CC BY
18
Мельник О.Г. Проблемы диагностики кредитоспособности предприятий
Рассмотрена нормативно-правовая база диагностики кредитоспособности предприятий в Украине. Проанализированы действующие методы и методики диагностики кредитоспособности разных финансово-кредитных организаций. Сформирован перечень проблем диагностики кредитоспособности предприятий.
Ключевые слова: диагностика, кредитоспособность, предприятие, проблема.
Melnyk O.G. Problems of solvency diagnostics of enterprises
In the article the normatively-legal base of solvency diagnostics of enterprises is considered in Ukraine. Operating methods and methodologies of diagnostics of solvency of various financial-credit establishments are analysed. The list of problems of diagnostics of solvency of enterprises is distinguished.
Keywords: diagnostics, solvency, enterprise, problem.
УДК 339.727,22:33(477) Проф. М.1. Флейчук, д-р екон. наук;
магктрант А.В. Будник - Львiвська КА
ОСОБЛИВОСТ1 П1СЛЯКРИЗОВОГО ШВЕСТИЩЙНОГО ПРОЦЕСУ В УКРА1Н1
Висв^лено загальну характеристику швестицшно! дiяльностi в Укра!ш за 2009-2011 рр. Проаналiзовано обсяги залучення шоземних швестицш в економжу Укра!ни за останш три роки. Розглянуто вплив фшансово-економiчно! кризи на ш-вестицшний процес в Укра!ш.
Ключовг слова: фiнансово-економiчна криза, прямi iноземнi швестици (ПП1), швестицшний процес.
Постановка проблеми. Пщ час свгтово! фшансово! кризи 20082011 рр. спостершався спад укра1нсько1 економжи, який ютотно вплинув на швестицшний ктмат кра!ни. Пюля фшансово-економ1чно! кризи економжа Укра!ни демонструе поступове вщновлення. Проте динашка нараз1 зали-шаеться ютотно слабшою за оч1кувану, через те, що спостершаеться ютотна макроеконом1чна нестабшьнють, 1 потенцшш швестори не бажають швесту-вати в Укра!ну.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Над дослщженням притоку шоземних швестицш в Укра!ш працювали таю украшсью та заруб1жш вчеш: Т. Гришв, К. Самсонова, Ю. Давидова, Т. Качала, С. Буткевич та шш1 Проте динам1чний розвиток швестицшно! д1яльносп зумовлюе детальшше 11 вивчення.
Метою роботи е дослщження шслякризового швестицшного процесу в Укра!ш.
Виклад основного матерiалу. На думку фшансових експерпв, криза е довготермшовою, тому розвиток швестицшно! д1яльност1 в Укра!ш буде проблематичним. Хоча, як видно з1 статистичних даних (табл. 1), шоземш ш-вестицп в економ1ку Укра!ни не припиняли надходити [1], що частково пов'язуеться з !х "псевдонацюнальним" (офшорним) походженням.
Зпдно з результатами проведеного анал1зу за перюд 2009-2011 рр., прям1 швестици з Укра!ни зросли лише в 1,1 раза (з 6,19 млрд дол. США до 6,87 млрд дол. США). Проте обсяги П11 в Укра!ну зростали випереджальни-
ми темпами - в 1,3 раза (з 35,7 млрд дол. США до 44,8 млрд дол. США) (рис. 1).
Табл. 1. Основт економiчнi показники УкраТни за 2009-2011 рр.[4; 9]
№ Показник Станом на, дата
01.01.2009 01.01.2010 01.01.2011
1 ВВП у фактичних щнах, млрд грн 950,5 914,7 1094,6
3 Пряма ¡ноземт швестици в Украшу, млрд дол. США 35,7 40,03 44,8
4 Прям1 1ноземш швестици на одну особу, дол. США 775,3 1132,0 978,5
5 Прям1 швестици з Укра1ни, млрд дол. США 6,19 6,22 6,87
60,00 50,00
С 40,00
а
° 30,00 ч
ч
20,00
&
10,00
7,00 80
6,60 < ЕЕ
о ч
6,20 ч
00
5,80
0,00
2009/1 2009/2 2009/3 2009/4 2010/1 2010/2 2010/3 2010/4 2011/1 2011/2 2011/3 Рис. 1. Динамжа обсягiв прямых твестицш в УкраТну та з УкраТни (права шкала - П11 з УкраТни; лыа шкала - П11 в УкраТну). Джерело: [4].
На початку 2009 р. шоземш швестори в економ^ Украши вклали 1,2 млрд дол. США: з краш Свропейського союзу надшшло 0,7 млрд дол. США (58,2 % вщ загального обсягу), з краш СНД - 0,3 млрд дол. США (25,3 %), з ш-ших краш свпу - 0,2 млрд дол. США (16,5 %). Вилучення катталу нерезидентами на початку 2009 р. становило 70,1 млн дол. США [1] (рис. 2).
12000 10000 8000 6000 4000 2000 0
п> гш. гД.« «,ги
« '¡1 н д к ¡3 а < ■¡2 « 'а и
а я « о К
о я < « & о ^ о и СЦ © и И я га я а
я
й а
я ч о С
Рис. 2. Геогрaфiчнa структура П11 в УкраТну [4,10]
У 2009 р. зросли обсяги швестування з Росшсько! Федерацп - на 285,9 млн дол. США, Нiдерландiв - на 196,2 млн дол. США, Кшру - на 158,9 млн дол. США та Швейцарп - на 61,9 млн дол. США [4]. Прирют шо-земного катталу у 2009 р. спостертався у сферi фшансово! дiяльностi - на
284,4 млн дол. США, операцш з нерухомим майном, оренди, шжишрингу та надання послуг тдприемцям - на 236,0 млн дол. США, торпвл^ ремонту ав-томобiлiв, побутових виробiв, предмета особистого вжитку - на 56,4 млн дол. США, а також у промисловосп - на 78,3 млн дол. США [1].
Найбшьше швестицш надшшло у промисловiсть - 8124,0 млн дол. США (22,3 % загального обсягу прямих швестицш в Укра1ну), зокрема: у пе-реробну промисловiсть - 6898,1 млн дол. США, у добувну - 1079,2 млн дол. США, у фшансову сферу - 7439,1 млн дол. США (20,4 %), у сферу операцш з нерухомим майном, оренди, шжишрингу та надання послуг тдприемцям -3847,5 млн дол. США (10,5 %), торпвл^ ремонту автомобЫв, побутових ви-робiв i предмепв особистого вжитку - 3744,3 млн дол. США (10,3 %) [4].
На початок 2010 р. в Украшу швестицп надшшли зi 125 кра1н свiту. До десятки основних краш-швесторiв, на якi припадае понад 81 % загального обсягу прямих швестицш, входять: Кшр - 8,6 млрд дол. США (24,4 % загального обсягу), Шмеччина - 6,6 млрд дол. (18,7 %), Росшська Федеращя -2,7 млрд дол. (7,6 %), Авс^я - 2,6 млрд дол. (7,4 %), Сполучене Королiв-ство - 2,4 млрд дол.(6,8 %), Франщя - 1,6 млрд дол. (4,5 %), Сполученi Шта-ти Америки - 1,4 млрд дол. (4,0 %), Вiргiнськi Британськi Острови - 1,4 млрд дол. (4,0 %) та Швещя - 1,3 млрд дол. (3,6 %).
Загальний обсяг прямих шоземних iнвестицiй в економ^ Укра1ни станом на 1 шчня 2010 р. становить 40,0 млрд дол. США, що на 12,4 % бшь-ше вiд обсяпв iнвестицiй на початок 2009 р. i в розрахунку на одну особу становить 872,6 дол. Сума кредипв i позик, одержаних тдприемствами Ук-ра1ни вiд прямих iнвесторiв, на 1 сiчня 2010 р. становить 6,6 млрд дол. Загальний обсяг прямих шоземних швестицш, враховуючи позиковий каттал, на 1 шчня 2010 р. становив 46 млрд дол.
За даними Державного комггету статистики, у першому кварталi 2010 р. iноземнi iнвестори спрямували в економiку Укра1ни 717,1 млн дол. прямих швестицш, що становить 61 % вщ надходжень за цей час 2009 р. Прирют загального обсягу шоземного катталу в економщ кра1ни, з урахуванням його переощнки, втрат i курсово1 рiзницi, за пiдсумками 2009 р., сягнув 98,3 млн дол., що становить 12 % вщ рiвня шчня-березня 2009 р. [11].
1шш кра'йш 13 %■ ^^^^
Польша 2 % --I \ Рис. 3. Географгчна
Швейцары 2 % II \ структура
1тал1я 2 % —--^^ШМЙе^ ^^^Н У\ ПИ в Украшу
ШвецЫ 4 % ^^Штт^^^Щ \ за 2011Р- М Щ Вфгшсыа острови 3 % •
Рис. 3. Географiчна структура П11 в Украшу за 2011 р. [4,10]
Переважна частина швестицш у 2011 р. (669 млн дол. США) надшшла з Кшру (27 %), з них понад третина - у фшансовий сектор (248 млн дол.). Вь домо, що приплив у впчизняну економ^ кшрського кашталу - це майже завжди репатрiацiя капiталiв, рашше виведених з Укра1ни у цю офшорну
юрисдикцiю. Зокрема, кшрсью швестици на суму 110 млн дол. у хiмiчний сектор, ймовiрно, зумовленi структуруванням операцiй iз придбання черкась-кого "Азоту". Решта кра1н практично не виявили штересу до Укра1ни. На них припадае лише 160 млн дол. П11, з яких левову частку надходжень забезпечи-ли iнвестори двох кра1н: Нiдерланд - 12 % та Шмеччини - 17 %. [5].
Проанатзувавши надходження прямих iноземних швестицш в Укра-1ну за 2009-2011 рр., можна стверджувати, що тд впливом свиово! фшансо-во1 кризи надходження швестицш в кра1ну в 2009 р. зменшилося порiвняно з 2008 р. на 27,4 %. Незважаючи на заходи, що були прийнят в краш щодо покращення 11 iнвестицiйного клiмату та швестицшного iмiджу, в Укра!ш за-лишаеться ще багато проблем, якi створюють перепони для iноземних швес-торiв [3]. Серед таких факторiв можна, насамперед, визначити таю [2]:
• тривалу законодавчу й виконавчу нестабшьшсть;
• ввдсутшсть чгтко! державно! стратеги з1 залучення швестицш;
• значний податковий [ адмшстративний тиск на об'екти тдприемництва;
• зниження для громадян вартоста грошових доход1в у вигляд1 дивщендав [ в1д-соткв внаслвдок шфляцшних факторш;
• неврегульовашсть питань захисту прав власноста швесторш;
• високий ршень корумпованост в органах державно! влади;
• наявшсть перешкод для репатр1ацп прибутки з Укра!ни;
• складшсть [ вщносно довшу тривалють процедур реестраци тдприемств;
• недосконалгсть ринково! шфраструктури;
• нестабшьшсть роботи фшансово! системи кра!ни;
• неготовшсть тдприемств здшснювати реальш ефективш швестици навпъ у конкурентоспроможш шновацшш проекти, що дають високий стшкий дохщ, достатнш для виплати високих диввдендш; незначш обсяги фондового ринку;
• низький ршень платоспроможност1 усередиш кра!ни.
Як свiдчать статистичш данi, iноземнi швестици в Укра!ну не переста-ють надходити, однак !х обсяги дещо скоротилися порiвняно з докризовим перiодом. Прогнози шоземних аналiтикiв також не е оптимютичними. Нь мецькi експерти вважають, що обсяги шоземних швестицш цього року змен-шаться вдвiчi порiвняно з минулим роком, а експерти ООН констатують, що Укра!на катастрофiчно втрачае довiру iнвесторiв через спад промислового виробництва, зростання шфляцп, знецiнення нацюнально! валюти i спад фон-дових шдекив [8].
Справдi, сьогодш в Укра!ш iснуе багато перешкод i проблем зi залу-ченням шоземних швестицш, серед яких [1]:
• корумповашсть влади (шоземш вкладники спод1ваються, що укра!нська вла-да забезпечить максимальну прозорють швестицшних схем);
• жорстке оподаткування (у нашш краш спостерггаеться неефективна подат-кова полгшка, несвоечасшсть повернення податку на додану варттсть, а також вщсуттсть стабшьносп податкового законодавства);
• складшсть реестрацшних, лщензшних, сертифжацшних [ митних процедур (реестращя шоземних швестицш зпдно з1 встановленими процедурами тривае мтсяцями, а також, окр1м цього, створюються нов1 види лщензш [ спещальних дозволш та скасовуються пшьги, яю ранше пропонувалися швесторам);
• ввдсутшсть чпких [ прозорих процедур кушвл1 й оренди земл1 для ведення господарсько! д1яльностц
• ввдсутшсть державного захисту швестицш (швестори вимагають захисту сво!х прав та штересш у судах, тдвищення ефективност судово! системи, створенням системи контролю за ухваленням судами в1дверто неправових, рейдерських ршень).
З метою забезпечення сприяння шоземному iнвестуванню у вгтчизня-ну економiку в сiчнi 2009 р. було створено спещальний центральний орган виконавчо! влади - Нацюнальне агентство шоземних iнвестицiй та розвитку [7], яке сприяе реалiзацп проектiв з шоземними швестищями, розробляе цiльовi програми розвитку регюшв, а також надае пропозицп щодо удоскона-лення нормативно-правово! бази з питань шоземного швестування.
Окрiм цього, в нашiй кра!ш створене i дiе Державне агентство Укра-!ни з iнвестицiй та шновацш [6], яке спiвпрацюе з Мшстерством закордон-них справ Укра!ни. У 2010 р. агентство вже розпочало роботу iз налагоджен-ня контакпв з iнвестицiйними та шновацшними установами Республiки Гру-зiя та Королiвства Нiдерланди. Продовжено роботу щодо ствпращ з проектом Оргашзацп економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР) "Стратепя секторно! конкурентоспроможностi для Укра!ни", який спрямований на пришвидшення розвитку сектору швестицш, конкурентоспроможностi та покращення дшового клiмату [1].
Ведуть переговорш процеси щодо пiдписання угод про вшьну торпв-лю мiж Укра!ною i Свропейською асоцiацiею вшьно! торгiвлi та урядом Ка-нади. Планують запровадити механiзм державного венчурного швестування. З щею метою агентство тдготувало проектну пропозицiю на участь у прог-рамi Уряду Нiдерландiв "020" "Вивчення досвiду Нiдерландiв у сферi ство-рення за участю та/або сприяння держави структур венчурного швестування". З метою встановлення практичних напрямiв ствпращ для реалiзацп стльних завдань в швестицшнш та шновацшнш сферах пiдписано Меморандум про взаеморозумшня та спiвпрацю вiд 04.03.2010 р. мiж Державним агентством Укра!ни з iнвестицiй та iнновацiй та Имецьким агентством тех-нiчно! ствпращ (GTZ) згiдно з програмою "Сприяння економiчному розвитку та зайнятосп"; розроблено проект Меморандуму про взаеморозумшня та ствпрацю мiж Державним агентством Укра!ни з iнвестицiй та шновацш та Польським Агентством з шформацп та шоземних швестицш; встановлено контакти з Центром наукових шновацш Нацюнально! академп наук Респуб-лiки Азербайджан та передано на розгляд проект Меморандуму про ствпрацю та взаеморозумшня; у ходi реалiзацп положень Меморандуму про взаеморозумшня та ствпрацю мiж Державним агентством Укра!ни з швестицш та шновацш та Агентством з шновацш та трансферу технологи Академп наук Республжи Молдова розроблено проект плану дш, що передбачае спшьну участь у проектах техшчно! допомоги [1].
Проте занепокоення викликае зростання дефщиту поточного рахун-ку - за пiдсумками шчня - квiтня 2011 р. вш становив 1,6 млрд дол. США (проти профщиту у 200 млн дол. за аналопчний перiод попереднього року). Зростання згаданого вище показника зумовлене с^мким нарощенням iмпор-ту споживчих товарiв (зокрема автомобiлiв, побутово! техшки), чому зокрема сприяе активiзацiя споживчого кредитування. Як наслiдок, конкурентоспро-
можнiсть впчизняних виробниюв залишаегься низькою. Внаслiдок тдви-щуеться загроза повгорення сценарiю 2005-2008 рр., коли споживчий "бум" попигу на iмпоргнi говари компенсувався за рахунок зросгання свггових цiн на метал i припливу iноземних запозичень (до загального обвалу у другш половит 2008 р.) [5].
Умови ведення бiзнесу в Укра!т характеризуются як несприягливi i мають тенденцiю до попршення, що зумовлено, зокрема [5]:
• високим ршнем корупцп на всiх рiвнях;
• закршленням "всевладдя" крупного бiзнесу, високим рiвнем монополтцц економiки i концентраци катталу;
• постшним перерозподшом власностц
• посиленням фiскального та адмшстративного тиску на неолiгархiчний бiз-нес (малий, середнш, шоземний) i громадян.
Цiлком природно, що описана вище ситуацiя вiдлякуe вiд Укра!ни по-тенцiйних iноземних iнвесторiв. Це особливо небезпечно зараз, коли кра!на гостро потребуе припливу iноземного катталу i технологiй аби вибратися iз боргово! кризи та пришвидшити соцiально-економiчний розвиток [5].
Висновки. Узагальнюючи результати проведеного дослщження, мож-на зазначити, що в 2009-2011 рр. вплив екожмчно! кризи на загальний розвиток економ^, зокрема на швестицшну дiяльнiсть в Укра!т, був негатив-ним. Iноземнi швестицп на територт держави хоча й надходили, але у знач-но менших обсягах. Саме у 2009-2010 рр. чгтко прослщковано тенденцiю до репатрiацil капiталiв з офшорних зон. Варто зазначити, що юнуе низка перешкод для надходження катталу з-закордону, проте держава намагаеться створити ус належт умови для збiльшення потокiв шоземного капiталу.
Л1тература
1. Гришв Т.Т. 1ноземш швестицп в Укра1ш в умовах кризи: стан i перспективи розвитку / Т.Т. Гришв. - 2010. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/ япа-tural/Vnulp/Ekonomika/2010_683/14.pdf.
2. Гуткевич С.А. Условия привлечения иностранных инвестиций в экономику Украины. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.nam.kiev.ua/ape/n_01_5-6/Gytkevih.htm.
3. Давидова Ю.О. Анал1з надходження прямих ¡ноземних швестицш в економ1ку Украши / Ю.О. Давидова. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rusnauka.com/12_ ENXXI_2010/Economics/65433.doc.htm.
4. Державна служба статистики Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
5. Економ1чна ситуащя в Укра1ш / Аналггака. - 2011. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.peoplefirst.org.ua/economicsituation.
6. Звгт Державного агентства Укра!ни з швестицш та шновацш за I квартал 2010 року. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.in.gov.ua/index.php? land=ua&get=559 &id=2452.
7. 1нвестицшний кшмат Укра!ни // Торговельно-економ1чне сшвробггаицтво. Можли-восп для б1знесу в Укра1ш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mfa.gov.ua/ Ku-wait/ua/28538.htm.
8. 1ноземш швестицп в Укра1ш в умовах кризи. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. new-politic. at.ua/ publ/12-1-0-10.
9. Основш економ1чш показники станом на 05.05.2010 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua.
10. Прям1 швестицп в Украшу. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat. gov.ua/ operativ/operativ2007/zd/zd_rik/zd_u/pi_07 u.html.
11. Самсонова К.В. Прямi шоземи швестици в Украшу / К.В. Самсонова. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kntu.kr.ua/doc/zb_10_3/stat_10_3/85.pdf.
Флейчук М.И., Будник А.В. Особенности послекризисного инвестиционного процесса в Украине
Представлена общая характеристика инвестиционной деятельности в Украине за 2009-2011 гг. Проанализированы объемы привлечения иностранных инвестиций в экономику Украины за последние три года. Рассмотрено влияние финансово-экономического кризиса на инвестиционный процесс в Украине.
Ключевые слова: финансово-экономический кризис, прямые иностранные инвестиции, инвестиционный процесс.
Fleyckuk M.I., BudnykA.V. Features of the investment process in Ukraine after the crisis
The article deals with the general description of investment activity in Ukraine during the period 2009-2011. The volumes of foreign investments to the Ukraine's economy are analyzed over the past three years. The effect of the financial and economic crisis on the investment process in Ukraine is reviewed.
Keywords: financial and economic crisis, foreign direct investment, investment process.
УДК 339.187:684 Доц. А.В. 1вануса, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Львт
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНО1 ЗБУТОВО1 СТРАТЕГИ МЕБЛЕВИХ ПВДПРИСМСТВ
Представлено основш аспекти формування ефективно! збутово! стратеги меб-левих тдприемств. Проведено аналiз особливостей меблево! продукци, и сприйнят-тя споживачем та основних сегменпв збутово! стратеги шдприемства: цшового сегменту, рекламного сегменту, оргашзацшного сегменту, виробничо-конструкцшного сегменту, еколопчного сегменту.
Ключовг слова: збутова стратепя, мебл^ меблеве шдприемство.
Одним з основних сегменлв деревообробно! промисловост е меблеве виробництво. Воно становить основу багатьох виробничо-технолопчних цик-л1в [5], а отже зумовлюе використання (залучення до виробничого процесу) низки сировинно-матер1альних ресуршв, як е продукщею люових, деревооб-робних, целюлозно-паперових, люох1м1чних тдприемств. Водночас, продукщею меблевих тдприемств, що ор1ентована на юнцевого споживача, е р1зно-типт мебл1, яю, вщповщно до Нацюнального класифжатора Укра!ни, подшя-ють на таю групи (табл. 1).
Табл. 1. КласифЫащя euöie продукци меблевого виробництва в1дпов1дно _до Нацюнального класифжатора УкраТни_
Код Назва товару
36.11.11 Меблi для сидшня спещальш (переважно з металевим каркасом), шт.
36.11.12 Меблi для сидшня (переважно з дерев'яним каркасом), шт.
36.11.13 Меблi для сидшня шш^ шт.
36.12.10 Меблi конторськi (офюш) та для тдприемств торгiвлi, шт.
36.12.11 Меблi конторськi (офiснi) металевi, шт.
36.12.12 Меблi конторськi (офiснi) дерев'янi, шт.
36.12.13 Меблi для тдприемств торгiвлi дерев'яш, шт.
