CC BY
24
УДК330.322:339.727 Доц. С.Т. Дуда, канд. екон. наук;
магктрант Ю.Б. Клепцова - Львiвська КА
ПРОБЛЕМИ ЗРОСТАННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ
1НОЗЕМНИХ 1НВЕСТИЦ1Й
Розглянуто проблеми оргашзацшно-правових засад ефективностi залучення та використання iноземних iнвестицiй, проаналiзовано обсяги швестування iH03eMH0r0 капiталу в економшу Украши. Це дало змогу запропонувати заходи, якi сприятимуть пiдвищенню ефективносп використання iноземних iнвестицiй. Встановлено, що на сьогоднi в Укрш'ш юнуе проблема недостатнього використання iнвестицiйного потен-цiалу, яка пов'язана iз надмiрним втручанням держави у регулювання шоземних ш-вестицiй, постiйними змiнами у чинному законодавсга, вiдсутнiстю в Укрш'ш единого центрального органу з питань державного управлшня iноземним швестуванням, що негативно впливае на зростання ефективносп використання iноземних iнвестицiй.
Ключов1 слова: iноземнi швестицп, iнвестор, швестицшний режим, правове регулювання.
Assoc. prof. S.T. Duda; undergraduate Yu.B. Kleptsova-
L'viv commercial academy
The problems of increase of the effectiveness of using foreign investments
Organizational and legal foundations of involvement and usage of foreign investments are studied; the scope of investment of foreign capital into the economy of Ukraine is analyzed. As a result it gave opportunity to suggest means which will help to increase the effectiveness of using foreign investments. It is set that for today in Ukraine there is a problem of the insufficient use of investment potential, which is related to surplus interference of the state with adjusting of foreign investments, by permanent changes in a current legislation, by absence in Ukraine of the unique central organ on questions of state administration the foreign investing which negatively influences on growth of efficiency of the use of foreign investments.
Keywords: foreign investments, investor, investment regime, legal regulation.
У сучасних умовах господарювання в Украш1 швестици е одним is найважливших засобiв забезпечення виходу краши з кризи, досягнення ре-альних структурних зрушень в економщ, технолопчного переозброення, шд-вищення яюсних показниюв господарсь^' дiяльностi на мжро- та макрорiв-нях. Тому вивчення проблем управлшня залученням i використанням шоземних швестицш в економжу Украши е одним iз найактуальшших завдань еко-номiчноi науки.
Дослщженням шоземних швестицш i ix правового забезпечення за-ймались таю провщт вченi, як: А.Г. Богатирьова, Д.К. Лабша, Н.Н. Лiвенце-ва, А.В. Малько, В.К. Мамутова, Р. Бренда, Я. Броунл^ К. Вандевельде, М. Сорнарадж^ Л.1. Губанова, О. Соснюк, Н.В. Дацш, О.Б. Пiрiашвiлi, Гера-симчук, О. Задорожна, Б. Кваснюк, О. Лапко та шшь
У цих дослiдженняx зазначено, що Украша пройшла важливi етапи на шляху до штеграци в свгтовий економiчний простер, i це створило сприятливi умови для використання впчизняними пiдприемствами iноземниx iнвестицiй. Серед нормативно-правових заходов, що регулюють цю дiяльнiсть, зазначимо таю:
• 1 березня 1998 р. набула сили Угода про партнерство i ствпрацю з Свро-
пейським Союзом;
• СС i США надали Украт статус краши з ринковою економшою;
• Сенат США скасував поправку Джексона-Веника щодо Укра!ни;
• Пiдписано мiждержавнi угоди щодо сприяння i взаемний захист ^естицш з 70-ма кра!нами свггу;
• Укладено 60 мiжнародних договорiв про уникнення подвiйного оподаткуван-ня практично зi всiма кра!нами СНД, Свропи, багатьма кра!нами Ази, Швшч-но! i Пшденно! Америки i кшькома кра!нами Африки;
• 16 травня 2008 р. Укра!на набула статусу члена СОТ. Вступ Укра!ни до СОТ дав позитивний сигнал для активiзацil спiвпрацi мш Укра!ною i СС з всiх напрямiв, а також в iнвестицiйнiй сфер^
При цьому наголосимо на тому, що для кожно! кра!ни потр1бно вста-новити, який характер мае державне регулювання шоземних швестицш. При занадто стримувальному характер1 законодавства шоземний каштал не вкла-датимуть; якщо ж воно буде занадто л1беральним, то в деяких випадках при попршенш економ1чно! або пол^ично! ситуаци закордонш швестори стануть одночасно вивозити як прибуток, так 1 первюш швестици, що може призвес-ти до пла^жно! кризи. Щоб реально забезпечити появу шоземного капiталу, потр!бно зняти вс обмеження на репатр!ацш прибутку. Свгговий досвщ по-казуе, що закордонний каштал залучають не лише регюни з меншим, але й також з високим р!внем заробггно! плати, що компенсуеться кращою шфрас-труктурою й бшьш розвиненою економшою. Тому доцшьно розглядати зако-нодавчу базу Укра!ни в галуз! регулювання шоземних швестицш як чинник !х ефективного залучення, а пот1м - i використання [5].
Закони Укра!ни "Про захист iноземних швестицш в Укра!ш", "Про режим шоземного швестування", "Про усунення дискримшаци в оподаткуванш суб,ектiв шдприемницько! д1яльност1, створених з використанням майна та кошт1в в1тчизняного походження" покликаш регулювати:
• державну гарантш захисту ^ест^т незалежно ввд форм власност!;
• вщшкодування збитшв, зокрема втрачену вигоду i моральну шкоду, завдаш внаслщок дш, бездiяльностi або неналежного виконання державними органами Укра!ни чи посадовими особами передбачених законодавством обов'язшв щодо iноземного iнвестора;
• повернення швестици iноземному iнвестору в натуральнш форм1 або у валюта iнвестування без сплати мита, а також доход1в з цих швестицш у грошовш чи товарнш форм1 у рез1 припинення iнвестицiйноl д1ялъносп;
• застосування национального режиму валютного регулювання та справляння податкiв на територи Укра!ни до суб'ектiв шдприемницько!' д1яльносп або шших юридичних ошб, створених за участю iноземних швестицш, незалежно вщ форм та часу !х внесення [3].
Зазначеш зеконодевч! акти позитивно вплинули на преференцшний режим для iноземних швестицш, а саме надали право шдприемствам 1з шо-земною iнвестицiею на отримання податкових пшьг (так зваш "подетков1 ка-шкули") у випадку здшснення шоземно! швестици у певному, встановленому законодавством, обсязь подетков1 пшьги, насамперед, стосувались звшьнен-ня вщ сплати податку на прибуток упродовж певного, визначеного законо-давчими актами, часу [8].
У 1996 р. набув чинност Закон Укра!ни "Про режим шоземного швестування", яким було скасовано зазначеш зеконодевч! акти, ^ вщповщно, по-
ложення щодо надання вщповщних пшьг, хоча шоземним ÏHBecTopaM, якi на той момент вже працювали в Украïнi в преференцшному режимi, пiльги за-лишили. Ця гарантiя знайшла свое вщображення у постановi Верховноï Ради Украши "Про порядок введення в дда Закону Украши "Про режим шоземно-го швестування". Однак у 2000 р. Ï3 прийняттям Закону Украши "Про усу-нення дискримiнацiï в оподаткуванш суб,ектiв пiдприемницькоï дiяльностi, створених з використанням майна та кош^в в^чизняного походження" заз-наченi пшьги було скасовано, iноземним iнвесторам надано однаковий iз внутрiшнiми iнвесторами нацюнальний режим iнвестування. Фактично iз прийняттям цього закону шоземт iнвестори були позбавлеш пiльг.
Украïна знехтувала одним iз головних принципiв права - недопустимою зворотноï д^' закону - поширила дiю нового Закону на правовщносини, що виникли задовго до його прийняття. А це, водночас, вплинуло на ефек-тившсть iнвестицiйноï дiяльностi [4]. Здiйснюючи економiко-правовi досль дження наявних в законодавствi (Законах "Про iнвестицiйну дiяльнiсть" та "Про режим шоземного iнвестування") державних гарантш здiйснення шо-земного швестування, Д.Е. Федорчук встановив ix подiл на такi види:
а) гарантия компенсацп у випадку примусового вилучення швестицп;
б) гарантя безперешкодного переказу отриманого прибутку i вивезення шоземних швестицш;
в) гарантя стабiльностi умов здшснення iнвестицiйноï дiяльностi i захисту вiд змiн iнвестицiйного законодавства;
г) гарантия захисту прав i законних iнтересiв iноземниx iнвесторiв вiд неза-конних дiй органiв влади та посадових осiб.
Вiн дослiдив, що гарания компенсацп у випадку примусового вилучення швестицп регулюеться украшським законодавством непослiдовно. Зо-крема, наявш серйознi розбiжностi мiж Законом "Про власшсть", Законом "Про режим шоземного швестування" i Конститущею Украши, а також за-гальновизнаними звичаевими нормами мiжнародного права з питання шдстав примусового вилучення майна i стандарту компенсацп за нього. Украшське законодавство оперуе лише термшами нацiоналiзацiя i ре^зищя, у принципi не допускаючи нацiоналiзацiï iноземноï iнвестицiï, що не вщповщае мiжна-родному праву. Поняття нацiоналiзацiï е невизначеним за сферою застосу-вання, тодi як поняття рекшзици занадто вузьке за обсягом i не здатне охопи-ти вс випадки примусового вилучення швестицш [6].
Гаран^я стабiльностi умов здшснення iнвестицiйноï дiяльностi та захисту вщ змiн iнвестицiйного законодавства не знаходить реального шдтвер-дження в Украшь Держава порушуе взят на себе зобов'язання щодо забезпечення стабшьност умов здiйснення iнвестицiйноï дiяльностi (тобто швести-цiйного режиму).
Розглядаючи гарантiю захисту прав шоземних iнвесторiв конста-туемо, що важливою е проблема вiдмови у виконанш винесених рiшень i перегляду винесених i виконаних ршень судiв, якi визнали за iноземними ш-весторами право на користування гаранлями, за нововиявленими обставина-ми - на пiдставi наступного прийняття ретроактивного законодавства. Така
практика е руйшвною для стабiльностi iнвестицiйного режиму та захисту прав шоземних iнвесторiв, а також не вщповщае положенням Свропейсько! Конвенци з прав людини.
Поряд з цим, статистичш даш за останш кшька роюв свщчать про стiйке зростання обсяпв прямих шоземних швестицш в економжу нашо! дер-жави, хоча, за оцшками спецiалiстiв, обсяги ! темпи швестування шоземного кашталу в укра!нську економжу е значно нижчими пор!вняно з шшими державами Схщно! Свропи, як на початку 90-х, як ! Укра!на, стали на шлях роз-витку ринково! економжи. Зокрема, на кшець 2008 р. в економщ Укра!ни шоземш швестори вклали 35723,4 млн дол. США прямих швестицш. За 2008 р. нерезиденти вилучили кашталу на суму 847,8 млн дол.
Загалом прирют сукупного обсягу шоземного кашталу в економщ кра!ни, з урахуванням його переоцшки, утрат, курсово! р!знищ (мшус 3,9 млрд. дол.) за 2008 р. становив 6180,7 млн дол., що становить 77,9 % р!в-ня попереднього року. Загальний обсяг прямих шоземних швестицш, на 1 серпня 2009 р. становив 37965,7 млн дол., що на 22,3 % бшьше за обсяги ш-вестицш на початок 2008 р. (рис. 1).
3^23^7965,7 29542,7 21607.3
40000 т 30000
.и
| 20000 +
0
16890
10000 --3875 4555.3 5471 6-^4,3
9047
о о
О О
О"; О О
О О
О О
СИ О
о о
со о о
о о
С3\ СИ
о
оо с:-
рокн
Рис. 1. Динамжа шоземних швестицш в Укралт за наростаючим тдсумком
1нвестицп надшшли з1 125 кра!н. Розглянемо десять основних кра!н-швестор!в, на як припадае 81 % загального обсягу прямих швестицш (рис. 2).
Рис. 2. Обсяги шоземних швестицш основних кра'ш-швесторiв в Украшу станом
на 01.08.2009р., млн дол.
У галyзевомy аотект найпривабливiшими для iноземного швеетора залишаютьcя xарчова промиcловicть 855 млн дол. (15,7 %), торпвля -852 млн дол. (15,б %) та фiнанcова cфера - 433 млн дол. (8,5 %).
та нафгттЫгнчна кМчонй ISjfo
rü|Jf¡впя 15,Fîfa
ВЦЖ ф!н в^сов а д ifl л ь и it**
наш и наборуá^flня a.-G1^ Рис. 3. rony3eeuü po3nodm npямих iнoзeмниx imecmu^ü сmaнoм на 01.08.2009p.
Про наявшеть прямж iноземниx iнвеcтицiй звiтyвало 17,9 rac. тд-приeмcтв Украши. Cyма кредитiв та позик, отриманиx пiдприeмcтвами Украши вiд прямиx iнвеcторiв, на 1 липня 2009 р. етановила б 149,7 млн дол. Най-бiльше ïx надiйшло з: Ki^y - 1б03,9 млн дол. США; Hiдерландiв -722,5 млн дол. США; Франци - 530,5 млн дол. США; Шмеччини -509,8 млн дол. США; Pоciйcькоï Федераци - 493,0 млн дол. США; Аветри -331,4 млн дол. США; Cполyченого Kоролiвcтва -241,3 млн дол. США; Угор-щини - 239,3 млн дол. США; Польшд - 181,5 млн дол. США; Швеци -152,2 млн дол. США (ри^ 3).
Рис. 4. Kpeдиmи mа noзики, ompиманi niдnpиeмсmвами У^аши eid np.ямих iнвeсmopiв сmанoм на 01.08.2009p., млн дoл. США
Станом на травень 2009 р., шдете швеетицшно1' привабливоcтi Украши, за розраxyнками Свропей^ко!' Бiзнеc А^^аци, зрic до 2,б. Попереднiй шдете вираxовyвавcя cтаном на лютий 2009 року та етановив 2,2. 1ндете ш-веcтицiйноï привабливоcтi розраxовyeтьcя як ^редте арифметичне оцiнок п'яти аотеклв iнвеcтицiйного клiматy. Оцiнювання проводитьcя 78 швеети-цiйними компанiями, що працюють в Укршт, та e бшьш оптимicтичне, нiж
рейтинги м!жнародних агентств, як здшснюють оцшювання швестицшного кшмату на шдстав! макроеконом!чних показниюв.
На сьогодш Укра!на стала приваблившою для шоземних швестор!в. В деяких галузях в^чизняно! економжи р!вень прибутку вщ швестицш значно перевищуе р!вень прибутку у вщповщних галузях кра!н Захщно! Свропи. в1д-так бшьш актив!зуються процеси на ринку злиття та поглинання кашталу. В умовах фшансово! кризи, виявляються суперечлив! процеси ! тенденци в росту обсягу шоземних швестицш. Проте, !хня доцшьшсть для економжи Укра-!ни очевидна - вона диктуеться тим, що !! реструктуризащя потребуе значних швестицш, що за рахунок власних джерел покривати не вдаеться. Звщси кре-дити М!жнародних фшансових оргашзацш та Свггового банку, окремих держав ! приватних ф!рм, розширення практики спшьних з шоземним кашталом шдприемств, залучення шоземного кашталу в буд!вництво важливих для кра-!ни об'екпв, полшшення виробничо! ! сощально! шфраструктури [9].
Незважаючи на зростаючу статистику шоземних швестицш, немае шдстав стверджувати, що причиною пожвавлення дшово! активност шозем-них швестор!в стало яюсне полшшення спещального законодавства про шоземш швестици.
Правове регулювання шоземних швестицш в Укра!ш на сьогодш наль чуе багато ютотних недолтв, про що було зазначено рашше, але е ! усшхи, зокрема останшми роками ми можемо спостершати певне пожвавлення щодо прийняття вщповщних шдзаконних акпв. Так, на сьогодш затверджено Про-граму розвитку швестицшно! д1яльност1 на 2002-2010 роки (постанова Кабмь ну в!д 28 грудня 2001 р. №1801), схвалено план заход!в щодо виконання ще! Програми (розпорядження Кабмшу вщ 9 серпня 2002 р. №440-р) та програму 'Чнвестицшний 1м1дж Укра!ни" (розпорядження Кабмшу в!д 17 серпня 2002 р. №477-р), створено Координацшну групу з актив!заци швестицшно! д1яльност1 (постанова Кабмшу в!д 24 жовтня 2002 р., №1568) [7].
Отже, на сьогодш в Укра!ш юнуе проблема недостатнього викорис-тання швестицшного потенщалу, яка пов'язана !з надм!рним втручанням дер-жави у регулювання шоземних швестицш, постшними змшами у чинному за-конодавств!, вщсутшстю в Укра!ш единого центрального органу з питань державного управлшня шоземним швестуванням, що негативно впливае на зростання ефективност використання шоземних швестицш.
На основ! проведених дослщжень чинниюв зниження ефективност шоземних швестицш вони пропонують удосконалити законодавчу базу, орь ентовану на ринков! вщносини; використовувати р!зш оргашзацшно-правов! форми шдприемств за участю шоземного кашталу; створити едину цшсну систему державного регулювання швестицшних процеЫв, що охоплюе вщпо-вщну структуру щодо роботи з шоземними швесторами, мехашзм реал!зацп державно! пол!тики залучення кашталу, координащю д1яльност1 з м!жнарод-ними оргашзащями.
Л1тература
1. Про 1мвестицшму д1яльм1сть: Закон Укра!ни вщ 18.09.1991 р., № 1560-Х11.
2. Про 1моземм1 1мвестиц1Т': Закон Укра!ни вщ 13.03.92, № 2198-ХХ1.
3. Про режим 1моземмого 1мвестуваммя: Закон Укра!ни вщ 19.03.96, № 93-96.
4. Козлов С. 1нвестицшна парадигма украшсько'1 економши, або як звабити капiтал на законних пiдставах / С. Козлов // Юридичний журнал Юстiнiан. - 2004. - № 20(32).
5. Романюк Т.Ф. Економiчна сутнють швестицш / Т.Ф. Романюк // Формування ринко-вих вiдносин в УкраЫ. - 2005. - № 8. - С. 25.
6. Федорчук Д.Е. Кредити та позики, отримаш пщприемствами Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / НАН Украши. 1н-т економiко-правових досль джень // Д.Е. Федорчук. - Донецьк, 2004. - 20 с.
7. Чешжко В. Збочена практика / В. Чешжко // Урядовий кур'ер. - 2006. - № 3.
8. Бондарев Тимур, 1ноземш швестици в Укра1ш - законодавче регулювання. [Елект-ронний ресурс]. - Доступний з http://www.yur-gazeta.com/ua/ № 20 (32) 04 листопада 2004 р.
9. Губанова Л.1. 1ноземш швестици в Укра1'ну: стан та тенденцл розвитку / Л.1. Губанова, Д.М. Семко. [Електронний ресурс^-^оступний^^ttP^www.intkonf.org
УДК 336.74 Л. €. Фурдичко - НУ "Rbeiecbm полтехшка ";
Л.О. Фурдичко - Державна податкова адмшстрацш у Львiвськiй областi
ОСОБЛИВОСТ1 1НФЛЯЦП: СВ1ТОВИЙ ТА В1ТЧИЗНЯНИЙ ДОСВ1Д ОЦ1НЮВАННЯ ÏÏ ОПТИМАЛЬНОГО Р1ВНЯ
Iнфляцiйнi процеси, як вiдбуваються в державi, негативно впливають на всi аспекти ïï соцiально-економiчного розвитку. Iнфляцiя веде до знецшення нацюналь-но'1 грошовоï одиницi, до зростання цiн на товари, роботи, послуги, до збшьшення внутрiшнього i зовнiшнього боргу держави. Саме тому прогнозування рiвня шфляцп е важливим складником державного управлшня.
Ключов1 слова: шфлящя, iнфляцiйний процес, рiвень шфляцп, iндекс спожив-чих цiн, шфляцшш орiентири, таргетування шфляцп, антиiнфляцiйна пол^ика.
L.E. Furdychko - NU "L'vivs'ka Politekhnika";
L.O. Furdychko - State tax administration in Lviv area
Features of inflation: world and domestic experience of evaluation of it
optimum level
Inflation processes which happen influence negativly all the spheres of its social-economic development. Inflation couses devaluation of national currency, increasing prices of goods, employment, services and rise of external and internal debt. That's why prediction of the inflation level by the country is very important part of its government.
Актуальшсть теми. 1нфлящя е багатогранним, складним процесом, який вщображае вс основш проблеми i суперечност економжи будь-я^ краши. Найбшьше вона проявляеться в систематичному переповненш кана-л1в грошового обшу масою надлишкових грошових ресурЫв, що веде до знецшення та додаткового перерозподшу нацюнального доходу й нацюнального багатства на шкоду населенню.
Постановка проблеми. Зростання цш на вггчизняш та 1мпортш товари, насамперед на енергоноси; доларизащя економжи; вивезення кашталу за меж1 держави; стан плат1жного балансу та збшьшення зовшшнього боргу -ось низка основних чинниюв, як визначають на шфляцшш процеси в Укра"ш та у свт загалом.
Виклад основного матерiалу. Оскшьки у комплекс шфляцшного процесу в р1зш часи i перюди окрем1 чинники цього складного процесу про-являють себе неоднаково, то в багатьох крашах тип шфляцп визначають на основ! домшантного чинника. Бурхливого розвитку шфлящя набула у 20-т
