CC BY
157
УДК 334:004.77
В1РТУАЛЬН1 ОРГАНIЗАЦIÏ В УМОВАХ ШФОРМАЦШНОÏ ЕКОНОМ1КИ: СПЕЦИФ1КА Д1ЯЛЬНОСТ1, КОНКУРЕНТН1 ПЕРЕВАГИ
Т.О. Загорна, д.е.н., доцент
А.В. Ткачова, к.е.н., доцент
Маки'всъкий економто-гумаштарний ¡нститут, Макивка, Украта
Cyчаснi eкономiчнi умови господаpювання xаpактepизyються глобальною конкypeнт-цiею, значними i швидкими змiнами, стpiмким pозвитком iнфоpмацiйниx тex.-нологiй i мepeжeвиx способiв pоботи, ^иско-peнням iнфоpмацiйниx i комушкацшних потокiв, yскладнeнням бiзнeсy та в^осяжною глобаль зацiею, що с^тинило пepexiд до ново'1 стадп pозвиткy eкономiчниx пpоцeсiв - iнфоpмацiйноï eкономiки, дe головним peсypсом стае навггь нe iнфоpмацiя, а знання i шляхи ïï пepeдачi (поши-peння). В цих умовах поступово здшснюеться тpансфоpмацiя компанiй вiд тих, що базуються на pацiональнiй оpганiзацiï, до тих, як базуються на знаннях та iнфоpмацiï. Iнфоpмацiя виступае складовою частиною товаpiв i послуг, що поставляються компашями на pинок. В умовах конкypeнтноï боpотьби пepeмагають ri виpобники, якi найбiльш eфeктивним способом адаптували свою оpганiзацiю до нових умов дшового сepeдовища, сфоpмованого iнфоpмацiйним сyспiльством.
Швидкi тeмпи eкономiчниx змш вимагають ствоpeння нового типу гнучких та адаптивних стpyктyp, що спpиятимyть пepexодy y нову iнфоpмацiйнy epy бiзнeсy, - вipтyальниx оpганiзацiй. Таю бiзнeс-стpyктypи за pаxyнок бiльш високо'1 гнyчкостi можуть швидко адаптуватися до динамiчниx pинковиx змiн i тpансфоpмyватися в новi стpyктypи, фоpмyючи ^и цьому той piвeнь компeтeнцiï, який даобхщний для оpганiзацiï виpобництва i надання послуг в залeжностi вщ потpeб pинкy, пpи кpитично низьких витpатаx з точки зоpy тpадицiйного бiзнeсy. Найбiльшy значyщiсть в цих умовах набувають такi якостi оpганiзацiй, як вeлика гнyчкiсть, пiдвищeння pолi пepсоналy, якостi yпpавлiння знаннями i висока конку-peнтоспpоможнiсть. Cyчаснi вipтyальнi тд^ием-ства можуть постiйно пepeбyдовyвати свою конфiгypацiю i аpxiтeктypy ^о^ав, щоб збepeгти максимальну eфeктивнiсть в умовах динамiчного pинкy. Завдяки свош здатностi ствоpювати та eксплyатyвати бшьш новатоpськi та ц^гес^я-мованi служби пpи наймeншиx каштало-вкладeнняx, y бшьш сти^ тepмiни i зi значно мeншим фiнансовим pизиком, вони складають
Загорна Т.О., Ткачова А.В. Bipmycuibni оргашзаци в умовах шформацшно'г економжи: специфжа д'тпъноат, конкуренты переваги.
Дослщжено особливосп i специфшу д1яльност1 в1ртуальних оргашзацш в умовах впливу чинниюв шформацшнсн економжи; запропоновано авторське визначення категори «в1ртуальна оргашзащя»; представлено типологпо в1ртуальних оргашзацш залежно вщ характеру управлшня i актив1в; видшено ключов1 конкуренты переваги в1ртуальних форм оргашзаци 6Í3Hecy в умовах шформащйно-ор1ентовано'1 eKOHOMÍKn.
Ключовг слова: в1ртуалып оргашзаци', шформацшна економжа, шформацшно-телекомушкацшш технологи', KOHKypeHTHi переваги, синергетичний ефект
Загорная Т.О., Ткачева А.В. Виртуальные организации в условиях информационной экономики: специфика деятельности, конкурентные преимущества.
Исследованы особенности и специфика деятельности виртуальных организаций в условиях влияния факторов информационной экономики; предложено авторское определение категории «виртуальная организация»; представлена типология виртуальных организаций в зависимости от характера управления и активов; выделены ключевые конкурентные преимущества виртуальных форм организации бизнеса в условиях информационно-ориентированной экономики.
Ключевые слова: виртуальные организации, информационная экономика, информационно-телекоммуникационные технологии, конкурентные преимущества, синергетический эффект
Zagornaya Т.О., TkachevaA.V. Virtual organizations in the conditions of informative economy: specific of activity, competitive edges.
Features and specific of activity of virtual organizations are investigated in the conditions of influence of factors of informative economy; author determination of category «virtual organization» is offered; typology of virtual organizations is presented which depending on character of management and assets; key competitive edges of virtual forms of business organization are selected in the conditions of information-oriented economy.
Keywords: virtual organizations, informative economy, informative-telecommunication technologies, competitive edges, synergetic effect
серйозну конкуренцш крупним традицшним шдприемствам [1]. Вищезазначеш аспекти доводить актуальшсть проблеми дослвдження в1ртуаль-них оргашзацш як нових форм ведення б1знесу в умовах шформацшно! економ1ки. Аналiз останнiх дослщжень та публiкацiй
Окрем1 аспекти в1ртуально! оргашзаци як ново! форми економ1чних ввдносин знайшли ввдображення у численних працях вггчизняних 1 заруб1жних дослвднишв. Проблеми створення та функцюнування мережевих оргашзацш 1з вико-ристанням шформацшних технологш анал1зують-ся в роботах В. Вютр1ха, П. З1бера, Т. 1ваново1, М. Кастельса, Б. М1льнера, I. Пономарьова, В. Сердюка [2], В. Тарасова [3] та ш Змютовш функцюнальш та структурш характеристики в1ртуальних оргашзацш виступали предметом дослщжень Д. Берна, К. Бойченко [4], К.Бутур-лакшо! [5], М. Вицеля [6], С. Голдмана [7], У. Давидова, М. Дементьево! [8], О. Катаева [9], О. Клочко [10; 11], У. Малоуна, А. Маслово! [12], В. Мейтус [13], Р. Найджела, Т. Подчасово! [14], М. Уорнера [6] та шших автор1в. Разом з тим, необхвдно ввдзначити, що, незважаючи на значну шльшсть публжацш з дано! проблематики, зали-шаються недостатньо вивченими таш питания, як: шдходи до визначення в1ртуально! оргашзаци, особливосл и внутршнього 1 зовшшнього середовища, типолопзаЩя суб'екпв в1ртуального ринку, конкурентш переваги в умовах шфор-мацшно-ор1ентовано1 економши.
Метою статтi е дослщження специфжи д1яльносп 1 конкурентних переваг в1ртуальних оргашзацш в умовах впливу чиннишв шформацшно! економ1ки.
Виклад основного матерiалу
Сьогодш у економ1чнш сфер! паралельно з реальним середовищем, в якому функцюнують господарююч! суб'екти, створюеться в1ртуальний свгг. Проспр в1ртуал1зацИ включае так1 поняття, як: електронний ринок, електронна комерщя, в1ртуальний продукт, в1ртуальне виробництво, в1ртуальний банк, в1ртуальш оргашзаци, шдприемства [3].
Глобальш змши в економщ призводять до створення нових форм ведення б1знесу, здатних ефективно функцюнувати в умовах нового типу ринку - в1ртуальних оргашзацш. У широкому сена, поняття «в!ртуал!защя» е прихованням справжньо! реал1заци якого-небудь процесу чи об'екта ввд дшсного його представлення для того, хто ним користуеться. В1ртуальна оргашзашя являе собою мережу, що включае об'еднання людських, фшансових, матер1альних, оргашза-цшно-технолопчних та шших ресурйв р1зних шдприемств та !х штеграцш з використанням комп'ютерних мереж. Це дозволяе сформувати гнучку та динам1чну оргашзацшну систему, найб1льш пристосовану до швидкого створення нового продукту 1 виводу його на ринок.
В1ртуальна оргашзашя мае подвшну природу кашталу: ф1зичну та штелектуальну, але И
специф1чшсть визначаеться саме другою, шформацшною складовою - нематер1альними активами, знаннями й шформацшними технологиями, що дозволяе переносити д!яльшсть у в1ртуальний (електронний, шформацшний) ироспр. Отже, в1ртуальна оргашзашя не мае географ1чного центру, а функцюнування !! шдроздшв координуеться за допомогою сучасних шформацшних технологш та засоб1в телеко-мушкацш.
Ключовою властивютю в1ртуальних оргашзацш, що визначае !х конкурентоспроможшсть в умовах шформацшно! економ1ки, виступае гнучка, адаптивна, динам1чна мережева структура. Завдяки тому, що така мережа створюеться у в1ртуальному простор! шляхом шформацшно-комушкацшно! штеграци ресурйв 1 компетенцш партнер1в, так1 оргашзацшш структури нерщко називають квазшщприемствами. У працях шших науковшв можна зустрии термш «меташдприем-ство» - «шдприемство над шдприемствами», оск1льки в1ртуальне шдприемство об'еднуе цш, культуру, традици, ресурси, досввд шдприемств-партнер1в, координуючи !х розвиток [4].
В1ртуальш оргашзаци виступають страте-пчним альянсом партнерських оргашзацш з широко розподшеними автономними ланками, що функцюнують за системою контракпв на основ! шгегрованих та локальних комп'ютерних мереж. Нов! оргашзацшш утворення в1ртуального характеру роблять формальш контури оргашзаци розмитими («плаваючими») 1 набувають часто характеру понадсистем. З метою використання переваг малих оргашзацшних форм, падвищення гнучкост1 та адаптивност1 в1ртуальн1 оргашзаци укладають р1зн1 субконтракти 1з зовшшшми структурами. Велика к1льк1сть зовн1шн1х контракта призводить до того, що вони утворюють «скелет» оргашзаци, внаслщок чого можна говорити про И широку поширешсть у иростор1 1 чай. Використання зовн1шн1х контракт1в дозволяе для здшснення кожного б1знес-процесу залучити т1 орган1зацИ, як1 максимально конкурентн1 в данш сфер1 д1яльност1 [8].
Партнерський характер д1яльност1 в1ртуальних орган1зац1й вимагае максимального узгодження б1знес-процес1в компан1й-учасник1в, формування дов1рчих в1дносин, зосередження партнер1в на сво!х ключових компетенц1ях, що дозволить виготовляти товари (послуги), максимально наближеш до вимог споживач1в - за яшстю, варт1стю та швидк1стю, внаслвдок чого стае можливим отримання стшкого ф1нансового результату в довгостроков1й перспектив!.
Отже, в1ртуальш орган1зацИ враховують динам1ку 1 непередбачуван1сть зовн1шнього середовища в умовах шформацшно1 економ1ки, здатш швидко адаптуватися завдяки мережев1й структура
А.В. Маслова визначае в1ртуальну оргашзашю як соц1ально-економ1чну систему з визначеними (на даний момент часу) 1 динам1чними межами,
тобто як сукупнють людей, дiяльнiсть яких штегрована на 6a3i шформацшно-комушкацшних технологiй для досягнення загально! мети або цшей, а реaльнi вщносини м1ж людьми перство-рюються у вщносини м1ж !х «образами» [12]. Зпдно з iншим визначенням [10], вiртуaльнa оргaнiзaцiя - це тимчасове або постшне утворення економiчно незалежних i геогрaфiчно розрiзнених ринкових агенпв, як1 комбiнують людський, фiзичний, фшансовий, соцiaльний кaпiтaли i ключовi компетенцп, володшть единою мережевою оргaнiзaцiйною культурою, дшть в рамках контракту i единого iнформaцiйного простору та виробляють на !х основi к1нцевий продукт чи послугу. При цьому шнцевий продукт чи послуга можуть бути як вiртуaльними, так i традицшними. У зв'язку з цим, у пращ [12] автором видшено два типи вiртуaльних органь зaцiй залежно вiд характеру дiяльностi, виду i способу отримання продукту: «реaльнi» та «арреальш», а також !х комбшаци. Пiд «реаль-ними» вiртуaльними оргашзащями розумiються оргашзаци, в яких бшьша частка aктивiв та бiзнес-процейв вiртуaлiзовaнi, пов'язaнi з виробництвом i продажем реально! продукцп, наданням послуг за допомогою iнформaцiйно-комунiкaцiйних тех.-нологш, переважно через 1нтернет. При цьому реальна продукц!я може бути доставлена спожи-вaчевi власними каналами збуту, але нaйчaстiше вже iснуючими. «1рреальш» вiртуaльнi оргашзаци, згiдно А.В. Маслово! [12], - це оргашзаци, що iснують в рамках on-line пор i надають вiртуaльнi послуги, виробляють та реaлiзовують вiртуaльну
иродукцш, яка юнуе лише в електронному виглвд 1 може бути доставлена споживачев! лише з використанням засоб1в 1нтернет.
Проанал1зувавши подходи р1зних науковшв до визначення поняття «в1ртуальна оргашзащя», автори статп вважають за дошльне навести власне трактування зазначено! категорп. Зпдно з автор-ською шгерпреташею, в1ртуальш оргашзаци визначено як господарююч1 суб'екти, що не мають географ1чного центру, функцюнують в единому шформацшному простор! через телекомушкацшш канали зв'язку, акумулюють в соб1 ресурси 1 зд1бност1 незалежних економ1чних суб'екпв (людей, груп, пвдприемств, шститупв), розпо-дшених територ1ально та взаемодшчих в електронному простор! у глобальному масштаб! для досягнення спшьних завдань д!яльност!.
Основними передумовами становлення ! розвитку в!ртуальних оргашзацш в умовах !нформац!йно! економ!ки виступають: глобаль зац!я та !нтернац!онал!зац!я виробництва на основ! всесв!тньо! комп'ютерно! мереж! 1нтернет; дина-м!чн! зрушення у структур! потреб, що визначили перехвд ввд масового виробництва до диферент-ц!ац!! продукц!!, спрямовано! на !ндив!дуальне задоволення потреб споживач!в; !нтеграц!я в межах д!яльност! п!дприемств; формування нових умов функцюнування у зв'язку !з впровадженням нов!тн!х !нформац!йних технолог!й. Домшуюч! чинники !нформац!йно! економ!ки, що впливають ! визначають специф!ку управл!ння в!ртуальними орган!зац!ями в сучасних умовах, представлено на рис. 1.
Рис. 1. Вплив чиннишв !нформац!йно! економ!ки на формування властивостей управлшня
в!ртуальними орган!зац!ями
Метою д1яльност1 в1ртуальних б1знес-оргаш-зацш, як зазначено у пращ [9], е отримання прибутку шляхом максимального задоволення 1ндив1дуальних потреб споживач1в у товарах 1 послугах швидше 1 яшсшше, шж у потенцшних конкуренпв. Вщмшшсть в1ртуальних оргашзацш вщ традицшних у цьому аспекп полягае в тому, що перш1 ор1ентован1 на виконання конкретних ринкових замовлень 1 задоволення запипв кшенпв, а не нацшен1 на «усереднений» ринковий сегмент. До того ж, як зазначалось вище, партнерський характер д1яльносп, штегращя ресурав 1 зд1бностей партнер1в, зосереджешсть на ключових компетенщях дозволяють полшшити як1сть 1 прискорити швидк1сть виконання ктентських замовлень.
1нша вщмшшсть 1 перевага в1ртуальних оргашзацш пор1вняно з традицшними криеться у сфер1 практично! реал1зацп маркетингових задум1в. Традицшне шдприемство для розробки 1 виведення нового товару на ринок потребуе залучення значних ресурав (фшансових, трудо-
Вiртуальним органiзацiям властивi Ti ж особливостi, що й традицшним: !м необхiднi фiнансовi й трудовi ресурси. Однак вiртуальнi
вих, шформацшних тощо). Вiртуальне ж пiдприeмство в даному випадку шукае нових партнерiв i3 ресурсами, знаннями i здiбностями. необхщними для сшльно! оргашзаци ще! дiяльностi, тобто обираються економiчнi суб'екти, що мають ключовi компетенцл у формi ресурсiв i здiбностей для досягнення конкурентно! переваги на ринку [14]. Саме за рахунок комб^вання ресурсiв, знань i зусиль сшвробггаишв та партнерiв на вiртуальних оргашзащях досягаеться синергетичний ефект.
Головна стратегiя вiртуально! оргашзаци пов'язана з орiентацiею на замовника, оск1льки l! основнi характеристики - швидшсть виконання замовлення та повнота задоволення вимог ктента.
Глобальна стратепчна мета дiяльностi будь-якого шдприемства, у тому числi й вiртуального, -забезпечення конкурентоспроможностi у довго-строковому перiодi.
Локальнi цiлi вiртуальних органiзацiй залежать вiд особливостей використо-вувано! бiзнес-моделi (табл. 1).
оргашзаци несуть в собi великий потенцiал, для того, щоб в повнiй мiрi його розкрити, в1д вiртуальних менеджерiв вимагаеться значно
Таблиця 1. Цш й завдання вiртуальних оргашзацш залежно вiд бiзнес-моделi
Бiзнес-модель Локальш цш: Завдання:
Продаж moeapie — реал!защя в 1нтернет б1знесу повного циклу; — оргашзацш бшьшосл б1знес-процес1в через 1нтернет-технологи — створення сайту, що забезпечуе онлайн-роботу; — надання ктенту можливосп оформлення замовлення; — налагодження системи поставок ! складсько! системи; — оргашзацш системи доставки замовлення; — прийом онлайн-платеж!в; — орган!зац!я 1нтернет-реклами
Надання послуг — використання 1нтернет для реклами та збуту товар1в [ послуг; — забезпечення комунжацш з ктентами та партнерами; — -формування ¿мвджу — створення сайту з шформащею про компашю, товари, послуги тощо; — надання ктенту можливосп оформлення замовлення; — створення системи доставки замовлення; — оргашзащя 1нтернет-реклами
Платт cepeicu — формування на сайта широко! аудитори постшних в1дтдувач1в — створення сайту, що мютить корисний та цжавий контент, за який користувач! готов! платити; — залучення на сайт цшьово! аудитор!!
Контент-ресурси — формування на сайта широко! або вузько сегментовано! аудитор!! для продажу рекламного мгсця — створення сайту, щкавого аудитор!!; — надання в!дтдувачам безоплатних сервюш; — залучення на сайт цшьово! аудитор!!; — пошук ! робота з рекламодавцями
ПосередницьК cepeicu — використання 1нтернет для реклами ! збуту товарш ! послуг; — спрощення комун!кац!й з ктентами ! партнерами; — формування позитивного ¿мщжу — створення сайту з шформащею про компашю, !! товари, послуги тощо; — надання ктенту можливосп оформлення замовлення; — створення системи доставки замовлення; — оргашзацш 1нтернет-реклами
Сайт^зитка — створення додаткового рекламного та шформацшного каналу; — формування позитивного ¿мщжу; — налагодження комун!кац!й з! споживачами — створення корпоративного шформацшного порталу, що мютить шформащю про компашю, !! товари, послуги тощо
б1льше профес1онал1зму, шж в1д менеджер1в традицшних компанш.
Серед специф1чних рис в1ртуальних оргаш-зацшних структур автори вважають за дощльне видшити наступш: гнучк1сть 1 адаптившсть, мобшьшсть, швидка ринкова реакщя, вщкрита розподшена структура, проектна ор1ентац1я д1яльносл, концентрац1я учасник1в на сво!х ключових компетеншях, велика роль шфор-мацшних 1 кадрових засоб1в штеграци, наявшсть об'еднуючо! мюи та сшльних цшностей у веденш б1знесу, кооперашя, координащя спшьно! д1яль-ностг
В1ртуальн1 оргашзаци можуть бути охарактеризован деякими новими якостями 1 перевагами:
— постачальникам послуг або товар1в у в1ртуаль-нш економщ краще в1дом1 1 доступшш^ потенцшш кл1енти 1 споживач^ з кожним з яких може бути встановлений надшшший в пор1внянн1 1з звичайними ринками контакт 1 по кожному може бути отримана повна шформащя;
— посилюеться конкуреншя, зокрема цшова, на в1ртуальному ринку;
— забезпечуеться комплексне обслуговування споживач1в за рахунок встановлення 1 тдтрим-ки постшних шформацшних контаклв;
— використання переваг постшного контакту з ктентом, створення груп за штересами полег-шують зв'язки м1ж ними 1 в1ртуальною орган1зац1ею, що пвдвищуе ц1нн1сть пропоно-вано! продукцИ 1 знижуе витрати кл1ент1в на и використання;
— ор1ентац1я виключно на потреби ктента 1 орган1зац1я серв1су для даного споживача зб1льшують попит на продукцш (послуги) в1ртуально! оргаиiзацil;
— розширення д1ючого ресурсного потенцiалу здшснюеться без втрати гнучкостi;
— внутршня координацiя реалiзуеться за допомо-гою шформацшно! технологi!, пiдкрiпленоl культурою взаемно! довiри мiж партнерами;
— можливе паралельне управлiния рiзними процесами виробництва товарiв i послуг. Серед особливостей вiртуальних органiзацiй
слiд також видшити наступнi [6]:
1) Незначна фiзична структура: вона набагато менш розвинена, шж у традицiйних компанш. Як правило, iснують окремi де центра-лiзованi об'екти, що е набагато менш витратним в плаш утримання. Як вiдзначае вчений Блжер. «вiртуальнi органiзацi! визначаються не стшами або фiзичним мiсцеположениям, а об'еднаними комп'ютерними мережами». Згодом була розвинена вдея про те, що оргашзаци зможуть повнiстю iснувати у кiберпросторi завдяки зв'язку м1ж комп'ютерними системами.
2) Довiра комунiкацiйним технолопям: вiртуальнi органiзацi! - це нова модель оргашзаци. в якш технологи використовуються для динамiчного зв'язку активiв, людей та 1дей.
Сучаснi шформацшно-комушкацшш технологi! е технологiчним ядром будь-яко! вiртуальноl органiзацi!. Але потрiбно падкреслити, що вони лише полегшують функцюнування органiзацil, але не е нею.
3) Мобiльнiсть роботи: фiзичне мiсце по-ложення вже не важливе. Вiдпадае необхiднiсть взаемоди людей у фiзичному контактi. Команда проекту може складатися з людей, що живуть в рiзних кра!нах. Це дуже корисна яшсть вiртуаль-них органiзацiй, осшльки дiйсно дозволяе скоротити витрати на оренду примiщень, офiсiв 1 т. д.
4) Змшаш форми: Голдмен [7] вважав в!ртуальш компанИ' «гiбридами для спшьно! роботи людей, як1 об'еднують основш компетенцЦ, ресурси i можливост1 роботи з ктентами». Ц1 об'еднання можуть створюватися на короткий перюд для реал!заци дорогих проектiв, а можуть ! на довгий термiн, як в!ртуальш ланцюги постачань.
5) Вщсутшсть меж i залучення: вiртуальнi оргашзаци не обмежеш, вони здатнi об'еднувати постачальник^в i дистри6'ютор1в так, що важко розр1знити, де одна компашя, а де iнша.
6) Гнучшсть i зворотна реакцiя: вiртуальнi оргашзаци здатш достатньо швидко адаптуватися вщповвдно до потреб ринку. А осшльки експлуатацшш витрати низьк1, то знижуються ризики i витрати при радикальнш зм1н1 курсу.
Враховуючи специфiчнi риси, особливосп 1 ключов1 переваги в!ртуальних форм органiзацil бiзнесу, авторами видшено наступнi конкурентна переваги вiртуальних шдприемств в умовах iнформацiйно-орiентованоl економiки: вщсутшсть просторово! локалiзацi!; висока швидк1сть б!знес-ироцейв i о6оротност1 капiталу; шдвищення швидкост1 виконання ринкового замовлення; зниження iнформацiйних i транзакцiйних витрат; можливють повн1шого задоволення потреб замовника; можливють гнучко! адаптацИ до зм1н навколишнього середовища; зниження ризику, пов'язаного з невизначенiстю; можлив1сть знизити бар'ери виходу на нов1 ринки; рацiоналiзацiя структури управлiння; можлив1сть дистанцiйноl взаемоди; вшьний доступ до ^нформацц; доступ до ресурйв 1нших пiдприемств, у тому числ^ можлив1сть навчання; незалежшсть в1д мiсцезнаходження партнерiв; оновлення 1 розширення асортименту продукт1в i послуг.
Як зазначалося вище, головна мета стратепчного управлшня вiртуальною органiза-щею - забезпечення !! конкурентоспроможностi у довгостроковому перiодi. Чинники конкуренто-спроможносп впливають на вс1 пiдсистеми оргашзаци: постачання, виробництво, збут, управлiння персоналом, навчання, фшанси, управлiння ризиками та шновашями. Однак дом1нуючими чинниками, враховуючи особи-восп д1яльност1 вiртуальних органiзацiй, виступають: унiкальнiсть продукту (послуги), швидк1сть бiзнес-процесiв, розм1р i як1сть контактно! аудитори, iнвестицiйний потенцiал, частка ринку,
ефектившсть [5]. Серед них ключовим чинником конкурентоспроможносп незалежно ввд б1знес-модел оргашзаци е розм1р 1 яшсть аудитори.
Найважлившими властивостями в1ртуальних оргашзацш в умовах шформацшно! економши сл1д визначити наступш
1) Вони не розраховаш на випуск стандартно!' продукци. Основне завдання в1ртуальних оргашзацш - максимально скористатися можли-востями глобально! економши, юнуючих систем зв'язку 1 комушкацш для створення продуклв, що макси-мально в1дпов1дають розвитку науки 1 технологш у свт.
2) Територ1ально розподшеш Для виготов-лення продукту вони тимчасово об'еднують р1зних виробнишв, а шсля його випуску припи-няють свое юнування. Принцип концентраци виробництва для даного типу шдприемств не спостер1гаеться: в1ртуальне шдприемство не може бути «потужним промисловим пгантом», навпаки - воно намагаеться мш1м1зувати свою присутшсть, використовуючи тшьки те, що сьогодн необхвдно для роботи.
3) Для в1ртуальних оргашзацш ввдсутня необхвдшсть централ1заци управлшня. Управлш-ня, як 1 виробництво, розподшено. Кожний агент працюе за сво!ми правилами 1 законами, самостшно розпоряджаеться власними ресурсами. У в1ртуальних шдприемств немае необхвдносп у створенн великих 1 дорогих систем управлшня, з шшого боку - !х система управлшня мае явш ознаки штелектуальносп, в яку закладаються
Управлшня
дистанцiйне (вiртуальне)
принципи обробки даних i формування необхщно! iнформацi!.
4) Вiртуальнi органiзацi! створюються для випуску високотехнологiчного, а iнодi й ушкаль-ного продукту, що виробляеться у вигляд1 одиничних екземплярiв чи малих партiй. В основ1 лежить орiентацiя на окремого споживача або на невелик! групи споживачiв, при цьому продукцiя може бути досить нестандартною.
5) Для дослщжуваних органiзацiй характерна вщмова вщ масового виробництва. Акцент робиться на технолопчшсть, як1сть, орипналь-шсть, задоволення побажань споживачiв. Управлiння вiртуальним пiдприемством дозволяе широко використовувати його самостшно самим споживачем, який бажае застосувати власш сили у виготовленш iндивiдуальних речей.
6) Вiртуальнi оргашзаци легко пристосо-вуються до росту економши, змши !! вимог, постшно! появи нових технологiчних рiшень, осшльки вони iнформацiйно орiентованi на ш змши.
Вiртуальним органiзацiям важко юнувати у кiберпросторi на 100%. В них реалiзуються як вiртуальнi (нематерiальнi), так i матерiальнi елементи, пропорцп м!ж якими визначаються потребами ктенпв, типом вiртуального ринку, бiзнес-моделлю пвдприемства. Залежно вщ характеру (вiртуальний чи реальний) активiв органiзацi! i структури управлiння можна надати наступну типологш вiртуальних органiзацiй (рис. 2).
Нематерiальнi ^ртуальш) активи Матерiальнi активи
Тип 1 фшансов1 трейдери, соц1альн1 мереж!, невелию комерцшн1 web-сайти Тип 2 1Т-компанй
Тип 3 Видавництва, шформацшш агентства, трешнгов1 центри, освгтш установи Тип 4 традицшт оргашзаци
Тип 5 Велию web-компанi!, мегамаркети Тип 1 засоби масово! шформацй, науково-дослщш оргашзаци
традицшне
змiшане
Рис. 2. Типолопя вiртуальних органiзацiй залежно вщ характеру управлшня i активiв*
Джерело: складено на основ! [6]
Тип 1 ввдповвдае випадку, коли активи оргашзаци 1 управлшня реал1зоваш в1ртуально. До цього типу вщносяться розподшен команди, що займаються торпвлею 1 управляються вщдалено через 1нтернет; фшансов1 оргашзаци, що, маючи офюи в р1зних кра!нах, продають через мереж1 свш в1ртуальний товар - фшансов1 шструменти.
Тип 2 характеризуе випадок, коли матер1альш активи можуть управлятися в1ртуально (дистан-цшно). Прикладом таких в1ртуальних оргашзацш виступають 1Т-компани.
Тип 3 в1дпов1дае випадку, коли в1ртуальн1 активи управляються матер1альним способом
(робота з комп'ютерними базами даних). До оргашзацш цього типу належать видавництва та шформацшш агентства (вони створюють 1 продають нематер1альну продукцш, однак и виробництво вимагае концентраци ф1зичних засоб1в); треншгов1 центри та освита установи (як правило, концентрують навчальн потужносп на одному майданчику).
Тип 4 характеризуе випадок, коли робота з матер1альними активами 1 управлшня ними реал1зуеться традицшним способом. До ще! групи належать ва оргашзаци, пов'язаш з матер1аль-ними виробництвом.
Для органiзацiй типу 5 ! типу 6 властивий змшаний характер управлiния вiртуальними (велика web-компанi!, мегамаркети) i матерiаль-ними (засоби масово! шформаци, науково-достдт органiзацi!) активами.
Представлена типолог1я в!ртуальних оргашза-ц1й (рис. 2) показуе, як р!зш форми активiв 1 процеси управлiння можуть впливати один на одного ! як !х вдаеться комбiнувати.
Сл1д однак зазначити, що незважаючи на наявнiсть у в!ртуальних органiзацiй матерiально! 1 в!ртуально1 компонент, головним !х активом, що сприяе капiталiзацil та створенню довгострокових конкурентних переваг, виступають iнформацiя 1 знання.
Залежно в1д наирямiв д1яльност1 серед в!ртуальних органiзацiй можна вид1лити наступш вiртуальнi ринки; вiртуальнi торгово-закупiвельнi оргашзаци; вiртуальнi навчальнi заклади (дистан-цшне навчання); вiртуальнi туристичн1 агентства; в!ртуальш оргашзаци сфери лог1стики i поста-чання; вiртуальнi пiдприемства, що виробляють обчислювану технiку; комп'ютернi 1гров1 мережу вiртуальнi оргашзаци у сферi щдбору персоналу, команд для роботи над р!зними проектами; вiртуальнi органiзацi! сфери маркетингу 1 реклами; мережевий банкшг; Iнтернет-банкiнг; провайдерсьш ф1рми.
Специфiчнi риси ! осо6ливост1 д1яльност1 вiртуальних оргашзацш в сучасних умовах iнформацiйно-орiентованоl економ!ки дозволяють отримати синергетичний ефект за рахунок економи на перемiщениях, стльного формування i використання iнформацiйних ресурйв, скоро-чення часу в1д моменту виникнення потреби до И задоволення, координаци зусиль тощо. Зг1дно теори i практики господарюваиия уй синергетичш ефекти економiчних систем можна описати трьома зм1нними: збiльшения прибутку в грошовому вираженш, зниження оперативних витрат 1 зниження потреби в швестищях. Вс1 ц1 зм1нн1 нерозривно пов'язаш з часом, тому прискорення !х зм1ни можна вважати четвертим синергетичним ефектом. У вiртуальнiй оргашзаци синергетичний ефект перш за все виявляеться в економи транзакцшних витрат. У дослвдженш [11] автором видшено так види синергетичних ефектiв, яш можна отримати при взаемоди в!ртуальних органiзацiй в рамках iнфраструктури в!ртуального ринку:
— ефект, заснований на транзакцшних витратах (забезпечення ефективностi iнтеграцi!, вико-ристання ресурсного потенцiалу, висока швидшсть виконання ринкового замовлення);
— ефект, заснований на забезпеченнi конкурентних переваг (нарощування iнновацiйного потенциалу);
— ефект, заснований на якосп фшансового менеджменту (економiя на використаннi праш телеробiтникiв, ефективнi способи використан-ня нових активiв, iнформацiйний ефект злиття).
Незважаючи на численнi переваги в!ртуальних форм ведення бiзнесу в сучасних умовах шформацшно! економiки, вiртуальним оргашзащям властивi й певнi недолiки, слабш м1сця:
— надмiрна економiчна залежшсть в1д партнерiв, що пов'язано з вузькою спешал!зашею мережа;
— вщсутшсть належно! сошально! i матерiальноl падтримки сво!х партнерiв внаслiдок в1дмови в1д класичних довгострокових догов1рних форм ! традицiйних трудових в1дносин;
— небезпека надмрного ускладнення ввдносин через р!знор!дшсть членiв органiзацi!, неяснiсть у вщношенш участi у н1й, в1дкрит1сть мереж, динамжу самооргаиiзацi!, невизначенiсть в плануванш для учасникiв вiртуальноl оргашзаци;
— вщсутшсть жорстко! структури;
— втрата 6лизькост1 до споживача;
— вщшнтстъ цiлей оргаиiзацiй-учасникiв.
Кр1м того для створення вiртуальних оргаиiзацiй необхiднi велика iнвестицiйнi ресурси, технолог^, яш складуть технiчну базу вiртуаль-ного простору, час ! ресурси для планування, що дозволить коректно структурувати оргашзацш ! гарантуе, що iнвестицi! в технолопю вiдповiда-тимуть !! потребам.
Висновки
Вiртуальнi оргашзаци як сучасна шновацшна форма ведення бiзнесу в умовах шформацшно! економши сьогодн1 привертае все бiльше уваги з боку теоретиков i практиков. У випадку вiртуаль-ного шдприемства мова йде про iнтенсивну взаемодш спецiалiстiв i п1дрозд1л1в юридично оформлених шдприемств у вiртуальному простор1. Виникае штучне спiвтовариство, сформоване електронним шляхом. При цьому продовжуеться життевий цикл окремого шдприемства, кр!м того одш й т1 ж органiзацi! можуть одночасно входити у склад шлькох в!ртуальних об'еднань.
Реальних конкурентних переваг на ринку в!ртуальш оргашзаци досягають за рахунок економи часу, зниження витрат, штернацю-налiзацi! бiзнесу, зростання гнучкост1 та адаптивностi, пiдвищения шновацшно! актив-ност1. Отримання ефекту синерги на вiртуальних пiдприемствах стае можливим завдяки штеграци ресурав (фiнансових, трудових, шформацшних, виробничих), знань i зусиль партнер!в, !х концентраци на ключових компетенцiях. Синергетичний ефект при цьому виявляеться, головним чином, в економи транзакцшних витрат.
Однак, незважаючи на значш переваги в!ртуальних оргаиiзацiй пор!вняно з традицiйними пiдприемствами, перш шж вт1лити iдею вiртуалiзацi!, в якосп першого кроку рекомен-дуеться дослщити можливост1 галузi та ринку для д1яльност1 под16них органiзацiйних структур. Предметом анал!зу мають стати ступ1нь глоба-лiзацil галузi, строки, розм1ри витрат, можливють гнучко! поведiнки, рiвень якосп продукци, шновацшний потенцiал.
Список лiтератури:
1. Каменнова М. Технологии для виртуального предприятия [Электронный ресурс] / М. Каменнова, А. Громов // Открытые системы. - 2000. - №4. - Режим доступа: http://www.osp.ru/os/2000/04/177994/.
2. Сердюк В. А. Сетевые и виртуальные организации: состояние, перспективы развития [Электронный ресурс] / В. А. Сердюк // Менеджмент в России и за рубежом. - 2001. - №5. -Режим доступа: http://www.cfin.ru/press/management/2001-5/07.shtml.
3. Манюшис А. Виртуальное предприятие как эффективная форма организации внешнеэкономической деятельности компании [Электронный ресурс] / Манюшис А., Смольянинов В., Тарасов В. // Проблемы теории и практики управления. - 2003. - №4. -Режим доступа: http://vasilievaa.narod.ru/16_4_03.htm.
4. Бойченко К. С. Вiртуальне тдприемство як фактор тдвищення результативносп 6!зшс-проектування / К. С. Бойченко // Проблеми економши. - 2013. - №1. - С. 205 - 209.
5. Бутурлакина Е. В. Конкурентоспособность организаций на виртуальном рынке / Е. В. Бутурлакина // Вестник ВГУ. Серия: экономика и управление. - 2012. - №2. -С. 166 - 168.
6. Корнер М. Виртуальные организации. Новые формы ведения бизнеса в ХХ1 веке / М. Уорнер, М. Витцель. - М. : Добрая книга, 2005. - 295 с.
7. Goldman S. L. Agile Competitors and Virtual Organizations: Strategies for Enriching the Customer / Goldman S. L., Nagel R. N., Preiss K.. - N.Y.: Van Nostrand Reinhold, 1995.
8. Дементьева М. М. Виртуальная корпорация как перспективная форма организации бизнеса / М. М. Дементьева // Креативная экономика. - 2009. - №4 (28). - С. 101 - 108.
9. Катаев А. В. Виртуальные бизнес-организации : монография / А. В. Катаев. - СПб.: Политехнический университет, 2009. - 120 с.
10. Ткачева Е. Н. Виртуальные предприятия как новая форма организаций будущего / Е. Н. Ткачева // Актуальные проблемы развития экономической и социальной науки : сб. науч. статей. - Краснодар : ЮИМ, 2003. - С. 77 - 82.
11. Клочко Е. Н. Сектор виртуальных услуг в современной экономике сервиса : функциональное содержание, принципы управления, социальная шфраструктура : монография / Е. Н. Клочко. - Краснодар : ЮИМ, 2012. - 210 с.
12. Маслова А. В. Природа виртуальной организации: единство политико-экономического и институционального подходов / А. В. Маслова // Вестник ИНЖЭКОНа. Серия: экономика. -2010. - №3. - С. 394 - 396.
13. Мейтус В. Виртуализация производства [Электронный ресурс] / В. Мейтус // Проблемы теории и практики управления. - 2004. - №1. - Режим доступа: http://vasilievaa.narod.ru.
14. Почасова Т. П. Оргашзацшно-функцюнальш аспекти створення вiртуального тдприемства / Т. П. Подчасова // 36!рник наукових праць МННЦ ШС. - 2008. - Вип. 13. -С. 5 - 16.
Надано до редакци 20.10.2014
Загорна Тетяна Олепвна / Tatyana O. Zagornaya
tanya-z@meta. ua
Ткачова Анастаая Валеривна / Anastasia V. Tkacheva
nasstya@meta. ua
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Вгртуалъш оргашзаци в умовах тформацтног економши: специфжа дгялъностг, конкурентыi переваги [Електронний ресурс]/ Т.О. Загорна, А.В. Ткачова//Економжа: реалп часу. Науковий журнал. — 2014. — № 6 (16). — С. 128-135. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/n6.html
