CC BY
13
УДК330.322(477)+332.1 Асист Н.М. Заярна; студ. Н.М. 1ляш -
RbsiscbKa КА
ОЦ1НКА ШВЕСТИЦШНОГО РЕЙТИНГУ РЕГ1ОН1В УКРА1НИ
Розглянуто проблему залучення шоземних iнвестицiй в економшу Украши. Проведено оцiнку швестицшного рейтингу регюшв на 0CH0Bi п'яти груп показникiв: eK0H0Mi4H0r0 розвитку регюну, ринково'' iнфpастpуктуpи, фiнансoвoгo сектора, люд-ських peсуpсiв, малого пiдпpиeмництва.
Ключов1 слова: швестицп, iнвeстицiйна дiяльнiсть, тдприемство з шоземни-ми iнвeстицiями, швестицшний клiмат, iнвeстицiйний рейтинг.
Assist. N.M. Zayarna; studentN.M. Ilyash -L'viv commercial academy The Evaluation of the Investment Rate of the Regions of Ukraine
The problem of involving the foreign investments in the economy of Ukraine is analyzed. The investment rate of the regions which is evaluated, is based on five groups of indexes they are: the economical development of the regions, market infrastructure, financial sector, human recourses, small enterprise and government.
Keywords: the investments, the investing activities, joint venture, the investment climate, the investment rate.
Розвиток економжи будь-яко'' кра'ни на сучасному еташ не може вщ-буватися без залучення шоземних швестицш. Проблема швестування зараз дуже гостро сто'ть у бшьшоси кра'н св1ту i для Украши вона так само е над-звичайно актуальною. I це не тому, що в не'' недостатнш промисловий потен-щал або ж нема квал1фшованих кадр1в. Тож у чому р1ч? Спробуемо роз1бра-тися в швестицшнш ситуаци в Укра'ш.
1нвестицшна д1яльшсть е сукупшстю практичних дш юридичних оЫб, держави та громадян щодо реал1заци швестицш. Нишшня правова система Украши охоплюе бшьше шж 100 законодавчих та шших нормативних акпв, що регулюють швестицшну д1яльшсть. Серед них необхщно, насамперед, вщзначити Закони Украши "Про швестицшну д1яльшсть", "Про шоземш ш-вестицп", "Про державну програму заохочення шоземних швестицш в Укра-im", "Про цшт папери та фондову б1ржу", як створюють правову основу ш-вестицшно'' д1яльност1. Зараз Укра'на, безумовно, е державою, яка залучае шоземний каштал на свою територда i, судячи з усього, вона залишиться такою ще тривалий час, тому необхщно використовувати вс можлив1 державш мехашзми для залучення шоземних швестицш.
1нвестицшний процес в Укра'ш гальмуеться через суб'ективш й об'ективш причини, серед яких видшяють: пол1тичну та економ1чну неста-бшьтсть; част змши законодавства (в Укра'ш так часто переглядалися закони, що стабшьною можна вважати тшьки постшну 'х змшу); вщсутшсть на-лагодженого надшного митного контролю та недолжи у Митному кодекс Украши; корумповашсть влади в Укра'нц повшьш темпи приватизации проблема з виршення питань земельно'' власность Тому, вщповщно до оцшок м1жнародних експерт1в, за створенням надшного швестицшного кшмату Ук-ра'на посщае 140 мюце [9].
Держава мае р1зш важел1 для того, щоб сприяти залученню шоземно-го кашталу. Найважлив1ш1 з них: створення привабливого швестицшного
кшмату; надання податкових пiльг; створення спещальних економiчних зон; використання фiнансового мехашзму; надання митних пiльг; створення сис-теми гарантiй (неможливiсть нацюн^заци та примусового вилучення швес-тицiй); шформацшне забезпечення; упровадження системи страхування; створення цен^в допомоги iноземним iнвесторам.
Для кожного швестора важливими, окрiм державно! тдтримки, е порiв-няння ринкових можливостей потенцiйного пiдприемства (сфери, галуз^ в яке будуть вкладати швестицшний капiтал. Тому пiдприемству, яке прагне, щоб iноземнi швестици були залучеш саме в нього, необхiдно розробити бiзнес-план первинного iнвестицiйного проекту, алгоритм якого представлений на рис. 1.
АНАЛ13 РИНКОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ШДПРИЕМСТВА, ЯКЕ ПЛАНУе ЗАЛУЧИТИ 1Н ВЕСТИ ЦП
I
_I --
Анал!з финансового стану та ¡нвестицшноТ привабливост! шдприемства
I. Пошук ¡нвесторт, в т.ч. се ред юпенпв шоземних банюв-партнерш AT "Кредит Банк (Украина)", Розмицення анкети швестищйного про скту в за собах ма совоТ ¡к формацн. на м1жнародних економ1чних форумах i ¡н вестищйних ярмарках, ла спещальних 1нтернет-серверах, в т.ч. на сервер! Min-економши Ук раУни "1н вестишйш можливосп в Ук paüii" -www.imvu.com.ua - адшшетратор проекту СП "TIKOH", м. Кшв. Проведения переговор ¡в з швесторами, банками, Л1-зинговими компаншми. Струкгурування схеми фшансуван-ня проекту.
Рис. 1. Процес залучення шоземних швестицш
Перший етап включае у себе аналiз ринкових можливостей, централь-не мiсце в якому придшяеться оцiнцi iнвестицiйного рейтингу регiону, тобто порiвнянню швестицшно! привабливостi того чи шшого регiону. Результати
4. Оргашзацш виконання ¡нвестищ иного проекту (життевий цикл проекту : буд!вництво; придбання , монтаж 1 наладка обладнання; освоения виробництва; ¡нтенсивна експлуаташя; лжвщащя або продаж тдприсмства пшюму вдаснику).
5. Контроль за виконанням планових показииюв б1знес-плану. Ошнка ефективност1 використання залучен их ¡нвестицш.
рейтингового оцшювання perioHiB за пiдсумками 2005 р. (табл. 1) базуються на ochobí п'яти груп показникiв: економiчний розвиток регюну (1), ринкова iнфраструктура (2), фшансовий сектор (3), людськi ресурси (4), мале тд-приемництво i влада (5). Рейтингову таблицю за шдсумками 2005 р. уже тра-дицiйно очолило мiсто Кшв. Улм, необхiдно зазначити, що перевага столищ над шшими регiонами з року в рж скорочуеться. Наступнi позици в швести-цiйному рейтингу посши два типово iндустрiальних регiони: Дншропет-ровська i Харкiвська областi. При цьому рiзниця у рейтингових балах цих ре-гiонiв виявилась незначною. Успiх Дншропетровсько! областi значною мiрою пояснюеться концентрацiею фiнансових потокiв - регюн е другим за величиною фшансовим центром Укра1ни.
Табл. 1. CKRadoei швестицШного рейтингу регюшв Украти за 2005 р. *
Назви регiонiв Еконо-мiчний розвиток Розвиток шфрас-труктури Фшансо-ва шф-раструк-тура Людсью ресурси Пвдпри-емництво i мшцева влада Комплек-сний показ-ник
бал мш-це бал мш-це бал мш-це бал мш-це бал мш-це рейт. бал мш-це
АР Крим 0,247 13 0,358 5 0,052 13 0,48 4 0,453 5 0,284 8
Вiнницька 0,22 17 0,295 10 0,021 22 0,407 14 0,247 23 0,215 16
Волинська 0,197 21 0,312 9 0,084 8 0,411 12 0,183 25 0,22 14
Днiпропетровська 0,514 2 0,386 4 0,236 2 0,443 6 0,441 6 0,396 2
Донецька 0,331 4 0,468 2 0,135 4 0,357 24 0,453 4 0,334 3
Житомирська 0,163 25 0,191 23 0,015 24 0,396 17 0,224 24 0,172 26
Закарпатська 0,262 12 0,28 12 0,029 20 0,497 3 0,253 22 0,237 13
Запорiзька 0,329 5 0,316 8 0,071 16 0,434 8 0,407 9 0,284 6
Iвано-Франкiвська 0,273 9 0,261 17 0,039 7 0,396 20 0,142 26 0,205 19
Ктвська 0,313 6 0,241 19 0,089 26 0,505 2 0,432 7 0,284 7
Юровоградська 0,215 18 0,242 18 0,015 14 0,352 25 0,272 21 0,197 22
Луганська 0,234 15 0,224 22 0,047 6 0,326 26 0,329 12 0,211 17
Львiвська 0,268 11 0,357 7 0,098 12 0,423 9 0,322 13 0,273 9
Микола1вська 0,23 16 0,267 14 0,065 3 0,363 21 0,416 8 0,242 11
Одеська 0,307 7 0,358 6 0,152 11 0,438 7 0,495 3 0,325 5
Полтавська 0,335 3 0,267 15 0,066 23 0,408 13 0,379 10 0,269 10
Рiвненська 0,241 14 0,189 24 0,021 25 0,415 10 0,292 17 0,205 20
Сумська 0,157 26 0,27 13 0,015 15 0,358 23 0,293 16 0,193 23
Тернопiльська 0,198 20 0,238 20 0,041 5 0,36 22 0,29 19 0,202 21
Харшвська 0,268 8 0,415 3 0,113 17 0,445 5 0,531 2 0,328 4
Херсонська 0,163 24 0,163 26 0,036 19 0,412 11 0,291 18 0,183 24
Хмельницька 0,173 22 0,263 16 0,032 9 0,404 15 0,302 15 0,207 18
Черкаська 0,269 10 0,228 21 0,074 18 0,386 18 0,344 11 0,238 12
Чертвецька 0,208 19 0,28 11 0,034 21 0,375 16 0,306 14 0,22 15
Чернiгiвська 0,169 23 0,186 25 0,024 20 0,843 19 0,29 20 0,181 25
м. Кшв 0,728 1 0,719 1 1 1 1 0,613 1 0,792 1
*Рейтингова Агенщя 1нституту Реформ (www.ipa.net.ua)
Замикають групу млiдерiвм Одеська, Запорiзька, Львiвська та Донецька области. Зазначимо, що першi три регюни у 2005 р. зареестрували практично однако-ву величину чистого приросту шоземних iнвестицiй (на рiвнi 70-80 млн. дол.).
Однак, на вщмшу вiд типово iндустрiальних областей, ця трiйка мае ютотш вiдмiнностi у структурi сво1х економж. Натомiсть, Одещина i Львiв-щина використовують свое прикордонне розташування та стимулюють роз-виток сфери послуг. У цьому контекст зрозумiлим е те, що Одеська область захопила пальму першост за групою показниюв, якi характеризують вщно-сини у сферi пiдприемництва та мюцево! влади. Львiвська область зали-шаеться найменш розвиненою серед лiдерiв рейтингу за показниками групи "економiчний розвиток".
Найбшьше погiршення позицiй зареестровано для Лугансько! та Сумсько! областей (з 13-го мюця у 2002 р. на 17-е у 2005 р. та з 16-го на 23-е вщповщно). Наразi найвишд показники Луганська область, як представ ник ш-дустрiальних регюшв, показуе тiльки за рахунок фшансового сектора. Нато-мiсть у решт категорiй 11 можна зараховувати до аутсайдерiв. Сумська ж область посша мiсця у межах 15-26 за ушма групами
Вниз на двi сходинки перемiстилися також Вшницька, Житомирська, Iвано-Франкiвська, Полтавська та Хмельницька область Водночас Дншропет-ровська, Закарпатська та Тернопшьська покращили сво! позици на 2 пункти.
Регiони у нижнш частинi рейтингово! таблицi характеризуются щшь-ним розташуванням за величиною рейтингового балу, що робить можливими "карколомш" злети i падiння. Щкаво зазначити, що протягом останнiх роюв при змiнi позицiй регiонiв-"аутсайдерiв" та учасниюв "основно! групи" до-сить часто спостернався так званий ефект "сусщсько! корови". Тобто зрос-тання вщбувалося не за рахунок покращення ситуаци у певнiй областi, а через попршення показникiв шших регiонiв. Вiдтак, твердження про "мiсцевi точки зростання" наразi не мае вагомих шдстав на регiональному рiвнi.
Однак при позитивнiй динамiцi, збер^аються диспропорци у геогра-фiчному розподш iноземного капiталу. Тiльки 12 украшських мiст залучили понад 100 млн. доларiв iнвестицiй з-за кордону. Натомють взагалi незнайомi з iноземними швестищями 22 зi 176 мiст обласного значення. 1ноземш швес-тицп, зазвичай спрямоваш у мiста - мшьйонери, великi промисловi центри на сходi Украши, а також портовi мюта. Сдиним представником Захщно! Украши у перелiку реципiентiв - мшьйонниюв е Львiв (204 млн. доларiв), а з - по-мiж рекреацiйних територiй - Ялта (176 млн. доларiв).
120 Розглянемо графiчно тенденцiю змiни
чистого приросту прямих шоземних швести-юо — цш на одного мешканця за роками (рис. 2).
80
60
40
2001 2002 2003 2004 2005
Рис. 2. Чистий прир^т прямих шоземних Швестицш на одного мешканця за рщ дол. США [1]
У 2005 р. в економшу Украши шозем-ними швесторами вкладено 1326,6 млн. дол. США прямих швестицш, нерезидентами вилу-чено капiталу на 249,5 млн. дол. США. Загаль-ний обсяг прямих шоземних швестицш в Украшу на 01.01.2006 становив 9532,2 млн. дол. США, що становить 202 дол. США на одного
Нaцiонaльний лкотехшчний унiверситет yKpa'1'ни
мешканця Украши. Прямi iноземнi iнвеcтицiï в Украшу нaдiйшли з 117 краш cвiтy. Нaйaктивнiшими партнерами y cферi шоземного iнвеcтyвaння e швеето-ри з Польшд, Нiмеччини, Угорщини, Швейцарн, Дани та шшъ
Пiдприeмcтвaми та оргашзащями ycix форм влacноcтi за 12 мюящв 2005 р. оcвоeно 60049,2 млн. грн. каштальнж iнвеcтицiй. У cтрyктyрi каш-тaльниx iнвеcтицiй доля швеетицш в оcновний кaпiтaл етановить S5,S О. У 2005 р. порiвняно з 2004 р. швеетици в оcновний кaпiтaл зроcли на 3,4 О i cтaновили 51551,9 млн. грн. Збiльшення обcягiв швеетицш в ошовний каш-тал доcягнyто y 13 регiонax. Нaйбiльш активне оcвоeння кaпiтaловклaдень вiдбyлоcя y Житомир^кш (збiльшення порiвняно з 2004 р. на 31,1 О), K^ (на 27,6 О), Донецькiй (на 22,2 О), Лyгaнcькiй (на 20,5 О), Вшниць-кiй (на 1S,7 О) та Cyмcькiй (на 1S,5 О) облacтяx. У теxнологiчнiй cтрyктyрi iнвеcтицiй в оcновний кaпiтaл витрати на придбання машин, обладнання та ycтaткyвaння cтaновлять 4S,6 О вщ загального обcягy на бyдiвельнi i мон-тaжнi роботи 45,2 О. Нaйбiльшy чacткy iнвеcтицiй в ошовний кaпiтaл направлено y розвиток промдоловоет! 40,S О. Пiдприeмcтвaми обробно! промдо-ловоcтi оcвоeно 13595,2 млн.грн., що y 1,2 раза бшьше порiвняно з поперед-нiм роком. Значно зрооди обcяги iнвеcтицiй в ошовний кaпiтaл y шд-приеметва тaкиx видiв економiчноï дiяльноcтi, як виробництво шюри та шю-ряного взуття - y 2,5 раза, текстильна промдоловють та пошиття одягу - y 2,1 раза, металурпя та оброблення металу - у 1,6 раза, xiмiчне виробництво -у 1,5 раза, xiмiчнa та нaфтоxiмiчнa промиcловicть, виробництво деревини та виробiв з деревини - у 1,4 раза. Частка коштiв у cтрyктyрi iнвеcтицiй в ошов-ний каштал, оcвоeниx за рaxyнок державного бюджету, cкоротилacь майже втричi i становила 4,1 О до загального обcягy
Можна зробити виcновок, що для швеетора cьогоднi нaйбiльш при-вабливими виглядають великi мicтa, переважно обла^ центри, з вiдноcно розвиненою шфраетруктурою. Для aктивiзaцiï iнвеcтицiйноï дiяльноcтi пот-рiбнa iнвеcтицiйнa полiтикa з чггкими меxaнiзмaми реaлiзaцiï на державному та регюнальному рiвняx. Необxiднa загальна cтрaтегiя iнвеcтицiйного розвит-ку регюшв, яка б визначала прiоритети швеетування на оcновi врaxyвaння ïx економiчного ефекту, але не cьогоденного й одноразового, а перфективного i етабшьного.
Окреcлюютьcя два напрями впливу оргашв влади та оргaнiв мicцевого caмоврядyвaння на iнвеcтицiйнy привaбливicть окремоï територи: через зако-нодaвчi акти i через громад^кий cектор. Змiни у нормативно-правовш бaзi мають передбачати:
• розроблення й yxвaлення декiлькоx рамковж нормaтивниx акт1в, зокрема, про роль центральна та мicцевиx оргатв виконавчох влади, оргатв мicцевого caмоврядyвaння у тдвищент iнвеcтицiйноï привабливосп територш, про оцшку д1яльносп оргатв влади та мюцевого caмоврядyвaння через змшу по-казнишв iнвеcтицiйноï д1яльносп;
• вне^ння доповнень до Закотв Укрaïни "Про мшцеве caмоврядyвaння в Ук-раш" та "Про мicцевi державт aдмiнicтрaцiï" cтоcовно розширення прав i зо-бов'язань мicцевиx оргатв з регулювання iнвеcтицiйноï д1яльносп;
• розроблення та ухвалення законодавчих акпв, що регулюють проведения реального регулювання пiдприемиицькоi д1яльгост1, розвиток пенсшно! системи у напрямку збiльшеиия швестицшних ресурсiв на фiиаисовому ринку Украши, розвиток шотечного кредитування, а також удосконалюють мехаиiзми амортизацiйиоi пол^ики;
• ухвалення Податкового кодексу Украши.
М1сцев1 органи виконавчо! влади та органи мюцевого самоврядування мають посилити свою роль у створенш умов для покращання швестицшно! привабливост регюну шляхом сшвробггництва 1з громадськими оргашзащ-ями та шдприемствами шляхом:
• сприяння пiдприемствам у розробцi швестицшних проекпв;
• проведення треиiигiв для службовщв мiсцевого рiвия, зокрема, з приводу формування iивестицiйиоi карти регюну;
• рекламно-шформацшно! пiдтримки виутрiшиього ринку, активного рекламу-вання природно-ресурсного та економiчного потеицiалiв територii;
• створення рад iз питань залучення шоземних швестицш, як мають розробля-ти паспорти територш iз зазначенням виробничих ланцюжшв;
• проведення опитування керiвникiв компаиiй з метою виявлення !х швести-щйних уподобань;
• сприяння розвитку ринково!' iифраструктури (консалтингових груп, юридич-них, аудиторських фiрм, маркетингових компаиiй);
• створення Агентств регюнального розвитку, що надаватимуть iиоземиим ш-весторам iиформацiйиi, коисультацiйиi послуги, допомагатимуть в отримант дозволiв для реалiзацii проекпв, акумулюватимуть iивестицiйиi пропозици.
1нвестицшна привабливють регюшв - незаперечний чинник стабшь-ного соц1ально-економ1чного розвитку регюну { краши. Держава в цьому процес вщнраватиме роль координуючого центру, запобнаючи економ1чн1й вщокремленосп регюшв. Тшьки у сшвпращ виробничих структур та оргашв влади центрального та мюцевого р1вн1в { оргашв мюцевого самоврядування можливо досягти максимально ефективних результалв.
Лггература
1. Недержавний аиалiтичиий центр (1н-т Реформ). Iивестицiйиий рейтинг мют та реп-ошв Украши// Кредошвест. - 2006, № 1.
2. Недержавний анаштичний центр (1н-т Реформ). 1нвестиц1йна привабливють регюшв Украши вплив владних шститущй// Кредошвест. - 2006, № 1.
3. Суха М., Сухий О. Стан та перспективи залучення шоземних швестицш в економ1ку Льв1всько'1 обласп// Кредошвест. - 2006, № 1.
4. Закон Украши "Про режим шоземного швестування" вщ 19.03.96 р.
5. Загороднш А.Г., Вознюк Г.Л. Фшансово-економ1чний словник. - Льв1в: Вид-во НУ "Льв1вська полiтехиiкам, 2005 р. - 714 с.
6. Шгач Я.М., Труфанова Л.М. Господарське законодавство: Навч. пос. - К: Центр навчально! лператури, 2005. - 624 с.
7. Сщун В.А., Пономарьова Ю.В. Економша тдприемства: Навч. пос. - К.: Центр нав-чально! лператури, 2003. - 436 с.
8. Центр сприяння залученню шоземних швестицш та розвитку малого 1 середнього б1з-несу ВАТ "Кредобанк"// Кредошвест. - 2006, № 1.
9. Ландарь "Особливосп залучення шоземних швестицш в Укра!^"// Економша Украши, грудень 1998, № 12. Шевчук, Рогожин www.google.com.ua.
