CC BY
13
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.12
6. Красавина Л.Н. Международный кредит: формы и условия / Л.Н. Красавина, А.Л. Смирнов. - М. : Изд-во ЮНИТИ. 2003. - 327 с.
7. Berglof E. Transition in Crisis? / Erik Berglof // Project Syndicate. - 2009. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.project? syndicate.org/commentary/berglof4/English. 24.02.2010 р.
8. World Economic Outlook Database / International Monetary Fund. - International Monetary Fund Press, 2009. - 791 р.
9. Global Economic Slump Challenges Policies / WEO Update. - January 28, 2009. - 6 р.
10. Кра'1ни, що розвиваються бояться дефолта. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.novynar.com.ua/.
Якым О.Б., Боднар И.Р. Влияние мирового финансового кризиса на экономическое развитие стран Восточной Европы
Исследованы проблемы возникновения мирового финансового кризиса в странах Восточной Европы. Вследствие последнего финансового кризиса ожидается падение производства в странах Восточной Европы на уровне менее 5 %. Наиболее удачным выходом из кризиса является политика стран Польши и Словакии.
Ключевые слова: кризис, мировой финансовый кризис, Восточная Европа.
Yakym O.B., Bodnar I.R. Influence of world financial crisis on economic development of countries of East Europe
The problems of the global financial crisis in Eastern Europe are examined in the article. After last financial crisis expected fall in production in Eastern Europe less then 5 %. The most successful policies of exit of the crisis is the policy of Poland and Slovak Republic.
Keywords: crisis, global financial crisis, Eastern Europe.
УДК 336.76 Доц. I. Ф. Ястовська, канд. екон. наук;
студ. К.В. Ситник - Львгвська державна фтансова академш
АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ ПОКРАЩЕННЯ ШВЕСТИЦШНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Розглянуто актуальш проблеми швестицшно! привабливост суб'екпв господа-рювання та економжи кра!ни загалом. Здшснено аналiз тенденцш швестицшних процешв в Укра1ш. Запропоновано систему заходiв, що сприятимуть залученню ш-вестицш у втизняну економжу.
Ключов1 слова: швестицп, швестицшна привабливють, швестицшний потенщ-ал, суб'екти господарювання, швестици в основний каттал, прямi шоземш швестици.
Постановка проблеми. Сучасш глобал1зацшш процеси, властив1 свь товш економщ, вимагають вщ кожно! держави пошуку альтернатив та нап-рям1в забезпечення власного економ1чного зростання. Необхщною передумо-вою останнього е сформовашсть швестицшного та фшансового потенщалу кра!ни.
Вагомим чинником сприяння виходу Укра1ни на св1тов1 ринки, тдви-щення показниюв фшансово-господарсько! д1яльносп окремих суб'екпв господарювання, економжи регюшв та кра!ни загалом е створення сприятливого швестицшного ктмату. В1д штенсивносп та результативносп швестицшних процешв у краш залежить усшшний розвиток 11 економжи. Тому особливо! актуальност набувають питання, що пов'язаш з дослщженнями умов створення сприятливого швестицшного кшмату, залученням швестицш та ефек-тивнютю 1х використання.
Анал1з останшх досл1джень та публ1кац1й. Дослiдженню питання швестицшно! привабливостi суб'екпв господарювання та економжи загалом присвяченi працi багатьох вчених-економюпв. Так, протягом останнiх роюв над дослiдженням цього питання працювали: О.Ю. Акименко, 1.Р. Боднар, М.П. Бутко, В.С. Марцин, О.О. Маслак, 1.В. Олександренко, Р.М. Скринь-ковський, Н.Р. Стасюк, Г.1. Фролова та шш1
Постановка завдання. Метою роботи е дослiдження та аналiз найак-тyальнiших i найважливiших проблем швестицшно! привабливосп економь ки кра!ни.
Виклад основного матер1алу. Iнвестицiйний потенцiал кра!ни, як i фь нансовий, перебувае тд впливом рiзних факторiв та характеризуется низкою макроекономiчних показникiв таких, як темпи економiчного зростання, рiвень шфляцп, споживчий попит населения, рiвень зайнятостi, норма прибутку, ставки за кредитними ресурсами, а також наявнютю i структурою факторiв виробництва, рiвнем розвитку iнфрастрyктyри, конкурентними перевагами держави, !! роллю у свiтовiй торгiвлi та мiжнародномy подiлi працi тощо.
Iнвестицiйнi прiоритети реформування та розвитку здатш забезпечити подальшу динамiкy та конкурентоспроможшсть уше! економiки. Головна проблема швестицшного розвитку - джерела швестицш. Iнвестицiйний по-тенцiал Укра!ни зумовлений !! географiчними i клiматичними особливостя-ми, а також обсягом внутршнього споживчого ринку, рiвнем квалiфiкацi! вггчизняних трудових ресyрсiв та можливостями нацюнальних основних га-лузей. Географiчне розташування дае Укра!ш yнiкальнi можливостi для ство-рення потужних транспортних коридорiв, що зв'язують Захiд i Схщ. Розвиток цього комyнiкацiйного проекту може привернути значнi суми iнвестицiй у економ^ кра!ни. Для цього потрiбна внyтрiшня полiтична стабiльнiсть i за-конодавство, що захищае iнтереси швестора. В умовах продовольчо! кризи, що насуваеться, потенщал укра!нського агропромислового комплексу над-звичайно цiкавий для провщних фiнансових компанiй.
Внyтрiшнi iнвестицiйнi можливосп держави поки що обмеженi. Зок-рема на територп нашо! кра!ни, за Законом Укра!ни "Про швестицшну дiяль-нiсть", швестицп можуть здшснюватись в таких формах:
• часткова участь у пiдприемствах, що створюються спiльно з украгнськими юридичними i фiзичними особами, або придбаиия частки дiючих тд-приемств;
• створеиия пiдприемств, що цiлковито належать шоземиим iивесторам, фiлiй та iиших ввдокремлеиих пiдроздiлiв iиоземиих юридичиих осiб або придбаиия у власиiсть дтачих пiдприемств повиiстю;
• придбаиия иерухомого чи рухомого майиа шляхом прямого одержання майиа та майиових комплексш або у виглядi акцiй, облц,ацш та iиших цiииих паперiв;
• придбаиия самостшно чи за участ укра!иських юридичиих або фiзичиих оиб прав иа користуваиия землею та використання природиих ресyрсiв иа територп Укра!ии;
• придбаиия шших майиових прав;
• господарська (тдприемницька) дiяльиiсть иа осиовi угод про розподш про-дукцп;
^уковий вкник 11.1ТУ yKpa'1'ни. - 2011. - Вип. 21.12
• iншi фс^ми, якi не зaбоpоненi зaконaми Укpaïни, зокpемa без cтвоpення Kipn-дичнл оcоби na пiдcтaвi договоpiв iз cyб'eктaми гоcподapcькоï дiяльноcтi Укpaши.
Оcновною пpaвовою фоpмою здiйcнення швестицш e договip. Тому пiд чac здiйcнення iнвеcтицiйноï дiяльноcтi зacтоcовyютьcя ноpми договipно-го пpaвa, зокpемa щодо влacне iнвеcтицiйниx договоpiв, зacновницькиx дого-воpiв, договоpiв кyпiвлi-пpодaжy, угод ^о pозподiл пpодyкцiï тощо. Укpaïнa, зпдно iз Зaконом Укpaïни "Пpо швестицшну дiяльнicть", гapaнтye ст^бть-нicть умов здшшення iнвеcтицiйноï дiяльноcтi, додеpжaння пpaв i зaконниx iнтеpеciв ïï cyб'eктiв. Деpжaвa гapaнтye зaxиcт iнвеcтицiй незaлежно вiд фоpм влacноcтi, a тaкож iноземниx iнвеcтицiй. Зaxиcт iнвеcтицiй зaбезпечyeтьcя зa-конодaвcтвом Укpaïни, a тaкож мiжнapодними договоpaми Укpaïни. 1нвесто-p^ зокpемa й iноземнi, зaбезпеченi piвнопpaвним pежимом, що виключae зac-тоcyвaння зaxодiв диcкpимiнaцiйного xapaктеpy, якi могли б пеpешкодити yпpaвлiнню iнвеcтицiями, ïx викоpиcтaнню тa лiквiдaцiï, a тaкож пеpедбaчено умови i поpядок вивозу вклaдениx цiнноcтей i pезyльтaтiв швестицш. Обов'язковою умовою здiйcнення iнвеcтицiй e деpжaвнa pеecтpaцiя шозем-ниx швестицш. Для iноземниx iнвеcтоpiв нa теpитоpiï Укpaïни вcтaнов-люeтьcя нaцiонaльний pежим iнвеcтицiйноï тa iншоï гоcподapcькоï дiяльноc-тi, зa виняткaми, пеpедбaченими зaконодaвcтвом Укpaïни тa мiжнapодними договоpaми Укpaïни. Окpемо вapто зaзнaчити, що мaйно, що ввозитьcя в Ук-païny як внеcок iноземного iнвеcтоpa до статутного фонду пiдпpиeмcтв з шо-земними iнвеcтицiями aбо вiдповiдно до yклaдениx договоpiв (контpaктiв) пpо ^льну швестицшну дiяльнicть (кpiм товapiв для pеaлiзaцiï aбо влacного cпоживaння) звiльняeтьcя вiд обклaдення митом y поpядкy, вcтaновленомy Зaконом Укpaïни "Пpо pежим iноземного iнвеcтyвaння".
В Укpaïнi cтвоpенa тa фyнкщонye pозгaлyженa iнвеcтицiйнa iнфpac-тpyктypa: фондовi, товapнi тa yнiвеpcaльнi бipжi, депозитapiï, збеpiгaчi, pеecтpaтоpи, iнфоpмaцiйно-конcyльтaцiйнi центpи, бaнки, iнновaцiйнi тa ш-веcтицiйнi фонди, iнвеcтицiйнi компaнiï, aгентcтвa pозвиткy бiзнеcy, теxно-логiчнi тa нayковий пapки, нayково-конcyльтaцiйнi центpи швестицш i мiж-нapодного бiзнеcy, небaнкiвcькi фiнaнcово-кpедитнi ycтaнови, тоpговцi щн-ними пaпеpaми, iнcтитyти cпiльного iнвеcтyвaння i комтнн з yпpaвлiння эк-тивaми, недеpжaвнi пенciйнi фонди, cтpaxовi коммни.
Для кpaщого pозyмiння icнyючиx ^облем, пов'язaниx з швести-цiйною пpивaбливicтю економiки, здiйcнимо aнaлiз тенденцiй iнвеcтицiйниx пpоцеciв в Укpaïнi. Тaк, y 2009 p. npEpiCT cyкyпного обcягy iноземного кэш-тaлy в економщ кpaïни з ypaxyвaнням його пеpеоцiнки, втpaт i кypcовоï piз-нищ cтaновив 4,3 млpд дол. США, тобто 69,4 % piвня 2008 p.
Зaгaлом в економiкy Укpaïни cтaном нa 1 ciчня 2010 p. швестицн та-дiйшли зi 125 кpaïн cвiтy. Оcновними кpaïнaми-iнвеcтоpaми e: Кiпp -8 593,2 млн дол. США, Имеччита - 6 613,0 млн дол. США, Нiдеpлaнди -4 002,0 млн дол. США, Рои^ь^ Федеpaцiя - 2 674,6 млн дол. США, Ав^^я - 2 604,1 млн дол. США, Сполучене Коpолiвcтво - 2 375,9 млн дол. США, Фpaнцiя - 1 640,1 млн дол. США, Сполучеш Ш/гати Aмеpики -
1 387,1 млн дол. США, Вiргiнськi Острови - 1 371 млн дол. США, Швещя -1 272,3 млн дол. США.
Незважаючи на свггову фшансову кризу, станом на 1 шчня 2010 р. в економ^ Укра1ни iноземнi iнвестори вклали 40 026,8 млрд дол. 1нвести-цшна привабливiсть Укра1ни зростае, проте, порiвняно з iншими кра1нами свиу, цей показник е одним iз найнижчих. Прямi швестицп забезпечують ефективну iнтеграцiю нацюнально1 економiки у свггову завдяки виробничiй та науково-технiчнiй кооперацп, слугують джерелом капiталовкладень у фор-мi сучасних засобiв виробництва. 1ноземний капiтал сьогоднi особливо необ-хщний у тих сферах економiки, активiзацiя яких допоможе вивести 11 з кризо-вого стану [1, с. 62].
Значш обсяги iноземних швестицш зосереджено в промислових тд-приемствах - 23,0 % загального обсягу прямих iнвестицiй в Укра1ну. Серед галузей переробно1 промисловостi iстотнi обсяги швестицш здшснено у ви-робництво харчових продукпв, напо1в i тютюнових виробiв, металургiйне виробництво та виробництво готових металевих виробiв, хiмiчну та нафтохь мiчну промисловiсть, машинобудування. У фшансових установах акумульо-вано 21,0 % обсягу прямих швестицш, ще 10,6 % - у тдприемствах торпвл^ ремонту автомобiлiв, побутових виробiв i предметiв особистого вжитку, а та-кож 10,2 % - в оргашзащях, що здiйснюють операцп з нерухомим майном, оренду, шжишринг та надання послуг пiдприемцям.
Найбшьш привабливими для iнвесторiв е традицшш галузi економiки. Це, передусiм металурпя, машинобудування, хiмiчна промисловiсть, харчова промисловють. Разом iз тим, дедалi бшьше привертають увагу iнвесторiв такi галуз^ як автомобiльна промисловiсть, споживча електрошка, високi технологи, вiтроенергетика, сонячна енергетика, виробництво бiопалива, телеко-мушкацп, логiстика i деяю iншi. Свгговий банк оцiнюе потреби Укра1ни в ш-вестицiях бiльш нiж у 100 млрд дол. США.
Зокрема аналiзуючи динам^ iнвестицiй в основний каттал за видами економiчноl дiяльностi за 2001-2009 рр. у фактичних цшах, ми бачимо, що рiвень iнвестицiй в основний каттал рiзних сфер економiки набув свого максимального значення у перюд 2007-2008 рр. Зокрема, максимальш суми ш-вестицп у сiльське господарство, мисливство, люове господарство та дiяль-нiсть транспорту та зв'язку надшшли у 2008 р. - 233081 млн грн. та 32558 млн грн вщповщно. Найбiльший обсяг швестицш в основний каттал було здшснено у промисловють знову ж таки 2008 р. у сумi 76618 млн грн. Спостершаеться рiзке зменшення швестицш у основний каттал рiзних сфер економжи у 2009 р., що зумовлене, насамперед економiчною кризою, яка зав-дала удару по свгговш економiцi.
Аналiзуючи динамiку швестицп в основний каттал за джерелами фь нансування, ми можемо бачити, що 63,3 % вих швестицш складають швестицп з власних кошпв тдприемств та органiзацiй, наступну позицiю займа-ють кредити банюв - 14,2 %, i лише 4,5 % - це кошти шоземних iнвесторiв. Проблема дефiциту швестицш в економ^ Укра1ни поглиблюеться диспро-порцiями у регiональному розвитку коштом нерiвномiрного розмiщення ш-
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2011. - Вип. 21.12
вестицшних ресуршв. Порiвнюючи швестицп в основний каттал за регюна-ми за 2000-2009 рр., ми бачимо, що у 2000 р. найбшьший обсяг швестицш був здiйснений у м. Ки1в (3809 млн грн) та Дншропетровську обл. (2252 млн грн), а найменший - м. Севастополь (129 млн грн), Чершвецьку обл. (141 млн грн). У 2009 р. найбiльшi суми швестицш в основний каттал надшшли в м. Ки1в (28228 млн грн.), Дншропетровську обл. (13254 млн грн), Донецьку обл. (12985 млн грн.), а найменший обсяг швестицш у м. Севастополь (1487 млн грн.), Тернопшьську обл. (1428 млн грн).
Головними причинами тако1 ситуацп е невизначешсть потенщалу регюшв Укра1ни, неналежне його використання та недосконалють державного управлшня стратегiчним розвитком iнвестицiйного потенцiалу регюшв Укра-1ни. Для вирiшення зазначених проблем необхщно з'ясувати низку теоретико-методологiчних питань, якi стосуються пiдходiв до визначення, оцiнки та розробки механiзмiв реалiзацil iнвестицiйного потенцiалу регюшв Укра1ни. Держава за допомогою методiв економiчного регулювання повинна цшеспря-мовано впливати не лише на формування внутршшх та приплив зовшшшх швестицш, а й створити умови для 1х спрямування у реальний сектор еконо-мiки, формувати в Укра1ш сприятливе iнвестицiйне середовище [2, с. 79].
Висновки. Активiзацiя ринкових перетворень в регюнальнш економь цi, модифжащя механiзмiв та iнструментiв державного управлшня регюналь-ним розвитком, змiна системи взаемодп органiв мюцево1 влади потребуе по-шуку оптимальних управлiнських моделей, заснованих на принцип партнерства держави та 11 регюшв. Попри яюсш змши, що вiдбулися у системi управ-лiння регiональним розвитком, полггащ держави у цiй сферi бракуе систем-ностi, виваженостi та дiевостi.
Програма економiчних реформ Укра1ни на 2010-2014 рр., яка розроб-лена Комiтетом з економiчних реформ при Президентовi Укра1ни й активно обговорюеться, у сферi залучення швестицш передбачае:
• створення на окремих територ1ях спещальних режимш залучення швестицш (розвиток лопстично! й комун1кац1йно1 шфраструктури на територ1ях, визна-чених як прюритетш для 1нвестування; створення на тсцях "единого 1нвес-тиц1йного вжна", на яке буде покладена функщя взаемодй з органами влади в штересах 1нвестор1в, насамперед тих, яю реал1зують 1нновац1йн1 й гнфрас-труктурш проекти з одержання л1ценз1й, дозволш, погоджень, виргшення зе-мельних питань тощо; стимулювання створення територгй компактного роз-м1щення б1знесу - кластер1в з розвиненою гнфраструктурою й заздалепдь п1дготовленими пакетами дозвол1в для початку д1яльносл).
• створення единого органу з1 сприяння залученню 1нвестиц1й, територ1альш органи яко1 здгйснюватимуть взаемодгю м1ж гнвесторами й органами влади, а також вживатимуть заход1в щодо комплексного супроводу проект1в, що ви-магають залучення шоземних 1нвестиц1й.
Найважливiшим напрямом шституцюнальних перетворень в Укра1нi мае стати формування нового бачення мети, завдання та реалiзацi1 державно1 полиики стратегiчного розвитку iнвестицiйного потенцiалу регюшв.
Л1тература
1. Боднар 1.Р. Проблеми залучення шоземних швестицш в Укра1ну на сучасному етат / 1.Р. Боднар // Рег1ональна економ1ка. - 2009. - № 4. - С. 62-70.
2. Марцин В. С. Значения шоземного iнвестyвання для штегрування Укра'ни в свiтовий еконо]шчний простiр в умовах глобалiзацii' / В.С. Марцин // Регюнальна економжа. - 2009. -№ 1. - С. 75-79.
3. Статистичний щорiчник Укра'ни за 2009 рж : стат. зб. - К. : Держком. статистики Укра'ни, 2010. - 202 с.
Ясиновская И.Ф., Ситник К.В. Актуальные проблемы улучшения инвестиционной привлекательности экономики Украины
Рассмотрены актуальные проблемы инвестиционной привлекательности субъектов ведения хозяйства и экономики страны в целом. Осуществлен анализ тенденций инвестиционных процессов в Украине. Предложена система мероприятий, которые будут способствовать привлечению инвестиций в отечественную экономику.
Ключевые слова: инвестиции, инвестиционная привлекательность, инвестиционный потенциал, субъекты ведения хозяйства, инвестиции в основной капитал, прямые иностранные инвестиции.
Yasinovska I.F., Sytnyk K.V. Actually problems of investment attractiveness improvement of economy of Ukraine
Actually problems of investment attractiveness of menage and economy subjects of country on the whole are considered. The analysis of investment processes tendencies in Ukraine is carried. The system of measures, which will be instrumental in bringing in of investments in a domestic economy, is offered.
Keywords: investments, investment attractiveness, investment potential, subjects of menage, investment, are in the fixed assets, direct foreign investments.
УДК 338.24 Астр. Л.М. Федак1 - НУ "Льв1вська полiтехнiка "
УПРАВЛ1ННЯ ЗАПАСАМИ ПВДПРИСМСТВА НА ЗАСАДАХ ФУНКЦЮНАЛЬНОГО П1ДХОДУ
ОбГрунтовано розгляд управлшня запасами шдприемства як конкретно! фун-кцп менеджменту, яке видаеться на основi загальних функцш. Розглянуто плануван-ня запаав шдприемства, оргашзування складського господарства, мотивування пра-щвнигав складського господарства, контролювання запаав на пiдприемствi та регу-лювання запаав за допомогою усунення недолгав. Дослщжено мюце управлшня запасами в системi управлшня шдприемством.
Ключовг слова: управлшня, управлшня запасами, функцюнальний шдхщ.
Постановка проблеми. Ринков! вщносини, що формуються в Укра!ш, вимагають радикальних змш у вшх напрямках дгяльносп. Особливо це сто-суеться продукуючих галузей економжи. Шдприемства впорядковують ви-робнич1 та реал!зацшш процеси, застосовуючи нов! технолог!!, економн!ше використовуючи ресурси, матер!али, детал!, комплектування та покращуючи процеси реал!зацп. Важливе значення для шдприемства мають запаси, що е як чинником ефективного функцюнування, так ! елементом мобЫзацп фь нансових ресуршв. Актуальним постало питання ефективного управлшня запасами.
Управлшня запасами досить часто розглядаеться з позиц!! логютично-го тдходу на основ! р!зноман!тних метод!в управл!ння (ABC-XYZ анал!з, система ИТ, EOQ та !н.). Процес розглядаеться на основ! планування запас!в
1 Наук. ке^иик: доц. О.Г. Мельник, д-р екон. наук - НУ "Львiвська полл,ехтка"
