CC BY
46
УДК 338.33:332.12 Олена Юрнвна Сшгова,
канд .eKoH. наук 1нститут eкoнoмiки та пpoгнoзyвaння HAH Укpaïни, Кшв
ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ РИЗИК1В I ЗАГРОЗ В УМОВАХ ФАКТИЧНОÏ ВТРАТИ ЧАСТИНИ ТЕРИТОРП ТА ЕКОНОМ1ЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ СТАРОПРОМИСЛОВИХ РЕГЮНГВ
Втpaтa кoнтpoлю над чacтинoю До-нeцькoï та Луган^ко"! oблacтeй y зв'язку з pociйcькoю oкyпaцieю пoтpeбye визна-чeння oбyмoвлeних цим pизикiв i зaгpoз для eкoнoмiки У^аши, якi е значними, зважаючи на вагомий вдашк цих crapo^ poмиcлoвих peгioнiв в eкoнoмiкy У^аши в пoпepeднi poки.
Пeвнi cпpoби щодо визнaчeння пpoблeм, пов'язаних iз втpaтoю чacтини тepитopiï ^aï™, було здiйcнeнo в^чиз-няними науковцями А. Gpмoлaeвим, Я. Жaлiлoм, Ю. Залозновою, G. Котовим, В. Ляшeнкoм, В. Сданком. У ïx пpaцях poз-глянуто мoжливi c^^pn poзвиткy perio-шв, що пepeбyвaють у зoнi конфлшту, визнaчeнo умови та ймoвipнicть ïx peaлi-заци [5], здiйcнeнo cпpoбy oцiнити вплив втpaти чacтини тepитopiï Дoнeцькoï та Лyгaнcькoï oблacтeй на нащональну e^-нoмiкy, визначити збитки вщ военних дiй, oцiнити пoтpeбy у фiнaнcoвиx pecyp-cax на вiднoвлeння тepитopiй [6; 11], а також знайти вщповщь на питання щодо пepcпeктиви coцioeкoнoмiчнoгo вiдpo-джeння Дoнбacy [1] та подальшого юну-вання ^аши як нeзaлeжнoï дepжaви за умов дoтpимaння eвpoпeйcькиx opiern^-piв poзвиткy в нових eкoнoмiчниx та по-лiтичниx умовах [15].
Ha офщшному piвнi у Cтpaтeгiï на-цioнaльнoï бeзпeки i oбopoни У^аши визнaчeнo зaгpoзи eкoнoмiчнiй бeзпeцi У^аши, cфopмoвaнi вoeннoю aгpecieю [13]. Пpoтe ïx пepeлiк e доотть oбмeжe-ним i поза мeжaми дepжaвнoï пoлiтики зaлишилиcь тi, що походять iз втpaти ча-стини тepитopiï та eкoнoмiчнoгo пoтeнцi-
алу cтapoпpoмиcлoвиx peгioнiв i пoтpe-бують нeгaйнoгo peaгyвaння.
Мemoю cтaттi e вcтaнoвлeння pизи-кiв i загроз для Укpaïни в цiлoмy i для тepитopiй Дoнeцькoï та Луган^ко!' обла-cтeй, нeпiдкoнтpoльниx yкpaïнcькiй вла-дi, якi e нacлiдкoм вoeннoï aгpeciï та втpaти чacтини тepитopiï, eкoнoмiчнoгo пoтeнцiaлy; poзpoбкa зaxoдiв, cпpямoвa-них на дocягнeння cтiйкoï стабшзацп мaкpoeкoнoмiчниx пpoцeciв в Укpaïнi та пoм'якшeння/пoдoлaння pизикiв i зaгpoз для нaцioнaльнoï eкoнoмiки у зв'язку з фактичною втpaтoю чacтини тepитopiï, а також на вщбудову eкoнoмiки Дoнeцькoï та Лyгaнcькoï oблacтeй пicля вiднoвлeння кoнтpoлю над ïx тepитopiями.
№йбшьш нeгaтивнi фiнaнcoвo-eкoнoмiчнi нacлiдки для У^аши мae втpaтa пepeвaжнoï частини пpoмиcлoвoгo пoтeнцiaлy i пaдiння oбcягiв пpoмиcлoвo-го виpoбництвa Дoнeцькoï та Лyгaнcькoï oблacтeй. У цих peгioнax виpoблялocя понад 25% ВВП У^аши. Так, Дoнeцькa oблacть займала лiдиpyючi пoзицiï за об-cягaми пpoмиcлoвoгo виpoбництвa cepeд peгioнiв Укpaïни, зaбeзпeчyючи мaйжe 20% зaгaльнoдepжaвнoгo oбcягy peaлiзo-вaнoï пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï, на ïï тepи-тopiï зocepeджyвaлacя п'ята частина пpo-миcлoвoгo пoтeнцiaлy кpaïни. Лугатоька oблacть також входила до п'я^ки най-бiльш пpoмиcлoвo poзвинeниx peгioнiв Укpaïни.
У гaлyзeвiй cтpyктypi пpoмиcлoвoгo виpoбництвa Дoнeцькoï oблacтi пepeвa-жають мeтaлypгiйнa та xiмiчнa пpoмиc-ловють, гaлyзi пaливнo-eнepгeтичнoгo
© О.Ю. Сшгова, 2015
комплексу, машинобудування. Область була основним постачальником метало-продукцп, продукцп машинобудування i хiмiчноi промисловостi. Характерною рисою господарського комплексу област було поеднання потужноi промисловостi з багатогалузевим сiльським господарст-вом, на розвиток якого останшм часом було зроблено значний акцент iз подаль-шою перспективою виходу продукцп на свiтовi ринки. Промисловий потенщал Лугансько'1' областi характеризуеться як багатогалузевий, де провщш мiсця пось дають добувна промисловiсть, важке машинобудування та нафтопереробка.
Бшьшють промислових активiв До-нецько'1 та Лугансько'1' областей знахо-дяться на територп, не пiдконтрольнiй укра'шськш владi, де розташоваш найбь льшi вiтчизнянi тдприемства чорно'1, ко-льорово'1 та хiмiчноi промисловостi, важ-кого машинобудування. Значна кшьюсть пiдприемств мае стратегiчне для Украши значення за обсягом, асортиментом про-дукцп або за 11 використанням в оборон-нiй промисловосп кра'ни, а також е дже-релами надходжень до державного бюджету [2; 14].
Значних втрат зазнала вугшьна промисловiсть Донбасу, яка ввдграе ви-значальну роль у забезпеченш енергети-чно'1 безпеки Украши, забезпечуе функ-цiонування експортоорiентованих галу-зей - коксохiмiчноi, металургшно!' промисловосп та електроенергетики. У тд-порядкуванш Мiнiстерства енергетики та вугшьно! промисловостi Украши перебу-вае 93 вугшьш шахти, з них 60% - на територп, не тдконтрольнш укра'шськш владi, у тому чист 100% шахт, що видо-бувають антрацитове вугiлля (Снiжне, Шахтарськ, Торез). Переважна 1'х частина не працюе. Така ситуацiя у вугшьнш га-лузi загрожуе стабiльному функщону-ванню електроенергетики, металургшно!' та коксохiмiчноi промисловостi.
У схiдному регiонi зосереджено пе-реважний обсяг покладiв природного га-
зу Украши (близько 85%). У зон АТО розташовано 12 родовищ, Í3 них 5 - на не контрольованш Укра'ною територп'. Через неможливють 'х розробляти у 2015 р. державна компатя «Укргазвидобуток» втратить 160 млн м газу. Проте майже половина запаав газу розмщена на ро-довищах, якi перебувають у кшцевш ста-дп розробки. Близько 90% експлуатацш-ного фонду свердловин, що забезпечують понад 70% газовидобутку, сконцентрова-но саме на цих родовищах. Це дещо зме-ншуе втрачеш вигоди Украши вiд потен-цшного видобутку природного газу.
Хоча на територп', тдконтрольнш Укрш'ш, залишаються найбшьш перспек-тивнi запаси кам'яного вугшля (Красноа-рмiйськ, Добропiлля, Вугледар), а переважна кшьюсть продуктивних газових родовищ на територп конфлiкту перебу-вае на кiнцевiй стадп розробки i значна 'х частка не розроблялася в розрахунку на тдвищення ефективносп 'х використан-ня у майбутньому. Наслщком втрати контролю над окупованими територiями Донецько'' та Лугансько'' областей е втра-чеш вигоди у виглядi потенцiйного доходу вщ видобутку цих енергоресурав та погiршення потенцiалу енергетично'' безпеки, який базувався на збшьшенш част-ки вугiлля в енергетичному баланс та зростаннi ролi сланцевого газу у вирь шеннi завдань досягнення газово'' незале-жностi та здешевлення природного газу.
До втрати частки промислового та природного потенщалу додаеться тдви-щений ризик функщонування промислових об'ектiв практично на всш територп цих областей. Ситуащя може ускладни-тись, а обсяги втрат значно зрости вна-слiдок вчинення протиправних (дивер-сiйних, терористичних) дiй на потенцш-но небезпечних об'ектах або чергово'' ес-калацп збройного протистояння, поши-рення його на новi територп кра'ни.
Про обсяги втрат укра'нсько'' еко-номiки свiдчить рiзке скорочення пито-мо'' ваги старопромислових регiонiв, втя-
гнутих у збройний конфлшт, у загально-му обсязi реалiзованоi промисловох продукцп (табл. 1). Якщо в 2013 р. питома вага Донецькох обласп в загальному об-сязi реалiзованоi промисловох продукцп по крш'ш складала близько 20%, то у 2014 р. вона скоротилась у 1,2 раза. Пр-шим е становище у Луганськiй областi,
де скорочення становило бшьш нiж 1,5 раза. Протягом ачня-кв^ня 2015 р. тен-денцп зниження питомо! ваги Донецько'1' та Лугансько'1 областей у загальному об-сязi реалiзованоi продукцп по крш'ш по-силилися, що свiдчить про збiльшення негативного впливу на економшу краши в цшому.
Таблиця 1
Питома вага старопромисловихрегютв у загальному обсяз1 _реал1зовано'г промислово'1 продукцп, % [8; 12]_
Обласп 2013 2014 Очень-кв^ень 2015 р.*
Дншропетровська 18,1 20,1 20,8
Донецька 18,5 15,1 11,4
Запорiзька 6,8 7,9 9,0
Луганська 6,1 3,9 1,1
: Без урахування частини зони проведения антитерористично! операци.
Падшня промислового виробництва в Донецькш та Луганськiй областях було найбшьшим серед iнших областей Украь ни та старопромислових регiонiв зокрема (табл. 2). У Донецькш обласп обсяги промислового виробництва в 2014 р. по-рiвняно з аналопчним попереднiм перю-дом скоротились близько на 30%. Тенде-нцп скорочення обсяпв промислового
виробництва зберiгалися протягом усього перюду збройного конфлiкту, проте в пе-рiод припинення бойових дш та певного вiдновлення транспортного сполучення й енергетично'1 iнфраструктури (з жовтня 2014 р. по ачень 2015 р.) простежуеться зростання виробництва чавуну, сталi та коксу, а також видобутку вугшля.
Таблиця 2
Сфера реального сектору економгки старопромислових регютв Украгни, % до в1дпов1дного перюду попередньогороку [8; 12]
Обласп 2013 2014 Очень-березень 2015р.* Березень 2015 р. Березень 2015 р. до лютого 2015р.*
1ндекси п ромислово! продукцп
Дншропетровська 98,5 92,5 89,1 85,2 107,2
Донецька 93,6 68,5 47,5 50,6 121,6
Запорiзька 97,1 96,8 92,4 86,4 101,0
Луганська 91,1 58,0 12,0 10,0 96,0
1ндекси обсягу сшьськогосподарського виробництва
Дншропетровська 131,1 94,0 96,0 98,1 98,6
Донецька 105,8 96,2 67,3 65,1 74,0
Запорiзька 134,4 96,3 95,1 97,3 99,7
Луганська 103,5 82,3 43,8 42,8 45,9
* Без урахування частини зони проведеиия аититерористичиох операци.
Виробництво промислово'1 продук-ци в Донецькш областi (без урахування частини зони проведення АТО) за I квартал 2015 р. порiвняно з аналопчним перь одом попереднього року скоротилось бiльш нiж удвiчi. Це вiдбулося за рахунок зменшення обсягiв виробництва продук-ц11 в легкш промисловостi - бiльш шж у 6 разiв, хiмiчнiй промисловосп - майже в 6, виробницга харчових продуктiв, напо-1'в, тютюнових виробiв та добувнiй промисловосп - у 3, виробництвi коксу та продукпв нафтоперероблення - у 2,5 раза.
Певне полшшення ситуацп вщбу-лося у березнi 2015 р.: порiвняно з лютим промислове виробництво зросло на 21,6%, у квггш - ще на 5,6%. Найбшьш значущий прирiст у березш порiвняно з попереднiм мiсяцем було зафшсовано в металургiйному виробництвi та виробни-цтвi готових металевих виробiв - бiльш нiж на 30%, машинобудуванш, виробни-цтвi гумових i пластмасових виробiв, ш-шо'1 неметалево'1 мшерально!' продукцп, виробництвi хiмiчних речовин i хiмiчноi продукцп - майже на 30% [12].
У Луганськш обласп обсяги про-мислового виробництва в 2014 р. по вщ-ношенню до вiдповiдного перiоду попе-реднього року скоротилися майже у 2 рази, а на початку 2015 р. становили лише трохи бшьше 10% до вщповщного перю-ду 2014 р. Значно кращою по Луганськш обласп е ситуащя у сферi сiльського гос-подарства, де у 2014 р. обсяг сшьського-сподарського виробництва становив бь льше 80% до вщповщного перюду 2013 р., а на початку 2015 р. скорочення обся-гiв сiльськогосподарського виробництва наближалося до 50% до вщповщного перюду попереднього року проти 88% у промисловосп.
Статистичш даш щодо сощально-економiчного становища Лугансько'' об-ласп надають змогу здiйснити детальне оцшювання лише за I пiврiччя 2014 р.
Спад обсяпв продукцii за цей перюд проти ачня-червня 2013 р. спостерiгався у бшьшосп основних видiв промислово'' дiяльностi. Найбшьш значущим вiн був у сферi видобутку сиро'' нафти - на 38%, природного газу - на 36, шших корисних копалин та розробки кар'ерiв - близько на 30% [8].
Основною причиною падшня обсяпв промислового виробництва старопро-мислових регюшв, що опинились у зош збройного конфлiкту, е припинення фун-кцiонування пiдприемств. Бойовi ди спричинили припинення дiяльностi бага-тьох виробничих потужностей металур-гшно! та коксово'' галузей або скорочення завантаження 1'х промислових потужнос-тей, обумовлене обмеженням постачання сировини, вщвантаження готово'' проду-кцii.
У I кварталi 2015 р. у Донецькш та Луганськш областях працювали лише 2 пщприемства металургшно! галузi -«Металургiйний комбiнат iм. Глшча» та «Азовсталь», розташованi на територп, пiдконтрольнiй украiнськiй владi, проте 1х виробничi потужностi було завантаже-но неповною мiрою через логiстичнi об-меження вiдвантаження готово'' продук-цп, залежнiсть вiд постачання сировини, мiжгалузевi зв'язки з призупиненими пi-дприемствами з територш, пiдконтроль-них так званим ДНР та ЛНР. Основними чинниками, що створюють лопстичш обмеження, е пошкодження транспортно'' (автомобiльних та залiзничних дорiг) i енергетично'' шфраструктури (лiнiй елек-тропередач, газопроводiв), вщновлення роботи яких потребуе значних катталов-кладень.
Мiж тим, за даними шформацшно-аналiтичного порталу «УкрРудПром», станом на березень 2015 р. практично ва виробничi потужностi металургiйноi та коксово'' галузей, розташованi на терито-рп, не пiдконтрольнiй украiнськiй владi, збережеш у працездатному станi, закон-
cepвoвaнi та зможуть poзпoчaти poбoтy ^и виpiшeннi пpoблeми з пocтaчaнням cиpoвини [3].
Haйбiльшиx пoшкoджeнь та pyйнy-вань зазнали тi пpoмиcлoвi потужноеп, що oпинилиcь на лшп з^к^ння та вe-дeння бойових дш. За даними Дepжaвнoï фюкальнох ^ужби Укpaïни, cтaнoм на вepeceнь 2014 p. було повшстю зpyйнo-вано та да пiдлягaли вiднoвлeнню близь-ко 600 пiдпpиeмcтв (396 - у Додацькш oблacтi, близько 200 - у Лугадаькш). Станом на лютий 2015 p. на Донбаа зpyйнoвaнo 1,4 тиc. oб'eктiв зaлiзничнoï iнфpacтpyктypи, 1,5 тиc. км автомобшь-них шляxiв, понад 9 тда. житлових ^и-мiщeнь. Бeзпocepeдньo в зош бойових дiй чacткoвo або повшстю зpyйнoвaнo мocтiв та шляxoпpoвoдiв - 13 од., aвтoмoбiльниx шляxiв - 473 км [9].
№задовшьним щодо пepcпeктив зaлишaeтьcя cтaнoвищe у аль^кому го-cпoдapcтвi в зош конфлшту. Ocнoвнoю зaгpoзoю e даможливють пpoвeдeння ciльcькoгocпoдapcькиx poбiт yнacлiдoк активних бойових дiй.
Пpoтягoм 2010-2013 pp. у цшому по Укpaïнi ^ом^лов^^ та ciльcькe гоото-дapcтвo залишалдая галузями, дe мали мicцe нaйбiльшi фiнaнcoвi peзyльтaти. Hacлiдкoм cкopoчeння oбcягiв пpoмиcлo-
вого виpoбництвa у 2014 p. - на початку 2015 p. стало piзкe cкopoчeння надхо-джeнь пoдaткiв та збopiв до Дepжaвнoгo бюджeтy У^аши. Вiдчyтним було i зpo-cтaння (близько в 1,5 paзa) дoci стабшь-но"1 кiлькocтi збиткових пiдпpиeмcтв у cтapoпpoмиcлoвиx peгioнax. Ocoбливo значущим цe було в Додацькш та Луган-№кш oблacтяx, дe ïx кiлькicть cягнyлa близько 60%. Тож, у 2014 p. плaтeжi до Дepжaвнoгo бюджeтy У^аши по Дода-цькiй та Лугадаькш oблacтяx пopiвнянo з пoпepeднiм пepioдoм cкopoтилиcь бiльш нiж на 70%. У ^ошовому eквiвaлeнтi да cкopoчeння cтaнoвилo 13,2 млpд фн, у тому чиcлi по Додацькш - на 10,0 та Лу-гaнcькiй - на 3,2 млpд гpн.
До початку кoнфлiктy на cxoдi У^аши чacткa eкcпopтy тoвapiв iз ста-poпpoмиcлoвиx peгioнiв становила близько 45% вiд зaгaльнoyкpaïнcькoгo. У 2013 p. cepeд ycix peгioнiв Укpaïни лщи-pyючa позищя за цим показником нaлe-жала Додацькш oблacтi. Ïï питома вага в загальному oбcязi eкcпopтy тoвapiв ста-новила понад 20%. Питома вага Лугадаь-ко"1 oблacтi була пopiвнянo нeзнaчнoю -близько 6% eкcпopтy тoвapiв, пpoтe вона входила до п'я^ки нaйбiльш eкcпopтoo-pieнтoвaниx oблacтeй У^аши (табл. 3).
Oблacтi Екcпopт до загального oбcягy Iмпopт до загального oбcягy
2013 2014 ciчeнь-лютий 2015 p.* 2013 2014 ciчeнь-лютий 2015 p.*
Днiпpoпeтpoвcькa 14,7 16,3 18,4 7,7 8,5 8,3
Додацька 20,5 15,6 9,1 4,9 3,9 3,2
Зaпopiзькa 5,8 6,9 7,9 2,4 2,9 2,8
Лyгaнcькa 6,1 3,5 0,2 2,4 1,9 0,9
Разом 47,1 42,3 35,6 17,4 17,2 15,2
Таблщя 3
Ча^ка eкcnopmу-iмnopmу moвapiв no cmaponpoмucлoвuxрегюнах, % [8; 12]
* Бeз ypaxyEaRE^ частини зони ^oseAen^ aнтитepopиcтичнoï onepauii.
Скорочення обсяпв виробництва й експорту товарiв iз старопромислових регiонiв Укра'ни вщбувалося починаючи з 2008 р. i було обумовлено впливом на вiтчизняну економiку св^ово'' фшансово-економiчноi кризи, уповшьненням зрос-тання попиту на основну експортну про-дукцiю старопромислових регюшв Укра-'ни у свiтi. Ид найбшьшим негативним впливом у той перюд опинилися товарнi групи, представлен продукцiею галузей спецiалiзацii цих регюшв, а саме продук-цiя металургшного комплексу, виробни-цтво мiнеральних продукпв та продукцiя машинобудування. Подiбна диференць йованiсть зовшшньоторговельно' спеща-лiзацii та сконцентровашсть експорту старопромислових регiонiв на вкрай об-меженому наборi товарних груп обумо-вили поступове уповшьнення динамiки розвитку старопромислових регiонiв Укра'ни. Так, у 2013 р. обсяг експорту товарiв iз старопромислових регюшв по вщношенню до 2012 р. становив 92%, у
Значний негативний ефект для в^-чизняно' економши мае рiзке скорочення експорту на росшський ринок. Це стосу-еться Укра'ни в цiлому, проте бшьшою мiрою - старопромислових регiонiв. Так, за ачень-лютий 2015 р. порiвняно з вщ-повiдним перiодом попереднього року експорт Донецько' та Лугансько'' облас-
тому числi Дшпропетровсько' обласп -97, Донецько' - 88, Запорiзькоi - 92, Лу-гансько'' - 85%.
Проте особливо вщчутним було скорочення обсягiв експорту товарiв про-тягом 2014 р. (табл. 4). У цей перюд час-тка старопромислових регюшв Укра'ни в експорп кра'ни зменшилася порiвняно з 2013 р. i становила близько 40%. Це вiд-булося переважно за рахунок значного (практично на 5 в.п.) скорочення частки Донецько' та бшьш нiж у 1,7 раза Луган-сько'' областей. На початку 2015 р. даш тенденцп посилились i частка найбiльш експортоорiентованих областей кра'ни (Донецько'' та Лугансько') скоротилась до 9 та 0,2% вщповщно.
За сiчень-лютий 2015 р. експорт то-варiв на европейський ринок iз Донецько'' та Лугансько'' областей (без урахування частини зони проведення антитерористи-чно'' операцп) скоротився порiвняно з сi-чнем-лютим попереднього року у 3 та 37 разiв вiдповiдно.
тей до Росiйськоi Федерацп, яка до цього була найбшьшим зовшшньоторговель-ним партнером, скоротився у 4 рази. Особливо значущим було зменшення ек-спорту виробiв iз чорних металiв - майже у 2 рази, продукцп машинобудування - у 4,2, продукцп хiмiчноi промисловосп - у 5,3 та готових харчових продуктiв -
Таблиця 4
Обсяги експорту ¡мпорту товарiв по старопромисловихрегюнах Украгни, % [8; 12]
Експорт, до вщповвдного 1мпорт, до вщповщного
перiоду попереднього року перюду попереднього року
Обласп ачень- ачень-
2013 2014 лютий 2015 р*. 2013 2014 лютий 2015 р.*
Дншропетровська 97,8 89,5 87,9 97,3 86,1 72,5
Донецька 82,2 67,8 32,9 90,2 52,3 46,0
Запорiзька 96,5 101,4 90,3 88,7 89,2 67,5
Луганська 64,5 53,8 2,7 114,1 54,9 24,8
* Без урахування частини зони проведення антитерористично! операцп.
тактично у 12 paзiв. Екcпepти Св^ового банку пpoгнoзyють у 2015 p. пoдaльшe cкopoчeння oбcягiв eкcпopтy, я^ вщбу-вaтимeтьcя на тлi ^изи в eкcпopтoopieн-тованих ceктopax eкoнoмiки, пoгipшeння умов тopгiвлi, а також стад нaдxoджeнь вiд тypизмy i тpaнcпopтниx пepeвeзeнь.
Teндeнцiï yпoвiльнeння i^ecra^^ них пpoцeciв також були xapaктepними для cтapoпpoмиcлoвиx peгioнiв починаю-чи з 2008 p. Ц peгioни вiдчyвaли дeфiцит пpямиx iнoзeмниx iнвecтицiй, oбyмoвлe-ний втpaтoю зaцiкaвлeнocтi iнвecтopiв у poзвиткy базових гaлyзeй eкoнoмiки ста-poпpoмиcлoвиx peгioнiв i зocepeджeнням ïx на галузях, що зapeкoмeндyвaли ceбe як пpибyткoвi та таю, що да пoтpeбyють вeликиx кaпiтaлoвклaдeнь i мають мшь мальний тepмiн oкyпнocтi. Виходячи з цього ^инципу, в Укpaïнi най^ивабли-вiшими для iнвecтyвaння за ocтaннi poки були внyтpiшня тopгiвля (близько 20% вщ загального oбcягy пpямиx iнoзeмниx iнвecтицiй), xapчoвa пpoмиcлoвicть (близько 15%), машинобудування i мeтaлooб-poбкa (13%), фшадаова дiяльнicть (8%). Ha частку цих гaлyзeй eкoнoмiки ^ипа-дало мaйжe 60% ycix пpямиx iнoзeмниx iнвecтицiй. Ciльcькe гocпoдapcтвo, будь вництво та гoтeльний бiзнec, на яю ^и-пaдae по 3%, e мeнш пpивaбливими, що oбyмoвлeнo тpивaлим тepмiнoм окупно^ тi та вeликим iнвecтицiйним pизикoм. Додатково iнвecтицiйнa ^ивабливють У^аши знижyвaлacя чepeз виcoкий pi-вeнь кopyпцiï, гpoмiздкi peгyлятopнi ^о-цeдypи, знaчнi iнвecтицiйнi pизики.
Збpoйний кoнфлiкт пiдвищив поль тичнi pизики iнвecтицiйнoï дiяльнocтi. Oбcяг кaпiтaльниx iнвecтицiй за 2014 p. по вiднoшeнню до пoпepeдньoгo poкy змeншивcя мaйжe на чвepть - iндeкc ка-пiтaльниx iнвecтицiй у 2014 p. становив 76% по вiднoшeнню до 2013 p. C^po-чeння oбcягiв кaпiтaльниx iнвecтицiй пpocтeжyeтьcя в пepeвaжнiй бiльшocтi видiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi, зoкpeмa у
пpoмиcлoвocтi - бiльш шж на 20%, опто-вiй та poздpiбнiй тopгiвлi - близько на 20%, у cфepi oпepaцiй iз нepyxoмим майном - бшьш нiж на 20%. Cкopoчeння об-cягiв iнвecтицiй вiдбyвaeтьcя пpaктичнo по вах peгioнax У^аши, пpoтe лiдepaми e cтapoпpoмиcлoвi. Ocoбливo актуальною ця пpoблeмa пocтae для Дода^^ та Лу-гaнcькoï oблacтeй, дe cкopoчeння катта-льних вклaдeнь бeз ypaxyвaння зони ATO в paзи бiльшe, нiж у cepeдньoмy по ста-poпpoмиcлoвиx peгioнax. Так, якщо у
2014 p. у Днiпpoпeтpoвcькiй облаеп капь тaльнi iнвecтицiï cтaнoвили близько 80% вщ пoпepeдньoгo poкy, в Зaпopiзькiй -близько 90, то в Додацькш та Лугадаь-кш - 45 та 40% вщповщно.
Цe пiдтвepджyeтьcя даними пpoвe-дeнoгo Gвpoпeйcькoю бiзнec-acoцiaцieю опитування щодо вcтaнoвлeння iндeкcy iнвecтицiйнoï пpивaбливocтi У^аши. У II квapтaлi 2014 p. cepeд головних чинни-кiв, що мали дагативний вплив на iнвec-тицшний клiмaт в Укpaïнi, 60% perao^ дeнтiв вiдзнaчили вoeннi дй на cxoдi кpa-хни, якi е^имую^ peфopми та нeгaтивнo пoзнaчaютьcя на зaлyчeннi iнвecтицiй. У I квapтaлi 2015 p., за oцiнкaми pecпoндe-нтiв, iнвecтицiйнa пpивaбливicть Укpaïни пoгipшилacь по вiднoшeнню до 2014 p. Cepeд ocнoвниx чинникiв зaлишaютьcя: в^ута^ть пpoгpecy в зoнi ATO, вдаокий piвeнь валютних pизикiв, дeклapyвaння peфopм та вiдcyтнicть ïx peaльнoгo в^о-вaджeння, нeзaдoвiльний piвeнь бopoтьби з кopyпцieю. Пpaктичнo 50% опитаних да очшували позитивних змiн у II квapтaлi
2015 p. [4].
У 2014 p. Додацька та Лугадаька oблacтi зазнали cyттeвoгo пaдiння i^ec-тицiйнoï пpивaбливocтi та з лiдepiв пepe-твopилиcя на ayтcaйдepiв. Так, Додацька область з 3 мюця у 2013 p. пepeмicтилacь на 22 мюда у 2014 p., а Лугадаька - пошла 23 мюда пpoти 9 у 2013 p. [10].
Ситуащя в Додацькш та Лугадаькш oблacтяx дагативно пoзнaчилacя також на
швестицшнш привабливосп областей, якi межують iз ними, - Дншропетровсь-ко'', Запорiзькоi, Харювсько', де зосере-джено значну частину промислового по-тенцiалу Укра'ни.
Втрачаеться трудовий капiтал До-нецько' та Лугансько'' областей. За дани-ми ООН, станом на березень 2015 р. через бойовi дп на Донбас загинуло близь-ко 6,5 тис. чол. Кшькють осiб, перемще-них iз територп Донбасу, станом на 1 червня 2015 р. перевищила 1,3 млн чол., що становить близько 20% населен-ня регiону. За даними заступника генерального секретаря ООН з пол^ичних пи-тань, Укра'на входить до десятки кра'н iз гострою кризою у сферi перемщення. Згiдно з iнформацiею Мiжвiдомчого ко-ординацiйного штабу з питань сощально-го забезпечення громадян Укра'ни, яю перемiщуються з районiв проведення ан-титерористично'' операцп та тимчасово окуповано'' територп, станом на червень 2015 р. iз району проведення АТО до ш-ших регiонiв переселено понад 850 тис. чол., серед яких близько 150 тис. дггей, близько 400 тис. швалвдв та оаб похило-го вiку (у тому чист тимчасово перемь щених у межах Донецько' (близько 110 тис. чол.) та Лугансько' (бшьше 180 тис. чол.) областей) [7].
Нестабшьшсть ситуацп на сходi Укра'ни створюе додатковий тиск на ри-нок працi в iнших регюнах. Зростання навантаження на одне вакантне робоче мiсце в середньому становить 2 чол. Найбшьше зростання навантаження на одне робоче мюце спостер^аеться в За-порiзькiй (9 чол.), Черкаськш (6), Сумсь-кiй (4), Юровоградськш та Харкiвськiй (3 чол.) областях. Найбшьшу кiлькiсть без-роб^них iз числа переселенцiв зареест-ровано у м. Киевi (849 чол.), Дншропет-ровськiй (804), Запорiзькiй (802), Харюв-ськiй (703) та Черкаськш (372 чол.) областях. Зазначеш явища вщбуваються на тлi негативних тенденцiй на ринку працi
в усш краiнi - зменшення чисельносп зайнятого населення, скорочення чисель-ностi працiвникiв, переведення працiвни-юв на скорочений робочий день тощо
[17].
У Донецькш та Луганськш областях сформована розвинена банювська iн-фраструктура, яка була представлена мь жнародними i нацiональними банками та фшями. На кiнець III кварталу 2014 р. частка кредитив, сконцентрованих у цих областях, склала понад 5% i близько 1% вщповщно, а частки депозитних портфе-лiв - близько 7 i 2% вiдповiдно.
З моменту початку АТО вiдплив клiентських коштiв по Донецькш та Луганськш областях склав 25% при серед-ньоукра'нському рiвнi за аналогiчний пе-рюд 3%. У той же час зростання про-строчених кредитiв у зазначених областях становить понад 40%, що майже у 2 рази перевищуе аналопчний показник по Украiнi (22%). Проте найбшьш вiдчут-ними будуть втрати банювського сектору в корпоративному сегмент^ оскiльки двi третини кредитiв, виданих банками в До-нецькiй i Луганськiй областях, припада-ють саме на кредити юридичним особам. За галузевою структурою виданих креди-тiв у зазначених регiонах це переробнi шдприемства Лугансько'' областi та про-мислов^ торговельнi пiдприемства Доне-цько'' область З урахуванням економiч-ного значення Донбасу для Укра'ни та бiзнес-активностi регiону можливi втрати банкiвського сектору, пов'язаш iз припи-ненням обслуговування ^енпв на тери-торii, не шдконтрольнш украiнськiй вла-дi, складатимуть близько 20% [16].
Нестабшьшсть у суспшьно-пол^ич-нш площинi, зростання кшькосп про-блемних кредитiв та втрачених активiв в АР Крим i зонi проведення АТО спричи-няють зростання недовiри до банкiвськоi системи. Це, у свою чергу, негативно по-значаеться на спроможносп банювсько'' системи здiйснювати ефективну кредит-
ну пол^ику та зyмoвлюe згopтaння дшо-вох aктивнocтi. Heгaтивний вплив на знижeння piвня дiлoвoï aктивнocтi по вах peгioнax У^аши мaтимe згopтaння cпoживчoгo попиту в Дoнeцькiй та Лу-гaнcькiй oблacтяx, який зaдoвoльнявcя за paxyнoк внyтpiшньoгo виpoбництвa цих peгioнiв лишe на 50%.
^значт пocлaблeння нeгaтивнoгo впливу на eкoнoмiкy У^аши вiд втpaти значнох частки eкoнoмiчнoгo пoтeнцiaлy Дoнбacy мoжливi за paxyнoк змeншeння фiнaнcoвoгo нaвaнтaжeння на бюджeт за нaпpямaми дотування вyгiльнoï гaлyзi, дepжaвниx eнepгeтичниx cyбcидiй для пiдпpиeмcтв базових гaлyзeй ciapo^o-мдалових peгioнiв, витpaт на пoлiпшeння eкoлoгiчниx xapaктepиcтик пiдпpиeмcтв пaливнo-eнepгeтичнoгo кoмплeкcy чepeз cкopoчeння пoтpeб Дода^^ та Луган-cькoï oблacтeй в iмпopтi та тимчacoвe cкopoчeння oбcягiв coцiaльниx виплат.
Таким чином, cepeд pmurne ma за-гроз для Украmu, noe 'язант si збpoйнuм кoнфлiкmoм на сxoдi Укpaïнu, ашд визна-чити:
втpaтy частки eкoнoмiчнoгo, ^о-миcлoвoгo та пpиpoднoгo пoтeнцiaлy, po-зташованого на нe кoнтpoльoвaнiй Ужатою тepитopiï Дода^^ та Лyгaнcькoï oблacтeй;
втpaчeнi вигоди у виглядi пoтeнцiй-ного доходу вiд видобутку кopиcниx ко-палин на да пiдкoнтpoльнiй yкpaïнcькiй влaдi тepитopiï;
втpaтy знaчнoï чacтини валютних нaдxoджeнь, що e додатковим чинником дeвaльвaцiï ^ивш;
пoгipшeння piвня eнepгeтичнoï бeз-даки, яка бaзyвaлacь на збiльшeннi частки вугшля в eнepгeтичнoмy балана та зpocтaннi poлi cлaнцeвoгo газу;
пocилeння нeдoвipи до бaнкiвcькoгo ce^opy, що ycклaднюe здiйcнeння eфeк-тивнoï кpeдитнoï пoлiтики;
пoгipшeння iнвecтицiйнoгo ^мату в Укpaïнi, пiдвищeння пoлiтичниx pro^ кiв iнвecтицiйнoï дiяльнocтi;
cyттeвe пoгipшeння piвня iнвecти-цiйнoï пpивaбливocтi областей, що мe-жують iз зоною ATO;
згopтaння внyтpiшньoгo та зовшш-нього iнвecтyвaння;
пaдiння дiлoвoï активности по вcix peгioнax Укpaïни; зpocтaння кiлькocтi збиткових пiдпpиeмcтв;
низький кpeдитний peйтинг Укpaï-ни та вдаоку ймoвipнicть його пoгipшeн-ня ^и ecкaлaцiï кoнфлiктy на Дoнбaci;
cкopoчeння нaдxoджeнь пoдaткiв та збopiв до Дepжaвнoгo бюджeтy Укpaïни;
зpocтaння фшадаового нaвaнтaжeн-ня на бюджeт та ^вдальт фонди дepжa-ви;
зaгocтpeння eкoнoмiчниx, coцiaль-них, кpимiнoгeнниx пpoблeм, пocилeння пoтeнцiaлy пpoтecтниx нacтpoïв cepeд нaceлeння кpaïни чepeз пoгipшeння cтaнy coцiaльнoï бeзпeки, пpoблeми облашту-вання пepeмiщeниx ocí6 тощо.
До pmurne для mepumopiü Дoнeцькoï ma Лугансько1' обла^ей, не niдкoнmpo-льншукратськт влaдi, ашд вщдасти:
тактично пoвнe pyйнyвaння iнвec-тицiйнoï пpивaбливocтi eкoнoмiк ст^оп-poмиcлoвиx peгioнiв, нe пiдкoнтpoльниx yкpaïнcькiй влaдi;
виcoкий фiзичний pизик, пов'язаний з opгaнiзaцieю бyдь-якoï пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi на тepитopiяx цих oблacтeй;
пiдвищeний фiзичний pизик для фyнкцioнyвaння пpoмиcлoвиx oб'eктiв пpaктичнo на вciй тepитopiï Дoнeцькoï та Лyгaнcькoï oблacтeй;
даможливють пpoвeдeння ciльcькo-гocпoдapcькиx poбiт на значних тepитo-piяx yнacлiдoк активних бойових дiй;
pyйнyвaння або повда знищeння пpoмиcлoвoï, тpaнcпopтнoï, eнepгeтичнoï iнфpacтpyктypи;
ускладнення або повну неможли-вють постачання сировини для промис-лових тдприемств на територи, не тд-контрольнi укра'нськш владi, та вщправ-лення готово'' продукци через зруйновану шфраструктуру;
припинення функцiонування пiдп-риемств через руйнування чи повне зни-щення основних фондiв;
припинення та призупинення дiяль-ностi пiдприемств через руйнування фь нансово'' системи та неможливють розра-хункiв;
руйнування сошально" шфраструк-
тури;
руйнування людського та трудового потенцiалу, вiдплив людських ресурсiв iз регiону, заниження вартостi робочо'' си-
ли;
вивезення природних ресурсiв, роз-крадання вцiлiлого устаткування проми-слових тдприемств тощо;
поширення контрабанди; загострення сотальних i гуматтар-них проблем, погiршення кримшогенно" ситуаци;
загострення техногенних та еколо-пчних ризикiв.
Наведений перелiк ризикiв та загроз доцшьно покласти в основу розробки на-прямiв та заходiв щодо стабшзаци мак-роекономiчних процеав, упровадження структурних реформ,
пом'якшення/подолання ризикiв та загроз Укра'ш, що походять iз втрати час-тини територи Укра'ни, при формуваннi стратеги реформ в Укра'ш, а також при розробц сценарiю розвитку територiй, що ниш опинились у зош конфлiкту.
Руйнування значно'' частини вироб-ничого потеншалу старопромислових ре-гiонiв певною мiрою спрощуе завдання необхщно" структурно'' перебудови 'х економiк.
Пiсля встановлення конституцшно-го порядку вiдновлення необхiдно здшс-нювати лише на засадах структурно'' пе-
ребудови з урахуванням европейського досвщу структурно'' модершзаци та ди-версифшаци економiки старопромислових регюшв.
Досягнення стшко" стабшзаци ма-кроекономiчних процесiв в Укра'ш пот-ребуватиме чiткого визначення мiсця старопромислових регюшв (з окремим акцентом на Донецькш та Луганськш областях як постраждалих вщ вiйни) у стратеги розвитку Укра'ни як демократично'' суверенно'' европейсько'' держави з оновленою структурою, що вщповщати-ме нацюнальним iнтересам; визначення та запровадження для реалiзацii сценарiю розвитку територш, що нинi перебувають у зош конфлшту; встановлення прорив-них напрямiв зростання - вiдкриття «вь кон можливостей» для Укра'ни та старопромислових регюшв зокрема; запровадження нацюнальних та/або мiжнарод-них проекпв iз залученням фiнансування, спрямованого на подолання технологичного вщставання, створення нового про-мислового укладу цих регюшв з ураху-ванням потреб розвитку Укра'ни у евро-пейському простора
Паралельно слiд запроваджувати заходи, спрямоваш на пом'якшення/ подолання ризиюв та загроз для украшсько" економiки в цiлому у зв'язку з фактич-ною втратою частини територи та еконо-мiчного потеншалу, а саме: вживання не-вщкладних заходiв щодо змiни джерел постачання ресурав, комплектуючих та продукци з тимчасово втрачених територш, як мають стратепчне значення для Укра'ни; розробку програми адаптаци малих, середшх та стратегiчно важливих пiдприемств, переведение iз зони АТО, де передбачити ряд заходiв щодо полег-шення 'х пристосування до роботи в но-вих умовах (науково обгрунтувати та за-конодавчо встановити перюд адаптаци пiдприемств, переведених iз зони АТО; забезпечити спецiалiзованi портфелi кре-дитування з урахуванням необхiдностi
здiйcнeння cтpyктypниx змiн в eкoнoмiцi; OTprara opгaнiзaцiï малого та cepeдньoгo бiзнecy на нових мicцяx; пoлeгшити до^ туп до фiнaнcoвиx pecypciв мiжнapoдниx фiнaнcoвиx opгaнiзaцiй на пiльгoвиx умовах на (пoпepeдньo законодавчо вста-нoвлeний) пepioд ïx адаптацп або пщ кoнкpeтнi цiлi, з ypaxyвaнням нaпpямiв cтpyктypниx peфopм).
Сmoсoвнo mepumopw Донецько1' ma Лугансько1' обла^ей, що нapaзi nepe6y-вaюmь у зот кoнфлiкmу, нeoбxiднo: ч^ко вт^чит^я iз cтpaтeгiчним cцeнapieм poзвиткy цих тepитopiй; вcтaнoвити аль-тepнaтивнi шляхи poзвиткy cтapoпpoмиc-лових peгioнiв (нaпpями дивepcифiкaцiï); зaбeзпeчити peaлiзaцiю пepшoчepгoвиx зaxoдiв щодо вiднoвлeння eкoнoмiки Дoнбacy пicля вcтaнoвлeння миpy та вщ-нoвлeння кошролю над ycieю тepитopieю До^ць^ та Лyгaнcькoï oблacтeй, a ca-мe:
зaпpoвaджeння пocлiдoвниx crpy^ тypниx змш, cпpямoвaниx на cтpyктypнe oнoвлeння eкoнoмiк cтapoпpoмиcлoвиx peгioнiв на пiдcтaвi дивepcифiкaцiï та з ypaxyвaнням cвiтoвиx тeндeнцiй poзвит-ку cтapoпpoмиcлoвиx peгioнiв зпдно з пpинципaми pecypcoeфeктивнocтi та e^-лопзацп iндycтpiaльниx гaлyзeй (у^ова-джeння пpинципiв «зeлeнoï» eкoнoмiки);
мoдepнiзaцiю i тexнoлoгiчнe вщно-влeння базових гaлyзeй cтapoпpoмиcлo-вих peгioнiв; мoдepнiзaцiю машинобуду-вання з opieнтaцieю на мoдepнiзoвaнi ба-зoвi гaлyзi;
здiйcнeння пiдтpимки базових галу-зeй виключно в мeжax пepcпeктивниx мoжливocтeй пiдвищeння ïx кoнкypeнтo-cпpoмoжнocтi та винятково на пepioд вь днoвлeння на зacaдax дивepcифiкaцiï i cтpyктypнoï пepeбyдoви eкoнoмiки;
викopиcтaння пpoцecy вiднoвлeння iнфpacтpyктypниx i пpoмиcлoвиx oб'eктiв До^ць^ та Лyгaнcькoï oблacтeй як до-даткового чинника фopмyвaння внyтpiш-нього попиту на ^одукщю базових галу-
зeй eкoнoмiки Укpaïни та cтapoпpoмиc-лових peгioнiв зoкpeмa;
poзpoбкy пpoгpaми pecтpyктypизa-цп вyгiльнoï пpoмиcлoвocтi з ypaxyвaн-ням ^обх^но^ виpiшeння пpoблeм ic-нування збиткових та дoтaцiйниx шахт; зaбeзпeчeння пepeквaлiфiкaцiï надлишко-вих зайнятих у вугшьнш гaлyзi, дocтpo-кового виходу на тению, caмoзaйнятocтi у cфepi малого та cepeдньoгo пiдпpиeм-ництва тощо;
poзpoбкy cиcтeми фiнaнcoвиx ш-cтpyмeнтiв пicлявoeннoгo вiднoвлeння Дoнeцькoï та Лyгaнcькoï oблacтeй iз ви-кopиcтaнням кoштiв мiжнapoдниx opгaнi-зaцiй та фoндiв, пpямиx бюджeтниx та ^^aranx iнвecтицiй;
лoбiювaння в paмкax пepeгoвopiв з GC у мeжax Угоди ^о acoцiaцiю видi-лeння кошпв щодо вiднoвлeння Дoнбacy на зacaдax cтpyктypнoï мoдepнiзaцiï та дивepcифiкaцiï eкoнoмiки;
зaлyчeння до вiднoвлeння eкoнoмi-ки Дoнбacy на зacaдax cтpyктypнoï мoдe-pнiзaцiï низки пiлoтниx пpoeктiв iз залу-чeнням кoштiв СБРР, cтpyктypниx фон-дiв GC, цiльoвиx мiжнapoдниx кpeдитiв, нaлaгoджeння кoнcyльтaцiй зi crpy^y-paми GC щодо cтpyктypнoï пepeбyдoви.
Також нeoбxiднo зaбeзпeчити вико-pиcтaння адаптованого cвiтoвoгo дocвiдy виpiшeння пpoблeм cтapoпpoмиcлoвиx peгioнiв пpи вiдбyдoвi eкoнoмiк Дoнeць-кoï та Лyгaнcькoï oблacтeй, а caмe:
cтимyлювaння зpocтaння eкoнoмiки cтapoпpoмиcлoвиx peгioнiв з ypaxyвaн-ням ïï pecypco- й eнepгoeфeктивнocтi та eкoлoгiзaцiï iндycтpiaльниx гaлyзeй пpи здiйcнeннi cтpyктypниx peфopм;
подолання тexнoгeнниx зафоз, по-лiпшeння eкoлoгiчнoгo cтaнy навколиш-нього cepeдoвищa;
пiдвищeння пpивaбливocтi тepитo-piй для poзвиткy мoжливocтeй станов-лeння нових видiв eкoнoмiчнoï дiяльнoc-
т1;
розвиток рекреацшного сектору i туризму на територп старопромислових регiонiв iз використанням потенщалу ю-торичного, промислового, лшувального та оздоровчого туризму;
органiзацiю громадських робiт; сприяння переселенню вившьнених пра-цiвникiв та 'х сiмей в iншi регiони кра'ни;
цiлеспрямовану концентрацiю впливу на розвиток старопромислових регюшв на окремих проривних напрямах (формування «вшон можливостей»), ч^-ку скоординованiсть iнвестицiйних стратегий та державно'' структурно'' полiтики на цих напрямах;
полшшення використання сшьсько-господарських ресурсiв старопромислових регюшв; розвиток агропромислового комплексу з поглибленням ступеня пере-робки сшьськогосподарсько'' продукцп;
створення розширених можливос-тей зайнятостi, альтернативно'' скорочу-ванш зайнятостi у промисловостi; шдви-щення культури самозайнятост населен-ня, стимулювання приватного тдприем-ництва;
стимулювання малого та середньо-го бiзнесу, спрямованого на створення робочих мiсць;
розвиток дшово" та шдприемниць-ко'' шфраструктури, що обслуговуе шдп-риемницьку дiяльнiсть на територп старопромислових регюшв.
Висновки. Пошук ефективних шля-хiв розвитку кра'ни в умовах фактично'' втрати частини територп та економiчного потенцiалу Донецько'' i Лугансько'' областей обумовив встановлення перелшу спричинених цим ризикiв i загроз для економши Укра'ни, а також для терито-рiй Донецько'' та Лугансько'' областей, непщконтрольних укра'нськш владi. Ви-значено, що втрата частки економiчного, промислового та природного потенцiалу, розташованого на неконтрольованш Укра'ною територп Донецько' та Лугансько'' областей, негативно вплине на стан
нацюнально" безпеки кра'ни через попр-шення рiвня "" фiнансово-економiчноi, енергетично'' та сошально" складово', а негативнi тенденцп посиляться в умовах ескалацп конфлiкту на сходi Укра'ни або його розповсюдження на новi територп кра'ни. Запропонований перелш ризикiв та загроз, а також перелш заходiв щодо 'х пом'якшення (подолання) доцiльно вико-ристовувати при формуванш дорожньо'' карти стратеги реформ «Укра'на - 2020», а також при розробщ сценарпв розвитку територш, що нинi опинились у зош конфлiкту, в процесi опрацювання плану реалiзацii Державно'' стратеги регионального розвитку на перюд до 2020 р.
Виходячи з цшей вщновлення контролю над частиною Донецько'' та Лугансько'' областей у майбутньому, забезпе-чення "х включености в систему нацюна-льно'' безпеки i розвитку цих територш у межах стратепчних напрямiв розвитку держави, актуальним е формування державно'' полiтики з урахуванням потреб цих територш та побудови перспектив для них. Тож перспективний напрям нау-кових дослщжень полягае в ч^кому ви-значеннi мiсця старопромислових регюшв з оновленою структурою, що вщповь датиме нацюнальним штересам (з окре-мим акцентом на Донецькш та Лугансь-кiй областях як постраждалих вщ бойо-вих дш) у системi економiчних реформ кра'ни.
Лггература
1. Залознова Ю.С. Соцiоекономiч-ний розвиток Укра'ни в контексти глоба-льних i нацюнальних викликiв: моногра-фiя / Ю.С. Залознова; НАН Укра'ни, 1н-т економши пром-стi. - К., 2014. - 336 с.
2. Захарченко А. 30 ключевых предприятий Донбасса, которые мы теряем. Инфографика [Електронний ресурс] / А. Захарченко, Е. Букреева. - Режим доступу: http://focus.ua/money/326668/.
3. Ильин А. Стальная остановка: в каком состоянии метзаводы в зоне АТО [Електронний ресурс] / А. Ильин. - Режим доступу: http://www.ukrrudprom.ua/ ё1§е81/81а1пауа_081ап0ука_у_как0ш_80810у anii_metzavodi_v_zone_ATO.html.
4. 1ндекс швестицшно'1 привабливо-ст у I кварталi 2015 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.eba. com.ua/uk/about-eba/indices/investment-at-
5. Срмолаев А. Майбутне територiй конфлiкту на Донбас пiсля Мiнських до-мовленостей-2: проспр варiантiв / А. Срмолаев, О. Маркеева, Л. Поляков, С. Денисенко. - К.: 1нститут стратепчних до-слiджень «Нова Украша», 2015. - 24 с.
6. Накормить Донбасс. Как отстроить регион, если мир всё-таки наступит [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://focus.ua/money/326560/.
7. Офщшне повщомлення Мiжвi-домчого координацшного штабу з питань сощального забезпечення громадян Украши, якi перемiщуються з районiв про-ведення антитерористично'1 операци та тимчасово окуповано'1' територп [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.шns.gov.ua/news/34232.htш1.
8. Повщомлення Головного управ-лiння статистики у Луганськш областi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 1ugastat.1g.ua>fi1es/ob1_0614.doc.
9. Проект Донбасс: как привлечь инвестиции [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://coruption.net/statti/item/ 17352-proekt-donbass-kak-priv1ech-investit-sii.
10. Рейтинг швестицшно'1' приваб-ливостi регюшв Украши у 2014 р. [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrproject.gov.ua/news/pres-anons-prezentatsiya-reitingu-investitsiinoi-
privablivosti-regioniv-ukraini-%E2%80% 93-2014.
11. Сиденко В. Война - это всегда высокие политические риски, финансовое перенапряжение экономики, потеря части производства [Електронний ресурс] / В. Сиденко. - Режим доступу: http://www.visnuk.com.ua/ru/pubs/id/7502.
12. Соцiально-економiчне становище Донецько'1 обласп за ачень-лютий 2015 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://donetskstat.gov.ua/region/ ek.php?dn=0215.
13. Стратепя нащонально'1 безпеки Украши, затверджена Указом Президента Украши вiд 26 травня 2015 р. № 287/2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/287/20 15/paran7#n7.
14. Тiгай К. Карта: промисловють у зонi АТО [Електронний ресурс] / К. Ti-гай. - Режим доступу: http://censor.net. ua/resonance/293032/karta_promislovst_u_ zon_ato.
15. Ляшенко В.1. Украша ХХ1: нео-iндустрiальна держава або «крах проекту»: монографiя / В.1. Ляшенко, G.B. Котов; НАН Украши, 1н-т економши пром-стi; Полтавський ун-т економши i торпв-лi. - К., 2015. - 196 с.
16 Фшансова «блокада» Донбасу вдарить по всш Укрш'ш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukr. segodnya.ua/economics/finance/finansovaya-blokada-donbassa-udarit-po-vsey-ukraine-571890.html.
17. Цiна вiйни: економiчнi i соща-льнi наслiдки конфлшту на Донбасi [Еле-ктронний ресурс]. - Режим доступу: http://mediarnbo.org/2014/09/17/tsina-viyni-ekonomichni-i-sotsialni-naslidki-konfliktu-na-donbasi/.
Надшшла до редакцп 27.03.2015р.
