CC BY
11
З кожним роком в Укра!ш, як i свiтi, все бiльше щнуються знання, ос-вiтнiй рiвень. Шдвищення наукового, творчого, iнтелектуального потенцiалу суспшьства е необхiдною умовою забезпечення позитивно! динамжи розвит-ку рiвня освгги. В цiлому iндекс людського розвитку вщображае як величину благополуччя, так i якiсть життя населення кра!ни [2, с.117]. Одним з перших розрахунюв ефективностi освiти здiйснив академж С. Струмилiн. За його шдрахунками, збiльшення витрат на освiту удвiчi приводить до приросту на-щонального доходу у 4 рази. За рахунок освiченостi робiтника, досягнуто! упродовж року навчання, продуктившсть його пращ зросте на 30 %. Спещ-альш дослiдження довели, що пращвники з повною середньою освiтою приб-лизно у 1,5 раза швидше опановують нову технiку, нiж з неповною, та на пе-рехщ до 4 тарифного розряду вони витрачають у середньому у 1,5-2,5 раза менше часу [1, с.29-30].
Першим кроком в галузi освгги е орiентування на Булонський процес навчання, що дасть шдставу для визнання дипломiв наших спецiалiстiв за кордоном i продовжувати навчання у рiзних навчальних закладах iнших кра-!н. Президент пiдписав указ про запровадження у школах незалежного тесту-вання. Тестування - спошб подолання невщповщносл навчально! програми з програмою вступу у вуз. Значення вищо! освiти пiдсилюеться впродовж но-вгтшх технологiй, якi самi по собi е майже цiлком iнтелектуальним продуктом. Продуктившсть пращ все бшьше залежить не вiд кiлькостi пращвниюв, а вiд !хньо! компетентностi, мобшьност^ спроможностi до швидко! змiни ви-дiв дiяльностi, адаптованостi до нових умов потреби постшного навчання, модершзаци економiчних вiдносин [3, с.13].
Отже, розглянувши професiйно-квалiфiкацiйнi аспекти розвитку еко-номiки Укра!ни, ми дiйшли висновку, що за загальноосвгтшм потенцiалом !! населення в цiлому мае досить високий рiвень. Приеднання нашо! кра!ни до Булонського процесу вiдкривае перед нею новi перспективи.
Л1тература
1. Криклш А.С. Неперервна осв1та персоналу та методи !! ощнки// Економша 1 держава. - 2005, № 2. - С. 29-32.
2. Лич В.М. Сутнюна характеристика категорш трудового потенщалу// Формування ринкових вщносин в Укра!ш. - 2005, № 6(49). - С. 114-119.
3. Саввов А.1. Анал1з професшно-квашфшацшного р1вня та зайнятосп представни-кiв середнього класу// Формування ринкових вщносин в Укра!ш. - 2004, № 11(42). - С. 9-15.
4. Чувардинський О. Актуальт проблеми зайнятосп населення в Укра!т 1 кра!нах, що приеднались до €С// Економка 1 держава. - 2005, № 2. - С. 24-28.
5. Яременко О. Багат 1 бщш, - як ми себе щентиф1куемо// Укра!на: аспекти пращ. -2002, № 8. - С. 49-51. _
УДК339.727.22 Астр. С.М. Лакш -Львiвський НУ м. 1вана Франка
РОЗВИТОК 1НВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В РЕГ1ОН1
Розглядаеться роль оргашв мюцевого самоврядування в управлшш швести-цшними процесами в регюш.
Doctorate S.M. Lakish - L 'viv NU named after Ivan Franko Development of investment activity in the regions
Article is dedicated to the issues of foreign investment development in Ukraine. The background on the necessity of the corresponding regulations concerning involvement of the foreign investments is presented as subject of studies.
В умовах cipiMKoro розвитку нових технологш швестици е найважли-вшим засобом забезпечення прогресивних структурних зрушень в економщ, пoлiпшення якicних пoказникiв дiяльнocтi на мжро-, мезо- i макpopiвнях. Стабшзащя i розвиток екoнoмiки Украши значною мipoю залежать вiд того, наскшьки ефективною е iнвеcтицiйна дiяльнicть. У цьому велику роль вщг-рае держава, яка за допомогою метoдiв екoнoмiчнoгo регулювання може щ-леспрямовано впливати не тшьки на формування внутршшх та приплив зов-тштх iнвеcтицiй, а й створити умови для 1'х спрямування в реальний сектор екoнoмiки. Розв'язання проблеми швестування дасть змогу забезпечити прог-ресивну реструктуризащю на вciх piвнях, перехщ до високорозвинено! еко-нoмiки, тобто до шновацшного розвитку. Стpатегiчна швестицшна пoлiтика розглядаеться як найважливiша складова загально! екoнoмiчнol пoлiтики, яку проводить держава. Важливим у цьому контекст постають проблеми шдви-щення конкурентоспроможност pегioнiв в умовах вщкрито1 економжи, здат-нocтi центральних та мюцевих opганiв влади до здiйcнення регюнально! ш-вестицшно1 пoлiтики.
Широке коло питань, пов'язаних з дослщженням державного управлш-ня iнвеcтицiйнoю дiяльнicтю, розвитком 11 на мiкpopiвнi, формуванням швес-тицшно1 стратеги в Укршт, мехашзму державного упpавлiння iнвеcтицiйним процесом вщображеш в роботах вiдoмих вiтчизняних i заpубiжних учених-екoнoмicтiв, таких як: Дж. Бейт, 1.О. Бланк, В.Г. Бодров, О.В. Гаврилюк,
A.С. Гальчинський, В. Геець, Б.В. Губський, Д.Г. Лук'яненко, В.С. Новицький,
B.О. Паламарчук, 1.1. Пилипенко, М. Портер, В.П. Савчук, А. Смгг та ш.
Ситуащя на внутpiшньoму iнвеcтицiйнoму ринку i на мiжнаpoднoму ринку швестицшних капiталiв обумовлюе нову роль держави та мюцевих ор-ганiв державно1 влади в iнвеcтицiйнoму пpoцеci.
У сучасних умовах швестицшна сфера значною мipoю зазнае впливу ринкових чинниюв. Ниш ринкове реформування украшсько1 економжи суп-роводжуеться поступовим усуненням держави i мicцевих opганiв державно1 влади вщ безпосередньо1 швестицшно1 дiяльнocтi, що знаходить вщображен-ня у невпинному скороченш центpалiзoванoгo фiнанcування кашталовкла-день. Наслщком цього процесу е обмеження простору прямого державного управлшня та адмшютрування в iнвеcтицiйнiй cфеpi. Це цшком закoнoмipнo i вiдпoвiдае штересам iнвеcтopiв, зацiкавлених у пocлабленнi бюрократичного тиску. Одночасно вони справедливо очжують вщ державних opганiв ство-рення сприятливих умов для самофшансування iнвеcтицiй та пiдтpимки ш-вестицшно1 дiяльнocтi.
Таким чином, внутpiшнi i зoвнiшнi чинники вимагають якicних змш у poлi мicцевих opганiв державное' влади в iнвеcтицiйнoму пpoцеci. При цьому з'являються нoвi пiдхoди та напрямки в швестицшному пpoцеci, назpiвае не-
обхщшсть застосування iнших методiв державного регулювання iнвестицiй. Вони полягають сьогоднi в переходi вiд бюрократичного адмiнiстрування до обслуговування швестицшного процесу, цiлеспрямованого формування сприятливого i конкурентоспроможного iнвестицiйного клiмату, пiдтримки шдприемництва та швестицшно! дiяльностi. У цьому планi роль мюцевих ор-ганiв влади незмiрно зростае порiвняно з передринковим перiодом.
Ефективна державна швестицшна полггика передбачае також вико-ристання державних iнвестицiй як засобу створення первинних умов для за-лучення приватних та шоземних швестицш у розвиток прiоритетних галузей економiки. Особлива увага надаеться швестицшним проектам зi змiшаними iнвестицiями - з використанням державно! частки швестицш як гарантш цшьового спрямування швестицшних ресурЫв. А крiм того, в умовах рес-труктуризаци економiки товаровиробники не можуть самостшно здшснюва-ти швестування в масштабах, необхщних для структурних змш i технiчного переобладнання виробництва. Розв'язання ще! проблеми також е важливим завданням органiв державно! влади.
Незважаючи на те, що для приватизованих пiдприемств державне регулювання !х iнвестицiйного забезпечення порiвняно з державним сектором мае певш вiдмiнностi, однак державний i недержавний сектори функцюнують у за-гальнш iнвестицiйнiй сферi i певному швестицшному клiматi, який ство-рюеться, насамперед, за допомогою регулювання шляхом законодавчо-норма-тивного забезпечення, оргашзацшних заходiв щодо гарантування i страхуван-ня ризикiв, прямого державного фшансування iнвестицiйних програм [1].
На нишшньому етапi мiсцевi органи влади мають сконцентрувати свою дiяльнiсть на виршенш проблем, що вiдповiдають швестицшним потребам регюшв i вимогам шоземних iнвесторiв, мають вирiшальне значення для формування сприятливого i конкурентоспроможного швестицшного кль мату та забезпечення штереЫв регiону, а саме:
• забезпечення пол1тично! та економ1чно! стабшьносп;
• надання 1нвесторам перспектив довгострокового ствробгтиицтва;
• створення сприятливого нормативно-правового поля для надходження 1 ре-ал1зац1! шоземиих 1нвестиц1й;
• реформування економ1ки 1 створення ринкових мехатзм1в залучення та ре-ал1зац1! 1нвестицш;
• стимулювання активност за допомогою тльг;
• актив1зац1я виутршиього швестищйного процесу;
• iивестицiйио-iифраструктурие обслуговування;
• посилення мiжиародиого сиiвробiтиицтва i формування мiжнародного швес-тищйиого iмiджу регюну;
• удоскоиалеиия уиравлiиия i оргатзащйного мехаиiзму регулюваиия ^ести-щйиого процесу;
• захист приватних i майнових iитересiв iивесторiв.
М1жнародний досвщ св1дчить, що кра!ни, як найбшьш усшшно залу-чають { реал1зують шоземш швестици, мають стабшьш та надшш умови гос-подарювання. Вони дають змогу шоземному швестору ч1тко визначити ризи-ки { спрогнозувати р1вень прибутковост1, планувати роботу на перспективу.
Отже, на нащональному piBHi мова йде про розробку i затвердження довгостроково1' стратеги економiчного розвитку держави на основi ринкових реформ, iнвестицiйноï, промислово!', науково-техшчно1", зовнiшньоекономiч-но1, банкiвськоï та валютно-фiнансовоï дiяльностi, що необхiдно iнвестору для ощнки перспектив сшвробгтництва. Адже швестор бажае знати, куди ру-хаеться держава i куди з огляду на перспективу доцiльно вкладати каштали.
На рiвнi регiону йдеться про розробку i затвердження перспективних програм з питань соцiально-економiчного розвитку регюну. Це зробило б ш-вестицшний ринок бiльш прозорим i зрозумшим для iнвестора. Однак тут не-обхiдно звернути особливу увагу на яюсть пiдготовки та виконання програм, оскшьки програми, якi не виконуються, справлятимуть негативний вплив на швестицшний клiмат.
Законодавча i нормативно-правова дiяльнiсть е в абсолютнiй компетен-ци держави i, в межах конституцшних повноважень, мiсцевих органiв держав-но1' влади. Маючи на метi залучення iнвестицiй, вони вiдповiдальнi за формування таких умов роботи iнвесторiв, як забезпечили б зростання надходжень вiтчизняного та iноземного капiталу. У цьому плат найбшьшу вагу мають:
• стабшьтсть, прозорють, i зрозумшсть швестицшного законодавства для вс1х учаснишв 1нвестицшного процесу;
• врахування в законах i нормативно-правових актах штерес1в швестор1в;
• гарантування i страхування швестицш i власност швестор1в;
• юридичне та iнституцiональне забезпечення надходження i реалiзацiï' швес-тицiй, а також прав власност! iнвестора;
• державна та регюнальна пiдтримка ^естицшних проект!в на основi надання певних пiльг.
Врахування зазначених вимог до швестищйних ринкiв сприяло б фор-муванню сприятливого i конкурентоспроможного нормативно-правового поля для дiяльностi iнвесторiв в регюш [2].
Проведений аналiз показав, що масове надходження швестицш, зокре-ма iноземних, неможливо заохотити без проведення глибоких ринкових пе-ретворень. Hi нормативно-правова база, якою б вона не була досконалою, ш гарантiï та пiльги, ш широкi перспективи для спiвробiтництва чи iншi чинни-ки не будуть достатньо спрацьовувати, поки приватний шоземний швестор не отримае в партнери приватного украшського власника i, хоча б мшмаль-ш, права власнос^ на землю пiд об'ектом швестування. Hевирiшення цих проблем е одшею з головних причин вичiкувальноï позици потенцiйних iно-земних iнвесторiв стосовно швестування в Украшу.
Поряд iз завершенням приватизацiï великих пiдприемств виршення цих основоположних проблем закладае основи для залучення швестицш до реалiзацiï великих проеклв, здатних якiсно змшити ситуацiю на внутрiшньо-му швестицшному ринку.
Дуже важливо, щоб державна шдтримка iнвестицiйного процесу була спрямована на розвиток високоефективних сегменпв та галузей нацiональноï економiки. Свiтовий досвщ показуе, що швидкий розвиток деяких краш (зок-рема, Пiвденно-Схiдноï Азп) пояснюеться саме ефективною промисловою политикою. Основною метою тако1' полiтики е створення конкурентоспро-
можних комплексiв, якi зацiкавили б потенцшних ÏHBecTopÏB i були 30pieHT0-ваш на збут продукцiï, завоювання та утримання нових ринкiв [4].
На нишшньому еташ становлення економiки регюну достатня швес-тицiйна активнiсть неможлива без виваженоï дiяльностi державних оргашв у регулюваннi iнвестицiйного процесу шляхом надання шльг. Не може влашто-вувати ситуацiя, коли iнвестицiйний кшмат попршуеться через тиск додатко-вих фшансових навантажень на шдприемця. Тому необхщно проаналiзувати питому вагу мюцевих податкiв, зборiв та нарахувань у обсягах надходжень до бюдже^в мют та районiв, внести на розгляд оргашв мюцевого самовряду-вання пропозици щодо надання вiдповiдних пiльг у випадках реашзаци суб'ектами шдприемництва перспективних швестицшних проекпв, нарощу-вання обсяпв виробництва, збiльшення кiлькостi робочих мюць тощо.
Потребуе переосмислення й щеолопя надання пiльг iноземним швести-щям. Система надання однакових пiльг для вшх iноземних iнвесторiв не стшь-ки сприяе залученню iноземних швестицш, скшьки дискримiнуе вiтчизняного iнвестора i товаровиробника та створюе основу для оргашзацн фiктивних СП та фiрм з фiктивним iноземним капiталом. Вона е основою негативного галузе-вого розподшу i неефективного використання шоземних швестицш.
Враховуючи свiтовий досвiд, було б доцшьним запровадити адресну систему надання шльг для реалiзацiï конкретних швестицшних проекпв, ре-гiональних програм, виробництв тощо. Адресне надання шльг дасть змогу керувати напрямками використання шоземних швестицш i забезпечить реаль зацда шновацшних проекпв в конкретних галузях i регiонах. Перевага адрес-ноï системи полягае ще й в тому, що вона уже наперед дае змогу шдрахувати економiчну ефектившсть застосування тих чи шших пiльг та контролювати ïхне використання протягом усього ходу реалiзацiï проекту або програми. Адресна система шльг розширюе можливост регiонiв у здшсненш швести-цiйноï полiтики.
Пiльги можуть включати податковi пiльги, пiльги у формi фiнансовоï допомоги, пiльги нефшансовго характеру. Серед останнiх можна назвати та-кi, як пiдготовка територш пiд забудову, надання об,ектiв швестування, земл^ iнфраструктури в оренду чи користування за пшьговими цiнами, надання прь оритетного права участi у виконанш регiональних замовлень i контраклв, сприяння у реалiзацiï проектiв, надання консультативних послуг, забезпечення необхщною шформащею, виконання маркетингових дослiджень, сприяння у шдготовщ кадрiв тощо[1].
Доцшьно розробити чiтку систему регiональних критерив надання пiльг iнвесторам. Вона могла б базуватись на ролi швестици у створенш нових робочих мюць та iмпортозамiнюючих виробництв, запровадженш перспективних ресурсозберiгаючих i еколопчно безпечних технологiй, форму-ваннi конкурентоспроможного експортного потенщалу, рацiональному вико-ристанш мiсцевоï сировини, розвитку наукомiстких виробництв тощо. Поеднання адресно!" системи шльг та критерив ix надання дозволило б краще знаходити баланс штереЫв i реалiзовувати проекти, економiчно випдш всiм сторонам. Досвiд посткомунiстичниx краш Свропи показуе, що серйозний
iноземний каштал починае надходити в економiку тод^ коли починае набира-ти обороти швестицшний процес за рахунок нацюнального кашталу.
В умовах перехiдноï економжи Украши нагромадження нацюнально-го кашталу мае здшснюватися на основi об'еднаних зусиль державного i приватного секторiв економiки та населення. Проте сьогодш всi потенцiйнi учас-ники швестицшного процесу юнують i ддать розрiзнено. Незважаючи на ак-туальшсть проблеми, механiзми залучення приватного кашталу та кош^в населення ще далеко не вiдпрацьованi нi на загальнодержавному, нi на мюцево-му рiвнях. Банкiвський капiтал та кошти населення майже не беруть участ в iнвестицiйному процесi як загалом в державi, так i в регюнах зокрема. Кредит практично перестав виконувати функщю утворення кашталу. Тому державна пол^ика на цьому напрямку мае передбачати ряд заходiв щодо зде-шевлення кредит1в, якi надають вiтчизнянi комерцiйнi банки. Це тривала i ко-штка робота, якiй передуе вирiшення низки непростих проблем.
Значна частина швестицш ще на вщтворення спожитого основного кашталу. Головна роль тут належить фонду амортизацшних вiдрахувань. Важ-ливим моментом державно!" полiтики у цш сферi е виведення сощально!" сфе-ри з-пiд амортизацiйних нарахувань. Це важливо як для державних, так i, особливо, для приватизованих шдприемств. Адже на баланс шдприемств ут-римуеться значна кiлькiсть об'еклв соцiальноï сфери, вiдрахування на утри-мання яко1' лягають на собiвартiсть та цiну продукцiï. Дiяльнiсть мюцевих владних органiв мае бути спрямована на звшьнення амортизацiï як джерела швестування вщ необгрунтованих економiчною доцшьшстю нарахувань.
Державнi органи також не можуть залишатись осторонь вiд проблеми заборгованост мiж пiдприемствами Украши. Значш обсяги кредиторсько1' та дебiторськоï заборгованост негативно впливають на iнвестицiйний процес, оскшьки при цьому вшьш позичковi кошти, якi доцiльно використовувати для швестування, використовуються на поповнення обшових кош^в шд-приемств.
На мiжнародному ринку iнвестицiйних капiталiв одним з найефектив-нiших засобiв в конкурентнш боротьбi за iнвестицiï стало надання шфрас-труктурних послуг, якi забезпечують швесторам зниження витрат, що не належать до прямих витрат в реалiзацiï конкретних швестицшних проеклв. Серед цих послуг особливе мюце посiдае iнформацiйне забезпечення швестицшного процесу як одного iз найдiевiших iнструментiв державного сприяння швестищям.
Незважаючи на здiйснювану за останнш час роботу, iнформацiйне забезпечення швестицшно1' дiяльностi в регiонi потребуе полiпшення. Нагаль-ною е проблема шдтримки мiсцевими органами державно1' влади розвитку ш-формацiйноï iнфраструктури, включаючи створення вiдповiдних банкiв да-них, налагодження постiйного монiторингу зовнiшнiх, нацюнального i регь ональних iнвестицiйних ринюв, збору, обробки та актуалiзацiï шформаци щодо законодавства, пiдприемств, зацiкавлених у залученш iнвестицiй. 1н-формацiйна шфраструктура буде також запорукою прийняття своечасних i виважених ршень органами державно!' та мюцево!' влади.
Процес залучення i реалiзацiï iнвестицiй, особливо шоземних, супро-воджуеться зростанням вимог до якосл iнвестицiйних проектiв, що пропону-ються iнвестору. Iноземнi швестори та кредитори постiйно звертають увагу на гостроту цiеï проблеми, яка ршуче висуваеться на переднiй план боротьби за шоземш iнвестицiï. 1ноземш та вiтчизнянi iнвестори й шдприемщ очжу-ють вiд мiсцевих оргашв державноï влади органiзацiйноï, юридичноï i фшан-совоï пiдтримки для розширення мережi консультативних фiрм та спецiалiзо-ваних фiрм з iнвестицiйного проектування та управлшня проектами (менед-жери та адмшютратори проектiв) [3].
Важливим завданням держави та каталiзатором прискорення припли-ву капiталу е створення надiйноï страховоï системи, забезпечення ïï виходу на мiжнароднi страховi ринки, залучення великих страхових компанiй на вгт-чизняний ринок з метою страхування та перестрахування iнвестицiйних ри-зикiв комерцiйного та некомерцiйного характеру. Без такоï системи iстотно пожвавити процес залучення швестицш, особливо шоземних, неможливо. А для цього необхщно забезпечити шдготовку вiдповiдних висококвалiфiкова-них кадрiв. Водночас необхiдно зауважити, що бшьшють питань шфраструк-турного забезпечення перебувае у компетенци мiсцевих оргашв державноï влади, ix вирiшення демонструе швестору зацiкавленiсть в його швестищях.
Ситуацiя на мiжнародному ринку швестицшних капiталiв та орiента-цiя на бшьш активне залучення iноземниx швестицш в економжу регiону ви-магае вщ мiсцевиx органiв державноï влади посилення сшвробгтництва з вщ-повщними мiнiстерствами та установами iноземниx держав, мiжнародними фiнансовими органiзацiями, банками, швестицшними фондами, страховими компанiями, налагодження постшного дiалогу з iнвесторами всерединi кра-ши та за ïï межами. Враховуючи, що в регюш реалiзуеться порiвняно небага-то проектiв в рамках програм мiжнародноï теxнiчноï допомоги, налагодження бшьш тюних робочих контаклв з мiжнародними та iноземними оргашзаць ями, що займаються цими питаннями, а також шдготовка для них конкретних проеклв стають нагальними.
Поряд з розвитком дшових контактiв i активним пошуком iнвести-цiйниx ресурЫв важливим напрямком цiеï багатоплановоï роботи повинно стати цшеспрямоване формування швестицшного iмiджу регiону. Для активi-заци цього напрямку дiяльностi ще необхщно вирiшити цiлий ряд органiза-цшних, фiнансовиx та iншиx питань шформацшно-рекламного забезпечення. Однiею з важливих складових процесу защкавленос^ iнвестицiй рiзного виду вщграе створення сприятливого швестицшного iмiджу регiону в ЗМ1, що отримало в свiтовiй практицi назву "ринку добрих новин". Образ динамiчноï, з добре розвиненим потенщалом економжи регiону, iнформацiя про залученi швестици, про розробку та реалiзацiю швестицшних проеклв, участь в них мiжнародниx фiнансовиx органiзацiй - все це може принести вщповщш еко-номiчнi результати позитивного характеру [1].
Цшеспрямована робота iз ЗМ1, iнформацiйними агентствами повинна сформувати позитивний образ регюну, його економiчного потенцiалу i перспектив. Одночасно необхщно створити шфраструктуру розповсюдження
iнформацiï про фшансовий стан регiону. Таким чином, мова йде про використання шструменлв комушкацшно1' полiтики. Незважаючи на змши на внутрiшньому i зовшшньому iнвестицiйниx ринках та на внутршню природу iнвестицiй, якi уникають державного адмшютрування, система управлiння ш-вестицшним процесом в Украïнi продовжуе залишатися адмшютративно-бю-рократичною.
Спрощення та впорядкування державного адмшютрування, створення умов для ринкового саморегулювання iнвестицiйного процесу е вкрай необ-xiдним. У цьому полягае сьогодш одне з головних завдань. Виршення цiеï проблеми, на наш погляд, буде сприяти боротьбi з корупщею. Успix самовря-дування в залученш iнвестицiй залежить вщ злагодженого, результативного та ефективного управлшня, яке використовуе знання i вмшня керувати ресурсами та процесами з метою 1'хнього оптимального використання.
Виходячи з повноважень органiв мюцевого самоврядування, ïx основ-ними завданнями в цьому напрямку е:
• прийняття ршень щодо надання вщповщно до чинного законодавства шльг по мюцевих податках i зборах;
• розгляд можливост зменшення для тдприемств, установ та оргатзацш, що належать до комунально1 власиост вщповщиих територ1альних громад, роз-м1ру частки прибутку, яка тдлягае зарахуванню до мшцевого бюджету i при иеобхвдиост! внесення розгляду цих питань на пленарт засвдаиия;
• прийняття ршеиь щодо вщчуження комунального майна i передач! ïx швес-торам;
• затвердження мюцевих програм та умов приватизацй' об'екпв комуиальио1 власност1, в тому числ1 швесторами;
• виршеиия питань про створення, лтсюдащю, реоргатзацш та перепрофшю-вання тдприемств, установ та оргатзацш комуиальио1 власиост в!дпов!дно1 територхальнох громади;
• створення у разi необх1дност1 оргаиiв i служб для забезпечення здшснення з !ишими суб'ектами комунальио1 власиосп стльиих проекпв або стльного фь иаисуваиия чи утримуваиия комунальних пiдприемств, установ та оргаиiзацiй;
• виршення питания про створеиия тдприемствами комуиальио1 власиосп стльиих пiдприемств, у тому числ! з iиоземиими iнвестицiями;
• затверджеиия ставки земельного податку, розмгру плати за користуваиия природними ресурсами, що е у власиосп ввдповвдиих територiальииx громад;
• виршення питания про иадаиия дозвол!в суб'ектам шдприемництва иа спещ-альие використання природних ресурсiв мiсцевого значения;
• затверджеиия мюцевих мюто6уд!виих програм, генеральних плаиiв забудови вщповщиих иаселеиих пунктш;
• прийияття рiшеиь, пов'язаиих !з створеииям спецiальииx вшьиих та !иших зои, внесения до ввдповвдиих оргашв пропозицш з цих питаиь.
Збшьшення обсягу iноземниx iнвестицiй залежатиме вщ покращання макроекономiчноï ситуаци в Украш в цшому та вщ розроблення центральни-ми, регiональними органами i органами мюцевими самоврядування дшових меxанiзмiв удосконалення економiчного, нормативно-правового, шформа-цшного забезпечення, пов'язаного з державним управлшням iнвестицiйною д!яльшстю як потужного стимулятора розвитку ринкових вщносин. Це е не-обхщною умовою стшкого економiчного зростання та важливим прiоритетом
економ1чно! стратеги держави у сфер1 державного управлшня швестищями. Усшшшсть економ1чних реформ залежить вщ зважено! та обгрунтовано! ш-вестицшно! пол1тики як на державному, так { регюнальному р1внях.
Л1тература
1. Захар1н С.В. Державне регулювання шоземного швестування// Фшанси Укра!ни. -2002, № 1. - С. 92-101.
2. Москалюк Н.П. Основш засади державно! швестицшно! пол1тики// Економша: проблеми теори та практики. - 2002, вип. 131. - С. 170-181.
3. Солдатенков В.В. Державие сприяння прямих шоземним швестищям// Економша та держава. - 2004, № 9. - С. 32-35.
4. Чистякова Н.М. Державне регулювання швестицшного процесу в Укрш'ш// Фь нанси Укра!ни. - 2001, № 3. - С. 116-120._
УДК330.342.1:336.74 Викладач Я.С. Лапчук - Дрогобицький
nedazozi4u^ умверситет
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 П1ДХОДИ ДО ОЦ1НКИ ЕФЕКТИВНОСТ1 ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Розглянуто концепцшш методичш тдходи до оцшки ефективносп грошово-кредитного регулювання в умовах тpанcфopмацiйнoi економ1ки. Визначено найбшьш ефективш шляхи застосування ринкових та прямих шструмент1в грошово-кредитного регулювання.
Lecturer Ya.S. Lapchuk - Drogobych pedagogic university
Theoretical and methodological approaches to monetary policy
effectiveness evaluation
Basic methodological approaches to evaluation of monetary policy in transition economy are covered. The most effective ways of use of market and direct monetary policy instruments are defined.
Грошово-кредитне регулювання виступае одним iз ключових важелiв державного впливу на екoнoмiчну кон'юнктуру. Особлива роль держави в трансформацшнш економщ поряд з процесами грошово! реформи та станов-ленням ринкових механiзмiв тшьки посилюють актуальшсть дослщження грошово-кредитного регулювання та його ефективност в умовах ринкових трансформацш. Питання грошово-кредитного регулювання е достатньо широко висв^леним в екoнoмiчнiй лiтеpатуpi [1-7]. Проте, з одного боку захщш дослщники розглядають дану проблематику стосовно високорозвинених еко-нoмiк, а з шшого боку - юнуе чимало прикладних дocлiджень стосовно вгг-чизняно! екoнoмiки. Пiд цим оглядом доцшьним видаеться бiльш фундамен-тальний огляд i узагальнення метoдичнo-кoнцепцiйних пiдхoдiв до oцiнки ефективнocтi грошово-кредитного регулювання та його окремих шструменлв в умовах тpанcфopмацiйнoi екoнoмiки, що i стало метою данoi статп.
Грошово-кредитне регулювання дае змогу здшснювати тактичне ко-ригування динамiки екoнoмiчних пpoцеciв i в цьому напpямi досягати пос-тавленoi мети, отже, можна говорити про вимip його ефективность Визнача-
