CC BY
11
до державного необхщно зараховувати шдприемства, в яких державш органи володiють бiльшою часткою капiталу (понад 50 %), або т^ якi ними контро-люються, зокрема, шляхом призначення державних чиновниюв [6, с. 20]. Ос-танш покликанi забезпечити державний iнтерес, використання тдприемств з метою регулювання економжи, досягнення певних макроекономiчних зав-дань. Отже, "сусшльне шдприемництво е шчим iншим, як асигнуванням каш-талу державою... на реалiзацiю конкретно! дiяльностi ..." [1, с. 35].
По-друге, це налаштовашсть на реашзащю певних суспiльних цiлей. На вщмшу вiд приватних, що переслiдують власш (часто его!стичш) штере-си, державш шдприемства зорiентованi на забезпечення сусшльних благ, гро-мадсько! користi. Даш, якщо першi "запрограмованi" на забезпечення зрос-тання iндивiдуального капiталу, то друп - сукупного капiталу сустльства. Це передбачае, що !х функщонування не обов'язково мусить бути високопри-бутковим. Реалiзацiя сусшльно! користi може супроводжуватися обмеженою дохiднiстю, а в окремих випадках - i збитковютю дiяльностi. По-трете, це функцiонування на засадах шдприемництва. Воно означае, що сусшльне благо досягаеться в шдприемницькш формi: створенi продукти набувають характеру товару i реаизуються через ринок, а дiяльнiсть виробниюв здiйснюеться на комерцiйних засадах.
Таким чином, виходячи iз сказаного, можна сформулювати наступне поняття "державного шдприемства". Шд останнiм необхiдно розумiти госпо-дарську одиницю, що повнiстю чи частково базуеться на державнш власност i здiйснюе соцiально корисну дiяльнiсть пiд суспiльним контролем.
Лiтература
1. Кравцевич А.И. Общественное предпринимательство в Японии. - М.: Наука, 1988. - 364 с.
2. Лапина С., Лелюхина Н. Государственное предпринимательство в России (начало ХХ века)// Вопросы экономики. - 1994, № 8. - С. 12-18.
3. Савченко В., Шулус А. Феномен государственного предпринимательства// Российский экономический журнал. - 1997, № 1. - С. 8-13.
4. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество. - М.: Прогресс, 1969. - 364 с.
5. Барр Р. Политическая экономия, т. 1. - М.: Международные отношения, 1995. - 274 с.
6. Клинова М.В. Государственное предпринимательство в странах Европейского сообщества. - М.: Наука, 1988. - 244 о_
УДК 631.164.23 Доц. В.1. Копитко, д-р екон. наук - Львiвська фтш
Днтропетровського НУЗТ м. акад. В. Лазаряна; доц. В.П. Кчор, канд. екон. наук - НУ "Львмська полтехтка"
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКС
Розглядаються особливосп структурно-швестицшно! перебудови в агропро-мисловому комплекса Пропонуються прюритети швестування АПК - швестицп в базов1 сфери аграрного виробництва, в науков1 розробки, техшчне переоснащення, у створення шфраструктурних тдроздшв, вир1шення сощальних проблем села, шляхом створення мехашзм1в державно! тдтримки швестицш.
Ключов1 слова: швестицп, катталовкладення, основний каттал, об1говий ка-ттал, амортизащя, прям1 шоземш швестицп.
Assist. prof. V.I. Kopytko - Dnepropetrovsk NU of Railway
Transport named after V. Lazaryan; assist. prof. V.P. Kichor - NU "L'vivs'ka Politekhnika"
The peculiarities of the development investment processes in the agricultural-industrial complex
An the article the peculiarities of the structural-investment reconstructions in agricultural-industrial complex are studied. The investment priorities of the agricultural-industrial complex such as investments into the basic spheres of agricultural production, into the scientific exploitations, technical re-equipment, creation of the infrastructural subdivisions, village social problems solving by creation mechanisms of the investments government support are proposed.
Keywords: investment, investment of capital, basic capital, floating capital, amortization, direct foreign investment.
Постановка проблеми. Пщвищення ефективност агропромислового виробництва неможливе без залучення швестицш. Проблему швестицш не-обхщно вирiшувати шляхом мобшзаци рiзних джерел, проте основним з них, звичайно повинш бути власш кошти шдприемств та доходи громадян, особливо жшешв цього регюну, де потрiбнi кашталовкладення, оскшьки матерь альна база, особливо в аграрному секторi АПК застарша, каштальш вкладен-ня на реструктуризащю та будiвництво об'екпв виробничого призначення ви-дшялись майже 15 роюв. Тому потреба у залученш iнвестицiй особливо в аг-рарний сектор економiки набувае першочергового значення.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй. Проблему iнвестицiй в аг-ропромислове виробництво дослiджували вггчизняш та зарубiжнi вченi. Так, в Укршт швестици дослiджували вченi П.Т. Саблук, В.Г. Андршчук, Г.В. Балабанов, П.1. Гайдуцький, М.А. Козорiз, М.Я. Дем'яненко, О.М. Шпичак та ш. Дану проблему дослiджував автор у працях [1-4].
Постановка завдання. Змша структури агропромислового виробництва, реформування вщносин власностi та земельних вщносин без врахування особливостей вщтворення в аграрнiй сферi на регюнальному рiвнi, неефек-тивне функцiонування реформованих агрошдприемств та фермерських гос-подарств, недостатнш рiвень розвитку ринково! шфраструктури негативно вплинули на соцiально-трудовий потенщал села, що, безперечно, вплинуло на швестицшний клiмат. Становище погiршили невдалi спроби впроваджен-ня окремих елеменпв ринкових вiдносин без розроблення комплексного тд-ходу до проблем швестування. Тому дослiдження особливостей розвитку ш-вестицiйних процесiв в АПК мае надзвичайно актуальне значення.
Виклад основного матерiалу. Скорочення сiльськогосподарського виробництва, послаблення ролi держави у вирiшеннi сощальних проблем, де-централiзацiя фiнансування та управлшня соцiальною iнфраструктурою призвели до безпрецедентного спаду швестицш у сферу сощально-культур-ного та побутового обслуговування сшьського населення, значного скорочення каштальних вкладень. Так, з 1991 до 1996 р. частка агропромислового комплексу у загальних каштальних вкладеннях в Укра!ш зменшилася з 34 до 21,14 %, або на 12,86 пункта, у тому чи^ сшьського господарства - з 21,31 до 7,79 %, або на 13,52 пункта. На частку шдприемств харчово! i переробно! промисловостi припадало 5,47 % вЫх iнвестицiй, у 1996 р. - 6,24 %, тобто ш-
вестування зросло на 1,27 пункта. Незважаючи на розроблену програму сощ-ального розвитку села, якш обiцяно прiоритет у каттальних вкладеннях, !х питома вага зменшилася з 6,53 до 6,18 %, або на 0,35 пункта. Отже, у зв'язку зi зменшенням капiтальних вкладень в агропромисловий комплекс, водночас i у сiльське господарство, значно зменшуються потенцiйнi можливостi його розвитку на перспективу, закладаються основи велико! продовольчо! кризи, а це загрожуе нашiй державностi.
Пiдтвердженням цьому е те, що капiтальнi вкладення у сiльське господарство Укра1ни з розрахунку на 1 га сшьськогосподарських угiдь у 2003 р. становило тшьки 7,6 % вщ рiвня 1991 р. (табл. 1).
Табл. 1. Каттальт вкладення у стьське господарство Украти з розрахунку
на 1 га сшьськогосподарськихугiдь (у порiвняльних щнах), грн. *
Адмшстративно-територ1альне утворення Р1к 2003 р. до 1991 р., %
1991 1995 2000 2001 2002 2003
Украша 290 32 12 18 21 22 7,6
АР Крим 364 12 16 21 30 43 11,8
Област1
Вшницька 267 56 15 19 14 14 5,2
Волинська 285 15 12 10 9 15 5,3
Дншропетровська 273 34 14 29 33 26 9,5
Донецька 246 32 18 28 27 23 9,4
Житомирська 362 46 7 12 12 12 3,3
Закарпатська 405 18 6 7 7 8 2,0
Запор1зька 235 20 12 16 22 21 8,9
1вано-Франк1вська 348 33 6 5 8 8 2,3
Кшвська 452 59 33 42 50 83 18,4
К1ровоградська 238 25 5 10 20 24 10,0
Луганська 179 14 4 5 11 15 8,4
Льв1вська 314 21 8 7 5 11 3,5
Микола1вська 292 24 9 19 44 19 6,5
Одеська 230 25 13 17 23 17 7,4
Полтавська 283 34 12 17 22 23 8,1
Р1вненська 369 28 7 10 5 10 2,5
Сумська 260 19 7 22 19 15 5,8
Терноп1льська 306 50 10 9 10 12 3,9
Харшвська 245 29 13 20 22 28 11,4
Херсонська 313 27 16 19 18 18 5,8
Хмельницька 298 60 16 20 12 11 3,7
Черкаська 391 47 10 28 29 35 8,9
Черн1вецька 358 26 7 8 11 11 3,1
Чернтвська 240 26 5 11 8 13 5,4
*Джерело: Агропромисловий комплекс Украши: стан, тенденцп та перспективи розвитку. - К.: ННЦ 1АЕ, 2005. - С. 247.
З аналiзу структури швестицш в основний каштал сшьського госпо-дарства Укра1ни видно, що частка кашталовкладень у приватних тд-приемствах зросла iз 0,3 % (1995 р.) до 14,7 % (2002 р.), у колективних вщпо-вщно зросла iз 61,5 % до 73,4 %, а у державних шдприемствах 1х частка значно зменшилась - вщ 38,2 % до 6,7 %.
У другш половит 90-х роюв обсяг швестицш в основний каштал сшьськогосподарських пiдприемств Мiнагрополiтики забезпечував тiльки 32 % простого вщтворення основних засобiв, про що свiдчить рiзниця мiж показниками валових iнвестицiй та вибуття основних засобiв. Власне, через це дефщит чистих iнвестицiй в основний каштал за останш чотири роки ста-новив 17 млрд. грн. Аналiз динамiки обсягiв чистих швестицш в обшовий ка-пiтал свщчить про !х зменшення та вщ'емт значення за останнi два роки.
Дефщит чистих швестицш в обшовий каштал виник за рахунок скоро-чення вартосл виробничих запасiв (53 %), тварин на вирощуванш та вщго-дiвлi (22 %), готово! продукцп (19 %) та шших запасiв i витрат (6 %). Чист iнвестицi! мали мiсце тшьки в незавершене будiвництво. Значною мiрою це зумовлено рiзницею цiн на ресурси на початок i кшець року. Таким чином, у другш половит 90-х роюв у сшьськогосподарських шдприемствах загалом не було чистих швестицш в основний i обшовий капiтал. Навпаки, дефiцит чистих швестицш становив 15 млрд. грн., або 491 грн. з розрахунку на 1 га сшьськогосподарських упдь [5, с. 562]. У 2002 р. як у Захщному регюш, так i загалом в Укра!т цих показниюв не досягнуто, а зрозумшо, що в найближчш перспективi вихщ на цi показники буде проблематичним.
Одшею з основних причин рiзкого скорочення вкладень у сiльське господарство е збитковють виробництва. Упродовж друго! половини 90-х ро-кiв сума збитюв аграрного сектора становила майже 13 млрд. грн. У 2002 р. 54 % сшьськогосподарських тдприемств також були збитковими, а загальна сума збитюв перевищила 300 млн. грн. Недостатня швестицшна привабли-вють аграрного сектора е наслщком фшансово! нестабшьносп, високо! фон-домiсткостi продукцп, значно! кредитно! заборгованостi пiдприемств, висо-кого рiвня зношеностi основних засобiв, низького рiвня продуктивностi працi тощо. За таких умов можливост збшьшення iнвестицiй у сiльське господарство за рахунок кош^в вiтчизняних товаровиробниюв, а тим бiльше iнозем-них iнвесторiв, досить обмеженi. Пожвавлення швестицшно! дiяльностi в економiцi та агропромисловому виробнищш, зокрема, яке спостерiгалося у 2000-02 рр., свiдчить про позитивш зрушення, проте для вирiшення складних виробничих i соцiальних проблем цього недостатньо.
У 2003 р. з областей Захщного регюну тiльки у Львiвськiй областi рi-вень рентабельной! сiльськогосподарських пiдприемств становив 18 %, у Тернопшьськш - 7,8 %, у Волинськш - тiльки 4,7 %, у реш^ областей агро-пiдприемства були збитковими [6, с. 159] ^ якщо врахувати низью доходи сiльського населення, зайнятого у сшьському господарствi, малi амортиза-цшш вiдрахування внаслiдок старiння основних засобiв, розраховувати на цi джерела швестування на найближчу перспективу нереально.
1нвестицшний процес передбачае залучення значно! частини ВВП вщ поточного та особистого споживання на цш нагромадження. 1нвестицшш ресурси виключаються iз розширеного вщтворення на весь перiод до введення та освоення виробничих потужностей та об'екпв. У майбутньому вони посту-пово повертаються швестору у процеЫ експлуатацi! об,ектiв будiвництва, ви-пуску та реалiзацi! продукцi!. Великий термш iнвестицiйного циклу i висока вартють об,ектiв вимагають видiлення спещальних матерiальних ресурсiв.
Одним iз джерел iнвестування е прямi шоземш iнвестицi!, якi були у 2003 р. залучеш у сiльське господарство тшьки на 2,8 % (185,7 млн. США), а в харчову промисловють - на 14,8 % (988,3 млн. США) вщ вЫх швестицш за видами економiчно! дiяльностi в Укра!ш [7, с. 278]. 1ноземш iнвестицi! в аг-ропромислове виробництво у 2002 р. становили майже 1 млрд. дол. США, що становило у сшьському господарсга 108,5 млн. дол. США, а в харчовш та переробнш промисловосп - 852,3 млн. дол. США, i вщповщно збiльшення !х у 2003 р., особливо у сшьському господарст, дае шдстави стверджувати про певш позитивнi зрушення.
Проте, якщо порiвняти з iншими кра!нами, то шоземш швестицп у 1999 р. у Польшд становили 40,0 млрд. доларiв, Угорщиш - 20,5, Чехи - 11,5. На душу населення шоземш швестицп становлять: у Чехп - 1118, Естонп -1066, Польщд - 1033, Угорщиш - 1941, Словаччиш - 352, Росп - 188, в Укра-!ш - тiльки 63 дол. США [8]. У 2002 р. на душу населення прямi шоземш ш-вестицп становили 113,3 дол. США, проте це значно менше вщ цього показ-ника у кра!нах Схiдно! Свропи.
Якщо рейтингова оцшка базуеться на 10-бальнiй шкалi, де 10 -найкращий показник, а 0 - найпрший, то серед кра!н СНД та Схщно! Свропи рейтинг Укра!ни становить 3,26 бала - 19-е мюце, у той же час Угорщина, Словешя i Польща досягли вiдповiдно 8.53, 8.46, 7.95 балiв [9]. У конкурен-тоспроможностi Укра!на посiдала у 1999 р. 58-е мюце, а 59-е - РоЫя. Попере-ду нас вийшли такi кра!ни, як Сгипет, Венесуела, Бразилiя i т. д. [10]. Правда, защкавлешсть шоземних iнвесторiв щодо нашо! харчово! промисловост вселяе певний оптимiзм. Iншi галузi можна iнвестувати за рахунок держав-них iнвестицiй та кредитiв банюв.
За рейтингом регiонiв щодо обсяпв прямих iноземних iнвестицiй у сшьське господарство у 2005 р. Чершвецька область посiла останне, 26-е мюце, 21-е, 22-е i 23-е мюця вiдповiдно Тернопiльська, Закарпатська та Волинська об-ластi, тiльки Львiвська, 1вано-Франювська та Рiвненська областi посiли вщпо-вiдно 11-е, 13-е та 17-е мюця. Низький рейтинг за обсягами прямих шоземних швестицш у харчову промисловють п'яти областей Захiдного регюну, як1 посi-дають: Рiвненська - 27-ме, Чернiвецька - 25-е, 1вано-Франювська - 24-е, Волинська - 19-е, Тернопшьська - 18-е мюця. Лише Львiвська та Закарпатська об-ластi знаходяться на бiльш сприятливих мюцях - вiдповiдно 5-е i 11-е.
Тому основне завдання регюнальних органiв на мiсцях - домогтися легалiзацi! дiяльностi оптових ринкiв, включити в цей процес банкiвськi установи, законодавчо знизити податковий прес та офщшно встановити реальну сплату мита при перетиш кордону. Кошти, яю надходитимуть до мiсцевих бюджетв, стануть одним iз найвагомiших джерел швестування регюнально-го АПК. Особливо важливо встановити монiторинг руху товарiв та грошових потокiв у Захщному регiонi при вступi Укра!ни до СОТ. Вщповщно до дору-чення Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни "Про забезпечення роботи та здшснення контролю за виконанням визначених швестицшних проектiв, що передбача-ють залучення коштiв державного бюджету" на Мшютерство аграрно! поль тики Укра!ни покладено завдання визначити разом iз регiонами перелiки ш-
вестицiйних npoeKTiB, якi передбачають залучення таких кош^в за прюритет-ними напрямками розвитку АПК. Насамперед це стосуеться галузей тварин-ництва, рослинництва, впровадження енергозаощаджувальних технологiй -виробництва бюдизельного палива та етанолу [11].
Державне регулювання iнвестицiйноï дiяльностi здiйснюеться надан-ням фiнансовоï допомоги у формi субсидiй, субвенцiй та бюджетних позик на розвиток окремих територш, галузей та виробництв шляхом цшьового фь нансування з бюджету та позабюджетних фондiв.
У вирiшеннi проблем залучення i рацiонального використання швестицш певне мiсце належить виробничо-фiнансовiй штеграци у формi агроп-ромислово-фiнансових груп (АПФГ). Необхiдно зазначити, що оргашзацшна структура АПФГ створюе сприятливi умови для iнновацiйноï дiяльностi. У складi АПФГ може бути декiлька шновацшних органiзацiй, якi розробляють рiзнi напрями науково-техшчних програм та iнiцiюють техшчне й техноло-гiчне оновлення АПК регюну. Однiею з форм реалiзацiï iнновацiй у структурi АПФГ може бути створення шноваторських груп або венчурне фшансуван-ня, що е одшею з найбiльш ризикованих форм бiзнесу [12].
Переваги АПФГ для шоземного капiталу забезпечуються здатнiстю ïx до самофiнансування, наявнiстю висококвалiфiкованиx кадрiв економiчного профiлю вiдповiдно до вимог мiжнародниx фiнансово-кредитниx установ, державними гаранлями, зменшенням ризикiв завдяки активнiй участ у ви-робничому процесi банюв та фiнансово-кредитниx установ [13, с. 411].
Основна мета iнвестицiйноï та iнновацiйноï полiтики - iнвестицiйне та шновацшне забезпечення комплексного соцiально-економiчного розвитку украшського села на перiод до 2015 р.:
• забезпечення фшансування державних iнвестицiйниx прiоритетiв сощально-економiчного розвитку украшського села;
• стимулювання i пiдтримка iнвестицiйноï дiяльностi товаровиробнишв;
• забезпечення приросту виробництва продукцп в аграрному секторi економь ки за рахунок досягнень науково-теxнiчного прогресу;
• залучення державних iнвестицiйниx ресуршв на пiдтримку заxодiв, пов'яза-них iз забезпеченням продовольчо1 та енергетично! безпеки держави;
• пiдтримка розвитку фундаментальних дослiджень, прикладних науково-дос-лвдних робiт, дослiдно-конструкторськиx розробок;
• запровадження системи стратепчних програм з розроблення та впровадження ви-соких технологш у виробництво й переробку продукци стьського господарства;
• фiнансування програм розвитку шновацшно1 дiяльностi у сшьському госпо-дарствi;
• фiнансування програм розвитку енергозберк^аючих теxнологiй;
• застосування державного замовлення на iнновацiйнi продукта;
• створення национального Фонду шновацшно1 продукци стьського господарства.
З розрахунку на одну гривню приросту швестицш в основний каштал сшьськогосподарських товаровиробниюв у 2007-15 рр. передбачаеться отри-мати 0,65 грн. приросту валово!" додано!" вартость
Для забезпечення сталого розвитку аграрного сектора Украши, об-лаштування сшьських територш, передбачених Програмою, до 2015 р. необ-хщне фшансування на р1вш 523,5 млрд. грн., з них за рахунок власних кош-
TiB - 345 млрд. грн., за рахунок державного бюджету - 167,9 млрд. грн., мю-цевих бюдже^в - 10,7 млрд. гривень [14].
Каштальш вкладення в АПК включають витрати на: будiвельно-мон-тажнi роботи та придбання обладнання, що входить у кошторис; посадку та вирощування багаторiчних культур; придбання машин, обладнання, швента-рю, що не входять у кошторисну вартiсть будiвництва; формування основного стада продуктивно! i робочо! худоби та iншi капiтальнi витрати (вщведен-ня землi та авторський нагляд проектних оргашзацш, утримання адмшютра-тивного персоналу тдприемств, якi будуються, технiчний нагляд, проведен-ня культуртехшчних робiт на землях, що не потребують мелiорацiï, здшснен-ня протиерозшних заходiв тощо).
Найважливiшими етапами е змiцнення виробничоï бази та органiзацiй з вiдтворення основних фондiв, створення шфраструктури ринку, орiентацiя на випуск найбшьш необхiдноï регiону продукцiï, виршення важливих регь ональних проблем при поеднанш великих пiдприемств, малого та середнього бiзнесу. Вимагають пiдтримки шотека, лiзинг, адресне iнвестування.
Висновки. Таким чином, виведення з кризового стану АПК пов'язане не тшьки з роздержавленням та приватизащею, а й зi здшсненням глибоко1' структурно-iнвестицiйноï перебудови. Отже, перед державними органами ви-никае проблема розроблення довготермшових швестицшних програм розвит-ку АПК, спрямованих у шдсумку на досягнення макроекономiчноï рiвноваги вiдповiдно до законiв ринково!" економiки.
Враховуючи сприятливе географiчне положення, на регюнальному рiвнi необхiдно визначити таю прюритети iнвестування АПК: швестування базових сфер сшьськогосподарського виробництва - племшна справа, селек-цiйна робота, прюритетш науковi дослiдження, зернове господарство; техшч-не переоснащення АПК; оргашзащя iнфраструктури ринку АПК; вщновлен-ня та розвиток охорони здоров'я та освгги на селi, розвиток сощально1' ш-фраструктури; механiзм державно1' шдтримки iнвестицiй, створення спещ-альних для цього фондiв.
Iнвестицiйний цикл повинен забезпечити акумулящю грошових коштiв, що спрямовуються на фiнансування iнвестицiй i визначаються: кашталомютюс-тю валового регюнального продукту регiонiв; ступенем iнтеграцiйних процешв пiдприемницьких структур АПК з шшими суб'ектами; просторовими особли-востями розвитку продуктивних сил; природно-клiматичними чинниками, що впливають на iнвестицiйний процес не тшьки у сшьському господарсга, але й в АПК; соцiально-демографiчними чинниками, що впливають на розвиток сощ-ально1' iнфраструктури; зменшенням частки грошового об^у в тiньовому ринку.
Лггература
1. Копитко В.1. Вплив шновацш на вщтворення в АПК регюну// Сощально-економ1чш дослщження в перехщний перюд: Щор1чник наук. праць: Региональна науково-техшчна поль тика та шформацшний проспр. - Льв1в: НАН Украши. 1н-т регюнальних дослщжень. - 2000, вип. 17. - С. 195-202.
2. Копитко В.1. Державне регулювання економши Украши в умовах становлення рин-кових вщносин// Сощально-економ1чш дослщження в перехщний перюд: Щор1чник наук. праць. - Льв1в: НАН Украши. 1н-т регюнальних дослщжень. - 1998, вип. 4. - С. 389-396.
3. Копитко В.1. Науково-шновацшне забезпечення реформування АПК репону// Наук зб1рник: Формування ново'1 парадигми економ1чно'1 теорп в Укрш'ш/ За ред. З.Г. Ватаманю-ка. - Льв1в: 1нтереко, 2001. - С. 288-293.
4. Копитко В.1. Роль швестицш у структурних перетвореннях економши регюну// Сощ-ально-економ1чш дослщження в перехщний перюд: Щор1чник наук. праць: 1нвестицп i рес-труктуризащя економши регюну. - Льв1в: НАН Украши. 1н-т репональних дослщжень. -2000, вип. 11. - С. 125-136.
5. Агропромисловий комплекс Украши: стан, тенденцп та перспективи розвитку: 1н-форм.-анашт. зб./ За ред. П.Т. Саблука. - К.: 1АЕ УААН. - 2000, вип. 4. - 601 с.
6. Сшьське господарство Украши. 2002: Стат. щор1чник/ Шд заг. кер1вн. Ю.М. Остап-чука. - К.: Держкомстат Украши, 2003. - 319 с.
7. Статистичний щор1чник Украши за 2003 р1к/ Держкомстат Украши; За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Консультант, 2004. - 631 с.
8. Урядовий кур'ер. - 2000. - 28 ачня. - С. 4.
9. Central European Economic Review. - 1999. - December. - P. 15.
10. The Global Competitiveness Report 1999// World Economic Forum. - 1999. - July 13.
11. Впровадження швестицшних проекпв: http://www.minagro.kiev/ua/news?pg=385/
12. Борщ А.Г. Оргашзацшно-методичш питання створення агропромислових фшансо-вих груп: http://www.minagro.gov.ua/page/?2328.
13. Фшанси сшьськогосподарських пщприемств/ За ред. акад. УААН М.Я. Дем'янен-ка. - К.: 1АЕ УААН, 2000. - 604 с.
14. Загальнодержавна програма соцiально-економiчного розвитку укра'шського села на перюд до 2015 р.: http ://www.minagro.kiev.ua/_
УДК 346.56: 334.735 Доц. В.1. Блонська, канд. екон. наук;
магктрант О.В. Дронгаль - Львiвська КА
СТАН ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ ОБ1ГОВИХ
кошт1в шдприемств споживчо! кооперацп
Розглянуто фактори, як впливають на тенденцп змiни обсяпв та структури обь гових кошт1в. Запропоновано низку заходiв, спрямованих на полшшення забезпечення пiдприeмств споживчо'1' кооперацГi обiговим капiталом та прискорення його об^.
Assist. prof. V.I. Blonska; undergraduate O.L. Drongal -
L'viv commercial academy
The state and perfection of structure of circulating assets of consumer
cooperation enterprises
Factors which influence on the tendency of change of volumes and structure of circulating assets are examined. The row of measures, directed on the improvement of providing of consumer cooperation enterprises a floating capital and acceleration of his circulating is offered.
Наявшсть у шдприемства достатшх обшових кошт1в оптимальноi структури - необхщна передумова для його нормального функцюнування в умовах ринковоi економжи, тому на шдприемств! потр1бно проводити нор-мування обшових кошт1в, завданням якого е створення умов, що забезпечу-ють безперебшшсть його виробничо-господарсь^' д1яльност1.
Господарсько-шдприемницька д1яльн1сть неможлива без обшових кошт1в. Ця потреба е одним 1з об'екпв фшансового планування i вщображен-ня в облжу та звiтностi. Розмiр обшового капiталу, який утворюе кожну скла-дову поточних активiв, мае вщповщати потребам i можливостям пiдприемства
