CC BY
26
2. Банкчвська енциклопед1я/ Пiд ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза.- К.: ЕЛЬ-ТОН, 1992. - 330 с.
3. Гитман Л., Джонк М. Основы инвестирования/ Пер. с англ. - М.: Дело, 1999. - 1008 с.
4. Докопалкин И. АдээРология// Бизнес. - 11 апреля 2004 г, № 15.- С. 51-52.
5. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Рынок: Макроэкономическая модель/ Пер. с англ. В. Лукашевича и др./ Под общ. ред. Б. Лисовика и В. Лукашевича. - СПб., 1992.
6. Економжа пщприемства/ За ред. О.Ф. Покропивного. - К.: "Хвиля-Прес", Донецьк: МП "Поиск", 1995. - 400 с.
7. Ендовицкий Д.А. Комплексный анализ и контроль инвестиционной деятельности: методология и практика: Монография/ Под. ред. проф. Л.Т. Гиляровской. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 400 с.
8. Закон УкраТни "Про еколопчну експертизу" вщ 09.02.1995 р., № 45/95-ВР.
9. Закон УкраТни "Про швестицшну дiяльнiсть" вщ 18.09.1991 р., № 1560-Х11 3i змша-ми та доповненнями.
10. Закон УкраТни "Про оподаткування прибутку пщприемств" вщ 28.12.1994 р., № 334/94-ВР 3i змшами та доповненнями.
11. Иванов Г.И. Инвестиции: сущность, виды, механизмы функционирования/ Серия "Учебники, учебные пособия", Ростов н/Д: Феникс, 2002. - 352 с.
12. Игонина Л.Л. Инвестиции/ Под ред. д-ра экон. наук, проф. В.А. Слепова. - М.: Юристь, 2002. - 480 с.
13. Инвестиции/ Под ред. В.В. Ковалева, В.В. Иванова, В.А. Лялина - М.: ООО "ТК Велби", 2003. - 440 с.
14. Карлоф Б. Деловая стратегия/ Пер. с англ. - М.: Экономика, 1991.
15. Крупка МЛ. Фшанси i пщприемницгво в Укра1'ш на меж тисячолт: Монографiя -Львiв: Диалог, 1997. - 272 с.
16. Крутик А.Б., Никольская Е.Г. Инвестиции и экономический рост предпринимательства. - Серия "Учебники для вузов. Специальная литература": Монография. - СПб.: Изд-во "Лань", 2000. - 544 с.
17. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2-х т./ Пер. с англ. 11-го изд, т. II - М.: Республика, 1992.
18. Михасюк I., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економши/ За ред. д-ра екон. наук, проф., акад. АН Вищо'1 школи Украши I.P. Михасюка/ Львiвський нащональний утверситет iм. 1вана Франка. - Львiв: Украшсью технологи, 1999. - 640 с.
19. Пересада АА. Управ.тння швестищйним процесом: Монографiя - К.: Лбра, 2002. - 472 с.
20. Рубан А. Ноты для банкиров// Инвестгазета. - 20 декабря 2005 г, № 51 (528). - С. 25.
21. Татаренко Н.О., Поручник А.М. Теори швестицш. - К.: КНЕУ, 2000. - 160 с.
22. Фоломьев А.Н., Ревазов В.Г. Инновационное инвестирование. - СПб.: Наука, 2001. - 184 с.
23. Черваньов Д.М. Менеджмент швестицшно'1 дiяльностi пщприемств. - К.: Знання -Прес, 2003. - 622 с.
24. Черваньов Д.М., Нейкова Л.1. Менеджмент шновацшно-швестицшного розвитку пщприемств Украши: Монографiя. - К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. - 514 с.
25. Шарп У., Алесандер Г., Бэйли Дж. Инвестиции/ Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 1999. - XII. - 1028 с.
УДК 339.727.22(477)+330.322.2 Асист. Н.М. Заярна;
студ. 1.Д. Крента - Львiвська КА
ШЛЯХИ ТА НАПРЯМИ АКТИВ1ЗАЦ11 ЗАЛУЧЕННЯ ПРЯМИХ 1НОЗЕМНИХ 1НВЕСТИЦ11 В ЕКОНОМ1КУ УКРА1НИ
Проаналiзовано обсяг i джерела надходження прямих шоземних швестицш в економшу Украши, а також розглянуто деяю аспекти законодавства Украши щодо захисту iноземного iнвестора, окреслено основш проблеми, шляхи та напрями акти-вiзацii iнвестицiйних процесiв.
Assist. N.M. Zaiarn; student I.D. Krenta - Commercial Academy of L'viv
Means and directions of activisation the drows of the direct foreign investments to the economics of Ukraine
At was analyzed the volume and sources of entering direct foreign investments to the Ukrainian economics, as well it was considered some aspects of legislation in Ukraine concerning protection of a foreign investor, planes the principal problems, means and directions of activisation of investment processes.
Ефективне реформування економжи будь-яко1" краши, ïï структуры пе-ретворення, вщновлення виробництва, створення дiевоï та ефективноï ринко-boï та соцiальноï шфраструктури, формування конкурентоспроможного сере-довища е неможливим без вщповщних iнвестицiй. Закрiплення позитивних тенденцiй розвитку економжи Украши та пiдвищення життевого рiвня насе-лення не в останню чергу залежить вiд збшьшення джерел формування швес-тицiйних ресуршв, зокрема iноземних, та розширення шляхiв доступу до них. Незважаючи на те, що розвиток iнвестицiйних процеЫв е об'ектом глибокого i всебiчного вивчення широкого кола як зарубiжних, так i вiтчизняних вчених-економю^в: М. Фрiдмана, Г. Бiрмана, С. Шмщта, Л. Дж. Гiтмана, О. Амош^ П. Беленького, I. Бланка, С. Бойка, В. Гееця, М. Долшнього, О. Кузьмша, А. Пересади та ш., з'ясування динамiки цих процешв постiйно потребуе посль довного анашзу i е актуальним для окреслення шляхiв активiзацiï залучення нових джерел фшансування рiзних сфер економжи, в тому числi - прямих шоземних iнвестицiй. Адже саме 1'х використання стимулюе розвиток еконо-мiчно ефективних i конкурентоспроможних експортерiв, що надае можли-вiсть Украïнi потрапити у систему мiжнародного розподiлу пращ i кашталу.
Безумовно активiзацiя швестицшно1" дiяльностi для Украши носить позитивний характер, що проявляеться в рядi аспеклв, основними iз яких е:
• полтичний - тдвищення пол1тично1 дов1ри до Украши, встановлення i розширення пол1тичних зв'язшв;
• економ1чний - економ1чне зростання за рахунок розвитку й штенсифшаци процешв у галузях народного господарства;
• сощалъний - тдвищення р1вня добробуту й сощально1 захищеност громадян краши за рахунок розвитку суспшьства;
• техшчний - пол1пшення техтчного стану тдприемств р1зних галузей народного господарства, тдвищення 1х продуктивност й потужностц
• еколог1чний - зниження негативного впливу на навколишне середовище й здоров'я населення за рахунок використання нов1ттх технологш i передового устаткування i технiки.
Все це у свою чергу сприятиме наближенню Украши до групи розви-нутих краш, полiпшенню iмiджу держави, тдвищенню ïï конкурентоспро-можностi та розширенню можливост мiжнародного спiвробiтництва. Проте в Укра].ш iснують об,ективнi й суб'ективш фактори, якi негативно впливають на процес шоземного iнвестування, а саме:
• залучення шоземних швестицш вщбуваеться в умовах економ1чно1 кризи. Дехто з 1нвестор1в призупинив д1яльтсть на територи Украши, висловлю-ючи свою невпевнетсть у подальшому ствроб1тнищш, подаючи запити що-до економ1чно1 полгтики Уряду;
• нестаб^не законодавство, вiдсутнiсть надiйних гарантiй захисту вiд його 3míh для шоземних iнвесторiв;
• повiльнi темпи приватизаци. Iноземнi iнвестори, банки та фiнансовi оргатза-цй' при вкладаннi кошпв в iнвестицiйнi проекти вiддають перевагу приват-ним тдприемствам;
• темпи шфляци залишаються на значно вищому рiвнi, нiж у кра'нах Захщно! Свропи i США;
• невисокий рiвень розвитку iнфраструктури, яка могла б забезпечити швид-кий оперативний зв'язок Украши з iншими кра'нами, надавати необхiднi пос-луги для оперативного управлiння дiяльнiстю тдприемств з шоземними ш-вестищями.
Оцшюючи загальний обсяг фактичних шоземних швестицш у 2005 р. в економжу Укра1'ни шоземними швесторами вкладено 7868.1 млн. дол. США прямих швестицш, нерезидентами вилучено кашталу на суму 375,2 млн. дол. США. Загальний обсяг прямих шоземних швестицш на 01.01.2006 становив 16 млрд. 375,2 млн. дол. США, що становить 349 дол. США на одного меш-канця Украши. У цшому за 2005 р. прирют шоземного кашталу склав 81 % до обсяпв швестицш на початок року. Чистий прирют шоземного кашталу за 2005 р. склав 7328,2 млн. дол. США [5].
1нвестици в Украшу надшшли 1з 118 краш свпу. Найбшьш1 обсяги внесено нерезидентами 1з Шмеччини - 5505,5 млн. дол. (33,6 % загального обсягу), Кшру - 1562,0 млн. дол., (9,5 %), Австрп - 1423,6 млн. дол. (8,7 %), США -1374,1 млн. дол. (8,4 %), Сполученого Корол1вства - 1155,3 млн. дол. (7,1 %), Росшсько! Федераци - 799,7 млн. дол. (4,9 %), Нщерланд1в - 721,8 млн. дол. (4,4 %), В1ргшських остров1в - 688,7 млн. дол. (4,2 %), Швейцари - 445,9 млн. дол. (2,7 %), Польщ1 - 224,0 млн. дол. (1,4 %) (рис. 1). Шдприемствами та оргашзащями уЫх форм власност у 2005 р. освоено 111174,1 млн. грн. ка-штальних швестицш, найбшьша частка яких припадае на швестування основного кашталу (83,7 %) на суму 93096,1 млн. грн. i пор1вняно з 2004 р. 1'х обсяг зрю на 1,9 % (а за 2004 р. - на 28,0 %). На полшшення стану об'ект1в (каштальний ремонт, модифжащю, модершзащю) спрямовано 10,4 % каш-тальних швестицш. 1нвестици в нематер1альш активи становили 2,8 % до загального обсягу каштальних швестицш, витрати на формування основного стада - 0,5 %, на шш1 необ1гов1 матер1альш активи - 2,6 % [5].
гПмеччина Kinp
Vi ó К
н
iri
о
in
ó e
o
<N
Австр1я
o
e
vq
rñ <N
США
Vi ó 13
rm
Pock
ó s
H
oí Os O
Швещя
Рис. 1. Вклад шоземного капталу в економку Украшу у 2005р. (у тис. $) [5]
СЛ
ÍTi
тГ тГ
Польща
<n а
Iнвестицiйно привабливими залишаються тдприемства з швидко окупни-ми видами eKOHOMÍ4HOi даяльносп, такими як оптова торгiвля та посередництво у торгiвлi - 10,8 % до загального обсягу швестування, металургiя та оброблення металу - 7,5 %, а також харчова промисловють та перероблення сшьськогоспо-дарських продуктiв - 7,1 %. 1нтерес iнвесторiв викликають тдприемства, що здшснюють: фiнансову дiяльнiсть - 6,4 % вщ загального обсягу iнвестування; операци з нерухомiстю - 5,7 %; тдприемства транспорту та зв'язку - 4,5 %, ма-шинобудування - 4,2 %, хiмiчноl та нафтохiмiчноl промисловостi - 3,6 % (рис. 2).
10,8% ■ ■ 7,5% - -7,1%--6,4% - -4,5%- -4,2%- -3,6%- -
и
'С &
н
св СО
о
§
н <и 2
К и
ё о
Он
ю о d
н «
ч-Н
и
н .4
Л
н
я
о к и
к
§
о
Я
о
V &
X
й я
л
5
X л
ч
ев
я о о
9
и
• 1—I
е
н и о ¡S о X
57 X
со
а
сЧ D.
и
1=1 О
9 £
£
ю о к
К
ч
о Я 2 о
ей СО
о н О й X
Рис. 2.1нвестицшно npuea6nuei галузi, за видами eK0H0MÍ4H0'i di^bHocmi (у %, станом на ктець 2005р.) [5]
Обсяги експорту у 2005 р. зросли порiвняно з 2004 роком на 9,7 % i становили 575,8 млн. дол. США, тодi як обсяги iмпорту становили 119,0 млн. дол. США, що на 33,5 % бшьше шж за 2004 р., а позитивне сальдо склало 456,8 млн. дол. США [5].
У I пiврiччi 2006 р. в економжу Украши шоземними швесторами вкладено 1810,2 млн. дол. США прямих швестицш, нерезидентами вилучено кашталу на суму 214,7 млн. дол. США. Прирют шоземного кашталу за цей перюд склав 1698,6 млн. грн., що на 10,2 % бшьше обсягу швестицш на початок року та у 3,5 рази бшьше шж за аналопчний перюд минулого року. За-гальний обсяг прямих шоземних швестицш, залучених в економжу Украши станом на 01.07.2006 р., становив 18384,0 млн. дол. США, що становить 392 дол. США на одного мешканця Украши [5].
Безумовно на мiжнародному рiвнi велике значення мае швестицшна привабливють економжи Украши, що характеризуеться дешевими ресурсами, можливютю знижувати 1х частку споживання та ефективнiстю викорис-тання, можливiстю модернiзувати, технiчно та технолопчно оновлювати ви-робництво, реоргашзувати пiдприемства, пiдвищувати рiвень iнновацiйностi, оновлення основних фондiв тощо. Проте необхщно зазначити, що укра1нсь-кий швестицшний простiр не використовуеться у повному обсязi iноземними iнвесторами (Укра1на мае потенцшш можливостi для ефективного освоення швестицш на суму 2-2,5 млрд. дол. США) [4]. Отже, в Укршт сформувався все ж таки малосприятливий швестицшний кшмат, який спричинив брак
стратегiчних шоземних iнвестицiй. 1стотним чинником у виникненш в Укра-1ш нишшньо! ситуацй, пов'язано! з вiдтворювальними процесами, е недоско-нала фiнансова, у тому чи^ податкова полiтика.
Чинна податкова система мае бути скоригована за такими основними позищями: регламентащя взаемовщносин мiж державою i платниками подат-кiв; стабiльнiсть податково! системи протягом фшансового року, 11 простота i доступнiсть; вщповщальшсть за iгнорування податкового законодавства; ско-рочення кiлькостi податюв i iстотне спрощення процедури 1х збирання; за-гальне зниження податкового тягаря i захист вiтчизняних виробниюв; поси-лення стимулювання кашталовкладень, швестицшно! та шновацшно! дiяль-ностi; реформування амортизацшно! полiтики; пiдвищення ролi майнового i земельного оподаткування, ресурсних платежiв; реформування системи роз-подiлу доходiв; скорочення пiльг. 1нвестори усвiдомлюють, що прибутко-вiсть кашталу пiсля оподаткування визначають не тiльки законодавчо вста-новлена ставка податку на прибуток тдприемства, а й споЫб обчислення цього прибутку, зокрема - нарахування амортизацй, облж запасiв, вiднесення процента за кредит i збиткiв до складу виробничих затрат.
Активiзацiя процешв iнвестування повинна передбачити розробку i ре-алiзащю комплексу заходiв i на макроекономiчному рiвнi, i на рiвнi окремих суб,ектiв господарювання. Важлива роль в безпосередньому залученш швестицш у шдприемницьку дiяльнiсть належить самим регiоном. 1х iнвестицiйна привабливють визначаеться дiею системи чинникiв як об'ективного так i суб'ективного характеру. До об'ективних можна вiднести сощально-економiчш особливостi швестицшно! привабливостi регiонiв, основш напрямки структурно! трансформаци 1х економiки. 1нвестори надають перевагу промислово роз-винутим, з вигiдним економiчним положенням, регiонам. Суб,ективнi чинники безпосередньо пов'язаш з характером дiй мюцево! влади, спрямованих на ство-рення сприятливого швестицшного клiмату для залучення iноземних швести-цiй в економжу регiону. Крiм того, на регюнальному рiвнi мiсцева влада повинна визначити сфери та галузi швестування, сприяти зменшенню зовнiшнiх ризикiв та бюрократичних перепон для розвитку спшьного пiдприемства. Ду-же важливим е забезпечення iноземних iнвесторiв достовiрною шформащею про пiдприемницькi можливостi в регюнах. Оскiльки iноземнi швестици е одним iз джерелом фiнансування розвитку економ^ регiону, тому державне управлшня шоземним iнвестуванням на рiвнi мiсцевих держадмiнiстрацiй набу-вае важливого значення. Воно е одним iз видiв державного управлiння i являе собою урегульовану нормами права виконавчу та розпорядчу дiяльнiсть вщпо-вщних органiв виконавчо! влади щодо ефективного залучення та ращонально-го використання iноземних iнвестицiй. Очевидно, що зовнiшньоекономiчна полiтика та полiтика мiжнародного ствроб^ництва мають забезпечити пози-тивний iмiдж регiону, сприяти встановленню тiсних дружшх i взаемовигiдних зв,язкiв з шшими крашами i, загаром забезпечити чшьне мiсце регiону у свгго-вш господарськш системi, а отже, i належний рiвень залучення iноземних ш-вестицiй. До того ж, обсяг шоземних швестицш е одним iз показниюв ступеня штеграци краши у свггове господарство, важливим елементом подальшого розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язюв.
Визначеш нади на позитивнi зрушення в ршенш проблеми залучення iноземних швестицш з'явилися шсля Указу Президента Украши "Про додат-KOBi заходи надходжень в економшу Украши" i розпорядження Кабшету Mi-нiстрiв Украши вщ 22.02.2001 р. "Про заходи для полшшення швестицшно1 привабливост^' пiдготовленого до виконання Указу. Створити умови для шд-тримання швестицшно! привабливостi Украши можна не тшьки за допомо-гою вдосконалення законодавчо! бази, а й за допомогою тюно1 сшвпращ з мiжнародними фiнансовими органiзацiями для представлення свого швести-цiйного кшмату та можливостей iноземним iнвесторам. При виршенш подiб-них проблем прюритетними повиннi бути iнтереси iнвестора з урахуванням стратепчних, економiчних iнтересiв держави.
Таким чином, залучення прямих шоземних швестицш е одшею з клю-чових проблем у ходi реформування украшсько! економiки. Саме вони забез-печують доступ до нових технологш i методiв управлiння, прискорюють на-уково-технiчний розвиток, призводять до створення нових швестицшних ш-ститутiв, забезпечують створення нових робочих мiсць, а також сприяють пiдтримцi активiзацil внутршнього iнвестування. 1ншими словами залучення прямих шоземних швестицш е необхщною умовою прискорення темпiв еко-номiчного розвитку Украши, стимулюе промислове виробництво, забезпечуе умови стшкого й швидкого економiчного росту й збiльшення рiвня суспшь-ного добробуту у кра1'ш.
Л^ература
1. Закон Украши. Про швестицшну дiяльнiсть// Голос Украши. 1991. 18 березня.
2. Волинець В.В. 1ноземш iнвестування в умовах штеграцп у св^ову економiку// Акту-альнi проблеми економши. 2006 р., № 8.
3. Станчук С.П. Проблеми залучення шоземних швестицш в регюни Украши// Форму -вання ринкових вiдносин в Укра!ш 2004 р., № 9.
4. Статистичний щор1чник за 2005 р./ За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Вид-во "Консультант".
5. www.goog.com.ua.
УДК 338.246.2 Б.1. Кабащ - Rbeiecbm КА
МЕХАН1ЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ НА ДИНАМ1КУ ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ
Розглянуто структуру, об'екти, методи, форми та принципи мехашзму державного регуляторного впливу на динамшу економiчного зростання.
Ключов1 слова: державне регулювання економiки, монетарна пол^ика, еконо-мiчне зростання, монетарш iнструменти.
B.I. Kabaci - L 'viv commercial academy
The mechanism of the state regulating influence onto the dynamic
of economical growing
In the article application of structure, objects, methods, forms and principles of mechanism state regulating influence onto the dynamic of economical growing.
Keywords: state influence on an economy, money policy, economy growing, money instruments.
