CC BY
49
Результаты данного исследования можно использовать как для непосредственного решения задачи поиска гамильтоновых циклов графа, так и при разработке новых теорем и алгоритмов для решения NP-полных задач. Однако применение этих результатов на практике затруднено в связи с тем, что для решения задачи подбора наиболее информативного, с точки зрения сформулированной закономерности, разделяющего множества не известно ни одного точного алгоритма.
Список литература: 1. Кормен, ТомасХ., Лейзерсон, Чарльз И., Ривест, Рональд Л., Штайн Клиффорд. Алгоритмы: построение и анализ, 2-е издание: Пер. с англ. М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. 1296 с. 2. Касьянов В. Н., Евстигнеев В. А. Графы в программировании: обработка, визуализация и применение. СПб.: БХВ-Петербург, 2003. 1104 с. 3. Кристофидес Н. Теория графов (алгоритмический подход). М.: Мир, 1978. 432с. 4. БержК. Теория графов и ее применения. М.: Изд-во иностр. лит., 1962. 319 с. 5. http://arxiv.org/pdf/cs.CG/0405036. 6. Плотников А.Д. Один критерий существования гамильтонова цикла // "Надежные вычисления", 1998. N 4. 119-202 с. 7. БондаренкоМ.Ф., БелоусН.В., РуткасА.Г. Дискретная математика. Харьков: «Компания СМИТ», 2004. 480 с. 8. Домнин Л.Н. Элементы теории графов. Пенза, 2004. 139 с. 9. СвамиМ., ТхуласираманК. Графы, сети и алгоритмы. М.: Мир, 1984. 454 с.
Поступила в редколлегию 16.12.2006 Вечур Александр Владимирович, канд. техн. наук, доцент ХНУРЭ. Адрес: Украина, 63503, Харьковская обл., Чугуев, ул. Ватутина, 16.
Суяргулова Евгения Басировна, студентка факультета компьютерных наук ХНУРЭ. Адрес: Украина, 61136, Харьков, пр. Тракторостроителей, 107-Б, кв. 123.
УДК 681.518:681.327.8
А.Ю. БЕРКО, В.А. ВИСОЦЬКА
АНАЛ1З I КЛАСИФ1КАЦ1Я МОДЕЛЕЙ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННО1 КОМЕРЦИ
Наводиться детальна класифiкацiя i проводиться структурний аналiз основних моделей систем електронно! комерци В2С, розглядаються деяш основш поняття та принципи моде-лювання систем електронно! комерци. Пропонуеться класифшащя систем електронно! торгiвлi та узагальнена модель шформацшних систем електронно! комерци типу В2С.
Вступ
Глобальна мережа Internet зробила електронну комерщю доступною для фiрм будь-якого масштабу. Якщо рашше оргашзащя електронного обмшу даними вимагала пом^них вкладень у комушкацшну шфраструктуру i була доступною лише великим компашям, то використання Internet дозволяе сьогодш вступити в ряди "електронних комерсанпв" i невеликим фiрмам. Електронна в^ина в World Wide Web дае будь-якш компани мож-ливють залучати киенпв з усього св^у. Подiбний on-line бiзнес формуе новий канал для збуту - '^ртуальний", який не вимагае значних матерiальних вкладень. Якщо шформащя, послуги або продукщя (наприклад, програмне забезпечення) можуть бути надаш засобами Web, то процес продажу (включно з оплатою) може вщбуватися в on-line режимi [10-12].
Пщ визначення систем електронно! комерци тдпадають не тiльки системи, орiентованi на Internet, але також i "електронш магазини", що використовують iншi комунiкацiйнi середовища - BBS, VAN i т.д. Процедури продаж, шщшоваш шформащею з WWW, якi використовують для обмшу даними факс, телефон i ш., можуть бути лише частково вщнесеш до класу електронно! комерци. Незважаючи на те, що WWW е технолопчною базою електронно! комерци, у деяких системах використовуються й iншi комушкацшш можливостi. Так, запити до продавця для уточнення параметрiв товару або для оформлення замовлення можуть бути посланi i через електронну пошту.
На сьогодшшнш день домiнуючим платiжним засобом при on-line покупках е кредитш картки. Однак на сцену виходять i новi платiжнi iнструменти: смарт-картки, цифровi грошi (digital cash), мiкроплатежi й електронш чеки.
Електронна комерщя мютить у co6i не тшьки on-line транзакци. В область, охоплювану цим поняттям, необхiдно включити i такi види дiяльностi, як проведення маркетингових дослiджень, визначення можливостей i партнерiв, пiдтримку зв'язкiв з постачальниками i споживачами, органiзацiя документооб^у, бiзнес-консалтинг, юридичнi та iншi консультации послуги тощо. Таким чином, електронна комерщя е комплексним поняттям i мiстить у собi електронний обмш даними як одну 3i складових.
На сьогоднiшнiй день немае ч^ко сформованих принципiв побудови систем електронно! комерци, !хньо! класифшаци та вимог проектування i моделювання. Метою даного дослщ-ження е пропозищя щодо класифшаци систем електронно! торгiвлi типу В2С; задачею -узагальнена модель iнформацiйних систем електронно! комерци типу В2С.
1. Поняття та принципи електронноТ комерци
Електронна комерщя - така форма постачання продукцп, при якiй вибiр i замовлення товарiв здiйснюеться через комп'ютернi мереж, а розрахунки мiж покупцем i постачальни-ком проводяться з використанням електронних документiв i/або засобiв платежу.
Економiчну дiяльнiсть, здiйснювану через 1нтернет, класифiкують за чотирма напряма-ми: '^знес^знес" (B2B), '^знес-Споживач" (В2С), "Споживач^знес " (С2В) i "Спожи-вач-Споживач" (С2С). Така систематизацiя дозволяе бшьш точно оцiнити переваги i склад-ностi електронно! комерцi![1-3].
Одним з факторiв, за яким розрiзняють системи електронно! комерци, е тип споживача продукцп. Вимоги щодо обслуговування певно! категорi! приватних осiб вiдрiзняються вщ вимог, що виникають при робот з корпоративними клiентами - фiрмами i компанiями. Корпоративнi клiенти - бiзнес-партнери, як правило, визначаються завчасно i дiють на пiдставi угод та контракта (модель business-to-business). У той же час напрям обслуговування приватних ошб, якi обслуговуються без яких-небудь попереднiх умов (системи business-to-consumer), мае необмежене коло потенцшних ктеппв для розширення бiзнесу. Таким чином, основними напрямами електронно! комерци на сучасному ринку, зокрема укра!нському, е таю [1-3, 12-14]:
'^знес^знес" - взаемодiя мiж пiдприемствами у процесах виробництва, постачання, реалiзацi! продукцп, участь у спшьних бiзнес-проектах чи процесах, наприклад, постачання сировини або деталей, швестици, фiнансування;
"Бiзнес-Споживач " - як правило, роздрiбна торпвля, при якiй покупець е кшцевим споживачем продукту.
Проблема аналiзу та класифiкацi! систем електронно! комерци через свою новизну та швидкий розвиток цього напряму недостатньо дослщжена в науковому плаш. У той же час, темпи росту сектора електронно! комерци у свтовш економщ дають пiдстави припус-кати, що в найближчi роки в Укра!ш вiдбудеться значний тдйом електронно! торгiвлi.
2. Аналiз та класифжащя систем електронноТ комерци типу '^знес -
Споживач "
Основним напрямом розвитку електронно! комерци в Укра!ш е системи типу '^знес-Споживач ", якi не потребують значних швестицш, е динамiчними i мають широке коло потенцiйних споживачiв. Розрiзняють, зокрема, такi основнi моделi цих систем [1-3, 6-7, 10-12]:
- Корпоративний Web-сайт,
- 1нтернет-магазин,
- 1нтернет-аукщон,
- 1нтернет-видавництво,
- Системи дистанцшно! освiти,
- 1нтернет-банкшг,
- Системи 1нтернет-страхування,
- 1нтернет-портал або iнформацiйний корпоративний портал,
- 1нтернет^ржа,
- Системи 1нтернет-маркетингу.
Розглянемо основш засади реалiзацi! та особливосп цих моделей.
Корпоративний Web-сайт - шформацшна сторiнка з даними про компашю, проект, товари i послуги, вид дiяльностi, пропозицi! по сшвроб^ництву [12-14].
Основт функци:
- забезпечення потенцiйних клieнтiв i партнерiв корпоративною iнформацieю про ком-пани;
- залучення додаткових ктеппв i партнерiв;
- установлення двостороннього зв'язку з вiдвiдувачами вашого ресурсу;
- формування iмiджу компани;
- забезпечення клieнтiв iнформацieю про товари i послуги. Результати:
- безперебшна робота Web-сайту;
- доступ з будь-яко! точки свiту;
- скорочення витрат на iнформацiйне забезпечення киенпв, партнерiв, фiлiй, постачаль-ниюв;
- можливiсть складання портрета ваших вiдвiдувачiв.
1нтернет-магазин - вiтрина онлайнового або традицшного бiзнесу, на якш розмщуеть-ся пропозицiя товарiв i послуг для 1хньо1 подальшо! реалiзацн [1]. 1нтернет-магазин може також бути частиною корпоративного Web-сайту. Основнi функци:
- продаж товарiв i послуг;
- забезпечення киенпв iнформацieю про товари i послуги;
- забезпечення корпоративною шформащею про бiзнес;
- налагодження ч^ко! автоматизацп вiдносин " продавець - ^ент";
- залучення додаткових ктенпв i партнерiв;
- установлення двостороннього зв'язку з вщвщувачами ресурсу;
- формування iмiджу власника 1нтернет-магазину. Результати:
- збiльшення продашв товарiв i послуг;
- можливiсть одержання шформацп про попит;
- скорочення витрат на реалiзацiю одиницi продукци;
- можливiсть одержання портрета ктента;
- збiльшення бази користувачiв, що е потенцiйними покупцями.
1нтернет-аукц1он - торговельна вггрина, через яку користувач може продати будь-який товар. Зароб^ок власника такого аукцiону - комюшш з угоди. Може бути частиною 1нтернет-магазину, що, у свою чергу, може бути частиною корпоративного Web-сайту [7]. Основт функци:
- надання послуг як для учасника-продавця, так i для покупця;
- продаж будь-яких товарiв i послуг;
- збiр шформацп про попит;
- формування iмiджу власника аукцюну. Результати:
- витрати тiльки на шдтримку ресурсу;
- одержання шформацп з "перших рук" про попит на товари або послуги на ринку (дуже коштовна шформащя);
- формування постшно! аудиторп (учасники аукцюну будуть вщвщувати його щодня);
- наслщок з викладеного вище як переваги: увага до конкретного аукцюну з боку рекламодавщв.
1нтернет-видавництво - рiзновид 1нтернет-магазину, в якому товаром для продажу е тематична шформащя, актуальна на протязi певного часу, подшена за категорiями i подана на рiзних видавничих сайтах, зокрема, таких [1-3]: 1нтернет-газета; 1нтернет-журнал; 1нтер-нет-бiблiотека; 1нтернет-книгарня. Основнi функцil:
- продаж шформацл та iнформацiйних послуг;
- оформлення пiдписки або абонентно! картки;
- забезпечення клiентiв шформащею про товар i послуги;
- забезпечення корпоративною шформащею про бiзнес;
- налагодження ч^ко! автоматизацil вщносин " продавець - клiент";
- залучення додаткових клieнтiв i mpraepiB;
- встановлення двостороннього зв'язку з вщвщувачами ресурсу;
- формування iмiджу 1нтернет-видавництва. Результати:
- збiльшення продажв товарiв i послуг;
- можливють одержання шформацп про попит;
- скорочення витрат на реалiзацiю одинищ продукци;
- можливiсть одержання портрета ктента;
- збiльшення бази користувачiв, що е потенцiйними покупцями.
Системи дистанцШног освгта - курси за профшем або комерцшна дистанцiйна освта певного рiвня. Товаром у таких системах е знання, з подальшим отриманням документа про вивчення даного курсу за певною спецiальнiстю [1-3]. На сьогодшшнш день в Украш таке дистанцiйне навчання надають Microsoft, IBM, Cisco. Основт функцл:
- продаж товару i послуг у виглядi знань;
- забезпечення клiентiв iнформацiею про товари i послуги;
- забезпечення корпоративною шформащею про бiзнес;
- налагодження автоматизацп вщносин "учень-викладач";
- залучення додаткових клiентiв i партнерiв;
- установлення двостороннього зв'язку з вщвщувачами ресурсу;
- формування iмiджу 1нтернет-школи (учбового центру, коледжу, куршв тощо). Результати:
- збшьшення продажв товарiв i послуг;
- можливють одержання шформацп про попит;
- скорочення витрат на реашзащю одинищ продукци;
- можливiсть одержання портрета ^ента;
- збiльшення бази користувачiв, що е потенцiйними покупцями.
1нтернет-банк1нг - в^ина онлайнового або традицшного бiзнесу, на якiй розмщаеться пропозицiя послуг 1нтернет-банку, може також бути частиною корпоративного Web-сайту [1-3, 6-7].
Основнi функцл:
- on-line оплата при купiвлi товарiв i послуг;
- забезпечення клiентiв шформащею про стан рахунюв;
- надання клiентовi можливостi контролю та управлшня власними активами на рахунках банку;
- забезпечення корпоративною шформащею про бiзнес;
- налагодження постшних вiдносин "кшент-банк";
- залучення додаткових клiентiв i партнерiв;
- встановлення двостороннього зв'язку з вщвщувачами ресурсу;
- формування iмiджу банку. Результати:
- збiльшення обсягу наданих послуг;
- можливiсть одержання шформацп про попит;
- скорочення витрат на реашзащю одинищ продукци;
- можливють одержання портрета ^ента;
- збшьшення бази користувачiв, що е потенцшними кшентами.
Системи 1нтернет-страхування - засiб для взаемодп мiж страховиком (компанiею) та страхувальником у процесах укладення страхових договорiв та вщшкодування за стра-ховими випадками iз застосуванням 1нтернету. Можуть бути застосоваш для створення агентсько! мереж та страхового маркетингу. Основт функцл:
- укладання договорiв страхування (андеррайтинг);
- сплата страхових внесюв;
- реестращя страхових випадкiв;
- взаемодiя та обмiн iнформацiею з кшентом у процесах розгляду страхових випадюв;
- виплата страхових вщшкодувань;
- шдтримка агентсько! мережi;
- забезпечення клieнтiв iнформацieю про товари i послуги;
- забезпечення корпоративною шформащею про бiзнес.
Результати:
- збiльшення обсягу наданих послуг;
- розширення кшентсько! бази;
- зменшення накладних витрат на процеси укладення договорiв та виплати вщшкодуван-ня за страховими випадками;
- можливiсть одержання шформаци про попит;
- скорочення витрат на реалiзацiю одиницi продукци.
1нформацШний корпоративний портал - складна iнформацiйна система компани, що акумулюе в собi бiльшiсть бiзнесiв-процесiв та шформацшних потокiв компани. Може бути створений на основi корпоративного Web-сайту й iнтегрований з 1нтернет-магазином [12].
Основт функци:
- iнформацiйне забезпечення потенцшних клiентiв i партнерiв корпоративними даними про компанп;
- залучення додаткових клiентiв i партнерiв;
- установлення двостороннього зв'язку з вщвщувачами ресурсу;
- формування iмiджу компанп;
- оргашзащя через вилучений доступ порталу дшових вiдносин iз пращвниками фiлiй, дилерами, партнерами, постачальниками;
- централiзацiя iнформацiйних потоюв через портал;
- автоматизацiя бiзнес-процесiв бiзнесу;
- здiйснення контролю й облшу дiяльностi вiддiлiв компани, фшш, постачальникiв i дилерiв.
Результати:
- скорочення витрат;
- автоматизащя iнформацiйних потоюв;
- бiльш якiсне i швидке iнформацiйне забезпечення спiвробiтникiв компанп, фшш, ди-лерiв, партнерiв, постачальникiв;
- безперебшна робота порталу.
1нтернет-бгржа - торговельна площадка, через яку шдприемства ведуть торпвлю товарами i послугами. Зароб^ок власника - комiсiйнi або, якщо в кожнiй угодi власник е продавцем або покупцем, скорочення витрат [1-3]. Бiржовi майданчики бувають одногалу-зевими (спецiалiзованими) i багатогалузевими. Iнтернет-бiржа може бути створена на основi корпоративного iнформацiйного порталу, 1нтернет-магазину й Iнтернет-аукцiону. Технологil Iнтернет-бiржi дозволяють органiзовувати бартернi моделi торгiвлi товарами i послугами i використовувати клiринговi системи.
Основнi функцй:
- шформацшне забезпечення учасникiв Iнтернет-бiржi;
- оргашзащя торгiвлi мiж пiдприемствами;
- оргашзащя процесу оплати i доставки;
- залучення додаткових учасниюв i партнерiв;
- укладання бiржових контрактiв;
- установлення двостороннього зв'язку з учасниками бiржi.
Результати:
- скорочення витрат;
- простота тдтримки;
- автоматизацiя процесу оплати i доставки, контроль 1хнього виконання;
- безперебiйна робота;
- велию обсяги - великi прибутки.
Системи 1нтернет-маркетингу - один з найбшьш ефективних i важливих шструмеш!в дослiдження Iнтернет-бiзнесу та формування пропозицш по впровадженню маркетингових заходiв [1].
Основт функцл:
- проведення рекламних акцiй компанi!, товарiв/послуг, Web-сайту, Iнтернет-магазинiв i т.д.;
- проведення спецiальних маркетингових заходiв;
- створення брендiв;
- проведення PR-заходiв;
- проведення маркетингових дослщжень ринку;
- аналiз дiяльностi конкурента;
- установлення тiсних дiлових вщносин з користувачами.
Результати:
- аналiз попиту продукцi!;
- визначення портрета користувача;
- аналiз ефективностi реклами;
- потенцшно - залучення на свш ресурс практично безмежно! (але не бшьш 150 млн) кiлькостi користувачiв;
- перебування нових клiентiв i партнерiв.
Переваги перед традицiйним маркетингом:
- бшьш низька вартють рекламно! кампанi! в порiвняннi з традицшними ЗМ1;
- бiльша аудиторiя, шж у ЗМ1;
- можливiсть напрямку потоку реклами тшьки на цшьову аудиторiю;
- можливiсть оцiнки ефективносп реклами;
- можливiсть оперативно! змши основних акцентiв рекламно! кампанi!.
Важливо врахувати, що 1нтернет-маркетинг не конкурент традицшного маркетингу, а лише його продовження або початок, який мае ряд переваг.
3. Класифжащя систем електронноТ торгiвлi
Серед систем електронно! комерцi! типу "Бiзнес-Споживач" окремо слщ видiлити кате-горiю систем, що призначеш для продажу товарiв - 1нтернет-магазини. Укра!нськi 1нтер-нет-магазини можна класифшувати за декiлькома критерiями. Найбiльш цiкавою е класи-фшащя за моделлю провадження бiзнесу [1, 13-14]:
1. 1нтернет-магазини.
2. Web-вприни.
3. Торговельнi системи.
4. Торговельш ряди.
5. Контентнi проекти (споживчi енциклопедi!, системи 1нтернет-замовлень товарiв тощо).
За технологiею органiзацi! бiзнесу розрiзняють [1, 13-14]:
- on-line магазини;
- торговельш offline системи - варiант торгiвлi за електронним каталогом. В таких системах для взаемодп з клиентом застосовуеться електронна пошта та немережевi технологи (оплата готiвкою, поштовим переказом тощо);
- поеднання offline-6i3Hecy з on-line системами (1нтернет-магазин створюеться на основi вже дiючо! торговельно! структури).
За стосунками з постачальниками [1-3, 7]:
- мають власний склад (наявшсть реальних товарних запасiв);
- працюють за договорами чи агентськими угодами з постачальниками (посередницька або представницька дiяльнiсть).
Таким чином, можна зробити висновок, що в галузi електронно! комерцп юнуе низка рiзноманiтних моделей та пiдходiв. Така рiзноманiтнiсть обумовлена широким колом видiв дiяльностi в сферi електронно! комерцi!, рiзноманiтнiстю пiдходiв до ведення бiзнесу, вщсут-шстю единих норм i стандартiв електронно! комерци, наявнiстю значно! кiлькостi техноло-гiчних вирiшень. Узагальнення методiв та принцитв електронно! комерцi!, в свою чергу, дозволить виршити проблеми !х арх1тектурно! сумiсностi, сумiсного функцiонування, штег-рацi! рiзних видiв бiзнесу, а також спростити та здешевити процеси розробки i впровадження таких систем.
4. Узагальнення принцишв побудови та функцюнування систем електронно"! комерци
На mдставi проведеного аналiзу моделей систем електронно! комерцп можна зробити такi узагальнення. Система електронно! комерци може розглядатись як цшеспрямована множина об'eктiв визначено! природи з набором зв'язкiв мiж ними та !х властивостями. 1накше кажучи, система електронно! комерцi! - це множина взаемопов'язаних технолопч-них, програмних, технiчних об'eктiв, iнформацiйного ресурсу, засобiв зв'язку та суспiльних рушшних сил. Аспекти iснування iнформацiйно! системи електронно! комерци складаються iз характеристик будови само! системи, !! дiяльностi в Iнтернет-середовищi та етапiв розвитку (рисунок) [13-14]. Приклади таких систем: 1нтернет-магазин, Iнтернет-аукцiон, вiртуальне пiдприeмство, на якому поеднуються певнi виробничi процеси, 1нтернет-банк, 1нтернет-видавництво, 1нтернет-газета та ш.
Аспекти iснування систем електронно! комерци
Модель функцюнування 1нтернет-системи електронно! комерци може бути описана у вигщщ послщовност сташв, причому наступний стан безпосередньо визначаеться попе-редшм [4-5]. З цим пов'язаш такi поняття, як цикл, процес i закон функцюнування [8-9].
Позначимо початковий стан системи S, що складаеться з елеменпв m в момент часу tо , символом Z0 . Якщо е деяке перетворення у, таке, що його застосування до S змшюе стан хоча б одного з елеменпв, будемо говорити, що системаS перейшла з стану Z0 в стан Z1. Якщо в результат n кратного застосування перетворення у в деякий момент часу tn система S переходить в стан Zn , який збтаеться з Z0, то кажуть, що система S при перетвореннi у працюе за замкнутим циклом. Час Ц = tn -1о називаеться пергодом циклу. По-слiдовнiсть переходiв системи зi стану Z0 в стан Zn (Z0 = Zn) називаеться циклом функцюнування [4, 9]. Багаторазове повторення циктв функцiонування називаеться процесом функцгонування [4, 9]. Якщо в процес функцюнування системи послщовнють !! сташв Z0,Z1,...,Zn (Z0 = Zn) не змiниться, то така послщовнють називаеться законом [9] або структурою функцюнування 1нтернет-системи електронно! комерцi!. Таким чином, процес функцюнування системи включае в себе закон функцюнування i один/декшька циклiв [9].
Модель системи S можна зобразити у виглядi множини величин [4-5, 8-9], як описують процес функцiонування реально! 1нтернет-системи електронно! комерцi!. В загальному ви-падку цю множину можна роздшити на пiдмножини:
- вхщш потоки даних: х; е X, i = 1 + Пх;
- умови функцiонування системиS в середовищi Internet: v; е V, i = 1 + n v ;
- внутрiшнi параметри системи S , або системш потоки даних: h; е H, i = 1 + nн;
- вихiднi потоки даних: y; е Y, i = 1 ^ n Y .
В загальному випадку тдмножини X, V, H , Y не перетинаються i складаються як з детермшованих, так i стохастичних складових.
Процес функцiонування системи S описуеться в часi оператором FS, який перетворюе незалежнi параметри (екзогент змтнг) в залежш (ендогент змгнш) [4,8]:
y (t) = Fs(x ,V,h,t). (1)
Залежнiсть (1) називаеться законом функцюнування системи S [4]. Стани Z0, Z1,..., Z k системи S характеризуються векторами: z' = (z{,z2,...,zk), де z- = z;(t').
Стан системи S в момент часу tq < t < T повшстю визначаеться початковими умова-ми z0 = (z0,z2,...,zk), де z0 = z-(tq), вхвдними потоками даних X(t), умовами функцюнування V(t) системи S i внутрiшнiми параметрами h(t), що вiдбулися за час 10 ^ t :
z(t) = Ф(50 ,X, V,h,t) ; (2)
y(t) = F(z, t). _ ^^ (3)
Таким чином, отримуемо ланцюжок "вхщ - стани - вихщ":
y (t )= f[o(z 0 ,X ,V,h ,t)J. (4)
Математична модель Internet-системи електронно! комерци S - скiнченна множина змшних {X(t), V(t), h(t)} з математичними зв'язками мiж ними i характеристиками y(t).
Висновки
У запропонованш робот авторами описано розвиток основних моделей та напрямiв електронно! комерцiï. Розглянуто основы способи класифiкацiï таких систем, проведено аналiз ïx специфiки, переваг, недолшв, функцiональностi, перспектив розвитку.
Наукова новизна роботи полягае в сформуванш узагальненоï формальноï моделi систем електронноï комерцiï. Пропонуеться розглядати систему електронноï комерцiï як динамiчну структуру, стан яко1' залежить вiд впливу множини зовшшшх чинникiв. Практична зна-чущгсть тако1' моделi полягае у вщображенш реальних процесiв взаемодiï осередкiв елект-ронно1' комерцiï зi споживачами, постачальниками, фшансовими установами та iншими пов'язаними з ix дiяльнiстю структурами. Це, в свою чергу, дозволяе дослщити загальнi закономiрностi ïx функцiонування, незалежш вiд виду бiзнесу i технологи його ведення, та запропонувати узагальнеш методи i принципи побудови систем електронно].' комерцп.
Список лiтератури: 1. БерезаА.М. Електронна комерщя. Кшв : КНЕУ, 2002. 2. Галщин В.К., Левченко Ф.А. Багатокористувальницьш обчислювальш системи та мережi. Кшв: КНЕУ, 1997. 3. Джерк Н. Разработка приложений для электронной коммерции. Санкт-Перербург: Питер, 2001. 4. Катренко А.В. Ситемний анал1з об'екпв та процеав комп'ютеризаци. Львгв: "Новий свгт - 2000", 2003. С. 286 - 322. 5. Катренко А.В. Системт аспекти розвитку архггектури шдириемства// Вюник НУ "Льв1вська полтгехш-ка". 1нформацшт системи та мережi. 2002. .№464. С. 123-131. 6. КозьеДевид. Электронная коммерция. М.: Русская Редакция, 1999. 7. Крупник А. Бизнес в интернет. М.: Микроарт, 2002. 8. Питерсон Дж. Теория сетей Петри и моделирование систем. М.: Мир, 1984. 9. Советов Б.Я., Яковлев С.А. Моделирование систем. М.: ВШ, 1985. 10. Успенский И. Энциклопедия Интернет-бизнеса. Санкт-Петербург: Питер, 2001. 11. Холмогоров В. Интернет - маркетинг. Санки-Петербург: Питер, 2001. 12. Эймор Дэниел. Электронный бизнес. Эволюция и/или революция. М.: Вильямс, 1999. 13. БеркоА.Ю., Висоць-ка В.А., Чирун Л.В. Алгоритми опрацювання шформацшних ресурав в системах електронно1 комерци // Вюник Нацюнального ушверситету "Льв1вська полггехшка". 1нформацшш системи та мережа 2004. № 519. С.10-20. 14. Берко А.Ю., Висоцька В.А. Проектування навпацшного графу web-сторшок бази даних систем електронно1 комерци // Вюник Нацюнального ушверситету "Льв1вська полггехшка". Комп'ютерн науки та шформацшш технологи. 2004. N° 521. С.48-57.
Поступила в редколлегию 15.12.2006 Берко Андрш Юлiанович, канд. техн. наук, докторант, доцент НУ "Льв1вська полггехшка", кафедра 'Тнформацшш системи та мережТ'. Науков1 уподобання: оргашзащя баз даних та знань, технологи сховищ даних, моделювання систем електронного б1знесу. Захоплення: англiйська мова, анекдоти. Адреса: Украша, 79000, Львгв, вул. Ст. Бандери, 12, тел. 39-825-38.
Висоцька Вiкторiя Анатолпвна, астрант, асистент НУ "Льв1вська полггехшка", кафедра "1нформац1йн1 системи та мережГ. Науков1 уподобання: анал1з, класифтаща, проектування та моделювання систем електронно1 комерци; оргашзащя баз даних та знань в системах електронно1 комерци; моделювання систем електронно1 контент-комерци; застосування технологий сховищ даних, OLAP технологш та WebOLTP-теxнолоriй в системах електронно1 комерци. Захоплення: фотографування та вiдео-зйомки, англiйська та шмецька мови, туризм та мандавка. Адреса: Украша, 79000, Львгв, вул. Ст. Бандери, 12, тел. 39-825-38.
