CC BY
71
для повышения эффективности хозяйственной деятельности. Установлено, что под диагностикой состояния хозяйственной деятельности предприятия стоит понимать комплекс аналитических, исследовательских, поисковых действий, направленных на определение и предупреждение диспропорции в производственных, финансовых и управленческих процессах, в использовании ресурсов и потенциала предприятия и, как следствие, предотвращения экономическим кризисам на предприятии.
Mitcenko N.G., Kulay S.M. The diagnostics of the state of the economic activity of the enterprice
It was conducted a research of the necessity of the application the diagnostics of the enterprise in economic activity. It was proved the mechanism of accomplishment the economic diagnostics. It was offered the plan of multilevel functional managerial system for increase the efficiency of the economic activity. It is set that under diagnostics of the state of economic activity of enterprise it is costed to understand the complex of analytical, research, searching actions, directed on determination and warning of disproportions in production, financial and administrative processes, in the use of resources and potential of enterprise and, as a result, prevention economic crises on an enterprise.
УДК339.727.22(477) М. Мегер1, д-р економжи; Б. Крамарчук1, д-р економжи; проф. С.К. Реверчук, д-р екон. наук - Львiвський НУ м. 1вана Франка
ПРЯМ1 1НОЗЕМН1 ШВЕСТИЦП ТА 1ХН1Й ВПЛИВ НА РЕГЮНАЛЬНУ ЕКОНОМ1КУ В УКРА1Н1
На основi узагальнення зарубiжного досвщу управдшня швестищями обгрун-товано доцшьшсть залучення та форми використання прямих шоземних швестицш в регюнальнш економщ1 Украши. Розглянуто мюце украшсько1 економжи у сучасно-му швестицшному простора Обгрунтовано тезу, що прямi шоземш швестицп мають вир1шальний вплив на переб1г економ1чно1 реформи в Укршш.
Ключов1 слова: прямi шоземш швестицп, швестицшна дiяльнiсть, швестицшш процеси, репони, будiвельна галузь, економ1ка, статистика.
Актуальшсть теми. Для стабшьного зростання економжи краши важливим е залученням шоземних швестицш в домшувальнш галуз1 народного господарства. Покращення швестицшного кшмату в Украiнi неможливе без вивчення досвщу вiдповiдноi полiтики розвинених краш свiту та краiн, що розвиваються. Тому актуальним е об'ективний анашз iнвестицiйноi дiяль-ностi в державi для вдосконалення механiзму залучення шоземних кашталов-кладень у провiднi галузi економiки. Тема залучення прямих шоземних швестицш (П11) цiкавить дослщниюв у всьому свiтi. Однак на сьогодш недос-татньо уваги придшяеться теоретичному обгрунтуванню ефективного меха-шзму залучення П11 в Украiну та впливу шоземних швестицш на розвиток кашталомютких галузей економiки.
Перехiд вщ планово!" економiки до ринкових вщносин в Украiнi, спри-чинив змши пiдходiв в органiзацii управлiння швестицшною дiяльнiстю. кот-ра потребуе динамiчних змiн в умовах ринково!' економжи. Активiзацiя кро-кiв в швестицшнш дiяльностi е одним з найважливших напрямкiв необхщ-них краiнi реформ.
1 Ушверситетська школа бiзнесу, Hamline, США
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Виявлення та ефективне залучення iнвестицiйних ресурсiв стають предметом дослiджень закордонних i украшських вчених, таких, як О. Амоша, А, Беркута, I. Бланка, В. Гееця, В. Гiлл, А. Горбунов, Л. Гофман, Дж. Данншг, Б. Литвин, М. Портер, Г. Офо-р^ О. Оз, Я. Рекитар, А. РуГман, А. Фiлiпенка, В. Швець, В. Шевчук та шших.
У сучасних економiчних умовах, вплив на швестицшш процеси почи-нае перемiщуватись з центру на регюни [3, с. 235]. 1снуе тенденщя до розши-рення повноважень регюшв i сфери 1хньо1 спiвпрацi з шоземними швестора-ми. Водночас, проблема шдвищення ефективностi регiональних адмшютра-цш в iнвестицiйнiй дiяльностi е актуальною i потребуе глибоких теоретичних дослщжень. Недостатне вивчення цього питання та його важливють для за-безпечення ефективного розвитку регюнально! економiки зумовили вибiр теми наукового дослщження та окреслили його основнi напрямки.
Головною метою цього дослщження е вивчення швестицшних про-цесiв в УкраАт та аналiз впливу прямих шоземних iнвестицiй на регюналь-ний розвиток. У межах поставлено! мети виршено таю науковi завдання з обгрунтуванням: здiйснено аналiз зарубiжного досв^ регулювання швести-цшно! дiяльностi; обгрунтовано доцiльнiсть залучення та форми використан-ня iнвестицiй в регiонi.
Основш результати дослiдження. Мiжнародна iнвестицiйна дiяль-нiсть становить сукупнiсть iнвестицiйних економiчних стосункiв задля забез-печення дiяльностi галузей господарського комплексу краши як отримувача швестицш.
Дослiдження свiдчать, що регулювання швестицшно! дiяльностi - це процес взаемоди функцiй, об,ектiв, управлшських рiшень та методiв регулювання, спрямований на полшшення результатiв швестицшно! дiяльностi та провадження сприятливо! швестицшно! полiтики.
До форм державного регулювання швестицшно! дiяльностi економю-ти вщносять визначення прiоритетних сфер та об'екив iнвестування, подат-кове регулювання швестицшно! дiяльностi, регулювання швестицшно! дiяль-ност через надання фшансово! допомоги швесторам, проведення вщповщно! кредитно! та амортизацшно! полiтики регулювання участi iнвесторiв у приватизации регулювання форм i умов фiнансового iнвестування, експертизу ш-вестицiйних проектiв у процесi розроблення державних швестицшних прог-рам, забезпечення захисту швестицш; регламентування умов вивозу кашталу для здшснення iнвестицiй за кордоном [2, с. 9-33; 9, с. 6-8]. Таким чином, об'ектом регулювання швестицшно! дiяльностi е як економiчним складником швестицшно! полiтики.
1нвестицшна полiтика визначаеться сукупнiстю чинникiв економiчно-го, правового, соцiального характеру, як беруть до уваги власники майнових та штелектуальних цiнностей, ухвалюючи ршення про iнвестування.
Ефективнiсть використання швестицш значною мiрою визначаеться i залежить вiд пiдходiв та методiв регулювання процеЫв !х залучення i подаль-шого використання. Тут значна роль придшяеться державi з И урядовими структурами.
Пряме державне регулювання швестицшно1" дiяльностi, державна шд-тримка iнвестицiйних проектiв здiйснюються здебшьшого шляхом спряму-вання фiнансових ресурЫв на виконання державних i цшьових програм i на iншi державш потреби, якi обумовленi законодавством Украши.
Пiдсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що найкращий результат залучених iнвестицiй залежить вiд державного регулювання умов ш-вестицiйноï дiяльностi шляхом: а) законодавчого забезпечення прав швесто-рiв; б) вдосконаленням податкового законодавства; в) створення сприятливо-го швестицшного клiмату в регiонах.
Регулювання i управлшня iнвестицiями е визначальним чинником дiевостi фiнансових органiзацiй i центрiв розвинених ринкових краïн. Рiзнi форми регулювання утворюють вiдповiдну iнфраструктуру управлшня активами. У деяких крашах, таких як Франщя, управлiння активами за останне десяташття сформувалося поза банками i страховими компанiями, зокрема у формi взаемних фондiв, тому захист iнвесторiв сфокусований на цих оргаш-зацiях.
У Нiмеччинi швестори здебiльшого iнституцiйнi, i компанiï з управлшня активами е частиною великих оргашзацш. Внаслiдок цього швестори вщносно добре iнформованi i можуть одержати компенсащю у випадку втрат вщ материнських компанiй, якi бажають зберегти свою репутацiю. Як насль док, вартiсть обов'язкових компенсацiйних програм, iмовiрно, менша, нiж у Великобритании де бiльше дрiбних iнвесторiв. Вимоги до кашталу грунту -ються на вщповщних iнфраструктурних ланках з управлшня активами у великих оргашзащях Шмеччини.
Державна система замовлень у Великобритани пропонуе iнвесторам найвищий захист через компенсацшш програми, але щною обмеження кон-куренцiï через накладання обмежень на капiтал i правила ведення бiзнесу [5, с. 43]. Регулювання у Великобритани грунтуеться на державному вплив^ де спостереження здшснюеться державними агентствами, на вiдмiну вщ США, де практикуеться приватний нагляд, та забезпеченш iнформацiею iнвесторiв i на можливост примусового виконання зобов'язань через суд.
У США найпоширенiшi iнститути з управлiння активами за допомо-гою трастових i колективних програм [6, с. 94]. Однак американський шдхщ ютотно вiдрiзняеться вщ британського. У США акцент робиться на розкритл iнформацiï, аудитi i примусовому виконанш зобов'язань. У США шд час ук-ладання приватних контраклв робиться акцент на ощнщ подiй на ринку через розкриття iнформацiï й аудит. Це сприяе високому рiвню конкуренцiï i появi нових компанiй, але спираеться на законодавчу систему виконання контраклв, як приватних, так i державних, що дуже важливо для шформованост iнвестора. Масштаб захисту визначаеться обсягом компенсацшних програм i впливае на конкуренщю за допомогою вимог до кашталу i правил ведення бiзнесу.
Незважаючи на те, що св^ова криза негативно вплинула на вс без ви-нятку держави свггу, лiдером за кiлькiстю залучених швестицш 2008 р. зали-шилися США. Америцi вдалося залучити 621 млрд дол. США i залишилися найбшьшим iнвестором. У 2008 р. США швестували в iншi держави
312 млрд дол., що справдi менше, шж 2007 р., коли 11 вихщт прямi iноземнi iнвестицii були на рiвнi 378 млрд дол. [12].
З пришвидшенням глобашзацшних процесiв i з початком проведення широкомасштабних ринкових реформ у низщ краш Третього свггу, а потiм i в постсощалютичних державах, де колись юнувало безлiч обмежень на доступ шоземного капiталу i твердий контроль за його дiяльнiстю, загальний вектор регулювання П11 перемiстив у бж ринку. Було переглянуто швести-цшний режим у напрямку максимально повного залучення прямих закордон-них швестицш у стратегш економiчного розвитку i зростання. Це проявило-ся в безпрецедентнш за масштабами i темпами лiбералiзацii режиму регулювання П11.
Багато краш скасували бiльшiсть обмежень для шоземних швестицш i зробили акцент на розроблення i впровадження заходiв, якi повиннi сприяти 1х залученню. Цi змiни були спрямоваш на створення бiльш сприятливiших умов для дiяльностi транснацiональних корпорацiй [13, с. 115].
У бшьшосп галузей, вiдкритих для iнвестицiй, були скасоваш елемен-ти полiтики регулювання П11, що широко практикувалися ранiше, таю, як об-меження на придбання закордонним кашталом акцiй мiсцевих компанш i обов'язковiсть створення спiльних шдприемств. Було знято низку обмежень на контроль над шдприемствами, якщо не йшлося про придбання контроль-них паке^в пiд час великих вкладень у галузi, стратегiчно важливi для ще! краши, або про приватизащю державноi власностi.
Важливою е потреба шдсилення регулятивноi ролi держави на ринку швестицш. З шшого боку, незважаючи на загальну тенденцiю до лiбералiза-цii, нацiональне законодавство, навт у найвiдкритiших для П11 крашах, як i ранiше, зберiгаються положення, що передбачають державний контроль над допуском шоземних iнвесторiв в економжу i iхнi подальшi дii. Одночасно, на думку експер^в ООН, "щоб залучити П11, багатьом краiнам насамперед пот-рiбно створити про себе уявлення як про сприятливе мюце для реалiзацii ш-вестицiйних проек^в, тобто позначити себе на умовнш картi свiту, якою ко-ристуються мiжнароднi iнвестори" [13, с. 182].
У 2008 р. швестицп св^у спали на 14 %, шсля п'ятирiчного перiоду зростання, який закшчився 2007 р., коли було досягнуто вторичного максимуму прямих шоземних швестицш загальним обсягом в 2 трлн дол. Шзшше вiд високорозвинених держав це зниження вiдчули перехщш економiки пiв-денно-схiдноi ввропи та краши колишнього Радянського Союзу, де вщтж по-чався тiльки наприкшщ 2008 р. Свiтова криза, повщомляеться в звiтi ЮН-КТАД, змшила i саму структуру iнвестицiй. Тепер 43 % припадае на частку краш, що розвиваються [12].
Подальший розвиток економжи Украши потребуе розроблення зваже-но! полiтики залучення довготермшових прямих iноземних iнвестицiй у стра-тегiчно важливi галузi економiки. Хоч Украша i стала членом СОТ i вва-жаеться державою з ринковими вщносинами, але сучасний етап розвитку ук-раiнськоi економiки визначаеться як перехщний вiд централiзованоi до рин-ково!'. Однiею з головних передумов удосконалення в Украiнi вщкрито! рин-ково! економiки та нацiональноi конкурентоспроможностi, е активне залучен-
ня та ефективне використання мiжнародних швестицшних ресурЫв у процес органiчноï iнтеграцiï нацюнального iнвестицiйного ринку у мiжнародний. На основi цього можна дiйти висновку, що залучення шоземних iнвестицiй е об'ективною потребою.
Як залучити необхщний обсяг iноземних iнвестицiй в Украшу i чи потрiбно це робити? На наш погляд, потрiбно активно залучати iноземнi ш-вестицiï шляхом створення сприятливого швестицшного кшмату. Водночас юнують i iншi погляди про небажашсть широкого доступу iноземного кашталу в украшську економiку. Теза про загрозу "розпродажу Украши" [8, с. 2326] мiжнародним монополiям е економiчно необгрунтована i не базуеться на глибокому економiчному аналiзi.
Логiчнiшими е погляди тих економю^в, якi у надходженнi iноземного кашталу вбачають загрозу конкуренци украïнськiй промисловость Вони за-перечують низьку цшу пiдприемств, якi виставляються на аукцюни пiд час приватизацiï за участю шоземщв. У США та Сврош аналогiчнi об'екти кош-тують набагато бшьше. Водночас, об'ективнi закони св^ово!" економiки, про-цеси мiжнародноï мшраци капiталу свiдчать про те, що Украша не може сто-яти осторонь вщ активного залучення i використання шоземного капiталу.
Поступова штегращя украшсько1' економiки, ïï у свiтовi процеси i структури потребуе ще тривалого часу i повиннi здшснюватись поетапно, в мiру визрiвання вщповщних внутрiшнiх та зовнiшнiх передумов.
Свгговий досвiд переконуе, що для стабшьного економiчного зростан-ня iнвестицiï повинш бути на рiвнi 19-25 % вщ ВВП [1, с. 61]. В Укра1'ш вже на середину 2008 р. вщбулося уповiльнене зростання швестицш, i як насль док, вщ'емний баланс зовнiшнього сектора на початок третього кварталу 2008 р. становив 11 % вщ ВВП [7]. Так, на кшець 2007 рр. в економжу Укра-1'ни було вкладено всього 29,542.7 млн дол. США прямих шоземних швестицш (див. табл. 1). За перюд iз 1994 до 2002 р. обсяг шоземних швестицш в економжу Украши був дуже незначний.
Табл. 1. Показники надходжень швестицШ в економЫу Украши за 1994-2007роки [4] (на ктець перюду; млн дол. США)
PÎR Показники на кшець року Р1чне надходження П11
1994 483.5 -
1995 896.9 413.4
1996 1,438.2 541.3
1997 2,063.6 625.4
1998 2,810.7 747.1
1999 3,281.8 471.1
2000 3,875.0 593.2
2001 4,555.3 680.3
2002 5,471.8 916.5
2003 6,794.4 1,322.6
2004 9,047.0 2,252.6
2005 16,890.0 7.843.0
2006 21,186.0 4,296.0
2007 29,489.4 8,303.4
2008 35,723.4 6.234.0
З анашзу звiту Державного комiтету статистики випливае, що чистий прирiст прямих шоземних iнвестицiй в Украшу в Ычш-вересш 2009 р. стано-вив 2,972 млрд дол., що в 2,7 раза менше цього показника за 2008 р. Загаль-ний обсяг П11 в Украшу станом на 1 жовтня 2009 р. досяг 38,592 млрд дол., тобто зрю лише на 8,3 % порiвняно з початком 2009 р. Варто зазначити, що загалом прирют сукупно! величини шоземного кашталу в економжу Укра!ни, з урахуванням його переощнки курсово! рiзницi становив лише 36,8 % мину-лорiчного рiвня, що е найнижчим показником залучення П11 за перiод з 2005 р. [4].
В умовах обмеженост можливостей державного бюджету Уряду Украши доводиться вщмовлятись вщ централiзованих кашталовкладень, дота-цiй i шукати новi форми фiнансування економiки. Зменшення власних внут-рiшнiх заощаджень пiдприемств, брак ресуршв для довготермiнових кредитiв укра!нських банкiв, обмеженiсть коштiв населення зменшують можливостi використання внутрiшнiх ресурсiв. Варто шукати реальш ефективнi шляхи збшьшення фiнансування за рахунок iноземних джерел.
12-
2001 ~ 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Рис. Динамжа притоку твестицш в економжу Украти за перюд з 2001 по 2009 р.
(млрд дол.)
У такш ситуаци залучення зовшшшх ресуршв потрiбно розглядати як один iз головних напрямюв шдтримки нащонально! економiки. I чим довше уповiльнюватимуться економiчнi реформи в Укра!ш, тим бiльша потреба в залученш зовнiшнiх ресурсiв для власного швестування. Як i будь-яка еконо-мiчна дiя, цi заходи потребують оцiнки. Як один з можливих варiантiв тако! оцiнки, розглянемо економiчну та соцiальну ефективнiсть залучення до еко-номiки Укра!ни додаткових ресурЫв iз зовнiшнiх джерел.
Iноземнi швестици створюють додаткову ринкову конкуренцiю як на загальнодержавному, так i на обласному рiвнях. В Укра!ш юнуе дуже висо-кий рiвень концентраци виробництва в багатьох галузях за регюнами. В цих умовах шдприемства з iноземними iнвестицiями можуть активiзувати конку-ренцiю, використовуючи деякi сво! переваги, наприклад, вищу продуктив-шсть працi, кращий маркетинг i т. ш. Пiдвищення конкуренци е одним iз чинникiв, що сприяе зменшенню загального рiвня виробничих затрат на ринках окремих видiв продукци. Поява пiдприемства з iноземними швестищями потребуе вiд iнших мiсцевих фiрм здiйснення технологiчних i органiзацiйних нововведень задля досягнення !х конкурентностi та створення швестицшно! привабливостi.
Для теоретичного обгрунтування доцшьност залучення П11, найпри-вабливiшим, з погляду пояснення особливостей спрямувань мiжнародних ш-вестицiй в регюни, е постулат конкурентних переваг Майкла Портера, обгрунтований у його пращ "The Competitive Advantage of Nations". На думку Портера, чим сильшше розвинена конкуренщя на внутршньому ринку краши, тим бшьша ймовiрнiсть успiху компанiй i регюшв в залученнi iноземних iнвестицiй. М. Портер аналiзував чотири види конкурентних стратегш, об'еднавши ïx у так званий "Porter's Diamond": а) на основi "чинниюв" (при-родних ресуршв, дешевоï робочоï сили тощо), б) швестицш, в) шновацш i г) багатства (нагромаджених ресурЫв), показавши, що економiчного домшуван-ня досягають краши, якi конкурують на основi шновацш [11].
Дослщжуючи дiяльнiсть нацiональних компанш понад 100 рiзних кра-ш, М. Портер доводить, що мiжнародна конкурентоспроможнiсть фiрми, а отже, i ïï iнвестицiйна привабливiсть визначаеться станом нацюнального "Даймонда" краши-отримувача iнвестицiй. Це положення е визначальним з погляду запропонованого аналiзу ефективностi залучення i використання ш-вестицiйного капiталу в будiвельний сектор у регiональному аспект.
G низка негативних чинникiв, що зменшують позитивний вплив П11 на економжу краши-приймача i регiону. Тому важливо враховувати ïx пiд час розроблення ефективного економiчного меxанiзму залучення шоземних ш-вестицiй. Держава в особi регiональниx адмiнiстрацiй повинна створити ефективну систему стимулювання шоземних швестицш. Св^овий досвщ по-казуе, що шоземних iнвесторiв приваблюють не просто регюни з меншим рiвнем заробiтноï плати. 1ноземний капiтал iнвестують у краши з вищим рiв-нем зарплатш, який компенсуеться кращою шфраструктурою, бiльш розвине-ною економiкою i ефектившшою регiональною адмiнiстрацiею.
Проблема виникае i в разi появи на ринку продукцп пiдприемств з шо-земними iнвестицiями. Конкурентнi переваги цих фiрм можуть призвести до банкрутства мюцевих виробникiв, що спричинюе шдвищення рiвня безробгг-тя. Звичайно, це е економiчно виправданим: ефективнiшi виробники витюня-ють слабших конкурентiв.
Таким чином, розглядаючи загалом двоякий вплив шоземного швесту-вання на економ^ регiонiв Укра1ни, можна зробити такий висновок. З одного боку, залучення П11 мае значш переваги. Це шдтверджуе досвiд багатьох кра1н Центральноï та Сxiдноï Gвропи. Багато шдприемств з iноземними iнвестицi-ями демонструють вищi, порiвняно з середнiми по кра1ш вкладення капiталу, продуктивнiсть пращ, ефектившсть виробництва та питому вагу в експорть Продуктивнiсть та обсяги реалiзацiï продукцiï на них збшьшуються значно швидше порiвняно з суто нащональними господарськими одиницями. Це та-кож сприяе економiчному зростанню областей. А з шшого боку, для запобшан-ня негативним наслiдкам, цей процес потребуе вiдпрацювання меxанiзму регулювання шоземного швестування як на рiвнi держави, так i областей.
Отже, залучення шоземних швестицш в регюни е одшею з ключових проблем економiчноï реформи в Украшь Сьогоднi в Украïнi проблема залучення шоземних швестицш е особливо актуальною. Ïï виршення значною мь
рою залежить вiд сприятливо1' законодавчо!" бази, стабшьно1 i зрозумiлоï по-датково1 пол^ики, надання гарантiй iнвесторам.
Дослiдження науково-теоретичних засад та аналiзу статистичноï звгг-ностi вказуе на потребу якiсноï змiни iнвестицiйного клiмату, механiзмiв уп-равлiння iнвестицiйним процесом. Тому зусилля з боку державних централь-них та регюнальних органiв повиннi допомогти компенсувати недостатню привабливiсть економiки для шоземних iнвесторiв.
Полiтика активiзацiï процесу залучення П11 Украïни пов'язана з рин-ковою соцiально-економiчною трансформащею сусшльства та спрямована на вирiшення сощальних i економiчних проблем. Важливо i те, що створення сприятливих для швестування загальнопол^ичних, правових та шститу-цiйних умов е одночасно як передумовою, так i наслiдком усшшних реформ зi залучення iноземного кашталу в економжу держави.
Л1тература
1. Барановський О.1. 1нвестицшна безпека // Фшанси Украши. - 2005. - № 9. - С. 61. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.hklib.npu.edu.ua/cgi-bin/irbis64 г_71/.
2. Геець В.М. Економiчнi передумови стабiльного соцiального розвитку в середньос-троковiй перспективi // Економша i прогнозування. - 2002. - № 2. - С. 9-33.
3. Горбунов А.А. Формирование региональных строительных комплексов в транзитивной экономике / А. А. Горбунов, С.Н. Иванов, Н.И. Асаул; под ред. Горбунова А. А. - СПб. : Изд-во "Нева", 2004. - 235 с.
4. Держком. статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. ukrstat.gov.ua/control/uk/localfiles/display/express/expres_u.html? lang=uk.
5. Джулиан Франкс. Регулирование и управление активами / Джулиан Франкс, Колин Майор, Луис Коррейа да Силва. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.e-xecutive. ru/publications/specialization-pagel1/.
6. Евтух А. Современная жилищная ипотечная система / А. Евтух // Мировая экономика и международные отношения. - 2000. - № 7. - С. 94.
7. Кабшет Мш1стр1в Украши, Поточна Економiчна Ситуащя, Джерело з 12 грудня 2008 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.me.kmu.gov.ua/file/link/118337/file/ In-vIq08.doc.
8. Комаров В. Инвестиционная составляющая экономики стран СНГ / В. Комаров // Бизнесинформ. - 2003. - № 11. - С. 23-26. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. library.dgtu.donetsk.ua.
9. Пирожков С.1. Системний шдхщ до регулювання економiчного розвитку // Сучасш проблеми економiчного розвитку Украши: Матерiали Круглого столу (Кшв, 7 липня 1999 р.) / Рада нац. безпеки i оборони Украши. Нащональний ш-т украшсько-росшських вщносин. - К. : ДП "Укрархбудшфорс", 1999. - С. 6-8.
10. Hill, W. Charles, Global Business Today, 6 e. Mc.Graw-Hill-Irwin. - Р. 24.
11. Porter, M. The Competitive Advantage of Nations, Harward Business review. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.hbr.com/hbsp/hbr/articles/.
12. UNCTDA World Investment Report 2009. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.unctad.org/Templates/.
13. World Investment Report 1999. Foreign Direct Investment and the Challenges of Development. UN.N.Y. - Geneva. - 1999. - P. 115, р. 182. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.unctad.org/en/docs/wir1999_en.pdf.
Мегер М., Крамарчук Б., Реверчук С.К. Прямые иностранные инвестиции и их влияние на региональную экономику в Украине
На основе обобщения зарубежного опыта управления инвестициями обоснованна целесообразность привлечения и формы использования прямых иностранных инвестиций в региональной экономике Украины. Рассмотрено место украинской экономики в современном инвестиционном пространстве. Обоснован тезис, что прямые иностранные инвестиции являются ключевой составляющей проведения экономической реформы в Украине.
Ключевые слова: прямые иностранные инвестиции, инвестиционная деятельность, инвестиционные процессы, регионы, строительная отрасль, экономика, статистика.
Meger M., Kramarchyk B., Reverchyk C. Lines of investment foreign but their influence on regional economy in Ukraine
On the basis generalization of foreign experience of management investments grounded expedience of bringing in and form of the use of direct foreign investments is in the regional economy of Ukraine. The place of the Ukrainian economy is considered in modern investment space. Grounded thesis, that direct foreign investments are the key constituent of leadthrough of economic reform in Ukraine.
Keywords: direct foreign investments, investment activity, investment processes, regions, build industry, economy, statistics._
УДК368.013 Доц. Г.В. Мисьме, канд. екон. наук -Львiвська фтш
Свропейського умверситету; доц. Р.А. Крамченко,
канд. екон. наук - Львiвська КА
ВПЛИВ Ф1НАНСОВО1 КРИЗИ НА ДИНАМ1КУ СТРАХОВОГО
РИНКУ УКРА1НИ
Розглянуто розвиток ринку страхування в умовах сучасно! економiчноi кризи. Коротко охарактеризовано ситуащю на ринку страхування напередодш кризи та ви-окремлено чинники, що призвели до поглиблення кризового становища у галузь Ок-рiм того, автори розглядають подальший можливий розвиток ситуацп у страховому бiзнесi. Встановлено, що фiнансовi труднощi у страхових компанш виникли через те, що до кризи вони не рацюнально формували в достатньому обсязi сво! резерви -кошти, яю спрямовують на погашення вщшкодувань за полюами у разi настання страхових випадюв.
Ключов1 слова: страхування, страховик, страхувальник, страховi премп, стра-ховi виплати, страховi компанп.
Вступ. Донедавна страхування - одна 1з галузей економши Укра!ни, що досить динам1чно розвивалася. Обсяги операцш на ринку страхових пос-луг неухильно зростали - майже на 50 % щороку. Експерти \ надал1 прогно-зували неухильне зростання ринку реального страхування - не менш як на 20 % щор1чно, а динамжа ринку страхування життя мала зростати приблизно на 70 % р1чних. Проте сталося неочжуване - восени 2008 р. в Укра!ш розпо-чалася фшансова криза. Найболюшшого удару криза завдала по фшансових посередниках, серед яких виявились \ страхов! компани. Отож, висок при-бутки для страховиюв закшчилися \ почалася боротьба за виживання.
Мета до^дження. Виокремити, дослщити та охарактеризувати но-вггш тенденци розвитку страхового ринку Укра!ни з погляду впливу кризо-вих явищ на нього.
Результати дослщження. На початок кризи, тобто у II швр1чч1 2008 р., для страхового ринку Укра!ни були характеры так тенденци:
• поширенням обсягу операцш перестрахування, здебшьшого, в межах Украши; зменшенням обсяпв перестрахування у нерезидентов; ввдновленням тенденций використання страхування для м1тм1заци оподаткування;
• залежн1стю вщ банкiвського каналу реатзаци - досить велика юльюсть страхових премiй за видами страхових послуг, сплачувалися з допомогою кредитування;
