CC BY
22
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.2
Лггература
1. Cфiменко А. Рейдерство або ринок контролю / А. Сфшенко // Юридичний журнал. - № 11. - 2008. - С. 25-27.
2. Зенкин А.Н. Методика расследования преступлений, связанных с незаконным захватом ("недружественным поглощением") организаций с использованием подложных документов : монография / А.Н. Зенкин. - М. : Изд-во Юрлитинформ, 2012. - 192 с.
3. Конституця Укра!ни: прийнята на п'ятш сесГ! Верховно! Ради Украши 28 червня 1996 р. // Вiдомостi Верховно! Ради Укра!ни (ВВР). - 1996. - № 30. - С. 141-142.
4. Ущаповський В.Ф. Корпоративш конфлжти: крнмшальш способи та методи встановлен-ня контролю над шдприемством : метод. реком. / В.Ф. Ущаповський, О.Б. Сахарова, С.1. Лопатш та iн. - К. : Вид-во Держ. наук.-досл. ш-ут МВС Украши, 2007. - 63 с.
5. Лопашенко Н. Рейдерство / Н. Лопашенко // Законность. - 2007. - № 4. - С. 7-12.
6. Макарова О.А. Порядок приобретения контроля в акционерных обществах: некоторые проблемы / О.А. Макарова // Закон, март 2007. - С. 170-177.
7. Патиювський Ю. Чорний передш / Ю. Патиквський // Укра!на молода, 03.15.2007. - № 43 (3074). - С. 5.
8. Федоров А.Ю. Рейдерство и корпоративный шантаж (организационно-правовые меры воздействия) : монография / А.Ю. Федоров. - М. : Изд-во "Волтерс Клувер", 2010. - 480 с.
9. 2013 Doing Business: Smarter Regulations for Small and Medium-Size Enterprises. - Washington, DC: World Bank Group. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. doingbusi-ness.org.
Стецив Л.П. Превентивная защита от рейдерской атаки: методические основы
Опираясь на опыт применения и противодействия недружественным поглощениям в странах с развитой рыночной экономикой и на практику реализации рейдерских атак в нашей стране, определены ключевые характеристики, причины и последствия рейдерства как реальной угрозы для большинства украинских предприятий и в общем для национальной экономики. Учитывая типичную последовательность осуществления рейдерской атаки, обоснована приоритетность применения превентивных защитных мер, предусматривающих систематическое осуществление мониторинга внешней среды, выявление и ликвидацию слабых мест.
Ключевые слова: превентивные меры, механизм защиты, мониторинг, безопасность.
Stetsiv L.P. The Methodical Principles of Preventive Protection against Raider Attacks
The key characteristics, causes and consequences of raiding as a real threat for most Ukrainian companies and for the national economy as a whole are defined based on encountering hostile takeovers in both developed market economies and practice of raider attack experience in our country. The priority use of preventive protective measures that include systematic environment monitoring, identifying and eliminating weaknesses is stated concerning a typical sequence of raider attacks.
Keywords: preventive measures, the mechanism of protection, monitoring, security.
УДК330.32338.434 Здобувач О.В. Фурста1 -
1нститут регюнальних досл1джень НАН Украти
ШВЕСТИЦ1ЙНИЙ ПРОЦЕС В АГРАРНИХ П1ДПРИ6МСТВАХ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
Висвгтлено проблему шдвищення piBHa швестування аграрних шдприемств. Роз-глянуто сутшсть швестицшно! дiяльностi аграрних шдприемств, зокрема трактування термшв "швестищя" та "швестицшний процес". Зазначено функщ! швестицш та видь
1 Наук. кергвник: от. наук. спгвроб. С. Л. Шульц, д-р екон. наук
лено !х основнi класифiкацiйнi ознаки. Розроблено заходи щодо пiдвищення швести-цшно! привабливост аграрних пiдприeмств. Запропоновано основнi принципи швести-цшно! полiтики, спрямовано! на розвиток аграрних шдприемств. Наведено оцшку ре-зультативностi структурно-швестицшно! полiтики. Визначено головну мету швести-цiйного процесу та його основних учасникiв.
Ключовг слова: швестицшний процес, аграрнi шдприемства, швестицп, аграрне виробництво, iнвестидiйний ринок, iнвестидiйна привабливiсть.
Актуальнiсть теми. Необхщною умовою для ефективного й сталого розвитку будь-яко1 галузi нацiональноí економши е наявнiсть достатнього обся-гу ^естицш. Для аграрно1 сфери, враховуючи 11 значущiсть та важливiсть для економжи краши та продовольчо1 безпеки, а також специфжу органiзацií процесу виробництва, проблема пiдвищення рiвня iнвестування аграрних шд-приемств та шдвищення 1х економiчноí ефективностi стае дедат актуальнiшою. Очевидно, що виршення поставлених проблем неможливе без наукового ос-мислення сутностi та змкту iнвестицiйних процесiв, зокрема: iнвестицiй, швес-тицiйних проектiв, iнвестицiйного середовища та потенщалу аграрних пiд-приемств.
Мета та завдання. Важливим аспектом, на який варто особливо зверну-ти увагу, дослщжуючи питания теорií iнвестицiй, е всебiчне вивчення видш ш-вестицш та 1х систематизацiя. 1ншими словами, для шдвищення ефективносп прийняття швестицшних рiшень аграрними пiдприемствами необидно прово-дити науково обгрунтовану класифiкацiю ^естицш, що дасть змогу визначити мкце кожного виду iивестицiй у 1х загальнiй системi. Необхiднiсть вирiшения ще!' науково!' та прикладно1 проблеми зумовило вибiр теми дослiджения, мету та завдання.
Стан дослщження. Значний внесок до розробки теорп i концепцш ш-вестування зробили захiднi економкти: Е. Альтман, Л. Брю, А. Вайнрiх, Р. До-рiбуш, Л. Крушвщ, А. Кульман, Р. Макконелл, П. Фтер, Р. Шмалензi, Й. Шум-петер та iншi. Серед роби вiтчизияних авторiв провiдне мкце посвдають досль дження В. Александрово!', О. Алимова, Ю. Бажала, В. Беседша, В. Бородюка, П. Буряка, К. Васькшсько!', П. Гайдуцького, А. Гальчинського, В. Гейця, М. Ге-расимчука, О. Крисального, М. Крупки, В. Кузьмша, I. Лукiнова, П. Саблука, Р. Тринька, М. Чумаченка, А. Чушса, В. Шевчука, В. Юрчишина та iн.
Проте, зважаючи на змiну загально!' економiчноí ситуацц, перетворення, що вiдбуваються в галуз^ у процесi реформ, розвитку шститупв фiнансувания, багато теоретичних i методолопчних питань, що стосуються, наприклад, ощнки iивестицiйноí привабливостi аграрних пiдприемств, чиннитв iнвестицiйноí привабливостi i джерел фшансування iнвестицiй, пiдвищения ролi держави в ш-вестицiйному процесi, потребують додаткового дослщження.
Результати дослвдження. Для усшшного розвитку будь-яко1 галузi еко-номжи необхiдне своечасне вiдтворения капiталу за допомогою швестицш. 1х кiлькiсний i якiсний склад визначае характер i швидкiсть заповнення економiч-них ресурсов, якi споживаються у процесi виробництва благ. Без залучення ш-вестицш неможливо забезпечити економiчне зростання, шдвищити добробут населення. В економiчнiй енциклопедц визначення iнвестицiй трактують як "довготермшове вкладення капiталу в промисловiсть, сшьське господарство,
^уювий вкник НЛТУ yKpa'1'ни. - 2014. - Вип. 24.2
тpaнспоpт i iншi гaлyзi нapодного господapствa, як yсеpединi ^aïra, тaк i 3a коpдоном з метою отpимaния ^^утку".
Поняття "iнвестицiï" (вiд лaт. - invest) ознaчae одягaти, вклaдaти. Чеpез недостaтньо шиpокi дослiджения швестищйшго пpоцесy y вiтчизиянiй еконо-мщ, цей теpмiн вiдносно новий i ще не отpимaв однознaчного тлyмaчення, що визнaчae його економiчнy суть.
3a способом yчaстi в швестицшному пpоцесi бiльшiсть aвтоpiв видiляють pеaльнi й поpтфельнi швестицп. Реaльнi вклaдaються безпосеpедньо y в^об-ництво тa збут. Поpтфельнi ^ести^.' - вклaдення в aR^i.', облтацп, iншi цшш пaпеpи, aктиви iншиx пiдпpиeмств. Кpiм цього, iснye клaсифiкaцiя зa rop^a^ iивестyвaния (довготеpмiновi й коpоткотеpмiновi) зa фоpмaми влaсностi [б]. По-pяд iз цим видаляють швестицц зa коpдоном i всеpединi Rpaita. Якщо поглиблю-вaти нaведенy клaсифiкaцiю, то ми ^опо^емо видшяти тaкож швестицц в ос-новний кaпiтaл aгpapниx пiдпpиeмств: y кyпiвлю земельниx далянок, будшель-но-монтaжнi pоботи, пpидбaния i нaлaгодження yстaткyвaния, пpидбaния татен-пв i лiцеизiй, нayково-дослiднi тa дослiдно-констpyктоpськi pозpобки тощо.
Отже, пpопонyeмо видшити дев'ять основниx клaсифiкaцiйниx ознaк ш-вестицiй в aгpapнi пiдпpиeмствa: теpмiн дц, цшьове пpизнaчения, piвень pro^ ку, меxaнiзм iнвестyвaння, спосiб yчaстi, суб'ект iнвестyвaния, об'ект зaстосy-вaння, джеpело фiнaнсyвaния, pегiон iнвестyвaння. 3a теpмiном до швестицп подшяемо m коpотко- i довготеpмiновi. Теpмiн коpоткотеpмiновиx iнвестицiй зaзвичaй минae пpотягом pокy. Довготеpмiновi швестицц pозpaxовaнi нa теpмiн понaд piк. 3a piвнем promy швестицп подшяються нa: високоpизиковaнi -вклaдення, що ввaжaються спекулятивними стосовно repawn одеpжaния визш-ченого доxодy; мaлоpизиковaнi - вклaдения, що ввaжaються безпечними в одеpжaннi визнaченого доxодy.
У теоpiï iнвестицiй aгpapниx пiдпpиeмств недостaтньо вивченi ïx фун-кцп, що не дae змоги повною мipою оцiнити ïx pоль i знaчення в pозвиткy сшьського господapствa. 1нвестицп виконують численнi функцл, ят ми пpопо-нуемо об'eднaти y двД великi гpyпи: економiчнi тa соцiaльнi.
Eкономiчнi функцп pеaлiзyються як m piвнi гaлyзi, тaк i для кожного ок-pемого a^aproro пiдпpиeмствa. Не менший вплив швестицц мaють i нa piвень життя сyспiльствa, pегiонiв, окpемиx тpyдовиx колективш пiдпpиeмств. Соць aльнi функцп iнвестицiй pеaлiзyються чеpез piвень мaтеpiaльного добpобyтy тa споживaния нaселения y сьогоденш й мaйбyтньомy. ^естицц впливaють m pi-вень добpобyтy, pозвиток людини як бiосоцiaльноï ктоти, яккть життя людей y pегiонax i о^емж Epai^x.
Розглядaючи сутнкть iнвестицiйноï дДяльностД нa мiкpоpiвнi, вдаш-чaeмо шднд А. Пеpесaди пpо ïï тpaктyвaння як стaдiaльного iивестицiйного пpоцесy вДд мотивaцiï дДяльностД до пеpедaвaния об'eктa iивестицiй в експлyaтa-цда. Водночaс А. Пеpесaдa ототожнюе цей теpмiн з теpмiном "iивестицiйний пpоцес". 3a його шдаодом змiстовне нaвaнтaження цього теpмiнa оxоплюe CTa-дп пpогнозyвaния, плaнyвaния iнвестицiй, обгpyнтyвaния ^оекту iнвестицiйноï ддяльностД, освоення iнвестицiй, зaбезпечення iнвестицiйного пpоектy мaтеpi-aльно-теxнiчними pесypсaми, виведення об'eктa iивестyвaния нa експлyaтa-цшну потужнкть.
Важливим аспектом здшснення швестищйно1 д1яльност1 е п узгодження з метою функцюнування аграрного шдприемства. Мета функцюнування визна-чаеться власниками шдприемства залежно вщ потенщалу шдприемства, кваль фгкаци його менеджерського та виконавчого складу спiвробiтникiв та стану ринку [7]. Приклади мети шдприемства: недопущення банкрутства, збереження частини ринку, забезпечення стабiльностi розвитку, диверсифшащя розвитку.
Iнвестицiйний процес пов'язаний з ^естицшною дiяльнiстю, що пред-ставляе послщовну сукупнiсть практичних дай громадян, юридичних осiб i держав зi здiйснення iнвестицiй з метою отримання доходу або прибутку, ршення екологiчних, соцiальних i iнших проблем, i здшснюеться у всiх сферах економь ки незалежно вiд форм власносп пiдприемства.
1ншими словами, ^естицшний процес - це механiзм поеднання разом тих, хто пропонуе ^естицп, з тими, хто формуе попит на них. Зазвичай, обидвi сторони зустрiчаються у фiнансових iнститутах або на фшансовому ринку [2]. Основними учасниками iнвестицiйного процесу е держава, шдприемницьт суб'екти рiзних органiзацiйно-правових форм i приватнi особи, причому кожен з них може брати участь в ^естицшному процес як на сторош попиту, так i на сторош пропозицií.
Головна мета ^естицшного процесу - це вкладення кашталу в найпри-вабливiшi об'екти для отримання максимального прибутку або досягнення ко-рисного ефекту. Проте необидно враховувати, що фшансова сторона ^ести-цiйного процесу е всього лише частиною економiчноí проблеми.
Для подальшого дослiдження iнвестицiйного процесу на шдприемствах аграрного сектору, можна зробити висновок, що практично залучення iнвестицiй у них вщбуваеться так: як i будь-яка свiдома дiяльнiсть, воно розпочинаеться з мотивацií, що спонукае суб'ект господарювання до дií - пошуку додаткових кош-тш, необхiдних для переоснащення чи техшчного забезпечення. Потш досль джуеться ринок, прогнозуються ^естицшш ризики i розглядаються можливостi íх уникнення. Особливо важливим етапом е розроблення iнвестицiйного проекту, в якому проводяться розрахунки iнвестицiйних витрат i показниюв економiчноí ефективностi, для чого товариства часто залучають провiдних спещалкпв науко-во-дослiдних установ. Пкля розробки проекту, доцшьшсть iнвестицiй обгрунто-вуеться i виноситься на обговорення на загальш збори акцiонерiв (учасниюв товариства) для прийняття остаточного ртення щодо необхiдностi реалiзацií проекту та вибору джерел його фшансування. Коли аграрне пiдприемство не мае достатньо!' кiлькостi власних ресурсов, акцюнерам пропонують розглянути iншi можливi доступш варiанти фiнансового забезпечення iнвестицiй.
Вивчення, кiлькiсне i якiсне оцiнювання швестицшно1 привабливостi рiзних пiдприемств на сьогодш е невiдкладним завданням. Ця проблема е до-сить актуальною для тако1 галузi нацiональноí економiки, як сшьське господар-ство та зокрема окремих аграрних пiдприемств. Через певш особливостi, об'ективнi i суб'ективнi причини рiвень iнвестицiйноí привабливостi шд-приемств аграрно!' сфери е одним з найнижчих, порiвняно з пiдприемствами ш-ших галузей економiки [1]. Ощнюючи вплив iнвестицiйного процесу на стан економжи, необхiдно враховувати специфiчнi особливосп цього процесу на аг-
Науковий вкник НЛТУ У кражи. - 2014. - Вип. 24.2
рарних пiдприемствах. Характерною рисою украíнських реформ е безпрецеден-тне за масштабами згортання iнвестицiйноí дiяльностi.
З огляду на це, розроблення заходiв щодо пiдвищения iнвестицiйноí при-вабливостi аграрних пiдприемств е надзвичайно важливим й актуальним зав-данням. Цi заходи потрiбно здiйснювати за такими напрямами:
1) макроекономiчна стабiлiзацiя економжи;
2) пвдвищення лiквiдностi сшьськогосподарсько!' продукцп. Для цього необ-хiдно активiзувати швестицшну дiяльнiсть не тiльки в аграрш шд-приемства, але i в харчовi та переробнi. Основне джерело швестицш тут -оператори продовольчого ринку, осыльки основна частина додано! вартос-тi на продовольство формуеться у сферi розподiлу й реашзащ!', i саме цi пiдприемства сьогоднi е основними швесторами;
3) захист прав власностг Очевидно, тут дуже важливе значення вiдiграе Зе-мельний кодекс. Однак багато питань, пов'язаних з оборотом земель сшьсь-когосподарського призначення, залишаються ще не виршеними для прийняття вiдповiдних закошв;
4) змщнення вiтчизняного фiнансового сектору, який мае об'ективнi особли-востi й труднощi з фiнансування iнвестицiй, те^вняно iз захiдними фшан-совими шститутами: порiвняно невелика величина власного капталу; низь-ка питома вага власного кашталу в активах; переважання корот-котермiнових пасивiв; низька частка депозипв у пасивах, актуальнiсть проблеми лшшдноста активiв тощо;
5) пiдвищення ефективност пiдприемницькоi' дiяльностi аграрних шд-приемств за рахунок мобшзащ!' внутрiшнiх ресуршв i резервiв. Забезпечен-ня кращих умов для конкуренци й розвитку маркетингу, осыльки це само по собi забезпечуе бшьш високу ефектившсть фiнансових потокiв у аграр-не виробництво без втручання ззовнi;
6) удосконалення законодавчо! бази, дотримання правових норм i можливiсть забезпечити 1х обов'язкове дотримання. Закони, що регламентують швести-цiйну дiяльнiсть, мають серйозш недолiки: запозичення норм, застосовува-них у державах з шшим рiвнем i культурним розвитком; наявнiсть взаемо-виключних норм, зокрема в межах одного закону тощо;
7) залучення iноземних iнвестицiй. Державне законодавство про шоземш ш-вестицп представлено переважно законом Укра'ши "Про шоземш швестицп в Укрш'ш". Головним недолгом зазначеного Закону е надання птьг i дер-жавних гарантш у повному обсязi тiльки шд прiоритетнi iнвестицiйнi про-екти, включеш до перелiку, що затверджуеться Урядом Укра'ши, а також те, що правовим захистом, гаранпями i шльгами користуються iноземний iнвестор i комерцшна органiзацiя з iноземними iнвестицiями, створена на територil Укра!ни, у якш iноземний iнвестор володiе не менше нiж 10 % частки у статутному капiталi зазначено! органiзацГi, шд час здiйснення ними решвестування;
8) податкова полiтика. Податковий кодекс Укра!ни не допускае надання до-даткових податкових пiльг iноземним швесторам. Сприятлива для швесто-рiв податкова система повинна мати розумш ставки податыв, стабiльнiсть, яснiсть i зрозумшсть, послiдовнiсть застосування й об'ективнiсть шд час здiйснення аудиту;
9) митно-тарифна полггака. У сферi митного регулювання необхiднi спрощен-ня для iмпорту товарiв на територiю Украши в режимi тимчасового ввозу. Також варто спростити порядок, що регламентуе процедуру й кшьысть по-годжень, лщензш, технiчних умов на реалiзацiю швестицшних проектiв, системи стягування мит на iмпортнi засоби виробництва у 61к звiльнення вiд митних платежiв устаткування, ввезеного в крашу з метою реашзащ!' ш-вестицiйного проекту;
10) полгшчна стабiлiзацiя. Одним iз найбшьш ефективних способiв стимулю-вання надходження iноземних iнвестицiй е надання гарантш вiд полптич-них ризик1в, що повинш бути закрiпленi законодавчо. Оскшьки багато по-ложень украшських закошв застарели, необхiдне ухвалення нових законопроект, що м1стять нов1 положення гарантiй iноземного iнвестування. Вважаемо, що практична реалiзацiя перерахованих заходш ктотно по-
лiпшить iнвестицiйний клiмат аграрних пiдприемств у краíнi i забезпечить шд-вищення iнвестицiйноí активностi як вичизняних, так i зарубiжних компанш з iнвестування пiдприемств аграрного сектору.
Висновки. На сучасному етапi, коли об'ективно iснують певнi переду-мови для швестування коштiв у аграрш пiдприемства, важливим завданням е пошук найбшьш прiоритетних напрямш вкладень, а також вивчення й узагаль-нення питань методики обгрунтування обсягiв i джерел iнвестицiй та визначен-ня 1х ефективностi. Головною особливiстю сучасно1 iнвестицiйноí полiтики аграрних шдприемств е створення сприятливого середовища для розширення по-забюджетних джерел фшансування капiтальних вкладень i залучення приват-них (вiтчизняних, iноземних) iнвестицiй у сшьське господарство на основi по-дальшого вдосконалення нормативно-законодавчо1 бази й державно1 шдтримки ефективних iнвестицiйних проектов. Iнвестицiйну полiтику, спрямовану на роз-виток аграрних шдприемств, у найближчi роки необидно здiйснити на основi таких принцишв:
1) послiдовна децентрал!защя iнвестицiйного процесу, збiльшення частки власних кошт1в господарств у загальному обсяз! капiтальних вкладень; шд-вищення частки амортизацшних вiдрахувань як одного з основних джерел фшансування швестицш;
2) перехщ в1д розпод1лу державних швестицш на виробнич! ц1л1 до 1х видь лення на основ1 конкурсу, платност й повернення централiзованих каш-тальних вкладень; розширення практики спшьного державно-комерцiйного фiнансування iнвестицiйних проектiв;
3) безповоротне бюджетне фiнансування зберiгаеться тшьки для сощально значущих об'ектiв, що мають некомерцiйний (неприбутковий) характер i не мають власних джерел нагромаджень;
4) розширення практики страхування гарантованих, пiдтримуваних державою iнвестицiйних програм;
5) широке залучення i стимулювання iноземних iнвестицiй для розвитку аграрного виробництва та збшьшення обсяпв виробництва й реалiзацil продукций
Результативнiсть структурно-iнвестицiйноí полiтики може бути оцiнена за досягнутим рiвнем вщповщносп мiж окремими сферами та шдроздшами, га-лузями нацiональноí економiки й територiальних пiдсистем сусшльного вироб-
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.2
ництва, а також за ступенем задоволення економжою сусшльних потреб. Необ-хiдно звернути увагу на те, що тд час розроблення iнвестицiйноï полiтики на piBHi держави необхiдно враховувати реальш умови iнвестицiйноï дiяльностi в аграрнш сферi.
Лiтература
1. Вшченко I.I. Розвиток швестицшного процесу в сшьському господариш / I.I. Вшченко // Агросв1т. - 2007. - № 1. - С. 33-36.
2. Данилишин Б.М. Макроеконом1чне регулювання швестицшних процеив / Б.М. Данили-шин, М.Х. Корецький, Н.В. Дацш // Рада по вивченню продуктивних сил Украши. - К. : Вид-во НАН Украши, 2007. - 203 с.
3. Денисенко М.П. Основи швестицшно'1 д1яльност1 : шдручник [для студ. ВНЗ] / М.П. Денисенко. - К. : Вид-во "Алерта", 2011. - 338 с.
4. Юсшь М.1. Ефектившсть швестицш сшьськогосподарських виробничих кооператив]в : монографш / М.1. Кисшь, О.В. Ролшський / за ред. М.1. Юсшя. - К. : ННЦ 1АЕ, 2006. - 228 с.
5. Коденсъка М.Ю. Напрями фшансування швестицш на виконання державних цшьових програм розвитку АПК Украши / М.Ю. Коденсъка // Агрошком. - 2008. - № 3-4. - С. 27-32.
6. Ланченко С.О. Факторний анал1з впливу ефективност господарювання на розвиток ш-вестицшних процеав в аграрних тдприемствах / С.О. Ланченко // Економша АПК : м1жнар. на-ук.-виробн. журнал. - 2006. - № 5. - С. 92-98.
7. Лук'яник М.М. Методи визначення ефективност швестицш в сшьському господариш / М.М. Лук'яник // Зб1рник наукових працъ. - Кам'янець-Подшьський : ФОП Сисин О.В., 2007. -Вип. 15, т. 2. - С. 127-129.
8. Мертенс А. Инвестиционные решения: от простого к сложному / А. Мертенс. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.kareta.com.ua/
Фурсина А.В. Инвестиционный процесс в аграрных предприятиях: теоретический аспект
Освещена проблема повышения уровня инвестирования аграрных предприятий. Рассмотрена сущность инвестиционной деятельности аграрных предприятий, в частности трактовка терминов "инвестиция" и "инвестиционный процесс". Указаны функции инвестиций и выделены их основные классификационные признаки. Разработаны мероприятия по повышению инвестиционной привлекательности аграрных предприятий. Предложены основные принципы инвестиционной политики, направленной на развитие аграрных предприятий. Приведена оценка результативности структурно-инвестиционной политики. Определена главная цель инвестиционного процесса и его основные участники.
Ключевые слова: инвестиционный процесс, аграрные предприятия, инвестиции, аграрное производство, инвестиционный рынок, инвестиционная привлекательность.
Fursina A. V. Investment Process at the Agricultural Enterprises: Theoretical Aspect
The problem of increasing the level of investments of agricultural enterprises is highlighted. The essence of investment activity of agrarian enterprises, in particular the interpretation of the terms "investment" and "investment process" is studied. The investment functions and the basis for classification signs are identified. The measures for increasing the investment attractiveness of the agrarian enterprises are designed. The basic principles of the investment policy aimed at the development of agricultural enterprises are provided. The assessment of the structural-investment policy effectiveness is undertaken. The principal goal of the investment process and its main participants are defined.
Keywords: investment process, agricultural enterprises, investments, agricultural production, investment market, investment attractiveness.
