Структура каттальних iнвестицiй в основш за-соби за видами економiчноl дiяльностi свiдчить, що прiоритетом економiчного розвитку старопромис-лових регiонiв на початок 2016 р. також залиша-еться промисловють. Починаючи з 2000 р., 11 значу -щiсть в економiчнiй структурi цих регiонiв лише зростала. Навiть стабiльна напруженiсть на сходi Укра!ни та втрата значного обсягу промислових ак-тивiв не обумовили будь-яке 11 суттеве скорочення i
не змiнили спрямованостi швестищйних поток1в в I кв. 2016 р.
Проте тд впливом збройного конфлшту на сход1 Укра1ни ютотних зм1н зазнала структура кат-тальних iнвестицiй по регiонах цiе1 групи за видами промисловог д1яльност1 (табл. 9). Саме вона ввдобра-жае фактичш пр'юритети промислового розвитку старопромислових рег'юшв в реальному часи
Таблиця 9
Структура каштальних швестицш за видами промисловоТ дiяльностi в I кв. 2016 р.,
Напрями промислово1 д1ЯЛЬНОСТ1 Значення показника
Укра1на Дншропет-ровська Донецька Запор^-зька Луганська Максимальне значення по Укра1ш МЫмальне значення по Укра1ш
1 2 3 4 5 6 7 8
Добувна промисловють ! розробка кар'ер^в 21,1 48,4 28,4 10,0 71,0 71,0 Луганська 0,1 Волинська, Кшвська, Сумська, Харювська
Переробна промисловють, у тому числ1 57,9 43,5 65,8 83,6 24,7 94,3 Харгавська 24,7 Луганська
виробництво харчових про-дукпв, напо1в, тютюнових вироб^в 19,1 8,5 1.7 7,1 1,4 69,1 Ьано-Франгавська 1,4 Луганська
текстильне виробництво, виробництво одягу, шюри, вироб^в з1 шюри 1,5 0,6 0,3 11,1 Закарпатська 0,3 Микола1вська, Запор^зька
виробництво готових виро-61в з деревини 4,2 1,3 - - - 50,8 Волинська 0,5 Сумська
виробництво коксу та продуктов нафтоперероблення 0,6 - 2,3 2,3 - 2,3 Донецька, Запор^зька 2,3 Донецька, Запор^зька
виробництво х1м1чних ре-човин ! х1м1чно1 продукци 1,9 2,0 0,2 1,6 3,2 12,9 Черкаська 0,1 ^ано-Франгавська, Херсонська
виробництво фармацевтич-них продуктов ! фармацев-тичних препаратов 2,3
Зактчення табл. 9
1 2 3 4 5 6 7 8
виробництво гумових i пла-стмасових вироб1в, iH. не-металевоï продукцiï 7,6 3,3 2,1 1,9 1,0 45,5 Р1вненська 0,8 Юровоградська
металургшне виробництво, виробництво готових металевих вироб1в, кр1м машин та устаткування 10,5 24,3 43,7 41,2 14,3 43,7 Донецька 0,6 Житомирська
виробництво комп'ютер1в, електронноï та оптичноï продукцiï 0,5 0,0 0,7 4,2 Закарпатська 0,0 Дшпропетровська, ^ано-Франгавська
виробництво електричного устаткування 2,1 0,0 10,2 2,4 - 13,1 Льв1вська 0,0 Волинська
виробництво машин та устаткування, не вщнесе-них до iH. груп, у тому числ1 2,6 1,4 3,5 1,0 36,3 Микола1вська 0,0 fe-Франювська
виробництво автотранспор-тних засоб1в 3,5 0,7 - 22,8 2,3 22,8 Запор1зька 0,4 м. Кшв, 0,6 Хмельницька
виробництво мебл1в, ремонт/монтаж машин, устат-кування 1,5 0,9 1,2 2,3 6,0 Одеська 0,2 Юровоградська
Постачання електроенергп, газу, пару, кондицшного повгтря 19,8 7,4 4,6 5,5 3,9 70,2 Кшвська 3,9 Луганська
Водопостачання, канал1за-щя, поводження з выходами 1,2 0,7 1,2 0,9 0,4 2,9 Закарпатська 0,3 Хмельницька
Так, для ЛуганськоТ обласп традицшно важ-ливою залишаеться добувна промисловють. На початку 2016 р. швестицп в цей напрям економiчноï дiяльностi становили понад 70%, тодi як iнвестицiï в переробну промисловють не перевищують навiть 25%. Серед напрямiв переробно1' промисловостi прiоритетнi позицп посiдають металургiйне вироб-ництво, виробництво готових металевих виробiв (14,3%) та, зi значним вiдривом, виробництво xiмiч-них речовин (3,2%).
З точки зору частки каштальних iнвестицiй в ïx загальнiй структурi практично рiвноцiннi напрями промислового розвитку для Днiпропетровськоï об-ластi становили добувна та переробна промисловють, на як припадае близько 48 та 45% обсягу в«х швестицш в промислову дiяльнiсть регiону. Основною галуззю переробно1' промисловостi залишаеться металургшне виробництво та оброблення металу, на яку припадае чверть в«х iнвестицiй в переробну промисловiсть. Машинобудiвний комплекс, xiмiчна та нафтоxiмiчна промисловють не входять до кола прюритет!в економiчного розвитку областi.
Значними на початку 2016 р. в структурi каштальних швестицш е iнвестицiï в переробну промисловють ДонецькоТ область ïx рiвень сягае близько 66%. Традицшно високою е частка вкладень у роз-виток металурпйного виробництва. Значно нижча частка iнвестицiй у такi традицiйнi для старопромислових регюшв види промисловост як виробництво машин та устаткування (3,5%), виробництво коксу (близько 2,5%) та виробництво гумових та пластма-сових виробiв (трохи бiльше 2%). Така ситуащя, скорiше, обумовлена наявним економiчним потенць алом на територп, шдконтрольнш украïнськiй владi.
Натомiсть Донецька область е лвдером серед регiонiв цiеï групи, де сукупна частка каштальних швестицш в галузi переробноï промисловосп серед-ньовисокотеxнологiчноï групи на початку 2016 р. була найбшьшою i складала близько 15% всix каштальних iнвестицiй в переробну промисловють. В iH-ших областях цей показник е вкрай низьким i коли-ваеться вiд 3% в Луганськш област до 5% в Запорь зькш (табл. 10).
Бшьш шж iHmi старопромисловi регiони на за-безпечення зростання доданоï вартост на початку 2016 р. орiентуеться Запорiзька область, де частка каштальних iнвестицiй в переробну промисловiсть ввд всього обсягу iнвестицiй становила близько 85%, у тому чи^ в металургшне виробництво та виробництво готових металевих виробiв (понад 40%). Основу промисловосп регюну складають машинобудь вний, енергетичний та металурпйний комплекси. Одночасно в 2016 р. Запорiзька область е единим старопромисловим регiоном, де в структурi каштальних iнвестицiй присутня високотеxнологiчна га-лузь, представлена виробництвом комп'ютерiв, електронноï та оптичноï продукцп. ïï частка е не-значною (меншою за 1%), проте перевищуе серед-ньоукрашський рiвень.
Ресурсний потенщал налiчуе на територп обла-стi понад 20 видiв корисних копалин. Запорiзька область е постачальником на внутршнш та зовшшнш ринки залiзноï руди, каолiну, вогнетривкоï глини, формувальних тсюв, будiвельниx й облицювальних каменiв. Натомють розвиток добувноï промислово-стi в обласп порiвняно з iншими регюнами цiеï групи щкавить iнвесторiв найменше.
Кожний з1 старопромислових регiонiв Укра1ни володiе значним сумарним природним катталом, який складаеться з мшеральних, клiматичних, земе-льних, водних, 61олог1чних ресурсiв тощо. Але його використання в економiчнiй д1яльност1 цих регiонiв неоднакове. В структур1 природних ресурсiв, що
найбiльш активно використовуються в економiчнiй д1яльност1 старопромислових регюшв, прiоригетнi позицп належать, передусiм, корисним копалинам та водним ресурсам. Пор!вняно незначно використовуються земельнi та агроктматичш природн1 ре-сурси.
Таблиця 10
Структура каштальних швестицш в промисловкть старопромислових регшшв за групами галузей
I кв. 2016 р.
Дшпропетровська Донецька Зап^зька Луганська
Низькотехнолопчш галузi виробництво харчових продукт1в, напо1в, тютюнових вироб^в текситильне виробництво, виробництво одягу, шк1ри, вироб^в з1 шк1ри виробництво готових вироб^в з деревини 10,4 1,7 7,4 1,4
Середньонизькотехнологiчнi галузi виробництво коксу та продуклв нафтопе-рероблення виробництво гумових i пластмасових ви-роб^в, 1н. неметалево1 продукци металург^йне виробництво, виробництво готових металевих виро61в, кр1м машин та устаткування 27,6 48,1 45,4 15,3
Середньовисокотехнологiчнi галузi виробництво х1м1чних речовин i х1м1чно1 продукци виробництво електричного устаткування виробництво машин та устаткування, не вiднесених до ш. груп 3,4 13,9 5 3,3
Високотехнологiчнi галузi виробництво фармацевтичних продукт1в i фармацевтичних препаратов виробництво комп'ютер^в, електронно1 та оптично1 продукци 0,0 - 0,7 -
Iнтенсивнiсть використання природного каш-талу в процесi економiчноl д1яльност1 найбшьш значною е у старопромислових регюнах Укра1ни, оск1льки саме «базовЬ> галуз! цих регiонiв е найбшьш ресурсоемними, а виро6нич1 та технолопчш процеси, як! мають найбiльший негативний вклад у забруднення оточуючого середовища, зосереджено саме у «базових» видах економiчно1 д1яльност1 регь он1в ще1 групи.
Так, найбiльш значущим за обсягами негативного впливу видом економiчноl д1яльност1 е елек-троенергетика, на яку припадае бiльше 55% обсяпв викид1в в1д вс1х виробничих та технологiчних про-цесiв. Близько п'ято1 частини вс1х викид1в припадае на технолопчш процеси в чорнш та вугшьнш про-мисловост1. На видобуток та первинну обробку твердого палива припадае 12% обсягу викид1в, а на сiльське господарство - не бiльше 2%. Беззапереч-ним лiдером у негативнiй динамщ викид1в забруд-нюючих речовин в атмосферу в1д стацiонарних дже-рел забруднення протягом перiоду 2010-2014 рр. е Донецька область, викиди яко1 практично дор1вню-ють сумарним викидам трьох 1нших старопромислових регюшв Укра1ни (Дшпропетровсько1, Запорiзь-ко1 та Лугансько1 областей) i становлять близько третини вс1х викид1в по Укра1т
За обсягами забору води з природних водних об'екпв лiдируе Донецька область, але протягом пе-рюду 2010-2014 рр. об'еми використання води по-ст1йно скорочувались. Днiпропетровська та Запорь зька области незначно поступалися за цим показни-ком Донецькш областi, але обсяги споживання зали-шались практично незмiнними. I лише в Луганськш областi, де показники були в 5 разiв нижче за рiвень Донецько1 области, з початком збройного конфлшту на сход1 Укра1ни вони ще скоротились в 2 рази.
В негативному рейтингу щодо обсяпв споживання в процес виробничо1 д1яльност1 св1жо1 води також лвдирують Донецька та Дшпропетровська области. Лише трохи поступаеться 1м Запорiзька.
У вс1х старопромислових регюнах значною е частка забруднених зворотних вод у загальному во-довiдведеннi. У 2014 р. в Луганськш област 1х ски-далося бiльше половини. За цим показником область очолюе негативний рейтинг серед вс1х регю-н1в Укра1ни. Займаючи третю та четверту сходинки у загальноукра1нському рейтингу, трохи поступа-ються 1й Донецька та Дшпропетровська области, на частку яких припадае третина та чверть вс1х обсяпв скидання забруднених вод в1дпов1дно.
Сшвставлення напрямiв iнвестування в основ-ний капiтал старопромислових регiонiв з iнтенсив-
нiстю споживання природного катталу за цими ж видами економiчноl дiяльностi пiдтверджуe закрш-лення екстенсивного шляху розвитку старопромис-лових регiонiв.
Не сприяють переходу до моделi европейського економiчного розвитку й тенденцп розвитку еколо-гiчних технологш. Частка витрат на науково-до-слвдш роботи природоохоронно! спрямованостi по старопромислових регiонах вкрай мала. Навiть в До-нецькш областi, яка в 2014 р. лвдируе серед регюшв групи за обсягами витрат за цим напрямом кашталь-них швестицш, цей показник в 13 разiв гiрший за максимальний рiвень по Укрш'ш (табл. 11).
Таблиця 11
Поточш витрати та структура каштальних iнвестицiй на науково-дослiднi роботи природоохоронно! спрямованост в 2014 р.
Враховуючи стратегiчнi моделi регюнально1 полпики Свропейського Союзу, якi передбачають, перш за все, концентращю зусиль на конкуренто-спроможност регiонiв (з 2000 р. - Люабонський порядок денний, 2010 р. - Стратепя економiчного розвитку Свропи 2020), слад зазначити, що при вста-новленш можливостей трансформацп основного, природного, людського капiталу старопромислових регiонiв важливим е урахування чинникiв iнвести-щйно1 привабливость За результатами до^дження 1нститутом економiчних дослiджень та полiтичних консультацш швестищйно! привабливост регiонiв джерела конкурентних переваг старопромислових регiонiв Украши формуються, перш за все, на iнду-стрiальних засадах (табл. 12). Серед регюшв Украши ц регюни займають лiдируючi позицп за пере-важанням в якостi чинникiв конкурентних переваг так званих «жорстких» факторiв, що вiдображають характеристики iндустрiальноl модель Серед цих чиннишв конкурентоспроможност виокремлю-ються природнi та трудовi ресурси, географiя розта-шування, споживчий сегмент, бiзнес-сегмент, ш-фраструктура.
Натомiсть постiндустрiальнi (або «м'якЬ>) чин-ники iнвестицiйноl привабливостi старопромислових регiонiв, серед яких переважають дiловий кль мат, вщкритють влади, дiловий оптимiзм, усшшний досвiд е !х слабкою стороною, за якою ц регiони е аутсайдерами.
Поточш витрати, Структура
тис. грн витрат
Украша 59108,7 100,0
Дширопетровська 789,0 1,3
Донецька 1787,1 3,0
Запор1зька 589,5 1,0
Луганська 12,2 0,02
Максимальне зна- 23482,2 39,7
чення серед регю- Харювська
шв Украши 13621,9 1вано-Франювська 23,1
Мшмальне зна- 11,2 0,02
чення серед регюшв Украши Волинська
Таблиця 12
Чинники швестицшно! привабливост старопромислових регiонiв у 2014 р.*_
Найменування регюшв 1нтегральна оцшка «Жорстю» чинники «М'яю» чинники
бал рейтинг бал рейтинг бал рейтинг
Дширопетровська 1,418 6 1,511 2 1,330 12
Донецька 1,355 22 1,435 7 1,144 27
Запор1зька 1,281 12 1,401 8 1,310 14
Луганська 1,280 23 1,354 16 1,211 22
Найкращий Льв1вська - 1,601 1 Харювська - 1,521 1 Льв1вська - 1,756 1
Найпрший АР Крим - 1,228 27 Закарпатська - 1,245 27 Донецька - 1,144 27
* Складено автором за результатами дослвдження [13].
Виокремлюючи для кожного регюну потенщ-альш конкурентнi переваги, експерти зазначають, що саме для старопромислових регюшв ними е дешева робоча сила, наявнють природних ресурав (особливо характерний для Лугансько1 область) та наявнють iнженерно-технiчних кадрiв (найбiльшою мiрою притаманний для Запорiзькоl областi).
Натомiсть при ощнюванш експертами чиннишв конкурентних переваг в старопромислових реп-онах переважають ть, якi знижують вагомють потен-щалу цих регiонiв. До них експерти ввдносять: не-компетентнють, незадовiльну дiяльнiсть влади, И за-критють (особливо для Дшпропетровсько1 обласп), корупщю iз зазначенням сфер, в яких вона поши-рена (для Запорiзькоl областi - робота судово1 сис-теми, для Донецько1 - неофщйш побори контролю-
ючих оргашв), незадовiльний стан iнфраструктури та недостатнють використання потенщалу транспортних вузлiв (Запорiзька область). Ситуащя попр-шуеться стабiльно напруженою полiтичною та сощ-ально-економiчною ситуащею у Донецькiй, Луган-ськш та прилеглих до них територiях.
Таким чином, характеристики та тенденщ'! розвитку старопромислових регiонiв, що потре-бують трансформащ'!, е там:
структура основних засобiв шдтверджуе збере-ження ознак iндустрiальноl економiки практично без будь-яких регiональних вiдмiнностей;
ввдновлювальш процеси основних засобiв по регюнах групи е незадовiльними: вiдстежуються за-гальне «старiння» та прогресуючий знос основних засобiв, що досяг катастрофiчного рiвня - як насль
док, виcокi мaтеpiaло- тa енеpгоeмнicть в^обни-щ•вa;
втpaтa пеpевaжноï чacтини оcновниx фонд1в Донецько1' тa Лyгaнcькоï облacтей нa теpитоpiï в1й-cькового конфл1кту (pyйиyвaния виpобничиx по-тyжноcтей тa тpaнcпоpтноï iнфpacтpyктypи, втpaтa оcновного кaпiтaлy нa теpитоpiï, непiдконтpольнiй yкpaïнcькiй влaдi;
знaчнa кaпiтaлоeмнicть економiки тa виcокий piвень неефективност1 викоpиcтaння оcновного тa пpиpодного кamтaлiв;
низький piвень нayкоeмноcтi виpобництвa, cлaбкi зв'язки м1ж нayково-доcлiдними ycтaновaми тa бiзнеcом;
низький piвень дивеpcифiкaцiï економ1ки з пе-pевaжaнням монопpофiльноcтi (до6увно1' ^омиздо-вост1) у мaлиx мicтax: по облacтяx в цшому пеpевa-жaють метaлypгiйнa тa добyвнa ^ом^лов^^;
cфеpa поcлyг pозвивaeтьcя пеpевaжно зa paxy-нок: д1яльносп тpaнcпоpтy тa зв'язку; опеpaцiй з не-pyxомим мaйном, iнжинipингy, нaдaния поcлyг тд-пpиeмцям. Hедоcтaтньо pозвивaютьcя: буд1вництво, д1яльнють готелiв, pеcтоpaнiв, тypиcтичнa д1яль-нють, фiнaнcовa дiяльнicть, нaдaния cоцiaльниx по-cлyг, xочa нaявний пpиpодно-pеcypcний потенцiaл для pозвиткy циx вид1в економ!чно1' д1яльносп;
пеpеpобний cектоp пpомиcловоcтi вiдчyвae не-доcтaтнicть iнвеcтицiйниx pеcypciв зa paxyнок пеpе-вaжaння cпiввiдношення pизик/доxiднicть у cиpо-винному cектоpi економ1ки нaд пеpеpобним;
до iнвеcтицiйниx пpiоpитетiв не вxодять та-пpями економ!чно1' д1яльносп, як1 б зaбезпечyвaли дивеpcифiкaцiю економ1чно1' д1яльносп облacтей;
cеpед пpiоpитетiв pегiонaльного pозвиткy ^о-довжують пеpевaжaти гaлyзi, що вxодять до групи cеpедньонизькотеxиологiчниx. Знaчною e тaкож чacткa гaлyзей, що вxодять до ^упи низькотеxноло-гiчниx;
cyттeвим e зpоcтaння iнвеcтицiйниx pизикlв тa негaтивниx очiкyвaнь нacеления, оcобливо у Доне-цьк1й тa Лyгaнcькlй облacтяx;
екcплyaтaцiя ^^одного кaпiтaлy зaлишaeтьcя вaгомою pyшiйною cилою pозвиткy економ1ки u^x pегiонiв;
iитенcивнicть викоpиcтaння пpиpодного ram-тaлy в ^оце^ економ1чно1' д1яльносп нaйбiльшою e в добувнш пpомиcловоcтi, чоpнiй тa кольоpовiй ме-тaлypгiï;
викоpиcтaния ^^одного кaпiтaлy у cyчacниx межax ^изводить до виcнaження пpиpодного гат-тaлy cтapопpомиcловиx pегiонiв;
cтpyктypнa пеpебyдовa економ1ки здiйcию-eтьcя в межax модел1 pеiндycтpiaлiзaцiï, що не в1д-повiдae eвpопейcьким тенденц1ям.
Виемовки. В Укpaïнi певн1 cпpоби cтpyктypноï пеpебyдови економ1ки cтapопpомиcловиx pегiонiв здiйcиювaлиcя нa зacaдax модел1 pеiндycтpiaлiзaцiï. Ocновнi положения cтpyктypноï пол1тики cтоcyвa-лиcя б1льшою мipою модеpнiзaцiï бaзовиx гaлyзей
пpомиcловоcтi цж pегiонiв, покpaщеиню еколопч-ного cтaновищa тa виpiшения cоцiaльниx пpоблем шляxом збеpежения зaйиятоcтi нa пpомиcловиx тд-пpиeмcтвax тpaдицiйниx гaлyзей. Але це лише зaго-cтpювaло cтpyктypнi пpотиpiччя.
Пpи здiйcненнi cтpyктypноï пеpебyдови cтapо-пpомиcловиx pегiонiв в Укpaïнi доцшьно викоpиcто-вyвaти доcвiд, отpимaний Шмеччиною пpи впpовa-джен1 модел1 «поcтiндycтpiaльного cинтезy». Цей пiдxiд близький тa коpиcний для Укpaïни, оcкlльки вш ypaxовye, з одного боку, необxiднicть aктивного впливу caме нa люд^кий кaпiтaл, як нaйбiльш iнеpтнy cклaдовy, зaоxочyючи його до виxодy з бa-зовиx гaлyзей, a з 1ншого боку, cтимyлюючи pозви-ток виcокотеxнологiчниx виpобництв нa пpомиcло-вш оcновi. Доcвiд в ц1лому знижye cоцiaльний cпpо-тив cтpyктypним pефоpмaм.
Здiйcнения cтpyктypноï пеpебyдови економ1ки cтapопpомиcловиx pегiонiв зг1дно з доcвiдом №меч-чини потpебye впpовaджеиия в Укpaïнi бaзовиx xa-paктеpиcтик модел1 поcтiндycтpiaльного cиитезy. Це вимaгae aкцеитy та cтвоpеннi умов щодо фоpмy-вaиня в pегiонax постiндустрiальнux KOHKypeHm-них пepeваг:
- формувaння поcтiмдуcтрiaльмих чинниюв екомомiчмого зроcтaммя cтaропромиcлових регi-онiв, a caме:
полтшення дтового miMamy та дтовоХ актив-ноcmi - тдвищення пеpедбaчyвaноcтi деpжaвниx pi-шень щодо економ1чного pозвиткy Укpaïни тa cтa-pопpомиcловиx pегiонiв зокpемa; yдоcконaлення до-зв1льно1' cиcтеми тa cиcтеми деpжaвного нaглядy зa мaлим тa cеpеднiм бiзнеcом; вдоcконaлення pегyля-тоpниx пpоцедyp у cфеpax лiцензyвaння, cтaндapти-зaцiï, cеpтифiкaцiï; п1двищения довipи до деpжaвниx тa мicцевиx оpгaнiв влaди; дотpимaння пpaв влacно-cri;
наближення змт дтового кл1мату до очiкyвaнъ бiзнесy [24] - cтвоpення eдиного iнфоpмaцiйного pе-cypcy з iнфоpмaцieю щодо пpaвил тa умов ведения бiзнеcy, зм1н зaконодaвcтвa тощо; зaлyчения бiзнеcy до пyблiчно-пpивaтного пapтнеpcтвa; конcyльтaцiï тa тpенiнги ^о зaпочaткyвaния тa pозвиток бiзнеcy; конcyльтaцiï тa тpенiнги з питaнь пpоcyвaння товa-piв/поcлyг нa зовн1шн1 pинки; компенcaцiя деpжa-вою вiдcоткiв зa кpедитaми; cпpощения доcтyпy для мaлиx пlдпpиeмcтв до деpжaвниx зaкyпiвель; деp-жaвнi гapaитiï зa кpедитaми aбо зa ïxньою чacтиною; пеpеведення нaдaння aдмiнicтpaтивниx поcлyг (aбо ïx чacтини) в електpонний фоpмaт; пеpетвоpения по-дaтковоï cлyжби нa cеpвicнy cлyжбy для плaтникiв подaткlв; зменшения кшькосп документов, необxiд-ниx для ведения п^^жмии^^!' дiяльноcтi; iнфоp-мaтизaцiя aдмiнicтpaтивниx поcлy;
- cтимулювaммя розвитку aльтернaтивноï емергетики:
оpieнтaцiя нa cвiтовi тенденцп щодо зменшения чacтки ТЕС у cтpyктypi виpобництвa електpоенеpгiï;
освоення певних видiв альтернативноl енергil та забезпечення и подальшого розвитку з урахуван-ням потенщалу старопромислових регiонiв;
спрощення оформлення лiцензiй, дозволiв та сертифiкатiв у галузi електроенергетики; полег-шення приеднання до електрично1 мережi;
стимулювання збшьшення каштальних швес-тицш на науково-дослвдш роботи природоохорон-но! спрямованостi за власш кошти пiдприемств;
- зниження еколопчних навантажень на ото-чуюче середовище:
зобов'язання економiчних суб'екпв господа-рювання щодо еколопчно1 модершзаци виробничих процесiв, впровадження енергозберiгаючих технологш на виробництвi;
стимулювання впровадження «чистих» проми-слових технологiй видобутку та спалювання ву-гiлля;
запровадження комплексного використання си-ровини, зростання частки продукци з високою дода-ною вартютю;
забезпечення розвитку «базових» галузей старопромислових регiонiв на неоiндустрiальнiй ос-новi - iз застосуванням нових технологiй щодо забезпечення енерго-сировинними ресурсами iз застосуванням технологш газифшацп вугiлля та забезпечення хiмiчних пiдприемств технологiчними газами, впровадження технологш переробки газового конденсату в бензин, дизпаливо та мазут; виробництво шновацшних видiв продукцл.
- офiцiйного закрiплення на державному та регюнальному рiвнях на\|1|)и$ щодо диверсифжа-цй економiчноl дiяльностi старопромислових ре-гiонiв:
забезпечення орiентованостi процесу диверси-фшацп на збiльшення частки середньовисокотехно-логiчних та високотехнологiчних галузей промисло-востi;
урахування необхiдностi зростання в економщ старопромислових регiонiв частки послуг (дiлових, туристсько-рекреацiйних, сощальних);
внесения змш щодо закрiплення диверсифша-щйних напрямiв старопромислових регiонiв в Дер-жавтй стратеги регюналъного розвитку до 2020 року, а також в Стратеги економгчного та социального розвитку старопромисловихрегютв.
Лпература 1. Амоша О. Особливосп лшшдаци вугшьних шахт у старопромислових регiонах / О.1. Амоша, А.В. Бардась // Економша промисловостi. - №3. -2009. - С. 34-37. 2. Анюмова О. Вплив ТНК на еко-номiчний розвиток старопромислових регютв / О.М. Атамова // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сб. науч. трудов. -Ливадия-Донецк: ДонНУ, 2007. - С. 545-550. 3. Глонти К. Старопромышленные регионы: проб-
лемы и перспективы развития / К.М. Глонти // Ре-гионология. - 2008. - №4. - С. 27-36. 4. Грязнова М.А. Теоретические аспекты управления развитием старопромышленного региона / М.А. Грязнова, З.З. Муллагалеева // Известия ИГЭЕ. - 2009. - №3(65). -С. 57-60. 5. Державна стратепя регюнального розвитку на перюд до 2015 року: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 21 липня 2006 р. № 1001 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //zakon5.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-%D0%BF. 6. Крушнщька Г. Конкуренщя посriндустрiаль-ного суспшьства та змiни пiдходiв щодо конкурен-тоспроможносп / Г.Б. Крушнщька // Економiчна безпека в умовах глобалiзацil свгтово! економiки : [колективна монографiя у 2 т.]. - Дшпропетровськ: «ФОП Дробязко С.1.», 2014. - Т. 1. - 466 с. - С. 107123. 7. Ляшенко В. Регуляторна полпика стимулювання розвитку малого тдприемництва в умовах трансформацл виробничо! сфери старопромислових регютв / В. I. Ляшенко // Управлiння економшою: теорiя та практика. - 2012. - № 2012. - С. 3-25. 8. Ляшенко В. Укра!на XXI: неоiндустрiальна держава або «крах проекту»?: монографiя / B.I. Ляшенко, €.В. Котов; НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-сп; Полтавський ун-т економши i торгiвлi. - Ки!в, 2015. - 196 с. 9. Макогон Ю. Тенденции социального развития старопромышленных регионов / Ю. В. Макогон // Економша промисловосп. - 2013. - №3 (63). -С.192-196. 10. Макогон Ю. Некоторые аспекты развития экспортоориентированных отраслей старопромышленного региона / Ю.В. Макогон // Старопро-мисловi регiони Захщно! i Схвдно! Свропи в умовах штеграцп: зб. наук. праць. - Донецьк, 2003. - С. 4656. 11. Мршська О. Особливосп регюнально! поль тики щодо старопромислових регютв у Великобри-танй (Мерсюайд) та Укра1'ш (Луганська область) О.В. Мршська // Управлшня сучасним мютом. -2002. - №10-12 (8). - С. 40-49. 12. Нащональна модель неоiндустрiального розвитку Укра!ни: моногр. / В.П. Вишневський, Л.О. Збаразська, М.Ю. Зашз-дра, В.Д. Чекша та iн.; за заг. ред. В.П. Вишневсь-кого; НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-стi. - Кив, 2016. - 518 с. 13. Рейтинг швестицшно! привабли-восп регiонiв 2014 / 1нститут економiчних дослвд-жень та полiтичних консультацш - Кив, 2014. -390 с. 14. Реструктуризация старопромышленных регионов: опыт России и мира / А. Гранберг, С. Артоболевская, Г. Ковалева, З. Россель // Региональное развитие и сотрудничество. - 1998. - №1-2. - С. 813. 15. Сшгова О. Адаптащя европейського досв^ виршення сотальних проблем старопромислових регютв до умов Укра!ни [Електронний ресурс] / О.Ю. Сшгова. - Режим доступу : http://old.niss. gov.ua/Monitor/Juni/2.htm. 16. Сшгова О. Свгтовий досввд цшеспрямованих змш структури економши старопромислових регiонiв та проблеми його використання в Укра!ни / О.Ю. Сшгова // Формування ринково! економiки: зб.наук.праць. - Спец.вип. Ре-гiональний розвиток Укра!ни: проблеми та перспек-тиви. - К.: КНЕУ, 2009. - 796 с. - С.614-620. 17. Сшгова О. Сощальш аспекти реструктуризацн вугшь-
но! галузi Укра1ни: оцiнка законодавчого та нормативно-правового забезпечення / О.Ю. Снiгова // Bi-сник Донецького унiверситету. Сер.Економша i право. - 2006. - №1. -С. 338-341. 18. Сусловська Т. Поспндуст^альш детермiнанти зростання ролi освiти i науки в соцiально-економiчному розвитку сустльства / Т. С. Сусловська // Економша та тд-приемництво : зб. наук. пр. молодих учених та аст-ранпв / М-во освiти i науки Укра1ни, ДВНЗ "Ки1в. нац. екон. ун-т iM. В. Гетьмана" ; ввдп. ред. С. I. Дем'яненко. - Ки1в : КНЕУ, 2009. - Вип. 22. - С. 5463. 19. Татаркин А. Старопромышленные регионы: трудности и перспективы / А. Татаркин, Л. Юрга-нова // Федерализм. - 2000. - № 1. 20. Татаркин А.
0 возможностях и механизме неоиндустриализации старопромышленных регионов / А. Татаркин, О. Романова - 2013 // Экономист. - 2013. - №1. - С. 2137. 21. Трофимова О. Факторы пространственных сдвигов в экономике старопромышленных регионов / О.М. Трофимова, Е.И. Васильева // Электронное научно-практическое периодическое издание "Экономика и социум"; Институт управления и социально-экономического развития, Саратов, 2015.
22. Управлшня людським та сощальним розвитком у регюнах Украши: моногр. / О. Ф. Новшова, О. I. Амоша, Л. В. Шаульська та ш; НАН Украши, 1н-т економши пром-сп. - Донецьк, 2010. - 488 с.
23. Червова Л. Анализ и особенности институционального развития старопромышленных регионов / Л.Г. Червова, М.В. Дубинина // Структурш реформи
1 трансформацп в промисловосп: перспективи i прюритети : зб. наук. пр. - Донецьк : 1ЕП НАН Украши. - 2010. - С. 192-193. 24. Щорiчна оцшка дь лового ктмату: 2015. - К.: 1нститут економiчних до-слiджень та полггичних консультацiй, 2016. - 51 с. 25. Boschma R. Externalities and the industry life cycle. A long term perspective on regional growth in Great Britain/ R. Boschma, F. Neffke, F. Van Oort. -TC Utrecht, The Hague, Urban and Regional research centre Utrecht, Netherlands Institute for Spatial Research, 2005. -19 p. 26. Hudson R. Labour-market changes and new forms of work in old industrial regions: maybe flexibility for some but not flexible accumulation / R. Hudson. Environment and Planning.-1989. - №7(1). - Р. 5-30. 27. Kerexeta G. Reflection on revitalisition strategies in old industrial regions / G. E. Kerexeta, H. F. Ibarzabal. The case of Bilbao: Special session on Annual Conference «Economic Development in European Cities». 7-10 November 2003.
Сшгова О. Ю. Можливост формування постшдус^альних конкурентних переваг старо-промислових регюшв УкраТни
На основi аналiзу особливостей ввдтворюваль-них процеив фiзичного i природного каmталiв ста-ропромислових регiонiв Украши виявлено, що структурна перебудова економши цих регiонiв здш-снюеться за «моделлю реiндустрiалiзацii» i зорiен-
тована на збереження ознак iндустрiальноi еконо-мiки. Встановлено змiстовнi характеристики ще! моделi. Оцiнено можливост^ формування поспндус-трiальних конкурентних переваг старопромислових регюшв. З'ясовано, що при здiйсненнi структурно! перебудови старопромислових регюшв в Укра1ш доцшьно використовувати досвiд Нiмеччини. На-дано рекомендацii щодо становления в старопромислових регюнах Укра1ш «моделi постiндустрiаль-ного синтезу».
Ключовi слова: старопромисловi регiони, пост-iндустрiальнi конкурентнi переваги, «модель пост-iндустрiального синтезу».
Снеговая Е. Ю. Возможности формирования постиндустриальных конкурентных преимуществ старопромышленных регионов Украины
На базе анализа особенностей воспроизводственных процессов физического и природного капиталов старопромышленных регионов Украины определено, что структурная перестройка экономики этих регионов осуществляется согласно «модели реиндустриализации» и ориентирована на сохранение характеристик индустриальной экономики. Установлен^1 особенности этой модели. Оценена возможность формирования постиндустриальных конкурентных преимуществ старопромышленных регионов. Выяснено, что при осуществлении структурной перестройки целесообразно использовать опыт Германии. Даны предложения и по становлению в старопромышленных регионах Украины «модели постиндустриального синтеза».
Ключевые слова: старопромышленные регионы, постиндустриальные конкурентные преимущества, «модель постиндустриального синтеза».
Snihova O. The possibilities of post-industrial competitive advantages' formation of old-industrial regions of Ukraine
Based on the analysis of specific features of physical and natural capital reproduction of old-industrial regions of Ukraine, has been revealed that structural reconstruction of the economy of these regions is being realized according to "reindustrialization" model and has been oriented to save the features of industrial economy. The definitive features of this model have been determined. The possibilities of post-industrial competitive advantages of old-industrial regions formation have been estimated. Has been concluded that in structural reconstruction of old-industrial regions of Ukraine the experience of Germany is worth to be used. The recommendations have been given to establish the "model of industrial synthesis" in old-industrial regions of Ukraine.
Keywords: old-industrial regions, post-industrial competitive advantages, "model of post-industrial synthesis".
Стаття надшшла до редакци 21.03.2017
Прийнято до друку 22.03.2017
